Особливості початкового етапу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості початкового етапу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності

Валентина Кононова

аспірант кафедри кримінального права та процесу Академії праці, соціальних відносин і туризму м. Київ, Україна

Анотація

У статті досліджено особливості початкового етапу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності. Акцентовано увагу на важливості початкового етапу досудового розслідування кримінальних проваджень, щодо кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, тому що ефективність та якість розслідування таких протиправних діянь безпосередньо залежить від їх правильної кваліфікації, швидкого внесення відомостей щодо таких дій до Єдиного реєстру досудових розслідувань й початку досудового слідства. Зазначено, що саме під час початкового етапу слідчий формує напрям усього розслідування, окреслює коло та послідовність слідчих (розшукових) дій, обирає тактику їх проведення. досудовий розслідування кримінальний

Визначено, що початок досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, складається з двох взаємопов'язаних структурних елементів: організаційних заходів (складання плану, окреслення алгоритму дій, висунення версій тощо) та слідчих (розшукових) дій, вибір яких буде залежати від слідчої ситуації, яка склалась на початку розслідування.

Наголошено на тому, що кримінальні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності мають доволі високий рівень латентності, тому як вони вчиняються потай, у специфічних й конфіденційних умовах; мають доволі різноманітні й мінливі способи вчинення, які постійно вдосконалюються; мають недостатньо чітку законодавчу регламентацію критеріїв відмежування кримінальних правопорушень даної категорії від інших протиправних діянь у сфері службової діяльності; працівники правоохоронних органів мають право проводити конспіративні заходи. Тож, такі особливості ускладнюють процес виявлення та безпосереднього внесення відомостей про вчинене працівником правоохоронного органу кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Враховуючи специфіку таких кримінальних правопорушень, окреслено найбільш типові джерела отримання інформації про ознаки вчиненого працівником правоохоронного органу протиправного діяння у сфері службової діяльності. Також наведено ряд ознаках кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, які безпосередньо вказують на правопорушника - корумпованого працівника правоохоронного органу, та на які має звернути увагу слідчий при виявленні або на самому початку розслідування кримінальних правопорушень даної категорії.

Ключові слова: працівник правоохоронного органу, корупція, початковий етап, досудове розслідування, кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності, латентність, слідчий.

Valentyna Kononova

Postgraduate Student of the Department of Criminal Law and Procedure of the Academy of Labour, Social Relations and Tourism Kyiv, Ukraine,

FEATURES OF THE INITIAL STAGE OF THE PRE-JUDICIAL INVESTIGATION OF CRIMINAL OFFENDERS COMMITTED BY LAW ENFORCEMENT BODIES EMPLOYEES IN THE FIELD OF OFFICIAL ACTIVITIES

Abstract. The article examines the features of the initial stage of the pre-trial investigation of criminal offenses committed by law enforcement officers in the field of official activity. Attention is focused on the importance of the initial stage of the pre-trial investigation of criminal proceedings regarding criminal offenses committed by law enforcement officers in the field of official activities, since the effectiveness and quality of the investigation of such illegal acts directly depends on their correct qualification, the rapid entry of information about such actions into the

Unified Register of Pre-trial Investigations and start a pre-trial investigation. It is noted that it is at the initial stage that the investigator forms the direction of the entire investigation, determines the circle and sequence of investigative actions, and chooses the tactics for their conduct.

It has been determined that the beginning of a pre-trial investigation of criminal offenses committed by law enforcement officers in the field of official activities consists of two interrelated structural elements: organizational measures (drawing up a plan, determining an algorithm of actions, putting forward versions, etc.) and investigative (search) actions, the choice of which will depend on the investigative situation prevailing at the beginning of the investigation.

It is noted that criminal offenses committed by law enforcement officers in the field of official activities have a fairly high level of latency, because they are committed in secret, in specific and confidential conditions; have quite diverse and constantly changing ways of doing; have insufficiently clear legislative regulation of the criteria for delimiting criminal offenses of this category from other illegal acts in the field of official activity; law enforcement officials have the right to conduct covert activities. Such features complicate the process of identifying and directly entering information about a criminal offense committed by a law enforcement officer in the field of official activity in the Unified Register of Pre-trial Investigations.

Taking into account the specifics of such criminal offenses, the most typical sources of obtaining information about the signs of a wrongful act committed by a law enforcement officer in the field of official activity have been identified. There are also a number of signs of criminal offenses committed by law enforcement officers in the field of official activities, which directly indicate the offender - a corrupt law enforcement officer, and which the investigator should pay attention to when identifying or at the very beginning of the investigation of criminal offenses of this category.

Keywords: law enforcement officer, corruption, initial stage, pre-trial investigation, criminal offense in the sphere of official activity, latency, investigator.

Постановка проблеми. На різних етапах досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, перед слідчим стоять конкретні цілі та різні задачі, тому характер його роботи в процесі розслідування є доволі динамічним та різноманітним. Варіативність безпосередніх завдань досудового розслідування є закономірною та має зв'язок не тільки з процесуальними аспектами, які характерні для кримінального провадження, але й, головним чином, з логікою розвитку криміналістичної діяльності особи, яка проводить розслідування. Тому, при розробці методики розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, слідчому необхідно враховувати етапи досудового розслідування, які будуть суттєво впливати на його характер та зміст.

Вченими одностайно відзначається важливість початкового етапу досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, оскільки ефективність та якість розслідування таких протиправних діянь безпосередньо залежить від їх правильної кваліфікації, швидкого внесення відомостей щодо таких діянь до Єдиного реєстру досудових розслідувань й початку досудового слідства. Тому, на нашу думку, вкрай важливим є визначення й окреслення особливостей початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, тому як вони безпосередньо впливатимуть на якість та ефективність розслідування та розкриття таких кримінальних правопорушень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності розкриваються у працях таких вчених, як: О.О. Алєксєєва, В.Є. Боднаря, Б.А. Бурбело, В.К. Весельського, О.О. Дудорова, О.О. Житнього, О.А. Мартиненко, В.О. Навроцького, О.В. Пчеліної, В.В. Пясковського, О.М. Таркана, В.В. Тіщенко, М.І Хавронюка, М.М. Яцун, та ін. Дослідження даної проблематики також неможливе без вивчення та аналізу процесуальних законодавчих актів.

Мета статті - спроба визначити особливості початкового етапу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, які будуть впливати на якість та ефективність розслідування та розкриття таких кримінальних правопорушень; окреслити деякі проблемні питання, які впливають на результативність початкового етапу розслідування кримінальних правопорушень зазначеної категорії та виокремити ряд загальних положень, покликаних сприяти подоланню таких проблемних питань.

Виклад основного матеріалу. Початковий етап досудового розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), а завершується збиранням доказової інформації, достатньої для повідомлення особі, яка його вчинила про підозру хоча б за одним епізодом кримінального правопорушення.

Розглядаючи більш детально початковий етап досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, варто зазначити, що саме під час даного етапу слідчий формує напрям усього розслідування, окреслює коло та послідовність слідчих (розшукових) дій, обирає тактику їх проведення. Також, саме під час початкового етапу досудового розслідування кримінальних правопорушень, перед слідчим стоїть ряд завдань, таких як: а) виявлення, фіксація та вилучення слідів протиправної діяльності правопорушника - працівника правоохоронного органу, які під впливом несприятливих умов або протидії можуть бути знищені; б) встановлення часу, місця, механізму вчинення кримінального правопорушення; в) визначення особливостей правового статусу правопорушника - працівника правоохоронного органу; ґ) встановлення й затримання (обрання запобіжного заходу) підозрюваного працівника правоохоронного органу; г) збір інформації та формування доказової бази достатньої для повідомлення особі - працівнику правоохоронного органу про підозру хоча б за одним епізодом протиправної діяльності.

Для вирішення окреслених завдань, на початковому етапі розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, слідчий має провести доволі складну та кропітку роботу, а саме: вивчити та перевірити джерела інформації щодо вчиненого кримінального правопорушення; вивчити та проаналізувати законодавчі акти, положення, інструкції, накази, особову справу працівника правоохоронного органу та інші документи, які характеризують правовий статус такого працівника, із встановленням його службових повноважень; вивчити умови та структуру діяльності правоохоронного органу, в якому проходить службу підозрюваний; вивчити та проаналізувати кримінальні провадження, які мають відношення до розслідуваної протиправної події; ознайомитись та проаналізувати архівні матеріали кримінальних проваджень, до яких має відношення підозрюваний працівник правоохоронного органу; провести невідкладні слідчі (розшукові) дії; розробити початковий план процесуальних дій та оперативних заходів; провести допити основних учасників кримінального провадження; забезпечити проведення необхідних експертиз; прийняти рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій; вивчити та проаналізувати оперативно-розшукові дані; висунути версії та перевірити їх.

Як бачимо, на результативність роботи слідчого щодо розслідування та розкриття кримінальних правопорушень даної категорії, у першу чергу, буде впливати швидкість реагування на заяви й повідомлення про вчинення таких кримінальних правопорушень, та як наслідок, оперативне внесення даних за такими фактами до ЄРДР.

Але, у даному аспекті, хочемо акцентувати увагу на тому, що кримінальні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, у силу своїх особливостей, мають доволі високий рівень латентності, що безпосередньо ускладнює процес виявлення інформації про вчинені працівниками правоохоронних органів кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності. Тож, розглянемо більш детально чинники, які негативно впливають на процес виявлення інформації щодо вчинення кримінальних правопорушень, скоєних працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності й внесення відомостей про їх вчинення до ЄРДР. До таких чинників нами віднесено: специфічний та закритий характер діяльності правоохоронних органів; конфіденційність службового середовища правоохоронних органів, яка призводить до нерозголошення корпоративної інформації працівниками правоохоронних органів, у тому числі й інформації щодо вчинення працівниками правоохоронних органів кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності; наявність владних повноважень у працівників правоохоронних органів, що надає їм можливість активно протидіяти законній діяльності правоохоронних органів, щодо виявлення та розслідування кримінальних правопорушень даної категорії; специфіка суб'єктів досліджуваних кримінальних правопорушень, яка полягає у тому, що один з учасників таких протиправних діянь, а саме, суб'єкт - працівник правоохоронного органу, знає особливості та тонкощі слідчої й оперативної діяльності щодо розслідування та розкриття кримінальних проваджень; працівнику правоохоронного органу відомі кримінальні процесуальні норми, вимоги, правила, особливості їх застосування та реалізації, а також форми й способи протидії розслідуванню; багатоепізодність кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності; особливості національного менталітету, які проявляються у певному побоюванні або навіть страху потерпілих перед працівниками правоохоронних органів, або підлеглих перед вищестоящою службовою особою; значна безкарність працівників правоохоронних органів, за вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, яка простежується у довготривалій протиправній поведінці таких правопорушників.

Зауважимо, що наведені чинники не тільки гальмують процес виявлення та отримання інформації про вчинення кримінальних правопорушень даної категорії, айв цілому перешкоджають інформаційному забезпеченню початкового етапу досудового розслідування, яке передбачає собою наявність джерел інформації, в яких відображаються протиправні діяння. По суті, у процесі виявлення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, інформація постає як функціональна властивість всього процесу досудового розслідування, а саме, має кількісні показники - від одиничних інформативних сигналів про розвиток механізму кримінального правопорушення, до максимального показника - інформаційного наповнення слідства про вчинене кримінальне правопорушення. Тому, на практиці, інформаційне забезпечення кримінальних проваджень щодо кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності відіграє доволі важливу роль вже з моменту отримання первинної інформації про кримінальне правопорушення.

Враховуючи специфіку кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, окреслимо найбільш типові джерела отримання інформації про ознаки вчиненого працівником правоохоронного органу протиправного діяння у сфері службової діяльності: 1) заяви громадян й посадових осіб державних та приватних підприємств, установ, організацій, яким стало відомо про кримінальне правопорушення; 2) повідомлення, що надходять з інших правоохоронних органів, про вчинення даної категорії кримінальних правопорушень, отримані ними в процесі здійснення службової діяльності; 3) заяви потерпілих осіб від кримінального правопорушення; 4) повідомлення отримані від оперативних підрозділів про вчинення кримінальних правопорушень досліджуваної категорії за результатами оперативно- розшукової діяльності; 5) повідомлення опубліковані у засобах масової інформації; 6) безпосереднє виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, скоєного працівником правоохоронних органів у сфері службової діяльності, органом досудового розслідування [1, с. 116]; 7) повідомлення контролюючого органу про вчинення працівником правоохоронного органу кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, за результатами перевірок.

Аналіз матеріалів кримінальних проваджень, щодо кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності показав, що найбільше випадків отримання повідомлень про вчинення таких протиправних діянь було за заявами громадян, але, більш повна та ґрунтовна інформація про ознаки злочинного діяння даної категорії надходить від оперативних підрозділів правоохоронних органів, за результатами оперативно-розшукової діяльності. Оперативно-розшукові заходи у даному контексті проводяться в умовах суворої конспірації, з використанням оперативно-тактичних комбінацій й технічних засобів контролю, з обов'язковим дотриманням норм кримінального процесуального законодавства.

Наголосимо, що роль роботи оперативних підрозділів значно зростає у світлі високої латентності кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності.

На наш погляд, при отриманні відомостей, з будь-яких джерел, щодо кримінального правопорушення, скоєного працівником правоохоронного органу у сфері службової діяльності та внесенні їх до ЄРДР, більш доречно говорити про відомості щодо обставин можливого кримінального правопорушення, тому як одні й ті самі ознаки можуть бути притаманні як протиправним, так і законним діям працівника правоохоронного органу. Спираючись на наукові підходи вчених, ознаки кримінальних правопорушень досліджуваної категорії можна визначити, як певні факти, які є результатом протиправних діянь причетних осіб або самих правопорушників - працівників правоохоронних органів й вказують з певним ступенем ймовірності на таку протиправну подію (місце, час, спосіб та інші обставини, важливі для розкриття таких протиправних діянь) [2, с. 67], тому одні й ті самі дані про кримінальне правопорушення вчинене працівником правоохоронного можуть мати різну кримінально-правову кваліфікацію. Також, не варто забувати, про такі складні випадки, у яких заявник, ще до моменту внесення відомостей щодо правопорушника - працівника правоохоронного органу до ЄРДР, виступає в процесуальній ролі підозрюваного або навіть обвинуваченого. Зазначимо, що такі заяви не завжди є правдивими, й потребують особливої уваги особи, яка буде проводити розслідування, тому як підставою для них може бути неприязнь, конфлікт або бажання помститися працівнику правоохоронного органу. Окрім того, доволі часто використовується практика "обмови" працівників правоохоронних органів.

Отже, зробити навіть припущення про те, що мало місце кримінальне правопорушення, вчинене працівником правоохоронного органу у сфері службової діяльності, на основі однієї будь-якої ознаки, особі, яка вносить данні до ЄРДР, досить проблематично. Тому, навіть для попередньої кваліфікації протиправного діяння в процесі внесення відомостей до ЄРДР необхідна наявність цілого ряду ознак, які будуть свідчити про можливе вчинення саме кримінального правопорушення. Така ситуація ще раз вказує на те, що саме на початковому етапі досудового розслідування слідчий проводить складну, ґрунтовну та доволі об'ємну роботу з виявлення та перевірки необхідної сукупності ознак вчинення конкретного кримінального правопорушення [3, с. 237].

Тож, вихідні дані, відповідно до яких вносяться відомості щодо протиправного діяння вчиненого працівником правоохоронного органу у сфері службової діяльності до ЄРДР, потребують специфічної криміналістичної оцінки слідчого, що буде впливати на характер та послідовність вирішення завдань на початковому етапі розслідування.

Окремо хочемо зупинитись на тих ознаках кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, які безпосередньо вказують на правопорушника - корумпованого працівника правоохоронного органу та на які має звернути увагу слідчий при виявленні або на самому початку розслідування кримінальних правопорушень даної категорії. Так, аналіз юридичної літератури та кримінальних проваджень даної категорії, дозволив нам сформувати наступну систему пошукових та специфічних ознак притаманних саме кримінальним правопорушенням, вчиненим працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності.

Першу групу таких ознак становлять особливості особистісних характеристик працівника правоохоронного органу - суб'єкта протиправних діянь. До них можна віднести: рівень життя не відповідає доходам (придбання нерухомості; купівля автомобілів "Преміум" класу; постійні поїздки працівника або членів його сім'ї за кордон; навчання дітей у престижних навчальних закладах, у тому числі за кордоном); необгрунтована різка зміна матеріального добробуту працівника правоохоронного органу; стійкі позаслужбові контакти працівника з особами, які займаються підприємницькою діяльністю (особливо на території підслідній правоохоронному органу, в якому служить підозрюваний працівник); зв'язки з представниками злочинних угрупувань; характеристика працівника правоохоронного органу з боку колег, підлеглих та інших осіб, як людини схильної до вирішення службових питань в обхід встановленому законодавству.

Друга група ознак кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, на які обов'язково має звернути увагу слідчий, характеризує поведінку підозрюваного працівника правоохоронного органу: різка втрата інтересу до розслідування певного кримінального провадження; закриття кримінального провадження з необгрунтованих підстав; вилучення (без необхідного документального оформлення), зберігання (у службових кабінетах, сейфах) особистих та інших документів громадян (паспорти, посвідчення водія тощо), ділової документації юридичних або фізичних осіб (дозволи, ліцензії, контракти та інші фінансові документи), комп'ютерних баз даних; неправомірне вилучення товарів (продукції), які транспортуються та інших цінностей; відмова у реалізації наявного у громадянина права на отримання довідок, оформлення певних документів; уявна "зайнятість" працівника правоохоронного органу, яка перешкоджає або унеможливлює прийом громадян; необгрунтовані погрози щодо притягнення до кримінальної відповідальності на адресу осіб, які насправді не вчиняли кримінальне правопорушення або вчинили адміністративне правопорушення; демонстрація потерпілій особі небажання розслідувати кримінальне правопорушення через "складність" або навпаки "не важливість" такої події; організація безкоштовних банкетів у ресторанах, кафе з нагоди ювілеїв, присвоєння спеціальних звань, державних нагород, професійних свят; вступ з учасниками досудового розслідування кримінального провадження (підозрюваними, свідками, потерпілими, адвокатами, експертами) в особисті або неофіційні відносини.

Третю групу ознак кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, які слідчий має вивчити та перевірити, складають відомості (інформація) з різних документів, які становлять оперативний інтерес. До них віднесено: банківські рахунки працівника (банківські рахунки членів сім'ї), поштові перекази, квитанції - як ознака незаконного отримання коштів або цінностей; рахунки з ресторанів, готелів, путівки - як ознаки перебування у певному місці, наданні пільг тощо; факти фальсифікацій (виправлення дат, підчищення, дописи, передрук) у облікових, звітних або процесуальних документах; процесуальні документи, складені на користь зацікавлених осіб.

Слід наголосити, що це далеко не повний перелік ознак кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, а враховуючи високий рівень латентності та специфіку досліджуваних протиправних діянь, їх встановлення є доволі складним процесом, порівняно зі встановленням ознак притаманних кримінальним правопорушенням інших категорій.

Особливого значення набуває процес виявлення тих працівників правоохоронних органів, яких умовно можна віднести до "групи ризику". До цієї категорії осіб можна віднести працівників правоохоронних органів, які:

а) допускають порушення дисципліни та законності, у тому числі допускають застосування силових методів впливу до підозрюваних у вчиненні протиправних дій або не винних осіб; прагнуть отримати інформацію від підозрюваних або свідків незаконними методами впливу "розколоти";

б) помічені у фальсифікації службових або процесуальних документів;

в) схильні до зловживання спиртними напоями; помічені у вживанні наркотичних засобів або психотропних речовин; г); лобіюють інтереси комерційних структур, засновниками яких є їх родичі або особи з-поміж близького оточення; ґ) здійснюють збір службової інформації на користь юридичних або фізичних осіб, за для отримання неправомірної вигоди; д) помічені у неправомірному втручанні у фінансово-господарську діяльність підприємств, установ, організацій; е) втручаються у хід розслідування кримінальних правопорушень, які не знаходяться у їх провадженні.

Також, хочемо акцентувати увагу на тому, що діяльність Державного бюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро України, відносно розслідувань кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, є доволі специфічною та відрізняється особливою складністю. Така ситуація пояснюється, не тільки спеціальним суб'єктом таких кримінальних правопорушень, а й активною протидією розслідуванням кримінальних проваджень даної категорії з боку службових осіб владних структур й контролюючих та правоохоронних органів. Тому, вважаємо за необхідне висвітлити типові недоліки й помилки, яких припускаються слідчі при розслідуванні кримінальних проваджень даної категорії та шляхи їх подолання.

Основною прогалиною у сучасній практиці боротьби з кримінальними правопорушеннями, вчиненими працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, є в цілому низькі показники виявлення й розкриття таких кримінальних правопорушень.

За результатами проведеного анкетування працівників слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань, можна дійти висновку, що особливістю розслідування кримінальних правопорушень досліджуваної категорії є те, що проблеми на початковому етапі досудового розслідування таких протиправних діянь у 42 % викликані протидією з боку підозрюваних працівників правоохоронних органів, представників владних структур й контролюючих органів, у 24 % - недостатньою кількістю та якістю первинних матеріалів, 21 % - недосконалістю кримінального законодавства, недоліками та розбіжностями у нормативно-правових актах, як у правоохоронній сфері, так й у сфері службової діяльності, у 7 % невисокою кваліфікацією осіб, які проводять досудове розслідування, у 6 % - недостатньою взаємодією слідчих з іншими учасниками провадження.

Зупинимось більш детально на проблемах кваліфікації слідчих та взаємодії слідчих та оперативних працівників на початковому етапі досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності. Так, одним з найважливіших аспектів для досудового розслідування кримінальних правопорушень даної категорії є кваліфікація та професіоналізм слідчого. Це пояснюється тим, що ефективність початкового етапу досудового розслідування, як "ядра процесу розслідування кримінального провадження" залежить від сукупності професійних, організаційних й тактичних дій слідчого, його досвіду. При чому, досвід та належна організація діяльності слідчого є основою прояву його професійних якостей, правильного застосування методичних рекомендацій й тактичних прийомів у процесі розслідування, як і навпаки, дезорганізація роботи слідчого буде перешкодою для належного отримання, аналізу та перевірки інформації, необхідної для розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності. Слідчі ДБР та детективи НАБУ повинні вміти працювати з документами, як у паперовій, так й в електронній формі; із засобами автоматизованої обробки документів та інформації; знати тонкощі роботи працівників правоохоронних органів; особливості бухгалтерського документообігу та звітності тощо.

Недостатній рівень взаємодії між слідчим та працівниками оперативних підрозділів на початковому етапі досудового розслідування кримінальних проваджень даної категорії є також доволі нагальною проблемою. Завидняк І.О., зазначає, що під взаємодією необхідно розуміти злагоджену, спільну діяльності слідчого з іншими учасниками провадження, а саме: працівниками оперативних підрозділів, спеціалістами (фахівцями) різних галузей знань, іншими правоохоронними та контролюючими органами [4, с. 208]. У процесі розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності доволі важливого значення набуває взаємодія слідчого та працівників оперативних підрозділів, тому як, лише оперативні підрозділи мають специфічні, властиві тільки їм, засоби та методи для виявлення доказової інформації необхідної для розкриття таких протиправних діянь [4, с. 209]. Тож, організація взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів на початковому етапі розслідування кримінальних правопорушень даної категорії має бути узгодженою, конфіденційною, мобільною та продуктивною.

Дослідивши деякі проблемні питання, які впливають на якість та результативність початкового етапу досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності, можемо виокремити ряд загальних положень, покликаних сприяти подоланню окреслених вище проблемних питань: слідчому необхідно спрямовувати свою діяльність не тільки на розслідування й розкриття одиничних протиправних дій працівників правоохоронних органів, а перш за все на розкриття "верхівкових" систематичних кримінальних правопорушень даної категорії, вчинених організованими групами осіб наділених владними повноваженнями [5, с. 317]; слідчому необхідно враховувати особливості службового середовища правоохоронного органу, у якому він проводить слідчі (розшукові) дії; слідчому в процесі розслідування й проведення слідчих (розшукових) дій, необхідно досліджувати певний період діяльності працівника правоохоронного органу, а не тільки випадок виявленого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності; слідчому необхідно встановити сукупність нехарактерних для посади підозрюваного працівника правоохоронного органу повноважень, тобто, повноважень, які відповідно до наказів та інших нормативно-правових положень належать до повноважень інших працівників правоохоронного органу, включаючи керівників окремих підрозділів; при проведенні слідчих (розшукових) дій, слідчий має довести шкоду завдану протиправними діями працівника правоохоронного органу, як у вигляді конкретної матеріальної, фізичної або моральної шкоди, так й шкоду у вигляді порушення прав та свобод людини і громадянина, державних інтересів та інтересів юридичних осіб; під час проведення слідчих (розшукових) дій, слідчий зобов'язаний враховувати: високий рівень протидії розслідуванню, пов'язаний зі службовими та владними повноваженнями підозрюваного працівника правоохоронного органу; силові, технічні та оперативні можливості підозрюваного; неформальні взаємини у правоохоронній та судовій системі. Така протидія включає корпоративний "захист" працівника правоохоронного органу, спрямований на перешкоджання виявлення дійсних обставин кримінального правопорушення та встановлення повної картини протиправних дій [6, с. 163]; слідчий має організовувати й проводити слідчі (розшукові) дії з урахуванням виявлення справжніх мотивів протиправного діяння, які доволі часто мають суто матеріальний характер; слідчі (розшукові) дії мають бути направлені на пошук документів необхідних для процесу доказування у провадженні, тому як характер кримінальних правопорушень даної категорії передбачає відображення протиправної діяльності працівника правоохоронного органу саме в документах; слідчий має пам'ятати, що розслідування кримінальних правопорушень даної категорії відрізняється тим, що доволі часто учасники провадження (свідки, потерпілі, експерти, підозрювані) безпосередньо залежать від працівника правоохоронного органу, який вчинив протиправне діяння.

Висновки

Підбиваючи підсумки, можемо зазначити, що початковий етап досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів у сфері службової діяльності вирізняється складною та кропіткою роботою слідчого, тому як саме на початковому етапі досудового розслідування формуються напрями усього подальшого слідства. До таких напрямів віднесено: збір фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, скоєного працівником правоохоронного органу у сфері службової діяльності; проведення заходів, спрямованих на встановлення причинного зв'язку між діями, що утворюють спосіб вчинення кримінального правопорушення даної категорії та наслідками, шляхом деталізації характеру вчинених працівником правоохоронного органу дій; встановлення мети та мотиву вчинення кримінального правопорушення; визначення розміру та виду шкоди, заподіяної протиправними діяннями; збір, фіксація та оцінка фактичних даних про причетність підозрюваного працівника правоохоронного органу до вчинених протиправних діянь та наслідків.

Література

1. Яцун М.М. Початковий етап розслідування злочинів у сфері службової діяльності, що вчиняють працівники національної поліції України. Науковий вісник публічного та приватного права. 2018. Вип. 2. Т. 2-2. С. 114-120.

2. Криміналістика: підручник / Пясковський В.В., Чорноус Ю.М., Іщенко А. В., Алєксєєв О.О. Київ: Центр учбової літератури, 2015. 544 с.

3. Бурбело Б.А. Основи методики розслідування злочинів, пов'язаних із корупцією. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2015. № 2. С. 233-239.

4. Завидняк І. О. Планування і взаємодія слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом підакцизних товарів. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2018. Вип. 3-4. С. 205-211.

5. Настільна книга слідчого / ред. кол. В. Я Тацій, М.Г. Панов, В.Ю. Шепітько. К.: Ін Юре, 2003. 716 с.

6. Завидняк І. О. Тактичні операції, спрямовані на подолання протидії розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених з використанням сучасних інформаційних технологій. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика).2019. № 15. С. 159-167.

7. References:

8. Yatsun M. M. (2018). Pochatkovyy etap rozsliduvannya zlochyniv u sferi sluzhbovoyi diyal'nosti, shcho vchynyayut' pratsivnyky natsional'noyi politsiyi Ukrayiny [The initial stage of the investigation of crimes in the field of official activity committed by employees of the National Police of Ukraine]. Naukovyy visnyk publichnoho ta pryvatnoho prava - Scientific bulletin of public and private law, 2, 114-120 [in Ukrainian].

9. Pyaskovs'kyy V. V., Chornous YU. M., Ishchenko A. V., Alyeksyeyev O. O. (2015). Kryminalistyka [Criminalistics]. Kyyiv: Tsentr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].

10. Burbelo B. A. (2015). Osnovy metodyky rozsliduvannya zlochyniv, pov'yazanykh iz koruptsiyeyu [Basics of the methodology of investigation of crimes related to corruption]. Visnyk Luhans'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka - Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 2, 233-239 [in Ukrainian].

11. Zavydnyak I. O. (2018). Planuvannya i vzayemodiya slidchoho z operatyvnymy pidrozdilamy pid chas rozsliduvannya zlochyniv, pov'yazanykh z nezakonnym obihom pidaktsyznykh tovariv [Planning and interaction of the investigator with operative units during the investigation of crimes related to the illegal circulation of excise goods]. Mizhnarodnyy yurydychnyy visnyk: aktual'ni problemy suchasnosti (teoriya ta praktyka) - International Legal Bulletin: Current Problems of Modernity (Theory and Practice), 3-4, 205-211 [in Ukrainian].

12. Tatsiy V. YA., Panov M. H., Shepit'ko V. YU. (Eds.). (2003). Nastil'na knyha slidchoho [Desk book of the investigator]. Kyyiv: In Yure [in Ukrainian].

13. Zavydnyak I. O. (2019). Taktychni operatsiyi, spryamovani na podolannya protydiyi rozsliduvannyu kryminal'nykh pravoporushen', vchynenykh z vykorystannyam suchasnykh informatsiynykh tekhnolohiy [Tactical operations aimed at overcoming opposition to the investigation of criminal offenses committed with the use of modern information technologies]. Mizhnarodnyy yurydychnyy visnyk: aktual'ni problemy suchasnosti (teoriya ta praktyka) - International legal bulletin: current problems of our time (theory andpractice), 15, 159-167 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru