Юридичні аспекти поновлення адміністративними судами пропущеного процесуального строку в умовах воєнного стану
Визначення обов’язкових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у зв’язку з наслідками військової агресії на території України для усунення правової невизначеності щодо меж застосування дискреційних повноважень адміністративним судом.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.02.2024 |
Размер файла | 16,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Юридичні аспекти поновлення адміністративними судами пропущеного процесуального строку в умовах воєнного стану
Беззубов Дмитро Олександрович -- доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права Юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технологій
Москаленко Сергій Іванович - професор кафедри правознавства та галузевих юридичних дисциплін Навчально-наукового інституту права та політології УДУ імені М. Драгоманова
В даній статті розкрито актуальні питання юридичних аспектів поновлення адміністративними судами пропущеного процесуального строку в умовах воєнного стану.
Висловлена думка, що вирішення питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду, тобто перебуває в межах дискреційних повноважень суду.
Дотримання заявником вищезазначених умов щодо обґрунтування «поважності причин пропуску» процесуальних строків не зобов'язує адміністративний суд ухвалювати рішення про поновлення пропущеного процесуального строку.
Аналізуючи зміст частини 1 статті 121 КАС та її тлумачення адміністративними судами України, можна дійти висновку, що введення воєнного стану на території України без посилання на об'єктивно непереборні обставини, за наявності істотних перешкод чи труднощів, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасно звернутись до адміністративного суду у визначений законом строк, не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Варто зауважити, що хоча деякі адміністративні суди і вимагають від заявників максимально повного обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, проте це не обмежує адміністративний суд на власний розсуд робити оцінку доводів та доказів заявника для поновлення пропущеного строку, що може стати причиною виникнення спору з опонентом у зв'язку з безпідставним поновлення процесуальних строків судом.
Для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах статтею 118 КАС України передбачено визначення строків в адміністративному процесі, що є основою добросовісного ставлення учасників судового процесу до виконання своїх обов'язків
Задоволення адміністративним судом невмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку може призвести до дискримінаційного становища по відношенню до інших суб'єктів звернення та порушити принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
Доповнення процесуального закону нормами які б чітко визначали обов'язкові підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, у тому числі у зв'язку з наслідками військової агресії на території України, усунуло б правову невизначеність щодо меж застосування дискреційних повноважень адміністративним судом та ліквідувало б будь-які припущення учасників судового процесу щодо порушення принципу рівності сторін.
Ключові слова: адміністративне судочинство, процесуальний строк, пропущення процесуального строку, Кодекс адміністративного судочинства України, поважності причин пропуску, воєнний стан.
This article discloses topical issues of legal aspects of the renewal by administrative courts of the missed procedural period in the conditions of martial law
The opinion expressed is that the resolution of the issue regarding the renewal of the missed procedural term is an evaluative one, and its resolution rests on the discretion of the court, that is, it is within the discretionary powers of the court.
The applicant's compliance with the above-mentioned conditions regarding the substantiation of the "significance of the reasons for missing" the procedural terms does not oblige the administrative court to make a decision on the renewal of the missed procedural term.
Analyzing the content ofpart 1 of Article 121 of the Criminal Procedure Code and its interpretation by the administrative courts of Ukraine, we can come to the conclusion that the introduction of martial law on the territory of Ukraine without reference to objectively insurmountable circumstances, in the presence of significant obstacles or difficulties that made it impossible or difficult to timely apply to the administrative to the court within the period specified by law, is not an unconditional basis for renewing the missed procedural period.
It is worth noting that although some administrative courts require applicants to provide the most complete justification of the reasons for missing the procedural deadline, this does not limit the administrative court at its own discretion to evaluate the arguments and evidence of the applicant for the renewal of the missed deadline, which may cause a dispute with the opponent in in connection with the groundless renewal of procedural terms by the court.
In order to achieve legal certainty in public-legal relations, Article 118 of the Civil Code of Ukraine provides for the determination of terms in the administrative process, which is the basis for the conscientious attitude of the participants in the judicial process to the performance of their duties
The administrative court's satisfaction of an unmotivated application for the renewal of the missed term may lead to a discriminatory situation in relation to other subjects of the appeal and violate the principle of equality of parties in administrative proceedings.
Supplementing the procedural law with norms that would clearly define the mandatory grounds for renewing the missed procedural term, including in connection with the consequences of military aggression on the territory of Ukraine, would eliminate legal uncertainty regarding the limits of the application of discretionary powers by the administrative court and would eliminate any assumptions of the participants in the court process regarding the violation of the principle of equality of the parties.
Keywords: administrative proceedings, procedural term, missing the procedural term, Code of Administrative Proceedings of Ukraine, seriousness of reasons for skipping, martial law.
процесуальний строк адміністративний суд
Постановка проблеми
Дія воєнного стану на всій території України спричиняє виникнення адміністративно-правових обмежень, які поширюються і на суб'єктів адміністративного судочинства. В умовах завдання ракетних ударів по інфраструктурним об'єктам, проходження військової служби в Збройних сила України актуалізуються питання поновлення адміністративними судами пропущеного процесуального строку в умовах воєнного стану.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання адміністративного судочинства є предметом наукових праць Н.О. Армаш, Д.О. Беззубова, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, С.О. Мосьондза та ін.
Раніше не вирішені питання. Слід відзначити, що питання поновлення адміністративними судами пропущеного процесуального строку в умовах воєнного стану є складним питанням, адже, норми адміністративного судочинства чітко визначають підстави за наявності яких дані строки можуть бути поновлені. Втім, наявність адміністративно-правового режиму воєнного стану створює нову об'єктивну реальність, де з об'єктивних підстав такі строки можуть бути пропущені.
Метою статті є розкриття юридичних аспектів поновлення адміністративними судами пропущеного процесуального строку в умовах воєнного стану.
Виклад основного матеріалу
В умовах адміністративно-правового режиму воєнного стану перед Україною постали нові виклики та завдання які у юридичній площині мають вирішуватись за найменшого негативного впливу на права та свободи людини.
Не виключенням є і право доступу до адміністративного суду для захисту порушених прав у разі пропуску процесуального строку через військові дії (наприклад ведення активних бойових дій, обстрілів або інших обставин).
Відображення такого твердження міститься в частині першій статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", відповідно до якої у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження судів.
Наукове тлумачення та практичне застосування адміністративними судами України категорії «поновлення пропущеного процесуального строку» у публічно-правових спорах має надважливе значення, оскільки застосування цієї категорії є першою сходинкою для заявника при зверненні до суду у випадку пропуску процесуального строку.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі по тексту - «КАС України») містить загальні умови за наявності яких адміністративний суд може поновити заявнику пропущений процесуальний строк.
Зокрема, частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення [1].
Конструкція частини 1 статті 121 КАС України передбачає право адміністративного суду ухвалити рішення про поновлення пропущеного процесуального строку за умови «якщо визнає причини його пропуску поважними».
Тобто, ухваленню рішення суду має передувати наявність одночасно трьох умов:
1. «Наявність причини» через яку заявник не міг звернутись до адміністративного суду у межах строку визначеного процесуальним законом.
2. «Поважність причини» пропуску строку визначеного процесуальним законом.
3. «Визнання адміністративним судом» - наявність причинно-наслідкового зв'язку між першими двома умовами з юридичним фактом пропущення процесуального строку.
За результатами аналізу висновків Верховного Суду вбачається наявність усталеної судової практики щодо визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Зокрема, як зазначено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року по справі №760/4516/20, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування [2].
При цьому, Верховний Суд (згідно постанови від 08.10.2020 у справі №9901/32/20) додатково, окрім зазначених вище умов, здійснює оцінку «поважності причин пропуску» процесуальних строків через зовнішню кваліфікацію змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин, зокрема під таку оцінку мають потрапляти:
- певні явища, фактори та їх юридична природа;
- тривалість строку, який пропущений;
- те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду;
- яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку;
- які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо [3].
Варто зауважити, що факти які можуть потрапляти під оцінку суду при визначенні «поважності причин пропуску» процесуальних строків є невиключними та необмеженими.
Такий висновок підтверджується і позицією Верховного Суду викладеною у пункті 22 постанови від 29 серпня 2023 року по справі №420/9157/22, відповідно до якої для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів [4].
Тобто, адміністративним судом вводиться додаткова обставина, яка повинна бути зазначена та обґрунтована разом з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку - це час коли заявник дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Така додаткова вимога для заявника щодо доведення перед адміністративним судом часу дізнання про порушення своїх прав обмежує його право на доступ на судовий захист, оскільки така вимога взагалі не передбачена статтею 121 КАС України.
Так наприклад, заявник, перебуваючи на території ведення бойових дій або тимчасово окупованих територіях, через електронні ресурси дізнався про факт порушення своїх прав, проте не мав фізичної змоги впродовж передбаченого КАС України строку звернутись за захистом до суду, що у свою чергу за висновком Верховного Суду (викладеному у постанові від 29 серпня 2023 року по справі №420/9157/22) може бути підставою для відмови у поновленні пропущеного процесуального строку.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 р. №1668/39004 здійснюється ведення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Оскільки компетентним органом України здійснюється офіційна фіксація переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії, то доцільним було б передбачити безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку знаходження заявника на таких територіях.
Вищевикладене свідчить про те, що вирішення питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду, тобто перебуває в межах дискреційних повноважень суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими (пункт 48 рішення
Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (N 3236/03) [6].
Проте, навіть дотримання заявником вищезазначених умов щодо обґрунтування «поважності причин пропуску» процесуальних строків не зобов'язує адміністративний суд ухвалювати рішення про поновлення пропущеного процесуального строку.
Аналізуючи зміст частини 1 статті 121 КАС та її тлумачення адміністративними судами України, можна дійти висновку, що введення воєнного стану на території України без посилання на об'єктивно непереборні обставини, за наявності істотних перешкод чи труднощів, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасно звернутись до адміністративного суду у визначений законом строк, не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Такий висновок підтверджується і позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 03 листопада 2022 року справі №560/15534/21 [7].
Варто зауважити, що хоча деякі адміністративні суди і вимагають від заявників максимально повного обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, проте це не обмежує адміністративний суд на власний розсуд робити оцінку доводів та доказів заявника для поновлення пропущеного строку, що може стати причиною виникнення спору з опонентом у зв'язку з безпідставним поновлення процесуальних строків судом.
Для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах статтею 118 КАС України передбачено визначення строків в адміністративному процесі, що є основою добросовісного ставлення учасників судового процесу до виконання своїх обов'язків
Задоволення адміністративним судом невмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку може призвести до дискримінаційного становища по відношенню до інших суб'єктів звернення та порушити принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.
В рішенні ЄСПЛ Устименко проти України судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд [8].
Відтак, доповнення процесуального закону нормами які б чітко визначали обов'язкові підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, у тому числі у зв'язку з наслідками військової агресії на території України, усунуло б правову невизначеність щодо меж застосування дискреційних повноважень адміністративним судом та ліквідувало б будь-які припущення учасників судового процесу щодо порушення принципу рівності сторін.
Висновки
Підсумовуючи вищевикладене можна дійти наступних висновків:
1. Наявність дискреційних повноважень адміністративного суду у питанні поновлення пропущеного процесуального строку може бути причиною обмеження права заявника у доступі до правосуддя в умовах воєнного стану, у зв'язку з покладанням на заявника додаткового обов'язку доведення обставин які не вимагаються статтею 121 КАС України.
2. Доцільним є доповнення процесуального законодавства безумовними підставами за наявності яких адміністративний суд буде зобов'язаний поновити пропущений процесуальний строк.
3. В умовах діючого воєнного стану суспільно необхідною є правова визначеність про обов'язкове поновлення пропущеного процесуального строку з підстави місцезнаходження заявника на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
Список використаних джерел:
1. Кодекс адміністративного судочинства України: прийнятий 06 лип. 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2747-15#Text.
2. Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2023 року (справа №760/4516/20). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109259114.
3. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року (справа №9901/32/20). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92747344.
4. Постанова Верховного Суду від 29 серпня 2023 року (справа №420/9157/22). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113128117.
5. Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією: Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. №309. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text.
6. Ухвала Верховного Суду від 05 вересня 2023 року (справа №320/5328/22). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113246150.
7. Постанова Верховного Суду від 03 листопада 2022 року (справа №560/15534/21). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107105202.
8. Рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 р. (заява №32053/13). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/974_b27#Text.
References:
1. Kodeks administratyvnoho sudochynstva Ukrainy: pryiniatyi 06 lyp. 2005 r. URL: https://za- kon.rada.gov.ua/l aws/show/2747-15#Text.
2. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 28 liutoho 2023 roku (sprava №760/4516/20). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109259114.
3. Postanova Velykoi Palaty Verkhovnoho Sudu vid 08 zhovtnia 2020 roku (sprava №9901/32/20). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92747344.
4. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 29 serpnia 2023 roku (sprava №420/9157/22). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113128117.
5. Pro zatverdzhennia Pereliku terytorii, na yakykh vedutsia (velysia) boiovi dii abo tymchasovo okupo- vanykh Rosiiskoiu Federatsiieiu: Nakaz Ministerstva z pytan reintehratsii tymchasovo okupovanykh terytorii Ukrainy vid 22.12.2022 r. №309. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text.
6. Ukhvala Verkhovnoho Sudu vid 05 veresnia 2023 roku (sprava №320/5328/22). URL:
7. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 03 lystopada 2022 roku (sprava №560/15534/21). URL:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107105202.
8. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny vid 29 zhovtnia 2015 r. (zaiava №32053/13). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_b27#Text.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Засади дослідження заходів процесуального примусу, підстави їх застосування та види. Попередження і видалення із залу судового засідання. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Місце цивільного процесуального права у системі права України.
курсовая работа [113,9 K], добавлен 19.03.2016Поняття і огляд заходів процесуального примусу. Аналіз випадків застосування заходів процесуального примусу в разі порушення правил, втановлених в суді: видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід.
реферат [14,8 K], добавлен 04.02.2011Предмет і джерела господарського процесуального права. Історія розвитку господарських судів, їх повноваження. Підсудність господарських справ. Права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зміст позовної заяви. Прийняття рішення судом та його виконання.
шпаргалка [141,2 K], добавлен 05.12.2013Предмет, метод та система цивільного процесуального права. Джерела та принципи цивільного процесу, сторони та основні стадії. Особливості застосування судами в справі норм матеріального і процесуального права. Види стадій цивільного судочинства.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 06.09.2016Поняття та значення заходів процесуального примусу. Класифікація заходів процесуального примусу. Кримінально-процесуальна характеристика окремих заходів процесуального примусу. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів.
курсовая работа [77,6 K], добавлен 22.04.2007Визначення поняття кримінально-процесуального доказування, його змісту та мети, кола суб’єктів доказування, їх класифікації. З’ясування структурних елементів кримінально-процесуального доказування, їх зміст і призначення при розслідуванні злочинів.
реферат [47,8 K], добавлен 06.05.2011Особливість невиконання державою міжнародних зобов’язань. Характеристика забезпечення стану захищеності в інформаційній сфері. Розгляд пропаганди як ненасильницької агресії. Дослідження підтримки воєнно-політичної кампанії щодо протидії тероризму.
статья [26,1 K], добавлен 11.09.2017Законодавчі підходи до врегулювання відносин у сфері доказування між суб'єктами кримінального процесу на стороні обвинувачення та захисту. Пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України відповідної спрямованості.
статья [23,0 K], добавлен 17.08.2017Кримінально-процесуальний закон: територіальна дія, ознаки, форма, завдання. Чинність закону в часі, просторі і щодо осіб. Стадії кримінального процесу. Сучасні проблеми застосування кримінально-процесуального законодавства, основні шляхи їх розв'язання.
реферат [34,0 K], добавлен 29.11.2013Уповноважений Верховної Ради України (ВРУ) з прав людини як суб’єкт цивільно-процесуального права. Омбудсмен у цивільному процесі. Основні права та обов’язки Уповноваженого ВРУ з прав людини у цивільному процесі, аналіз судової практики його участі.
курсовая работа [54,7 K], добавлен 21.01.2011