Розвиток штучного інтелекту в сучасній юриспруденції

правова реформа штучний інтелект юридична практика

Сучасний розвиток суспільних відносин характеризується стрімкою інтенсифікацією інформаційних технологій. Швидкий розвиток науково-технічного прогресу став ключовою рисою сучасного суспільства. Використання різноманітних цифрових технологій призвело до процесу соціальної трансформації, а саме інформатизації суспільних відносин, що проявляється у використанні різноманітних цифрових технологій у різних сферах людської діяльності. Однією з сучасних передових інформаційних технологій є штучний інтелект, який метафорично називають «останнім винаходом людства» або «найважливішим досягненням людського інтелекту».

Дослідженням впровадження штучного інтелекту в різні сфери людської діяльності займалися такі вчені: І. Варвара [1], С. Кравчук [4], Ю. Кривицький [5], М. Стефанчук [8], Ю. Тюра [9], Н. Шишка [10] та інші. Однак, незважаючи на інтерес до такої теми, питання впровадження технологій штучного інтелекту в юридичну практику залишається дискусійним і невирішеним.

Метою цієї статті є аналіз особливостей розвитку штучного інтелекту (далі -- ШІ) в сучасній юриспруденції.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

по-перше, проаналізувати теоретико-нормативні підходи розуміння природи ШІ та дослідити його основні різновиди;

по-друге, проаналізувати сучасний стан та основні напрями розвитку ШІ в юридичній діяльності;

по-третє, визначити причини відставання розвитку штучного інтелекту у вітчизняній юридичній практиці та запропонувати стратегічні цілі щодо їх подолання.

Результати

Так, сучасна українська енциклопедія визначає «інтелект» (з лат. intellectus -- розум, розуміння, сприйняття) як «відносно стійку структуру розумових здібностей людини. Зазвичай інтелект визначається рівнем розвитку, що розглядається у зв'язку з такими пізнавальними процесами, як пам'ять, сприйняття та уява» [3].

Ю. Тюра розглядає «інтелект» як інтегральне поняття, що охоплює запас знань та життєвого досвіду, основні якісні характеристики мислення (швидкість, кмітливість, широту, гнучкість, самостійність і критичність) та здатність доповнювати і використовувати запас знань за призначенням. [10, с. 55].

Натомість поняття «штучний інтелект» (англ. artificial intelligence) є доволі багатогранним і використовується як наратив для опису інтелектуальних здібностей комп'ютерів приймати рішення. Історично перше визначення сутності штучного інтелекту було введено в науковий обіг в 1956 році професором Дартмутського коледжу Джоном Маккарті: «штучний інтелект -- це наука та технологія створення інтелектуальних машин, особливо інтелектуальних комп'ютерних програм» [5, с. 92].

З другої половини XX століття науковий розвиток технології ШІ був пов'язаний із зусиллями вчених створити розумні машини (часто їх називають інтелектуальними машинами), взявши за основу роботу мозку людини. Їхнє практичне застосування охоплює майже всі сфери, пов'язані з обробкою інформації в діяльності людини.

Наукові та аналітичні статті сьогодні пропонують досить широкий спектр визначень терміну «штучний інтелект» та способів розуміння його природи. Від ототожнення з робототехнікою до сприйняття ШІ як інноваційного напряму науково-технічного розвитку, спрямованого на створення інтелектуальних комп'ютерних програм та інтелектуальних машин.

Науковці по-різному трактують поняття штучного інтелекту відповідно до власних поглядів і працюють над створенням систем, які поводяться як люди, діють виважено, думають як люди і мислять раціонально. Так, С. Кравчук зауважує, що сьогодні ШІ -- це вже не «антиутопічна фантазія в стилі кіберпанку», а частина об'єктивної реальності, яка зараз набуває відповідних правових і соціологічних форм. Наприклад, високорозвинені системи, які аналізують встановлені умови та приймають самостійні у певному сенсі рішення, що впливають на реальне, AR і VR-середовище [4].

Відповідно до Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, ШІ визначається як організована сукупність цифрових технологій, які допомагають розв'язувати складні комплексні задачі за допомогою застосування системи наукових методів досліджень та алгоритмів інформаційної обробки даних. Ці технології можуть використовувати інформацію, яка була отримана під час виконання роботи або створена самостійно. Крім того, ШІ штучний інтелект надає можливість створювати і використовувати власну базу знань, моделі прийняття рішень, алгоритми обробки інформації та визначення шляхів досягнення певного завдання.

Метою Концепції є створення фундаменту для розвитку ШІ, сприяння створенню наукових та інноваційних розроблень у цій галузі, а також підтримка співпраці між державними органами, науковими установами, бізнесом та громадськістю для реалізації його потенціалу в Україні [6].

Основні різновиди штучного інтелекту зображено на рисунку 1.

Рис. 1. Види штучного інтелекту

Джерело: [8, с. 159]

Ю. Кривицький зазначає, що для загального ШІ властиві такі когнітивні функції: усвідомлення мети свого функціонування, здатність ставити перед собою взаємопов'язані та взаємозалежні цілі, а не лише завдання, а також здатність бути повністю автономним. У процесі досягнення своїх цілей він також повинен мати можливість динамічно змінювати зміст своїх цілей у відповідь на зміну зовнішніх і внутрішніх умов, як це робить людина [5, с. 92].

Варто зазначити, що технології ШІ вже доволі часто використовуються в правовій сфері й юридичній практиці. Так, на початку 2017 року компанія JP Morgan оголосила про використання програмного забезпечення Contract Intelligence, що може аналізувати юридичні документи за лічені секунди, що раніше займало 360 000 годин роботи.

Юридична компанія Baker & Hostetler також повідомила, що використовуватиме ШІ ROSS для ведення справ про банкрутство, над якими раніше працювали майже 50 юристів. Штучний інтелект ROSS, заснований на когнітивному комп'ютері Watson від IBM 24 години на добу відстежує законодавство та правову ситуацію, а також може читати і розуміє мову, формулює гіпотези, проводить дослідження, генерує відповіді з відповідними посиланнями та цитатами, а також вчиться на власному досвіді [10, с. 144]. Ці приклади демонструють, що штучний інтелект вже впроваджується в юридичну практику і змінює спосіб функціонування індустрії. Використання технологій ШІ дає можливість економити час і ресурси, збільшувати точність та ефективність прийняття рішень, а також покращує доступність правових послуг для широкого кола користувачів.

Вагомим чинником у визначенні стратегічного напряму розвитку ШІ в Європі стала Біла книга зі штучного інтелекту: європейський підхід до досконалості та довіри (White Paper on Artificial Intelligence: a European approach to excellence and trust), опублікована 19 лютого 2020 року. У ній йдеться про те, що ШІ повинен сприяти розвитку, а також наголошується на необхідності внесення змін, які можуть сприяти безпечному і надійному розвитку ШІ з повною повагою до прав і цінностей громадян Європейського Союзу [10, с. 145]. Біла книга зі штучного інтелекту відображає визначену Європейським Союзом стратегію, що спрямована на забезпечення економічного розвитку, інноваційності та збалансованого використання ШІ в суспільстві. Цей документ визначає різні аспекти, включаючи етичність, прозорість, безпеку та захист даних, а також важливість сприяння освіті та навчанню з питань ШІ. Загалом, Біла книга є важливим керівним документом для створення регуляторного середовища в Європі, сприятливого для відповідального та розумного розвитку ШІ.

Аналізуючи особливості впровадження штучного інтелекту у вітчизняну юридичну практику варто зазначити, що 2 грудня 2020 року КМУ схвалив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні [6], яка передбачає використання технологій ШІ в сфері юриспруденції й здійсненні правосуддя. Зокрема, постановою КМУ N° 650 від 17 липня 2019 року «Про утворення робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України» [2] було розпочато комплексну роботу над процесом змістовної та якісної трансформації вітчизняного цивільного законодавства. Впровадження штучного інтелекту в юридичну практику України є важливим кроком на шляху до сучасної технологічної трансформації правової системи. Затверджена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні свідчить про те, що уряд розуміє важливість і потенціал штучного інтелекту в юридичній сфері.

Інноваційному розвитку вітчизняних юридичних проєктів сприяє Гаазький інститут інновацій в праві (HiiL). Доречно зазначити, що протягом останніх двох років в Україні було виділено 150 тис. євро для фінансування стартапів у юридичній сфері. Гаазький інститут інновацій в праві (HiiL) дійсно відіграє важливу роль у сприянні інноваційному розвитку українських юридичних проєктів. HiiL є міжнародною організацією, яка спеціалізується на розвитку інновацій в правовій галузі, впровадженні технологій та покращенні доступу до правосуддя.

Деякі основні українські проєкти наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Юридичні боти та ресурси для підтримки бізнесу і правових процесів: перелік та їх основні функції

Ці проєкти демонструють, як технології можуть покращити доступ до правосуддя, спростити процес роботи з юридичними документами та надати швидку інформацію і допомогу в правових питаннях. Вони сприяють підвищенню ефективності та прозорості в правовій системі та допомагають громадянам та компаніям в різних аспектах правових питань.

Фінансування стартапів у юридичній сфері в Україні від HiiL є важливою підтримкою для розвитку та популяризації legal tech проєктів. Виділення 150 тис. євро протягом останніх двох років свідчить про зацікавленість HiiL у підтримці та стимулюванні інноваційних ідей в українській юридичній галузі. Цей фонд допомагає стартапам залучати ресурси, необхідні для розвитку та реалізації їхніх проєктів; окрім фінансової підтримки, HiiL надає підприємцям та командам знання, досвід та зв'язки, необхідні для досягнення успіху.

Фінансування та підтримка від HiiL стимулюють розвиток інноваційних проєктів, сприяють покращенню доступу до правосуддя та розвитку legal tech екосистеми в Україні. Це сприяє вирішенню правових проблем, покращенню ефективності юридичної системи та забезпеченню більшої доступності та якості юридичних послуг для громадян та підприємств. Загалом, співпраця з HiiL та отримання фінансування від цієї організації є важливим стимулом для українських юридичних стартапів та сприяє інноваційному розвитку в галузі права в Україні.

В дослідженні І. Варави зазначається, що завдяки впровадженню новітніх технологій, серед яких штучний інтелект, автоматизоване складення документів, Big Data, онлайн-правосуддя також суттєво може зменшитися вартість юридичних послуг [1, с. 49]. Це відкриває перспективи для більш широкого доступу до правових послуг і сприяє економічній ефективності в сфері юриспруденції. Безперечно, впровадження новітніх технологій, у тому числі штучного інтелекту, в юридичну сферу має потенціал для зміни традиційної парадигми роботи юриста та підвищення ефективності. Завдяки автоматизації рутинних завдань, аналізу великих обсягів даних та розумінню мови, штучний інтелект може забезпечити більш точну та швидку обробку інформації, сприяючи прийняттю кращих юридичних рішень. Подальший розвиток технологій штучного інтелекту в юриспруденції може змінити звичний підхід до права і створити нові можливості для покращення правосуддя та правової допомоги.

Не менш важливим чинником, який суттєво вплине на професію юриста в майбутньому, є взаємовідносини «клієнт-юрист». Вже зараз в Україні клієнти очікують від своїх юридичних радників готові комплексні бізнес-рішення, а не лише розв'язання поодиноких проблем. Це означає, що юрист має бути не лише фахівцем у конкретній галузі права, а й експертом, аналітиком та менеджером у тій сфері, в якій клієнт веде бізнес. Іншими словами, юристи мають володіти не лише глибокими знаннями та досвідом у певній галузі права, але й аналітичним, стратегічним мисленням та управлінськими навичками. Вони мають розуміти бізнес клієнта, його цілі та виклики, а також застосовувати стратегічний та бізнес-орієнтований підхід до розв'язання проблем, а також правовий підхід.

Для юристів це означає, що вони мають розвивати свої навички в сфері проактивного консультування, аналізу ризиків, стратегічного планування та управління проєктами. Вони мають бути вмілими комунікаторами, які здатні пояснити складні правові питання своїм клієнтам, не використовуючи юридичної жаргону, і рекомендувати оптимальні рішення для досягнення бізнес- цілей. Отже, юристам треба активно адаптуватися до змін сучасного суспільства, розвивати не лише свої юридичні навички, але й розширювати свій спектр знань та вмінь, щоб стати цінними партнерами для своїх клієнтів. Зрозуміння бізнес-контексту, в якому працюють клієнти, і надання комплексних рішень стане ключовими складниками успіху сучасного юриста.

В дослідженні The Law Society елементом, який забезпечує ефективні взаємовідносини між клієнтом та юридичною компанією, є система CRM (Customer Relationship Management) -- програма, призначена для автоматизації взаємодії з клієнтами. Ця система дає змогу юридичним фірмам керувати своєю клієнтською базою, реєструвати запити, здійснювати управління проєктами з можливістю бачити ефективність кожного співробітника, а також надсилати автоматизовані електронні листи та SMS [1, с. 53]. Важливою перевагою використання системи CRM для юридичної компанії є можливість зберігати та аналізувати дані про клієнтів. Це дає змогу створювати клієнтські профілі, які містять інформацію про потреби клієнта, минулі взаємодії, транзакції та інші важливі деталі. Аналізуючи ці дані, юридичні фірми можуть краще зрозуміти цільову аудиторію. Впровадження системи CRM може значно поліпшити ефективність роботи юридичної компанії, сприяти збереженню та залученню клієнтів, а також підвищити рівень задоволеності клієнтів. З огляду на зростаючі вимоги та очікування клієнтів, ця система стає важливим інструментом для успіху юриста в майбутньому.

Однак, незважаючи на поступовий розвиток штучного інтелекту в сучасному праві, рівень розвитку інформаційного суспільства країни все ще недостатній порівняно зі світовими тенденціями.

Головними причинами такого відставання є:

- низький показник комп'ютерної й інформаційної грамотності серед населення, повільне впровадження нових навчальних методів використання передових інформаційно-комунікаційних технологій;

- недостатня нормативно-правова база для впровадження ШІ в юридичну практику;

- неефективність використання фінансових ресурсів, що спрямовані на розвиток ШІ в правовій сфері;

- повільна розбудова інфраструктури надання інформаційних послуг з використанням Інтернету;

- недостатня державна підтримка розвитку цифрових технологій, виробництва програмного забезпечення щодо впровадження штучного інтелекту.

З наведених вище причин можна зробити висновок, що розвиток штучного інтелекту (ШІ) в українській правовій системі залишається недостатнім порівняно зі світовими стандартами. Низький рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності, брак необхідної нормативно-правової бази, обмежені фінансові ресурси та повільний розвиток інфраструктури є основними чинниками, що обмежують впровадження ШІ в юридичну практику.

Для досягнення прогресу в цьому напрямі необхідно зосередити зусилля на підвищенні комп'ютерної й інформаційної грамотності серед населення, активному впровадженні передових навчальних методів, розробленні та вдосконаленні нормативно-правових актів, забезпеченні ефективного використання фінансових ресурсів, розвитку інфраструктури та залученні державної підтримки для розвитку цифрових технологій і програмного забезпечення. Лише комплексний підхід та спільні зусилля громадськості, навчальних закладів, правничих організацій та держави можуть забезпечити відповідність вітчизняної юриспруденції світовим стандартам розвитку штучного інтелекту.

Варто також зауважити, що застосування ШІ в сучасній юридичній практиці можливе лише тоді, коли його технологічний рівень забезпечить суворе дотримання основних людських прав та запобігатиме будь-якій формі дискримінації, забезпечуватиме прозорість судочинства, неупередженість і справедливість розгляду справи, конфіденційність обробки персональних даних та електронної комунікації, програмну і технічну безпеку та надійність як для певних осіб, так і для всього суспільства в цілому.

Висновки