Інформаційно-правовий механізм реалізації принципу гендерної рівності в системі органів державної влади України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інформаційно-правовий механізм реалізації принципу гендерної рівності в системі органів державної влади України

Баласинович Наталія Олександрівна здобувачка ступеня доктора філософії з політології кафедри парламентаризму



Анотація

Визначено сутність і структуру інформаційно-правового механізму реалізації принципу гендерної рівності в системі органів державної влади України, який включає взаємозалежні і взаємоузгоджені управлінські дії, пов'язані з методами збору інформації та державного регулювання гендерних законодавчих і нормативно-правових актів.

Зазначено, що принцип гендерної рівності є базовим у гендерній політиці і характеризується паритетним представленням жінок і чоловіків в усіх сферах їх життя.

Наголошено на важливості застосування у системі органів державної влади таких методів збору інформації, як опитування та анкетування виборців, робота з місцевою громадою, інтерв'ю з експертами, спеціальні опитувальні програми, зокрема ті, що сприяють розробці «гендерних паспортів» територіальних громад і держави та програм реалізації державної гендерної політики в усіх сферах діяльності.

Класифіковано групу методів державного регулювання гендерних законодавчих і нормативних актів, до яких віднесено різні способи впливу на державну гендерну політику: ті, що пов'язані з імплементацією міжнародних конвенцій і стратегій та ті, що сприяють розробці й покращенню законів України і державних програм у зазначеній сфері.

Зазначено, що запровадження інформаційно-правового механізму реалізації принципу гендерної рівності в системі органів державної влади сприятиме виконанню Цілей сталого розвитку України, визначених на період до 2030 року та підвищенню інформаційної й організаційно-правової компетентності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Наведено приклад проведення збору інформації для розроблення «гендерного портрету» і моніторингу гендерного паритету - принципу симетричного та рівноважного представлення чоловіків і жінок у всіх сферах суспільного життя на базі Васильківської міської ради Київської області.

Ключові слова: гендерна політика, гендерна рівність, органи державної влади, інформація, компетентність, методи збору інформації, методи регулювання гендерної політики, інформаційно-правовий механізм.



Abstract

Balasinovich Natalia Alexandrovna Candidate of Philosophy in Political Science of the Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Department of Parliamentarism)

INFORMATIONAL AND LEGAL MECHANISM FOR IMPLEMENTATION OF THE PRINCIPLE OF GENDER EQUALITY IN THE SYSTEM OF PUBLIC AUTHORITIES OF UKRAINE

The essence and structure of the informational and legal mechanism for the implementation of the principle of gender equality in the system of state authorities of Ukraine has been determined, which includes interdependent and mutually coordinated management actions related to methods of information collection and state regulation of gender legislative and regulatory acts.

It is noted that the principle of gender equality is basic in gender policy and is characterized by equal representation of women and men in all spheres of their lives.

Emphasis is placed on the importance of using in the system of state authorities such methods of information collection as surveys and questionnaires of voters, such as surveys and questionnaires of voters, work with the local community, interviews with experts, special survey programs, in particular those that contribute to the development of "gender passports" of territorial communities and the state and programs for the implementation of state gender policy in all spheres of activity.

A group of methods of state regulation of gender legislative and normative acts is classified, which includes various methods of influencing state gender policy: those related to the implementation of international conventions and strategies and those that contribute to the development and improvement of laws of Ukraine and state programs in the specified area.

It is noted that the introduction of the information and legal mechanism for the implementation of the principle of gender equality in the system of state authorities will contribute to the implementation of the Sustainable Development Goals of Ukraine, defined for the period up to 2030 and increasing the information and organizational and legal competence of officials of state authorities and local self-government bodies.

An example of collecting information for the development of a "gender passport" and monitoring gender parity - the principle of symmetrical and balanced representation of men and women in all spheres of public life on the basis of the Vasylkiv city council of the Kyiv region - is given.

Keywords: gender policy, gender equality, state authorities, information, competence, methods of information collection, methods of gender policy regulation, information and legal mechanism.



Вступ

Постановка проблеми. Ідея дослідження пов'язана із сучасними вимогами українського суспільства і держави до органів державної влади (далі - ОДВ) всіх рівнів (державні, обласні, місцеві) та форм організації (представницькі, виконавчі) щодо реалізації державної гендерної політики, визначеної відповідними законодавчими і нормативно-правовими актами, які ґрунтуються на міжнародних конвенціях і стратегіях. Однак, у цій системі ОДВ не достатньо відпрацьовані механізми їх реалізації, зокрема інформаційно-правовий, який незважаючи на те, що інформаційне суспільство в Україні активно розвивається і є однією з пріоритетних галузей держави, а чинне законодавство у зазначені сфері є достатньо розвинутим, все ж потребує наукового обґрунтування і впровадження в систему органів державної влади.

Причиною такої ситуації є недостатній рівень професійної підготовки посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування до реалізації гендерної політики, що ґрунтується на принципі рівних можливостей для чоловіків і жінок в усіх сферах їх життєдіяльності.

Нині, коли Україна перебуває у війні з рф і виконує завдання щодо захисту свого суверенітету і своєї територій на воєнному фронті, в інших сферах діяльності перед нею стоять завдання щодо виконання Цілей сталого розвитку, визначених на період до 2030 року, серед яких - ціль «Гендерна рівність», та процесів європейської інтеграції, якими передбачено вирішення поставлених завдань Європейською Комісією, серед яких - приведення чинного законодавства до міжнародних стандартів.

Тому важливим є прискорення процесів імплементації міжнародного законодавства у сфері реалізації гендерної політики, що можливо здійснити шляхом системного застосування посадовими особами ОДВ сучасних методів збору інформації та правового регулювання як взаємозалежних і взаємообумовлених складових елементів відповідного інформаційно-правового механізму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток інформаційного суспільства та запровадження нормативно-правових норм поведінки людини стимулюють становлення паритетності між чоловіками і жінками в усіх сферах життєдіяльності держави, сприяють утвердженню фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, створенню умов для індивідуального й

суспільного розвитку гуманістичних цінностей. Цій проблематиці приділено достатньо уваги вітчизняними вченими з різних галузей науки.

Практично, напочатку ХХІ ст. в Україні розвиваються гендерні дослідження у різних галузях науки: в освіті (Т.В. Бурчинська, В.В. Васильєва, Л.І.Даниленко, І.А. Жеребкіна, Н.Б. Ісакова, Н.В. Лавриненко та ін.); у державному управлінні (Т.В. Василевська, Л.В.Гонюкова, Н.В. Грицяк, В.А. Гошовська, Л.І.Кормич, Н._.Комих, М.І. Пірен, В.В.Сичова та ін.); в історії - М. Богачевська-Хом'як, Т.М. Мельник, О.Ю. Кобилянська та ін.); в юридичній сфері (І.О. Грицай, К.Б. Левченко та ін.); у соціології (Т.І.Марценюк, О.І.Суслова та ін.), у політології (О.М. Венгер, М.А. Бучин, В.Гошовська, О.М. Скнар та ін.). Однак, не зважаючи на значні дослідження зазначеної проблематики, питання інформаційно-правового забезпечення в системі органів державної влади України окремо не розглядалось.

Для дослідження зазначеної теми нами використано такі методи дослідження, як: структурно-функціональний - сприяв розгляду механізмів забезпечення реалізації гендерної рівності в системі органів державної влади України та її складових елементів - правової, організаційної, технологічної, що дало можливість обґрунтувати двокомпонентну модель інформаційно- правового механізму; системний - дозволив розглянути гендерні відносини в суспільстві і державі на основі чинного гендерного законодавства та міжнародних конвенцій і стратегій, на яких він базується; емпіричні методи дослідження (опитування, тестування) громадян в експериментальному регіоні (м. Васильків Київської області) - для розроблення «гендерного портрету територіальної громади» та програми подолання гендерної нерівності; методи моделювання та прогнозування - для визначення й аналізу перспективних напрямів забезпечення гендерної рівності в системі органів державної влади України, зокрема в умовах воєнного стану і повоєнної відновлення нашої держави.

Мета статті - визначити сутність і структуру інформаційно-правового механізму реалізації принципу гендерної рівності в системі органів державної влади України та надати практичні рекомендації щодо його використання.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

- відібрати групу методів збору інформації для розробки «гендерного паспорту» територіальної громади експериментального регіону та програми реалізації державної гендерної політики в усіх сферах життєдіяльності жінок і чоловіків;

- класифікувати методи державного регулювання гендерних законодавчих і нормативних актів на ті, що пов'язані з імплементацією міжнародних конвенцій і стратегій у вітчизняне законодавство та на ті, що сприяють розробці й покращенню чинних законів України і державних програм у зазначеній сфері;

- надати практичні рекомендації посадовим особам ОДВ та ОМС щодо запровадження інформаційно-правового механізму реалізації принципу тендерної рівності для підвищення їх інформаційної й організаційно-правової компетентності.



Виклад основного матеріалу

Важливою задачею для покращення ситуації у сфері державної влади є забезпечення тендерної рівності, яка передбачає встановлення паритетного представлення в усіх сферах діяльності жінок і чоловіків. Також встановлює рівні можливості для їх реалізації в суспільстві і державі. Цьому сприяють засоби інформаційного забезпечення, які нині активно розвиваються у багатьох країнах світу і в Україні, зокрема.

Завдяки запровадженню гендерних індикаторів практично в усіх сферах життєдіяльності та інформаційно-комп'ютерних технологій (далі - ІКТ) вдається визначати і, відповідно, регулювати стан реалізації гендерної рівності в системі органів державної влади України.

Це можливо, по - перше, завдяки встановленню чітких критеріїв якості для кожного із суб'єктів реалізації гендерної рівності в системі ОДВ відповідно до Міжнародних стандартів якості ISO 9000. По-друге, - завдяки стрімкому розвитку ІКТ, про що свідчить, наприклад, показник Індексу розвитку ІКТ (GKI): гендерний державний законодавчий

- у 2015 році за цим індексом GKI Україна займала 79 місце серед 167 в країн світу; у 2020 р. - 77 місце зі 154 країн світу [11];

- у 2021 р. - 66 місце із 154 країн світу [12];

- у 2022 р. - 68 місце із 157 країн світу [10].

Як зазначають науковці, GKI досліджується за 23 показниками, які поділені на 3 групи - інфраструктура, доступ і використання і які зазначають, що його зростання в Україні відбулося за рахунок таких переваг, як: «фіксована широкосмугова швидкість завантаження (29 місце); випускники вищих навчальних закладів за програмами ІКТ (31 місце); електронна участь (45 місце)» [10, с. 51].

Ними також виявлені «слабкі місця», які потребують «збільшення покриття мобільної мережі 3G/4G (87 місце); підвищення рівня інвестиції в телекомунікаційні послуги (76 місце); зростання мобільного широкосмугового кошику (82 місце); поліпшення умов для розвитку конкуренції у сфері Інтернету та телефонії (101 місце); збільшення кількості користувачів Інтернету (80 місце); зростання кількості домогосподарств із доступом до Інтернету (79 місце); розвиток індивідуальних стандартних навичок ІКТ (75 місце) та ін.» [10, с. 51].

Ми погоджуємося з такими висновками і вважаємо, що для створення справжнього суспільства тендерної рівності необхідно включити тендерний компонент у формування і функціонування всього державного механізму та створення на різних рівнях політики і публічного управління спеціальних структур в ОДВ для моніторингу ефективності таких дій.

Аналізуючи статистичні дані за показником «випускники вищих навчальних закладів за програмами ІКТ», звертаємо увагу на показник «оновлення кадрів в ОДВ та ОМС України в останні роки» і встановлюємо, що динаміка зміни рівня освіти державних службовців позитивна. Про це свідчить зростання кількості працюючих в ОДВ, які закінчили заклади вищої освіти (далі - ЗВО).

Наприклад, в ОДВ у 2017 р. працювало 83,4% фахівців з вищою освітою, у 2021 році - 92,3% р.; в ОМС у 2017 р. - 70,8% , у 2021 р. - 74,5% [1]. Кількість державних службовців, які підвищили кваліфікацію зросла з 40235 осіб у 2016 р. до 47222 осіб у 2020 р. [7].

Ці дані свідчать про позитивну динаміку розвитку професіоналізму у сфері публічного управління. Згідно статистичних даних станом на 31 березня 2023 року фактична кількість державних службовців становить 166 253 осіб [9]. З них, згідно публічного звіту Голови НАДС України у 2022 році «Диплом про вищу освіту за освітнім ступенем магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» отримали 425 державних службовців та посадових особи місцевого самоврядування» [7].

Тобто, інформаційна трансформація українського суспільства призвела до суттєвих змін у кадровій політиці в системі ОДВ та ОМС України і потребує відповідних оновлених форм роботи з персоналом.

Світовий досвід щодо забезпечення кваліфікованими кадрами органів влади та муніципалітетів вказує на необхідність посилення цієї роботи шляхом застосування сучасних концепцій підготовки кадрів, таких як:

- формування правлячої еліти, що сприяє зміні стану кадрового забезпечення в органах влади з категорії «бідний за кадрами» у стан «забезпечений кадрами»;

- розвиток людських ресурсів «з нуля», що сприяє залученню молодих, незаангажованих старою державною політикою, фахівців до публічної служби та розвитку ефективності наявних людських ресурсів.

Нині особлива увага у різних країнах світу, які досягли значного успіху у питаннях державного управління, приділяється «створенню відкритих та прозорих конкурсних процедур; запровадженню принципів рівного доступу для всіх, хто бажає працювати професійно; професійній адаптації; просуванню державних службовців через ієрархічні градації, механізми оцінки діяльності державних і муніципальних служб» [1, с. 5.]. НАДС України системно проводить на національному рівні різноманітні заходи з розвитку кадрового потенціалу державних службовців із застосуванням ІКТ на електронних платформах державної служби. На рівні місцевого самоврядування активізуються різноманітні теми для обговорення з громадянами під час теле- чи радіодебатів, дискурсів, діалогів, громадських слухань, зустрічей, конференцій, семінарів, нарад, зборів тощо; запровадження телефонних гарячих ліній, Інтернет-конференції, Інтернет дебатів, організації громадських приймалень, кабінетів тощо [7].

У цілому поява Міжнародних стандартів якості ISO 9000 [8] та міжнародних індексів з оцінювання рівня розвитку ІКТ, таких як Інклюзивний індекс Інтернету, Глобальний індекс підключення, Індекс мережевої готовності, Глобальний індекс кібербезпеки та ін., сприяють подоланню гендерної дискримінації та гендерної нерівності в Україні, як і в інших країнах, що розвиваються.

У проведеному нами дослідженні визначено чинники гальмування процесів подолання гендерної нерівності. Ними виявилися стійкі гендерні стереотипи, які спостерігаються в основному при працевлаштуванні, професійному зростанні й оплаті праці, зокрема:

- найбільша кількість жінок працевлаштована у сфері здоров'я (58%) й освіти (52%), соціальній сфері (51%); в управлінській сфері найменше жінок представлено у громадських об'єднаннях, на транспорті, у сільському господарстві, в інформації та комунікаціях, у сфері природних ресурсів та охорони навколишнього середовища;

- чим більше жінок в ОДВ та ОМС, тим менше вони страждають від конфліктів, на що вказують дані ПРООН (2021 р.): максимум постраждалих від конфлікту жінок там, де їх на керівних посадах 16%; мінімум - там, де їх 35% [13]. Ми пояснюємо це психофізіологічними особливостями чоловіків і жінок у владі, їхніми стилями управління, які суттєво відрізняються: у жінок він найбільш емоційний і ґрунтується на співчутті; у чоловіків - авторитарний і ґрунтується на бажанні керувати. Зазначені відмінності стають більш відчутними у середньому і старшому віці, саме тоді, коли чоловіки і жінки посідають керівні посади в органах влади.

Тому ми вважаємо, що гендерні стереотипи часто виникають через брак своєчасно поданої і засвоєної чоловіками і жінками інформації.

Запропонований нами інформаційно-правовий механізм забезпечення реалізації принципу гендерної рівності в системі органів державної влади включає відповідні управлінські методи щодо збору інформації та державного регулювання гендерних законодавчих і нормативно-правових актів (див. рис.1).

Джерело: авторська розробка.

Рис.1

Як видно з рисунку 1, до першої складової інформаційно-правового механізму забезпечення реалізації принципу гендерної рівності в системі ОДВ нами віднесено збір інформації як управлінську дію, яка включає відповідний комплекс методів, зокрема: опитування (виборців, громадян під час перепису населення, через громадські сайти, у будинках пристарілих тощо); анкетування; робота з місцевою громадою, інтерв'ю з експертами, спеціальні опитувальні програми тощо.

Для їх застосування в ОДВ створюється відділ інформаційного забезпечення і залучаються фахівців, які володіють інформаційною компетентністю, що сприяє своєчасному отримуванню інформації для створення різних баз даних, їх обробки й аналізу, розробленню «гендерного портрету територіальної громади», що складається з урахуванням відповідних Методичних рекомендацій [5].

На базі експериментального регіону (м. Васильків Київської області) нами проведено збір інформації для створення «гендерного портрету території», для чого різним ОДВ було запропоновано такі опитувальники:

- управлінню соціального захисту населення Васильківської міської ради - збір інформації про осіб з числа ВПО, про жінок і чоловіків, які скористались соціальними допомогами у минулому році;

- відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУМП Київський області - про кількість звернень щодо домашнього насильства, які надійшли протягом минулого року, про кількість звернень щодо домашнього насильства, які надійшли протягом І півріччя поточного року;

- відділ з питань реєстрації місця проживання ЦНАП - про розподіл населення за віком та статтю, про міграцію населення Васильківської МТГ за минулий рік;

- відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління ПФ України у Київської області - про розподіл населення за економічною активністю станом на початок поточного року;

- КНП «Васильківська БЛІЛ», КНП «Васильківський ЦПМСД» - про працівників сфери охорони здоров'я Васильківської МТГ, про природний рух населення за минулий рік, про природний рух населення за І півріччя поточного року;

- управлінню культури, туризму та охорони культурної спадщини Васильківської міської ради - про кількість дітей та працівників в закладах культури Васильківської міської територіальної громади;

- управлінню освіти Васильківської міської ради - про кількість дітей та працівників в закладах загальної середньої освіти Васильківської міської територіальної громади, про кількість дітей та працівників в закладах дошкільної освіти Васильківської міської територіальної громади, про кількість дітей та працівників в закладах позашкільної освіти Васильківської міської територіальної громади ;

- Васильківській міській раді - про склад Васильківської міської ради УІІІ скликання про склад постійних комісій Васильківської міської ради УІІІ скликання про склад керівництва Васильківської міської ради.

За допомогою «гендерного паспорта території» здійснюється моніторинг змін у цій сфері, пропонуються відповідні завдання для покращення ситуації, розробляються програми реалізації державної гендерної політики на місцях.

До другої складової цього механізму нами віднесено методи регулювання гендерного законодавства, який враховує «сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни» [2, с. 37]. Такими методами регулювання є нормативно-правові акти, покладені в основу міжнародної і вітчизняної гендерної політики. Нами класифіковано їх на такі, що забезпечують імплементацію міжнародного законодавства у вітчизняне та на ті, що його вдосконалюють шляхом розроблення нових гендерних законів та інших нормативно-правових актів.

До базових нормативно-правих актів, що імплементовані у вітчизняне законодавство, віднесено:

- Загальну декларацію прав людини (1948 р.), в якій закріплено в міжнародному праві поняття «права людини», яка покладена в основу нормативно-правових актів країн з розвиненою демократією;

- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.), яким Міжнародна організація праці (МОП) закріпила право на рівну оплату за працю рівної цінності;

- Конвенцію про рівну винагороду працівників чоловіків і жінок за працю рівної цінності (ст. 2);

- Конвенцію про охорону материнства (1952 р.), яка поширюється як на жінок, зайнятих на промислових підприємствах, так і на жінок, зайнятих на непромислових і сільськогосподарських роботах;

- Конвенцію про працівників із сімейними обов'язками (1981 р.), яка закріпила рівні можливості та рівне ставлення до працівників, чоловіків і жінок;

- Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (ст. 11),я ка забезпечила рівності жінок і чоловіків у користуванні всіма економічними, соціальними і культурними правами, забороні всіх форм дискримінації жінок, зокрема на робочому місці;

- Конвенцію про права дитини (1989 р.) стосуються громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав дітей;

- Конвенцію про політичні права жінок (1952 р.) визнає політичні права жінок нарівні з чоловіками;

- Європейську соціальну хартію (1996 р.), яка гарантує права і свободи, які поширюються на всіх людей у їх повсякденному житті;

- Стратегію гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки, розраховану на шість років, яка містить шість стратегічних цілей;

- Стамбульську конвенцію, яка розширила можливості для боротьби з гендерним насильством та подоланням гендерної нерівності та ін.

Базовими законодавчими і нормативно-правовими актами, які покращують гендерну політику в державі віднесено Конституцію України, закони України, укази Президента України, Постанови КМУ, Розпорядження КМУ, Накази міністерств, національні доповіді, інші нормативно-правові акти, розміщені на спеціальній платформі для зручності [6].

На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства у всіх провідних державах світу ступінь використання інформаційного простору стає безпосереднім чинником економічного зростання, соціально-політичної стабільності та розвитку демократичних засад в управлінні державою. Тому, країни-лідери для зменшення тендерного розриву:

- розглядають тендерну рівність як принцип, закріплений у власних Конституціях, і як галузь законодавства;

- вимагають розроблення і впровадження планів боротьби з гендерною дискримінацією від усіх організацій, які налічують понад 30 членів;

- створюють дієві механізми контролю за забезпеченням принципу тендерної рівності, що включає заходи адміністративного впливу, а в деяких країнах - і кримінальне переслідування.

Для забезпечення другої групи методів реалізації принципу тендерної рівності в системі ОДВ України передбачено створення відповідних відділів планування і розвитку, які сприяють розробці і моніторингу виконання Програм розвитку територіальних громад шляхом розвитку власної організаційно-правової компетентності.

У цілому відзначаємо, що в Україні ведеться достатня інформаційна робота в системі ОДВ, однак вона має бути більше спрямована на розвиток гендерної компетентності державних службовців, що включає питання не лише знань про гендерні проблеми (домашнє насильство, дискримінація при працевлаштуванні, кар'єрні обмеження тощо), а й про способи їх вирішення. Особливо на тимчасово окупованих територіях України в результаті воєнної агресії рф проти України, розпочатої повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року. В першу чергу ,така робота має бути спрямована на надання допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного з війною з рф.



Висновки

Розроблення й обґрунтування інформаційно-правового механізму реалізації принципу гендерної рівності в системі органів державної влади України сприяє забезпеченню паритетності між чоловіками і жінками у всіх сферах їх життєдіяльності шляхом: уточнення і конкретизації методів збору інформації та методів регулювання законодавчих і нормативно-правих актів; розвитку інформаційної і організаційно-правової компетентності їх посадових осіб; створення відповідних інформаційних, моніторингових і консультативних підрозділів, які своєю діяльність сприяють формуванню гуманістичної свідомості суспільства, що базується на визнанні принципу гендерної рівності (паритетності) шляхом створення мультидисциплінарних команд (очних і дистанційних/віртуальних) для надання різного роду управлінських послуг на різних територіях з реалізації планів дій, спрямованих на досягнення ґендерної рівності і в цілому - на досягнення Цілей сталого розвитку України, визначених на період до 2030 року на загальнодержавному рівні.



Література

1. Аксьонова О. В., Волківська А. М., Яценко О. М., Якобчук В. П., Завгородній А. А. Тенденції розвитку кадрової політики в органах державної влади та місцевого самоврядування. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2022. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf72_2022/34.pdf (дата звернення 16.08.2023).

2. Бурик З. М. Система методів державного регулювання сталого розвитку в Україні. Актуальні проблеми державного управління. 2016. № 1. С. 37-44. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/apdy_2016_1_8 (дата звернення 16.08.2023).

3. Національне агентство України з питань державної служби: офіційний вебпортал. Кількість посадових осіб ОМС, які підвищили свою кваліфікацію, зменшилась з 10636 осіб у 2016 р. до 7476 осіб у 2020 р., а кількість державних службовців, які підвищили кваліфікацію - зросла з 40235 осіб у 2016 р. до 47222 осіб у 2020 р. URL: https://nads.gov.ua (дата звернення: 12.01.2022).

4. Державна служба статистики України: офіційний веб-сайт. URL: www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 16.08.2023).

5. Про затвердження Методичних рекомендацій з реалізації гендерного підходу та підходу, що базується на дотриманні прав людини, на рівні територіальних громад. Наказ Міністерства соціальної політики України № 359 від 27.12.2022. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v0359739-22#Text/ (дата звернення: 16.08.2023).

6. Національні законодавчі та нормативно-правові акти щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (ґендерної рівності) в Україні. URL: https://gender.auc.org.ua/?page_id=199/ (дата звернення: 16.08.2023).

7. Національне агентство державної служби. Публічний звіт Г олови НАДС. 2022. С. 24. URL: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8% 20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8/%D0%9F%D1%83% D0%B1 %D0%BB%D 1 %96%D 1 %87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D1 % 96% D1%82_2022.pdf/ (дата звернення: 16.08.2023).

8. Стандарти ISO серії 9000. URL: https://academy.tms.ua/uk/blog-uk/standarty-iso- serii-9000 (дата звернення: 16.08.2023).

9. Статистичні дані про склад державних службовців. Національне агентство України з питань державної служби. 2023. URL: https://nads.gov.ua/news/statystychni-dani- pro-sklad-derzhavnykh-sluzhbovtsiv99/ (дата звернення: 16.08.2023).

10. Хаустова В. Є., Решетняк О. І., Хаустов М. М., Зінченко В. А. Аналіз розвитку ІКТ-сфери в Україні за міжнародними індексами та рейтингами. БІЗНЕСІНФОРМ. 2022. № 5. С. 49-56. URL: https://ndc-ipr.org/media/publications/files/%D0%91%D0%86_05_2022_ 40-56_%D0%A5%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0% A0%D0%B5%D1%88%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%8F%D0%BA_%D0%A5%D0%B0% D 1%83%D 1%81%D 1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%97%D 1%96%D0%BD%D 1%87%D0% B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf (дата звернення: 16.08.2023).

11. Global Knowledge Index. 2020. URL: https://www.undp.org/publications/global- knowledge-index-2020 (дата звернення: 16.08.2023).

12. Global Knowledge Index. 2021. URL: https://www.undp.org/sites/gfiles/zskgke326/ files/migration/arabstates/GKI-Report-2021--CPs-3_Full_compressed.pdf (дата звернення: 16.08.2023).

13. Valentyna Goshovska, Nataliia Balasynovuch, Liliia Hryhorovych, Volodymyr Goshovskyi, Lydiia Danylenko. Information and legal support for the implementation of a gender approach to public administration. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security. Vol. 21(5). No. 7. July 2021. Рp. 150-158. URL: http://paper.ijcsns.org/07_ book/202107/20210718.pdf (дата звернення: 16.08.2023).



References

1. Aksonova O. V., Volkivska A. M., Yatsenko O. M., Yakobchuk V. P., Zavhorodnii A. A. (2022). Tendentsii rozvytku kadrovoi polityky v orhanakh derzhavnoi vlady ta mistsevoho samovriaduvannia [Trends in the development of personnel policy in state and local selfgovernment bodies]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/2_2022/34.pdf [in Ukrainian].

2. Buryk Z. M. (2016). Systema metodiv derzhavnoho rehuliuvannia staloho rozvytku v Ukraini [System of methods of state regulation of sustainable development in Ukraine]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, 1, 37-44. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdy_ 2016_1_8 [in Ukrainian]..

3. Natsionalne ahentstvo Ukrainy z pytan derzhavnoi sluzhby [National Agency of Ukraine on Civil Service]: ofitsiinyi veb-portal. Kilkist posadovykh osib OMS, yaki pidvyshchyly svoiu kvalifikatsiiu, zmenshylas z 10636 osib u 2016 r. do 7476 osib u 2020 r., a kilkist derzhavnykh sluzhbovtsiv, yaki pidvyshchyly kvalifikatsiiu - zrosla z 40235 osib u 2016 r. do 47222 osib u 2020 r. Retrieved from https://nads.gov.ua [in Ukrainian].

4. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]: ofitsiinyi veb-sait. Retrieved from www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

5. Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii z realizatsii hendernoho pidkhodu ta pidkhodu, shcho bazuietsia na dotrymanni prav liudyny, na rivni terytorialnykh hromad [On the approval of the Methodological recommendations for the implementation of the gender approach and the approach based on the observance of human rights at the level of territorial communities]. Nakaz Ministerstva sotsialnoi polityky Ukrainy № 359 vid 27.12.2022. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359739-22#Text/ [in Ukrainian].

6. Natsionalni zakonodavchi ta normatyvno-pravovi akty shchodo zabezpechennia rivnykh prav ta mozhlyvostei zhinok i cholovikiv (gendernoi rivnosti) v Ukraini [National legislative and regulatory acts on ensuring equal rights and opportunities for women and men (gender equality) [in Ukraine]. Retrieved from https://gender.auc.org.ua/?page_id=199/ [in Ukrainian].

7. Natsionalne ahentstvo derzhavnoi sluzhby [National Agency of Civil Service]. Publichnyi zvit Holovy NADS. 2022. S. 24. Retrieved from https://nads.gov.ua/storage/app/sites/ 5/%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0% B2%D1%96%D1%82%D0%B8/%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0% BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82_2022.pdf/ [in Ukrainian]. (скорочене посилання: https://is.gd/dRG4cP)

8. Standarty ISO serii 9000 [ISO 9000 series standards]. Retrieved from https://academy.tms.ua/uk/blog-uk/standarty-iso-serii-9000 (дата звернення: 16.08.2023).

9. Statystychni dani pro sklad derzhavnykh sluzhbovtsiv [Statistical data on the composition of civil servants]. Natsionalne ahentstvo Ukrainy z pytan derzhavnoi sluzhby. 2023. Retrieved from https://nads.gov.ua/news/statystychni-dani-pro-sklad-derzhavnykh-sluzhbovtsiv99/ [in Ukrainian].

10. Khaustova V. Ye., Reshetniak O. I., Khaustov M. M., Zinchenko V. A. (2022). Analiz rozvytku IKT-sfery v Ukraini za mizhnarodnymy indeksamy ta reitynhamy [Analysis of the development of the ICT sphere in Ukraine according to international indices and ratings]. BIZNESINFORM, 5, 49-56. Retrieved from https://ndc-ipr.org/media/publications/files/%D0% 91%D0%86_05_2022_40-56_%D0%A5%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0% B2%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D 1%88%D0%B5%D 1%82%D0%BD%D 1%8F%D0%BA_ %D0%A5%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2_%D0%97%D1%96%D0% BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.pdf [in Ukrainian]. (скорочене посилання: https://is.gd/BTnoMZ)

11. Global Knowledge Index (2020) [Global Knowledge Index]. Retrieved from https://www.undp.org/publications/global-knowledge-index-2020 (дата звернення: 16.08.2023).

12. Global Knowledge Index (2021). [Global Knowledge Index]. Retrieved from https://www.undp.Org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/arabstates/GKI-Report-2021--CPs- 3_Full_compressed.pdf (дата звернення: 16.08.2023).

13. Valentyna Goshovska, Nataliia Balasynovuch, Liliia Hryhorovych, Volodymyr Goshovskyi, Lydiia Danylenko (2021). Information and legal support for the implementation of a gender approach to public administration [Information and legal support for the implementation of a gender approach to public administration[. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, 21(5), 7, 150-158. Retrieved from http://paper.ijcsns.org/07_book/ 202107/20210718.pdf (дата звернення: 16.08.2023).

Размещено на Allbest.ru