Зловживання правами учасника шляхом подання скарг в АМКУ на вимоги замовника в проведенні торгів

Размещено на http://allbest.ru

Комунальне некомерційне підприємство

«Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради»

Зловживання правами учасника шляхом подання скарг в АМКУ на вимоги замовника в проведенні торгів

Чечет Олексій Олександрович юрисконсульт першої категорії,

Бабалик Олена Володимирівна заступник

генерального директора з економічних питань

м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей розгляду скарг недобросовісних Учасників торгів на вимоги Замовника, поданих до Антимонопольного комітету України. Актуальність дослідження зумовлена збільшенням кількості випадків зловживань правами Учасників на оскарження, що призводить до затягування чи відміни публічних закупівель.

Мета статті - розроблення рекомендацій щодо подолання проблем, які сприяють зловживанню правами Учасника шляхом подання скарг в АМКУ на вимоги Замовника. Для досягнення мети в процесі дослідження було вирішено низку завдань: визначено поняття «публічна закупівля» та «Учасник процедури закупівлі»; проаналізовано особливості розгляду скарг Антимонопольним комітетом України в період воєнного стану, динаміку надходження скарг до органу оскарження та основні причини подання скарг Учасниками; окреслено проблеми, які сприяють зловживанню Учасниками своїми правами на оскарження та запропоновано шляхи їх подолання.

В процесі дослідження використані загальнонаукові методи пізнання: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, асоціації та аналогії. За результатами дослідження встановлено, що можливість оскарження вимог Замовника в проведенні торгів є однією з основних переваг системи публічних закупівель. Водночас не поодинокими є випадки, коли Учасники зловживають своїм правом на оскарження, що призводить до затягування чи відміни закупівлі. Цьому сприяє неврегульованість термінів подання скарг до Антимонопольного комітету України; незбалансованість прав та обов'язків Замовника; недостатня кваліфікація Замовника публічних закупівель або його уповноваженого представника; відсутність механізму захисту прав Замовника; відсутність практики застосування аналогії рішень АМКУ. Для скорочення кількості зловживань правом на оскарження вимог Замовника рекомендується здійснення наступних заходів: врегулювання термінів подання скарг; підвищення кваліфікації Замовників та їх уповноважених представників; розширення прав Замовників та створення ефективного механізму боротьби з недобросовісними Учасниками публічних закупівель; застосування аналогії рішень АМКУ; створення реєстру скаржників з метою вивчення правомірності поданих ними скарг та їх вмотивованості. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів Замовниками торгів для боротьби з недобросовісними Учасниками.

Ключові слова: Антимонопольний комітет України, публічна закупівля, учасник процедури закупівлі, система закупівель Prozorro, реєстр скаржників.

Abstract

Abuse of the participant's rights by filing complaints with the AMC against the customer's requirements in the bidding process

Chechet Olexiy Oleksandrovych Legal Adviser of the First Category, Communal Non-Commercial Enterprise «Odesa Regional Clinical Hospital» of the Odesa Regional Council», Odesa

Babalyk Olena Volodymyrivna Deputy General Director for Economic Affairs, Communal Non-Commercial Enterprise «Odesa Regional Clinical Hospital» of the Odesa Regional Council», Odesa

The article is devoted to the study of the peculiarities of consideration of complaints of unfair bidders against the customer's requirements submitted to the Antimonopoly Committee of Ukraine. The relevance of the study is due to the increasing number of cases of abuse of the bidders' rights to appeal, which leads to delays or cancellation of public procurement.

The purpose of the article is to develop recommendations on how to overcome the problems that contribute to the abuse of tenderer's rights by filing complaints with the AMCU against the customer's requirements. To achieve this goal, the study solved a number of tasks: the concepts of "public procurement" and "tenderer" were defined; the peculiarities of consideration of complaints by the Antimonopoly Committee of Ukraine during martial law, the dynamics of complaints to the appeal body and the main reasons for filing complaints by tenderers were analyzed; the problems contributing to the abuse of tenderers' rights to appeal were outlined and ways to overcome them were proposed.

The study used general scientific methods of cognition: induction and deduction, analysis and synthesis, association and analogy. The study found that the possibility of challenging the customer's requirements in bidding is one of the main advantages of the public procurement system. At the same time, there are cases when tenderers abuse their right to appeal, which leads to delays or cancellation of the procurement. This is facilitated by unregulated deadlines for filing complaints with the Antimonopoly Committee of Ukraine; unbalanced rights and obligations of the contracting authority; insufficient qualifications of the contracting authority or its authorized representative; lack of a mechanism to protect the contracting authority's rights; lack of practice of applying the analogy of the AMCU decisions. In order to reduce the number of abuses of the right to appeal against the customer's claims, the following measures are recommended: regulation of the deadlines for filing complaints; training of customers and their authorized representatives; expansion of customers' rights and creation of an effective mechanism for combating unfair participants in public procurement; application of the analogy of the AMCU decisions; creation of a register of complainants with a view to studying the legitimacy of their complaints and their motivation.

The practical significance of the study lies in the possibility of applying the results obtained by the bidding authorities to combat unfair bidders.

Keywords: Antimonopoly Committee of Ukraine, public procurement, participant of the procurement procedure, Prozorro procurement system, register of complainants.

Вступ

Постановка проблеми. До 2016 року система державних закупівель в Україні характеризувалася високим рівнем корупції та ґрунтувалася на особистих домовленостях між Учасниками торгів. Це надавало широкі можливості для різного роду махінацій та шахрайства.

З впровадженням електронної системи закупівель Prozorro громадськість та бізнес отримали простий і систематизований механізм контролю та нагляду над процесом державних закупівель. Система була розроблена з метою забезпечення прозорості, конкурентності та ефективності у сфері державних закупівель в Україні [1]. Введення електронних закупівель стало важливим кроком у боротьбі з корупцією та покращенні управління публічними фінансами.

Проте варто зазначити, що електронізація та прозорість в сфері публічних закупівель не є універсальним рішенням проти всіх видів зловживань, хоча й створює додатковий механізм, який допомагає виявити порушення і захистити права всіх зацікавлених сторін. Саме можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності Замовників є однією з основних переваг системи публічних закупівель в Україні.

Водночас не поодинокими є випадки, коли Учасники зловживають своїм правом на оскарження, що призводить до затягування чи відміни закупівлі. При цьому такі Учасники не несуть ніякої відповідальності за свої дії та не повертають тендерне забезпечення. Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що тема дослідження має неабияку актуальність, тому потребує детального вивчення та аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Подання скарг до Антимонопольного комітету в сфері публічних закупівель є досить актуальним питанням, яке досліджується багатьма експертами, юристами та науковцями: Буряк М. В. [1], Нечитайло О. [4;5], Очеретько Є. [6], Копайгорою І. [7] та іншими. Однак недостатньо вивченим на сьогоднішній день залишається питання зловживання Учасниками закупівель своїм правом на оскарження вимог Замовника в проведенні торгів.

Мета статті - розроблення рекомендацій щодо подолання проблем, які сприяють зловживанню правами Учасника шляхом подання скарг в АМКУ на вимоги Замовника.

Виклад основного матеріалу

Перш ніж перейти до розкриття теми дослідження, розглянемо такі поняття як «публічна закупівля» та «Учасник процедури закупівлі». Публічна закупівля визначається як процес придбання товарів, робіт та послуг, який відбувається в порядку, встановленому діючим законодавством України, а саме, Законом України «Про публічні закупівлі». Учасником такої закупівлі може стати фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, незалежно від їх статусу як резидента або нерезидента. Крім того, участь в процедурі може приймати об'єднання учасників [2]. Зазначений закон не встановлює чітких обов'язків Учасників публічних закупівель. Рекомендаційні правила поведінки для Учасників, що відповідають принципам здійснення закупівель, пропонуються в Листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (табл. 1).

Таблиця 1.

Рекомендаційні правила поведінки для Учасників публічних закупівель [3]

Примітка: систематизовано авторами

Водночас Закон зобов'язує Учасників добросовісно користуватися визначеними в ньому правами, зокрема, не зловживати правом на оскарження рішень, яким вони користуються, коли вбачають в вимогах замовника перевищення повноважень. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» суб'єкт оскарження має право подати скаргу до Антимонопольного комітету України (АМКУ), як до органу оскарження, з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі. АМКУ утворює Комісію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України [2]. антимонопольний комітет україна скарга закупівля

З початком війни діяльність Антимонопольного комітету України у сфері розгляду скарг тимчасово призупинилася. Проте в квітні 2022 року робота АМКУ була відновлена. Процедура розгляду скарг зазнала деяких змін. Завдяки функціоналу електронної платформи Prozorro сторони можуть надавати детальні пояснення всіх пунктів скарги в письмовій формі. При цьому вони посилаються на заздалегідь розміщені в системі документи. Згідно зі ст. 18 Закону, такі документи повинні бути надані не пізніше дня, який передує дню розгляду скарги [2]. Таким чином, АМКУ має час вивчити та проаналізувати надану інформацію, а сторона, на яку подана скарга, - ознайомитись з нею.

У період війни не обмежується участь у засіданні з розгляду скарги представників сторін та третіх осіб. Вони запрошуються на засідання за бажанням однієї із сторін, зазначеним в скарзі. Встановлення особи та обсягу її повноважень, необхідне для допуску до засідання, здійснюється на основі відповідних документів (довіреності та документу, який посвідчує особу).

Особиста участь у засіданні в умовах воєнного стану є необов'язковою з таких причин:

• документи та позиції сторін заздалегідь розміщуються на електронній платформі;

• АМКУ не враховує інформацію та документи, які оголошуються безпосередньо під час засідання без їх попереднього подання з використанням електронної системи Prozorro;

• засідання транслюються в прямому ефірі (крім закритої частини), що робить їх доступними для загального огляду;

• публікація рішення АМКУ відбувається в короткі терміни (резолютивна частина - в день прийняття рішення, повний текст - не пізніше трьох днів з моменту прийняття рішення) [4].

Таким чином, навіть в умовах війни Учасники публічних закупівель можуть оскаржувати рішення, які порушують їх права та законні інтереси.

До початку повномасштабного вторгнення в Україні спостерігалось суттєве зростання кількості скарг на публічні закупівлі (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка надходжень скарг до Антимонопольного комітету України у сфері публічних закупівель, од. [5]

Примітка: систематизовано авторами

В середньому за день Комітет розглядає понад 60 скарг. Більшість з них розглядається менше ніж за 10 робочих днів, що є мінімальним строком, передбаченим діючим законодавством [5].

Зростання кількості скарг та скорочення строку їх розгляду свідчить про підвищення рівня довіри представників бізнесу до органу оскарження, а також про те, що Учасники мають дієві інструменти для захисту свої прав.

Виділяють дві основні причини скарг Учасників:

• зловживання Замовником під час підготовки тендерної документації;

• зловживання Замовником під час процедури публічної закупівлі.

Розглянемо їх більш детально. Найбільш поширеним прикладом

зловживання під час підготовки тендерної документації є встановлення дискримінаційних вимог [6].

Зловживанням на етапі проведення тендеру є неправомірне відхилення пропозиції учасника або прийняття пропозиції, яка не відповідає вимогам тендерної документації або діючого законодавства в сфері публічних закупівель.

Також зловживанням з боку Замовника є неправомірне скасування тендеру. Не дивлячись на розповсюджену думку про те, що дискримінаційні вимоги встановлюються зі злим умислом, не всі проблеми є результатом свідомих зловживань Замовника. Є випадки, коли він помиляється при складанні документації. Наприклад, береться документація попередніх торгів від закупівлі «Послуг» і доопрацьовуються, як документація до закупівлі «Товару». Нерідко за період між процедурами закупівель відбуваються зміни в законодавстві. Наразі актуальними є випадки невнесення інформації про подовження воєнного стану в проектах договорів.

Також є питання до законодавчих відмінностей з моменту військових дій, тому що законодавець не завжди встигає слідкувати за змінами в усіх сферах, зокрема в закупівлях. В будь-якому випадку та незалежно від причини встановлення дискримінаційних вимог, Учасник може подати скаргу до Антимонопольного комітету України. Однак нерідко він зловживає своїм правом на оскарження, намагаючись затягнути або скасувати торги [7]. Наведемо приклади таких ситуацій.

Ситуація 1. При оголошенні нових процедур закупівель уповноваженими особами на електронних майданчиках виникають питання оформлення процедур закупівель. При оголошенні процедури потрібно заповнити обов'язкові поля. Одне з таких полів має назву «Розмір мінімального кроку пониження ціни», що вимірюється або сумою грошей, або відсотками. Без заповнення цього поля неможливо оголосити процедуру закупівлі, а станом на сьогодні вже не має можливості зміни ціни пропозиції. Під час дії військового стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з подальшими подовженнями, учасник, який надав найнижчу ціну, визначається переможцем процедури, якщо документи пропозиції оформлені вірно та/або приправленні протягом 24 годин з моменту виявлення порушень. В документації закупівлі, відповідно до вимог діючого законодавства, також прибрані абзаци про аукціон та пониження ціни. Тобто, не має технічної можливості на електронному майданчику оголосити торги без заповнення обов'язкового поля. Формування ціни тендерної пропозиції має відбуватися з урахуванням відсутності зниження ціни під час аукціону, адже пунктом 35 Особливостей до ЗУ «Про публічні закупівлі», що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, передбачено, що з 03.01.2023 р. відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону, тобто в Учасників не буде можливості знижувати вартість тендерної пропозиції протягом трьох раундів, як це було раніше. Для перемоги Учаснику варто відразу запропонувати найнижчу можливу ціну, за якою він зможе постачати предмет закупівлі. Тому виникає питання щодо того, що на Prozorro технічно існує в оголошенні можливість пониження ціни, а в документації торгів немає. Тобто, не маючи законодавчих роз'яснень з цього питання та зловживаючи своїм правом, суб'єкт оскарження має право подати скаргу до Антимонопольного комітету України з метою заблокувати процедуру закупівлі.

Ситуація 2. Замовником оголошено закупівлю (відкриті торги з публікацією англійською мовою), але за вказаною процедурою так і не здійснено жодної поставки. Органом державного фінансового контролю були виявлені ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Зокрема, уповноваженою особою було зазначено все, окрім її посади, а відповідно до закону обов'язковим є зазначення всіх відомостей в тендерній документації, таких як: «прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками» .

В зв'язку з цим, Замовник зробив подання інформації про усунення порушення, де звернув увагу на термін «Формальні порушення». Текст відповіді Замовника: «На виконання ч. 8 ст. 8 ЗУ «Про публічні закупівлі», Замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Стосовно п. 19 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме зазначення відомостей у тендерній документації - «...опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій..», уповноваженою особою було зрозуміло, що зазначення у тендерній документації інформації, яка вказує що формальними помилками є помилки, які входять до Переліку формальних помилок, затвердженим наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 710 і є їх описом, оскільки у наказі 12 пунктів детально описаних формальних помилок. В зв'язку з цим, не вважалось за потрібне дублювати таку інформацію. Враховуючи позицію органів державного фінансового контролю, Замовнику не складно вносити у зміст тендерної документації у розділ «Опис формальних помилок» сам Перелік формальних помилок, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 710, а не тільки надавати посилання на вищезазначений документ. Стосовно п. 17 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме зазначення відомостей у тендерній документації - «прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками» уповноваженою особою було зазначено все, окрім посади , що в свою чергу не впливає на зміст тендерної документації та викладені вимоги у відповідності до чинного законодавства. Враховуючи, що дану формальну помилку прописано у висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі, у подальшому уповноважена особа Замовника буде застосовувати усі відомості по всім пунктам ст. 22 Закону при підготовці тендерної документації. Доцільно зауважити, що формальні помилки не впливають жодним чином на основоположні Принципи здійснення публічних закупівель та не дискримінують учасників, що є визначальним для всіх процедур закупівель у державі. Вважаємо, що це є яскравий приклад про формальні помилки. Застосовуючи аналогію права в цій ситуації, до аналогічних помилок для Учасників торгів, які описані у Переліку формальних помилок, затверджених наказом Мінекономіки від 15.04.2020 №710, про права Замовника згадують менше.

Саме тому доцільно, щоб такий перелік був і у Замовника. В зв'язку з цим Замовник вважає за доцільне звернути увагу на наступну норму Кодексу адміністративного судочинства України: Згідно з ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України «У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить з конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування». В юриспруденції розроблені способи заповнення прогалин в процесі застосування закону, які отримали назву аналогії. Розрізняють: аналогію закону - рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки. Застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм; аналогію права - рішення справи чи конкретного юридичного питання на основі принципів права, загальних начал і змісту законодавства. В даному ж випадку є і аналогія закону, описана у наказі Мінекономіки від 15.04.2020 № 710, і аналогія права, де не порушені принципи права, що викладені у статті 5 ЗУ «Про публічні закупівлі». Тому просимо не вважати за порушення неподання інформації про саму посаду відповідальної особи. Враховуючи рекомендації органів фінансового контролю, Уповноваженим особам Замовника були проведені і надані рекомендації, здійснені дії для підвищення кваліфікації, за допомогою семінарів у навчальних закладах, у тому числі, дистанційних з удосконалення знань з публічних закупівель.

Станом на 2021 рік та відповідно до п. 8 ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі», скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, встановленого до внесення змін до тендерної документації. Тобто, при поданні скарг до АМКУ, Учасник може використовувати навіть ці два наведені випадки, що не врегульовані законодавчо і також підбирати терміни подання Скарг таким чином, щоб Замовник подовжував автоматично терміни подання пропозицій. Тобто, подання Скарги, де її розгляд (при умові оплати Скаржником) співпадає з датою подання пропозицій, автоматично затягує саму процедуру закупівлі, бо з метою утримання проходження процедури Замовник подовжує терміни подання пропозицій, а якщо Скаржник-Учасник не сплачує подання скарги і ніхто з інших учасників не подав пропозиції, то термін завчасно подовжується Змовником кожен раз, тим самим подовження може відбуватись безкінечно. Якщо термін не продовжується, то при неподанні пропозиції процедура не відбувається автоматично. Тобто, подання таких скарг є зловживанням права недобросовісним Учасником, який використовує свої законні права.

Аналогічної думки про зловживання правом викладено у Постанові від 09 лютого 2021 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі № 910/5251/20: «Принцип добросовісності - це загально-правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17)».

Окрім цього є велика небезпека, що подання скарг для затягування та руйнування процедур закупівель можливо використовувати як вид бізнесу. Тобто, цілком можливо створити юридичну або іншу компанію і від її імені подавати скарги на Замовника по всіх процедурах, блокуючи його діяльність в цілому або по більшості Замовників за конкретними товарами або послугами з метою просування конкретного товару або послуги. В цілому, з огляду на законодавство, якщо розглядати Замовника як правового суб'єкта, то вбачається незбалансованість прав та обов'язків. Обов'язків і відповідальності дуже багато, як і тих організацій, які перевіряють Замовників. Разом з тим, механізму захисту своїх прав Замовники фактично не мають. Зокрема, оскарження накладання штрафу можливе тільки через суд. Накладаються штрафи ж здебільшого структурами самостійно без рішення суду. Якщо розглядати договірне право, то укладання договорів в цивільно- правовій чи господарській діяльності відбувається на рівних засадах. Вирішення спорів теж регулюється з можливістю звертатись до суду. При публічних закупівлях частина таких прав відсутня, чим і користуються скаржники з метою зміни предмету закупівлі або вимог Замовника.

Окреме питання - це висвітлення роботи самого АМКУ. Раніше існував досвід вивчення рішень, прийнятих АМКУ, та можливість посилання на ідентичні скарги та рішення. Існувала дієва практика застосування аналогії рішень АМКУ і всі вони знаходились у вільному доступі, що вкрай зменшувало шанси шахраїв та недобросовісних учасників.

Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що на сьогоднішній день в сфері державних закупівель існує ряд проблем, які сприяють зловживанню правами Учасника шляхом подання скарг в АМКУ на вимоги Замовника. Такими проблемами є:

• неврегульованість термінів подання скарг до Антимонопольного комітету України;

• незбалансованість прав та обов'язків Замовника, коли обов'язків та відповідальності більше, ніж прав;

• недостатня кваліфікація Замовника публічних закупівель або його уповноваженого представника;

• відсутність механізму захисту прав Замовника. Зокрема, при публічних закупівлях відсутня частина прав з вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів;

• відсутність практики застосування аналогії рішень АМКУ.

Вирішення зазначених проблем потребує здійснення наступних заходів:

• врегулювання термінів подання скарг таким чином, щоб кінцева дата, час їх подання та розгляду органом оскарження не співпадали з кінцевою датою подання тендерних пропозицій учасниками;

• підвищення кваліфікації за допомогою семінарів у навчальних закладах, у тому числі дистанційних з удосконалення знань з публічних закупівель;

• розширення прав Замовника та створення ефективного механізму боротьби з недобросовісними Учасниками публічних закупівель;

• застосування аналогії рішень Антимонопольного комітету України та забезпечення відкритого доступу до таких рішень;

• створення реєстру скаржників з метою вивчення правомірності поданих ними скарг та їх вмотивованості.

Висновки

Можливість оскарження вимог замовника в проведенні торгів є однією з основних переваг системи публічних закупівель. Однак, існують деякі проблеми, пов'язані з цією можливістю. Неврегульованість термінів подання скарг до Антимонопольного комітету України, незбалансованість прав та обов'язків Замовника, недостатня кваліфікація Замовника публічних закупівель або його уповноваженого представника, відсутність механізму захисту прав Замовника і відсутність практики застосування аналогії рішень АМКУ сприяють зловживанню правом на оскарження. Це може призводити до затягування чи відміни закупівлі. Для недопущення зловживань правом на оскарження вимог Замовника рекомендується врегулювання термінів подання скарг, підвищення кваліфікації замовників та їх уповноважених представників, розширення прав Замовників та створення ефективного механізму боротьби з недобросовісними учасниками публічних закупівель, застосування аналогії рішень АМКУ і створення реєстру скаржників з метою вивчення правомірності поданих ними скарг та їх вмотивованості.

Отже, важливо вдосконалювати систему оскарження вимог Замовника шляхом впровадження запропонованих заходів для зменшення зловживань і забезпечення більш ефективного функціонування системи публічних закупівель.

Література

1. Бурак М. В. Удосконалення системи публічних закупівель. Сучасні проблеми економічного, правового та соціального розвитку держави. 2018. 95 с. URL: https://univd.edu.ua/general/publishing/konf730_11_2018/pdf743.pdf

2. Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 р. № 922-VIII. ВРУ. 2023. URL: https ://zakon.rada.gov.ua/l aws/show/922-19#Text

3. Лист Мінекономіки Щодо етичної поведінки під час здійснення публ. закупівель № 3301-04/47784-06 від 15.11.2019 р. Радник у сфері публічних закупівель. 2019. URL: https://radnuk.com.ua/pravova-baza/lyst-minekonomiky -shchodo-etychnoi-povedinky-pid- chas-zdiisnennia-publichnykh-zakupivel/

4. Нечитайло О. Особливості діяльності АМКУ під час воєнного стану: інтерв'ю з державною уповноваженою Ольгою Нечитайло. Радник у сфері публічних закупівель. 2022. URL: https://radnuk.com.ua/uchast-u-zakupivliakh/osoblyvosti-diialnosti-amku-pid-chas-voiennoho- stanu-interv-iu-z-derzhavnoiu-upovnovazhenoiu-olhoiu-nechytajlo/

5. Нечитайло О. Гальмує чи все ж таки розганяється? Аналіз реформування Органу оскарження. Юридична Газета. 2022. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/ antimonopolne-konkurentne-pravo/galmue-chi-vse-zh-taki-rozganyaetsya-analiz-reformuvannya- organu-oskarzhennya-.html

6. Очеретько Є. Порушення на публічних закупівлях: як боротися? Еспресо. 2017. URL: https ://espreso.tv/news/ 2017/05/05/ porushennya _na_publichnykh_zakupivlyakh_yak_borotysya

7. Копайгора І. Публічні закупівлі. Чому кількість скарг збільшується та що з цим робити. Юридична Газета. 2022. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/antimonopolne- konkurentne-pravo/publichni-zakupivli-chomu-kilkist-skarg-zbilshuetsya-i-shcho-z-cim-robiti.html

References

2. Pro publichni zakupivli: Zakon Ukrayiny vid 25.12.2015 r. № 922-VIII. (2023). [On public procurement: Law of Ukraine dated December 25, 2015 No. 922-VIII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text [in Ukrainian].

3. Lyst Minekonomiky Shchodo etychnoyi povedinky pid chas zdiysnennya publichnykh zakupivel' № 3301-04/47784-06 vid 15.11.2019 r. (2019). [Letter of the Ministry of Economy Regarding ethical behavior during public procurement No. 3301-04/47784-06 dated November 15, 2019]. Retrieved from: https://radnuk.com.ua/pravova-baza/lyst-minekonomiky-shchodo-etychnoi-povedinky-pid-chas-zdiisnennia-publichnykh-zakupivel/ [in Ukrainian].

4. Nechytaylo, O. (2022). Osoblyvosti diyal'nosti AMKU pid chas voyennoho stanu: interv"yu z derzhavnoyu upovnovazhenoyu Ol'hoyu Nechytaylo [Peculiarities of AMCU activities during martial law: interview with state commissioner Olga Nechytaylo]. Retrieved from: https://radnuk.com.ua/uchast-u-zakupivliakh/osoblyvosti-diialnosti-amku-pid-chas-voiennoho- stanu-interv-iu-z-derzhavnoiu-upovnovazhenoiu-olhoiu-nechytajlo/ [in Ukrainian].

5. Nechytaylo, O. (2022). Hal'muye chy vse zh taky roz-hanyayet'sya? Analiz reformuvannya Orhanu oskarzhennya [Does it slow down or does it accelerate? Analysis of the reformation of the Appellate Body]. Retrieved from: https://yur-gazeta.com/publications/practice/ antimonopolne-konkurentne-pravo/galmue-chi-vse-zh-taki-rozganyaetsya-analiz-reformuvannya- organu-oskarzhennya-.html

6. Ocheret'ko, YE. (2017). Porushennya na publichnykh zakupivlyakh: yak borotysya? [Violations at public procurement: how to fight?]. Retrieved from: https://espreso.tv/news/2017/ 05/05/porushennya_na_publichnykh_zakupivlyakh_yak_borotysya [in Ukrainian].

7. Kopayhora, I. (2022). Publichni zakupivli. Chomu kil'kist' skarh zbil'shuyet'sya ta shcho z tsym robyty [Public procurement. Why the number of complaints is increasing and what to do about it]. Retrieved from: https://yur-gazeta.com/publications/practice/antimonopolne- konkurentne-pravo/publichni-zakupivli-chomu-kilkist-skarg-zbilshuetsya-i-shcho-z-cim-robiti.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru