Зміна траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ, Україна

Зміна траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій

Олена Гудзь

доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту

Світлана Петькун

кандидат філософських наук, доцент

завідувач кафедри публічного управління та адміністрування

Анотація

соціальний відповідальність держава цифровий

У статті уточнено сутнісні ознаки соціальної відповідальності держави, розглянуто особливості й активізацію впливу на неї цифрових трансформацій та обґрунтовано доцільність зміни траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій в поствоєнних умовах відродження й підтримки соціальної безпеки, що забезпечить нову роль в становленні якісно нової соціальної моделі цифрової держави, яка буде відповідати високим європейським стандартам. Наголошено, що сучасні реалії сьогодення України формуються в умовах масштабної агресивної війни російської федерації, характеризуються демографічною й економічною нестабільністю, що супроводжується кризовими екологічними потрясіннями, нарощенням соціальних шоків, що гостро актуалізує проблеми соціальної відповідальності держави, особливо за умов зростаючої недовіри населення до більшості державних інституцій. Процеси цифрових трансформацій є життєвою необхідністю, а не лише орієнтиром стратегічного розвитку держави, їх варто вважати індикатором демократизації та соціальної відповідальності держави, оскільки вони покривають усе більше секторів суспільного життя, докорінно трансформуючи форми, методи, траєкторії їх реалізації, завдяки чому генерують якісно нові можливості для розвитку суспільства та держави. Соціальна відповідальність держави має системотворче, багаторівневе й мультифункціональне змістове наповнення, що допомагає дотримуватись принципів її функціонування. Стабільність нашого суспільства у післявоєнний період буде залежати від адекватно обраних траєкторій соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій, від гармонійного комплексу ціннісних орієнтирів на усіх рівнях, що стане дієвим інструментом підтримки соціальної справедливості, цілісності суспільства, соціальної безпеки, суспільної злагоди.

Ключові слова: соціальна відповідальність, цифрова держава, соціальна безпека, соціальна відповідальність держави, модель соціальної держави, цифрові трансформації, цифрові перетворення, новітні інформаційно- комунікаційні технології.

Olena Gudz, Doctor of Economics, Professor of the Department of Management, State University of Information and Communication Technologies, Kyiv, Ukraine

Svitlana Petkun, Candidate in Philosophical, Associate Professor, Head of the Department of Public Management and Administration, State University of Information and Communication Technologies, Kyiv, Ukraine

Changing the trajectory of the state's social responsibility in the realities of digital transformations

Abstract

The article clarifies the essential features of the social responsibility of the state, examines the peculiarities and intensification of the impact of digital transformations on it, and substantiates the feasibility of changing the trajectory of the social responsibility of the state in the realities of digital transformations in the post-war conditions of revival and support of social security, which will provide a new role in the formation of a qualitatively new social model of digital a state that will meet high European standards. It is emphasized that the modern realities of today's Ukraine are being formed in the conditions of a large-scale aggressive war of the Russian Federation, are characterized by demographic and economic instability, accompanied by crisis ecological upheavals, an increase in social shocks, which acutely actualizes the problems of the state's social responsibility, especially under the conditions of growing distrust of the population in most state institutions . The processes of digital transformations are a vital necessity, and not only a guideline for the strategic development of the state, they should be considered an indicator of democratization and social responsibility of the state, since they cover more and more sectors of public life, fundamentally transforming the forms, methods, trajectories of their implementation, thanks to which they generate qualitatively new opportunities for the development of society and the state. The social responsibility of the state has a system-creating, multi-level and multifunctional content, which helps to adhere to the principles of its functioning. The stability of our society in the post-war period will depend on adequately chosen trajectories of the state's social responsibility in the realities of digital transformations, on a harmonious set of value guidelines at all levels, which will become an effective tool for supporting social justice, the integrity of society, social security, and social harmony.

Keywords: social responsibility, digital state, social security, social responsibility of the state, social state model, digital transformations, digital transformations, the latest information and communication technologies.

Постановка проблеми

Мета цифрових трансформацій зосереджена у здійсненні цифрових перетворень, створенні нових креативних галузей економіки, модернізації сфер життєдіяльності суспільства у більш результативні. Фахівці Бостонської консалтингової групи переконують, що «цифрові трансформації є ключовим драйвером зростання ВВП» [3], і за їх експертизою «частка глобальної цифрової економіки вже зараз з урахуванням цифрових навичок та цифрового капіталу сягає 22,5% від світової економіки»[3]. Водночас, цифрові трансформації сприяють демократизації суспільних відносин, соціологізації бізнесу, впровадженню й розвитку соціальної відповідальності на усіх рівнях.

Сучасні реалії сьогодення України формуються в умовах масштабної агресивної війни російської федерації, характеризуються демографічною й економічною нестабільністю, що супроводжується кризовими екологічними потрясіннями, нарощенням соціальних шоків (підвищена небезпека для життя громадян і їх здоров'я, поширення насильства, прояви дискримінації, зростання масштабів бідності, поглиблення відчуття соціальної несправедливості, збільшення соціально вразливих груп населення), що гостро актуалізує проблеми соціальної відповідальності держави, особливо за умов зростаючої недовіри населення до більшості державних інституцій. Соціальна відповідальність держави має стати об'єднуючою національною ідеєю, яка опирається на нові ціннісні орієнтири і пріоритети духовних цінностей суспільства, які поділяють усі українці різних соціальних прошарків, в усіх регіонах країни. Тому нині, на часі зміна траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій, що підтверджує актуальність, доцільність і значимість цієї статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дискусії щодо проблем соціальної відповідальності держави в умовах цифрових трансформацій в різних зрізах проводяться не один рік, особливо слід відмітити ґрунтовний науковий доробок таких вчених, як: О. Амоші, Т. Бирковича, О. Грішнової, М. Дейч, І. Жиглей, О. Ігнатенка, Е. Лібанової, В. Козакова, А. Колота, М. Кравченко, О. Орлова, О. Панькової, Ю. Чалої та інших. Проте нагальні питання, що стосуються доцільності зміни траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій в поствоєнних умовах відродження й підтримки соціальної безпеки, залишаються практично не розкритими, що вимагає подальших глибоких наукових досліджень.

Метою статті є уточнення сутнісних ознак соціальної відповідальності держави, розгляд особливостей й активізації впливу на неї цифрових трансформацій та обґрунтування доцільності зміни траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій в поствоєнних умовах відродження й підтримки соціальної безпеки.

Виклад основного матеріалу

Переважно, цифрові трансформації, окреслюють, як використання сучасних технологій нового покоління, що, зумовлюють зміни внутрішнього й зовнішнього середовища державних та бізнесових суб'єктів[3]. Акцентуємо, що цифрові трансформації кардинально змінюють не лише адміністративні, управлінські, виробничі процеси, вони вносять масштабні зміни в мислення людей, їх ментальні схеми, суспільні відносини, ділову культуру, механізми ухвалення рішень на усіх рівнях. Це пояснюється тим, що цифрові трансформації зорієнтовані на інновації, креативність, інтелектуалізацію усіх процесів та явищ. Фактично, цифрові трансформації, передбачають незворотність процесів використання сучасних технологій нового покоління, стрімкий розвиток цифрової економіки щодо широкої демократизації, соціологізації й підвищення добробуту людини, суспільства і держави.

Тобто, широке впровадження цифрових трансформацій має потужний вплив на формування траєкторії соціальної відповідальності держави перед суспільством. Впровадження цифрових трансформацій вважається пріоритетним напрямом розвитку для усіх економічно розвинутих країн. Переважно, вони тривалий період займаються розбудовою інформаційно-комунікаційної архітектури, ретельно формують свою цифрову політику та розробляють державні програми підтримки цього сегменту.

Відмітимо, що протягом останніх років, пріоритетом українського уряду, теж стала активна цифрова трансформація, і за окремими напрямами, Україна, навіть випередила розвинуті високотехнологічні держави. Так, онлайн надаються все більше державних послуг, що передбачено в низці документів: Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС, Економічною стратегією України, Державною стратегією регіонального розвитку, планами різних міністерств, що значно спрощує комунікації між населенням, державою та бізнесом.

У 2022 році Україну долучили до програми «Цифрова Європа», яка передбачає й фінансування за напрямами: сучасні високопродуктивні комп'ютери; розвиток штучного інтелекту; розширення хмарних послуг та інструментів; підвищення цифрових навичок населення; впровадження цифрових технологій останнього покоління в економіці, освіті та суспільстві.

Можна вважати успішним проєктом, впровадження цифрової системи публічних закупок Prozorro. Дана система закупок формує раціональну екосистему та сприяє прозорості, підвищенню конкуренції, розвитку експорту цифрових закупок.

Під час пандемії GQVID-19 і воєнного стану, широкого розповсюдження й популярності набули освітні онлайн-платформи для надання різноманітних нових знань, підвищення компетентностей, цікавого й корисного проведення вільного часу.

Окремо відмітимо, що за останні роки, Міністерство цифрової трансформації України, зробило якісний прорив щодо розбудови цифрової держави. Міністерством поставлена амбітна мета: до 2025 року здійснити прорив щодо цифрових трансформацій, так, щоб кожен громадянин користувався цифровими інструментами, «щоб побутова корупція, черги, бюрократія, безкінечне ходіння держустановами назавжди залишились у минулому» [5].

Незважаючи на агресивну війну Росії, боротьбу у кіберпросторі, й на інформаційному фронті, підтримуються старі та впроваджуються нові цифрові проєкти, тобто країна поступово розбудовує своє цифрове майбутнє. Так, держава продовжує підтримку ІТ-сектора, «впроваджений спеціальний правовий і податковий простір Дія.Сіїу з низькими податками, нормами англійського права та новою гнучкою формою співпраці спеціалістів та компанії - гіг-контрактами» [5]. Резидентами Дія.Сіїу уже є понад 250 різних бізнес-структур.

Майбутнє поствоєнне відновлення країни має бути забезпечене розвитком цифрової держави, де усі державні послуги будуть надаватися в онлайн форматі (будуть розширюватися можливості цифрових застосунків Дія та Дія.Сіїу), населення буде забезпечене високоякісним швидкісним Інтернетом, громадяни матимуть цифрові навички (відбудеться реформування ІТ-освіти), істотно зросте частка ІТ-галузі у ВВП країни, розвиватиметься стартап-екосистема.

На жаль, слушним є ствердження В. Логвінова, що «на глобальному рівні наша країна поки програє конкурентну боротьбу за чинниками, що визначають створення нових проривних інформаційних інноваційних технологій, передусім це стосується залучення інвестицій у проекти нових знань, підготовки професійних і наукових кадрів, що в умовах низької ефективності національної інноваційної системи призводить до «вимивання» з країни конкурентоздатного потенціалу - кадрів, технологій, проривних ідей» [9, с. 58]. На підтримку вказаного, додамо, що в Україні на 1 млн. населення створено 75 стартапів, а у Ізраїлі - 975, у Естонії - 865, у Ірландії - 665, у Данії - 573, у Фінляндії - 525 [5].

Водночас, вважаємо, що потенціал України щодо генерування високотехнологічних продуктів та технологій, величезний, що може сформувати додаткові робочі місця, збільшити виробництво з високою доданою вартістю, значно підвищити доходи бюджету.

Принципами цифрової трансформації слід вважати:

впровадження сучасних технологій нового покоління для підвищення продуктивності й ефективності діяльності на усіх рівнях;

кардинальна зміна моделей організаційних і управлінських структур та інформаційно-комунікаційних ланцюгів;

переосмислення форматів розробки й ухвалення управлінських рішень;

модернізація усіх процесів на основі автоматизації та штучного інтелекту;

гармонізація ключових складових цифрової трансформації: технології, люди, процеси;

переосмислення взаємовідносин та взаємодій на платформі демократизації та соціальної відповідальності.

У міру поширення й активізації нових технологій (різнобічне використання великих масивів даних (Big Вліа), дронів, GPS систем, хмарних обчислень (Cloud Computing), робототехніки, блокчейну (Blockchain), Інтернет речей (IoT), когнітивних обчислень (Cognitive Computing), штучного інтелекту (AI), фінансових Інтернет-технологій (Fintech), віртуальних продуктів і послуг), цифрові трансформації забезпечують:

вищу демократизацію й соціологізацію усіх процесів в державі;

зниження рівня корупції (створює перепони й перешкоди для реалізації корупційних схем);

зменшення проявів бюрократії;

вільний доступ до важливих державних послуг;

прозорість усіх державних і суспільних процесів;

можливість моніторингу державних операцій та дій чиновників;

спрощення ведення бізнесової діяльності:

зниження рівня безробіття;

скорочення державних витрат (за рахунок зменшення кількості державних службовців);

громадський контроль за бюджетом;

покращення життя громадян;

підвищення репутації та іміджу держави у світі

Тобто цифрова держава має допомагати й підтримувати громадян і бізнес, а не заважати їм. «Відновлення економічного зростання та забезпечення рівного доступу всіх до участі в економічному, соціальному та політичному житті країни, а також до основних соціальних послуг (особливо у сфері освіти та охорони здоров'я) є нагальними завданнями для забезпечення сталого розвитку України» [9, с. 11].

Тобто, держава має виконувати сервісні послуги для громадян (допомагати мати швидкий рівний доступ до різних послуг та чесно ефективно виконувати свою роботу), а не бути страшним монстром.

Нині успішно впроваджується проєкт «Цифрова держава», яким передбачено об'єднати усі державні структури в єдину просту й результативну он-лайн-композицію. Фактично, реалізація такого проєкту є серйозним викликом сьогодення для України. Проблеми, які Україні необхідно вирішити у поствоєнний час, пов'язані: із нерівномірним покриттям території якісним Інтернетом, значною часткою населення без ідентифікації (id-карти), великою чисельністю державних структур, відсутністю необхідної гнучкості програмного забезпечення, які функціонують за певним алгоритмом, недостатньою захищеністю персональних даних, низьким рівнем цифрових навичок населення. Відмітимо, що ООН та ЄС, ще у 2015 році «визнали цифрові права громадян, тобто доступ до ІТ-інфраструктури та Інтернету є базовим правом кожного громадянина» [8].

Рекомендаціями ООН щодо впровадження країнами цифрового урядування за допомогою цифрових трансформацій, передбачено «зміна мислення у цифровій площині на індивідуальному та системному рівнях, зміна інституційної та нормативної бази у публічній політиці, забезпечення доступності інформації через відкриті урядові дані та рівному доступі до них» [4, с. 115].

Таким чином, напрямами, розвиток яких слід активізувати є: цифрова економіка; атрибути цифрового громадянства; Індустрія 4.0; Медіа-індустрія; цифрові компетенції населення; галузеві цифрові трансформації (Industry DX); цифрові права громадян; інфраструктура Інтернет речей); цифрової архітектури; подолання нерівності та цифрового розриву.

Процеси цифрових трансформацій є життєвою необхідністю, а не лише орієнтиром стратегічного розвитку держави, їх варто вважати індикатором демократизації та соціальної відповідальності держави, оскільки вони покривають усе більше секторів суспільного життя, докорінно трансформуючи форми, методи, траєкторії їх реалізації, завдяки чому генерують якісно нові можливості для розвитку суспільства та держави.

«Для забезпечення стійкого розвитку, соціальна відповідальність на усіх рівнях має не менше значення, ніж розвинута економічна інфраструктура, політична стабільність чи втілення у життя проєктів інноваційного поступу» [6].

Ми можемо стверджувати, що вагомим помітним здобутком розвитку нашої держави, стала демократизація усіх процесів, водночас демократія без соціальної відповідальності перетворюється на вседозволеність, що часто ми і спостерігали останнім часом на усіх рівнях. Демократія і соціальна відповідальність це єдине ціле розвинутої успішної держави і суспільства.

У зрізі філософської категорії, соціальна відповідальність держави відображає ціннісні і правові орієнтири суспільних відносин. Феноменом соціальної відповідальності держави, вважаємо, домінування морально-етичного компоненту, що підтримується юридично. Соціальну відповідальність держави мають забезпечувати її законодавчі і виконавчі структури.

«Соціальна відповідальність - це усвідомлення суб'єктами соціальної держави єдності соціального простору, свідоме виконання своїх обов'язків перед співгромадянами, суспільством, державою. Сутність соціальної відповідальності держави випливає з її основного призначення: захист спільного громадського інтересу від внутрішніх та зовнішніх загроз» [2, с. 65].

Держава, фактично й створюється як інститут політичної системи суспільства для забезпечення його соціальної безпеки, тобто соціальна функція є для держави ключовою, системотворчою. Соціальна відповідальність держави має стати її визначальною ознакою, що передбачає її спроможність забезпечити соціальні потреби населення, соціальний розвиток суспільства та окремих його соціальних груп.

Акцентуємо, що рівень соціальної відповідальності держави залежить від обраної моделі розвитку. Коста Еспін-Андерсон розробив класифікацію, в якій окреслив «ліберальну, корпоративну та соціал-демократичну модель розвитку соціальної держави, оскільки різним соціальним державам притаманний різний обсяг соціальних функцій та різна соціальна політика» [10].

Ліберальної моделі розвитку соціальних держав притримуються: Австралія, Японія, Великобританія, Канада, США, Швейцарія. Корпоративної моделі розвитку соціальних держав притримуються: Австрія, Фінляндія, Бельгія, Німеччина, Франція, Ірландія, Італія, Нідерланди. Соціал-демократичної моделі розвитку соціальних держав притримуються: Швеція, Данія, Норвегія. Переважно, науковці, визначають корпоративну модель розвитку соціальної держави найприйнятнішою для України.

Поки що, Україна не відповідає жодній моделі розвитку соціальної держави, оскільки об'єктивний аналіз індикаторів її соціально-економічного розвитку демонструє комплекс проблем і перешкод.

«Частка населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами, нижчими за прожитковий мінімум, в Україні у 2017 р. становила 2,4 %, що на 1,4 пункту менше за попередній 2016 р. та на 6,7 пункту менше за рівень 2012 р.» [7, с. 11]. Водночас Е. Лібанова стверджує, що «в Україні суб'єктивна бідність істотно перевищує об'єктивну, тобто люди частіше вважають себе бідними, ніж це є насправді. При цьому в країні й надалі зберігається вагоме майнове розшарування, що посилює соціальну напругу та відчуття соціальної несправедливості. Так співвідношення мінімального рівня доходів серед 20 % найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 20 % найменш забезпеченого населення у 2017 р. становило 3,3 рази [2, с. 11]. Війна ще більше загострює означені проблеми, за ствердженням фахівців Світового банку, рівень бідності в Україні від початку війни зріз з 5 до 20% «Суб'єктивні відчуття українських громадян свідчать не лише про низьку якість їх життя, а й високу потребу в державному захисті від зниження рівня добробуту. При цьому 77,7 % опитаних громадян найбільше бояться зростання цін, а 60,6 % - безробіття» [8]. Обсяг видатків держави на соціальний захист та соціальне забезпечення населення України у 2018 р. становив 8,7 % ВВП, що на 0,9 пункта менше за рівень 2017 р. та на 2,2 пункти менше за рівень 2016 р. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку показник розміру державних соціальних видатків у 2018 р. був найвищим у Франції (31,2 % до ВВП) та Бельгії (28,9 %), Фінляндії (28,7 %), у Польщі він становив 21,1 %, Чеській Республіці - 18,7 %, Швейцарії - 16,0 %, Ірландія - 14,4 %» [11].

Соціальна відповідальність держави має системотворче, багаторівневе й мультифункціональне змістове наповнення, що допомагає дотримуватись принципів її функціонування, забезпечує позитивну репутацію й високий імідж соціальної держави, стає запорукою соціального прогресу суспільства. Соціальна відповідальність держави проявляється в ефективності державного управління щодо успіху проголошених завдань, програм, зобов'язань, що забезпечує соціальний, інтелектуальний, інноваційний, економічний, фінансовий, культурний, духовний, ментальний розвиток суспільства та досягнення високих соціальних стандартів, стабільного покращення життєдіяльності громадян. Соціальна відповідальність держави включає звіти державних службовців та державних структур перед громадськістю, ретельне виконання ними їх обов'язків, відкритість, прозорість рішень тощо.

Вагомим чинником розвитку соціальної відповідальності держави, вважається, відновлення довіри до державних органів, формування сприятливого бізнесового ландшафту, подолання корупції, оздоровлення морального й етичного клімату в суспільстві, детінізація й оздоровлення національного економічного простору, післявоєнне відтворення й відродження країни.

Передусім, абсолютно необхідним є забезпечення державними органами суворого дотримання чинного законодавства й правопорядку та підтримка базової соціальної відповідальності бізнесу.

Держава у контексті своєї соціальної відповідальності має сформувати сприятливе середовище для соціального діалогу між бізнесом, найманими працівниками, територіальними громадами, громадськими організаціями, побудованого на спільних інтересах. Оскільки соціальна відповідальність держави, фактично є критерієм економічної, соціальної, політичної, моральної зрілості суспільства, необхідно розвивати механізми державно-приватного партнерства, що гармонізують інтереси різних сторін соціального діалогу на платформі справедливого соціального договору та унеможливлюють соціальну конфронтацію.

У контурі соціальної відповідальності держави, важливим завданням, вважаємо, відповідну моральну й етичну підготовку політиків, державних службовців, лідерів бізнесу, оскільки як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід останніх десятиріч, заангажовані уряди й бізнесові лобісти, що завзято відстоюють свої приватні інтереси, розпалюючи протистояння у суспільстві, стаючи неефективними і непривабливими, генерують нездоланні перешкоди успішному соціальному поступу держави. Лише вирішивши це завдання, Україна зможе досягти соціальної згуртованості та підтримки усіх верств населення, економічної могутності, реальних довгоочікуваних демократичних змін, прогресивного соціального розвитку людського капіталу, дієвого державного управління в поствоєнних умовах відродження.

Формування моделі розвитку соціальної держави в принципово нових реаліях цифрових трансформацій в поствоєнних умовах має відбуватися за високими європейськими стандартами.

Стабільність нашого суспільства у післявоєнний період буде залежати від адекватно обраних траєкторій соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій, від гармонійного комплексу ціннісних орієнтирів на усіх рівнях, що стане дієвим інструментом підтримки соціальної справедливості, цілісності суспільства, соціальної безпеки, суспільної злагоди, соціального волонтерства й благодійності, державно-приватного партнерства, модернізації суспільних відносин.

Саме сьогодні, на часі доцільно дослухатись до обґрунтованих вище пропозицій та змінити траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій в поствоєнних умовах відродження й підтримки соціальної безпеки, що забезпечить нову роль в становленні якісно нової соціальної моделі цифрової держави, яка буде відповідати високим європейським стандартам.

Висновки

У статті уточнено сутнісні ознаки соціальної відповідальності держави, розглянуто особливості й активізацію впливу на неї цифрових трансформацій та обґрунтовано доцільність зміни траєкторії соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій в поствоєнних умовах відродження й підтримки соціальної безпеки, що забезпечить нову роль в становленні якісно нової соціальної моделі цифрової держави, яка буде відповідати високим європейським стандартам. Зокрема, наголошено, що сучасні реалії сьогодення України формуються в умовах масштабної агресивної війни російської федерації, характеризуються демографічною й економічною нестабільністю, що супроводжується кризовими екологічними потрясіннями, нарощенням соціальних шоків, що гостро актуалізує проблеми соціальної відповідальності держави, особливо за умов зростаючої недовіри населення до більшості державних інституцій. Акцентовано, що цифрові трансформації кардинально змінюють не лише адміністративні, управлінські, виробничі процеси, вони вносять масштабні зміни в мислення людей, їх ментальні схеми, суспільні відносини, ділову культуру, механізми ухвалення рішень на усіх рівнях щодо широкої демократизації, соціологізації й підвищення добробуту людини, суспільства і держави. Процеси цифрових трансформацій є життєвою необхідністю, а не лише орієнтиром стратегічного розвитку держави, їх варто вважати індикатором демократизації та соціальної відповідальності держави, оскільки вони покривають усе більше секторів суспільного життя, докорінно трансформуючи форми, методи, траєкторії їх реалізації, завдяки чому генерують якісно нові можливості для розвитку суспільства та держави. Соціальна відповідальність держави має системотворче, багаторівневе й мультифункціональне змістове наповнення, що допомагає дотримуватись принципів її функціонування, забезпечує позитивну репутацію й високий імідж соціальної держави, стає запорукою соціального прогресу суспільства. Стабільність нашого суспільства у післявоєнний період буде залежати від адекватно обраних траєкторій соціальної відповідальності держави в реаліях цифрових трансформацій, від гармонійного комплексу ціннісних орієнтирів на усіх рівнях, що стане дієвим інструментом підтримки соціальної справедливості, цілісності суспільства, соціальної безпеки, суспільної злагоди, соціального волонтерства й благодійності, державно-приватного партнерства, модернізації суспільних відносин.

Література

1. Логвінов В.Г. Цифрові платформи як складова моделі публічного управління. Інституціоналізація публічного управління в Україні в умовах євроінтеграційних та глобалізаційних викликів: матеріали щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 24 трав. 2019 р.): у 5 т. Київ. 2019. Т. 4. C. 57-59.

2. Людський розвиток в Україні: інституційне підґрунтя соціальної відповідальності: кол. моногр. за ред. Е.М. Лібанової. Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. Київ. 2017. 368 с.

3. Мартинюк О.А. Вплив діджитал-технології на розвиток соціальної відповідальності бізнесу. Економіка: реалії часу. Науковий журнал. 2020. № 4 (50). С. 78-86.

4. Міхровська М. Цифрове урядування: поняття та особливості становлення в Україні. Збірник наукових праць ЛОГОС, 2020. С. 115-117. https://doi.org/10.36074/30.10.2020.v2.32.

5. Офіційний веб-сайт Міністерства цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/.

6. Савченко І.Г. Соціальна відповідальність органів державної влади в умовах розбудови соціальної держави: дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01; Харківський регіональний ін-т державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Харків. 2007. 202 с.

7. Соціальні індикатори рівня життя населення України : статистичний збірник: відп. за випуск О.О. Кармазіна. Державна служба статистики України. Київ. 2018. 176 с.

8. Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/uploads/pdf/2077223209599c1813b0fa85.06804039.pdf.

9. Цілі сталого розвитку: Україна: Національна доповідь. Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Київ. 2017. 174 с. URL: https://www.idss.org.ua/monografii/2017_SDGs_NationalReport.pdf.

10. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism. Princeton University Press. 1990. 244 р. URL: https://lanekenworthy.files.wordpress.com/2017/03/reading-espingandersen1990pp9to78.pdf.

11. OECD iLibrary URL: https://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/social-spending/indicator/english_7497563b-en?parentId=http%3A%2F%2Finstance.metastore.ingenta.com%2Fcontent%2Fthematicgrouping%2F3ddf51bf-en.

References

1. LLogvmov, V.G. (2019). Gfi-ow platformi jak skladova modeh pubhchnogo upravhnnja [Digital platforms as a component of the public administration model]. Proceedings from shhodch. Vseukr. nauk.-prakt. konf. za mizhnar. uchastju «Insliliicionulizucijapubhchnogo upravhnnja v икгаїпі v umovah єvrointegracijnih ta globahzadjnih viklikv» - The All-Ukrainian science and practice conf. for international participation«Institutionalization of public administration in Ukraine under the conditions of European integration and globalization challenges». (pp. 57-59). Ki'i'v [in Ukrainian].

2. labanova, E.M. (2017). Ljuds'kij rozvitok v UkramK institucijnepidґruntja sodaTnot: vidpovidaГnosti [Human development in Ukraine: institutional foundation of social responsibility]. Kiev: In-t demografn ta soclal'nib doshdzhen' ішєпі M.V. Ptuhi NAN Ukraini [in Ukrainian].

3. Martinjuk, O.A. (2020). Vpliv dіdzhital-tehnologії na rozvitok sowarno^.' vіdpovіdal'nostі Hznesu [The influence of digital technology on the development of social responsibility of business]. Ekonomika: reald chasu - Economy: realities of time, 4 (50), 78-86 [in Ukrainian].

4. Vinirovs'ka, M. (2020). Cifrove urjaduvannja: ponjattja ta osoblivosti stanovlennja v ^гаті [Digital governance: concepts and peculiarities of formation in Ukraine]. Zdrnik naukovih prac' AOGOE - Collection of scientific papers ЛОГОС. - 117. https://doi.org/10.36074/30.10.2020.v2.32 [in Ukrainian].

5. Of^cіjnij veb-sajt M^sters^a cifrovoj.' transformacn Ukrami [Official website of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine]. thedigital.gov.ua Retrieved from https://thedigital.gov.ua/ [in Ukrainian].

6. Savchenko, I.G. (2007). Social'na vidpovidal'nist' organiv derzhavnoi vladi v umovah rozbudovi social'noi derzhavi [Social responsibility of state authorities in the conditions of development of the social state]. Candidate's thesis. Harkiv: Harkivs'kij regional'nij in-t derzhavnogo upravlinnja Nacional'noi akademii derzhavnogo upravlinnja pri Prezidentovi Ukraini [in Ukrainian].

7. Karmazina, O.O. (2018). Social'ni indikatori rivnja zhittja naselennja Ukraini [Social indicators of the standard of living of the population of Ukraine]. Kiev: Derzhavna sluzhba statistiki Ukraini [in Ukrainian].

8. Fond Demokratichni iniciativi imeni Il'ka Kucheriva [Democratic Initiatives Fund named after Ilko Kucheriv]. dif.org.ua Retrieved from https://dif.org.ua/uploads/pdf/ 2077223209599c1813b0fa85.06804039.pdf.

9. Cili stalogo rozvitku: Ukrama [Goals of sustainable development: Ukraine]. Kiiv: Ministerstvo ekonomichnogo rozvitku i torgivli Retrieved from https://www.idss.org.ua/monografii/2017_SDGs_NationalReport.pdf [in Ukrainian].

10. Esping-Andersen G. The Three Worlds of Welfare Capitalism. Princeton University Press. 1990. 244 r. Retrieved from https://lanekenworthy. files.wordpress.com/2017/03/reading-espingandersen1990pp9to78.pdf [in English].

11. OECD iLibrary Retrieved from https://www.oecd-ilibrary.org/social-issues-migration-health/social-spending/indicator/english_7497563b-en?parentId=http%3A%2F%2Finstance.metastore.ingenta.com%2Fcontent%2Fthematicgrouping%2F3ddf51bf-en. [in English].

Размещено на Allbest.ru