Аналіз сучасних підходів до створення та функціонування мереж офіційних випробувальних лабораторій у деяких країнах ЄС

Размещено на http://allbest.ru

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖ ОФІЦІЙНИХ ВИПРОБУВАЛЬНИХ ЛАБОРАТОРІЙ У ДЕЯКИХ КРАЇНАХ ЄС (оглядова стаття)

Меженський А.О., д-р вет. наук, ст. наук. сп.

Меженська Н.А., канд. вет. наук, доц.

Інститут ветеринарної медицини НААН



У статті представлені результати порівняльного аналізу структури, функцій та нормативно-правової бази офіційних лабораторних мереж у п'яти країнах ЄС (Німеччині, Румунії, Польщі, Латвії та Литві) з метою подальшого використання під час розробки оптимальної моделі розвитку мережі українських офіційних випробувальних лабораторій, підпорядкованих Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Показано, які конкретні позитивні напрацювання та досвід різноманітних європейських лабораторних моделей Україна може використати у разі створення власної надійної мережі офіційних випробувальних лабораторій. Враховуючи сильні та слабкі сторони досліджуваних країн, українські експерти можуть пристосувати певну лабораторну систему відповідно до унікальних потреб і обставин нашої країни.

Ключові слова: випробувальні лабораторії, лабораторні мережі, офіційні лабораторії, офіційний нагляд (контроль), лабораторні випробування (дослідження).

нагляд харчові продукти випробувальні лабораторії європейський



Вступ. Випробувальні лабораторії (ВЛ) відіграють вирішальну роль в офіційному нагляді (контролі) за харчовими продуктами, кормами, здоров'ям і добробутом тварин, а також фітосанітарними параметрами в Європейському Союзі (ЄС). На ці лабораторії покладено відповідальність за проведення комплексних стандартизованих процедур тестування для забезпечення процедур контролю безпеки та якості сільськогосподарської та харчової продукції. Завдяки своїм точним аналізам вони сприяють охороні громадського здоров'я, підтримці добробуту тварин і запобіганню поширенню їх хвороб. Офіційні ВЛ проводять комплексну оцінку (дослідження) харчових продуктів, кормів для тварин та сільськогосподарських товарів, щоб переконатися в їх відповідності нормам і стандартам ЄС. Вони використовують сучасні методи для виявлення патогенів, забруднювачів, залишків пестицидів та інших потенційних небезпек, які можуть завдати шкоди здоров'ю як людей, так і тварин. Дані (результати), отримані ВЛ, надають важливу інформацію державним регуляторним органам для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо застосування необхідних заходів для захисту споживачів і навколишнього середовища. Ці лабораторії також допомагають у моніторингу здоров'я тварин та посівів, сприяючи ранньому виявленню та контролю хвороб, які можуть мати значні економічні наслідки. Діяльність ВЛ поширюється на нагляд за імпортованою продукцією, гарантуючи, що товари, які надходять до ЄС, відповідають необхідним критеріям безпеки та якості. Підтримуючи надійну мережу акредитованих ВЛ, ЄС може ефективно реагувати на нові загрози, впроваджувати превентивні стратегії та підтримувати цілісність свого харчового ланцюга. Ці лабораторні мережі сприяють прозорості, відстежуваності та підзвітності в сільськогосподарському та харчовому секторах, зміцнюючи довіру споживачів до продуктів, які вони споживають, і підтримуючи загальну стабільність продовольчої та сільськогосподарської систем ЄС.

Регламент офіційного контролю (Official Control Regulation, OCR) 2017/625 [1] в ЄС є комплексною нормативною основою для регулювання діяльності офіційних ВЛ та визначає основні вимоги, яких вони повинні дотримуватися, щоб забезпечити точність і надійність процедур тестування. Він містить вимоги щодо необхідності стандартизації та гармонізації методів випробувань (досліджень) для сприяння послідовним результатам у країнах - членах ЄС. Крім того, OCR 2017/625 пропонує створення національних референс-лабораторій (National Reference Laboratory, NRL), які слугують центрами передового досвіду у відповідних галузях, надаючи експертизу та рекомендації офіційним ВЛ у державах-членах ЄС. NRL відіграють ключову роль у забезпеченні однаковості та якості методів і результатів тестування (дослідження), таким чином підвищуючи загальну ефективність офіційного контролю в ЄС.

Будь-яка країна-член ЄС або країна-кандидат в члени ЄС повинна мати стабільно працюючу, самоокупну мережу офіційних (уповноважених) ВЛ, яка створена та функціонує відповідно до міжнародних принципів і стандартів якості та безпеки [2]. Наприклад, найважливішим елементом оцінки роботи ветеринарної служби будь-якої країни, яку здійснює Всесвітня організація охорони здоров'я тварин (World Organisation for Animal Health, WOAH), є оцінка послуг, наданих ветеринарній службі лабораторіями, що знаходяться в її підпорядкуванні (офіційними державними ВЛ та іншими ВЛ, сертифікованими ветеринарною службою в тій чи іншій спеціалізації). Під час такої оцінки багато уваги приділяється питанням оптимальної вертикальної незалежної структури національної лабораторної мережі та фінансової самоокупності ВЛ. Оцінці піддаються ВЛ, що діють в галузі здоров'я тварин, та ті, що працюють в галузі ветеринарного забезпечення охорони здоров'я людини. При цьому WOAH наголошує, що ветеринарні служби країн повинні обирати для цієї мети необхідні лабораторії, ліцензувати їх та проводити регулярні перевірки їх діяльності [3].

Україна як країна-кандидат на членство в ЄС повинна створити та розвивати національну мережу офіційних ВЛ, максимально наближених за структурою, функціями та методиками тестування до аналогічних лабораторних мереж країн-членів ЄС, що й обумовило необхідність проведення цього дослідження.

Мета роботи. Провести порівняльний аналіз структури, функцій та нормативно-правової бази офіційних лабораторних мереж у п'яти країнах ЄС (Німеччині, Румунії, Польщі, Латвії та Литві), який можна буде використати під час розробки оптимальної моделі розвитку мережі українських офіційних ВЛ, підпорядкованих компетентному органу (КО), а саме Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (ДПСС).

Матеріали і методи досліджень. Матеріалом слугували чинні в ЄС офіційні нормативно-правові документи, що регламентують діяльність офіційних ВЛ, та інформація, розміщена на офіційних сайтах міністерств, відомств та установ, діяльність яких пов'язана з безпекою харчових продуктів і кормів, здоров'ям і добробутом тварин, а також фітосанітарним контролем у Німеччині, Румунії, Польщі, Латвії та Литві. Пошук інформації здійснювали у всесвітній комп'ютерній мережі Internet за допомогою пошукового сервера Google (google/па). У роботі використано статистично-аналітичний метод аналізу інформації [4-6].

Результати досліджень та їх обговорення. На першому етапі роботи проведено порівняння п'яти обраних країн за рядом демографічних, географічних, адміністративних та статистичних показників (табл. 1) з метою встановлення та більш чіткого розуміння контекстуальних відмінностей між Німеччиною, Румунією, Польщею, Латвією та Литвою задля подальшого формування пропозиції до моделі формування та розвитку мережі українських офіційних ВЛ.

Серед п'яти розглянутих країн Румунія та Польща мають певні географічні та адміністративні подібності, що робить їх відносно ближчими до України. Ці країни мають значну кількість адміністративних одиниць (підрозділів) - 40 повітів у Румунії та 16 воєводств у Польщі, що робить їх схожими за адміністративним устроєм з Україною. Ця схожа структура разом із їхньою географічною близькістю позиціонує Румунію та Польщу як країни, що мають відповідний досвід, який можна використати під час розробки пропозиції щодо моделі розвитку українських офіційних ВЛ під керівництвом ДПСС.

Таблиця 1

Демографічні, географічні, адміністративні та статистичні показники деяких країн ЄС та України у 2021 р.

Показник	Німеччина	Румунія	Польща	Латвія	Литва	Україна
Населення країни у 2021 р., млн. чол.	83	19	38	1,8	2,8	41,2
Площа країни, км2	357 000	238 000	312 000	64 000	65 000	603 700
Відсоток земель сільськогосподарського призначення	51,0%	38,0%	48,0%	45,0%	46,0%	71,0%
Кількість адміністративних одиниць	16 земель	41 повіт	16 воєводств	36 країв (районів)	10 повітів	24 області
Кількість забитих на м'ясо свиней у 2021 р.	54 048 312	3 831 895	20 974 692	429 201	933 802	8 107 000
Дані про виробництво птиці у 2021 р. (т)	1 584 618	518 435	2 410 221	36 000	84 943	1 818 000
Дані про виробництво молока у 2021 р. (т)	31 978 956	981 338	14 399 902	980 100	1 551 145	8 714 000

При цьому, досвід Латвії та Литви є актуальним завдяки їх успішному переходу від радянської системи нагляду (контролю) за харчовими продуктами, здоров'ям тварин та фітосанітарними параметрами до нормативної бази ЄС. Трансформаційні процеси в цих країнах пропонують цінну інформацію про адаптацію регуляторної практики та створення ефективних офіційних систем контролю, що робить їх доречними тематичними дослідженнями для потенційного переходу в Україні. Крім того, на наш погляд, включення досвіду Німеччини є цінним, оскільки він демонструє більш децентралізований підхід із відносно незалежними функціонуючими харчовими та ветеринарними регіональними лабораторіями. Ця децентралізована структура представляє інтегруюючу модель для України, підкреслюючи, як така регіональна автономія може сприяти ефективному та локалізованому управлінню безпечністю харчових продуктів і заходами ветеринарного контролю, пропонуючи досвід, який можна застосувати до оптимізації власної нормативно-правової бази України.

На другому етапі роботи було проведено аналіз систем нагляду (контролю) за безпекою харчових продуктів і кормів, здоров'ям і добробутом тварин, а також фітосанітарними параметрами в окремих країнах ЄС.

У Німеччині в національному масштабі Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства (Bundesministerium fur Ernahrung und Landwirtschaft, BMEL) має майже виключну владу над питаннями, пов'язаними з безпекою харчових продуктів і кормів, а також здоров'ям і добробутом тварин [7]. Його юрисдикція охоплює ряд вищих федеральних органів, державних установ і федеральних науково -дослідних установ. До них, зокрема, належать Федеральне відомство із захисту прав споживачів і харчової безпеки (Bundesamt fur Verbraucherschutz und Lebensmittelsicherheit, BVL) [8], Федеральний інститут оцінки ризиків (Bundesinstitut fur Risikobewertung, BfR) [9], Федеральне агентство сільського господарства та продовольства Німеччини (Bundesanstalt fur Landwirtschaft und Ernahrung, BLE) [10], Інститут Фрідріха Леффлера (Friedrich Loeffler Institute, FLI) [11], Інститут Юліуса Кюна (Julius Kuhn Institute, JKI) [12] та Інститут Макса Рубнера (Max Rubner-Institut, VRI) [13]. Структура BMEL складається з двох офісів, розташованих у Бонні та Берліні, до складу яких входять загалом 8 відділів разом із 16 підвідділами (підрозділами). Відділ №3 відповідає за питання, пов'язані з харчуванням, безпекою харчових продуктів і кормів, а також за здоров'я та добробут тварин. У цьому контексті підвідділ №32 очолює головний ветеринарний лікар Німеччини, який також є представником держави у WOAH [7].

BVL функціонує як автономна федеральна установа вищого рівня, пов'язана з BMEL, ефективно виконуючи різні ролі в рамках співпраці між федеральними органами та органами відповідної адміністративно- територіальної одиниці - землі. BVL працює на двох майданчиках у Брауншвейзі (штаб-квартира та видача дозволів на засоби захисту рослин) та Берліні (охоплює безпеку харчових продуктів і кормів, матеріали, що контактують з харчовими продуктами, RASFF, ветеринарні лікарські засоби, генну інженерію, стандартизацію методів, референс-лабораторії та стійкість до антимікробних препаратів). Структура установи складається з п'яти окремих спеціалізованих підрозділів відділів разом із «Центральним відділом обслуговування» [8].

Німеччиною визначені як NRL наступні установи:

- до сфери управління BVL входять NRL для залишків пестицидів, металів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, ветеринарних препаратів, генетично модифікованих організмів (далі - ГМО) у продуктах тваринного походження [8];

- до складу BfR входять NRL для вірусів і бактерій у двостулкових молюсках, морських біотоксинів, Campylobacter, E. coli, Listeria monocytogenes, Trichinella, резистентності до антимікробних препаратів, діоксинів і поліхлорованих біфенілів у кормах і харчових продуктах, зоонозів (сальмонела), коагулазо-позитивного стафілококу, мікотоксинів та рослинних токсинів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, тваринного білку у кормах та добавок для використання в годівлі тварин [9];

- FLI є NRL для захворювань тварин, які підлягають повідомленню та реєстрації згідно з законодавством ЄС. FLI проводить обстеження та дослідження на африканську та класичну чуму свиней, пташиний грип, блутанг, африканську чуму коней, бруцельоз, ехінококоз, хвороби риб, ящур, хвороби молюсків, хворобу Ньюкасла, везикулярну хворобу свиней, сказ та трансмісивні губчастоподібні енцефалопатії [11];

- Інститут Юліуса Кюна виконує роль NRL для здоров'я рослин, зокрема щодо організмів, які підлягають моніторингу в усьому ЄС, і директив щодо боротьби зі шкідливими організмами (наприклад, Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus і Bursaphelenchus xylophilus) [12].

Щодо офіційних ВЛ, кожна з 16 земель Німеччини визначає лабораторії для аналізів харчових продуктів, кормів, здоров'я тварин і рослин. Кожна програма моніторингу розглядається як окремий проєкт з окремими списками лабораторій. Наприклад, у 2021 році розпочався проєкт, спрямований на тестування токсичних елементів у цукрі, в якому взяли участь 13 лабораторій, а саме: LGL Erlangen, CVUA RRW, CVUA Stuttgart, Institut fur Hygiene und Umwelt Hamburg, LALLF Rostock, LAV Halle, LAV Saarbrucken, LHL Wiesbaden, LLBB Berlin, LLBB Frankfurt, LSH Neumunster, LUA Speyer, LAV Bad Langensalza). Ці лабораторії працюють під керівництвом різних регіональних КО і функціонують автономно від центрального КО. Незважаючи на це, вони підлягають суворому нагляду та координації через систему NRL, які у свою чергу працюють під керівництвом центрального КО [7].

У Німеччині КО реалізовуються наступні моніторингові проекти:

- Загальнонаціональний план епіднагляду [14];

- Моніторинг харчових продуктів, косметики та споживчих товарів на наявність речовин чи мікроорганізмів, небажаних для здоров'я [15];

- Національний план контролю залишків [16];

- План нагляду за імпортом [16];

- Моніторинг зоонозів [17].

Підсумовуючи, слід зазначити, що в Німеччині мережа офіційних ВЛ функціонує з певним ступенем незалежності, оскільки регіональні лабораторії в різних федеральних землях працюють з певним рівнем автономії від NRL. Ця децентралізована структура узгоджується з ширшим підходом Німеччини до децентралізованих функцій держави. Проте важливо підкреслити, що Німеччина може похвалитися надійними та впливовими NRL, які активно виконують свої обов'язки. Крім того, існує помітна різниця щодо прийняття зразків: німецькі державні лабораторії досліджують виключно моніторингові зразки, тоді як зразки від приватних клієнтів не приймаються в рамках цієї системи, а досліджуються у приватних лабораторіях.

У Румунії п'ять КО органів розподіляють відповідальність за нагляд за системами контролю, пов'язаними з безпекою харчових продуктів, здоров'ям та добробутом тварин, а також здоров'ям рослин. Ці органи включають Національне санітарно-ветеринарне управління та управління безпеки харчових продуктів (National Sanitary Veterinary and Food Safety Authority, NSVFSA) [18], Міністерство охорони здоров'я Румунії (Ministry of Health of Romania, MH R) [19], Національний орган із захисту прав споживачів (Nati onal Authority for Consumer Protection, NACP) [20], Міністерство сільського господарства та сільського розвитку (Ministry of Agriculture and Rural Development, MARD) [21] і Міністерство навколишнього середовища, вод і лісів (Ministry of Environment, Waters and Forests, МЕWF) [22].

Основна частина повноважень щодо безпечності харчових продуктів, здоров'я та добробуту тварин виконується NSVFSA [18], до складу якого входить 13 дирекцій - три з них є генеральними дирекціями, а саме:

- Генеральна дирекція санітарно-ветеринарної та харчової безпеки (General Directorate of Sanitary, Veterinary and Food Safety, GSVFSD);

- Генеральна дирекція офіційного контролю;

- Генеральна дирекція внутрішніх справ та адміністрації.

Національне фітосанітарне управління (National Phytosanitary Administration, NPA), що діє під егідою MARD, відповідає за координацію програм моніторингу, спрямованих на залишки пестицидів у харчових продуктах рослинного походження. Воно також є єдиним центральним КО з питань здоров'я рослин [21].

Слід зазначити, що до складу GSVFSD входить відділ координації лабораторій, який виконує наступні основні функції [18]:

- проведення загальнодержавної оцінки з метою надання санітарно - ветеринарних дозволів національним ветеринарним інститутам, санітарним ветеринарним лабораторіям та лабораторіям безпеки харчових продуктів;

- підготовка та регулярне оновлення реєстру уповноважених санітарних ветеринарних лабораторій та лабораторій безпечності харчових продуктів, а також розповсюдження цієї інформації на веб-сайті NSVFSA;

- розробка необхідної документації та пропозицій щодо складу аналітичних комітетів, які беруть участь у призначенні та нагляді за ветеринарними референс-лабораторіями, NRL, санітарно-ветеринарними лабораторіями та лабораторіями безпечності харчових продуктів, обладнаними для аналізу зразків офіційного контролю у сферах, що включають корми, харчові продукти, здоров'я і добробут тварин;

- розгляд та підготовка пропозицій технічним управлінням щодо дозволу виконання та покладання відповідальності за аналіз зразків, зібраних під час офіційного контролю, на санітарні ветеринарні лабораторії та лабораторії безпеки харчових продуктів на основі аналізів, підготовлених національними ветеринарними референс інститутами (аналоги NRL);

- контроль, координація та консолідація забезпечення лабораторним обладнанням національних ветеринарних референс інститутів, санітарно - ветеринарних лабораторій та лабораторій безпечності харчових продуктів, пов'язаних із GSVFSD.

У Румунії на національному рівні функціонують три Центральні ветеринарні інститути, що підпорядковані NSVFSA, а саме:

- Інститут діагностики та здоров'я тварин (Institute for Diagnosis and Animal Health, IDAH) [23];

- Інститут гігієни та ветеринарії (Institute for Hygiene and Veterinary Public Health, IHVPH) [24];

- Інститут контролю ветеринарних біопрепаратів і лікарських засобів (Institute for Control of Biological Products and Veterinary Medicines, ICVBPM) [25].

IDAH координує роботу з діагностики та нагляду за здоров'ям тварин 40 окружних санітарно-ветеринарних лабораторій та лабораторій безпеки харчових продуктів (CSVFSL) [23]. Згідно з останньою інформацією, в Румунії було застосовано регіоналізацію та створено 8 регіонів із оновленими 16 лабораторіями за кошти Європейської Комісії.

IHVPH і вісім зональних уповноважених лабораторій відповідають за аналіз зразків у рамках Національного плану контролю залишків. Остання доступна інформація показує, що станом на 2018 рік існувало 38 лабораторій у сфері харчової безпеки для продуктів тваринного походження та 34 лабораторії у сфері кормів, які були акредитовані національним органом з акредитації Румунії (RENAR) відповідно до вимог ISO/IEC 17025 [26]. Лабораторії з аналізу кормів мають певну спеціалізацію: 11 лабораторій для аналізу вмісту тваринного білка, 3 лабораторії - для пестицидів, 10 лабораторій - для мікотоксинів, 6 лабораторій - для важких металів і 6 лабораторій - для антибіотиків і кокцидіостатиків у кормах [24].

Координаційна діяльність, пов'язана з безпечністю харчових продуктів нетваринного походження, здійснюється та контролюється Лабораторією санітарії, ветеринарії та безпеки харчових продуктів Бухареста (Sanitary Veterinary and Food Safety Laboratory Bucharest). Вона має статус NRL та акредитована за стандартом ISO/IEC 17025. Зараз у Румунії функціонує 41 акредитована лабораторія, що спеціалізуються на харчовій безпеці продуктів нетваринного походження, кожна з яких має акредитацію ISO/IEC 17025, надану RENAR. Серед цих лабораторій 41 призначена для мікробіологічних аналізів, 15 - для визначення мікотоксинів і 14 - для важких металів.

ICVBPM є основним національним органом, якому доручено оцінювати, видавати дозволи та проводити випробування ветеринарних лікарських засобів та пов'язаних з ними предметів ветеринарного призначення. У відповідності зі стандартом ISO/IEC 17025, інститут також отримав акредитацію для чотирьох своїх лабораторій від RENAR [25].

У мережі лабораторій MHR є 25 ВЛ, акредитованих RENAR на відповідність стандарту ISO 17025 [19]. Проте, чіткої інформації щодо функцій цих лабораторій в системі державного контролю безпечності харчових продуктів в Румунії ми не знайшли.

Національна фітосанітарна лабораторія (National Phytosanitary Laboratory, NPL) під наглядом MARD є призначеною NRL, відповідальною за вирішення питань фітосанітарного карантину, оцінки якості пестицидів і моніторингу залишків пестицидів у рослинах і рослинних продуктах під наглядом Національного фітосанітарного органу [21]. До складу NPL входять чотири окремі лабораторії - фітопатології, ентомології, контролю якості пестицидів і контролю залишків пестицидів у рослинах і рослинних продуктах. Таким чином, NPL виконує свою ключову роль у цьому спектрі фітосанітарних функцій.

Підсумовуючи, слід зазначити, що в Румунії офіційна лабораторна система зберігає значний ступінь фрагментації, незважаючи на поточні ініціативи, спрямовані на консолідацію. Ця фрагментація є, насамперед, результатом залучення п'яти окремих КО, які здійснюють нагляд за різними аспектами безпечності харчових продуктів та кормів, здоров'я тварин і фітосанітарного контролю. Варто зазначити, що ця складна організація поступово переживає процеси консолідації, що відображає прагнення країни підвищити ефективність і результативність своєї лабораторної мережі. Обнадійливим аспектом серед цієї складності є наявність Відділу координації лабораторій. Цей підрозділ відіграє ключову роль в організації діяльності в мережі офіційних ВЛ. Незважаючи на те, що система лабораторій Румунії наразі може демонструвати фрагментацію, поточні зусилля та роль Відділу координації лабораторій вказують на прагнення створити більш інтегровану та узгоджену структуру для офіційних лабораторних операцій у країні.

У Польщі адміністративна структура складається з чотирьох рівнів: центрального, 16 воєводств (регіонів), 380 повітів (округів) і 2478 гмін (муніципалітетів). Центральний рівень несе загальну відповідальність за контроль безпеки харчових продуктів і кормів, здоров'я і добробуту тварин, а також здоров'я рослин. Діяльність із впровадження та забезпечення виконання в основному здійснюється на рівнях воєводства та повіту, з ієрархічним зв'язком між центральним, воєводським та повітовим рівнями.

Міністерство сільського господарства та розвитку села Республіки Польща (Ministry of Agriculture and Rural Development, MARD) і Міністерство охорони здоров'я Республіки Польща (Ministry of Health, MH) є ключовими центральними органами влади. Угоди про співпрацю скеровують міжміністерську співпрацю та обмін інформацією, що поширюється на регіональний та районний рівні [27, 28].

У межах компетенції MARD розподілені окремі обов'язки: Ветеринарна інспекція (Veterinary Inspection, VI), яку очолює головний ветеринарний інспектор, контролює питання, що охоплюють здоров'я та добробут тварин, харчові продукти тваринного походження, сільську роздрібну торгівлю харчовими продуктами рослинного та тваринного походження, безпеку кормів, ветеринарні лікарські засоби та контроль імпорту харчових продуктів тваринного походження. VI структурно поділяється на Генеральну ветеринарну інспекцію (General Veterinary Inspectorate, GVI), 8 прикордонних ветеринарних інспекцій, 16 регіональних (воєводських) ветеринарних інспекцій (Regional (Voivodship) Veterinary Inspectorates, RVI) і 305 районних (повітових) ветеринарних інспекцій. Створене у 2009 році в структурі GVI Управління лабораторної політики контролює моніторинг залишків діоксину в харчових продуктах і кормах, а також призначає лабораторії для офіційного тестування в рамках державного контролю. В теперішній час у штаті цього управління працює три фахівці, які також займаються хворобами тварин і національними планами контролю залишків. Крім того, вони вивчають можливості потенційної спеціалізації на питаннях контролю безпечності кормів [27].

Національний ветеринарний науково-дослідний інститут (National Veterinary Research Institute - State Research Institute, NVRI-SRI) у м. Пулави, до складу якого входять NRL, контролюється MARD. Вони відповідають за координацію діяльності шістнадцяти регіональних ветеринарних лабораторій (Regional Veterinary Laboratories, RVL) на рівні воєводства. Функції NVRI - SRI/NRL включають моніторинг деяких інфекційних захворювань у тварин, моніторинг залишків контамінантів у харчових продуктах тваринного походження та небажаних речовин у кормах, нагляд за RVL та надання технічної допомоги VI та MARD. NVRI-SRI призначено NRL за певними напрямами наказом міністра MARD. Відповідно до «Закону про ветеринарну інспекцію», офіційні лабораторні аналізи проводять офіційні ВЛ:

- шістнадцять RVL, які входять до складу RVI;

- ветеринарні лабораторії, що входять до складу організаційних підрозділів VI, крім зазначених вище;

- NRL, як зазначено в законодавстві ЄС;

- інші лабораторії, затверджені VI.

Інспекторська служба здоров'я рослин та насіння (State Plant Health and Seed Inspection Service, SPHSIS) займається питаннями здоров'я рослин. Фітосанітарна діяльність PHSIS підтримується мережею офіційних лабораторій її Головного інспекторату, до складу якої входять [29]:

- Центральна лабораторія в м. Торунь, що включає фітосанітарну NRL, NRL з випробувань насіння, лабораторію аналізу ГМО та лабораторію аналізу залишків пестицидів [30];

- NRL з тестування насіння в м. Познань;

- підрозділи Центральної лабораторії в м. Торунь, які розташовані в шістнадцяти воєводствах та здійснюють фітосанітарну діагностику та дослідженням насіння [30].

Референс-підрозділи Центральної лабораторії в м. Торунь відповідають за координацію та нагляд за діяльністю у сфері фітосанітарного аналізу та оцінки насіннєвого матеріалу [30].

Аналіз залишків препаратів для захисту рослин також проводиться в Інституті захисту рослин - Національному дослідницькому інституті (Plant Protection Institute - National Research Institute), розташованому в м. Познань [31] та його трьох філіях (м. Познань, м. Білосток, м. Сосновець), а також Науково- дослідному інституті садівництва - Національному дослідницькому інституті (Institute of Horticulture - National Research Institute) у м. Скерневіце [32].

У MH Державна санітарна інспекція (State Sanitary Inspection, SSI) під керівництвом головного державного санітарного інспектора відповідає за контроль харчових продуктів нетваринного походження та поділяє відповідальність з VI за певний контроль харчових продуктів тваринного походження. Лабораторії SSI є офіційними лабораторіями з контролю харчових продуктів і уповноважені на цю діяльність відповідно до вимог «Закону про безпечність харчових продуктів». Їх аналітична робота охоплює загальну гігієну харчових продуктів, забруднювачі, мікробіологію, ГМО в продуктах харчування, залишки пестицидів у продуктах харчування, харчові добавки, матеріали, що контактують з харчовими продуктами, і дитяче харчування. У системі МН функціонує мережа з 16 регіональних лабораторій з філіями в регіонах та чотирьох призначених NRL: Національний інститут громадського здоров'я - Національний інститут гігієни (National Institute of Public Health - National Institute of Hygiene); Інститут харчових продуктів і харчування (Food and Nutrition Institute) та Воєводська санітарно-епідеміологічна станція (Wojewodzka Stacja Sanitarno-Epidemiologiczna, VSES) у м. Жешув з Тарнобжезьким відділом (яка є NRL для ГМО в харчових продуктах) та VSES у м. Варшава [28].

Підсумовуючи наведену інформацію, можна стверджувати, що офіційна лабораторна мережа Польщі демонструє стратегічну концентрацію, узгоджену з регіональною архітектурою країни. Вона складається з ветеринарних та санітарних лабораторій у кожному регіоні або воєводстві. Ці мережі тісно взаємодіють між собою за багатьма напрямами діяльності двох окремих компетентних органів - VI та SSI, що сприяє повному охопленню офіційними тестами підконтрольних об'єктів по всій Польщі.

Варто відзначити існування Управління політики лабораторій, яке відіграє ключову роль у координації діяльності ветеринарних лабораторій. Цей позитивний аспект підкреслює прагнення до оптимізації ефективності та результативності всієї лабораторної системи. По суті, лабораторна мережа Польщі являє собою позитивний баланс між децентралізацією, як це видно в регіональному розподілі лабораторій, і центральною координацією, прикладом є нагляд з боку Управління політики лабораторій. Ця комбінація забезпечує надійний та інклюзивний підхід до офіційних заходів тестування та контролю, що ще більше сприяє загальній цілісності польських систем безпеки харчових продуктів і здоров'я тварин.

У Латвії Міністерство сільського господарства відіграє ключову роль в забезпеченні всіх складових харчового ланцюгу. Департамент ветеринарії та продовольства міністерства контролює розробку політики, впровадження та розробку законодавства [33]. Продовольчій та ветеринарній службі (далі англ. - FVS) доручено здійснювати контроль, пов'язаний з безпечністю харчових продуктів і кормів, а також питаннями здоров'я та благополуччя тварин [34]. На місцевому рівні офіційний контроль здійснюють 11 територіальних структурних підрозділів FVS. Ці підрозділи, що охоплюють усю територію Латвії, функціонують під наглядом старших харчових або ветеринарних інспекторів та під наглядом Центрального офісу FVS. Кожен підрозділ поділяється на відділи нагляду за харчовими продуктами та ветеринарного нагляду. У цих підрозділах інспектори, офіційні ветеринари та уповноважені державою ветеринари виконують різноманітні контрольні завдання, що охоплюють системи харчового та ветеринарного контролю. FVS є єдиним КО для більшості секторів харчового ланцюгу в Латвії, за винятком імпорту, побічних продуктів тваринного походження та охорони здоров'я рослин [34].

У підпорядкуванні FVS знаходяться прикордонні інспекційні пости Департаменту прикордонного контролю, які здійснюють перевірки щодо імпорту тварин, харчових продуктів тваринного і рослинного походження та рослин [34]. Водночас Державна служба захисту рослин (State Plant Protection Service of the Republic of Latvia, SPPS), яка має 5 регіональних підрозділів, відповідає за здійснення контролю за здоров'ям рослин та засобами захисту рослин [35].

Інститут харчової безпеки, здоров'я тварин та навколишнього середовища (Institute of Food Safety, Animal Health and Environment «BIOR») займається діагностикою хвороб тварин і контролем харчових продуктів [36], а Національна фітосанітарна лабораторія (National Phytosanitary Laboratory, NPL) [37] відповідає за проведення тестів на рослинах і рослинних продуктах. BIOR складається з центральної установи, розташованої в м. Рига, і регіональних кабінетів прийому зразків, розташованих у містах і адміністративних округах Латвії. Виконання основних функцій BIOR забезпечують три підрозділи: лабораторія хімії; лабораторія мікробіології та патології; відділ обслуговування клієнтів [36].

Завдяки своїм компактним розмірам Латвія демонструє більш концентровану систему контролю, зосереджену навколо FVS та SPPS. Зокрема, єдина лабораторія в м. Рига (BIOR) займається безпекою харчових продуктів і здоров'ям тварин, а окрема лабораторія спеціалізується на питаннях здоров'я рослин (NPL). Цей спрощений підхід міг би запропонувати Україні цінний шаблон для впровадження системи лабораторного контролю харчових продуктів, здоров'я тварин і фітосанітарного тестування на регіональному рівні, черпаючи знання з ефективної централізованої системи Латвії.

У Литві Державна продовольча та ветеринарна служба (State Food and Veterinary Service of the Republic of Lithuania, SFVS) є центральним КО із загальною відповідальністю щодо безпеки харчових продуктів і кормів, здоров'я тварин, добробуту тварин і розведення тварин. Служба безпосередньо підзвітна уряду Литовської Республіки та міністру сільського господарства [38].

Національний інститут оцінки харчових та ветеринарних ризиків (National Food and Veterinary Risk Assessment Institute, NFVRAI) підпорядкований SFVS Литовської Республіки. NFVRAI призначено NRL для тестування параметрів безпеки харчових продуктів і здоров'я тварин. NFVRAI має центральну лабораторію у м. Вільнюс та 5 філій у м. Каунас, м. Паневежис, м. Шяуляй, м. Клайпеда та м. Тельш. Окрім NFVRAI та п'яти його філій-лабораторій, декілька зовнішніх лабораторій (з Німеччини, Латвії та Нідерландів) надають аналітичні послуги для офіційного контролю. Найбільшим підрозділом NFVRAI є ВЛ, в якій працює 218 співробітників: 50 з хімії; 23 з харчової мікробіології; 12 з ГМО; 12 з бактеріології; 10 з патології; 10 з серології; 9 з вірусології; 32 співробітники в лабораторіях філії у м. Каунас; 14 співробітників у лабораторіях філії у м. Паневежіс; 14 співробітників у лабораторіях філії в м. Шяуляй; 21 співробітник у лабораторіях філії в м. Клайпеда; 11 співробітників у лабораторії Тельшянської філії [39].

Державна служба рослинництва при Міністерстві сільського господарства (State Plant Service under the Ministry of Agriculture, SPSMoA) є центральним КО з питань охорони здоров'я рослин, дозволів на засоби захисту рослин і контролю за використанням і продажем засобів захисту рослин [40]. Обидва КО мають функції політики, контролю та координації. Територіальні органи підпорядковуються безпосередньо SFVS та SPSMoA відповідно та здійснюють контрольні функції за напрямками [39, 40].

У підпорядкуванні SPSMoA є дві випробувальні лабораторії [40]:

- лабораторія фітосанітарних досліджень, основна діяльність якої включає виявлення, ідентифікацію та підтвердження шкідників рослин, рослинної продукції та інших об'єктів; в лабораторії працюють завідувач, радник відділу, 11 головних спеціалістів, 7 спеціалістів;

- лабораторія перевірки якості продукції рослинництва.

Таким чином, Литва, як і Латвія, демонструє цілеспрямовану систему контролю, яка обертається навколо SFVS та SPSMoA. Хоча ця централізація очевидна, Литва підтримує 4 регіональних лабораторії з безпеки харчових продуктів і здоров'я тварин, а також 2 лабораторії, що спеціалізуються на питаннях здоров'я рослин. Цю всеосяжну модель могли б уважно розглянути українські експерти як потенційний план для запровадження процедур випробування на регіональному рівні для харчових продуктів, здоров'я тварин і фітосанітарних заходів.

Висновки та перспективи подальших досліджень:

1. Проведений огляд мереж (систем) офіційних ВЛ у Німеччині, Румунії, Польщі, Латвії та Литві представляє цінні відомості, які можна використати під час розробки концепції розвитку мережі офіційних ВЛ в Україні.

2. Мережа офіційних ВЛ Німеччини демонструє збалансований підхід між децентралізацією та центральною координацією. Регіональні лабораторії в різних федеральних землях працюють автономно, одночасно співпрацюючи з впливовими NRL, наявність яких демонструє відданість спеціалізованим обов'язкам, а практика дослідження лише фінансованих державою зразків моніторингу підкреслює вибірковість Німеччини.

3. Лабораторна система Румунії демонструє фрагментацію через участь п'яти різних компетентних органів, хоча зусилля щодо консолідації тривають. Наявність відділу координації лабораторій, на наш погляд, є позитивним аспектом, що свідчить про кроки до більш інтегрованої структури. Модель Румунії, незважаючи на складності, наголошує на потенційних перевагах координації та консолідації для ефективної діяльності.

4. Офіційна лабораторна мережа Польщі демонструє цілеспрямовану структуру, де ветеринарні та санітарні лабораторії стратегічно розподілені по регіонах. Наявність двох окремих КО разом із Управлінням політики лабораторій підкреслює збалансований підхід до децентралізації та централізованого нагляду. Польська система пропонує модель, яка поєднує регіональну спеціалізацію з загальною координацією.

5. Компактні розміри Латвії та Литви призвели до концентрованої системи контролю, зосередженої навколо SFVS та SPS MoA. Такий спрощений підхід міг би слугувати ефективним шаблоном для кожного регіону України, особливо враховуючи успішність його централізованої системи та існування спеціалізованих лабораторій.

6. Україна може черпати «натхнення» з різноманітних європейських моделей розвитку надійної мережі офіційних ВЛ. Враховуючи сильні сторони досліджуваних країн, українські експерти можуть пристосувати певну лабораторну систему відповідно до нагальних потреб нашої країни.

Перспектива подальших досліджень полягає в розробці пропозицій та можливих варіантів щодо реорганізації державних лабораторій ветеринарно - санітарної експертизи на агропродовольчих ринках України з урахуванням досвіду та вимог європейських країн.



ANALYSIS OF MODERN APPROACHES TO THE CREATION AND OPERATION OF A NETWORK OF OFFICIAL TESTING LABORATORIES IN SOME EU COUNTRIES (REVIEW)

Mezhenskyi A.O., Mezhenska N.A.

Introduction. Testing laboratories (TLs) play a crucial role in the official control of food, feed, animal health and welfare, and phytosanitary parameters in the European Union (EU). Ukraine, as a candidate country for EU membership, must develop its own network of official TLs that are as close as possible in structure, functions and testing methods to the laboratory networks of EU member countries.

The goal of the work. Conduct a comparative analysis of the structure, functions and regulatory framework of official laboratory networks in Germany, Romania, Poland, Latvia and Lithuania with a view to using them in developing a model for the development of a network of Ukrainian official TLs subordinate to the competent authority (CA).

Materials and methods. The material was official EU regulations governing the activities of official TLs, and information from the websites of ministries, departments and institutions whose activities are related to food and feed safety, animal health and welfare, as well as phytosanitary control in Germany, Romania, Poland, Latvia and Lithuania. A statistical-analytical method of information analysis was used.

Results of research and discussion. Germany's network of official TLs demonstrates a balanced approach between decentralization and central coordination. Regional laboratories in the federal states operate autonomously, while collaborating with national specialized reference laboratories (NRLs). The practice of examining exclusively state-funded monitoring samples highlights Germany's selectivity. The Romanian laboratory system exhibits fragmentation through the involvement of five different CAs in the supervision. The presence of a laboratory coordination department is a positive aspect and indicates steps towards a more integrated structure. The Romanian model, although complex, highlights the potential benefits of coordination and consolidation for effective performance. Poland's official laboratory network demonstrates a focused structure in which veterinary and sanitary laboratories are strategically distributed across regions. Having two separate CAs along with the Office of Laboratory Policy emphasizes a balanced approach to decentralization and centralized oversight. This system offers a model that combines regional specialization with overall coordination. The compact size of Latvia and Lithuania has led to the creation of a concentrated control system centered around two CAs. This simplified approach could serve as a template for each region of Ukraine, especially given the success of its centralized system and the existence of specialized laboratories.

Conclusions and prospects for further research. Ukraine can use the positive developments and experience of analyzed European laboratory models when creating its own network of official TLs. Given their identified strengths and weaknesses, it is possible to adapt a specific laboratory model to the specific needs and circumstances of Ukraine.

Keywords: testing laboratories, laboratory networks, official laboratories, official supervision (control), laboratory tests (research).



REFERENCES

1. Ofitsiinyi vebportal parlamentu Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy [Official website of the Parliament of Ukraine. Legislation of Ukraine] (2019, December 12.). Rehlament Yevropeiskoho Parlamentu i Rady (IeS) 2017/625 vid 15.03.2017 pro ofitsiinyi kontrol ta inshu ofitsiinu diialnist, shcho provadytsia dlia zabezpechennia zastosuvannia polozhen kharchovoho ta kormovoho prava, pravyl shchodo zdorovia i blahopoluchchia tvaryn, zdorovia roslyn ta zasobiv zakhystu roslyn [REGULATIONS REGULATION (EU) 2017/625 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 15 March 2017 on official controls and other official activities performed to ensure the application of food and feed law, rules on animal health and welfare, plant health and plant protection products}. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_026-17#Text.

2. Mezhenskyi, A.O. (2023). Perspektyvy optymizatsii merezhi vyprobuvalnykh (veterynarno-diahnostychnykh) laboratorii v Ukraini [Prospects for optimizing the network of testing (veterinary-diagnostic) laboratories in Ukraine]. Proceedings from «Modern epidemic challenges in the concept of «One Health»: IV shchorichna Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia (23-24 travnia 2023 r.) - IVnd Annual International Scientific and Practical Conference. Ternopil, 46 [in Ukrainian].

3. World Organisation for Animal Health. (2023). Quality of Veterinary Services. Terrestrial Code. https://www.woah.org/en/what-we-do/standards/codes-and-manuals/terrestrial-code-online-access/?id=169&L= 1 &htmfile=titre_1.3.htm.

4. Holovach, A.V., Yerina, A.M., Kozyriev O.V., et al. (1993). Statystyka: Pidruchnyk [Statistics: Textbook]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

5. Stehnii, B.T., Herilovych, A.P., et al. (2015). Metody informatsiino-analitychnoho zabezpechennia transferu ta provaidynhu innovatsii u haluzi veterynarnoi medytsyny [Methods of information and analytical provision of transfer and provision of innovations in the field of veterinary medicine]. Veterynarna medytsyna - Veterinary medicine, Vol. 101, 236-237 [in Ukrainian].

6. Teleshun, S.O., & Reiterovych, I.V (2013). Informatsiino-analitychna diialnist v derzhavnomu upravlinni: navch.-metod. materialy [Information and analytical activity in public administration: teaching method. materials], Kyiv: NADU [in Ukrainian].

7. Federal Ministry of Food and Agriculture's (2023). Ministry. Organization. https://www.bmel. de/DE/Home/home_node.html.

8. Website the Federal Office of Consumer Protection and Food Safety (2023). Tasks. https://www.bvl.bund.de/DE/Home/home_node.html.

9. Website the Federal Institute for Risk Assessment (2023). The German Federal Institute for Risk Assessment (BfR). https://www.bfr.bund.de/en/the_german_federal_institute_ for_risk_assessment bfr_-572.html.

10. Federal Agency for Agriculture and Food (2023). Administrative Organs. https://www.ble.de/EN/BLE/ble_node.html.

11. Friedrich Loeffler Institute (2023). About us. https://www.fli.de/en/about-us/the-fli.

12. Julius Kuhn Institute (2023). Our tasks. https://www.julius-kuehn.de/en/topics.

13. Max Rubner Institute (2023). Max Rubner-Institut. https://www.mri.bund.de/de/ueber- das-mri/das-mri/.

14. Federal Office of Consumer Protection and Food Safety (2023). Nationwide surveillance plan (Bundesweiter Uberwachungsplan). https://www.bvl.bund.de/DE/Arbeitsbereiche/01_ Lebensmittel/01_Aufgaben/02_AmtlicheLebensmittelueberwachung/03_BUEP/lm_buep_node.html

15. Federal Office of Consumer Protection and Food Safety (2023). Monitoring (Monitoring gemaB §§ 50-52 LFGB). https://www.bvl.bund.de/DE/Arbeitsbereiche/01_Lebensmittel/01_Aufgaben/02_AmtlicheLebensmittelueberwachung/04_Monitoring/lm_monitoring_node.html.

16. Federal Office of Consumer Protection and Food Safety (2023). National residue control plan and Import surveillance plan (Nationaler Ruckstandskontrollplan (NRKP). https://www.bvl.bund.de/DE/Arbeitsbereiche/01_Lebensmittel/01_Aufgaben/02_AmtlicheLebensm ittelueberwachung/05_NRKP/lm_nrkp_node .html.

17. Federal Office of Consumer Protection and Food Safety (2023). Zoonoses monitoring (Zoonosen-Monitoring). https://www.bvl.bund.de/DE/Arbeitsbereiche/01_Lebensmittel/01_

Aufgaben/02_AmtlicheLebensmittelueberwachung/06_ZoonosenMonitoring/lm_zoonosen_monitor ing_node.html.

18. National Sanitary Veterinary and Food Safety Authority (2023). About ANSVSA. http://www.ansvsa.ro/ansvsa/despre-ansvsa.

19. Website the Ministry of Health (2023). Structura organizatorica. https://ms.ro/en/mini stry/structure/structura-organi zatorica/.

20. National Authority for Consumer Protection (2023). About Us. https://anpc.ro/conducere/#.

21. Ministry of Agriculture and Rural Development (2023). Organization Chart. The Regulation on the Organization and Functioning of MARD. https://www.madr.ro/en/organization- chart/the-regulation-on-the-organization-and-functioning-of-mard.html.

22. Ministry of Environment, Water and Forests (2023). Materiale de Informare. http://www.apepaduri.gov.ro/categorie/materiale-de-informare/35/.

23. Institute for Diagnosis and Animal Health (2023). Rules of Organization and Functioning. http://www.idah.ro/Despre/ROF.aspx.

24. Institute for Hygiene and Veterinary Public Health (2023). Rolul Institutului. http://www.iispv.ro/home/rolul-institutului.

25. Institute for Control of Veterinary Biological Products and Medicines (2023). Despre ICBMV. http://www.icbmv.ro/en/about-icbmv.

26. Accreditation Association from Romania - National Accreditation Body (2023). Statutul Asociafia de Acreditare din Romania (RENAR) - Organismul National de Acreditare. https://www.renar.ro/index.php/en/despre/organizare.

27. Ministry of Agriculture and Rural Development Republic Poland (2023). What we do. https://www.gov.pl/web/agriculture/what-we-do1.

28. Ministry of Health Republic Poland (2023). About the ministry. https://www.gov.pl/web/zdrowie/podstawowe-informacje.

29. Website the State Plant Health and Seed Inspection Service (2023). About Inspection. https://piorin.gov.pl/en/about-inspection/.

30. State Plant Health and Seed Inspection Service (2023). Central Laboratory. http://piorin.gov.pl/en/central -laboratory/.

31. Plant Protection Institute - National Research Institute (2023). About Us. https://www.ior.poznan.pl/1853,about-us.

32. Institute of Horticulture - National Research Institute (2023). About HRI. https://www.hriresearch.org/about-HRI.

33. Ministry of Agriculture Republic of Latvia (2023). Structure. https://www. zm.gov.lv/en/structure.

34. Ministry of Agriculture Republic of Latvia (2023). Areas of activity.

https://www.pvd.gov.lv/en/areas-activity.

35. State Plant Protection Service of the Republic of Latvia (2023). About Us. https://www.vaad.gov.lv/en?utm_source=https%3A%2F%2Fsearch.yahoo.com%2F.

36. Institute of Food Safety, Animal Health and Environment «BIOR» (2023). About Us. https://bior.lv/en/about-institute-bior/about-us.

37. State Plant Protection Service of the Republic of Latvia (2023). National Phytosanitary Laboratory. https://www.vaad.gov.lv/en/national-phytosanitary-laboratory.

38. State Food and Veterinary Service of the Republic of Lithuania (2023). About Us. https://vmvt.lt/what-we-do? language=en.

39. National Food and Veterinary Risk Assessment Institute (2023). Facts and Figures. Structure. https://nmvrvi.lt/en/structure/.

40. State Plant Service under the Ministry of Agriculture (2023). Structure. Activity. https://nmvrvi.lt/en/structure/. Размещено на Allbest.ru