Нетократичні підходи в публічному управлінні: світовий досвід застосування
Дослідження світового досвіду застосування нетократичних підходів у сучасному публічному управлінні. Співіснування різних підходів до формування нетократичного публічного управління та електронного урядування як його складової, європейської моделі.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.12.2023 |
Размер файла | 20,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Нетократичні підходи в публічному управлінні: світовий досвід застосування
Стороженко Ліна Григорівна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Державний університет телекомунікацій
Анотація
Стаття присвячена дослідженню світового досвіду застосування нетократичних підходів у сучасному публічному управлінні. Акцентовано, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології широко застосовуються в усіх сферах суспільного життя, а цифровізація державних послуг поступово глобалізується й охоплює весь світ, що зумовлює співіснування різних підходів до формування нетократичного публічного управління та електронного урядування як його складової.
Визначено, що немає єдиного досконалого підходу, який би повністю задовольняв потреби держави та суспільства, однак можна виокремити декілька нетократичних моделей публічного управління, елементи яких варто запозичати для формування ефективного електронного урядування. Зокрема, зосереджено увагу на європейському, англо-американському та азійському підходах.
З'ясовано, що специфіка європейської моделі ефективного розвитку нетократичного публічного управління полягає у наявності: наддержавних структур, рекомендації яких обов'язкові до виконання всіма країнами Європейського Союзу; високого ступеню інтеграції європейських держав та регуляторного законодавства щодо інформаційно-комунікаційних міждержавних взаємин; діяльності національних урядів та наддержавних інституцій з обов'язковим залученням до прийняття рішень громадськості через посередництво інформаційно-комунікаційних технологій.
Досліджено, що англо-американська модель нетократичного публічного управління побудована на принципах безпеки та конфіденційності, швидкого сервісного надання державних послуг усім представникам суспільства через посередництво інформаційно-комунікаційних технологій та орієнтована на зменшення функціональності органів влади. З'ясовано, що англо- американський підхід передбачає розширення спектру державних послуг, забезпечення ефективного використання соціальної інформації в органах державної влади, створення якісних технічних та освітніх умов з метою масштабного надання держаних послуг, комунікації з суспільством.
Визначено, що азійський підхід нетократичного публічного управління передбачає повну інформатизацію політичної, соціальної та економічної сфер й ефективне налагодження механізмів електронної комунікації у суспільстві. Встановлено, що основою азійської моделі стали реформування системи державного управління з метою забезпечення відкритості та прозорості державних інституцій та специфічний стиль управління, організований за принципом ієрархічної піраміди.
Ключові слова: публічне управління, нетократичні підходи, нетократичні моделі, цифровізація, електронне урядування, інформаційно- комунікаційні технології, державні електронні послуги.
Abstract
Storozhenko Lina Hryhorivna Ph.D. in Philology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of management and administration, State University of Telecommunications
NETOCRATIC APPROACHES IN PUBLIC ADMINISTRATION: WORLD EXPERIENCE IN APPLICATION
The article is devoted to the study of world experience in the application of netocratic approaches in public administration. It is emphasized that modern information and communication technologies are widely used in all spheres of public life, and the digitalization of public services is gradually globalized and covers the whole world, which leads to the coexistence of various approaches to the formation of netocratic public administration and e-government as its component.
It has been determined that there is no single perfect approach that fully satisfies the needs of the state and society, however, several non-tocratic models of public administration can be identified, elements of which should be borrowed to form effective e-governance. In particular, attention is focused on the European, Anglo-American and Asian approaches.
It was found that the specificity of the European model of effective development of netocratic public administration is the presence of: super-state structures, the recommendations of which are mandatory for implementation by all countries of the European Union; a high degree of integration of European states and regulatory legislation for information and communication interstate relations; the activities of national governments and super-state institutions with the mandatory involvement of the public in decision-making through information and communication technologies.
It is researched that the Anglo-American model of netocratic public administration is built on the principles of security and confidentiality, fast service provision of public services to all members of society through information and communication technologies and is focused on reducing the functionality of government bodies. It was found that the Anglo-American approach involves expanding the range of public services, ensuring the effective use of social information in public authorities, creating high-quality technical and educational conditions for the purpose of large-scale provision of services, communication with society.
It is determined that the Asian approach of netocratic public administration involves the complete informatization of the political, social and economic spheres and the effective establishment of electronic communication mechanisms in society. It has been established that the basis of the Asian model was the reform of the public administration system in order to ensure openness and transparency of state institutions and a specific style of management, organized according to the principle of a hierarchical pyramid.
Keywords: public administration, netocratic approaches, netocratic models, digitalization, e-government, information and communication technologies, public e-services.
Постановка проблеми
Сьогодні глобальна цифровізація соціуму й активний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій стирають кордони між різними сферами суспільного існування, зумовлюють трансформацію класичних форм комунікації, сприяють створенню сприятливих умов для формування нових способів соціальної взаємодії. Яскравим доказом цьому є функціонування державного сектору, в якому, з точки зору політики, громадських інститутів, управлінських стратегій та механізмів, поступово зникає розмежування між «традиційним» та «електронним» урядуванням, що свідчить про нетократичність управлінських процесів, як ключову ознаку розвитку публічного управління в інформаційному суспільстві.
Важко уявити сучасну державну установу, яка б не мала власного сайту, електронної адреси, реєстрації у соціальних мережах тощо; у низці країн світу застосовують різні способи електронного волевиявлення; саме завдяки електронному урядуванню відбувається поступовий перехід суспільства і держави на новий «комунікативний» рівень: звичні бюрократичні процедури (відвідування державних установ, документація на паперових носіях, довготривалість формальних процедур, довгостроковий розгляд звернень громадян та прийняття рішень тощо) змінюються ефективним процесом прийняття управлінських рішень та відповідальністю конкретних осіб. Відтак політика держави поступово набуває публічності та соціальної доступності, стає можливою активна участь суспільства у глобалізаційній політиці та державотворчих процесах, що доводить застосування нетократичних підходів у публічному управлінні.
Незважаючи на те, що майже всі країни світу залучені до процесу цифровізації, не всі вони досягли значних успіхів у сфері стійкого розвитку за рахунок електронного урядування. І хоча державні установи на всіх рівнях підлягають модернізації та цифровій трансформації - методи, механізми, шляхи реалізації та результати значно відрізняються. Застосування світових прогресивних практик використання цифрових технологій сприяє формуванню ефективного нетокртичного публічного управління.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику питання висвітлено у низці закордонних та українських наукових студій.
Ґрунтовне висвітлення впливу цифрових технологій, як складової інформаційного суспільства, на формування публічного управління знаходимо в дослідженнях Л. Сангки, в яких автор на прикладі Південної Кореї аналізує практичний досвід застосування і використання державних електронних послуг. М. Нуньєс-Чічарро, Р. Перес-Мороте, К. Понтонес-Роза вивчають розвиток електронної демократії в європейських країнах. Аналіз ефективності електронного урядування та його користь для суспільства здійснено в дослідженні І. Менс. Крім того, автор пропонує способи удосконалення моделі електронного урядування.
На особливу увагу заслуговують праці вітчизняних науковців, серед яких чільне місце займає науковий доробок С. Чукут, яка досліджує використання інформаційно-комунікаційних технологій у публічному управлінні з метою впровадження державних послуг та демократичних процесів, а також для зміцнення підтримки публічних політик. Питанням розвитку електронних інформаційних комунікацій органів державної влади присвячено публікації О. Шевцова, який студіює парадигму інформаційної відкритості органів державної влади, що ґрунтується на системі електронної інформаційної взаємодії.
В. Балюк висвітлює стан інформатизації органів виконавчої влади як фактор готовності до широкого впровадження електронного врядування. І. Курбаншов визначає основні вектори розвитку електронного урядування та пріоритетні напрями формування електронної демократії, серед яких: взаємодія між різними державним структурами; комунікація на рівні бізнесу і держави в різних її інституціях; взаємодія між представниками суспільства та державними установами.
Проблему технологізації інформаційних впливів у публічному управлінні як умову формування інформаційного суспільства виокремлено у дослідженнях О. Чечель. О. Кукарін студіює зарубіжний досвід електронного урядування та окреслює кроки для формування вітчизняної ефективної е-демократії. Щодо сучасних напрямів зарубіжних досліджень у сфері електронного урядування працює і В. Дрешпак. Європейські перспективи розбудови публічного управління визначає у своїх працях О. Андрєєв.
Незважаючи на важливість та суттєвий науковий доробок зазначених вище науковців щодо дослідження окресленої проблематики, аналіз світового досвіду застосування новітніх підходів у публічному управлінні, зумовлених динамічним розвитком інформаційного суспільства, залишається важливим та актуальним науковим завданням сучасності. У 2022-му році Департаментом з економічних питань Організації Об'єднаних Націй було опубліковано чергове, дванадцяте, дослідження, в якому проаналізовано та визначено рейтинг розвитку електронного урядування у 193-ох країнах світу.
Сучасні нетократичні суспільні виклики, швидкий темп цифровізації та поширення інформаційно-комунікаційних технологій обумовлюють необхідність подальшого теоретичного обґрунтування та практичної модернізації органів публічної влади різних країн світу.
Мета статті полягає у дослідженні кращих світових зразків застосування нетократичних підходів у публічному управлінні та специфіки їх втілення в українських реаліях.
Виклад основного матеріалу
Активне впровадження досягнень інформаційно-комунікаційних технологій у сфері публічного управління розглядається сьогодні як необхідний компонент розвитку електронної демократії, а наукові, законодавчі, прикладні новації свідчать про підвищення уваги держави до розширення сфери застосування інформаційно- комунікаційних технологій у публічному секторі та формування мережевого суспільства загалом. Інтеграція управління у віртуально-інформаційний простір створює сприятливі передумови для формування ефективної електронної демократії, як логічного продовження трансформації суспільно- політичних процесів в умовах інформаційного суспільства, що відповідає нетократичному вектору розвитку публічного управління.
Елементи електронного урядування, які вдало проходять апробацію, поступово впроваджуються у широке використання. Сучасні інформаційно- комунікаційні технології, завдяки яким можливе формування е-демократичних процесів, як форми суспільних відносин, за якої громадяни та інститути громадянського суспільства залучаються до державотворення, державного управління, місцевого самоврядування тощо, дозволяють посилити участь громадян у публічному житті; поліпшити реакцію суб'єктів владних повноважень на звернення громадян; зробити процес прийняття рішень органів влади прозорим та підзвітним громадськості; сприяти публічним дискусіям та привертати увагу суспільства до процесу прийняття рішень. Ефективна електронна демократії передбачає можливість кожного громадянина брати участь у формуванні та реалізації державної політики, прийнятті рішень органами влади, використовуючи при цьому інформаційні технології для двостороннього інтерактивного зв'язку між державою і суспільством, що свідчить про демократизацію та поступове формування нетократичного публічного управління, яке здобуває дедалі більше механізмів, інструментів, способів та форм комунікації між владою і суспільством.
Під нетократичним публічним управлінням слід розуміти модель управління, засновану на прозорості, відкритості, співпраці та залученні громадськості до процесу прийняття рішень через посередництво інформаційно-комунікаційних технологій. Такий підхід дозволяє забезпечити більш демократичний і відкритий характер прийняття управлінських рішень, що є обов'язковим атрибутом інформаційного суспільства [13, с. 99].
Перехід від традиційного технократичного підходу електронного урядування початку ХХІ ст. до сучасних програм цифрового розвитку держави є яскравим прикладом еволюції електронної демократії - від ізольованих методів у розвинених країнах до глобалізаційних підходів, які охоплюють світове суспільство [2]. Сьогодні цифрове урядування досягло критичної позначки; це вже не допоміжний інструмент в ефективності управлінської діяльності, це невід'ємна інтегрована складова фізичного функціонування державних інституцій та надання публічних послуг.
Звичайно, немає єдиного досконалого підходу, який би повністю задовольняв потреби держави та суспільства, однак можемо виокремити декілька нетократичних моделей публічного управління, елементи яких варто запозичити для формування ефективного електронного урядування: європейська, англо-американська та азійська моделі.
Для європейської моделі характерна наявність наддержавних структур (Європейський парламент, Європейський суд, Європейський валютний фонд, Європейська комісія та ін.), рекомендації яких обов'язкові до виконання всіма країнами Європейського Союзу. Високий ступінь інтеграції європейських держав (єдиний інформаційний просторі, єдина грошова одиниця, вільне пересування тощо) та законодавство, що регулює інформаційно-комунікаційні взаємини, сприяють демократизації суспільства та ефективному розвитку нетократичного публічного управління.
Європейський підхід передбачає діяльність національних урядів та наддержавних інституцій з обов'язковим залученням до прийняття рішень громадськості через посередництво інформаційно-комунікаційних технологій. Представники європейського суспільства мають можливість комунікувати з державою в режимі реального часу.
Побудова «цифрової держави» на основі соціальної єдності націй, які проживають на території Європи, - ще одна характерна ознака європейської моделі нетократичного публічного управління. Програма «Digital Europe» [14] всіляко сприяє розвитку національної електронної демократії, проєкти якої сьогодні успішно реалізовані в більшості європейських держав.
Першою європейською країною, в якій було втілено електронне урядування, стала Німеччина. У 2002 р. було введено в дію сайт з функціями електронного уряду [4]. Через рік Естонія також почала надавати державні послуги з допомогою інформаційно-комунікаційних технологій [7]. За дослідженнями ООН, сучасними лідерами електронного урядування, які надають електронні послуги відповідно до європейської моделі нетократичного публічного управління та входять до першої десятки світу, є Данія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Естонія та Нідерланди [2].
Досвід зазначених країн підтримано правлінням Європейського Союзу, внаслідок чого прийнято програму «Interoperable Delivery of European eGovernment Services to public Administrations, Businesses and Citizens» (IDABC), яка сприяла активному застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій на міждержавному рівні країн Європи. З метою обміну знань у сфері державних електронних послуг та міжінституційної комунікації було створено платформи «Open Source Observatory» [10] і «Semantic Interoperability Centre Europe» [12].
Подальший цифровий розвиток та необхідність покращення електронних публічних послуг зумовили створення у 2009 р. програми «Interoperability Solutions for European Public Administrations» (ISA), яка згодом повністю витіснила IDABC та сприяла активному залученню інформаційно- комунікаційних технологій в управління державним сектором. З 2021 р. ISA було замінено на програму «Interoperable Europe», складову європейської програми «Digital Europe». Наразі Верховною Радою України ратифіковано Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь нашої держави у програмі «Digital Europe» на 2021-2027 рр. [1], що сприяє входженню України до єдиного цифрового ринку Європи шляхом отримання нашою країною режиму внутрішнього ринку у сфері електронних комунікаційних послуг, поступовій інтеграції до єдиного цифрового ринку Європейського Союзу, формуванню ефективного вітчизняного публічного управління.
Зазначені програми сфокусовані на пришвидшенні цифрової трансформації та якісному наданні державних послуг усім членам суспільства [9]. Цифровізація, як один із векторів розвитку європейської моделі нетократичного публічного управління, надає додаткові стимули та можливості для трансформації пріоритетних галузей і сфер суспільного життя, розвитку економіки, бізнесу, сприяє підвищенню якості життя громадян та комунікації з державою як партнером.
Англо-американський підхід реалізується з 90-х рр. ХХ ст. у США, Сполученому королівстві Великої Британії та Канаді й передбачає розширення спектру державних послуг, забезпечення ефективного використання соціальної інформації в органах державної влади, створення якісних технічних та освітніх умов з метою масштабного надання держаних послуг, комунікації з суспільством. Підґрунтям для формування електронного урядування в США слугували теоретичні дослідження кінця минулого століття щодо впливів зростаючої глобалізації та необхідності створення управління «нового типу», а також практична затребуваність нових форм і способів комунікації між державою та суспільством. Внаслідок чого було прийнято низку законодавчих актів, що регулюють електронне урядування в країні.
Англо-американська модель нетократичного публічного управління побудована на принципах безпеки та конфіденційності, швидкого сервісного надання державних послуг усім представникам суспільства через посередництво інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтована на зменшення функціональності органів влади [5].
На початку 2000-х рр. у Сполученому королівстві електронні державні послуги можна було отримати через портал «DirectGov», який згодом витіснено сервісом «GOV.UK» [15], що відповідає Національній стратегії цифрових перетворень, у межах якої оновлено застарілі інформаційно- комунікаційні технології та створено єдину платформу для надання державних електронних послуг. Завдяки формуванню єдиної бази біометричних даних став можливим перехід громадян Великої Британії на цифрові паспорти. Сьогодні Сполучене королівство займає 11-ту позицію серед країн-лідерів надання державних електронних послуг [2].
Однією з перших проблему відкритого доступу до інформації державних інституцій системно вирішила Канада. Врахування специфіки англо- американської моделі нетократичного публічного управління та застосування модульного підходу дозволили протягом короткого часу структурувати електронне управління країни та виокремити його складові (сайти Канади; масштабний інформаційний портал, який об'єднує тематичні канали; інфраструктурне програмне забезпечення; системи автоматизації, зберігання та обробки даних; системи керування паперовим та електронним документообігом тощо) [11].
Сьогодні Канада продовжує активно запроваджувати інформаційно- комунікаційні технології та вдосконалювати електронну комунікацію між державою, бізнесом та представниками суспільства. Так, для підтримки діяльності державних інституцій та покращення якості державних послуг призначено незалежного Міністра електронного уряду; відкрито Цифрову академію та Офіс цифрової трансформації; створено Канадську цифрову службу; сформовано цифрові стандарти GC. Протягом останніх років 100% державних послуг у Канаді надаються виключно в онлайн-форматі.
Азійський підхід нетократичного публічного управління активно використовують урядовці країн (Південна Корея, Сингапур, Китай, Японія) - світових лідерів використання інформаційно-комунікаційних технологій у державному секторі [2]. Основою азійської моделі електронного урядування стали реформування системи державного управління з метою забезпечення відкритості та прозорості державних інституцій та специфічний стиль управління, організований за принципом ієрархічної піраміди. Азійський підхід передбачає повну інформатизацію політичної, соціальної та економічної сфер й ефективне налагодження механізмів електронної комунікації у суспільстві.
Активне застосування інформаційно-комунікаційних технологій у публічному секторі Південної Кореї має глибоке коріння та відбувалося в декілька етапів: комп'ютеризація обробки даних та прискорення адміністративних процесів (60-80-і рр. ХХ ст.); створення єдиної інформаційної системи для координації діяльності міністерств, формування Уряду 1.0 (1990-і рр.); надання державних електронних послуг громадянам країни, створення Уряду 2.0 (початок 2000-их рр.); інтеграція інформаційних систем електронного урядування та забезпечення відкритого доступу до баз даних, перехід до Уряду 3.0 (до 2012-го р.); формування «розумного уряду» (Уряд 4.0), за допомогою якого представники суспільства мають можливість безкоштовно отримувати широкий спектр якісних державних послуг (сьогодення) [3]. Такому стрімкому та ефективному нетократичному розвитку азійського публічного управління сприяло використання єдиної стандартизованої платформи електронного урядування на основі програмного забезпечення з відкритою архітектурою (eGovFrame), що зумовило економію фінансових та людських ресурсів та дало можливість модернізувати старі системи електронного урядування та запровадити новітні.
Сьогодні електронний уряд Південної Кореї використовує прогресивні цифрові технології для забезпечення безперебійного доступу до державних інституцій та надання якісних електронних послуг усім громадянам країни; повністю цифровізований документообіг; експортно-імпортні процедури здійснюються виключно в онлайн-форматі; з метою збільшення онлайн- впливу громадян на формування політики держави було створено цифрову службу «Е-People», визнану однією з найкращих електронних послуг у світі; сформовано «Мобільний уряд» [3].
Реалізація азійської моделі в Сингапурі базується на принципах ціннісного підходу до державних електронних послуг для пересічних громадян та задоволення їхніх щоденних потреб (культура, освіта, охорона здоров'я, безпека тощо). Крім того, важливою складовою формування електронного урядування в країні стало чітке визначення пріоритетних завдань, які потрібно вирішувати за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, та залучення до розробки електронних сервісів усіх зацікавлених [8]. Починаючи з 80-их рр. ХХ ст., електронне урядування Сингапуру зазнало значних модифікацій - від комп'ютеризації державних діловодних служб, формування центрів обробки даних, створення Агентства з розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та формування законодавчої бази, що регулює електронну діяльність країни, до повної цифровізації та високої інформаційно-комунікаційної культури суспільства. Сьогодні основним пріоритетом Сингапуру є інтеграція різних систем державних інституцій в єдиний портал надання електронних послуг, що, звичайно, сприяє розвитку ефективного державного електронного урядування.
Доступність державних послуг та відкритість доступу до інформації державного значення, прозорість і відкритість органів влади, залучення громадян до управління державою та вільна комунікація між фізичними та юридичними представниками суспільства - ключові характеристики азійської моделі нетократичного публічного управління Китаю.
«Політика просування цифрового уряду» Японії передбачає створення ефективних платформ державно-приватного партнерства та державних служб, які використовують інформаційно-комунікаційні технології, орієнтовані на потреби користувача [6]. Сучасне японське електронне урядування здійснюється відповідно до «Плану дій цифрового уряду (2018-2023)», виконання якого сприяє черговому підвищенню рейтингу Японії на світовій мапі надання державних електронних послуг.
Висновки
Як бачимо, інформаційно-комунікаційні технології сьогодні широко застосовуються в усіх сферах суспільного життя. Цифровізація державних послуг поступово глобалізується й охоплює весь світ, що зумовлює співіснування різних підходів до формування нетократичного публічного управління та електронного урядування як його складової.
Зважаючи на темпи розвитку глобалізованої електронної демократії та світові зусилля щодо соціально-економічного відновлення, необхідно актуалізувати пріоритети цифрового урядування (враховуючи електронні послуги та електронну участь) з метою збільшення довіри до урядів та державних інституцій.
Дедалі більше країн, у т.ч. Україна, зміцнюють свої інституційні та правові механізми розвитку публічного управління; формують національну політику та стратегії ефективного електронного урядування; створюють процедури захисту та доступу до державних і персональних даних; залучають громадян до електронної участі в державних процесах тощо. Дедалі частіше фізичні та юридичні особи можуть комунікувати з державними структурами через посередництво онлайн-платформ та отримувати необхідну інформацію. Однак незважаючи на суттєвий прогрес, існує необхідність глобальної цифрової модифікації публічного управління відповідно до нетократичних викликів інформаційного суспільства.
Отримання громадянами якісних державних послуг з мінімальною затратою часових, моральних, фінансових та ін. ресурсів - важливий аспект глобалізованого сьогодення. Активний розвиток та масштабне застосування інформаційно-комунікаційних технологій, функціонування ефективного електронного урядування - обов'язкова складова сучасної держави.
Література
нетократичний підхід публічне управління
1. Верховна Рада України. Офіційний веб-портал. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=22425 (дата звернення: 21.04.2023).
2. Дослідження ООН. Електронний уряд 2022. Майбутнє цифрового уряду. URL: https ://desapublications.un.org/ sites/default/files/publications/2023-02/UN%20E-Government% 20Survey%202022%20-%20Russian%20Web%20Version.pdf (дата звернення: 21.04.2023).
3. 50-Year Footprints of Korean e-Government 1967-2017. Ministry of the Interior and Safety. 2017. URL: https://ssproxy.ucloudbiz.olleh.com/v1/AUTH_43bef30e-e040-499e-86d0- 70552f8bf804/CDNStorage/upload/attach/2022/03/07/c9cd4758-dad1-4b4e-bc79-b8b2c7080d9b.pdf (дата звернення: 21.04.2023).
4. Bundesportal. URL: https://verwaltung.bund.de/ (дата звернення: 21.04.2023)
5. Digital Government Strategy. 2012. URL: https://www.state.gov/digital-government- strategy/ (дата звернення: 21.04.2023).
6. E-Gov Japan. Japanese Government Mainly Services and Information. 2022. URL: https://www.e-gov.go.jp/en/ (дата звернення: 21.04.2023).
7. Eesti.ee. 2022. URL: http://www.eesti.ee/et/ (дата звернення: 21.04.2023).
8. Infocomms & Technology. 2022. URL: https://www.gov.sg/infocomms-and-technology (дата звернення: 21.04.2023).
9. Into a new level of cooperation: From ISA2 to building Interoperable Europe. European Commission. 2021. November 21. URL: https://ec.europa.eu/isa2/news/new-level-cooperation- isa-building-interoperable-europe_en/ (дата звернення: 21.04.2023).
10. Open Source Observatory (OSOR). Joinup. 2022. November 16. URL: https://joinup.ec.europa.eu/ community/osor/home (дата звернення: 21.04.2023).
11. Secretariat, T.B.O.C. Way Forward. Canada.ca. URL: https://www.canada.ca/ en/government/ system/digital-government/digital-governmentstrategy/way-forward.html (дата звернення: 21.04.2023).
12. SEMIC.EU. 2022. Joinup. URL: https://joinup.ec.europa.eu/collection/semantic- interoperability-community-semic/solution/semiceu (дата звернення: 21.04.2023).
13. Storozhenko L.H. Netocratic vector of formation of public administration in the information society. Modernization of the system of public management and administration in Ukraine: the experience of the Republic of Latvia. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. Р. 99-114.
14. The Digital Europe Programme. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/ activities/digital-programme (дата звернення: 21.04.2023).
15. Transparency and freedom of information releases. GOV.UK. 2020, March 25. URL: https://www.gov.uk/search/transparency-and-freedomof-information- releases?content_store_document_type=transparency (дата звернення: 21.04.2023).
References
1. Verkhovna Rada of Ukraine. Official web portal. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=22425 [in Ukrainian].
2. UN study. Electronic government 2022. The future of digital government. Retrieved from https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2023-02/UN%20E-Government% 20Survey%202022%20-%20Russian%20Web%20Version.pdf [in Ukrainian].
3. 50-Year Footprints of Korean e-Government 1967-2017. Ministry of the Interior and Safety. 2017. Retrieved from https://ssproxy.ucloudbiz.olleh.com/v1/AUTH_43bef30e-e040- 499e-86d0-70552f8bf804/CDNStorage/upload/attach/2022/03/07/c9cd4758-dad1-4b4e-bc79- b8b2c7080d9b.pdf [in English].
4. Bundesportal. Retrieved from https://verwaltung.bund.de/ [in German].
5. Digital Government Strategy. 2012. Retrieved from https://www.state.gov/digital- government-strategy/ [in English].
6. E-Gov Japan. Japanese Government Mainly Services and Information. 2022. Retrieved from https://www.e-gov.go.jp/en/ [in English].
7. Eesti.ee. 2022. Retrieved from http://www.eesti.ee/et/ [in Estonian].
8. Infocomms & Technology. 2022. Retrieved from https://www.gov.sg/infocomms-and- technology [in English].
9. Into a new level of cooperation: From ISA2 to building Interoperable Europe. European Commission. 2021. November 21. Retrieved from https://ec.europa.eu/isa2/news/new-level- cooperation-isa-building-interoperable-europe_en/ [in English].
10. Open Source Observatory (OSOR). Joinup. 2022. November 16. Retrieved from https://joinup.ec.europa.eu/community/osor/home [in English].
11. Secretariat, T.B.O.C. Way Forward. Canada.ca. Retrieved from https://www.canada.ca/ en/government/system/digital-government/digital-governmentstrategy/way-forward.html [in English].
12. SEMIC.EU. 2022. Joinup. Retrieved from https://joinup.ec.europa.eu/collection/ semantic-interoperability-community-semic/solution/semiceu [in English].
13. Storozhenko, L.H. (2023). Netocratic vector of formation of public administration in the information society. Modernization of the system ofpublic management and administration in Ukraine: the experience of the Republic of Latvia. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 99-114 [in English].
14. The Digital Europe Programme. Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/ en/activities/digital-programme [in English].
15. Transparency and freedom of information releases. GOV.UK. 2020, March 25. Retrieved from https://www.gov.uk/search/transparency-and-freedomof-information-releases? content_store_document_type=transparency [in English].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Проблема нової концепції розвитку держави. Застосування інноваційних технологій управління територіальним розвитком. Участь органів місцевого самоврядування у трансформаційних процесах. Застосування проектного підходу в муніципальному управлінні.
творческая работа [22,5 K], добавлен 08.04.2013Поняття "електронна комерція" та її напрями, пов’язані з органами державного управління. Концепція "електронного уряду". Архітектура internet-порталів органів державного управління. Особливості електронної комерції в державному управлінні України.
реферат [1,1 M], добавлен 05.06.2010Поняття корупції: основні підходи до розкриття його змісту в зарубіжних країнах, адміністративно-правові засади протидії в Україні. Аналіз досвіду протидії корупції у Німеччині, Америці та Японії, порівняльна характеристика та обґрунтування підходів.
дипломная работа [99,3 K], добавлен 15.06.2014Недостатнє нормативно-правове забезпечення інформаційної сфери як один з факторів, що значно впливають на розвиток системи електронного урядування в Україні. Офіційні сайти - джерело постійної актуальної інформації про діяльність державної влади.
статья [13,6 K], добавлен 07.11.2017Принцип законності при здійсненні державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища. Принцип поєднання комплексного та диференційованого підходів в управлінні охороною навколишнього середовища. Принцип басейнового управління.
реферат [16,3 K], добавлен 23.01.2009Сутність та генез європейської ідеї. Специфіка європейської моделі розвитку. Відмінності між європейською моделлю розвитку світу та сучасною глобалізаційною стратегією. Основні проблеми та шляхи європеїзації України на сучасному етапі.
творческая работа [23,4 K], добавлен 12.04.2007Т.О. Коломоєць як провідний український вчений-правознавець у галузі адміністративістики. Основні заходи адміністративного примусу. Викладення наукових розробок Т.О. Коломоєць у галузі дослідження адміністративного примусу у публічному праві України.
реферат [17,3 K], добавлен 14.12.2010Закономірності розвитку систем автоматизованого оброблення інформації. Основні принципи створення інформаційних систем у державному управлінні. Інформаційні системи державного управління на макрорівні. Особливості інформатизації соціальної сфери.
реферат [576,6 K], добавлен 05.06.2010Важливі властивості застосування права в його поняттєво-юридичному розумінні та вираженні. Короткий огляд форм права, особливості та основні проблеми їх реалізації. Стадії процесу застосування права. Теоретичний та практичний зміст застосування права.
курсовая работа [23,7 K], добавлен 11.11.2010Ознаки муніципального менеджменту, та вплив застосування стратегічних підходів на його ефективність. Умови конкретизації управлінської відповідальності через структурний аналіз комплексу потреб територіальної громади і запитів населення регіону.
статья [20,2 K], добавлен 30.12.2010