Механізми державного управління Республіки Польща з протидії дезінформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми державного управління Республіки Польща з протидії дезінформації

Бондар В. Т.

Доктор філософії, професор кафедри економіки, підприємництва, менеджменту, економічного факультету, Київський міжнародний університет, м. Київ, Україна

Мета статті полягає у дослідженні особливостей державної політики Республіки Польща з протидії дезінформації, розкритті її специфічних характеристик. Показано ключові російські наративи, що мають деструктивний характер впливу на польський інформаційний простір, шляхи розв'язання ключовими стейкхолдерами регулювання інформаційного простору та сектора безпеки завдань з протидії дезінформації. Розкрито сутність інформаційного тиску на польське суспільство. Встановлено сфери й напрями функціонування механізмів державного управління на прикладі системи центральних органів виконавчої влади та науково-дослідницьких установ убезпечення соціальних і стратегічних комунікацій. З'ясовано основні тенденції у сфері діяльності законодавчих інституцій, пріоритетність змін правового поля, особливості імплементації нормативно-правових актів ЄС. Наукова новизна статті полягає у тім, що через призму українського етнічного чинника зміни структури публічного простору Польщі, зіставлення рівня медіагра- мотності населення обох країн, вперше продемонстровано комплексність державної політики Республіки Польща у побудові системи механізмів державного управління на рівні ЦОВВ та НДІ, генеруванні законодавчих ініціатив вдосконалення концептуальних підходів і засад публічної політики, впровадженні норм ЄС як реагування влади у протидії дезінформації. Практична значимість статті пов'язана з можливістю подальшого теоретичного дослідження її основних положень і висновків при розробці практичних рекомендацій по імплементації окремих аспектів польського досвіду побудови механізмів державного управління з протидії дезінформації, гарантування національної безпеки. Окремого аналізу потребує вдосконалення зовнішньополітичного курсу України з використання українського етнічного чинника Польщі для відстоювання інтересів держави, нейтралізаціїдеструктивного впливу прокремлівських акторів як на територіїРП, так й інших країн.

Ключові слова: механізми державного управління; медіаграмотність; протидія дезінформації; інформаційний простір; національна безпека.

PUBLIC ADMINISTRATION MECHANISMS OF REPUBLIC OF POLAND ON RESPONSE TO DISINFORMATION

The purpose of the article is to study the peculiarities of the State policy of the Republic of Poland to counteract disinformation, to reveal its specific characteristics. The key russian narratives of destructive nature to influence the Polish information space are shown, ways to solve by key stakeholders of the information space and the security sector to counteract disinformation. The essence of information pressure on Polish society is revealed. The spheres and directions of functioning of public administration mechanisms on the example of the system of central executive bodies and scientific-research institutions of protecting social and strategic communications are suggested. The main trends of legislative institutions, priority of changes in the legal field, features of implementation of EU normative legal acts were clarified. The scientific novelty of the article is that due to the prism of the Ukrainian ethnic factor in changing the structure of public arena of Poland, comparing the level of population media literacy of both countries, for the first time the complexity of the State policy of the Republic of Poland in the developing of public administration mechanisms on the level of central executive bodies and scientific-research institutions, generating the initiatives of improving the conceptual approaches and principles of public policy, implementing of EU norms as an authorities' response to counteract disinformation is demonstrated. The practical importance of the article is related to the possibility of further theoretical study of its basic provisions and conclusions in the development of practical recommendations for the implementation of certain aspects of Polish experience in developing public administration mechanisms on counteracting disinformation, guaranteeing national security. Separate analysis requires the improvement of Ukraine's foreign policy on the use of the Ukrainian ethnic component of Poland to defend the interests of the State, neutralize the destructive influence of pro-kremlin actors in the RP and other countries.

Key words: public administration mechanisms; media literacy; response on disinformation; information space; national security.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

В аналітичному звіті агенції «Info Sapiens» комплексного дослідження на замовлення ГО «Детектор медіа» під назвою «Індекс медіаграмотності українців» (2021 р.), розділі «Довіра до медіа та чутливість до спотвореного контенту», результати свідчать, що проблема дезінформації актуальна для 57 % опитаних, 32 % визначає достовірність новин інтуїтивно, 42 % ніколи не перевіряють інформацію. Рівень медіаграмотності у 44 % вищий за середній, 8 % - високий [1]. На цій підставі можна говорити, що відпірність на дезінформацію, спроможність самостійно визначити достовірність контенту - вміння на стадії формування. Беручи до уваги, що одним із ключових завдань держави є забезпечення інформаційної захищеності громадян, то такий стан постає як виклик для українських державних стейкхолдерів відповідальних за інформаційну політику. У регіональному вимірі, за даними Інституту відкритого суспільства Софії, Болгарія (2022 р.), рейтинг за індексом медіаграмотності 41 європейської країни позиціонує Україну у передостанньому четвертому кластері на 29 місці [2].

Станом на 21.06.2023 за кордон виїхало 8 млн 177 тис. українців, з яких найбільше до Польщі 22 %, Німеччини - 14,6 %, США - 11 % [3]. Тому саме Республіка Польща є об'єктом нашого дослідження, по-перше, як країна з найбільшим потоком біженців з України через війну, по-друге, за рейтингом медіаграмотності-2022 країна у другому кластері на 19 місці [2]. Одним із утворювальних факторів польського як інформаційного, так й публічного простору став український етнічний чинник - у сукупності з української національної меншини, яка до війни налічувала 38,8 тис. і чисельно третя після німецької (144,2 тис.) та білоруської (43,9 тис.) [4], і приблизно 1,800 млн громадян України тимчасово переміщених осіб. Важливе завдання для місцевої влади, це утримувати медіаграмотність поляків на досягнутому рівні, її підвищення, а також реагувати на зміни у структурі суспільства через зростання україномовного сегменту - цілі російської дезінформації. Заразом з польськими громадянами, відносно яких країною-агресоркою нагнітається інформаційний тиск з метою пробудження ксе- нофобського насильства проти українців, зародження конфлікту на етнічному, релігійному, соціальному, мовному ґрунті. Таким способом сучасні виклики актуалізують проведення врівноваженої державної політики задля стабільного стану національної безпеки РП.

Для України, як країни-об'єкта гібридної війни, важливий зарубіжний позитивний досвід, включно польський для можливої імплементації у вдосконаленні механізмів державного управління гарантування національної безпеки, інформаційного захисту громадян від шкідливого зовнішнього впливу та підвищення рівня їх меді- аграмотності, реалізації ефективного зовнішньополітичного курсу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Дослідження протидії дезінформації набуло пріоритетного значення у працях польських науковців Д. Бочковского [5]. А. Глапяк [6], П. Горині [5], Б. Добек-Островської [7], Ю. Добровольскої [8], Е. Домбровско-Прокоповскої [5], А. Майхжака [9], А. Олеха [8], К. Стасюк-Краєвскої [10], Л. Шот [11]. Поряд з аналітичними оглядами дослідницьких інституцій Польщі [12, 13], це сформувало наукове підґрунтя для аналізу державних підходів Польщі у модернізації механізмів з протидії дезінформації.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

У колективній праці Польської агенції преси та державного Науково-дослідницького інституту «Наукова і академічна комп'ютерна мережа» (далі - НДІ НАКМ) з аналізу інформаційного простору Польщі виокремлено ключові російські наративи зі шкідливим контентом: 1) «біженці з України, це найбільша загроза для суспільства й громадян, які стають у власній країні мешканцями другого сорту»; 2) «українці не гідні того, щоб надавати їм допомогу і підтримку, оскільки серед них живе культ С. Бандери, вони не вибачилися за масові вбивства на Волині та Західній Галичині, і не мають намір це робити»; 3) «військова, економічна, гуманітарна допомога Україні не лише призводить до роззброєння та економічного послаблення, а й значно затягує конфлікт, генерує непотрібне терпіння населення, матеріальні збитки»; 4) «уряд приховує той факт, що країна повністю занурилася у війну, а регулярні польські військові підрозділі масово гинуть на Східній Україні»; 5) «Україна здійснює абсолютний і жорсткий тиск на православну церкву» [12]. Доповнюють уявлення показники НДІ НАКМ - від початку війни у соціальних мережах зафіксовано: шкідливий зміст 1592 постів; з-поміж загального обсягу дезінформації у 88 % дописах контент війни рф проти України, 81 % - з критикою допомоги українським біженцям; обсяг моніторингу за ключовими словами виявлення дезінформації зріс на 350 %; 521 матеріал потребував невідкладного реагування державних органів [13].

До зовнішніх чинників додаємо активізацію спеціальними службами рф формування мережі акторів на території європейських держав з метою посилення кампанії дезінформації, незаконного проникнення до баз даних з великими масивами чутливої інформації. З-поміж об'єктів: неурядові організації; військові установи і спеціальні служби; осередки національних діаспор й політичних опонентів; міжнародні організації; закордонні дипломатичні установи; заклади вищої освіти, науково-дослідницькі центри [14]. механізм державного управління медіаграмотність

За оцінкою фахівців НДІ НАКМ, задля протидії дезінформації потреба у дослідження її механізмів, убезпечення соціальних і стратегічних комунікацій. Пріоритетні завдання, по-перше, це чітке спростування дезінформації доведенням безпосередньо до суспільства, що дана інформація фальшива. По-друге, надання доказів й аргументів щоб спростувати фальшиві твердження. По-третє, дискредитація дезінформації виявленням маніпулювання та його мети [13]. Тому дослідження особливостей побудови польською владою механізмів протидії дезінформації - як можливий досвід для впровадження у вітчизняній практиці державного управління.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою даної роботи є дослідження особливостей державної політики Республіки Польща з протидії дезінформації, розкритті її специфічних характеристик.

Виклад основного матеріалу дослідження

Щодо визначення поняття «механізм державного управління» виходимо із судження в Енциклопедії державного управління - це, «способи розв'язання суперечностей явища чи процесу в державному управлінні, послідовна реалізація дій, які базуються на основоположних принципах, цільовій орієнтації, функціональній діяльності з використанням відповідних форм і методів управління [15]». На наш погляд, у системі забезпечення інформаційної безпеки як складової системи національної безпеки держави, визначальними є такі принципи побудови механізмів державного управління, як обґрунтування мети, визначення суб'єкт-об'єктних або суб'єкт-суб'єктних відносин. Важливу роль відіграє: системність урахування інтересів і особливостей учасників; ситуатив- ність; специфіка обставин; сприяння виконанню функцій; розподіл компетенцій між ключовими стейкхолдерами регулювання інформаційного простору та сектора безпеки через правові, організаційні форми взаємодії.

Дослідження сфери компетенції польських центральних органів виконавчої влади дозволило скласти уявлення про систему взаємодії й організаційну побудову структури у питаннях протидії дезінформації [16]. Ключовим суб'єктом, на якого покладено функції ідентифікації дезінформації в соціальних мережах, взаємодії з іншими установами, це Департамент соціальних комунікацій Міністерства внутрішніх справ і адміністрації РП. Інші елементи цього механізму: Канцелярія голови Ради Міністрів Польщі (далі - Канцелярія), Міністерство оборони, Міністерство закордонних справ та НДІ НАКМ, що за положенням знаходиться у підпорядкуванні Канцелярії. Функціональне управління цією вертикаллю покладено на державного секретаря Канцелярії, який також є Урядовим уповноваженим з питань безпеки інформаційного простору. Поряд з цим, контроль за інформаційним простором здійснюється спеціальними службами передусім Департаментом національної безпеки Канцелярії спільно з Агентством Внутрішньої Безпеки РП на предмет протидії підривній діяльності розвідувальних служб іноземних держав на території Польщі проти її системи національної безпеки у контексті виявлення і нейтралізації акцій інформаційного впливу акторів що становлять мережу, організовану російськими спеціальними службами.

Доходимо висновку, польською владою побудовано комплексний механізм державного управління з протидії дезінформації в інформаційному просторі за сферами компетенції. Це, двовекторна система суб'єкт-суб'єктної взаємодії державних виконавчих й дослідницьких інституцій: 1) функціональний напрям безпеки соціальних комунікацій гарантується Департаментом Міністерства внутрішніх справ і адміністрації РП у співпраці з оборонним, зовнішньополітичним, науково-дослідницьким відомством, за кураторства державного секретаря Канцелярії; 2) стратегічних комунікацій - підрозділами Агентства Внутрішньої Безпеки РП за нагляду профільного департаменту Канцелярії.

Законодавча гілка влади. Упродовж спільного засідання трьох сенатських комісій - Культури і засобів інформації; Права людини, верховенства права і петицій; Закордонних справ та ЄС, прийнято Постанову від 31.03.2023 р. щодо боротьби з дезінформацією. У документі йдеться про потребу системних заходів з протидії дезінформації, упередження втручання у внутрішні справи й вибори. Необхідність у розробці міжгалузевої державної стратегії боротьби з дезінформацією в освіті, медіа, національній безпеці, публічній політиці з підтримки громадянського суспільства, юриспруденції. Ретельний контроль вимагає імплементація норм ЄС у сфері цифрових послуг - заснуванням інституту координатора у справах цифрових послуг для консультацій парламентських і громадських інститутів, підвищення рівня компетентності апарату Центральної виборчої комісії РП. Стосовно останньої - особлива увага моніторингу за фінансуванням виборів, розміщенням політичної реклами в соціальних мережах. Інші об'єкти ці- лепокладання законодавчого органу: підготовка й ухвалення державної стратегії інформаційної безпеки Польщі; досягнення прозорості фінансування політичної діяльності й пов'язаних з нею медіа; зміцнення громадянського суспільства і демократичних інституцій в їх боротьбі проти дезінформації; недопущення поляризації суспільства [17]. Щодо вдосконалення правового поля, депутатами Сейму внесено проєкт змін до § 1 ст. 130 Кримінального Кодексу РП (1997 р.) у частині строку позбавлення волі на не менше 10 років або довічно (нині 5 років або довічно) за поширення дезінформації, діяльність на користь спеціальних служб іноземних держав [18].

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Беручи до уваги результати обговорення, можемо відзначити комплексність державної політики Республіки Польща у побудові механізмів державного управління з протидії дезінформації, вдосконалення концептуальних підходів й засад публічної політики. Функціонує двовекторна система суб'єкт-суб'єктної взаємодії ЦОВВ та НДІ убезпечення соціальних і стратегічних комунікацій. Правова складова зумовлює розгортання законодавчих ініціатив з: регулювання інформаційного простору, медіа, цифрової політики, інститутів громадянського суспільства; діяльності ЦВК РП; імплементації норм ЄС створенням консультативного органу. Прикметним є достатня увага польського законодавця до розробки профільних програмних стратегічних документів за окремими компонентами внутрішньої політики, а також публічної політики на зміцнення єдності польського суспільства та уникнення його соціальної поляризації.

Можливе використання українськими ключовими стейкхолдерами позитивної практики окремих аспектів впровадження Польщею механізмів державного управління, законодавчих ініціатив у напрямі вдосконалення вітчизняної інформаційної політики, зокрема з протидії дезінформації і підвищення медіаграмотності населення. Окремий пріоритет - зовнішньополітичному курсу з розрахунком на залучення представників української національної меншини на території виокремлених вище країн й інших, їх потенціалу для відстоювання інтересів України з урахуванням європейських безпекових тенденцій через активізацію російських спеціальних служб в Єв- рорегіоні.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Indeks mediahramotnosti ukraintsiv. Analitychnyi zvit za rezultatamy kompleksnoho doslidzhennia. HO «Detektor Media», 2021.Retrieved from https://detector.media/doc/images/news/archive/2021/186435/UA_ REPORT_MEDIALITERA%D0%A1Y_INDEX-DM.pdf [in Ukrainian].

2. How it is Started, How it is Going: Media Literacy Index 2022. European Policies Initiative. Policy brief 57. Open Society Institute - Sofia. October 2022. Retrieved from https://osis.bg/wp-content/ uploads/ 2022/ 10/ HowItStarted_ MediaLiteracyIndex2022_ENG_.pdf .

3. Kilkist ukraintsiv ta yikh mihratsiia za kordon cherez viinu (2023, 06 lypnia). Ukrinform. Retrieved from https:// www.ukrinform.ua/rubric-ato/3732355-kilkist-ukrainciv-ta-ih-migracia-za-kordon-cerez-vijnu.html. [in Ukrainian].

4. VIII Raport dotycz^cy sytuacji mniejszosci narodowych i etnicznych w Rzeczypospolitej Polskiej w latach 20192020. Ministerstwo Spraw Wewn^trznych i Administracji. Warszawa. Retrieved from https://www.gov.pl/web/mswia/ viii-raport-dotyczacy-sytuacji-mniejszosci-narodowych-i-etnicznych-w-rzeczypospolitej-polskiej-w-latach-2019-2020.

5. Bockowsky, D. et al. (2022). Dezinformacja - Inspiracja - Spoteczenstwo. Social Cybersecurity. Bialystok. Retrieved from https://repozytorium.uwb.edu.pl/jspui/bitstream/11320/13835/1/Dezinformacja_Inspiracja_ Spoleczenstwo.pdf.

6. Glapiak, A. (2023). Komunikacja jako element wsparcia polskiego Ministerstwa Obrony Narodowej dla Ukrainy [Communication as an element of Polish support for Ukraine Ministry of National Defense]. In Glapiak, A (Ed.). Ukrainskie media w obliczu wojny. Regulacje prawne i doswiadczenia [Ukrainian media in conditions of war. Legal norms and experience]. Akademia Sztuki Wojennej, Warszawa (pp. 250-277). Retrieved from https://www.wojsko- polskie.pl/aszwoj/u/af/4e/af4ed5bc-903f-4dd6-ac34-5ec9a393b96b/ukrainskie_media_w_obliczu_wojny.pdf [in Polish & in Ukrainian].

7. Dobek-Ostrowska, B. (2015). MiQdzy politologiq i komonikologiq: razem czy osobno? Przypadek studiow porownawczych nad relacjami polityki i mediow w Europie Srodkowo-Wschodniej [Between Political Science and Media Studies. Together or Separately? Case of Studies Dedicated to Political and Media Systems in Central and eastern Europe]. Politeja, 12 (4 (36): 27-49. DOI: https://doi.org/10.12797/Politeja.12.2015.36.03 [in Polish].

8. Olech, A. & Dobrowolska, J. (2022). Polsko-ukrainskie relacje a rosyjskie dzitania dezinformacyjne [Polish- Ukrainian relations and russian disinformation activities]. Studia Bezpieczenstwa Narodowego - National Security Studies, 26 (4), 63-72. DOI: https://doi.org/10.37055/sbn/156978 [in Polish].

9. Majchrzak, A. (2023). Rosyjska dezinformacja I wykorzystanie obrazow gerenowanych przez sztucznq intelligence (deepfake) w pierwszym roku inwazji na Ukraine [Russian disinformation and use of images generated by artificial intelligence (deepfakes) in the first year of the invasion of Ukraine]. Media Biznes Kultura - Media Business Culture, 1 (14). DOI: https://doi.org/10.4467/25442554.MBK.23.005.18028 [in Polish].

10. Stasiuk-Krajewska, K. (2023). Dezinformacja. Proba uj^cia dyskursywnego [Disinformation. An attempt at a discursive approach]. Media Biznes Kultura - Media Business Culture, 1 (14). DOI: https://doi.org/10.4467/25442554. MBK.23.004.18027 [in Polish].

11. Shot, L. (2020). MiQdzy wolnosciq a upolitycznieniem mediow publicznych [Between freedom and politicization of public media]. Przeglgd Politologiczny - Political Science Review, No. 2, ARTYKUtY. DOI: https://doi.org/10.14746/ pp.2020.25.2.11 [in Polish].

12. Wojna informacyjna 2022 - 2023. Przebieg i wnioski [Information war 2022-2023. Course and conclusions]. Polska Agencja Prasowa - Polish Press Agency. Retrieved from https://fake-hunter.pap.pl/raporty/ Raport_ 2023_05- 25_5_v_elektroniczna.pdf [in Polish].

13. Start with «WHY?» Zwalczanie dezinformacji w czasie wojny - doswiadczenia Europy, Polski i Ukrainy [Start with «WHY?» Combating disinformation during the war - the experience of Europe, Poland and Ukraine]. Ministerstwo Cyfryzacji RP - Ministry of Digitization of RP. (2023, 9 Lutego). Retrieved from https://www.gov.pl/web/cyfryzacja/ start-with-why-zwalczanie-dezinformacji-w-czasie-wojny--doswiadczenia-europy-polski-i-ukrainy [in Polish].

14. Bondar, V.T. (2023). Rehionalni tendentsii formuvannia zovnishnikh faktoriv vplyvu na systemu natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Regional tendencies of formation of external factors of influence on the national security system of Ukraine]. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava - Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, Vyp. 3. DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2023.3.7 [in Ukrainian].

15. Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia [Mechanisms of Public Administration]. (2011). Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia. Metodolohiia derzhavnoho upravlinnia - Encyclopedia of Public Administration. Metodology of Public Administration, T. 2. Kyiv: NADU [in Ukrainian].

16. Antyukrainska propaganda szerzy si§ w Internecie. Rz^d ma obowi^zek na пщ reagowac [Anti-Ukrainian propaganda is spreading on the Internet. The government has a duty to respond to it]. Amnesty International. (2023, 6 Kwietnia). Retrieved from https://www.amnesty.org.pl/antyukrainska-propaganda-szerzy-sie-w-internecie-rzad-ma- obowiazek-reagowac/ [in Polish].

17. Komisje senackie o dezinformacji w Polsce [Senate committees on disinformation in Poland]. (2023, 4 Kwietnia). Retrieved from https://isportal.pl/komisje-senackie-o-dezinformacji-w-polsce/ [in Polish].

18. Postowie odpowiedzq na dzitania wrogich stuzb wywiadowczycg? [Members of Parliarment to respond to hostile intelligence services?]. InfoSecurity, 24. (2023, 7 Lipca). Retrieved from https://infosecurity24.pl/ legislacja/ poslowie-odpowiedza-na-dzialania-wrogich-sluzb-ywiadowczych [in Polish].

Размещено на Allbest.ru