"Закон Ромео та Джульєтти" та його реалізація в кримінальному праві України: запрошення до дискусії

Ключові слова: статеві відносини, добровільна згода, вік згоди, закон Ромео і Джульєтти, проникнення, статева свобода.

Annotation

Oleksandr Ostrohliad Ph.D in Law, Associate Professor of Law and Law enforcement activity Department, State University ««Zhytomyr Polytechnic», Professor of Law and Public Management Department, Higher Education Institution ««King Danylo University»

THE CONCEPT OF TRANSITIONAL CRIMINAL LAW POLICY: AN INVITATION TO DISCUSSION

Purpose. The purpose of the work is to analyze the specifics of the criminal liability of persons for acts of a sexual nature, related or not related to penetration into the body of another person, in the presence of a minimal gap in age between the persons committing such acts. We are talking about actions in the presence of voluntary consent, but one of the persons has not reached the age of consent. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions and recommendations. During the research, the following methods of scientific knowledge were used: logical-semantic (to define and deepen the conceptual apparatus of "age of consent", "voluntariness of consent"), comparative-legal and analysis method (when analyzing available Ukrainian and foreign legal material). Results: In the process of research, it was recognized that the issue of criminal liability of persons who engage in voluntary sexual relations with a person who has not reached the age of consent requires further research and improvement of legal regulation. Originality. During the research, it was established that the elements of the so-called The "Romeo and Juliet Law" is present in the current criminal legislation of Ukraine. Its implementation in some foreign countries can be a solution to the problematic aspects of the implementation of criminal responsibility in Ukraine. Practical significance. The results of the research can be used in law-making activities to develop the necessary changes to the current criminal legislation of Ukraine, as well as to continue further theoretical research in this area.

Key words: sexual relations, voluntary consent, age of consent, Romeo and Juliet law, penetration, sexual freedom.

Постановка проблеми

Сфера статевого життя це та сфера де втручання держави має бути мінімальним, а захист максимально можливим. Саме ця сфера в українському суспільстві до цього часу не позбавлена гендерних стереотипів. А з правової точки зору кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості відносяться до найбільш латентних.

За останні роки правове регулювання в цій сфері зазнало докорінних змін. Важливою віхою в цьому стало прийняття та подальша ратифікація Стамбульської конвенції, яка безпосередньо присвячена запобіганню насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Що, крім іншого, включає і сексуальне насильство.

Кримінальне законодавство України зазнало кардинальних змін у зв'язку з прийняттям цього міжнародного документу, які проходили в два етапи: після її прийняття та після її ратифікації. Не всі зміни викликали позитивний резонанс в професійній спільноті юристів, але загалом були визнані потрібними та прийнятними.

Практика ж застосування нових редакцій та нових норм розділу IV КК України «Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» залишається в основному попередньо орієнтованою (окремі аспекти див. [6, с. 287-290]).

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Серед останніх досліджень в цій сфері варто виокремити праці О. Дудорова «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (основні положення кримінально-правової характеристики): практичний порадник» та О. Харитонової «Ключові засади тендерної політики в кримінальному праві України та основні напрями реформ щодо протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству. Науково-практичний посібник».

Постановка завдання

В рамках цієї статті не ставиться за мету проаналізувати та вирішити всі аспекти правового регулювання та протидії злочинності з зазначеній сфері. Метою цієї праці є звернення уваги та запрошення до дискусії стосовно одного з аспектів досліджуваної проблеми, а саме особливості правового захисту осіб, які живуть статевим життям до досягнення так званого віку згоди. Добровільні статеві стосунки підлітків до досягнення віку згоди отримали назву «Закону Ромео і Джульєтти».

Виклад основного матеріалу дослідження

На початку аналізу варто навести частину передмови практичного порадника О. Дудорова, яка саме вказує на мінливість проблематики в цій сфері: «закріплена у кримінальному законодавстві тієї чи іншої країни система статевих злочинів, маючи історично мінливий характер, визначається багатьма факторами, зокрема, усталеним у конкретному суспільстві укладом статевих відносин, існуючими традиціями і проголошеними пріоритетами правового захисту, зумовленими зокрема цивілізаційними та релігійними чинниками. Світові тенденції розвитку кримінального законодавства про відповідальність за статеві злочини полягають як у послідовній його лібералізації (проявляється, зокрема, у декриміналізації перелюбства, зваблювання, добровільного мужолозтва) та усуненні гендерної нерівності, так і в посиленні кримінально-правової охорони дітей від різних форм сексуального насильства і сексуальної експлуатації» [1, с. 4].

В результаті імплементації Стамбульської конвенції в кримінальне законодавство України на сьогодні маємо кілька змінених складів кримінальних правопорушень, в яких прямо вказано на вік потерпілої особи. Це, зокрема, ч. 3 ст. 152 КК України «Зґвалтування» (Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи), ч. 4 ст. 152 КК України (Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди), ч. 3 ст. 153 КК України «Сексуальне насильство» (Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи), ч. 4 ст. 153 КК України (Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди), стаття 155 КК України «Вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку» (тут також вказується і на вік суб'єкта, оскільки в ч. 1 зазначено «Вчинення повнолітньою особою...»), ст. 156 КК України «Розбещення неповнолітніх» (Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку), ст. 156-1 «Домагання дитини для сексуальних цілей» (Пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь -яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася) [4].

На окремі проблемні аспекти розмежування вказаних норм, зокрема, вказує О. Харитонова, підкреслюючи, що як бачимо, недосконалість законодавчого регулювання пов'язана з такими факторами, як: дублювання приписів; плутанина у регулюванні захисту малолітніх/неповнолітніх потерпілих; відсутність стратегії виваженої пенальної політики. Подібні чинники унеможливлюють ефективне застосування даних норм і потребують їх негайного вдосконалення законодавцем з урахуванням системного підходу [8, с. 62].

Самі ж недоліки проявляються на її думку, серед іншого, в наступному: необхідність розмежування ч. 4 ст. 152 та ч. 1 ст. 155, оскільки «ст. 155 КК у новій редакції залишає для регулювання лише «діапазон», у якому потерпілій особі від 14 до 16 років. ... Схожі проблеми виникають і при розмежуванні ч. 4 ст. 153 КК у новій редакції та ст. 156 КК» [8, с. 60-61].

Загалом не акцентуючи уваги на інших аспектах сексуального насильства (про це детально можна прочитати в праці О.Харитонової, яка є у вільному доступі), перейдемо саме до аналізу «Закону Ромео і Джульєтти».

Для початку нам необхідно кілька вихідних положень:

1. Згідно ч. 2 ст. 22 КК України «Особи, що вчинили кримінальні правопорушення у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за ... зґвалтування (стаття 152), сексуальне насильство (стаття 153) [4].

2. Згідно примітки до ст. 152 мова йде про добровільну згоду, під якою розуміється, що згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. В розумінні ч.ч. 4 ст.ст.152 і 153 презюмується (припущення про існування певного факту) відсутність добровільної згоди через недосягнення потерпілою особою 14 річного віку.

Як зазначають автори Науково-практичного коментаря до КК України така згода визнана законодавцем фікцією [5, с. 459].

Таким чином можуть існувати ситуації коли добровільні дії сексуального характеру відбуватимуться між особами різниця в віці між якими може становити навіть кілька днів, а з точки зору кримінального законодавства вони вважатимуться кримінально караними.

У відношенні до статті 155 КК України ситуація трохи інша. Тут суб'єктом є особа, яка досягла 18 річного віку, а потерпіла особа має не досягти 16 років, тобто розрив віці присутній.

Повернемося до ст.ст. 152 і 153 КК України. На перший погляд модельована ситуація носить суто теоретичний характер, але статистичні дані вказують на зовсім іншу ситуацію.

Згідно результатів дослідження 10-17-річних українців (які уже мали досвід статевого життя), оприлюднені дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) середній вік початку статевого життя серед опитаних, які уже мали перший секс - 14,4 років у хлопчиків і 15,1 у дівчаток. Практично кожен десятий підліток, який мав секс, визнав віком сексуального дебюту 12 років і молодше (12,1% юнаків та 3,5% дівчат) [2].

Згідно власного дослідження автора (опитано 56 студентів кількох навчальних закладів України віком 18-22 роки. Поставлено два запитання «В якому віці відбувся перший статевий акт?» та «Скільки років було вашому партнерові?»): 4% опитаних мали перший статевий акт до 14 років, 16% - в віці від 14 до 16 років, 32% - в віці від 16 до 18 років, 48% - в віці понад 18 років. Щодо віку партнера, то до 14 років партнерів не відзначено (2% не знають віку партнера), 7% - в віці від 14 до 16 років, 23% - в віці від 16 до 18 років, 68% - в віці понад 18 років.

Тобто вказані результати показують, що такі ситуації є і у випадку повідомлення правоохоронних органів можливе притягнення до кримінальної відповідальності.

Проте чи буде воно виправданим при добровільних діях статевого характеру при наявності мінімального розриву в віці?

В цьому випадку варто саме розглянути зарубіжний досвід впровадження т.з. «Закону Ромео і Джульєтти», який впроваджено в деяких країнах для захисту неповнолітніх, які розпочали статеве життя, в першу чергу від їх батьків, які через несприйняття цього факту, можуть повідомити правоохоронні органи про «зґвалтування», яке через недосягнення віку згоди саме так і буде розцінено.

Зокрема, у Франції вік згоди на статеві стосунки становить 15 років, тож депутати ввели кримінальну відповідальність за будь -які стосунки з дітьми, що не досягли його. Раніше, щоб домогтися засудження за зґвалтування за секс з дитиною до 15 років, прокурорам потрібно було доводити, що статевий контакт був саме під примусом. Хоч парламент був одностайним у рішенні, що такий закон необхідний, деякі парламентарі все ж були занепокоєні, що добровільні стосунки між підлітками, у яких є невелика різниця у віці, також будуть автоматично класифікувати як зґвалтування. Як компроміс законодавці залишили закон «Ромео та Джульєтти»: підлітки, які мають добровільні статеві стосунки та різницю у віці не більше 5 років, не будуть потрапляти під кримінальну відповідальність. Ця поправка, однак, не буде діяти у справах, що стосуються сексуального насильства [7].

В Україні елементи цього т.з. «Закону Ромео і Джульєтти» можемо знайти шляхом аналізу статей 152, 153, 155 КК України. Таким чином, якщо добровільні статеві відносини (з проникненням чи без такого) відбудуться між особами, одна з яких досягла 14 річного віку, а інша не досягла ще 18 річного, то такі відносини не вважатимуться протиправними. У всіх інших випадках кримінальна відповідальність можлива.

Висновки

Таким чином, можна зробити кілька узагальнень:

1. Елементи т.з. «Закону Ромео і Джульєтти» присутні в кримінальному законодавстві України.

2. Зважаючи на наявні статистичні дані - подальше дослідження добровільних статевих відносин між особами, одна з яких не досягла віку згоди, за наявності мінімального розриву в віці, є актуальними.

3. За результатами такого дослідження варто, за зразком окремих країн, запропонувати зміни до чинних норм КК України.

Список використаних джерел