Превентивні заходи для запобігання адміністративній відповідальності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Превентивні заходи для запобігання адміністративній відповідальності

Preventive measures to avoid administrative liability

Дмитренко Олександр Олексійович

аспірант третього року навчання

кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету

Національного університету біоресурсів і природокористування

Dmytrenko Oleksandr

Third-year PhD Student of the Department of

Administrative and Financial Law of the Faculty of Law

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Анотація

Ключові слова: адміністративне право, заходи протидії, законодавче регулювання, Конституція України, профілактика, правопорушення.

Key words: Administrative law, countermeasures, legislative regulation, Constitution of Ukraine, prevention, offenses.

Постановка проблеми

Держава останнім часом приділяє велику увагу профілактиці адміністративних правопорушень, які посягають на здоров'я громадян. Саме тому так важливим є дослідження питання превентивних заходів для запобігання адміністративній відповідальності. Держава разом з відповідними органами має сприяти свідомому розвитку своїх громадян та попереджати прояви різних правопорушень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження питань щодо превентивних заходів для запобігання адміністративній відповідальності були висвітлені таки вітчизняними науковцями як: Бортник Н. М., Хомишин І. Ю., Єсімов С. С. [1], Ко- леснікова М., Калініченко Л. [2], Скоромний Я. С. [4], Цюприк Н.О. [6], Кудря В. О., Лабунь А. В. [9], але разом з тим, не існує єдиного підходу до висвітлення даного питання, тому застосування превентивних заходів щодо запобігання адміністративній відповідальності потребує більш детального вивчення і розробки певних рекомендацій.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). З'ясувати сутність та застосування превентивних заходів щодо запобігання адміністративній відповідальності.

Виклад основного матеріалу

Отож, пропонується розпочати з визначення сутності адміністративної відповідальності згідно трактування вченими-юристами. У вітчизняній теорії права сутність адміністративної відповідальності та її особливості були предметом наукового пізнання багатьох вчених. Враховуючи величезний обсяг наукового матеріалу, присвяченого вивченню поняття адміністративної відповідальності, зупинімося докладніше на висвітленні лише деяких наукових підходів до визначення поняття «адміністративна відповідальність».

Н. П. Бортник, І. Ю. Хомишин, С.С. Єсимов переконані, що адміністративна відповідальність є найпоширенішим та затребуваним видом юридичної відповідальності. Цей інститут бере активну участь у забезпеченні стабільності суспільного життя та вдосконаленні гарантій захисту прав громадян, набуваючи вагомого дієвого правового способу впливу на суспільні відносини. Слід зазначити, що адміністративна відповідальність, маючи всі принципові ознаки юридичної відповідальності, має спільні риси з іншими видами відповідальності (цивільно-правової, матеріальної, дисциплінарної, кримінальної) та специфічні риси, що її відрізняють [1].

За визначенням М. В. Колеснікової та Л.П.Калініченко, адміністративна відповідальність -- це реакція держави на заподіяні правопорушенням збитки, оцінка державою факту порушення адміністративного правила. Відповідальність знаходить своє зовнішнє вираження у правовідносинах між органом (посадовою особою), уповноваженим на здійснення дій із притягнення до адміністративної відповідальності, та особою, яка притягується до відповідальності. Кожне окремо взяте правопорушення не завдає істотної шкоди за своєю суспільною небезпекою, але всі вони суттєво погіршують стійкість та розвиток суспільства та держави загалом [2].

Більш реалістичний та практичний підхід до адміністративної відповідальності визнає Філій Х.Джос, який наголошує, що громадськість часто розділена та розпорошена. Політичні інститути часто неспроможні сформулювати однозначні політичні директиви [3].

На наш погляд, адміністративна відповідальність є найважливішим інститутом адміністративного права, покликаним розмежовувати правомірну та антиправову поведінку і потім карати будь-які прояви суспільно шкідливої поведінки, спрямовані на порушення принципів та постулатів, закріплених у нормах адміністративного законодавства.

Слід зазначити, що вплив адміністративних положень відчуває кожний громадянин України. Таким чином, відносини між громадянами та органами державної влади, через які здійснюється виконання посадових повноважень, будуються та ґрунтуються саме на нормах адміністративного права [4, с. 2017]. Крім того, всіх громадян України з моменту досягнення ними 14-річного віку може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у разі порушення вимог адміністративного законодавства.

Фактичною підставою адміністративної відповідальності, що дозволяє притягнути до неї особу, є скоєння адміністративного правопорушення. Частина 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає адміністративне правопорушення (провина) як протиправна, винна (навмисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на громадський порядок, майно, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління та за які законом передбачено адміністративна відповідальність. Слід зазначити, що у наведеному визначенні одночасно використовуються та ототожнюються два терміни і, таким чином, два поняття: «адміністративне правопорушення» та «адміністративна провина» [5].

Основним нормативним актом про адміністративну відповідальність є Кодекс України про адміністративні правопорушення. Процесуальною підставою адміністративної відповідальності є акт компетентного органу про накладення конкретного адміністративного стягнення на конкретну винну особу за конкретне адміністративне правопорушення [6].

Завдання адміністративної відповідальності:

— охорона суспільних відносин, що склалися в ході діяльності щодо виконання повноважень державних органів, від протиправних дій;

— гарантія прав громадян;

— виховання суб'єктів правовідносин на кшталт дотримання різних адміністративних правил.

Сутність адміністративної відповідальності становить адміністративне стягнення як необхідне правовий наслідок порушення (недотримання) адміністративних заборон, засудження поведінки порушника, обмеження особистої вигоди, матеріальних та інших законних інтересів, оцінка скоєного діяння. Особливістю даного виду юридичної відповідальності є введення в багато положень Кодексу України про адміністративні правопорушення дискреційних повноважень, тобто права діяти на свій розсуд (зрозуміло, в межах правових норм) при встановленні заборони або нових видів покарань, що замінюють покарання тощо [7, с. 65].

У період незалежності підходи до сутності та змісту адміністративної відповідальності в Україні мало чим відрізняються від радянських. З одного боку, це свідчить про дотримання усталеної класичної теорії, з другого -- про відсутність реформ і істотних змін. Це підтверджує той факт, що чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення було ухвалено за часів існування тоталітарного Радянського Союзу. На наш погляд, незважаючи на внесення багатьох змін до останнього, як і раніше, важливе прийняття нового кодифікованого акту, який стане вираженням нової формації та оновленого підходу до адміністративної відповідальності.

Отож, для того, щоб попередити адміністративну відповідальність застосовуються превентивні заходи, ціль яких полягає у попереджені прояву різних адміністративних правопорушень. Отож, для початку доцільно розглянути правове регулювання превентивної діяльності в Україні (рис. 1).

Аналіз законодавства, щ одо положень та наказів запобігання адміністративного правопорушення дозволяє стверджувати, що в даний час державна система запобігання правопорушенням може бути визначена як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування (суб'єктів превентивної діяльності), виконання однорідних завдань щодо розробки відбуваються правових, організаційних, матеріально-технічних та інших заходів, спрямованих на усунення або нейтралізацію причин, що породжують випадки та адміністративні правопорушення, умови, що їм сприяють; утримання від скоєння злочинів і визначення правопорушень осіб, яких можливо їх обґрунтовано очікують. Система превентивних заходів -- це, передусім, система заходів, реалізованих заходами превентивної діяльності.

На рис. 2 наведені основні превентивні заходи щодо запобігання адміністративній відповідальності.

Адміністративні правопорушення є першими передумовами протиправної поведінки громадян, що характеризують особу правопорушника як особу, яка порушила встановлені державою правила поведінки у суспільстві. Тому превентивні заходи є одним із інструментів адміністративно -- правового примусу, основна мета, якої є попередження скоєння нових правопору шень, і навіть злочинів. Превентивна дія відіграє ключову роль у системі методів адміністративної діяльності поліції. Застосування запобіжних заходів сприяє вихованню правосвідомості громадян, утримуючи окремих осіб від протиправних діянь і тим самим убезпечуючи їх самих і суспільство від негативних наслідків, що настають внаслідок скоєння правопорушення.

Рис. 1. Правове регулювання превентивної діяльності поліції в Україні Джерело: [8, с. 4]

Цільова спрямованість діяльності поліції з превентивних заходів щодо запобігання правопорушень полягає в упорядкуванні суспільних відносин, що виникають у зв'язку із забезпеченням безпеки особистості та суспільства. Йдеться про право співробітників підрозділів поліції застосовувати примусові заходи у разі вчинення протиправного діяння, що порушує правовий режим що забезпечує безпеку особистості, а також надавати необхідну соціальну допомогу для підтримки даного правового режиму. Законодавче визначення поняття превентивні заходи дозволяє нам диференціювати цю діяльність на три складові:

Рис. 2. Превентивні заходи щодо запобігання адміністративній відповідальності Джерело: [9, с. 51--52]

— по-перше, сукупність заходів соціального, правового, організаційного, інформаційного та іншого характеру, спрямованих на виявлення причин та умов, що детермінують адміністративні правопорушення;

— по-друге, сукупність заходів соціального, правового, організаційного, інформаційного та іншого характеру, спрямованих на усунення вищезгаданих причин та умов;

— по-третє, безпосереднє надання профілактичного впливу або певні групи осіб, або окремих індивідуумів.

Отож здійснення превентивних заходів щодо запобігання адміністративної відповідальності в майбутньому можу попередити її виникнення або ж взагалі його лімітувати. Особливу роль в здійсненні превентивних заходів покладено на Національну поліцію України, яка є осередком протидії та попередження виникнення адміністративних правопорушень.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Підводячи підсумки дослідження, хотілося б відзначити, що профілактичну роботу з особами, що допускають повторне правопорушення неодмінно потрібно посилити, необхідно враховувати всі обставини, що передували поставленню цих осіб на облік, включаючи ті, які суд врахував при винесенні стягнення. Під час проведення превентивної роботи неприпустимий шаблонний підхід, оскільки, кожна особа, яка перебуває на обліку, є особистістю з усіма властивими їй рисами. А тому необхідно розробляти план превентивної роботи з кожним громадянином індивідуально. Одні громадяни, вже після постановки на профілактичний облік, можуть переосмислити свою неправову поведінку і стати на шляхом виправлення, а з іншими громадянами необхідно провести не один рік превентивної роботи, щоб дійти позитивного результату.

Література

адміністративна відповідальність право

1. Бортник Н.М., Хомишин І.Ю., Єсімов С.С.Адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб підрозділів Національної поліції. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2019. Вип. 23. С. 59-67. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journa l-paper/2020/feb/20941/11.pdf (дата звернення: 29.07.2023)

2. Колеснікова М., Калініченко Л. Теоретико-правові основи адміністративної відповідальності. Підприємство, господарство і право. 2019. № 1. С. 102-107. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/1/20.pdf (дата звернення: 29.07.2023)

3. Philip H.Jos Administrative Responsibility Revisited: Moral Consensus and Moral Autonomy. Administration & Society. 1990. URL: https://journals.sagepub.com/doi/epdf/10.1177/009539979002200205 (дата звернення: 29.07.2023)

4. Скоромний Я.С.Особливості притягнення суддів до адміністративної відповідальності. Шлях науки. 2020. 6(10). С. 2014-2022.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон № 8073-Х. Відомості Верховної Ради України. Київ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (дата звернення: 30.07.2023)

6. Цюприк Н. О. Принципи та підстави адміністративної відповідальності працівників органів внутрішніх справ. Митна справа. 2014. № 3(2). С. 217-221. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ms_2014_3%282%29__40 (дата звернення: 30.07.2023)

7. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій [для студентів юрид. вузів та факультетів]. К. : Вентурі, 1996. 208 с.

8. Манжула А.Конспект лекцій з дисципліни «Превентивна (профілактична) поліцейська діяльність». Освітній ступінь: бакалавр, Спеціальність: 262 «Правоохоронна діяльність», Професія: 5162 «Поліцейський», Освітня програма для здобувачів вищої освіти першого курсу ФПФППД, ФПФКП. Дніпро, 2019.

9. Кудря В. О., Лабунь А. В., Радзівон С.М., Фещенко Л.О. та ін. Організація роботи підрозділів превентивної діяльності Національної поліції : навчальний посібник / За ред. Кулікова В.А. К. : «Освіта України», 2017. 246 с.

References

1. Bortnyk N. M., Khomyshyn I.Iu., Yesimov S. S. Administratyvna vidpovidalnist za nevykonannia zakonnykh vymoh posadovykh osib pidrozdiliv Natsionalnoi politsii. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. Seriia: Yurydychni nauky. 2019. Vyp. 23. S. 59-67. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journa l-paper/2020/ feb/20941/11.pdf (date of access: 29.07.2023)

2. Kolesnikova M., Kalinichenko L. Teoretyko-pravovi osnovy administratyvnoi vidpovidalnosti. Pidpryiemstvo, hospodarstvo i pravo. 2019. № 1. S. 102-107. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/1/20.pdf (date of access: 29.07.2023)

3. Philip H. Jos Administrative Responsibility Revisited: Moral Consensus and Moral Autonomy. Administration & Society. 1990. URL: https://journals.sagepub.com/doi/epdf/10.1177/009539979002200205 (date of access: 29.07.2023)

4. Skoromnyi Ya.S. Osoblyvosti prytiahnennia suddiv do administratyvnoi vidpovidalnosti. Shliakh nauky. 2020. 6(10). S. 2014-2022.

5. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia: Zakon № 8073-Kh. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. Kyiv. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text (date of access: 30.07.2023)

6. Tsiupryk N.O. Pryntsypy ta pidstavy administratyvnoi vidpovidalnosti pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav. Mytna sprava. 2014. № 3(2). S. 217-221. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ms_2014_3%282%29__40 (date of access: 30.07.2023)

7. Koval L. V. Administratyvne pravo : kurs lektsii [dlia studentiv yuryd. vuziv ta fakultetiv]. K. : Venturi, 1996. 208 s.

8. Manzhula A. Konspekt lektsii z dystsypliny “Preventyvna (profilaktychna) politseiska diialnist”. Osvitnii stupin: bakalavr, Spetsialnist: 262 “Pravookhoronna diialnist”, Profesiia: 5162 “Politseiskyi”, Osvitnia prohrama dlia zdobu- vachiv vyshchoi osvity pershoho kursu FPFPPD, FPFKP. Dnipro, 2019.

9. Kudria V. O., Labun A. V., Radzivon S. M., Feshchenko L. O. ta in. Orhanizatsiia roboty pidrozdiliv preventyvnoi diialnosti Natsionalnoi politsii : navchalnyi posibnyk / Za red. Kulikova V. A. K. : “Osvita Ukrainy”, 2017. 246 s.

Размещено на Allbest.ru