Вплив європейських стандартів на формування процесуального законодавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет ім. В. Стуса

Вплив європейських стандартів на формування процесуального законодавства

Атаманчук Ірина Володимирівна -- к.ю.н., доцент, доцент кафедри цивільного права і процесу

У статті досліджено вплив європейських стандартів на формування процесуального законодавства, виявлені проблемні питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. За допомогою аналізу основних законодавчих вимог до реформування судової системи України, обґрунтовується необхідність гармонізації процесуального законодавства України із правовими стандартами Європейського Союзу. Зроблено висновок, що стандарти здійснення судочинства, які підлягають впровадженню у процесуальне законодавство України, можна визначити як сукупність норм, правил, процедур, що приймаються в порядку закріпленому чинним в Україні законодавством та регулюють процес розгляду справ судами України, включаючи забезпечення доступності судового захисту та виконання судових рішень.

Ключові слова: процесуально-правове регулювання, судочинство, європейські стандарти, принципи судочинства, право на судовий захист, юрисдикція.

Iryna V. Atamanchuk -- candidate of juridical sciences, associate professor, assistant professor of civil law and civil procedure,

Vasyl Stus Donetsk National University, Vinnytsia

The Influence of European Standards on the Formation of Procedural Legislation

In the article investigational legal providing of introduction of the European standards in a sphere judicially legal adjusting of realization of the legal proceeding in civil cases. By the analysis of the basic legislative requirements to reformation of the judicial system of Ukraine, the necessity of harmonization of civil judicial legislation of Ukraine is grounded with the legal standards of European Union. The legal system of European Union functions on principles of unity. Before the Ukrainian state a task stands will confirm the unique with European Union standards of the civil legal proceeding. In accordance with the article of a 51 Agreement about partnership and collaboration between Ukraine and European Concord from June, 16, 1994, Ukraine must bring a national legislation to conformity with the legislation of European Union in different spheres.

In the article attention of analysis of correlations of concepts is spared international principles of the legal proceeding and international standards of the legal proceeding. The author of the article draws conclusion that the standards of the legal proceeding show by itself the aggregate of norms, rules, procedures which are accepted to all right fastened a current in Ukraine legislation. Standards must execute the function of adjusting of procedure of consideration of civil cases the courts of Ukraine. Standards must provide availability of judicial defence for all citizens and possibility of implementation of court decisions.

Keywords: procedural and legal regulation, judiciary, European standards, judicial principles, right to judicial protection, jurisdiction.

Вступ

Постановка проблеми. 23 червня 2022 року країни члени Європейського Союзу (далі - ЄС) проголосували за надання Україні статусу країни кандидата на вступ до ЄС. Для вступу України до необхідно провести низку реформ та адаптувати українське законодавство у відповідність до європейських критеріїв.

Початком реальних кроків на обрання курсу на інтеграцію з ЄС було прийняття у 2014 році Закону України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Відтоді практично у всіх соціально-економічних сферах Україна намагається запровадити європейські стандарти. Приведення вітчизняного процесуального законодавства у відповідність до стандартів законодавства Європейського Союзу є складним процесом. Для досягнення членства в Європейському Союзі наша країна повинна відповідати високим критеріям, які вимагають, зокрема, дотримання в державі демократичних положень, принципів свободи і поваги до прав людини, правової держави. Для досягнення відповідності цим критеріям, необхідно забезпечити ефективне та якісне судочинство. До визначених напрямків подальшого розвитку судочинства віднесено принципи верховенства права, доступу до правосуддя, юридичної визначеності, права на справедливий суд, досягнуто домовленості про судове співробітництво на основі відповідних багатосторонніх правових документів, зокрема конвенцій Гаазької конференції з міжнародного приватного права у сферах міжнародного правового співробітництва, судового процесу (п.1-2, ст.24) [1]. Держава повинна бути зацікавлена в існуванні ефективної та доступної судової системи, адже саме держава бере на себе обов'язок забезпечити своїм громадянами практичну реалізацію основоположного права на судовий захист. На протязі останніх років було внесено численні зміни до процесуального законодавства: удосконалено регулювання розгляду справ позовного провадження, запроваджено спрощений порядок судового розгляду, запроваджено нові підходи до розмежування судової юрисдикції, введено інші нові процесуально-правові інститути.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальнотеоретичні питання впровадження європейських стандартів, зокрема, у сферу процесуально-правового регулювання судочинства, реформування судової системи України в контексті європейської інтеграції досліджувались у працях Г.О. Бабенко, С. В. Васильєва, В. А. Василенко, Н. Ю. Голубєвої, В. Н. Денисова, А.С. Довгерта, В. К. Забігайла, І. В. Назарова, Ю. Д. Притики, В. І. Тертишнікова, В. Ф. Усенка, Ю. С. Шемшученка, М. Й. Штефана, Ю. Цвіркуна, І. В. Яковюка та ін.

Вузьконаправлені дослідження даної тематики здійснювали: В. В. Бонтлаб, О. Буткевич, В. А. Кройтор та Т. В. Степаненко Р. Ф. Гонгало В. Г. Перепелюк Т. А. Стоянова І. О. Ізорова, А.В. Хворостянкіна.

Невирішені раніше проблеми. Можна відзначити, що серед науковців немає єдиного підходу до розуміння як саме має відбуватися процес адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, які заходи необхідно провести в першу чергу для ефективного правотворення процесуальних норм та їх застосування у судочинстві, тому аналіз впливу європейських стандартів на формування процесуального законодавства, надасть можливість виявлення вже існуючих проблемних питань, що допоможе випрацювати шляхи іх подолання.

Мета наукової статті полягає у аналізі впливу європейських стандартів на формування процесуального законодавства, виявленні проблемних питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, формуванні пропозицій щодо можливих шляхів впровадження європейських стандартів у сферу процесуально-правового регулювання здійснення судочинства в Україні.

Результати дослідження.

Відповідно до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством від 16 червня 1994 року, Україна взяла на себе зобов'язання вживати заходів для поступового приведення національного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу у різних сферах [2]. Законодавчі засади такої адаптації були визначені у Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Програма) затвердженій Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 року. Ця Програма має за мету визначення механізмів досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі [3], що дасть можливість проведення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Згідно до Програми, метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до нього, тобто acquis communautaire виступає у якості своєрідного стандарту, зразка. Процес адаптації передбачає вжиття необхідних заходів для ефективного правотворення процесуальних норм та їх застосування у судочинстві, забезпечення реалізації права на судовий захист. При цьому під адаптацією розуміється поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Як вірно зазначив Віргіліюс Валанчюс «Європейський вектор інтеграції означає, між іншим, що acquis communautaire ЄС є тим горизонтом, до якого прагне наблизитися Україна. Європейська інтеграція означає, що законодавство та підзаконні акти в усіх сферах ґрунтуються на принципі верховенства права. Європейська інтеграція також означає певний підхід і розуміння того, що політична, виконавча та судова влада повинні змінюватися для впровадження, забезпечення та захисту прав людини» [4, с.12]. Термін аcquis communautaire (acquis), визначається у Програмі як правова система Європейського Союзу, що включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, спільної зовнішньої політики та політики безпеки і співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ [3]. Виходячи з цього визначення, стандарт аcquis communautaire є доволі широким поняттям, тому присутні різні наукові підходи до його розуміння. Д. Котляр, пропонує розуміти під «acquis communautaire (у перекладі - «надбання» або «доробок Співтовариств») сукупність актів законодавства, політичних документів та практики їх застосування, що у кожний даний момент існують у Європейському Союзі» [5]. Натомість Р. А. Петров, робить висновок про те, що поняття «acquis communautaire», часто вживається як синонім до поняття «законодавство ЄС», а серед присутніх у «acquis communautaire» елементів, він визначає практику судових органів Європейського Союзу - «Судовий acquis» як частину «фундаментального acquis», впровадження якого необхідною умовою членства в Європейському Союзі [6, с. 2, 3,8]. Такий погляд має сенс, оскільки. до змісту аcquis відносять: усі установчі договори, вторинне законодавство ЄС, рішення Суду ЄС, загальні принципи і доктрини права ЄС, міжнародні угоди, «м'яке» (soft law) право ЄС. Таким чином, аcquis communautaire охоплює усі рішення в межах першої (Співтовариства), другої (спільна політика у сфері закордонних справ і безпеки) та третьої (співпраця поліції й органів юстиції у кримінальних справах) опор ЄС (pillars). На офіційному сайті Комісії ЄС acquis тлумачиться як сукупність єдиних прав та обов'язків, що є обов'язковими для всіх держав- членів ЄС і включає: зміст, принципи та політичні цілі установчих договорів; вторинне законодавство ЄС, ухвалене відповідно до установчих договорів ЄС; судову практику Суду ЄС; декларації та резолюції, ухвалені ЄС; правові інструменти спільної зовнішньої політики і політики безпеки; міжнародні угоди, укладені між державами-членами ЄС у відповідній сфері та міжнародні угоди, укладені ЄС з третіми країнами [7].

Звертаючись до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, можна спостерегти, що на рівні міжнародного законодавства пропонується розглядати принципи як підґрунтя, основу, інструкцію для встановлення стандартів [8]. Аналізуючи подібний підхід, Я. Романюк висловлює погляд, що «визнані прогресивною міжнародною спільнотою стандарти в сфері судочинства - принципи, рекомендації, правила, критерії - містяться в різноманітних за своєю правовою природою документах, мають різний рівень - загальносвітовий чи європейський. Вони можуть носити для України як обов'язковий, так і необов'язковий характер» [9, с. 10].

«Судовий acquis» передбачає приведення у відповідність процесуального законодавства України із рішеннями Суду Європейського Союзу. Одним із кроків у напрямку створення правових механізмів виконання рішень Європейського суду, було прийняття у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у преамбулі якого вказується на обов'язок держави впровадження європейських стандартів прав людини в українське судочинство [10]. Можна відзначити, що з прийняттям цього Закону, Україна наблизилась до створення однорідної судової практики, узгодженої з європейською правовою системою в схожих правовідносинах. Ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ є джерелами права і обов'язковими до застосування. Водночас, наголошують А. Монаєнко та К. Смирнова «на актуальності проблем та техніки застосування практики Суду ЄС, з якою вітчизняні суди та органи влади не знайомі, а також з приводу якої виникають певні труднощі щодо правового розуміння текстів рішень Суду ЄС». Вони пропонують «виокремити принаймні три основні сфери, в яких в правовому порядку України необхідним є застосування практики Суду ЄС». [11]. З метою правильного застосування Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Вищий адміністративний суд України видав Інформаційний лист (від 18.11.2014 № 1601/11/10/14- 14), в якому зазначив: «слід розрізняти рішення Європейського суду з прав людини як органу, юрисдикція якого поширюється на держави-члени Ради Європи, та рішення Європейського суду справедливості, який діє лише у межах правової системи Європейського Союзу». Можна погодитись з необхідністю поступового підходу застосування практики Суду ЄС та випрацюванням чіткого механізму реалізації та єдиних підходів для застосування. Так, у рамках приведення сфери виконання кримінальних покарань у відповідність до стандартів європейського союзу, було прийнято Наказ Міністерства юстиції України від 19.01.2023 № 294/5 «Про визначення ступеня виправлення засудженого», який містить єдині підходи до визначення ступеня виправлення засуджених для підготовки висновку, для визначення можливості заміни покарання або можливості застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення[12]. Вважаємо, що подібні роз'яснення сприятимуть випрацюванню чіткого механізму реалізації та єдиних підходів для застосування українськими судами практики Суду ЄС.

Крім випрацювання єдиних підходів для застосування застосування практики Суду ЄС у вітчизняному судочинстві, необхідна уніфікація законодавчої термінології. І. В. Яковюк вказує, «що для успішного проведення адаптації важливе значення має впорядкування юридичної термінології, а вироблення сталої системи юридичних понять і термінів є необхідною умовою, одним із пріоритетних напрямів правового реформування» [13, с. 38].

Одним із кроків, які Україна повинна виконати, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу є продовження судової реформи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р, ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. у своїй преамбулі проголошує верховенство права, що пов'язується з функціонуванням незалежних та неупереджених органів судочинства. Стаття 6 Конвенції вказує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру [14]. Виходячи з наведених положень Конвенції можна віднести до європейських стандартів судочинства доступність та неупередженість судочинства, законність, право на справедливий суд, забезпечення виконання судових рішень, удосконалення системи правосуддя.

Різноспрямованих проблем на шляху судової реформи доволі багато, які є на слуху усього громадянського суспільства, що може бути напрямом окремого дослідження. Виділимо основні з них: проблеми доброчесності суддів Верховного суду України, прозорість роботи Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, політична залежність суддів Конституційного Суду України, недостатність кадрів у місцевих судах, та ін. На наш погляд, одним із важливих кроків на шляху створення незалежного судочинства є запровадження прозорої конкурсної процедури відбору суддів. Крім того, необхідно запровадити механізми дієвого контролю за діяльністю судів, що забезпечать відповідальність за неправомірні рішення та зловживання владою. процесуальний законодавство україна європейський

Виходячи з викладеного, можна визначити такі ключові європейські стандарти, що підлягають впровадженню у сферу процесуально-правового регулювання судочинства в Україні є доступність правосуддя ; незалежний та справедливий суд; ефективний судовий захист та реальне виконання судових рішень. Ці стандарти отримали закріплення у схваленій у 2021 році Указом Президента України Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки. Метою прийняття якої визначено «удосконалення системи правосуддя є визначення основних напрямів та пріоритетів подальшого удосконалення законодавства України про судоустрій, статус суддів та взаємозв'язку та взаємодії інститутами правосуддя для утвердження принципу верховенства права, ефективного і справедливого судочинства, зміцнення функціональних основ організації судової влади відповідно до стандартів захисту прав людини та цінностей, визначених Конституцією України та міжнародно-правовими зобов'язаннями України» [15].

Досліджуючи вплив європейських стандартів на сферу судочинства, слід зважати на динамічний характер процесуальних норм та особливість форми їх закріплення у кодифікованих джерелах. У 2017 році до ряду процесуальних кодексів було внесено істотні зміни згідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що були покликані наблизити процедури судочинства у відповідність до європейського стандарту права на справедливий суд та зробити процес судочинства максимально доступним, швидким, ефективним та прозорим. У нормах процесуальних кодексів, крім основних засад (принципів) судочинства, отримали закріплення принципи безперешкодного звернення особи до суду, право особи на інформацію щодо справи, верховенство права, запровадження спрощених судових процедур, розумні строки судового розгляду, отримали розширення інститути юрисдикції, підсудності, доказування, позову, судових рішень та ін. Сподіваємося, що по завершенні судової реформи, реорганізація основних процесуально-правових інститутів здійснення судочинства в Україні призведе до створення сучасної європейської системи правосуддя.

Висновки та пропозиції

Спираючись на викладене можна визначити, що процес впровадження європейських стандартів у сферу процесуально-правового регулювання судочинства в Україні наразі триває. У процесуальному законодавстві України, європейські стандарти отримують закріплення як сукупність норм, правил, процедур, що регулюють процес розгляду справ судами України. До процесуальних кодексів у 2017 році були внесені численні зміни, які покликані наблизити процедуру судочинства до таких стандартів ЄС, як безперешкодний доступ до суду, право особи на інформацію щодо справи, верховенство права, розумні строки судового розгляду, реальне виконання судового рішення, незалежне і неупереджене судочинство.

Проблемними аспектами на цьому шляху є: відсутність єдиної техніки застосування практики Суду ЄС; труднощі щодо правового розуміння текстів рішень Суду ЄС; відсутність уніфікованої юридичної термінології; загальні проблеми судової реформи. Можливими шляхами подолання означених проблем можуть стати нормативні роз'яснення, викладені у підзаконних нормативних актах з різних галузевих спрямувань, що сприятимуть випрацюванню чіткого механізму реалізації та єдиних підходів для застосування українськими судами практики Суду ЄС; вироблення сталої системи юридичних понять і термінів; крім того, необхідно запровадити механізми дієвого контролю за діяльністю судів, що забезпечать відповідальність за неправомірні рішення та зловживання владою.

Слід відзначити, що успішна реалізація комплексу реформ системи судочинства, спрямованих на забезпечення вступу України до Європейського Союзу, потребує наукового супроводження не лише щодо проблематики визначення європейських стандартів, які підлягають впровадженню у сферу процесуально-правового регулювання здійснення судочинства в Україні, але й наукового аналізу правозастосовної діяльності механізмів впровадження цих стандартів, що створює перспективні напрямки для подальших наукових досліджень.

Список використаних джерел

1. Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон від 16.09.2014. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1678-18.

2. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариствам та їх державами-членами Україна, ЄС, Бельґія [...]; Угода, Протокол, Міжнародний документ від 14.06.1994. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/998_012.

3. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон від 18.03.2004. № 1629-IV URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15.

4. Європейські та міжнародні стандарти у сфері судочинства. Відп. ред. Ю. Землицька. К.: 2015. 708 с.

5. Котляр Д. Acquis сommunautaire та реформування законодавства України. Інтернет ресурс: Лабораторія законодавчих ініціатив. URL: https://parlament.org.ua/2004/03/27/acquis-sommunautaire-ta-reformuvannya-zakonodavstva-u/.

6. Петров Р. А. «Acquis вступу» як складова феномена права Європейського Союз. 21 с. Електрон. архів Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія». URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/1718/Petrov_Acquis%20vstupu.pdf?sequence=1.

7. European Commission. Acquis. URL: http://ec.europa.eu/enlargement/policy/glossary/terms/acquis_en.htm.

8. Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 р., схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j67.

9. Європейські та міжнародні стандарти у сфері судочинства. Ред. група: Д. Вон, І. Зарецька, С. Сученко, В. Валанчюс, Ю. Землицька (відп. ред.), К. Мадоян. Київ, 2015. 708 с.

10. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.01.2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15.

11. Монаєнко А., Смирнова К. Застосування практики ЄСПЛ та суду ЄС на прикладі адміністративного судочинства. Юридична газета. №8 (714) від 28 квітня 2020. URL: https://yur- gazeta.com/publications/practice/inshe/zastosuvannya-praktiki-espl-ta-sudu-es-na-prikladi-administrativnogo- sudochinstva.htm.

12. Про визначення ступеня виправлення засудженого: Наказ Міністерства юстиції України від 19.01.2023. № 294/5. URL: http://surl.li/epyhk.

13. Яковюк І. В. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу: проблеми реалізації. Державне будівництво та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. Х.: Право, 2012. Вип. 24. С. 37-49.

14. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004.

15. Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки. Затверджено Указом Президента України від 11.06.2021 р. № 231/2021. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231/2021#Text.

References

1. Pro ratyfikatsiiu Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony: Zakon vid 16.09.2014. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1678-18.

2. Uhoda pro partnerstvo ta spivrobitnytstvo mizh Ukrainoiu i Yevropeiskym Spivtovarystvam ta yikh derzhavamy-chlenamy Ukraina, YeS, Belgiia [...]; Uhoda, Protokol, Mizhnarodnyi dokument vid 14.06.1994. URL: http:// zakon4. rada.gov.ua/laws/show/998_012.

3. Pro Zahalnoderzhavnu prohramu adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu: Zakon vid 18.03.2004. № 1629-IV URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1629-15.

4. Yevropeiski ta mizhnarodni standarty u sferi sudochynstva. Vidp. red. Yu. Zemlytska. K.: 2015. 708 s.

5. Kotliar D. Acquis sommunautaire ta reformuvannia zakonodavstva Ukrainy. Internet resurs: Laboratoriia zakonodavchykh initsiatyv. URL: https://parlament.org.ua/2004/03/27/acquis-sommunautaire-ta-reformuvannya-zakonodavstva-u/.

6. Petrov R. A. «Acquis vstupu» yak skladova fenomena prava Yevropeiskoho Soiuz. 21 s. Elektron. arkhiv Nats. un-tu “Kyievo-Mohylianska akademiia”. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/1718/Petrov_Acquis%20vstupu.pdf?sequence=1.

7. European Commission. Acquis. URL: http://ec.europa.eu/enlargement/policy/glossary/terms/acquis_en.htm.

8. Banhalorski pryntsypy povedinky suddiv vid 19.05.2006 r., skhvaleno Rezoliutsiieiu Ekonomichnoi ta Sotsialnoi Rady OON vid 27.07.2006 № 2006/23. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j67.

9. Yevropeiski ta mizhnarodni standarty u sferi sudochynstva. Red. hrupa: D. Von, I. Zaretska, S. Suchenko, V. Valanchius, Yu. Zemlytska (vidp. red.), K. Madoian. Kyiv, 2015. 708 s.

10. Pro vykonannia rishen ta zastosuvannia praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny: Zakon Ukrainy vid 23.01.2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15.

11. Monaienko A., Smyrnova K. Zastosuvannia praktyky YeSPL ta sudu YeS na prykladi admin- istratyvnoho sudochynstva. Yurydychna hazeta. №8 (714) vid 28 kvitnia 2020. URL: https://yur- gazeta.com/publications/practice/inshe/zastosuvannya-praktiki-espl-ta-sudu-es-na-prikladi-administrativnogo- sudochinstva.htm.

12. Pro vyznachennia stupenia vypravlennia zasudzhenoho: Nakaz Ministerstva yustytsii Ukrainy vid 19.01.2023. № 294/5. URL: http://surl.li/epyhk.

13. Yakoviuk I. V. Adaptatsiia zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu: prob- lemy realizatsii. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia: zb. nauk. pr. Kh.: Pravo, 2012. Vyp. 24. S. 37-49.

14. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod vid 04.11.1950, ratyfikovana Za- konom Ukrainy vid 17.07.1997 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004.

15. Stratehiia rozvytku systemy pravosuddia ta konstytutsiinoho sudochynstva na 2021-2023 roky. Zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 11.06.2021 r. № 231/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231/2021#Text.

Размещено на Allbest.ru