Нормативно-правові засади регулювання валютних правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТОВ «Юридична Компанія «Тезіс»

Нормативно-правові засади регулювання валютних правовідносин

Кочура С.В.,

Анотація

Актуальність даної статті підтверджується стрімкою зміною державного регулювання валютних правовідносин як в Україні, так і в світі, яка під впливом процесів глобалізації. Тема теоретичних правових засад, проблемних аспектів, а також перспектив їх вирішення у сфері державного регулювання грошово-кредитних відносин в Україні набуває нового змісту відповідно до тенденцій та викликів сучасного світу.

В даній статті використовувалися загально правовий та спеціально-правовий методи: історичний метод, порівняльно-правовий метод, що дало змогу провести дослідження. Крім того, використано методи аналізу та синтезу, а також систематизації, завдяки яким стало можливим проаналізувати проблемних аспектів, а також перспектив їх вирішення в галузі державного регулювання валютних правовідносин в Україні.

В результаті зроблено висновок про загострення питання формування та реалізації політики валютного регулювання з урахуванням взятих Україною євроінтеграційних зобов'язань. Інтеграція України до Європейського Союзу вимагає реформування підходів до державного регулювання валютного ринку, пошуку ефективних механізмів та інструментів його реалізації. Отже, Європейський Союз як інтеграційне об'єднання має провідний статус у міжнародних економічних відносинах для України. Тому для України, як європейської держави, важливим кроком є формування нової стратегії економічного розвитку з Європейським Союзом.

Abstract

Основна частина

Актуальність роботи визначається тим, що валютна політика та валютний курс значно впливає на рівень розвитку країн, інтенсивно впливає на рівень розвитку зовнішньої торгівлі. Тому, валютні відносини посідають одне з важливих місць у сучасній економіці України та потребують детального дослідження.

Зокрема, Максименко В.М. вказує, що дослідження структури грошових правовідносин досить часто залишається поза увагою науковців, яких цікавить переважно природа грошового регулювання та нагляду. За таких умов об'єкт грошових правовідносин як елемент зазначеної структури потребує детального наукового дослідження, яке має узагальнити уявлення про природу та сутність зазначених благ [1].

Ця стаття має на меті визначення теоретичних правових засад, проблемних аспектів, а також перспектив їх вирішення в галузі державного регулювання валютних правовідносин в Україні. Об'єктом дослідження є аналіз базових нормативних актів національного законодавства щодо правового регулювання валютних правовідносин в Україні.

Результати

Загалом, в першу чергу відмітимо, що сам термін «валюта» походить від італійського слова «valuta», що означає вартість. Тобто, це грошова одиниця, яка обслуговує міжнародні економічні відносини і використовується як міжнародна розрахункова одиниця або міжнародний засіб обігу та платежу.

Отже, валюта - це частина національної грошової маси, що складається з банкнот і випущених державою паперових грошей і монет, яка не потребує індосаменту, щоб служити засобом обміну; серед менш розвинених суспільств. Валюта охоплює широке розмаїття предметів, які використовуються як засоби обміну, а також як знаки цінності чи багатства. У розвинутих країнах, де чеки, виписані на депозити до запитання, є важливим засобом операцій, фактично валюта може становити лише невелику частину загальної грошової маси [2].

В сучасному світі термін «валюта» вживається в трьох значеннях:

- грошова одиниця певної країни;

- знаки валюти іноземних держав, а також кредитні та платіжні засоби, виражені в одиницях іноземної валюти і використовувані в міжнародних розрахунках, іноземні валюти;

- умовна міжнародна (регіональна) валюта або засіб платежу.

Таким чином, валюту класифікують за декількома ознаками, залежно від емітента валютних коштів:

- національна валюта (в гривнях в Україні);

- іноземні валюти - знаки іноземних валют (банкноти, казначейські білети, монети)

- а також іноземні цінні папери як засоби кредитування та платежу [3].

Український валютний ринок здійснює купівлю-продаж безготівкових і готівкових металів і банківських металів. Учасниками валютного ринку України є банки та небанківські установи, клієнти банків, Національний банк України.

Загалом, на валютному ринку та його регулюванні домінує національна економічна політика, тому, український валютний ринок є важливим інструментом державної політики та відповідно національної безпеки держави. Як визначає Шевчук E.O. регулювання валютного курсу має сприяти збільшенню виробництва та збільшенню чистого експорту, які є вирішальними чинниками економічного розвитку України.

Далі, відмітимо, що валютні відносини у сфері грошових операцій, валютного регулювання та нагляду регулюються Конституцією України, Законом України «Про валюту і валютні операції» [⁴], іншими законами України, а також відповідними нормативно-правовими актами.

Закон України «Про валюту і валютні операції» визначає нормативно - правові основи грошових операцій, валютного регулювання в Україні, права та обов'язки суб'єктів грошових операцій і уповноважених установ і встановлює відповідальність за порушення ними грошового законодавства [4].

Відповідно, даний закон визначає, що «валютне регулювання - це діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами».

Тобто, з 2019 році в Україні запрацювала нова система валютного регулювання, яка передбачає значну лібералізацію валютних операцій і руху капіталу. За нею із законодавства буде вилучено поняття валютного контролю як репресивного механізму, а систему валютного нагляду. замість цього буде введено. Також визначено пріоритет менш дискримінаційних інструментів валютного регулювання, що відображає тенденції інтеграції України у світову фінансово-економічну систему [⁵], [6].

Важливо відмітити, що вже на загально світовому рівні вчені відмічають, що фінансова криза останніх кількох років виявила багато слабких місць у світовій валютно-фінансовій системі. Навіть якщо інструменти для раннього виявлення таких подій є, вони, очевидно, недостатні для ефективної протидії та активного докризового управління. Тому необхідно більше думати про покращення світового фінансового порядку. Стійкий глобальний фінансовий порядок повинен забезпечувати оптимальний глобальний розподіл капіталу і водночас забезпечувати високий ступінь безпеки системи [7].

Переживши інституційний шок, обумовлений несподівано швидкими притоками та відтоками капіталу, саме національні та міжнародні фінансові ринки формували міжнародні потоки капіталу, безпосередньо реагуючи на очікування та інформацію про окремі країни на позитивні очікування, але швидше на негативні очікування. Час і ступінь реакції були здебільшого непередбачуваними: якщо в одному випадку негативна інформація значною мірою заперечується, то в іншому випадку вона стає причиною паніки.

Міжнародні потоки капіталу надзвичайно швидко змінюють напрямок, якщо економічні та політичні проблеми країни, такі як неправильні механізми політичного контролю, неадекватні умови економічної структури або відсутність конкурентоспроможності, призводять до таких важливих показників, як бюджетний дефіцит, борг, результати поточного рахунку або дані ринку праці погіршується. У багатьох випадках це ставить під загрозу подальшу успішну участь у процесах глобалізації - принаймні тимчасово - так що небезпека девальвації валюти або, якщо це неможливо, як у зоні євро, фінансових труднощів і національного банкрутства, а отже, також втрати цін на ринках цінних паперів швидко зростає.

Такі події, які зазвичай оголошуються задовго до цього, але часто помічаються дуже пізно, не лише мають значні наслідки для фінансової та валютної ситуації відповідних країн, а й впливають на реальну економіку, тобто економічне зростання, інвестиції, попит, зайнятість тощо [7].

Відповідно, досліджуючи державне регулювання валютних відносин в Україні, варто вказати, що державне втручання в економічну сферу та сферу валютного регулювання в Україні є високим. Загалом, історичний досвід показує, що недооцінка ролі держави в регулюванні економіки призводить до глобальної кризи суспільства. У зв'язку з цим підвищується роль національного законодавства у визначенні статусу іноземної валюти, порядку її обігу при забезпеченні пріоритету національної валюти та захисту купівельної спроможності та врегулюванні інших факторів, що впливають на конвертованість валюти.

Слід підкреслити, що основною метою валютного регулювання в Україні є: суттєве зміцнення національної валюти та зменшення інфляційного процесу, стимулювання потоків валютного контролю та повернення валютної виручки експортерів, стимулювання активної зовнішньоекономічної діяльності, заохочення промислового експорту та створення умов для імпорту 8].

Практично до кінця 1992 року, перебуваючи в рубльовій зоні, Україні доводилося керуватися переважно грошовим законодавством СРСР і традиціями, які перейшли від радянської практики до практики побудови власної української грошової системи, що почалася з виходом із рубльова зона проголошена Указом Президента України «Про реформу грошової системи України» від 16 листопада 1992 року Указ визначив стан карбованця як іноземної валюти в Україні [9].

Результати дослідження Барабаш Є., Кривицького Є. показали, що для впровадження досвіду управління валютою в Україні необхідно відкласти остаточний перехід до встановлення режиму плаваючого курсу. Зробити це можна шляхом посилення державного втручання. При цьому необхідно посилити валютний контроль не лише за здійсненням валютних операцій, а й за діяльністю суб'єктів, що визначають державну політику у сфері валютного регулювання, а також за тими, які безпосередньо здійснюють відповідну діяльність із застосуванням засобів, визначених нормами чинного законодавства [10].

Особливо актуальним питанням на нашу думку, є використання віртуальних валют (криптовалют) та технології блокчейн. Оскільки використання криптовалюти останніми роками набирає популярності в усьому світі, а ця загальносвітова тенденція торкнулася й України [11].

Широке застосування новітніх інноваційних підходів і технологій призвело до трансформації форм і методів діяльності суб'єктів правовідносин з метою підвищення їх функціональних можливостей, захисту інформації та зниження витрат. У лютому 2018 року ініціатива Глобального договору ООН опублікувала Звіт про глобальні можливості за 2018 рік, у якому зазначено, що «технологія блокчейн і штучний інтелект є основою двох із чотирьох найкращих можливостей року».

Впровадження найкращих міжнародних практик електронного урядування дозволило Україні у січні 2018 року потрапити до списку 14 країн світу (Австралія, Бразилія, Велика Британія, Грузія, Естонія, Ізраїль, Канада, Китай, Німеччина, Об'єднані Арабські Емірати, США Штати Америки, Україна, Франція, Швеція), які є визнаними лідерами у впровадженні технології Blockchain[12]. У свою чергу, COVID-19 підняв цифрові технології на нові висоти, зокрема в сфері електронних платежів.

У цьому середовищі вторгнення в Україну в 2022 році та реакція Європи та Сполучених Штатів, зосереджена на озброєнні існуючої міжнародної валютної та платіжної системи, підкреслили силу існуючої очолюваної Заходом монетарної та платіжної архітектури та потенціал ризики залежності від цієї системи [13].

Проте на сучасному етапі правового регулювання необхідні такі питання: правовий статус технологій Blockchain, зберігання, володіння, використання та операції з цією технологією, правовий статус суб'єктів, відповідальних за її використання, порядок доступу до інформації. у системі, відносини між власниками інформації та власниками системи, умови обробки інформації в системі, забезпечення інформаційної безпеки в системі. При тому, що користувачів віртуальних валют стає все більше, і відповідно зростає ризик зловживання віртуальною валютою для вчинення таких злочинів, як відмивання грошей, ухилення від сплати податків, фінансування тероризму тощо, в ЄС дане питання ще знаходиться на стадії розробки [14].

Незважаючи на те, що ЄС серйозно розглядає потенціал блокчейнута технологій розподіленої книги, багато європейських інституцій вважають, що ще надто рано регулювати цю сферу [15]. Загалом, блокчейн - це технологія, яка робить концепцію спільного реєстру з розподілених систем реальністю для ряду доменів застосування, від домену криптовалют до потенційно будь-якої промислової системи, яка вимагає децентралізованого, надійного, надійного й автоматизованого прийняття рішень у ситуації з багатьма зацікавленими сторонами [16].

Що стосується віртуальних валют, центральні банки держав-членів не вважають їх еквівалентами грошей або законного платіжного засобу. Однак, з огляду на нинішній високий рівень популярності та інтересу до віртуальних валют, дане питання потребує детального розгляду [15].

Тож, серед ключових історичних досягнень ЄС, включаючи створення єдиного ринку та запровадження єдиної валюти - євро, яка в 2020 році використовується в 16 країни-учасниці. Структурна політика та політика згуртованості є однією з центральних сфер політики Європейського Союзу. Структурні та інвестиційні фонди Європейського Союзу мають на меті зміцнити економічну, соціальну та територіальну солідарність (або «згуртованість») в ЄС, головним чином, сприяючи зростанню та зайнятості в тих регіонах, розвиток яких відстає [15].

Як доцільно вказують N.M. Pantielieieva, N.V. Rogova, S.M. Braichenko, S.V. Dzholos, A.S. Kolisnykвпровадження та активне розповсюдження криптовалют призведе до трансформації економічних відносин, а точніше, до об'єктивного формування нової системи економічних відносин як компенсатора негативних проявів сучасного економічного суспільства, яке водночас певною мірою має посилив загрози традиційній грошовій системі. Це підтверджується тенденціями розвитку криптовалютного ринку, змінами позиції центральних банків світу від відмови до розвитку національних криптовалют, в тому числі і в Україні [16].

Таким чином, існує потреба у визначенні правового статусу криптовалюти в Україні з урахуванням позиції провідних країн світу, зокрема, у зв'язку з процесом євроінтеграції, система грошово-кредитного регулювання в Україні зазнає значних реформаційних змін. Інтеграція України до європейської спільноти вимагає реформування підходів до регулювання валютного ринку, пошуку ефективних механізмів та інструментів його реалізації, нехтування якими спричиняє валютні кризи та дестабілізує національну грошову одиницю.

Отже, сьогодні в Українській державі вбачається загострення питання формування та реалізації політки валютного регулювання з огляду на прийняті Україною євроінтеграційні зобов'язання. Поки що в органічному виклику економічної інтеграції України до ЄС. Інтеграція України до ЄС вимагає реформування підходів до державного регулювання валютного ринку, пошуку ефективних механізмів та інструментів його реалізації. Таким чином, ЄС як інтеграційне об'єднання має статус лідера міжнародних економічних відносин. І відповідно, для України як європейської держави важливим кроком є формування нової стратегії економічного розвитку з ЄС.

Список використаних джерел

правовий державний валютний правовідносини

1. Максименко В.М. Теоретико-правовой анализ методов исследования объектов финансовых правоотношений. Международный научнопрактический журнал «Legea si Viata». 2019. №11/2. С. 65-68.

2. Britannica, The Editors of Encyclopaedia. «currency». Encyclopedia Britannica, 19 Jan. 2023, https://www.britannica.com/topic/currency. Accessed 4 February 2023.

3. Фінанси, банківська справа та страхування: актуальні питання розвитку, досягнення та інновації: матеріали І Всеукраїнської інтернет-конференції здобувачів вищої освіти та молодих вчених, 12 травня 2022 р. Луцьк: ІВВ ЛНТУ, 2022. 214 с.

4. Про валюту і валютні операції: Закон України від 21 червня 2018 року №2473-VIII/ Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19

5. Rybakova, Tetiana. «The instruments of currency regulation of foreign economic activity.» University Economic Bulletin, no. 47 (December 17, 2020): 127-35. http://dx.doi.org/10.31470/2306-546x-2020-47-127-135.

6. Podorozhnyi, E., Sirokha, D., & Komirchyi, P. (2017). The problem of legal regulation of the operation of the over-the-counter (otc) currency market (forex) in Ukraine and the Eu. Baltic Journal of Economic Studies, 3 (5), 367-375. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-5 - 367-37

7. Le systeme monetaire national de l'ukraine URL: http://eztuir.ztu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/1124/133.pdf? sequence=1

8. Barash, Y., Kryvytskyi, Y., & Ablamskyi, S. (2018). External experience for the execution of exchange regulation and possibilities of its application in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies, 4 (1), 25-30. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-1-25-30

9. Грошова реформатки: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe? Z21ID=&I21DBN=DOP&P21DBN=EIU&S21 STN=1&S21REF=10&S 21FMT=eiu_all&C21C0M=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S2 1C0L0RTERMS=0&S21STR=Groshova_reforma_1966

10. Inshyn, M., Mohilevskyi, L., & Drozd, O. (2018). The issue of cryptocurrency legal regulation in Ukraine and all over the world: a comparative analysis. Baltic Journal of Economic Studies, 4 (1), 169-174. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2018-4-1-169-174

11. Bachynskyy, T., & Radeiko, R. (2019). Legal Regulations of Blockchain and Cryptocurrency in Ukraine, Hungarian Journal of Legal Studies, 60 (1), 3-17

12. Arner, Douglas W. and Buckley, Ross P. and Didenko, Anton N. and Zetzsche, Dirk Andreas, Ukraine, Sanctions and Central Bank Digital Currencies: The Weaponization of Digital Finance and the End of Global Monetary Hegemony? (June 2022). UNSW Law Research Paper No. 22-19, University of Hong Kong Faculty of Law Research Paper No. 2022/36, Asia Global Institute, Asia Global Papers No. 7 (Jan. 2023), Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=4133531 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4133531

13. Vondrackova, Aneta, Regulation of Virtual Currency in the European Union (December 30, 2016). Charles University in Prague Faculty of Law Research Paper No. 2016/III/3, Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=2896911 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2896911

14. Miseviciute, J. (2018), «Blockchain and virtual currency regulation in the EU», Journal of Investment Compliance, Vol. 19 No. 3, pp. 33-38. https://doi.org/10.1108/J0IC-04-2018 - 0026

15. Mosley, L. (2004). Government-Financial Market Relations after EMU: New Currency, New Constraints? European Union Politics, 5 (2), 181-209

16. M. Belotti, N. Bozic, G. Pujolle and S. Secci, «A Vademecum on Blockchain Technologies: When, Which, and How,» in IEEE Communications Surveys & Tutorials, vol. 21, no. 4, pp. 3796-3838, Fourthquarter 2019

Размещено на Allbest.ru