Проблеми суб’єкта декларування недостовірної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru

Проблеми суб'єкта декларування недостовірної інформації

Альона Агеєнко

аспірантка кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослав Мудрого

Анотація

Стаття зосереджена на аналізі та вивчені особливостей суб'єкта декларування недостовірної інформації, що передбачено ст. 3662 КК України. Демократичні перетворення, які зараз відбуваються в Українській державі, передбачають складний процес реформування політичних, економічних і правових відносин. Одним із найважливіших елементів цього надскладного процесу є запобігання та протидія корупції. Корупція гальмує еволюцію правової системи, унеможливлюючи наближення України до провідних світових показників рівня життя. Відсутність дієвих інструментів боротьби з корупцією, поширеність корупційних ризиків майже в усіх сферах суспільного життя та лояльність частини громадян до цього явища призвели до негативних наслідків у державі. Корупція паралізувала впровадження визначених реформ. Тому ця тема так актуальна для України як пріоритет розвитку [1, с. 348]. Тому безумовно детальний аналіз проблем декларування недостовірної інформації є надзвичайно актуальним для нашої держави. У статті досліджуються особливості суб'єкту декларування недостовірної інформації. Розглядаються також загальні та спеціальні ознаки суб'єкту кримінального правопорушення. Установлено, що суб'єкт ст. 3662 КК України - спеціальний. У праці також звернено увагу на наявну судову практику щодо кваліфікації цього складу кримінального правопорушення.

Ключові слова: кримінальна відповідальність; склад кримінального правопорушення; правопорушення, пов'язане з корупцією; декларування недостовірної інформації; суб'єкт декларування недостовірної інформації

Alona Aheienko

Graduate student of the Department of Criminal Law of Yaroslav the Wise National University of Law, Kharkiv, Ukraine

PROBLEMS OF THE SUBJECT OF DECLARING FALSE INFORMATION

Abstract

The article focuses on the analysis and studies of the features of the subject of the declaration of unreliable information, which is provided for in Art. 3662 of the Criminal Code of Ukraine. The democratic transformations currently taking place in the Ukrainian state involve a complex process of reforming political, economic and legal relations. One of the most important elements of this extremely complex process is the prevention and counteraction of corruption. Corruption slows down the evolution of the legal system, making it impossible for Ukraine to approach the world's leading indicators of the standard of living. The lack of effective tools to fight corruption, the prevalence of corruption risks in almost all spheres of public life, and the loyalty of some citizens to this phenomenon have led to negative consequences in the state. Corruption paralyzed the implementation of certain reforms. That is why this topic is so relevant for Ukraine as a development priority [1, p. 348]. Therefore, a detailed analysis of the problems of declaring inaccurate information is extremely relevant for our state. The article examines the peculiarities of the subject of declaring false information. General and special features of the subject of a criminal offense are also considered. It was established that the subject of Art. 3662 of the Criminal Code of Ukraine - special. The work also draws attention to the available judicial practice regarding the qualification of this component of the criminal offense.

Keywords: criminal liability, composition of a criminal offense, offense related to corruption, declaration of false information, subject of declaration of false information

Постановка проблеми. Одним із найбільш важливих засобів запобігання корупції стало не лише показове декларування службовими особами своїх доходів та видатків, а впровадження реального механізму публічності таких декларації, їх перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) та притягнення винних до кримінальної відповідальності за неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, а також внесення до цієї декларації завідомо неправдивих відомостей [2, c. 331]. Згідно із ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексу України (далі - КК України) підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України [3]. Тому встановлення особливостей суб'єкту декларування недостовірної інформації має важливе значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням окремих аспектів суб'єкту кримінального правопорушення займались такі вчені як, П. П. Андрушко, В.В. Устименко, В.І. Теретьєв, А.С. Осадча та багато інших. Безпосередньо вивченням суб'єкту кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3662 та 3663 КК України займались такі науковці, як Д.Ф. Волинець, Д.М. Миськів та інші.

Метою статті є висвітлення особливостей суб'єкта декларування недостовірної інформації, що передбачено ст. 3662 КК України.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до ч. 1 ст. 18 КК України суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. Також ч. 2 ст. 18 КК України визначає спеціального суб'єкта кримінального правопорушення, як фізичну, осудну особу, яка вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення, суб'єктом якого може бути лише певна особа [3]. У ст. 3662 КК України суб'єктом декларування недостовірної інформації виступає спеціальний суб'єкт.

Отже, спеціальний суб'єкт - це особа, яка, крім обов'язкових (загальних) ознак (фізична, осудна особа, що досягла певного віку), має додаткові спеціальні (особливі) ознаки, передбачені у статтях Особливої частини КК для суб'єкта конкретного складу кримінального правопорушення. Ознаки спеціального суб'єкту доповнюють загальне поняття суб'єкту кримінального правопорушення, виступаючи як додаткові [4, с. 172]. Відсутність ознак спеціального суб'єкта у необхідних випадках, прямо зазначених у диспозиції статті Особливої частини КК України, виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності чи тягне зміну кваліфікації діяння [5, с. 110].

У поняття спеціального суб'єкта слід включати лише ті істотні ознаки, які характеризують його в рамках складу конкретного кримінального правопорушення та необхідні для правильної кваліфікації скоєного діяння. Сукупність цих ознак, або їх єдність, і є основою об'єднання безлічі суб'єктів в одну групу - спеціальних суб'єктів [6, c. 7].

Розпочнемо із розгляду зазначених ознак. Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична особа. У ст. 24 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV під поняттям фізичної особи вважає людину як учасника цивільних відносин [7].

Наступною ознакою є осудність. Частиною 1 ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними [3]. Поняття осудності тісно пов'язане з поняттям вини, яке має суттєве значення у кримінальному праві. Щоб визнати особу кримінально-відповідальною за вчинене кримінальне провопорушення, необхідно встановити вину даної особи, тобто психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. У той же час у особи під час вчинення злочину повинна бути в наявності сукупність таких психічних здатностей, щоб вчинене кримінальне правопорушення могло бути поставлено їй у вину, тобто осудність [8, с. 9].

Третьою ознакою - є вік суб'єкту кримінального правопорушення. Згідно із ч. 1 ст. 18 КК суб'єктом кримінального правопорушення може бути лише особа, яка до вчинення кримінального правопорушення досягла встановленого кримінальним законом віку. Вчинення суспільно небезпечного діяння особою, яка не досягла до вчинення кримінального правопорушення визначеного законом віку, свідчить про відсутність суб'єкта кримінального правопорушення, а, отже, і про відсутність складу кримінального правопорушення, внаслідок чого виключається і кримінальна відповідальність. У ч. 1 ст. 22 КК прямо зазначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років. Цей вік прийнято називати загальним віком кримінальної відповідальності. Але в законі встановлюється і так званий знижений вік кримінальної відповідальності - чотирнадцять років - за окремі правопорушення, вичерпний перелік яких наведено в ч. 2 ст. 22 КК [4, с.165].

Дослідивши загальні ознаки, які характерні для суб'єкту кримінального правопорушення, перейдемо до дослідження безпосередньо ознак спеціального суб'єкту. У ч. 2 ст. 18 КК наведено загальне поняття спеціального суб'єкта кримінального правопорушення, а у ч.ч. 3 та 4 ст. 18 КК з урахуванням значної розповсюдженості кримінальних правопорушень, суб'єктом яких може бути службова особа, законодавець виокремив загальне визначення цього спеціального суб'єкта, яке містить дві категорії: а) службові особи юридичних осіб публічного права і б) службові особи юридичних осіб приватного права. У Загальній частині КК надається визначення службової особи, яке має загальний характер, тобто стосується усіх статей Особливої частини КК, за винятком тих, для яких закон про кримінальну відповідальність передбачає окреме визначення [4, с. 172].

Відповідно до Примітки до ст. 3662 КК України суб'єктами декларування у цій статті та статті 3663 КК України є особи, які відповідно до ч.1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - ЗУ) зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування [3]. Зокрема, у ч. 1 ст. 45 ЗУ зазначається, що особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а», «в», і «г» п. 2 ч.1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Відповідно у ч. 2 ст.3 ЗУ вказується, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» і «г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» і "г" п. 2 ч.1 ст. 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік [9]. Такі особи можуть виступати суб'єктами декларування: 1) під час виконання своїх функцій, здійснення відповідної діяльності; 2) коли вони припиняють свою діяльність; 3) коли вони вже припинили таку діяльність (наступного року після припинення). У ч. 5 ст. 45 Закону наведений перелік категорій осіб, на яких не поширюються вимоги щодо декларування [10, с. 626].

Виходячи із змісту ч. 1, 2 ст. 45 ЗУ, звернемося до ст. 3 зазначеного ЗУ «Про запобігання корупції», який чітко визначає суб'єктів на яких поширюється дія цього Закону. Проаналізувавши положення ст. 3 суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та 2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування [9].Чіткий перелік осіб встановлений цією статтею.

Дослідивши особливості суб'єкту кримінального правопорушення, що передбачено ст. 3662 КК України, розглянемо матеріали судової практики. Так, у Вироку Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року встановлено, що 25.10.2020 ОСОБА_9 набув повноважень депутата Полтавської обласної ради. 27.11.2020 на першому пленарному засіданні першої сесії Полтавської обласної ради розпочалися повноваження ОСОБА_9 як депутата Полтавської обласної ради. Таким чином відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА _9 є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, тобто належав до суб'єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі і в частині зобов'язання щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК. В порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_9 вказані недостовірні відомості у розділі 8 Декларації «Корпоративні права», а саме, завідомо не зазначено про наявність у його власності станом на 31.12.2020 рік 100% статутного капіталу ТОВ «Міт Магнат», які у грошовому еквіваленті становили 2 176 906, 00 грн [11]. У наступному Вироку Придніпровський районний суд м. Черкаси від 27 липня 2022 року розглянув справу щодо ОСОБА_4 , яка будучи суб'єктом декларування - депутатом місцевої ради на якого поширюється дія ч.1 та ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», діючи в супереч вимог законодавства, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про встановлений ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» обов'язок та відповідно до п.п. 1, 2, 3, 5, 5-1, 7, 8-1 ч.1 ст.46 Закону «Про запобігання корупції» при заповненні декларації після звільнення за 2020 рік, 29 березня 2021 року приблизно о 12 годині 14 хвилин, перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, подала декларацію унікальний ідентифікатор документа Ь20413П-аа1с-4620- 8сЈ5-4с5213е606е2 до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із завідомо недостовірними відомостями, при цьому не в повному обсязі внесла інформацію щодо частини нерухомого майна, яке перебувало у приватній власності [12]. Виходячи із матеріалів судової практики, можемо зробити висновок, що не має проблем із визначенням чи встановленням суб'єкту відповідного кримінального правопорушення, тому що перелік осіб, які зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування чітко регламентовано ЗУ «Про запобігання корупції».

декларування недостовірний правопорушення

Висновки

Дослідження особливостей суб'єкта декларування недостовірної інформації, що передбачено ст. 3662 КК України має важливе значення, тим більше враховуючи євроітеграційний курс нашої держави. Щодо суб'єкту декларування недостовірної інформації то він є спеціальним. Розкриття поняття та ознак суб'єкту, передбаченого ст. 3662 КК України необхідне для правильної кваліфікації щодо цих правопорушень органами судово-слідчої практики.

Література

Н.В. Сметаніна, Мельник Д.С. Політика протидії корупції - шляхи вдосконалення та сучасний стан. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». С. 347-351. URL: http://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/64.pdf

О.М. Рєзнік, О.С. Бондаренко Визнання норми про декларування недостовірної інформації неконституційною як прояв дискредитації антикорупційної реформи. Юридичний науковий електронний журнал. № 7, 2020. С. 330-333.

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341 -III URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14#Text

Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / В.Я. Тацій, В.І. Тютюгін, В.І. Борисов та ін.; за ред. В.Я. Тація, В.І. Тютюгіна, В.І. Борисова. - 6-те вид., перероб. і допов. - Харків: Право, 2020. 584 с.

В.И. Терентьев Уголовная ответственность специального субъекта преступления по уголовному праву Украины. Учебное пособие. Издание второе дополненное и измененное.Николаев, 2006. 172 с.

Устименко В,В, Специальный субъект преступления (понятие и виды): Учеб.пособие - Харьков: Юрщ. ин-т, 1966. - 58 с. С. 7

Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15#Text

Зайцев О.В. Обмежена осудність у кримінальному праві України: Монографія. - Харків: X., Майдан , 2007. - 240 с. С. 9. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/ 15076/1/Zaycev_mon_2007.pdf

ЗУ «про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 р. URL: https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/1700-18#Text

Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / В. Я. Тацій, В. І. Бо- К82 рисов,В.І.Тютюгінтаін.;заред.В.Я.Тація,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна.-6-те вид., перероб. і допов. - Харків : Право, 2020. 768 с. С. 626

Вирок Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109780535

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2022 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/105445911

References

Smetanma, N.V. Mel'nik D.S. Pohtika protidn korupcn - shljahi vdoskonalennja ta suchasnij stan [Anti-corruption policy - ways of improvement and current state]. Analitichno- porivnjal'ne pravoznavstvo - Analytical and comparative jurisprudence, 347-351. Retrieved from http://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/64.pdf [in Ukrainian].

Rezmk, O.M. O.S. Bondarenko, O.S. (2020). Viznannja normi pro deklaruvannja ^dos^nnot' mformacn nekonstitucijnoju jak projav diskreditacn antikorupcynof reformi [Recognition of the norm on declaring unreliable information unconstitutional as a manifestation of discrediting the anti-corruption reform]. Juridichnii naukovii elektronnii zhurnal - Legal scientific electronic journal, 7, 330-333 [in Ukrainian].

Krimmal'nij kodeks Ukrami Ukrami [Criminal Code of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian].

Tacij, V.Ja., Tjutjugm, , V.L , V.L Borisov, V.L ta іп. (2020). Kriminal'nepravo Ukrami [Criminallaw of Ukraine]. (vol. 1-6). Harkw: Pravo [in Ukrainian].

Terent'ev, V.I. (2006). Ugolovnaja otvetstvennost' special'nogo sub#ektaprestuplenija po ugolovnomu pravu Ukrainy [Criminal liability of a special subject ofa crime under the criminal law of Ukraine]. Nikolaev [in Russian].

Ustimenko, V.V. (1966). Special'nyi sub#ekt prestuplenija (ponjatie i vidy) [Special subject of crime (concept and types)]. Har'kov: Jurshh. in-t [in Ukrainian].

Civd'nogo kodeksu Ukrami [Civil Code of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text [in Ukrainian].

Zaicev, O.V. (2007).Obmezhena osudnist' u kriminal'nomu pravi Ukrami [Limited sanity in the criminal law of Ukraine]. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/ 123456789/15076/1/Zaycev_mon_2007.pdf [in Ukrainian].

ZU «Pro zapobigannja когирсії» [Law "On Prevention of Corruption"]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1700-18#Text [in Ukrainian].

Tacii, . V. Ja. (2020). Kriminal'ne pravo Ukrami [Criminal law of Ukraine]. (vol. 1-6). Harkiv : Pravo [in Ukrainian].

Virok Vishhogo antikorupcijnogo sudu vid 24 bereznja 2023 roku [Verdict of the High Anti-Corruption Court dated March 24, 2023]. reyestr.court.gov.ua Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/109780535 [in Ukrainian].

Virok Pridniprovs'kogo rajonnogo sudu m. Cherkasi vid 27 lipnja 2022 roku [Verdict of the Dnipro District Court of Cherkasy dated July 27, 2022]. reyestr.court.gov.ua Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/105445911 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru