Класифікація методів психопрофілактичної роботи в органах системи МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація методів психопрофілактичної роботи в органах системи МВС України

П'янківська Людмила Володимирівна

старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії психологічного забезпечення, Державний науково-дослідний інститут МВС України

Анотація

У статті представлено результати проведеного теоретичного аналізу класифікації методів психопрофілактичної роботи в органах системи МВС України. Висвітлено бачення науковців щодо розуміння поняття «психопрофілактика». Продемонстровано, що тлумачення зводяться до збереження, підтримання належного стану психічного здоров'я людини. Констатовано, що психопрофілактика є одним із базових напрямів системи психологічного забезпечення органів системи МВС України й має чітко визначене місце в системі заходів, спрямованих на забезпечення ефективної професійної діяльності фахівців.

Акцентовано, що незважаючи на те, що психопрофілактика у наш час є досить актуальною й важливим комплексом заходів, що спрямовані на збереження і підтримання психологічного благополуччя та здоров'я особистості, досі в органах системи МВС України не здійснювалася класифікація методів психопрофілактичної роботи.

У статті представлено групові та індивідуальні форми психопрофілактики в органах системи МВС України. До індивідуальних форм віднесено індивідуальну психодіагностику, індивідуальні консультації, індивідуальні психокорекційні та психорозвиваючі заняття, у тому числі й з особами, які потребують посиленої психологічної уваги. До групових форм психопрофілактичної роботи належать заняття зі службової підготовки; групові психодіагностичні вивчення кандидатів; групова експрес-діагностика; групові консультації чи групова психокорекція з працівниками, які мають проблеми психологічного характеру; сеанси психологічної релаксації; групові, інтерактивні заняття та тренінги різноманітного професійного й особистісного спрямування; соціометричні та соціологічні дослідження; психологічні тренування; супервізії, інтервізійні та інші заходи психологічного відновлення для психологів тощо.

До методів психопрофілактичної роботи відносяться психологічні методи (психодіагностичні, психотерапевтичні, психокорекційні методи та психологічне консультування), соціологічні (спостереження, методи опитування, незалежних характеристик й аналізу документів), біографічний, психопросвітницький та математичні методи. До основних засобів психопрофілактичної роботи належать інформаційні матеріали, наочні, організаційні, роздаткові, технічні та аналітико-діагностичні засоби.

Підкреслено, що належна класифікація психопрофілактичної роботи підтримує безперервний зв'язок у ланцюжку «мета-зміст-форми-методи- засоби», сприяє професійному зростанню психолога і допомагає йому доброякісно здійснювати психологічний супровід службової діяльності працівників системи МВС України.

Ключові слова: психопрофілактика, психогігієна, рівні психопрофілактики, методи психопрофілактики, індивідуальні та групові форми психопрофілактичної роботи, засоби психопрофілактики.

Abstract

психопрофілактичний міністерство внутрішніх справ

Piankivska Liudmyla Volodymyrivna PhD of Psychological Sciences, senior researcher, State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine

CLASSIFICATION OF METHODS OF PSYCHOPROPHYLACTIC ACTIVITIES IN THE BODIES OF THE MINISTRY OF INTERNAL AFFAIRS OF UKRAINE

The paper presents the results of the theoretical analysis of the classification of methods of psychoprophylactic work in the bodies of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The author highlights the views of scientists regarding the understanding of the concept of "psychoprophylaxis". It has been stated that the interpretations come down to the preservation and maintenance of the proper state of human mental health. It is stated that psychoprophylaxis is one of the basic directions of the system of psychological support of the bodies of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine and has a clearly defined place in the system of measures aimed at the support of an effective professional activity of specialists.

It has been underlined that nowadays despite the fact that psychoprophylaxis is a rather relevant and important complex of measures aimed at the preservation and maintainance of the psychological well-being and health of an individual, so far the bodies of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine have not classified the methods of psychoprophylactic work.

Research article presents group and individual forms of psychoprophylaxis in the bodies of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The individual forms include individual psychodiagnostics, individual consultations, individual psychocorrectional and psycho-developmental classes, including those with persons who require enhanced psychological attention. Group forms of psychoprophylactic work include service training classes; group psychodiagnostic studies of candidates; group rapid diagnostics; group consultations or group psychocorrection of the employees having psychological problems; psychological relaxation sessions; group, interactive classes and trainings of various professional and personal orientations; sociometric and sociological studies; psychological training; supervision, intervention and other psychological recovery measures for psychological recovery of psychologists.

Methods of psychoprophylactic activities include psychological ones (psychodiagnostic, psychotherapeutic, psychocorrectional methods and psychological counseling), sociological methods (observation, survey methods, independent characteristics and analysis of documents), biographical, psychoeducational and mathematical methods. The main means of psychoprophylactic work include informational materials, visual, organizational, distribution, technical, analytical and diagnostic tools.

It is noted that the proper classification of psychoprophylactic work maintains a continuous connection in the chain "purpose-content-forms-methods-means", promotes the professional growth of psychologists and helps them to provide benign psychological support to the service activities of employees of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.

Keywords: psychoprophylaxis, psychohygiene, levels of psychoprophylaxis, methods of psychoprophylaxis, individual and group forms of psychoprophylactic activities, means of psychoprophylaxis.

Постановка проблеми

психопрофілактичний міністерство внутрішніх справ

Війна в державі, складні соціально-політичні та економічні зміни, збільшення кількості надзвичайних ситуацій, загострення криміногенної обстановки, духовна криза у суспільстві висувають серйозні вимоги до особистості фахівців екстремальних видів діяльності, впливають на їхній стан здоров'я та ефективність виконання ними професійних завдань. Надмірні навантаження обертаються зниженням стресостійкості, втомою, нервово-психічним перенапруженням, дезадаптацією, виявом психічних травм, які можуть істотно погіршити стан здоров'я й призвести до захворювань. Отже, більш затребуваними стають різноманітні дієві методи психопрофілактики, що мають здоров'язбережувальне спрямування.

Психологічна готовність працівників до екстремальних умов службової діяльності, сформованість професійних компетентностей, висока стресостійкість, розвинені правова та психологічна культури, здатність до саморозвитку та самоудосконалення формуються зокрема у процесі застосування дієвих методів психопрофілактики, яка виступає складовою частиною державної політики, набула міждисциплінарного значення та потребує концептуального підходу до збереження й підтримання належного психічного здоров'я людини та суспільства загалом [1]. Саме тому все більше актуалізується питання пошуку дієвих засобів і методів впливу задля ефективного виконання працівниками службових обов'язків та підтримання внутрішньої безпеки держави.

Удосконалення й упровадження заходів психопрофілактики є значимим питанням ефективної організації системи психологічного забезпечення в органах системи МВС України. Незважаючи на низку ґрунтовних досліджень проблематики, безпосередньо проблемі класифікації методів психопрофілактики в органах системи МВС України, не приділялося достатньо уваги, що і зумовило вектор наукового пошуку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій демонструє, що у сучасній науці психопрофілактиці активно почали приділяти увагу в 70-80 роках минулого століття й застосовували здебільшого в діяльності дорослих людей. Вона виступає об'єктом досліджень багатьох фахівців, зокрема медиків, психологів, валеологів, педагогів та ін. Її розглядають як: галузь медичної психології; частину загальної профілактики; комплекс заходів, як теорією і практикою розроблення та впровадження низки превентивних заходів тощо.

У словнику української мови поняття «психопрофілактика» трактується як профілактика психічних розладів або захворювань [2]. У психологічному словнику воно визначається спеціальним видом діяльності психолога, який спрямований безпосередньо на збереження, зміцнення і розвиток психічного здоров'я особистості на всіх етапах її розвитку [3, с. 247].

У сучасному тлумачному психологічному словнику не розмежовуються поняття «психогігієна» і «психопрофілактика». Їх автор уважає саме як галузі медичної психології, основні завдання яких полягають у наданні спеціалізованої допомоги практично здоровим людям з метою запобігання нервово-психічних та психосоматичних захворювань, а також задля полегшення виявів гострих психотравмівних реакцій [4, с. 389]. Це вказує на складність відмежування психопрофілактики від психогігієни.

У медицині психопрофілактику розуміють як галузь психіатрії, що безпосередньо займається розробкою заходів для попередження психічних захворювань та їх наслідків [5]. У клінічній психології розглядають як розділ загальної профілактики, в межах якої проводяться заходи, які спрямовані на попередження виникнення криз, попередження, виникнення і поширення нервово-психічних захворювань [6].

Слід також зазначити, що відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я психопрофілактика поділяється на рівні: первинний, вторинний і третинний. Первинна психопрофілактика містить у собі низку заходів, що спрямовані на зміцнення здоров'я та попередження шкідливих впливів на людську психіку. Вторинна психопрофілактика спрямована на максимально ранню діагностику та виявлення нервово- психічних захворювань, запобігання зниженню працездатності. Третина психопрофілактика передбачає попередження рецидивів та хронізації нервово-психічних захворювань, а також відновлення працездатності особистості [6; 7].

Отже, у сучасній науці відсутнє єдине розуміння і трактування поняття «психопрофілактика». Водночас усі його тлумачення зводяться до збереження, підтримання належного стану психічного здоров'я людини.

Історично склалося так, що на початку створення системи психологічного забезпечення органів системи МВС України психопрофілактика розглядалася як вид діяльності психолога з попередження негативних психоемоційних станів та нервово-психічної нестійкості особистості працівника. Нині вона, на загальнодержавному рівні, є одним із головних напрямів системи психологічного забезпечення та посідає чітко визначене місце в системі заходів, спрямованих на забезпечення високоефективної діяльності її працівників та збереження психічного здоров'я.

Питання психопрофілактики в системі МВС України досліджувалося вітчизняними вченими в контексті психогігієни професійної діяльності працівників поліції (В. Барко, В. Криволапчук, І. Слюсар), профілактики професійної деформації співробітників (В. Медведєв), девіантної поведінки (Л. Балабанова, О. Бандурка), синдрому «емоційного вигорання» (А. Куфлієвський, Л. П'янківська), деструктивних психічних станів (Т. Кушнірова), роботи з постраждалими внаслідок екстремальних ситуацій (О. Тімченко, В. Христенко, С. Яковенко), травматичності бойового досвіду (О. Колесніченко, Я. Мацегора, І. Приходько), самогубств (В. Сулицький) та ін. Ураховуючи багатогранність наукових досліджень, проаналізуємо наукові бачення щодо окресленої проблематики.

Науковці системи МВС України різносторонньо підходять до трактування поняття психопрофілактики. На думку академіка М. Костицького, психопрофілактика одночасно є як теорією, так і практикою розроблення та втілення превентивних заходів, що спрямовані на збереження і зміцнення психічного здоров'я та психологічної гармонії особистості [8]. Л. Гуменюк та І. Сулятицький трактують психопрофілактичну роботу як комплекс соціально-економічних, організаційних, правових, службових, психологічних, педагогічних та медичних заходів, що спрямовані на збереження і підтримання психологічного благополуччя та здоров'я працівників МВС України, попередження виникнення у них виявів дезадаптації [9]. Л. П'янківська зазначає, що психологічна профілактика в системі МВС України покликана на допомогу організації психогігієни професійної діяльності [1].

Дослідники Національної академії внутрішніх справ Д. Горбенко, В. Медведєв та О. Кудерміна розглядають психопрофілактику у правоохоронній діяльності як напрям практичної психології й одночасно відносять до професійних функцій психологічної служби. Як напрям вона спрямована на попередження дезадаптації персоналу організації чи дітей в освітньому закладі, психоедукацію, створення сприятливого соціально- психологічного клімату та ін. Як професійна функція психопрофілактика спрямована на попередження негативних професійних явищ серед працівників, виявлення та формування груп ризику за різними ознаками й подальшу організацію роботу з ними; сприяння та мотивування до ведення здорового способу життя; підтримання належного рівня надійності персоналу, оптимізацію соціально-психологічного клімату в колективах тощо [10].

Згідно з чинними нормативними документами, психопрофілактику в Національній поліції України (далі - НПУ) та закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) трактують як комплекс організаційних, психологічних, просвітницьких, психопрофілактичних заходів, що здійснюються з метою підтримки оптимальної працездатності працівників поліції, курсантів (слухачів), поліцейських ЗВО, зведення до мінімуму впливу на них несприятливих чинників службової діяльності, збереження їх фізичного та психологічного здоров'я, забезпечення їх ефективної діяльності [11; 12]. Психопрофілактичні заходи є складовою психологічного супроводу службової діяльності особового складу МВС України.

У системі психологічного забезпечення Національної гвардії України (далі - НГУ) та Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) застосовується аналогічний комплекс заходів, але вони спрямовані на попередження вияву психічних розладів, негативних емоційних станів шляхом створення оптимальних умов для навчання, виконання професійної діяльності, попередження синдрому «емоційного вигорання» та професійної деформації особового складу, зниження рівня психологічної безпеки особистості, надання психологічної підтримки військовослужбовцям, особливо на початкових етапах проходження військової служби, та особам, віднесеним до групи посиленої психологічної уваги, задля підтримання їх працездатності та ефективного виконання службово-бойових завдань [13; 14].

Як бачимо, що відповідно до відомчих нормативних документів органів системи МВС України, у кожній відомчій системі психологічного забезпечення по-своєму трактується поняття «психопрофілактика».

Спробуємо проаналізувати сучасні бачення науковців щодо класифікації форм, методів і засобів психопрофілактичної роботи. Українська дослідниця Т. Надвинична зазначає, що психопрофілактика є досить складним видом діяльності й забезпечується низкою різноманітних форм, методів і засобів, яких існує досить багато в практичній діяльності психолога [15]. Вони постають як певні засоби реалізації психопрофілактичної діяльності та безпосередньо взаємодоповнюють один одного, а також застосовуються у певній послідовності, що дозволяє забезпечити цілісність практичної роботи психологів [15].

Українські дослідники О. Кокун, В. Мороз, Н. Лозінська та І. Пішко у своїй праці «Психологічна профілактика психотравматизації військовослужбовців Збройних Сил України» вказують, що психопрофілактична робота військового психолога є цілісним комплексом низки заходів, які містять у собі проведення найбільш ефективних форм і методів збереження психологічного здоров'я військовослужбовців [7].

Науковець Н. Афанасьєва не відокремлює психопрофілактику від психогігієни й тому вважає, що основними їх групами методів є: санітарна освіта; спільні з психотерапією і психокорекції методи; методи оздоровлення на основі мистецтва та творчості; методи біологічного зворотного зв'язку; бібліотерапія; ментальні вправи; ведення щоденника; трансові методи та ін. [Н. Є. Афанасьєва, с. 12]. Дослідник Т. Надвинична виділяє такі основні групи форм, методів, засобів психопрофілактичної роботи, як: інформаційна; унаочнення (різноманітні пам'ятки, буклети, листівки тощо); оргдіяльнісні форми і методи (дискусія, практикуми, вебінари та ін.); аналітико- діагностична (наприклад, планування) [15].

Н. Бігун серед основних форм психологічної роботи розрізняє індивідуальну та групову психопрофілактику. Вона вказує на наявність значної кількості методів психологічної роботи психолога, які деталізуються у методиках та техніках. Вибір безпосереднього методу залежить від напрямку та завдань психопрофілактики, особливостей проведення цих заходів і відповідної проблематики, а також вікових та індивідуально-типологічних особливостей. Серед основних методів виокремлює діагностичні методи і методи психологічного впливу (психокорекційні, тренінгові, психотерапевтичні та ін.) [17].

Отже, у науковій та практичній площині не існує єдиного підходу до класифікації основних форм, методів і засобів психопрофілактичної роботи. Вони використовуються у певній наступності й належать до комплексу заходів, які спрямовані на забезпечення благополуччя особистості. У системі органів МВС України класифікація основних форм, методів і засобів психопрофілактичної роботи відповідно до чинного законодавства не здійснювалась. Тому для глибшого розуміння проблематики, спробуємо її провести.

Мета статті полягає у здійсненні класифікації методів психопрофілактичної роботи в органах системи МВС України.

Виклад основного матеріалу

Проаналізувавши концепти психопрофілактики, відштовхуючись від специфіки діяльності в органах системи МВС України, ураховуючи відомчі нормативні документи, спробуємо здійснити класифікацію наявних форм, методів і засобів психопрофілактичної роботи системи психологічного забезпечення.

Спочатку охарактеризуємо основні форми психопрофілактики в органах системи МВС України. На основі аналізу основних відомчих нормативних документів, що регламентують діяльність системи психологічного забезпечення установлено, наявність у роботі психолога індивідуальної та групової психопрофілактики, що відповідає класифікації форм психологічної роботи. Загалом в органах системи МВС України до групових форм психопрофілактики відносяться [11; 12; 13; 14]:

- заняття зі службової підготовки (навчальні і практичні заняття), різноманітні психологічні лекторії, виступи (семінари, навчальні збори тощо);

- групове психодіагностичне вивчення кандидатів під час добору (конкурсу), просування по службі та на навчання (не більше як 20 осіб на день);

- групова експрес-діагностика для виявлення у працівників несприятливих психоемоційних станів, що заважають (або ускладнюють) ефективному виконанню службових обов'язків, знижують загальну працездатність, негативно позначаються на їхньому фізичному та психологічному стані здоров'я (не більше ніж 20 осіб на день);

- групові консультації чи групова психокорекція з працівниками, які мають проблеми психологічного характеру, у тому числі й особи включені до груп посиленої психологічної уваги (НГУ), психологічної підтримки та допомоги (НПУ і ЗВО із специфічними умовами навчання), психологічного супроводження (ДСНС);

- сеанси психологічної релаксації в кімнатах психологічної саморегуляції для профілактики наслідків впливу несприятливих стрес- факторів професійної діяльності (не більше як 15 осіб на день);

- групові, інтерактивні заняття та тренінги, спрямовані на особистісне зростання, розвиток навичок психологічної стресостійкості, формування прихильності до здорового способу життя, психологічної готовності до дій у різних службових ситуаціях, формування у курсантів (слухачів) пізнавальних функцій особистості, здатності виважено та швидко приймати рішення в умовах дефіциту часу [18];

- соціометричні та соціологічні дослідження спрямовані на: дослідження провідного стилю керівництва та особливостей соціально- психологічного клімату в підпорядкованому підрозділі; установлення умов, чинників, що сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективів; виявлення несприятливих процесів, що виникають під час освітньої діяльності, для корекції їх та надання рекомендацій керівництву;

- психологічні тренування (заняття на вогневій смузі психологічної підготовки) (ДСНС);

- супервізія, інтервізійні та інші заходи психологічного відновлення з психологами, які надавали екстрену психологічну допомогу та входили до складу зведеної групи екстреної психологічної допомоги для роботи з постраждалими тощо (ДСНС).

До індивідуальних форм психопрофілактики системи психологічного забезпечення МВС України включають: індивідуальну психодіагностику, індивідуальні консультації, індивідуальні психокорекційні та психорозвиваючі заняття, у тому числі й з особами віднесеними до груп посиленої психологічної уваги (НГУ), психологічної підтримки та допомоги (НПУ і ЗВО із специфічними умовами навчання), психологічного супроводження (ДСНС).

Слід акцентувати увагу на тому, що індивідуальна та групова робота в системі психологічного забезпечення реалізовується на всіх рівнях психологічної профілактики. Однак на рівні первинної психопрофілактики основна частка належить груповим формам роботи. Частка індивідуальних форм значно зростає на рівні вторинної та третинної психологічної профілактики.

За змістом форми психопрофілактики виокремлюють:

- діагностично-психопрофілактичну роботу (виявлення осіб, у яких наявні ознаки гострої стресової реакції під час або після виконання службових завдань в екстремальних ситуаціях, посттравматичного стресового розладу, суттєві труднощі адаптації до умов службової діяльності та потребують психологічної підтримки та допомоги; моніторинг погіршення загального стану здоров'я працівників та виявів несприятливих психоемоційних станів тощо);

- науково-методичну роботу (розроблення лекцій з психологічної підготовки, тренінгових занять, презентацій, різноманітних методичних та інформаційно-довідкових матеріалів із психологічної профілактики, підготовка аналітичних довідок за результатами психодіагностичних і соціологічних досліджень, розроблення та вдосконалення психотехнологій тощо);

- консультативно-психопрофілактичну роботу (індивідуальні та групові консультації, просвітницького та психопрофілактичного характеру);

- корекційно-психопрофілактичну роботу (індивідуальна та групова психологічна корекція негативних психоемоційних станів, порушень соціальної взаємодії, адаптації до умов службової діяльності, проявів «синдрому емоційного вигорання», профдеформації, девіантної поведінки та ін.);

- інформаційно-просвітницьку роботу (донесення і пояснення необхідної інформації до працівника про психічне здоров'я, формування усвідомленого ставлення до власних дій і можливих їх наслідків для себе та інших людей);

- медико-психопрофілактичну роботу (профілактика психосоматичних захворювань, ведення здорового способу життя, сеанси аутогенного тренування, аромотерапія, фітотерапія тощо).

Особливу увагу потрібно акцентувати на те, що кожна форма організації психопрофілактичної роботи повинна бути чітко продуманою, нормативно- підкріпленою та спрямованою на певний результат. Під час планування і підготовки відповідної форми психопрофілактики доцільно зважати на запропонований алгоритм дій:

1. Особу або цільову групу, до яких застосовуватиметься певна форма та їх особливості і реальні потреби, які виступають основою для формування мети, змісту та відповідного методу.

2. Мету. Кожна форма роботи є дієвим інструментом та спрямована на вирішення низки актуальних проблемних питань (психодіагностичне вивчення індивідуальних особливостей особистості, інформування щодо особливостей здоров'язбережувальної поведінки, специфіки спілкування в соціальних мережах; нівелювання виявів дезадаптації, професійної деформації; формування навичок стресостійкості, умінь та навичок поведінки в екстремальних умовах діяльності тощо).

3. Метод організації. Він обирається з урахуванням певних умов службової діяльності, можливого способу його реалізації.

4. Структуру, якою наповнюється форма психопрофілактичної роботи з урахуванням визначеної мети та учасників.

5. Умови та обладнання - особливості й чинники, що відіграють значущу роль при проєктуванні кожної форми організації, наприклад: наявність кімнати психологічної саморегуляції, наявність психодіагностичного інструментарію та бланків для проведення експрес-діагностики, необхідних роздаткових матеріалів для проведення тренінгу тощо).

Під час оцінювання ефективності впровадження форми психопрофілактики слід ураховувати:

- відповідність мети очікуваним результатам;

- реалізацію сформованих завдань відповідно до заданої мети й структури;

- відповідність застосованих методів меті, завданням, цільовим групам (або особі) та умовам;

- аналіз отриманих результатів (визначення оптимальних та встановлення недоліків).

Такий підхід дозволяє об'єктивно й адекватно оцінити ефективність упровадження застосованої форми психопрофілактики.

Проведемо систематизацію методів психопрофілактичної роботи в органах системи МВС України. Загалом у психологічній науці методи роботи трактують як комплекс прийомів і способів, що застосовуються з метою активізації та розвитку потенційних можливостей особистості, ефективної її діяльності та розв'язання низки психологічних проблем. У роботі психолога метод виконує двояку роль: він виступає як спосіб, напрям пізнання і застосування знань; як конкретна дія, що сприяє якісній зміні особистості (групи осіб).

У психопрофілактичній роботі метод розуміють як конкретні способи здійснення психопрофілактичного впливу. Методи конкретизуються у певних методиках та дієвих техніках психологічної роботи.

1. У процесі психопрофілактичної роботи психолог підрозділу психологічного забезпечення практично застосовує широкий спектр різноманітних психологічних методів [11; 12; 13; 14]:

- психодіагностичні (особистісні опитувальники, тестування інтелекту та здібностей, досягнень, проєктивні (прожективні) тести, експрес-діагностика);

- психотерапевтичні (сугестивні (релаксація, аутогенне тренування, медитація), гештальт-терапія соціодрама, ігрова, психосоціальна, сімейна, поведінкова психотерапія);

- психокорекційні (психогімнастика, психодрама, арт-терапія, методи НЛП, логотерапія та ін.). Вона спрямована на усунення недоліків індивідуального особистісного розвитку, несприятливих психологічних, емоційних станів, підвищення адаптивних можливостей працівників, розширення їхнього поведінкового діапазону та підтримки психологічного здоров'я. Групова психокорекція акцентована на корекцію внутрішньоколективних стосунків, зокрема практичних занять та тренінгів, спрямованих на формування групової злагодженості, налагодження професійної взаємодії, ефективної комунікації, організації робочого простору, раціонального розподілу часу, профілактику конфліктів, вияву профдеформації та синдрому «емоційного вигорання» [1; 18];

- психологічне консультування (психоконсультативна бесіда, інтерв'ю).

Можна стверджувати, що, загалом, використовуються психологами психодіагностичні методи та методи психологічного впливу (психокорекційні, психотерапевтичні тощо).

2. Також фахівці підрозділів психологічного забезпечення постійно застосовують у психопрофілактичній роботі низку соціологічних методів [11; 12; 13; 14]:

- спостереження, яке спрямоване на пізнання індивідуальних особливостей особистості працівників шляхом вивчення їх психічних процесів, станів, зовнішніх виявів почуттів, поведінки та дій у різних умовах їхньої професійної діяльності. Проведений аналіз матеріалів, отриманих у процесі спостереження, надає можливість знаходити характерні тенденції розвитку психіки особистості, формувати необхідні особистісні та професійні якості;

- методи опитування (різні анкетування (вивчення соціально- психологічного клімату в підрозділах, ефективного стилю управління, вирішення або профілактики конфліктів у колективах, установлення оптимального режиму праці та відпочинку працівників), інтерв'ю, фокус- група, соціометрія, бесіда);

- метод незалежних характеристик (отримання інформації про кандидата чи працівника від осіб, які безпосередньо з ним контактують (батьки, родичі, сусіди, колеги, безпосередній керівник тощо);

- методи аналізу документів (традиційний аналіз, аналіз результатів соціометричних досліджень, соціологічних опитувань та надання практичних рекомендацій керівникам підрозділів щодо оптимізації соціально- психологічного клімату в колективах, підвищення ефективності професійної діяльності колективів тощо).

3. Постійно у психопрофілактичній роботі психологи використовують біографічний метод, який допомагає їм дослідити та проаналізувати життєвий шлях кандидата чи працівника. Цей метод і різноманітні його модифікації також досить поширені у психологічній практиці: індивідуальному консультуванні, психотерапії та у сфері професійної підготовки.

Найчастіше застосовується вивчення документації (наприклад, матеріалів особової справи) працівників для розуміння особливостей їх службового і родинного життя, впливу сім'ї на формування особистості, наявність захворювань, що впливають на психічний стан працівника, тощо. Рідше використовується контент-аналіз робочих матеріалів та листів, який допомагає побудувати криві продуктивності й діаграми життєвих вимірів активності особистості.

4. Важливою складовою психопрофілактичної роботи є психопросвітницький метод (лекції, тренінги, перегляд навчальних фільмів, зустрічі з профільними спеціалістами та ін.). Вони сприяють підвищенню компетентності й культури працівників у розв'язанні психологічних проблем, залучення їх до психологічної освіти; формування потреб у психологічних знаннях у керівників, бажання використовувати їх у роботі з підлеглими чи в інтересах власного розвитку; формування у працівників потреби в самопізнанні та самовихованні тощо [11; 12; 13; 14].

5. Широко застосовуються у психопрофілактичній роботі й математичні методи, які належать до методів аналізу, інтерпретації і тлумачення даних практичних досліджень. Математичні методи допомагають узагальнити результати великої кількості емпіричних даних в єдину картину дослідження та надають їй структурованості, раціональності й логічності побудови.

Вибір конкретного методу залежить від напряму та завдань психопрофілактики, форми проведення психопрофілактичних заходів і проблематики, вікових та індивідуально-психологічних особливостей працівників.

Спробуємо систематизувати наявні засоби психопрофілактики психологів підрозділів психологічного забезпечення системи МВС України. Детальний аналіз наявного багатоаспектного і різнозмістовного матеріалу дозволив виокремити групи основних засобів психопрофілактичної роботи [11; 12; 13; 14]:

- інформаційні матеріали (карти психологічного супроводження працівників, різні облікові журнали, списки груп посиленої психологічної уваги (НГУ), психологічної підтримки та допомоги (НПУ і ЗВО із специфічними умовами навчання), психологічного супроводження (ДСНС) тощо). Вони сприяють систематизації діяльності психолога у сфері психопрофілактики);

- наочні засоби (брошури, буклети, презентації, книги, посібники, відематеріали та ін.), які розраховані на комплексний наочний вплив на працівників для активізації їх саморозвитку, професійного зростання та формування компетентностей;

- організаційні засоби (методичні розробки тренінгів, лекцій, виступів, «практикумів», воркшопів та ін.), що застосовуються з метою забезпечення психічного здоров'я особистості;

- роздаткові засоби (психодіагностичний інструментарій, канцелярське приладдя, різноманітні засоби для проведення тренінгових занять та ін.), що допомагають організувати й урізноманітнити процес психопрофілактичної роботи;

- технічні засоби (ПК, музичний центр, ноутбук, акустичні системи, спеціальне освітлення в кімнатах психологічної саморегуляції, автиматизований психодіагностичні комплекс тощо);

- аналітико-діагностичні засоби (матеріали соціометричних досліджень, вивчень соціально-психологічного клімату в колективах й відповідні аналітичні довідки, робочі записи результатів спостережень, довідки за результатами психологічного вивчення працівників та кандидатів на навчання, службу, переміщення тощо). Вони спрямовані на: вивчення об'єкта (працівник, курсант, кандидати) чи колективу психопрофілактики; здійснення причинно-наслідкового аналізу, динаміки змін і прогнозування явищ чи станів відповідно до отриманих результатів дослідження; надання дієвих рекомендацій керівникам за результатами проведеного аналізу вивчення.

Загалом високу ефективність психологічної профілактики можливо забезпечити лише в разі комплексного підходу і створення системи, що передбачає чітке визначення мети й завдань роботи, розмежування обов'язків, нормативно-правове забезпечення, розроблення надійної системи контролю, наявність двостороннього зв'язку тощо [1; 18]. Також в організації та виборі дієвого методу та засобу психопрофілактичної роботи значимими є певні вміння психолога, які ґрунтуються на фахових знаннях, отриманих у закладі вищої освіти, практичному досвіді та орієнтації й дотриманні чинних нормативних документів, що стосуються психопрофілактичної роботи.

Висновки

Проведений теоретичний аналіз наукових праць та нормативних документів продемонстрував різноманітність трактувань поняття «психопрофілактика». У загальному розумінні психопрофілактика спрямована на збереження та підтримання стану психічного здоров'я. людини. В органах системи МВС України вона виступає комплексом дієвих організаційних, психологічних, просвітницьких, психопрофілактичних заходів, спрямованих на підтримання працездатності та забезпечення ефективної діяльності працівників, мінімізацію негативного впливу на професійних чинників, збереження їх здоров'я. Установлено, що психопрофілактика тісно взаємопов'язана з психодіагностикою, психокорекцією, психопросвітою, психогігієною тощо.

Проведена класифікація та характеристика існуючих базових форм, методів і засобів психопрофілактичної роботи в органах системи МВС України є необхідною у практичній діяльності психолога підрозділу психологічного забезпечення. Саме належна систематизація психопрофілактичної роботи забезпечує безперервний зв'язок у ланцюжку «мета-зміст-форми-методи-засоби», узмістовленням якого є повноцінна й урізноманітнена професійна діяльність фахівця, що прогнозує отримання позитивного результату діяльності. Запропонована класифікація дає змогу психологові розширити спектр практичних форм, методів і засобів психопрофілактичної роботи, а також ефективно забезпечувати психологічний супровід службової діяльності працівників системи МВС України.

Література:

1. П'янківська Л.В. Психологічна профілактика синдрому «емоційного вигорання» у курсантів вищих навчальних закладів МВС України: дис.... канд. психол. наук: спец. 19.00.09. Київ, 2019. 281 с.

2. Словник української мови: в 11 томах. 1977. Т. 8, С. 376. URL: http://sum.in.Ua/s/ psykhoprofilaktyka

3. Психологічний словник / Авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергеенкова; за ред. Н. А. Побірченко. 2007. 336 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.Ua/id/eprint/5980/3/ O_Serhieienkova_ IL.pdf

4. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків: Прапор, 2007. 640 с.

5. Поняття психопрофілактики, її види. Медичний довідник. Психіатрія. URL: http s://medical-enc.com.ua/psychoprophyl axi s.htm

6. Никоненко Ю.П. Клінічна психологія. КНТ. 2020. 369 с.

7. Кокун О.М., Мороз В.М., Лозінська Н.С., Пішко І.О. Психологічна профілактика психотравматизації військовослужбовців Збройних Сил України: метод. посіб. Київ: НДЦ ГП ЗСУ, 2021. 301 с.

8. П'янківська Л.В. Психологічна профілактика у спеціалізованих навчальних закладах системи МВС України. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Київ: Гнозис, 2016. Додаток 3 до Вип. 36. Том 1 (17). Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські психолого- педагогічні читання». С. 457-466. URL: https://chelpanov.eeipsy.org/index.php/eeip/article/ view/466/

9. Гуменюк Л.Й., Сулятицький І.В. Психологія професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ: навч. посіб. Львів: ЛьвДУВС, 2011. 648 с. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/ bitstream/1234567890/446/1/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0% BA%20%D0%A1%D1%83%D0%BB%D 1%8F%D 1%82%D0%B8%D 1%86%D 1%8C%D0% BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D 1%81%D1 %96%D0%B1 %D0%BD%D0% B8%D0%BA.pdf

10. Психологічна служба правоохоронних органів України: навч. посіб. / В.С. Медведев, О.І. Кудерміна, Д.А. Горбенко. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2022. 188 с. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/ bitstream/123456789/22567/1/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C% D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD% D0%B8%D0%BA.pdf

11. Наказ МВС України Про затвердження Порядку організації системи психологічного забезпечення поліцейських, працівників Національної поліції України та курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських: від 06.02.2019 р. № 88. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-19#Text

12. Наказ МВС України Про затвердження Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій: від 31.08.2017 р. № 747. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-17#Text

13. Наказ МВС України Про затвердження Положення про психологічне забезпечення в НГУ: від 08.12.2016 р. № 1285. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0080-17#Text

14. Наказ МВС України Про затвердження Порядку психологічного забезпечення

в Державній прикордонній службі України: від 09.03.2021 № 179. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/l aws/ show/ z0533-21#Text

15. Надвинична Т. Моделі і схеми профілактичної роботи психологічної служби університету. Психологія і суспільство. 2016. № 1. С. 114-133.

16. Афанасьева Н.Є. Курс лекцій з дисципліни «Основи психогігієни та психопрофілактики». Харків: Національний університет цивільного захисту України. 95 с. URL: http://univer.nuczu.edu.ua/tmp_metod/1313/Kurs_lekcij_OPtP.pdf

17. Бігун Н.І. Профілактична робота в практичній психології: навч.-метод. комплекс дисципліни. Кам'янець-Подільський: Медобори, 2011. 96 с.

18. П'янківська Л.В. Програма психологічної профілактики синдрому «емоційного вигорання» у курсантів: метод. реком. для психологів, що працюють з курсантами закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Київ: КОМПРИНТ, 2018. 78 с.

References:

1. Piankivska L.V. (2019). Psykholohichna profilaktyka syndromu «emotsiinoho vyhorannia» u kursantiv vyshchykh navchalnykh zakladiv MVS Ukrainy [Psychological prevention of "emotional burnout" syndrome in cadets of higher educational institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language] (1977). (Vols. 11), 8 [in Ukrainian].

3. Syniavskyi V.V., Serhieienkova O.P. (2007). Psykholohichnyi slovnyk [Psychological dictionary] [in Ukrainian].

4. Shapar V.B. (2007). Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Xarkiv: Prapor [in Ukrainian].

5. Poniattia psykhoprofilaktyky, yii vydy [The concept of psychoprophylaxis, its types] Medychnyi dovidnyk. Psykhiatriia. Retrieved from https://medical-enc.com.ua/psychoprophylaxis.htm [in Ukrainian].

6. Nykonenko Yu.P. (2020). Klinichna psykholohiia [Clinical psychology]. KNT [in Ukrainian].

7. Kokun O.M., Moroz V.M., Lozinska N.S., Pishko I.O. (2021). Psykholohichna profilaktyka psykhotravmatyzatsii viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy [Psychological prevention of psychotraumatization of servicemen of the Armed Forces of Ukraine]. Kyiv: NDTs HP ZSU [in Ukrainian].

8. Piankivska L.V. (2016). Psykholohichna profilaktyka u spetsializovanykh navchalnykh zakladakh systemy MVS Ukrainy [Psychological prevention in specialized educational institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]. Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereiaslav- Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody». Kyiv: Hnozys. 36. 1 (17). Tematychnyi vypusk «Mizhnarodni Chelpanivski psykholoho-pedahohichni chytannia», 457-466. Retrieved from https://chelpanov.eeipsy.org/index.php/eeip/article/view/466/ [in Ukrainian].

9. Humeniuk L.I., Suliatytskyi I.V. (2011). Psykholohiia profesiinoi diialnosti pratsivnykiv orhaniv vnutrishnikh sprav [Psychology of professional activity of employees of internal affairs bodies]. Lviv: LvDUVS, Retrieved from https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/ 446/1/%D0%93%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA%20%D0%A1%D1 % 83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20% D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf [in Ukrainian].

10. Medvediev V.S., Kudermina O.I., Horbenko D.A. (2022). Psykholohichna sluzhba pravookhoronnykh orhaniv Ukrainy [Psychological service of law enforcement agencies of Ukraine]. Kyiv: Nats. akad. vnutr. sprav, Retrieved from http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/ 123456789/22567/1/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0% BD%D0%B 8%D0%B 9%20%D0%BF%D0%BE%D 1%81%D 1%96%D0%B 1%D0%BD%D0% B8%D0%BA.pdf [in Ukrainian].

11. Nakaz MVS Ukrainy Pro zatverdzhennia Poriadku orhanizatsii systemy psykholohichnoho zabezpechennia politseiskykh, pratsivnykiv Natsionalnoi politsii Ukrainy ta kursantiv (slukhachiv) zakladiv vyshchoi osvity iz spetsyfichnymy umovamy navchannia, yaki zdiisniuiut pidhotovku politseiskykh [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on the approval of the Procedure for the organization of the system of psychological support for police officers, employees of the National Police of Ukraine and cadets (students) of higher education institutions with specific training conditions that train police officers]: vid 06.02.2019 r. № 88 Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-19#Text [in Ukrainian].

12. Nakaz MVS Ukrainy Pro zatverdzhennia Poriadku psykholohichnoho zabezpechennia v Derzhavnii sluzhbi Ukrainy z nadzvychainykh sytuatsii [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on the approval of the Procedure for Psychological Support in the State Emergency Service of Ukraine]: vid 31.08.2017 r. № 747 Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z1390-17#Text [in Ukrainian].

13. Nakaz MVS Ukrainy Pro zatverdzhennia Polozhennia pro psykholohichne zabezpechennia v NHU [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on the approval of the Regulation on psychological support at NSU]: vid 08.12.2016 r. № 1285 Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0080-17#Text [in Ukrainian].

14. Nakaz MVS Ukrainy Pro zatverdzhennia Poriadku psykholohichnoho zabezpechennia v Derzhavnii prykordonnii sluzhbi Ukrainy [Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine on the approval of the Procedure for Psychological Support in the State Border Service of Ukraine]: vid 09.03.2021 № 179 Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0533- 21#Text [in Ukrainian].

15. Nadvynychna T. (2016). Modeli i skhemy profilaktychnoi roboty psykholohichnoi sluzhby universytetu [Models and schemes of preventive work of the psychological service of the university]. Psykholohiia i suspilstvo, 1, 114-133 [in Ukrainian].

16. Afanasieva N.Ie. Kurs lektsii z dystsypliny «Osnovy psykhohihiieny ta psykhoprofilaktyky» [Course of lectures on the discipline "Fundamentals of psychohygiene and psychoprophylaxis"]. Kharkiv: Natsionalnyi universytet tsyvilnoho zakhystu Ukrainy Retrieved from http://univer.nuczu.edu.ua/tmp_metod/1313/Kurs_lekcij_OPtP.pdf [in Ukrainian].

17. Bihun N.I. (2011). Profilaktychna robota v praktychnii psykholohii [Preventive work in practical psychology]. Kamianets-Podilskyi: Medobory [in Ukrainian].

18. Piankivska L.V. (2018). Prohrama psykholohichnoi profilaktyky syndromu «emotsiinoho vyhorannia» u kursantiv [Program of psychological prevention of "emotional burnout" syndrome in cadets]. Kyiv: KOMPRYNT [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru