Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за законодавством України: проблеми та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за законодавством України: проблеми та перспективи

Шевченко Е.А.

Аспірант кафедри публічного права, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро, Україна

Крилов Д.Б.

Професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування,

Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україна

Обґрунтовано, що стан правового регулювання ключових аспектів порядку повернення помилково та/ або надміру сплачених сум митних платежів за законодавством України не є зразковим, адже матеріально-правові та процесуальні законодавчі положення, які лежать у його основі, не є досконалими. Зокрема, йдеться про належне виконання правила про повернення у першочерговому порядку надміру сплачених сум митних платежів внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, спрощення цієї процедури, нарахування процентів/пені у разі порушення строків повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, а також визначення шляхів імплементації європейських стандартів у частині меж відповідальності декларанта за допущення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів. Для вирішення цих проблемних питань, у науковій статті рекомендується оновити відповідну частину мит-ного законодавства шляхом: 1) запровадження механізму повернення у першочерговому порядку сум митних платежів, надмірно сплачених внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу; 2) закріплення правила про те, що у разі прострочення повернення декларантам помилково та/або надміру сплачених ними сум митних платежів на суму цієї заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її існування, включаючи день погашення; 3) мінімізації кола випадків, за яких для цього необхідно користуватись окремою процедурою повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, замість автоматичного повернення декларантам цих коштів, наприклад, невідкладно після підтвердження наявності підстав для цього у рамках процедур адміністративного або судового оскарження відповідних рішень митних органів, зокрема відсутності у декларанта податкового боргу; 4) запровадження детально опрацьованих законодавчих положень, згідно з якими можливість повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів залежить від ступеня обачності декларанта, який визначається з урахуванням рівня складності правового регулювання, поведінки декларанта, у тому числі його добросовісності у взаємодії з митними органами, його обізнаності із офіційними довідковими джерелами, звернення за консультаціями та подання ним скарг на нарахування чи донарахування митних платежів, та його індивідуальних характеристик, які включають його досвід транскордонного переміщення товарів тощо.

Ключові слова: відповідальність декларанта за помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів; надмірна сплата митних платежів внаслідок помилки з боку митного органу; пеня за прострочення повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів; процедура повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

REFUND OF CUSTOMS DUTY ACCORDING TO UKRAINIAN LAWS: PROBLEMS AND PROSPECTS

Eduard Shevchenko

Doctoral Student of Department of Public and Private Law, University of Customs and Finance,

Dnipro, Ukraine

Denys Krylov

Professor of Finance, Banking and Insurance, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, Ukraine

The author substantiates that the quality degree of Ukrainian rules and regulations regarding key aspects of the procedure for refund of mistakenly paid or overpaid customs duties under Ukrainian laws is not exemplary, because relevant substantive and procedural legal provisions are sub-optimal. In particular, problematic issues include implementation of the rule on the priority refund of customs duties overpaid due to an error on the part of customs authorities, simplification of the refund procedure, charging of interest/penalties in case of late refund of mistakenly paid or overpaid customs duties, and as well as determining the ways of implementing European standards relating to limits of the declarant's liability for mistakenly paid or overpaid customs duties. The author recommends updating the relevant part of the customs legislation by: 1) introducing a mechanism for the priority refund of customs duties overpaid due to an error on the part of customs authorities; 2) setting forth the rule that in case of late refund of overpaid customs duties a penalty at the level of 120 percent of the discount rate of the National Bank of Ukraine, established at the time of the occurrence of the penalty, is charged in favor of respective economic operator on the amount of this debt for the duration of its existence; 3) minimization of the range of cases in which it is necessary to use a special procedure for the refund of mistakenly paid or overpaid customs duties, instead of automatically returning these funds to declarants, for example, immediately after confirming the existence of grounds for this within the framework of administrative or judicial appeal procedure regarding relevant decisions of customs authorities; 4) the introduction of detailed legislative provisions, according to which the possibility of the refund of mistakenly paid or overpaid customs duties depends on the degree of prudence of the economic operator, which is determined in view of the level of complexity of legal regulation, the behavior of the declarant, including their good faith in interaction with customs authorities, their familiarity with official reference sources, facts of them consulting with customs authorities and filing complaints about the assessment or surcharge of customs duties, and their individual characteristics relating to their experience in cross-border movement of goods, etc.

Key words: declarant's responsibility for mistakenly paid or overpaid customs duties; mistakenly paid or overpaid customs duties; mistakenly paid or overpaid customs duties refund procedure; penalty for late refund of mistakenly paid or overpaid customs duties; refund of mistakenly paid or overpaid customs duties.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

повернення сума митний платіж

Адміністрування митних платежів є особливо складним ком-понентом оподаткування митними платежами транскордонного переміщення товарів, адже воно включає організацію та контроль правильності нарахування, своєчасності й повноти сплати митних платежів в умовах широкого різноманіття особливих обставин ввезення товарів на митну територію, недосконалості інституційного та правового забезпечення митного адміністрування та обставин, пов'язаних з людським фактором. Зважаючи на це, повсюдним явищем є випадки помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, які мають виявлятись митними органами та декларантами із вжиття передбачених законом заходів реагування для швидкого та якомога більш повного відновлення майнових прав декларантів. Однак, стан правового регулювання ключових аспектів порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів не є зразковим, адже матеріально-правові та процедурні законодавчі положення, які лежать у його основі, не є досконалими. Зокрема, йдеться про належне виконання правила про повернення у першочерговому порядку надміру сплачених сум митних платежів внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, спрощення цієї процедури, нарахування процентів/пені у разі порушення строків повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, а також визначення шляхів імплементації європейських стандартів у частині меж відповідальності декларанта за допущення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Зазначеним проблемним питанням законодавчого упоряд-кування повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів та практичного застосування відповідних положень приділялася увага у численних наукових працях, під-готовлених, зокрема Д. О. Гетманцевим та А.В. Якимчук [1]. Водночас, їх наукові напрацювання потребують актуалізації з урахуванням сучасних реалій митного адміністрування, а сама тематика має бути вивчена більш глибоко, у тому числі з урахуванням відповідного зарубіжного досвіду.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою цієї статті є визначення проблем та перспектив вдосконалення правового регулювання деяких аспектів повернення по-милково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ознайомившись із закріпленим митним законодавством загальним порядком повернення по-милково та/або надміру сплачених сум митних платежів, зазначимо, що, як передбачено поло-женнями ч. 2 ст. 301 Митного кодексу України (далі - МК України), у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше 1 місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. При цьому, окремо визначено, що якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (ч. 4 ст. 301 МК України). Застосуванню підлягають й загальні правила повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, викладені у положеннях бюджетного та податкового законодавства (ч. 1 ст. 301 МК України) [2]. Зокрема, у п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/ або пені [3].

Правила подання та розгляду заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів викладені у Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 р. № 643. Зокрема, у цьому нормативно-правовому документі йдеться про те, що платник податків подає до митниці заяву довільної форми в паперовому або електронному вигляді. У заяві зазначаються, зокрема сума коштів до повернення та причини її виникнення, реквізити митної декларації, за якою помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів, а також додається, серед іншого, виконавчий лист суду та/ або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені. Заява автоматично вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення. Якщо за результатами розгляду заяви митницею встановлено наявність підстав для повернення коштів, керівник (заступник керівника) затверджує відповідний електронний висновок, який надсилається для виконання до органу, що здійснює казначейське обслугову-вання бюджетних коштів [4]. Водночас, примітним є те, що на підзаконному рівні не затверджений механізм повернення у першочерговому порядку сум митних платежів, надмірно сплачених внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, що нівелює цінність законодавчого положення, спрямованого на якомога більш швидке відновлення майнового становища декларантів, яке зазнало негативного впливу через протиправні дії чи рішення митних органів.

Крім того, критичним недоліком митного законодавства у цій частині є те, що воно не передбачає жодних заходів забезпечення своєчасного та повного виконання митними органам обов'язку щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів або справедливих фінансових компенсаторних заходів на користь декларантів, незважаючи на те, що це є утвердженою на рівні закону практикою, а запровадження цих заходів заохочується науковою спільнотою, у тому числі з посиланням на практику Європейського суду з прав людини.

Так, Д. О. Гетманцев та А. В. Якимчук за підсумками дослідження питань повернення по-милково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, вказали на те, що у справі «Eko-Elda AVEE v. Greece» Європейський суд з прав людини визначив, що затримка повернення осно-вної суми переплаченого податку без виплати процентів прямо порушує баланс публічного та приватного інтересів, та присудив до виплати на користь заявника проценти в розмірі 120 000 євро, що приблизно становило 6 % річних від суми помилково та/або надміру сплачених сум податкових платежів. Також, як зазначили вчені, подібна ситуація також мала місце у справі «Buffalo S.R.L. v. Italy», у якій було встановлено, що держава повертала заявнику суми переплачених податкових зобов'язань із досить великими затримками, у результаті чого компанія була змушена звернутися за фінансуванням до банків і приватних осіб. Унаслідок цього, як констатував Європейський суд з прав людини, вона зазнала витрат і мала виплачувати відсотки за ставкою вище, ніж відсотки, що виплачуються державою на суму повернення податків. У світлі цього було постановлено виплатити компанії-заявнику ком-пенсацію за збитки в розмірі 75 000 євро, а також відшкодувати судові витрати [1, с. 142].

Оглянувши зарубіжні законодавчі рішення, спрямовані на забезпечення відшкодування де-кларантам втрат від порушення строків повернення помилково та/або надміру сплачених ними сум митних платежів, зазначимо, що це є поширеною практикою.

Зокрема, за положеннями американського законодавства про повернення помилково або надміру сплачених сум митних платежів, зворотний платіж має включати відсоток від сплачених митним органам надлишкових сум, який нараховується від дня їх сплати або, у окремих випадках, пов'язаних зі встановленням преференційного походження імпортованих товарів, - від дня подання декларантом відповідного звернення. Наприклад, імпортер вносить авансовий митний платіж у сумі 1000 доларів США (1 січня), а остаточна сума митних платежів до сплати була визначена у сумі 400 доларів США (1 грудня). Після випуску товарів у вільний обіг імпортер отримає відшкодування в розмірі 600 доларів США плюс відсотки. Відсотки будуть нараховуватися з дати внесення авансовий митний платіж (1 січня) до дати випуску товарів у вільний обіг (1 грудня). Відшкодування, визначене як належне до сплати після випуску товарів у вільний обіг, включаючи суму відсотків має бути виплачено протягом 30 днів з дати випуску товарів у вільний обіг. Якщо відшкодування, включно з будь-якими відсотками, не виплачується повністю протягом відповідного 30-денного періоду, воно вважається простроченим, і відсотки нараховуються на несплачений залишок за 30-денними періодами, доки не буде виплачено повний залишок. Водночас, відсотки не нараховуються протягом 30-денного періоду, протягом якого виплачується відшкодування (ст. 24.36 Кодексу федерального законодавства США) [5].

Так само, звернувшись до закріпленого законодавством Казахстаном порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, зазначимо, що це є можливим на підставі заяви платника за відсутності невиконаного (повністю або частково) у встановлений строк обов'язку щодо сплати митних платежів. Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів провадиться протягом 5 робочих днів з дня реєстрації в митному органі заяви платника. При порушенні митним органом строку помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів митний орган нараховує пеню на користь декларанта. Пеня нараховуються у розмірі 1,25-кратної базової ставки Національного банку Республіки Казахстан, що діяла щодня протягом строку прострочення, починаючи з дня, наступного після закінчення строку здійснення повернення, включаючи день перерахування коштів (ст. 111 Кодексу Республіки Казахстан «Про митне регулювання в Республіці Казахстан») [6].

Взявши до уваги міжнародно-правові зобов'язання України щодо застосування практики Європейського суду з прав людини та найбільш прогресивний зарубіжний досвід, видається доцільним запровадити справедливий фінансовий стимулюючий та компенсаторний захід, пов'язаний з простроченням повернення декларантам помилково та/або надміру сплачених ними сум митних платежів у вигляді пені на суму цієї заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її існування, включаючи день погашення за аналогією із передбаченими п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України санкціями за порушення строків відшкодування заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість [3].

Рівною мірою важливим аспектом повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів є відповідна адміністративна процедура, яка може бути вдосконалена шляхом усунення надлишкових формальних процедур для повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за особливих обставин, пов'язаних, насамперед, зі спричиненням подібних ситуацій внаслідок протиправних рішень чи дій митних органів, передбачено митним законодавством багатьох держав з розвиненою системою митного адміністрування.

Так, за приписами австралійського митного законодавства заява про повернення помилково та/ або надміру сплачених сум митних платежів не вимагається у випадках, коли, зокрема має місце сукупність цих обставин:

- митні платежі на товари, ввезення яких оподатковувалось, не нараховувались декларантом самостійно з відображенням їх суми у поданій ним митній декларації;

- митні платежі були сплачені помилково або надлишково через недотримання вимог митного законодавства митним органом або неправильне встановлення ним фактів, що мали значення для розрахунку їх суми;

- декларант повідомив уповноважених осіб митних органів про підстави для повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів у письмовій/електронній формі протягом 4 років після їх сплати (ст. 10 Митного законодавчого акту Австралії) [9].

Так само, ознайомившись із канадським митним законодавством, звернемо увагу на те, що його положення встановлюють, що особа, яка сплатила митні платежі, може звернутись до митних органів за поверненням частини їх сум, зокрема, якщо: 1) їх розрахунок ґрунтувався на канцелярській, друкарській чи подібній помилці; 2) митні платежі сплачувались помилково або з переплатою внаслідок помилки митних органів у визначенні країни походження імпортованих товарів, їх тарифної класифікації або вартості для митних цілей (ч. 1 ст. 74 Митного акту Канади). Більше того, протягом 4 років після митного очищення товарів митні органи можуть без заяви декларанта повернути йому помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів, якщо вони пов'язані з порушенням вимог митного законодавства з боку митного органу (ч. 6 ст. 74 Митного акту Канади) [10].

Отже, наближенню до найбільш прогресивних зразків організації повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів сприятиме мінімізація кола випадків, за яких для цього необхідно користуватись окремою процедурою, замість автоматичного повернення декларантам цих коштів, наприклад, невідкладно після підтвердження наявності підстав для цього у рамках процедур адміністративного або судового оскарження відповідних рішень митних органів, зокрема відсутності у декларанта податкового боргу.

Разом з тим, слід зважати й на те, що у законодавстві та керівній правозастосовній практиці утверджена та поступово розвивається концепція меж відповідальності декларанта за допущення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, згідно з якою обов'язок митних органів щодо їх повернення не є абсолютним та залежить від обачності декларанта.

Так, положення ст. 119 Митного кодексу Європейського Союзу встановлюють, що сума ввізного чи вивізного мита підлягає поверненню або від її сплати повинно бути звільнено, якщо внаслідок помилки компетентних органів сума, що відповідає первинно повідомленому митному боргу, була нижчою за суму, що підлягає сплаті, за умови виконання таких умов: а) боржник з об'єктивних причин не міг виявити таку помилку; та б) боржник діяв добросовісно [11].

Згідно із роз'ясненнями, викладеними у Керівництві Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу Європейської комісії щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів або їх зарахування у рахунок сплати боргу, помилка включає будь-яке неправильне тлумачення чи застосування вимог митного законодавства. Водночас, помилка може мати місце лише тоді, коли митні органи мають у своєму розпорядженні точні та повні відомості [12].

Також, окремо застерігається, що велике значення для визначення наслідків надлишкових митних платежів приділяється здатності декларанта оперативно виявити помилковість дій чи рішень митних органів із їх подальшим оскарженням. Зокрема, у офіційних документах з цієї тематики йдеться про те, що у рамках процедури повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів має вивчитись складність відповідних митних правил. Якщо вони прості, декларант міг би легше виявити помилку, ніж якщо правила складні. Зазначається й те, що щоб оцінити професійний досвід декларанта, необхідно перевірити, чи є він торговцем, комерційна діяльність якого полягає в основному в операціях з імпорту та експорту, і чи він уже отримав певний досвід у проведенні таких операцій. Щоб оцінити ступінь обачності, необхідно перевірити, чи декларант проінформував себе, прочитавши відповідні випуски Офіційного журналу Європейського Союзу щодо транзакцій, які він здійснює (у випад-ку, якщо він цього не зробив, можна розумно припустити, що оператор діяв необачно). Крім того, за змістом роз'яснень Європейської комісії, має бути взяте до уваги те, чи мав чи ні декларант сумніви (або повинен був мати сумніви) щодо застосування митного законодавства. Якщо так, то він мав звернутись до митних органів із запитами. Наприклад, якщо боржник має сумніви щодо правильності митної вартості або походження, він зобов'язаний надіслати запити та отримати якомога більше роз'яснень, щоб переконатися, що його сумніви є обґрунтованими чи ні. Насамкінець, у цьому контексті зауважується, що для повернення митних платежів або звільнення від митного боргу декларант має діяти сумлінно. Якщо ком-петентні органи були введені в оману, не може йтися ані про сумлінність, ані про помилку уповноважених митних органів [12].

Таким чином, у законодавстві Європейського Союзу не є константою покладення тягаря відповідальності за помилкові та/або надміру сплачені суми митних платежів на митні органи. їх повернення ставиться у залежність від ступеня обачності декларанта, який визначається з урахуванням рівня складності правового регулювання, поведінки декларанта, у тому числі його добросовісності у взаємодії з митними органами, його обізнаності із офіційними довідковими джерелами, звернення за консультаціями та подання ним скарг на нарахування чи донарахування митних платежів, та його індивідуальних характеристик, які включають його досвід транскордонного переміщення товарів тощо.

Подібним є законодавче регулювання ключових аспектів повернення помилкових та/або надміру сплачених сум митних платежів у Сполученому Королівстві. Так, згідно з виданим Королівською податково-митною службою Сполученого Королівства керівництвом про повернення надміру сплачених митних платежів та звільнення від сплати митних платежів у деяких випадках цей державний орган може повернути надміру сплачені митні платежі (repay) або відмовитись від боргу за митними платежами (remit). Це допускається у випадках, зокрема, коли:

а) декларант сплатив митні платежі, які не підлягали сплаті, наприклад, помилково перерахував більшу суму коштів, ніж вимагалось законодавством;

б) борг митних органів перед декларантом виникає внаслідок:

- помилки митних органів, яку декларант не міг ідентифікувати;

- обставин, які ставлять декларанта у виняткову ситуацію порівняно з іншими підприємствами, виходять за рамки нормального комерційного ризику і не є результатом будь-якої недбалості чи обману з боку декларанта [13].

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Підбиваючи підсумки дослідження проблем та перспектив вдосконалення правового регулювання деяких аспектів повернення помилково та/ або надміру сплачених сум митних платежів, вважаємо, що у відповідна частина митного законодавства має бути оновлена шляхом: 1) запрова- дження механізму повернення у першочерговому порядку сум митних платежів, надмірно сплачених внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу; 2) закріплення правила про те, що у разі прострочення повернення декларантам помилково та/або надміру сплачених ними сум митних платежів на суму цієї заборгованості на-раховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її існування, включаючи день погашення; 3) мінімізації кола випадків, за яких для цього необхідно користуватись окремою процедурою повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, замість автоматичного повернення декларантам цих коштів, наприклад, невідкладно після підтвердження наявності підстав для цього у рамках процедур адміністративного або судово-го оскарження відповідних рішень митних органів, зокрема відсутності у декларанта податкового боргу; 4) запровадження детально опрацьованих законодавчих положень, згідно з якими можливість повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів залежить від ступеня обачності декларанта, який визначається з урахуванням рівня складності правового регулювання, поведінки декларанта, у тому числі його добросовісності у взаємодії з митними органами, його обізнаності із офіційними довідковими джерелами, звернення за консультаціями та подання ним скарг на нарахування чи донарахування митних платежів, та його індивідуальних характеристик, які включають його досвід транскордонного переміщення товарів тощо.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Iakymchuk, A. V. & Hetmantsev, D. O. (2016). Shchodo pytannia pro povernennia pomylkovo ta/abo nadmiru splachenykh hroshovykh zoboviazan [Regarding the issue of the refund of mistakenly paid or overpaid monetary obligations]. Pravo i suspilstvo - Law and society, 3, 137-143. Retrieved from http://pravoisuspilstvo.org.ua/ archive/2016/3_2016/part_2/26.pdf [In Ukrainian].

2. Mytnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 13 bereznia 2012 roku № 4495-VI [Customs Code of Ukraine: Law of Ukraine of 13 March 2012 no. 4495-VI]. rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495- 17#Text [In Ukrainian].

3. Podatkovyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 2 hrudnia 2010 roku № 2755-VI [Tax Code of Ukraine: Law of Ukraine of 2 December 2010 No. 2755-VI]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17/conv#n256 [In Ukrainian].

4. Poriadok povernennia avansovykh platezhiv (peredoplaty) ta pomylkovo ta/abo nadmiru splachenykh sum mytnykh platezhiv, zatverdzhenyi Nakazom Ministerstva finansiv Ukrainy vid 18 lypnia 2017 roku № 643 [The procedure for returning advance payments (advance payments) and mistakenly and/or excessively paid amounts of customs payments, approved by the Order of the Ministry of Finance of Ukraine dated July 18, 2017 No. 643]. zakon. rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1191-19#Text [In Ukrainian].

5. United States Electronic Code of Federal Regulations. Title 19 - Customs Duties. § 24.36 - Refunds of excessive duties, taxes, etc. Cornell Law School. Retrieved from https://www.law.cornell.edu/cfr/text/19/24.36.

6. Kodeks Respubliki Kazahstan «O tamozhennom regulirovanii v Respublike Kazahstan» ot 26 dekabrja 2017 goda № 123-VI [Code of the Republic of Kazakhstan «On customs regulation in the Republic of Kazakhstan» of 26 December 2017 no. 123-VI]. online.zakon.kz. Retrieved from https://online.zakon.kz/Document/?doc_ id=39082703&pos=4;-106#pos=4;-106 [In Russian].

7. Supreme Court of Ukraine. Judgment of 17 May 2022, Mykolaiv Alumina Plant LLC v. Mykolaiv Customs of the State Fiscal Service of Ukraine, 814/2395/17. Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/104340910 [In Ukrainian].

8. Verkhovnyi Sud Ukrainy. Rishennia vid 10 veresnia 2020 roku TOV «Labradoryt» proty Holovnoho upravlinnia Derzhheokadastru v Zhytomyrskii oblasti, 806/965/17 [Supreme Court of Ukraine. Judgment of 10 September 2020, Labradorit LLC v. Main Department of the State Geocadastre in the Zhytomyr Region, 806/965/17]. Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/91445072 [In Ukrainian].

9. Australia Customs Regulation of 1 April 2015 No. 32 (CTH). Commonwealth Consolidated Regulations. Retrieved from http://classic.austlii.edu.au/au/legis/cth/consol_reg/cr2015215/s106.html.

10. Canada Customs Act (R.S.C., 1985, c. 1 (2nd Supp.)). Last amended on 1 October 2022. Justice Laws Website. Retrieved from https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/C-52.6/page-11.html#h-140624.

11. Regulation (EU) No 952/2013 of the European Parliament and of the Council of 9 October 2013 laying down the Union Customs Code (recast). eur-lex.europa.eu. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT /?uri=CELEX%3A02013R0952-20221212.

12. Directorate-General of the European Commission for Taxation and Customs Union. (2022). Guidance on repayment and remission. europa.eu. Retrieved from https://taxation-customs.ec.europa.eu/system/files/2022-03/ Guidance%20Repayment%20Remission_en.pdf.

13. HM Revenue & Customs. (2022). Guidance. Refunds and waivers on customs debt by HMRC. GOV.UK. Retrieved from https://www.gov.uk/guidance/refunds-and-waivers-on-customs-debt.

Размещено на Allbest.ru