Засади нормативного регулювання політики України щодо права громадян на володіння вогнепальною зброєю

Огляд ролі фактору озброєності громадян в обороноздатності України в умовах агресії РФ. Аналіз нормативно-правових засад формування вітчизняної політики щодо права громадян на володіння вогнепальною зброєю. Формування державної політики у цій сфері.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2024
Размер файла 21,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Засади нормативного регулювання політики України щодо права громадян на володіння вогнепальною зброєю

Максим В'юник

кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримінального права

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,

м. Харків, Україна

Анотація

В умовах агресії Російської Федерації проти України фактор озброєності громадян має важливе значення для обороноздатності нашої держави. Стверджується, що вирішення питання про прийнятність володіння громадянами цими знаряддями є принциповим для вітчизняної політики.

Мета статті: дослідити формування вітчизняної політики щодо права громадян на володіння вогнепальною зброєю.

Завдання статті: визначити нормативно-правові засади політики України щодо прав громадян на володіння вогнепальною зброєю.

Політика розуміється як сфера відносин у публічній владі з метою врегулювання суспільного життя, задоволення індивідуальних та загальносуспільних інтересів. Її об'єктом є політичні відносини, політична система, політичні інститути. Одним з надважливих об'єктів політики є особисті права громадян, серед яких первинними обґрунтовано вважаються право на життя, здоров'я, честь та гідність. Суб'єкти політики - це її первинні осередки. Верховна Рада України має повноваження й щодо формування державної політики у сфері обігу вогнепальної зброї. Йдеться, зокрема, про визначення обмежень щодо прав іноземців та осіб без громадянства на користування цими знаряддями.

Стверджується, що основними складовими елементами державної політики щодо володіння вогнепальною зброєю в Україні є: 1) визнання цінності життя та здоров'я людини; 2)визначення порядку використанням вогнепальної зброї для захисту. Щодо першого наведено норму статті 3 Конституції України про те, що життя і здоров'я людини, недоторканність і безпека визнаються найвищими соціальними цінностями. Щодо другого - визначення прийнятних засобів та припустимих меж захисту від протиправних посягань визначені у нормах конституційного, кримінального та цивільного законодавства.

Зазначено, що політика щодо використання вогнепальної зброї окреслюється й нормами підзаконного нормативного акту - Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622.

Ключові слова: політика, вогнепальна зброя, насильницький злочин, запобігання злочинності, обіг вогнепальної зброї, правове регулювання.

Abstract

Maksym Viunyk

PhD in Law, Associate Professor of the Department of criminal - legal policy, Yaroslav Mudryi National Law University,

Kharkiv, Ukraine

CLASSIFICATION CHARACTERISTICS OF THE CRIMINAL- LEGAL POLICY OF UKRAINE

In the conditions of the aggression of the Russian Federation against Ukraine, the factor of the armed forces of citizens is of great importance for the defense capability of our state. It is claimed that solving the question of admissibility of possession of these weapons by citizens is fundamental for national policy.

The purpose of the article: formation of national policy regarding the right of citizens to own firearms.

The task of the article: to determine the normative and legal foundations of the policy of Ukraine regarding the rights of citizens to own firearms.

Politics is understood as the sphere of relations in public power with the aim of regulating social life, satisfying individual and general societal interests. Its object is political relations, political system, political institutions. One of the most important objects of the policy is the personal rights of citizens, among which the right to life, health, honor and dignity are rightly considered primary. Subjects of politics are its primary centers. The Verkhovna Rada of Ukraine also has the authority to formulate state policy in the sphere of firearms circulation. It is, in particular, about defining restrictions on the rights of foreigners and stateless persons to use these tools.

It is claimed that the main constituent elements of the state policy regarding the ownership of firearms in Ukraine are: 1) recognition of the value of human life and health; 2) determining the procedure for using firearms for protection. Regarding the first, the norm of Article 3 of the Constitution of Ukraine is given that human life and health, inviolability and security are recognized as the highest social values. Regarding the second - the definition of acceptable means and permissible limits of protection against illegal encroachments are defined in the norms of constitutional, criminal and civil legislation.

It is noted that the policy regarding the use of firearms is also outlined by the norms of the subordinate regulatory act - the Instruction on the procedure for the manufacture, acquisition, storage, accounting, transportation and use of firearms, pneumatic, cold and cooled weapons, devices of domestic production for firing cartridges equipped with rubber or similar by its properties, non-lethal metal projectiles and cartridges for them, as well as ammunition for weapons, main parts of weapons and explosive materials, approved by the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine dated 21.08.1998 No. 622.

Keywords: policy; firearm; right to arms; violent crime; crime prevention, circulation of firearms, legal regulation.

Постановка проблеми

В умовах агресії Російської Федерації проти України фактор озброєності громадян має важливе значення для обороноздатності нашої держави. Але ж можливість самозахисту з використанням вогнепальної зброї викликає у суспільстві доволі багато дискусій. Тож вирішення питання про прийнятність володіння громадянами цими знаряддями є принциповим для вітчизняної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі формування державної кримінально-правової політики щодо насильницької злочинності та заходів її запобігання із використанням вогнепальної зброї приділяли увагу Острогляд О. В. [1, с. 98]. Фріс П. Л.[2, с. 17-18], Борисов В. І.[3], Шепітько М. В. [4] та інші науковці.

Голіна В. В. запропонував власне бачення «кримінологічної політики» як складової частини державної внутрішньої соціально-економічної політики, яка на основі законодавства України, теорії юридичної науки та інтегрованих нею знань визначає методологічні засади та шляхи при здійсненні нерепресивної протидії злочинності та її проявам. На думку науковця кримінологічна політика має охоплювати: 1) законодавство про державну концепцію протидії злочинності; 2) теорію кримінології щодо запобігання злочинності; 3) специфічної діяльності державних та недержавних органів, громадян, спрямованої на протидію злочинності в цілому, та окремим її різновидам[5, с.9].

Оболенцев В. Ф.[6] на засадах системного підходу змоделював систему запобігання злочинності відповідно до нормативного регулювання державної політики у цій сфері.

Втім, до цього часу політика щодо прав громадян на володіння вогнепальною зброєю остаточно не сформована, хоча нормативна база, яка регулює обіг цивільної зброї в Україні безумовно існує[7]. Але ж в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації проти України це має принципове значення не тільки у сенсі запобігання злочинності, але й для обороноздатності держави.

Мета та завдання статті. З урахуванням окресленої проблематики нами визначено мету та завдання цієї статті.

Мета статті: дослідити формування вітчизняної політики щодо права громадян на володіння вогнепальною зброєю.

Завдання статті: визначити нормативно-правові засади політики України щодо прав громадян на володіння вогнепальною зброєю.

Матеріали та методи дослідження. Базовим ресурсом нашого дослідження стали нормативні акти вітчизняного законодавства - їх проекти та ті, що вже набули чинності. Метод дослідження документів ми застосували для опрацювання вітчизняної нормативної бази.

Для оцінки криміногенних ситуацій нами використовувались статистичні дані зі звітів Офісу Генерального прокурора. Їх опрацювання здійснювалось методом історичного аналізу та логічного порівняння.

Виклад основного матеріалу. Політика розуміється як сфера відносин у публічній владі з метою врегулювання суспільного життя, задоволення індивідуальних та загальносуспільних інтересів.

Об'єктом політики є явища та процеси, на які спрямована діяльність суб'єктів політики - політичні відносини, політична система, політичні інститути. Одним з надважливих об'єктів політики є особисті права громадян, серед яких первинними обґрунтовано вважаються право на життя, здоров'я, честь та гідність.

Суб'єкти політики - це її первинні осередки. Такими вважаються окремі особи, демографічні групи, політичні інституції, етноси, які мають повноваження реалізувати свої політичні цілі щодо різних сфер суспільного життя [8]. В Україні повноваження визначати засади внутрішньої політики має Верховна Рада України (п. 5 статті 85 Конституції України). Прикладом реалізації її повноважень через нормотворчість можна вважати Закон України «Про національну безпеку України», де у статті 3 зазначається, що політика у сферах національної безпеки і оборони спрямована на захист людини і громадянина - життя, здоров'я, честі, гідності, конституційних прав і свобод[9].

Верховна Рада України має повноваження й щодо формування державної політики у сфері обігу вогнепальної зброї. Йдеться, зокрема, про визначення обмежень щодо прав іноземців та осіб без громадянства на користування цими знаряддями. Відповідно до постанови «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII[10] не може перебувати у власності громадян інших держав на території України зброя, боєприпаси крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку N 2 до цієї постанови, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї.

Вважаємо, що основними складовими елементами державної політики щодо володіння вогнепальною зброєю є:

1) визнання цінності життя та здоров'я людини;

2) визначення порядку використанням вогнепальної зброї для захисту.

1. Визнання цінності життя та здоров'я людини. На міжнародному рівні проголошено цінність життя та здоров'я, а відтак - обґрунтованість їх захисту від протиправних посягань. Право людини на життя закріплено у статті 3 Загальної декларації прав людини [11]. Згідно до цього у статті 3 Конституції нашої держави зазначено, що життя і здоров'я людини, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищими соціальними цінностями[12].

2. Визначення порядку використанням вогнепальної зброї для захисту.

Другий аспект державної політики щодо захисту права на життя та

здоров'я з використанням вогнепальної зброї проявляється у визначенні прийнятних засобів та припустимих меж захисту від протиправних посягань.

Частина 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що «... право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше як на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання» [13].

З цього приводу є норми різних галузей вітчизняного законодавства.

Конституційне законодавство. Частина 2 статті 27 Конституції України визнає право кожного захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань [12].

Кримінально-правове законодавство. Стаття 36 Кримінального кодексу України визначає підстави та межі необхідної оборони. Такими визнаються «дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає» [14].

Цивільно-правове законодавство передбачає можливість самостійного захисту у статті 281 Цивільного кодексу України: «Фізична особа має право захищати своє життя та здоров'я, а також життя та здоров'я іншої фізичної особи від протиправних посягань будь-якими засобами, не забороненими законом [ 15 ].»

Політика щодо використання вогнепальної зброї окреслюється нормами підзаконного нормативного акту. Йдеться про Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 [7].

Згідно якої, вогнепальна зброя визначається як ствольна зброя, призначена для ураження цілей снарядами (крім гумових чи аналогічних за своїми властивостями снарядів несмертельної дії), що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що перебуває на визначеній відстані. Достатньою для ураження цілі є питома кінетична енергія снаряда, величина якої на відстані одного метра від дульного зрізу зброї повинна бути рівна чи більша за 0,5 Дж/мм-2.

Політика щодо використання вогнепальної зброї громадянами реалізується через діяльність органів дозвільної системи поліції. Вона поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам. Основними завданнями органів (підрозділів) поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - холодна зброя)), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Мисливську гладкоствольну зброю, її основні частини та пристрої мають право придбавати громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання, які досягли 21-річного віку, а мисливську нарізну зброю, її основні частини - громадяни України або особи, які мають посвідку на постійне проживання і досягли 25-річного віку.

Рішення про надання фізичним особам дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї приймається за наявності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, що видається в пунктах з вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Громадяни України можуть мати необмежену кількість мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї за умови забезпечення їх належного зберігання.

Висновки

право громадян на володіння вогнепальною зброєю

1. Громадянам України надано право використовувати вогнепальну зброю задля захисту життя та здоров'я.

2. На цей час державна політика щодо використання вогнепальної зброї реалізується через діяльність дозвільної системи органів поліції.

3. Змістовне регулювання державної політики щодо реалізації прав громадян на використання вогнепальної зброї здійснюється підзаконним нормативним актом - Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів від 21.08.1998 р. Але ж регулювання такої надважливої сфери вочевидь потребує прийняття закону.

Література

І.Острогляд О. Поняття та ознаки криміально-правової політики. Национальный юридический журнал: теория и практика. 2020. С. 95-99.

2. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. К.: Атіка, 2005. 332 с.

3. Борисов В. І. Державна політика у сфері боротьби зі злочинністю та її напрямки. Проблеми законності. 2009. Вип. 100. С. 305-312.

4. Шепитько М. В. Понимание уголовной политики и ее модель. Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв'язків : матер. міжнар. наук.-практ. конф., 9-10 жовт. 2014 р. / НЮУ імені Ярослава Мудрого. Харків, 2014. С. 165-170.

5. Голіна В.В. Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посіб. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2011. 120 с.

б.Оболенцев В. Ф. Системний аналіз та моделювання системи запобігання злочинності в Україні: моногр. Харків: Юрайт, 2021. 192 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/ j spui/bitstream/ 123456789/19459/1/Obol encev_2021_192.pdf

7. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622. Офіційний вісник України. 1998. № 42. Ст. 1574.

8. Політологія: мільтимедійний навчальний підручник. Кафедра філософії права та юридичної логіки НАВС України. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/politolog(2018-11- 14)/inf/slovnyk.html

9. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018 р. № 31. Ст. 241.

10. Про право власності на окремі види майна: постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992 р. № 35. Ст. 517.

11.Загальна декларація прав людини: прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року. Голос України. 10.12.2008 р. № 236.

12. Конституція України: закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

13. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Голос України. 10.01.2001 № 3.

14. Кримінальний кодекс України: закон України від 05.04.2001 № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25. Ст. 131.

15. Цивільний кодекс України: закон України від 16.01.2003. № 435-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356.

References

1.Ostrohlyad, O. (2020). Ponyattya ta oznaky kryminal'no-pravovoyi polityky [Concepts and signs of criminal law policy]. Natsional'nyy yurydychnyy zhurnal: teoriya i praktyka - National legal journal: theory and practice. 8, 95-99. Retrieved from [in Ukrainian].

2. Fris, P. L. (2005). Kryminal'no-pravova polityka Ukrayins'koyi derzhavy: teoretychni, istorychni ta pravovi problemy [Criminal and legal policy of the Ukrainian state: theoretical, historical and legal problems]. Kyiv: Atika. Retrieved from [in Ukrainian].

3. Borysov, V. I. (2009). Derzhavna polityka u sferi borot'by zi zlochynnistyu ta yiyi napryamky [State policy in the sphere of crime control and its directions]. Problemy zakonnosti - Problems of legality. 100, 305-312. Retrieved from [in Ukrainian].

4. Shepyt'ko, M. V. (2014). Ponymanye uholovnoy polytyky y ee model' [Understanding criminal policy and its model]. Proceedings from: Mizhnar. nauk.-prakt. konf., 9-10 zhovt. 2014 r. “Nauka kryminal'noho prava v systemi mizhdystsyplinarnykh zv'yazkiv - Materials of international science and practice conf., 9-10 oct., 2014 “Science of criminal law in the system of interdisciplinary relations” (p.p. 165-170). Kharkiv: NYUU imeni Yaroslava Mudroho. Retrieved from [in Ukrainian].

5. Holina, V.V. (2011). Zapobihannya zlochynnosti (teoriya i praktyka) [Crime prevention (theory and practice)]. Kharkiv: Nats. yuryd. akad. Ukrayiny. [in Ukrainian].

6.Obolentsev, V. F. (2021). Systemnyy analiz ta modelyuvannya system zapobihannya zlochynnosti v Ukrayini [System analysis and modeling of the crime prevention system in Ukraine].Kharkiv: Yurayt. Retrieved from [in Ukrainian].

7. Instruktsiya pro poryadok vyhotovlennya, prydbannya, zberihannya, obliku, perevezennya ta vykorystannya vohnepal'noyi, pnevmatychnoyi, kholodnoyi i okholoshchenoyi zbroyi, prystroyiv vitchyznyanoho vyrobnytstva dlya vidstrilu patroniv, sporyadzhenykh humovymy chy analohichnymy za svoyimy vlastyvostyamy metal'nymy snaryadamy nesmertel'noyi diyi, ta patroniv do nykh, a takozh boyeprypasiv do zbroyi, osnovnykh chastyn zbroyi ta vybukhovykh materialiv zatverdzhenoyu Nakazom Nakaz Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrayiny vid 21.08.1998 № 622. [Instructions on the procedure for the manufacture, acquisition, storage, accounting, transportation and use of firearms, pneumatic, cold and cooled weapons, devices of domestic production for firing cartridges, equipped with rubber or similar in their properties metal projectiles of non-lethal action, and cartridges for them, as well as ammunition to weapons, main parts of weapons and explosive materials]. (Approved by Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine dated 08.21.1998 No. 622). Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny [Official Gazette of Ukraine]. 1998. No. 42. Art. 1574. [in Ukrainian].

8. Politolohiya: mil'tymediynyy navchal'nyy pidruchnyk [Political science: a multimedia textbook]. Kyyiv: NAVS Ukrayiny, Kafedra filosofiyi prava ta yurydychnoyi lohiky NAVS Ukrayiny (Kyiv: NAVS of Ukraine, Department of Philosophy of Law and Legal Logic). Retrieved from https://arm.naiau.kiev.ua/books/politolog(2018-11-14)/inf/slovnyk.html [in Ukrainian].

9. Pro natsional'nu bezpeku Ukrayiny: Zakon Ukrayiny (21.06.2018, № 2469-VIII) [On the national security of Ukraine: Law of Ukraine (June 21, 2018, No. 2469-VIII)]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. 2018 ( 31), St. 241. [in Ukrainian].

10. Pro pravo vlasnosti na okremi vydy mayna: postanova Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (17.06.1992 № 2471-XII). [On the ownership of certain types of property: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine (June 17, 1992 No. 2471-XII)]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. 1992, № 35, St. 517. [in Ukrainian].

11. Zahal'na deklaratsiya prav lyudyny: pryynyata i proholoshena rezolyutsiyeyu 217 A (III) Heneral'noyi Asambleyi OON (10 hrudnya 1948 roku) [Universal Declaration of Human Rights: adopted and proclaimed by resolution 217 A (III) of the UN General Assembly (December 10, 1948)]. Holos Ukrayiny - Voice of Ukraine. 2008, № 236. [in Ukrainian].

12. Konstytutsiya Ukrayiny: zakon Ukrayiny (28.06.1996 № 254k/96-BP). [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine (28.06.1996 No. 254k/96-BP)]/ Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. 1996, № 30, St. 141. [in Ukrainian].

13. Yevropeys'ka konventsiya pro zakhyst prav lyudyny i osnovopolozhnykh svobod (04.11.1950) [European Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (04.11.1950)]. Holos Ukrayiny - Voice of Ukraine. 2001. № 3. [in Ukrainian].

14. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny: zakon Ukrayiny (05.04.2001 № 2341-III) [Criminal Code of Ukraine: Law of Ukraine (05.04.2001 № 2341-iIi)]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. 2001. № 25. St. 131. [in Ukrainian].

15. Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny: zakon Ukrayiny (16.01.2003. № 435-IV) [Civil Code of Ukraine: Law of Ukraine (January 16, 2003. No. 435-IV) ]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. 2003. No. 40. Ct. 356. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розгляд звернень громадян в концепції Закону України "Про звернення громадян". Організаційні форми процесу вирішення звернень громадян. Відповідальність за порушення розгляду пропозицій, заяв та скарг громадян. Робота з документацією щодо звернень.

    курсовая работа [67,6 K], добавлен 05.03.2014

  • Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.

    доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010

  • Вміст права і вивчення порядку звернення громадян в органи державної влади України. Дослідження процедури розгляду звернень і пропозицій громадян. Правова суть заяв і скарг громадян. Дослідження порядку і аналіз процедури розгляду заяв і скарг громадян.

    реферат [9,5 K], добавлен 02.10.2011

  • Основні вимоги до реалізації права на звернення громадян України. Розгорнутий аналіз розгляду звертань громадян в різні органи держуправління. Організаційні форми процеса вирішення звернень громадян. Відповідальність за порушення розгляду пропозицій.

    курсовая работа [549,3 K], добавлен 29.11.2012

  • Поняття та зміст правового статусу людини і громадянина. Громадянські права і свободи людини. Політичні права і свободи громадян в Україні. Економічні, соціальні та культурні права і свободи громадян в Україні. Конституційні обов’язки громадян України.

    курсовая работа [40,7 K], добавлен 13.12.2010

  • Правове регулювання соціального захисту окремих груп малозабезпечених громадян України, їх характеристика. Органи управління та соціальна підтримка в даній сфері. Норми міжнародного права про соціальний захист та страхування, шляхи удосконалення.

    дипломная работа [104,4 K], добавлен 18.01.2014

  • Характеристика правової природи володіння як речового права. Зміст поняття володіння та обґрунтування речово-правового характеру правовідносин. Аналіз володіння знахідкою та бездоглядною домашньою твариною в контексті розмежування права на чужі речі.

    статья [23,8 K], добавлен 17.08.2017

  • З’ясування особливостей правової природи володіння за цивільним правом України. Аналіз проблемних аспектів фактичного володіння, що мають місце при аналізі видів володіння, підстави його виникнення та правовий статус так званих фактичних володільців.

    статья [21,2 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття працевлаштування та його правові форми. Законодавча база України, яка регулює питання зайнятості громадян. Право громадян на працевлаштування і гарантії його реалізації. Організація роботи центрів зайнятості з працевлаштування громадян.

    курсовая работа [41,0 K], добавлен 13.11.2007

  • Взаємні права та обов’язки особи та української держави передбачають, що громадяни України мають всі права і свободи та несуть усі обов’язки перед суспільством і державою. Конституційний статус, громадські та політичні права і свободи громадян України.

    контрольная работа [31,6 K], добавлен 30.04.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.