Реформування містобудівної діяльності як складової захисту національних інтересів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка»

Кафедра місцевого самоврядування та розвитку територій

Реформування містобудівної діяльності як складової захисту національних інтересів України

Сєнькін Олександр Олегович

аспірант

Клименко Анастасія Сергіївна

доктор філософії

з публічного управління та адміністрування, доцент

Анотація

будівельний галузь місцевий самоврядування

У статті визначено основні проблеми будівельної галузі, які перешкоджають забезпеченню прозорості і продуктивності. Основними перешкодами до розвитку містобудівної діяльності визначено обмеженість повноважень органів місцевого самоврядування з управління територіями через відсутність містобудівної документації. Також сконцентровано увагу на недостатній кількості кваліфікованих кадрів для виконання своїх посадових обов'язків. Визначено необхідність створення безперешкодного доступу до інформації, забезпеченню вільного доступу до отримання адміністративних послуг у будівельній сфері. Виявлено неузгодженість і наявність колізій у нормативно-правовому забезпеченні сфери містобудівної діяльності. Встановлено, що будівельна сфера є інвестиційно непривабливою через заплутаність дозвільних процедур, нестворення конкурентного середовища та непорозуміння з громадськістю у зв'язку з проблемами участі у прийняті управлінських рішень, приховання інформації щодо реалізації містобудівних проектів та відсутність відкритих конкурсів на здійснення певних видів робіт.

Виділені проблеми комплексного планування міської інфраструктури, зокрема з транспортом, комунікаціями та іншими аспектами міського життя.

Під час дослідження заходів на шляху до реформування сфери містобудівної діяльності проаналізовано особливості функціонування Державної архітектурно-будівельної інспекції та причини її ліквідації. Встановлено, що незважаючи на широке коло наділених на орган публічної влади завдань, що передбачало здійснення державного контролю за сферою містобудування, інспекція не виправдала очікувань та підпала під ліквідацію під час реформування.

Проаналізовано основні нормативно-правові документи, які передбачали зміни під час реформування сфери архітектури й містобудування. Одним з найзначніших виявився законопроєкт № 5655, який спрямований на: зниження корупційних ризиків під час надання послуг; побудову прозорої та ефективної системи містобудівного контролю і нагляду; посилення контролю за самочинним будівництвом; удосконалення норм про відповідальність у сфері містобудування.

Виявлено діджиталізацію будівельних послуг, зокрема вдосконалення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Нововведення у містобудівній документації, серед нових видів документів ведено комплексний план просторового розвитку.

Встановлено взаємозв'язок між містобудівною діяльністю та національними інтересами України, що передбачає забезпечення потреб суспільства і держави, досягненню принципу людиноцентричності, що передбачає пріоритет прав людини і громадянина, життя, здоров'я і безпеки людини над іншими інтересами.

Ключові слова: містобудування, національні інтереси, національна безпека, містобудівна документація, управління територіями, будівельні проекти, діджиталізація будівельних послуг.

Senkin Oleksandr Olegovich PhD student of the Department of Local SelfGovernment and Territorial Development, Educational and Research Institute of Public Service and Management, National University «Odesa Polytechnic»

Klymenko Anastasiia Serhiivna Doctor of Philosophy in Public Administration and Management, Docent of the Department of Local SelfGovernment and Territorial Development, Educational and Research Institute of Public Service and Management, National University «Odesa Polytechnic»

Reforming urban planning as a component of protecting the national interests of Ukraine

Abstract

The article identifies the main problems of the construction industry that impede transparency and productivity. The main obstacles to the development of urban planning activities are the limited powers of local governments to manage territories due to the lack of urban planning documentation. The article focuses on the insufficient number of qualified personnel to fulfill their duties. The need to create unimpeded access to information and ensure free access to administrative services in the construction sector is identified. Inconsistencies and conflicts in the regulatory and legal support of urban development were identified.

It is established that the construction sector is unattractive for investment due to the complexity of permitting procedures, failure to create a competitive environment and misunderstandings with the public due to problems of participation in management decisions, concealment of information on the implementation of urban planning projects and the lack of open tenders for certain types of work.

The author highlights the problems of integrated planning of urban infrastructure, in particular, transportation, communications and other aspects of urban life.

In the course of studying the measures on the way to reforming the sphere of urban planning, the author analyzes the peculiarities of the functioning of the State Architectural and Construction Inspectorate and the reasons for its liquidation. It is established that despite the wide range of tasks assigned to the public authority, which provided for the exercise of state control over urban planning, the Inspectorate failed to meet expectations and was liquidated during the reform.

The article analyzes the main legal documents that provided for changes in the reform of architecture and urban planning. One of the most significant was the draft law № 5655, which is aimed at: reducing corruption risks in the provision of services; building a transparent and effective system of urban planning control and supervision; strengthening control over unauthorized construction; and improving the rules on liability in the field of urban planning.

The digitalization of construction services, including the improvement of the Unified State Electronic System in the field of construction, was identified. Innovations in urban planning documentation, including a comprehensive spatial development plan, are being introduced.

The author establishes the relationship between urban development activities and the national interests of Ukraine, which involves meeting the needs of society and the state, achieving the principle of human-centeredness, which implies the priority of human and civil rights, life, health and safety over other interests.

Keywords: urban planning, national interests, national security, urban planning documentation, territory management, construction projects, digitalization of construction services.

Постановка проблеми

Протягом останніх років спостерігалося багато змін до законодавства у сфері містобудівної діяльності, які були спрямовані на вирішення окремих проблем будівельної та суміжних галузей, але вони не мали необхідного комплексного характеру і не містили стратегічних цілей.

Ігнорування потреб населення спрямованих на створення комфортного середовища для проживання призвело до значного соціального напруження в суспільстві, посилення кризи довіри до органів публічної влади.

Значний вплив на втілення рішучих змін чинить обмеженість у реалізації своїх повноважень органами місцевого самоврядування з управління територіями через відсутність документації з просторового планування (містобудівної документації) [3]. Також суттєвою проблемою стало неможливість реалізації своїх повноважень через обмеженість необхідного досвіду працівників у сфері містобудування, зокрема відсутність кваліфікованих кадрів для роботи в органах публічної влади. Спостерігався ускладнений доступ до інформації, отримання послуг у будівельній сфері.

Недосконале нормативно-правове забезпечення проявляється у неузгодженості і наявності колізій у містобудівному законодавстві; наявності дискреційних повноважень органів влади та посадових осіб визначені законом. Важливою перепоною до урегулювання правових відносин стала невизначеність відповідальності або недостатньої відповідальності за невиконання норм законів та підзаконних актів у сфері містобудівної діяльності [3]. Уряд стикнувся з прогалинами і невідповідністю ряду підзаконних актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування вимогам законів. Також відсутністю належного державного та громадського контролю за здійсненням повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Нагально існує проблема нав'язування поглядів бізнесу на прийняття рішень органами державної влади та посадовими особами. Відсутність у публічному доступі необхідної інформації про містобудівну діяльність, заплутаність дозвільних процедур, нестворення конкурентного середовища та численні конфлікти з громадськістю призводять до зловживань та роблять містобудівну сферу інвестиційно непривабливою.

Наведені вище проблеми є загальними для багатьох сфер діяльності в Україні. Також у сфері містобудівної діяльності існує приховування інформації про прийняті управлінські рішення, недостатня участь громадськості у процесі планування та реалізації містобудівних проектів, відсутність відкритих конкурсів на здійснення певних видів робіт тощо.

У системі здійснення публічного управління містобудівної діяльності існує проблема комплексного планування та недостатня увага до міської інфраструктури. Багато міст в Україні було започатковано багато десятиліть тому і за цей час їх інфраструктура не була належним чином оновлена або розширена. Це призвело до проблем з транспортом, комунікаціями та іншими аспектами міського життя. Для розв'язання цих проблем необхідне комплексне реформування сфери містобудівної діяльності, зокрема приділення уваги до розвитку міської інфраструктури кожного окремого регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженнями розвитку та управління сфери містобудівної діяльності займалися такі науковці як: В.Б. Авер'янова, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Т.О. Гуржія, П.В. Діхтієвського, Р.А. Калюжного, А.Т. Комзюка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.О. Кравчука, О.В. Кузьменко, М.В. Лошицького, О.І. Остапенка, С.Г. Стеценка, а також спеціальними вузьконаправленими дослідженнями у сфері містобудування О.В. Гаран, А.В. Матвійчука, І.М. Миронець, П.П. Кривошеїна, К.Р. Резворович, В.О. Резніченка, А.В. Романенка В.О. Ромаська та ін.

Мета статті - проаналізувати започатковані заходи, прийняті нормативно-правові акти та впровадження цифрових інструментів на шляху до реформування сфери містобудівної діяльності як складової захисту національних інтересів України.

Виклад основного матеріалу

Містобудівна діяльність є важливою складовою національної економіки, яка впливає на розвиток соціально-економічної інфраструктури. Будучи найбільш масштабним сектором будівельної галузі, містобудування забезпечує виробничі потреби підприємств, установ, організацій, створює належні матеріальні умови для діяльності органів держави та місцевого самоврядування, задовольняє житлові та соціальні потреби громадян [1].

Від успішності публічного управління сфери містобудування залежать стан національної та регіональних економік, динаміка соціального розвитку та зрештою, авторитет влади в очах населення [1]. Але, разом з тим, містобудування - це сфера, в якій надзвичайно тісно переплітаються соціальні та економічні інтереси людини, громади, суспільства, бізнесу і забезпечення безпеки держави. Ця сфера, безпосередньо пов'язана з поліпшенням матеріальних умов людської життєдіяльності, зі створенням (удосконаленням, розвитком) засобів виробництва та, відповідно, з можливістю отримання значних економічних прибутків. Зрештою, це сфера, яка несе у собі широкий комплекс соціальних, безпекових і корупційних ризиків, саме тому виникла необхідність змін.

У 2020 році розпочалося реформування сфери містобудування, що передбачало ряд важливих заходів щодо прийняття низки законів і постанов Кабінету Міністрів України, покликаних урегулювати сферу архітектури й містобудування та зробити її прозорою і продуктивною, що сприяє забезпеченню захисту національним інтересам.

Одним з важливих заходів на шляху до реформування стала ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі -ДАБІ) на основі прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного будівельного контролю» №1402-IX, який передбачає реформування системи державного будівельного контролю в Україні. Слід нагадати, що основною метою ДАБІ було здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері архітектури, містобудування та будівництва в Україні. До основних завдань ДАБІ входило: контроль за дотриманням вимог законодавства при реалізації будівельних проектів, реконструкції та експлуатації будівель і споруд; проведення експертиз проектної документації на відповідність вимогам законодавства у сфері архітектури, містобудування та будівництва; забезпечення виконання будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання обов'язкових вимог стандартів та нормативів у сфері будівництва; виявлення та припинення порушень законодавства у сфері архітектури, містобудування та будівництва шляхом застосування відповідних заходів; відстеження виконання рішень, прийнятих у процесі проведення державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері архітектури, містобудування та будівництва; забезпечення взаємодії з іншими органами влади та організаціями у сфері архітектури, містобудування та будівництва для досягнення спільних цілей; підвищення рівня свідомості громадськості щодо важливості дотримання вимог законодавства у сфері архітектури, містобудування та будівництва. Однак, незважаючи на широке коло завдань, що передбачало здійснення державного контролю за сферою містобудування, ДАБІ не виправдала очікувань та підпала під ліквідацію під час реформування [5]. Водночас було оголошено, що обов'язки ДАБІ будуть розподілені між трьома новоствореними центральними органами влади:

Державною сервісною службою з містобудування, яка виконуватиме реєстраційні функції;

Державним агентством з технічного регулювання;

Державною інспекцією містобудування, яка виконуватиме функцію нагляду і контролю за будівництвом.

Після чого у вересні 2021 року замість ДАБІ на повну почала функціонувати новостворена Державна інспекція архітектури та містобудування України.

Основними нормативно-правовими документами, які передбачали зміни під час реформування сфери архітектури й містобудування були:

Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340);

Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 218);

Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 року № 303).

Значним кроком на шляху до реформування стало подання до Верховної Ради України законопроєкту № 5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», який спрямований на: зниження корупційних ризиків під час надання адміністративних послуг; побудову прозорої та ефективної системи містобудівного контролю і нагляду; посилення контролю за самочинним будівництвом; удосконалення норм про відповідальність у сфері містобудування [8].

Під час сучасних нововведень цифрового розвитку не оминуло сферу містобудування, відбулася діджиталізація послуг у сфері будівництва. У 2021 році було затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ), що спрямовано на вдосконалення порядку функціонування згаданої електронної системи, яка була започаткована ще у 2019 року [9]. З моменту започаткування ЄДЕССБ, фізичні та юридичні особи можуть отримати послуги у сфері будівництва, зокрема отримати містобудівні умови й обмеження, дозвільні документи на будівництво або ввести в експлуатацію об'єкт будівництва за допомогою електронного порталу «Дія». На наш погляд, це підвищує доступність отримання необхідних послуг, а також формує довіру до органів публічної влади, зменшуючи рівень бюрократизації та корупційних ризиків. Також ЄДЕССБ необхідний для здійснення наглядово-контрольних заходів уповноваженими органами публічної влади.

Наразі, на Порталі «Дія» доступні 18 будівельних онлайн послуг, серед яких: державна реєстрація прав на нерухоме майно, декларація про готовність до експлуатації будівельних об'єктів, видача будівельного паспорту тощо.

Нововведення зазнала й містобудівна документація, серед нових видів документів введено комплексний план просторового розвитку. Комплексний план просторового розвитку - це стратегічний документ, який містить визначення стратегічних напрямків розвитку території на довгострокову перспективу. Він охоплює різні аспекти життя на території, такі як економіка, соціальна сфера, транспортна інфраструктура, екологія та інші [9].

Комплексний план просторового розвитку включає в себе дослідження території, її проблем та потенціалу, а також визначення конкретних завдань та рекомендацій щодо їх вирішення. Він містить стратегію розвитку території на довгострокову перспективу, яка враховує різноманітні фактори, такі як демографічна ситуація, економічні тенденції, транспортні потреби, екологічні проблеми та інші.

За словами працівників Міністерства розвитку громад та територій України, із запровадженням комплексних планів просторового розвитку громади зможуть керувати власними ресурсами та залучати інвестиції, а також оновити базу актуальної містобудівної документації.

Також Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 654, затвердивши класифікацію обмежень у використанні земель, що встановлюються, зокрема, комплексними планами просторового розвитку, генеральними планами та детальними планами території. Ця постанова визначає два класи обмежень: обмеження, що встановлюють відповідною містобудівною документацією, та обмеження, що встановлюють відповідно до нормативних розмірів, визначених законами, підзаконними актами, державними будівельними нормами та санітарними правилами.

Наразі є розуміння, що війна триває, однак про відбудову українських міст, враховуючи масштаби руйнувань, слід подбати вже зараз [7]. Містобудівна діяльність ніколи не відзначалось досконалістю та прозорістю і тому очевидно потребує належної уваги як з боку органів влади так і з боку населення з метою встановлення сталості у національній безпеці та створення умов забезпечення потреб суспільства і держави, досягненню принципу людиноцентричності, що передбачає пріоритет прав людини і громадянина, життя, здоров'я і безпеки людини над іншими інтересами.

Висновки

З огляду на величезне соціально-економічне та безпекове значення містобудівної діяльності важливим є дослідження регулювання містобудівних відносин, окреслення перспектив впровадження реформ та подолання будь яких корупційних ризиків у цій сфері.

Основними перспективами реформування стало: прийняття нових нормативно-правових актів для урегулювання містобудівних відносин; ліквідація неефективно працюючої інспекції; розширення переліку адміністративних послуг у сфері будівництва; формування довіри до органів публічної влади, зменшення рівня бюрократизації; впровадження нового виду містобудівної документації, яка містить в собі стратегічний комплексний план просторового розвитку, який враховує різноманітні чинники, такі як демографічна ситуація, економічні тенденції, транспортні потреби, екологічні проблеми та інші можливості певної території.

Таким чином, в умовах сьогодення виникає потреба у дослідженнях продовження реформи містобудування, впровадження цифрових технологій та запобігання корупційним ризикам під час відбудови нашої країни, захищаючи національні інтереси, що і буде перспективою наших подальших наукових розвідок.

Література

1. Гарат М.Р. Відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності: дис. на здобуття наук. ступ. док. філ. за спеціальністю 081 - Право. Київ, 2023. - 265 с.

2. Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду: постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1340-2020-%D0%BF#Text.

3. Концепція публічного управління у сфері містобудівної діяльності на 2019-2030 роки. Назва з екрана. URL: https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/04/Kontseptsiya-na-sayt.pdf.

4. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів У країни щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду: постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 року № 303. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2021-%D0%BF#Text.

5. Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 218. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/218-2020-%D0%BF#Text.

6. Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text.

7. Реформа сфери містобудування: міфи та реальність. URL: https://www.ukrinform.ua/ rubric-society/3639587-reforma-sferi-mistobuduvanna-mifi-ta-realnist.html.

8. Реформування містобудування: що змінює проєкт №5655. Назва з екрана. URL: https://www.legalalliance.com.ua/publikacii/reformuvanna-mistobuduvanna-so-zminue-proekt-no5655/.

9. 9.5 найважливіших змін 2021 року в будівельній сфері. URL: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA015370.

References

1. Harat M.R. (2023). Vidpovidalnist za administratyvni pravoporushennia u sferi mistobudivnoi diialnosti [Vidpovidalnist za administratyvni pravoporushennia u sferi mistobudivnoi diialnosti]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Deiaki pytannia funktsionuvannia orhaniv arkhitekturno-budivelnoho kontroliu ta nahliadu: pryiniatyi 23 hrud 2020 roku No1340. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

3. Sait «Kontseptsiia publichnoho upravlinnia u sferi mistobudivnoi diialnosti na 2019-2030 roky» [Sait «Kontseptsiia publichnoho upravlinnia u sferi mistobudivnoi diialnosti na 2019-2030 roky»]. zakon.rada.gov.ua Retrieved from http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text [in Ukrainian].

4. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro vnesennia zmin do deiakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrainy shchodo udoskonalennia diialnosti orhaniv derzhavnoho arkhitekturno-budivelnoho kontroliu ta nahliadu: pryiniatyi 29 berez 2021 roku No 303 Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2021-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

5. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro likvidatsiiu Derzhavnoi arkhitekturno-budivelnoi inspektsii ta vnesennia zmin do deiakykh postanov Kabinetu Ministriv Ukrainy: pryiniatyi 13 berez 2020 roku No 218. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218- 2020-%D0%BF#Text[in Ukrainian].

6. Zakon Ukrajiny Pro rehuliuvannia mistobudivnoi diialnosti: pryiniatyi 17 liut 2011 roku No3038-VI Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text [in Ukrainian].

7. Sait «Ukrinform» [«Reforma sfery mistobuduvannia: mify ta realnist»] . www.ukrinform.ua Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3639587-reforma-sferi-mistobuduvanna-mifi-ta-realnist.html [in Ukrainian].

8. Sait «Legalalliance» [Sait Reformuvannia mistobuduvannia: shcho zminiuie proiekt №5655].www.legalalliance.com.ua. Retrieved from http://www.legalalliance.com.ua/publikaci/reformuvanna-mistobuduvanna-so-zminue-proekt-no5655[in Ukrainian].

9. Sait Yuryst&Zakon [Sait 5 naivazhlyvishykh zmin 2021 roku v budivelnii sferi]. uz.ligazakon.ua. Retrieved from https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA015370[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru