Аналітичне забезпечення продовольчої безпеки: ретроспективний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра публічного управління, менеджменту інноваційної діяльності та дорадництва

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Аналітичне забезпечення продовольчої безпеки: ретроспективний аналіз

Витвицька Ольга Данилівна,

доктор економічних наук, професор

Ковальова Олена Вікторівна,

доктор економічних наук, ст.н.співр., професор

У статті здійснено оцінку стану продовольчої безпеки на основі апробації проекту Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, розробленої експертами Проекту Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture (IPRSA) та з урахуванням Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» № 1877-IV від 24 червня 2004 року (зі змінами). Здійснено оцінку можливості забезпечення потреб у харчуванні її населення, доступності продовольства з урахуванням річних цін на окремі види продовольства, рівень втрат харчових продуктів. Обґрунтовано причини зменшення ємності ринків продовольства, пасивну динаміку виробництва харчових продуктів. Запропоновано формувати інформаційну базу на аналізі загроз продовольчій безпеці та її стані, оперативному реагуванні на поповнення фізичних запасів продовольства в якості моніторингової бази. Обґрунтовано критерії віднесення суб'єктів господарювання до списку виробників харчової (готової) продукції в цілях прийняття рішень щодо продовольчої безпеки.

Ключові слова: продовольча безпека, індикатори продовольчої безпеки, оперативний моніторинг, харчові продукти.

Analytical assurance of food safety: a retrospective analysis

The article assesses the state of food security based on the approval of the project Methodology for determining the main indicators of food security, developed by experts of the Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture (IPRSA) Project and taking into account the Law of Ukraine "On State Support of Agriculture of Ukraine" No. 1877-IV dated June 24, 2004 (with changes). The assessment takes into account the possibility of meeting the nutritional needs of its population, the availability of food, considering the annual prices for certain types of food, the level of food losses, the availability of resources for agricultural production, in particular, the seed material of the main crops. The reasons for the decrease in the capacity of food markets and the passive dynamics of food production are substantiated. It is proposed to shift the emphasis from a retrospective analysis of food security to an operational one, to form an information base on the analysis of threats to food security and its actual state, prompt response to the replenishment of physical food stocks as a monitoring base. The criteria for assigning business entities to the list of producers of food products for the purpose of making decisions on food safety are substantiated. It is proposed to form a wider range of food products, to increase the balance of the diet, to create conditions for the competitive development of the domestic food industry, to ensure the effective development of interstate agreements in the trade of food products, which is important for the export of products from Ukraine. The system of monitoring indicators of food security in Ukraine should take into account the indicators of the mandatory monitoring system as a component of economic security, the indicators of monitoring the achievement of the Sustainable Development Goals (Goal 1 Alleviation of poverty, Goal 2 Alleviation of hunger), which are monitored by the Government of Ukraine.

Keywords: food safety, food safety indicators, operational monitoring, food products.

Вступ

Сьогодні наукові дослідження у сфері продовольчої безпеки є досить активними, про що свідчить низка фундаментальних праць про стан продовольчої безпеки країни, який визначається переліком існуючих зовнішніх та внутрішніх загроз, а також нормативно-законодавчими змінами, враховуючи виклики сьогодення. Так, питанням продовольчої безпеки присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як Гоичук О.І., Даинеко Л.В., Кваші С.М., Лагодієнко В.В., Лупенка Ю.О., Саблука П.Т., Юрчишина В.В. та інших.

Незважаючи на значну кількість досліджень, питання продовольчої безпеки завжди потребують постійного вивчення, особливо з огляду на проблему дефіциту продовольства, що є причиною дисбалансу внутрішнього і зовнішнього ринку щодо попиту та пропозиції.

Метою статті є здійснення аналітичної оцінки продовольчої безпеки та обґрунтування важливих аспектів її забезпечення на основі ретроспективного аналізу.

Виклад основного матеріалу

Продовольча безпека моделюється системою різних факторів, а саме кількісними та якісними показниками наявності конкретних ресурсів, використання альтернативних джерел ресурсів, середовища їх споживання тощо. Забезпечення потреб населення в продуктах харчування належної якості власного виробництва значно підвищує економічну та фінансову безпеку країни, оскільки створює нові джерела податкових надходжень, покращує рівень життя та оплати праці громадян.

Формування системи продовольчої безпеки в Україні потребує реалізації її локальної стратегії з урахуванням вимог сучасної парадигми державного і регіонального соціально-економічного розвитку.

Механізм забезпечення продовольчої безпеки країни - це система організаційних, економічних і правових заходів на основі моніторингу економіки з метою виявлення та прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз продовольчій безпеці.

Оцінку стану продовольчої безпеки здійснено в рамках апробації проєкту Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, розробленої експертами Проєкту Institutional and Policy Reform for Smallholder Agriculture (IPRSA) та з урахуванням Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» № 1877-IV від 24 червня 2004 року (із змінами), з урахуванням затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1379, методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки та методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 29.10.2013 № 1277, Плану заходів забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 327-р.

Продовольча безпека будь-якої країни формується можливістю забезпечення потреб у харчуванні її населення. Для формування критеріїв продовольчої безпеки важливу роль відіграє традиційна структура раціону, що сформувалась в тій чи іншій країні. За даними ФАО, пересічнии українець щодоби отримує від споживання харчових продуктів в середньому близько 3000 ккал, що в цілому відповідає рекомендованим нормам ВООЗ. У структурі споживання домінують калорії, отримані з продуктів переробки пшениці (хліб, макаронні вироби, кондитерські вироби, тощо), на які припадає 31% середньодобового споживання.

Рис. 1. Структура середньодобового споживання калорій в Україні

Джерело: ФАО, 2014 - 2017 рр.

продовольча безпека

Близько 12% калорій українці отримують від споживання цукру, як в чистому вигляді, так і у складі кондитерських виробів та інших харчових продуктів. Ще 8% припадає на молоко та молочні продукти (не включаючи вершкове масло) та 7% на картоплю і продукти з неї. На калорії, що отримуються з основної м'ясної продукції (свинина та курятина) сумарно припадає близько 6% раціону, а соняшникової олії - близько 4%. Інші харчові продукти в структурі раціону мають незначну частку, але в сукупності забезпечують різноманіття і збалансованість поживних речовин.

З урахуванням того, що в структурі виробництва овочів та картоплі, фруктів, організований сектор займає невелику частину, то дані позиції не включено в перелік харчових продуктів до моніторингу в переліку підприємств критичного значення. У структурі споживання молочних продуктів половина припадає на нєпідзвітний господарський сектор, тому обсяг споживання продукції для аналізу відповідно зменшений, щоб визначити частку підприємства у загальному виробництві та споживанні.

З іншого боку, продовольча безпека формується доступністю харчових продуктів та можливістю їх придбання населенням. Аналізуючи структуру щомісячних витрат українських домогосподарств на продукти харчування, можна констатувати, що найбільше коштів (24% від загальних витрат на харчування) українці витрачають на м'ясо і м'ясну продукцію, яка формує незначну частку раціону.

На другій позиції за обсягами витрат знаходиться хліб та хлібопродукти, на які українці витрачають в середньому близько 17% від загальних витрат на харчування. Близько 15% витрат формує закупівля овочів і фруктів (сумарно). Ще 12% продовольчого бюджету домогосподарств витрачається на молоко, молочні продукти та сири. Виробництво риби в Україні не забезпечує внутрішніх потреб, тому до аналізу підприємств даний вид продукції не включено. Таким чином, до критичних продуктів, з точки зору формування раціону українців, структури виробництва, можна віднести: хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, молоко і молочні продукти, м'ясо та м'ясні продукти, олію.

Загалом українці витрачають на продовольство в середньому 43% від загальних витрат. Протягом останніх трьох років обсяг сукупних витрат на харчування в натуральному вираженні збільшувався в середньому на 2% щокварталу. При цьому спостерігаються сезонні коливання витрат. Як правило, в першому кварталі витрати на харчування більш низькі, а в другому кварталі, з появою сезонної плодоовочевої продукції, витрати збільшуються. Показник знаходиться в межах прийнятного, тобто, нижче 60%.

З урахуванням високої частки населення з витратами нижче прожиткового мінімуму (37%) вкрай важливою є державна підтримка цієї частини населення та створення умов для зростання доходів. За попередні роки обсяги підтримки досягли свого максимуму у 2017 році і склали 73,6% у відносному вираженні. В подальшому частка даної категорії населення, охопленого державною підтримкою, скорочувалась і у 2019 р. досягла мінімуму - 57,4%, що обумовлено, з одного боку, кризовими процесами і дефіцитом бюджетних коштів, з іншого боку - збільшенням частки населення з мінімальними доходами [8].

За останні 10 років майже для всіх категорій продовольства характерне зниження ємності ринку. Найбільше зниження спостерігається для таких продуктів, як цукор, рослинні олії та картопля - в середньому більше, ніж на 3% щороку. Ємність ринку хліба та хлібопродуктів зменшувалась в середньому на 2,4% щороку. А от ємність ринку фруктів та ягід залишається майже незмінною протягом тривалого періоду.

Основними причинами зменшення ємності ринків продовольства є:

- скорочення чисельності населення країни;

- зміна харчових вподобань населення з орієнтацією на більш здорове харчування;

- розвиток ритейлу та малого і середнього підприємництва в сфері виробництва готових харчових продуктів, що ускладнює оцінку реальних обсягів виробництва продовольства та Його споживання.

Пасивна динаміка виробництва харчових продуктів обумовлена наступними факторами:

- зниження внутрішнього попиту на тлі скорочення населення;

- розрахунок показника за статистичними даними без урахування інформації по так званому «сірому ринку», що може формувати значну частку харчових продуктів;

- ціновими коливаннями в сировинному сегменті;

- зниженням ефективності роботи деяких харчових підприємств.

В цілому можна говорити про наявність потенціалу збільшення виробництва харчових продуктів в Україні при сприятливій економічній кон'юнктурі та зростанні попиту. Динаміка індексу виробництва харчової продукції підтверджується трендами у фактичному виробництві окремих категорій харчових продуктів. За останні 5 років для більшості категоріи продуктів (крім м'яса і м'ясопродуктів) характерні знижувальні тренди. Зокрема, найбільше зниження (-33% у 2021 р., відносно показника 2017 р.) характерне для категорії хлібопродуктів (табл. 1).

На 30% за той же період скоротилося виробництво цукру, на 16% - молока і молочних продуктів. В цілому по всіх позиціях відбулося скорочення фізичних обсягів виробництва згідно з офіційними даними.

Таким чином, станом на 2021 р технічна база харчових підприємств дозволяла виробляти більше харчових продуктів, ніж було вироблено у досліджуваному періоді, а зниження обсягів фактичного споживання формують ризики для ефективності роботи підприємств і доцільності їх функціонування.

Ще одним важливим показником з огляду на продовольчу безпеку є рівень втрат харчових продуктів. Аналіз динаміки цього показника здійснено на основі балансів споживання основних харчових продуктів, складених офіційними статистичними органами. Результати аналізу свідчать, що наибільшии рівень втрат характерний для хліба та хлібопродуктів, який оцінюється на середньому рівні в 21,7% від обсягу споживання. Це обумовлено короткими термінами придатності до споживання цієї продукції та недостатнім рівнем попиту (табл. 2). З урахуванням цього показника можна підтвердити додаткове виробництво цього виду продукції в торгівельних мережах та об'єктах вуличного харчування, а також припустити зниження попиту на фоні зміни харчових вподобань населення.

Таблиця 1. Фактичне виробництво окремих харчових продуктів, тис. т

Джерело: сформовано авторами на основі [4, 8]

Таблиця 2. Динаміка продовольчих втрат окремих харчових продуктів, % від фонду споживання (розрахунково)

Джерело: сформовано авторами на основі [4, 6, 8]

Для інших основних харчових продуктів розрахунковий рівень втрат не такий суттєвий та підтверджує ефективне споживання і розподіл в цілому.

З точки зору виробництва сировини важливе значення має доступність ресурсів для агровиробництва, зокрема насіннєвого матеріалу основних культур. Аналіз обсягів насіннєвого фонду основних культур та обсягів імпорту насіння показує, що тільки для кукурудзи, ріпаку і соняшника характерна висока залежність від імпортного насіння. При цьому, для кукурудзи спостерігається зниження показника на фоні розвитку внутрішнього виробництва високопродуктивного насіння (табл. 3).

Таблиця 3. Частка імпортного насіння в насіннєвому фонді окремих с/г культур