Інтелектуальні системи у взаємодії влади та громадянського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут публічного управління та права

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, директор, Хмельницький регіональний центр підвищення кваліфікації

Інтелектуальні системи у взаємодії влади та громадянського суспільства

Гасюк Ігор Леонідович

доктор наук з державного управління

професор, заступник директора

Баюк Микола Іванович

кандидат наук з державного управління

старший викладач кафедри

публічного управління та адміністрування

Анотація

влада контроль громадянський суспільство

У статті розглянуті ключові аспекти та значення інтелектуальних систем під час формування ефективних алгоритмів взаємодії влади та громадянського суспільства. Відзначено, що технології інтелектуальних систем можуть виступати дієвим засобом як для моніторингу, оцінки та контролю за діяльністю влади, прийнятими політичними рішеннями, що сприяє зміцненню демократичних засад функціонування суспільства, так і для підвищення ефективності діяльності влади щодо забезпечення сталого соціально-економічного розвитку суспільства, виконання функцій щодо регулювання усіх сфер суспільного життя. У діалектичній єдності ці процеси розуміються як взаємодія влади та громадянського суспільства, ефективність якої забезпечується застосуванням сучасних технологій інтелектуальних систем. Водночас, у статті звертається увага на можливу і доволі ймовірну реалізацію низки загроз для формування громадянського суспільства на демократичних засадах, підґрунтя яких також утворюють технології інтелектуальних систем, які можуть застосовуватись для встановлення «цифрової диктатури», позбавлення громадян свободи вільно висловлювати свою думку, нав'язувати та формувати хибні уявлення про реальних стан справ і справжню діяльність органів публічного управління, влади, окремих політичних сил та політиків. Досліджено зміст ключових аспектів ризику порушення ефективної взаємодії влади та громадянського суспільства із використанням технологій інтелектуальних систем шляхом створення останніми хибного уявлення в громадян щодо реального стану справ в сфері публічного управління. Відзначено, що важливою складовою взаємодії влади та громадянського суспільства є вміння останнім критично і всебічно оцінювати дії влади, що вимагає формування відповідних умінь та навичок в громадян, і в першу чергу, навичок критичного мислення.

Ключові слова: публічне управління, інтелектуальні системи, громадянське суспільство.

Hasiuk Ihor Leonidovich Doctor of Science in Public Administration, Professor, Deputy Director, scientific-research institute for public management and law (Khmelnitsky)

Baiuk Mykola Ivanovich Candidate of Sciences in Public Administration, Senior Lecturer of the Department of Public Administration of the Leonid Yuzkov Khmelnytsky University of Management and Law, Director, Khmelnytsky Regional Center for Advanced Training

Intelligent systems in the interaction of government and civil society

Abstract

The article examines the key aspects and importance of intelligent systems in the formation of effective algorithms for interaction between the government and civil society. It is noted that technologies of intelligent systems can be an effective means both for monitoring, evaluation and control over the activities of the authorities and political decisions made, which contributes to strengthening the democratic foundations of society, and for improving the efficiency of the authorities' activities to ensure sustainable socio-economic development of society, and to perform functions of regulating all spheres of public life. In their dialectical unity, these processes are understood as the interaction of government and civil society, the effectiveness of which is ensured by the use of modern technologies of intelligent systems. At the same time, the article draws attention to the possible and quite probable realization of a number of threats to the formation of civil society on a democratic basis, the basis of which is also formed by the technologies of intelligent systems which can be used to establish a "digital dictatorship", deprive citizens of the freedom to freely express their opinions, impose and form false ideas about the real state of affairs and the true activities of public administration bodies, authorities, individual political forces and politicians. The author examines the content of the key aspects of the risk of disrupting effective interaction between government and civil society using intelligent systems technologies by creating a false impression among citizens about the real state of affairs in the field of public administration. It is noted that an important component of the interaction between government and civil society is the ability of the latter to critically and comprehensively assess the actions of the authorities, which requires the formation of appropriate skills and abilities of citizens, and, above all, critical thinking skills.

Keywords: public administration, intelligent systems, civil society.

Постановка проблеми

Одним із найважливіших питань, яке хвилює мільйони людей по всьому світу, є можливість застосування владою, корпораціями, які володіють технологіями інтелектуальних систем та апаратними можливостями з метою обмеження прав і свобод громадян, введення так званого «цифрового рабства», встановлення тотального контролю над життям громадян, обмеження їх фінансової, економічної свободи, втручання в приватне життя тощо. Водночас, суспільство в цілому і окремі громадяни, побоюючись такого розвитку подій забувають, що штучний інтелект і зокрема інтелектуальні системи є лише засобом, який використовується в залежності від мети і для вирішення завдань які ставить влада і зацікавлені сторони. З таким самим успіхом вищеозначені технології можуть застосовуватись для контролю за діяльністю влади, обмежувати сфери та галузі, які вона може регулювати, надавати доступ громадянському суспільству за процедурами прийняття відповідальних рішень посадовими особами, здійснювати контроль за використанням державних коштів, які по суті є власністю платників податків, здійсненням правосуддя та охороною правопорядку, відстежувати приватне життя публічних та посадових осіб, які представляють інтереси держави та громадян, здійснюють управління суспільними справами, наділені владою внаслідок демократичних процедур, і як наслідок, є повністю підзвітними тим, хто їх обирав. На нашу думку саме впорядкування і врегулювання цих різноспрямованих за інтересами і цілями процесів, які представляють владу і суспільство, є можливим за допомогою інтелектуальних систем шляхом встановлення балансу та віднайдення компромісів у відповідності до принципів суспільної справедливості та моралі. Слід відзначити, що на нашу думку, вони є пріоритетними і на яких мають ґрунтуватись відповідні правові норми, які можуть тлумачитись через законотворчу діяльність «народних обранців» як «закони» суспільного життя, що регулюють певний вид суспільних відносин. Власне виходячи із вищенаведеного зауважимо, що вектор пошуку такого балансу має полягати у розвитку механізмів контролю із використанням інтелектуальних систем за діяльністю влади і посадових осіб в усіх її аспектах, з одного боку, а з другого, застосування інтелектуальних систем має бути спрямоване на забезпечення гідного рівня життя, його якості, приватності громадян із одночасним забезпеченням механізмів дотримання ними правил «розумної» поведінки, із попередженням девіантних проявів, усунення соціальної напруги шляхом зловживанням політичними технологіями та «цифрового зомбування», політичної ідеологізації та шахрайства тощо. Якщо в першому випадку, інтелектуальні системи мають забезпечувати можливості громадян для контролю за діяльністю влади, то в другому, вони мають сприяти владі для виконання своїх функцій, які в першу чергу, згідно логіки її існування та основного призначення, мають забезпечити гідне життя, духовний і фізичний розвиток кожної людини. Розглянемо деякі теоретичні і практичні аспекти цієї багатогранної проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На наше переконання, і як свідчить низка наукових досліджень [1, 2, 4, 5, 9, 10, 13], інтелектуальні системи можуть суттєво вплинути на те, як громадянське суспільство контролює владу, яка приймає відповідальні управлінські рішення. Основними результатами використання інтелектуальних систем можуть стати підвищення прозорості, ефективності та підзвітності урядів, установ та інститутів публічного управління, кожної посадової особи, яка приймає рішення.

На думку дослідників [6, 11, 14] досягнення цілей сталого розвитку будь якою країною забезпечить її соціально-економічне процвітання. Як зазначають автори, існує нагальна потреба в кращій організації, об'єднанні та розширенні взаємодії між урядами, впровадженні інтелектуальних систем з метою допомоги всім зацікавленим сторонам працювати разом більш ефективно для досягнення цілей сталого розвитку.

Розробка систем управління впровадженням цілей сталого розвитку має здійснюватись у спосіб, який найкраще забезпечує досягнення результатів у всіх сферах соціально-економічного життя. На думку дослідників [16] уряди повинні розробити механізми управління на національному та субнаціональному рівнях, що характеризуються обговоренням, участю та прозорістю прийняття рішень. В даному контексті штучний інтелект та інтелектуальні системи розглядаються як ефективний засіб досягнення суспільного блага, і як дослідницька тема має на меті визначення умов та можливостей використання та розвитку інтелектуальних систем в справі вирішення суспільних проблем та покращення добробуту у світі [12].

На думку дослідників [7, 15] поява технологій інтелектуальних систем обумовила надзвичайно вагомий вплив на усі сектори публічного управління, що вимагає оцінки його впливу на досягнення урядами цілей сталого розвитку. Дослідники, використовуючи процес опитування експертів, виявили, що інтелектуальні системи можуть сприяти виконанню 134 завдань за всіма цілями, але вони також можуть перешкоджати виконанню 59 завдань. В цьому контексті автори відзначають, що швидкий розвиток технологій штучного інтелекту має бути підкріплений необхідними регуляторними заходами та наглядом за ними з метою забезпечення сталого розвитку країн.

Сталий соціально-економічний розвиток не можливий без розвитку науки і техніки і в даному контексті, штучний інтелект та інтелектуальні системи можуть значно підвищити ефективність існуючої економіки та забезпечити її зростання [3]. На думку авторів, самі інтелектуальні системи можуть мати більший вплив, адже з одно боку самі є новим універсальним винаходом, а з другого самі можуть перетворитись на ефективний засіб та метод продукування нових знань. Це докорінно може змінити природу інноваційного процесу та організацію досліджень і розробок. Дослідники доводять, що останнім часом відбувається переорієнтація досліджень спрямованих на автоматизацію процесів у сферу «глибокого навчання», як універсального методу винахідництва.

Популярність і застосування інтелектуальних систем та штучного інтелекту стрімко зростають у всьому світі, а різноманітні програми інтелектуальних систем використовуються в різних сферах: від маркетингу до банківської справи та фінансів, від сільського господарства до охорони здоров'я та безпеки, від освоєння космосу до робототехніки та транспорту, від чат-ботів до штучної творчості та виробництва [17]. Як зазначають автори додатки зі штучним інтелектом також почали ставати невід'ємною частиною управління багатьма послугами, які надають місцеві органи влади ґрунтуючись на концепції «розумних міст».

Таким чином, критичний огляд літературних джерел дозволяє констатувати, що людство вступає в нову еру організації взаємодії влади та суспільства і зміст такої взаємодії буде обумовлюватись рівнем розвитку технологій інтелектуальних систем.

Метою статті є визначення значення і ролі технологій інтелектуальних систем в підвищенні ефективності взаємодії влади і громадянського суспільства.

Виклад основного матеріалу

Розглянемо основні можливості інтелектуальних систем для вирішення завдань якісного моніторингу і контролю за діяльністю влади з боку громадянського суспільства. Першою і найбільш розповсюдженою на теперішній час є здійснення аналізу даних для нагляду з боку громадськості за діяльністю влади і до якої необхідно віднести наступні технології інтелектуальних систем:

- Предиктивна аналітика - інтелектуальні системи можуть аналізувати величезні обсяги даних, щоб передбачити потенційні дії або політику уряду, що дозволяє громадянському суспільству проактивно реагувати.

- Виявлення шахрайства за допомогою інтелектуальних систем дозволяє виявляти порушення, корупцію або нецільове використання коштів, аналізуючи фінансові та транзакційні дані.

- Аналіз суспільних настроїв - інструменти аналізу настроїв у соціальних мережах та новинах можуть вимірювати суспільні настрої з різних питань, допомагаючи зацікавленим громадянам зрозуміти позицію громадськості щодо урядових рішень.

- Оцінка державної політики в цілому і в окремих сферах здійснюється інтелектуальними системами з метою визначення впливу державної політики та управлінських рішень на громадянське суспільство, розвиток економіки, моделювати різні сценарії та прогнозувати можливі результати, що значно полегшує громадянському суспільству і усім зацікавленим сторонам об'єктивно оцінювати ефективність дій уряду.

- Прозорість та підзвітність фінансової діяльності урядів забезпечується технологією блокчейн у поєднанні зі штучним інтелектом, яка гарантує прозорість урядових транзакцій і контрактів, ускладнюючи участь влади в корупційних діях у фінансовій сфері.

- Залучення громадян до активної громадянської позиції здійснюється за допомогою використання різноманітних чат-ботів та віртуальних асистентів побудованих на алгоритмах машинного навчання. Саме ці технології сприяють отриманню своєчасних і точних відповідей на питання соціально-економічного розвитку, фінансів, облаштування місць проживання громадян тощо, збирати відгуки про оцінку громадянами дії уряду.

- Платформи відкритих даних - це технології інтелектуальних систем, які застосовують уряди для створення і підтримки інформаційних платформ для отримання даних, які є у відкритому доступі. Основним завданням таких платформ є забезпечення вільного доступу до даних, урядової інформації, статистики, їх пояснення, що робить таку інформації більш зрозумілою для громадськості. Громадянське суспільство може використовувати ці дані для забезпечення підзвітності влади, контролю за її діяльністю, шляхом співставлення задекларованих завдань і реально досягнутих, зіставлення обіцянок кандидатів у народні депутати, президента країни із їх реальним виконанням, що дозволить вчасно припиняти повноваження осіб, які не виконали своїх передвиборних обіцянок.

- Технології інтелектуальних систем або штучного інтелекту можуть надавати рекомендації щодо реалізації або формування державної політики, надавати політичні експертизи на основі даних, допомагаючи групам громадянського суспільства формулювати аргументи та пропозиції, що ґрунтуються на фактах, вносити зміни до державної політики у відповідних сферах соціально-економічного життя, здійснювати моніторинг ефективності реалізації відповідних політик.

- Системи підтримки прийняття рішень є багатофункціональними інтелектуальними системами які спроможні допомогти громадським організаціям у прийнятті обґрунтованих рішень, шляхом агрегування та аналізування відповідних даних та надаючи інсайти.

- Автоматизована звітність це ефективний інструмент на основі інтелектуальних систем, які здійснюють автоматичне створення звітів та інформаційних панелей, полегшуючи групам громадянського суспільства або усім зацікавленим особам отримання висновків і рекомендацій про діяльність влади.

- Контроль і нагляд за етичною, професійною, економічною поведінкою і життям державних службовців, політиків та урядовців здійснюється інтелектуальними системами в автоматичному режимі шляхом моніторингу різноманітних реєстрів рухомого, нерухомого майна, декларацій, дорогих придбань із співставленням доходів контрольованих осіб, що дозволить забезпечити не тільки етичну поведінку в органах державної влади, але й допомогти громадянському суспільству відстежувати та запобігати кримінальним злочинам та адміністративним порушенням з боку посадових осіб. Наразі цей механізм може не тільки допомогти очисти органи влади від недобросовісних осіб, але й стати причиною відмови прагнення такими особами потрапити до органів державної влади з метою власного збагачення та для реалізації корупційних схем на користь певних політичних сил.

Наступною важливою складовою будь якого демократичного суспільства є проведення чесних і прозорих виборів. Боротьба з виборчим обманом та фальсифікацією результатів виборів є важливою для забезпечення соціальної справедливості та сталого соціально-економічного розвитку країни. Застосування інтелектуальних систем може відіграти ключову роль у виявленні та запобіганні маніпуляцій із суспільною свідомістю у наступних аспектах:

- Проведення перманентного і глибокого аналізу соціальних медіа на наявність дезінформації шляхом відстеження поширення неправдивої інформації та фейкових новин у соціальних медіа. Технології інтелектуальних систем в даному контексті використовують алгоритми для ідентифікації недостовірних джерел і аналізу поведінки ботів, які поширюють таку дезінформацію.

- Здійснення моніторингу за роботою виборчих комісій та дільниць, формування списків виборців та здійснення їх волевиявлення. Інтелектуальні системи можуть аналізувати дані з виборчих дільниць, реєстрацій громадян та їх волевиявлення за списками шляхом виявлення аномалії та втручань у роботу системи, шляхом встановлення фактів подвійної реєстрації або внесення незаконних змін у виборчі рішення громадян, підробки бюлетенів тощо.

- Електронне голосування і блокчейн це майбутнє в організації проведення виборів адже використання електронних систем голосування, побудованих на основі блокчейну, може забезпечити безпеку та недопущення шахраїв до баз даних із результатами виборів, недопущення перерозподілу голосів виборців, які були віддані певним кандидатам. Такі системи дозволяють відстежувати результати голосувань та гарантувати їх конфіденційність та неупередженість.

- Моніторинг і аналіз виборчої активності може здійснюватись інтелектуальними системами шляхом аналізування даних щодо виборчої активності на дільницях, виявляючи аномально високі або низькі явки, що можуть вказувати на фальсифікацію.

- Застосування алгоритмів машинного навчання в інтелектуальних системах дозволяє вирішувати завдання щодо аналізу великих обсягів даних та виявлення аномалій у виборчих процесах. Наприклад, алгоритми можуть виявляти аномальні паттерни у розподілі голосів виборців чи вказувати на маніпуляції із даними за певними шаблонами та стандартами.

- Кібербезпека виборчих систем буде одним із найважливіших завдань після впровадження інтелектуальних систем у виборчий процес. Безпека виборчих систем та запобігання атакам на електронні голосування є критично важливим завданням. Інтелектуальні системи можуть виявляти спроби проникнення до баз даних чи внесення змін до результатів голосувань.

Наразі, інтелектуальні системи можуть підтримувати звітування громадян і волонтерів, що допомагають виявляти аномалії та порушення під час виборів. Приклади ініціатив та технологій можуть варіюватися в різних країнах і регіонах, в залежності від конкретного контексту та потреб. Організації, такі як міжнародні наглядові групи та центри кібербезпеки, часто займаються дослідженнями та розробкою ініціатив для запобігання виборчому обману та фальсифікації результатів виборів у співпраці з урядами.

Наступною важливою складовою це є забезпечення механізмів прямого впливу на діяльність урядів з боку громадянського суспільства шляхом застосування процедур прямого демократичного врядування - референдумів.

Впровадження інтелектуальних систем може відігравати важливу роль у проведенні референдумів, сприяючи покращенню ефективності, безпеки і доступності процесу голосування. Ось деякі технології інтелектуальних систем, які можуть бути використані в проведенні референдумів:

- Електронне голосування - це один з основних способів, яким можливо забезпечити проведення референдуму. Воно дозволяє громадянам голосувати будь-де і будь-коли через веб-сайт, мобільний додаток або інші цифрові канали. Електронне голосування може зменшити можливість помилок та шахрайства, а також прискорити підрахунок голосів.

- Інтернет-портали та інформаційні ресурси для проведення референдумів, це створення спеціальних веб-сайтів та Інтернет-порталів, які містять всю необхідну інформацію про референдум, питання, що обговорюються, розклад голосування та інші важливі дані, допомагає громадянам зрозуміти суть питання та умови голосування.

- Здійснення електронної реєстрації виборців може використовуватися для автоматичної реєстрації виборців та перевірки їхньої виборчої придатності. Це спрощує процес реєстрації та запобігає подвійному голосуванню.

- Електронні системи підрахунку голосів можуть автоматизувати процес підрахунку голосів та швидко надавати результати. Це допомагає забезпечити точність та швидкість оприлюднення результатів референдуму.

- Захист від кібератак. Безпека є надзвичайно важливою у проведенні референдумів із використання інтелектуальних систем. Системи повинні бути захищені від кібератак та інших загроз. Застосування сучасних технологій кібербезпеки та постійний моніторинг допомагають запобігти порушенням безпеки.

- Підтримка голосування та волевиявлення громадян із використанням мобільних пристроїв. Розробка мобільних додатків із використання інтелектуальних систем для голосування дозволить громадянам голосувати зі своїх смартфонів або планшетів, що зручно для більшості громадян, що приймають участь в референдумі.

- Аналітика та звіти, які будуть здійснюватись інтелектуальними системами можуть автоматизувати процеси аналізу результатів голосування та створення звітів для прийняття вагомих для суспільства політичних рішень ґрунтуючись виключно на результатах проведення референдуму.

- Інтелектуальні системи під час проведення референдумів можуть бути використані як засіб перевірки ідентичності громадян наприклад використовуючи біометричні дані або системи двофакторної автентифікації.

Використання сучасних технологій інтелектуальних систем може покращити процес проведення референдумів, забезпечуючи більшу доступність, безпеку і швидкість обробки голосів, а також сприяючи залученню більшої кількості громадян до участі в цьому важливому демократичному процесі. Однак важливо забезпечити також захист конфіденційності даних та чесність всього процесу.

Згідно логіки нашого дослідження другою складовою на шляху порозуміння та плідної взаємодії влади та громадянського суспільства є в першу чергу якісне і ефективне виконання владою своїх функцій, які мають забезпечити процвітання держави і кожного громадянина. За змістовою логікою функцій публічного управління це мають бути спеціалізовані технології інтелектуальних систем, які мають забезпечити прийняття якісних і обґрунтованих політичних та управлінських рішень щодо забезпечення сталого соціально-економічного розвитку.

Вплив інтелектуальних систем на взаємодію влади і громадянського суспільства має значний важливий вимір як у сучасному, так і в майбутньому світі. На нашу думку основними причинами або факторами підвищення значення технологій інтелектуальних систем в процесах взаємодії влади і суспільства є наступні:

- Збільшення кількості інформації, зростання складності знань, і водночас підвищення рівня доступності громадян до інформації. Інтелектуальні системи дозволяють аналізувати великі обсяги даних швидше і ефективніше, ніж люди. Це робить інформацію більш доступною для влади і громадян, допомагаючи першим приймати обґрунтовані рішення, а другим контролювати процес їх прийняття та виконання.

- Можливість заміни людини на технологічні рішення, що дозволить усунути негативний вплив людського фактору, що в свою чергу призведе до підвищення ефективності діяльності влади. Інтелектуальні системи можуть бути використані для автоматизації багатьох аспектів роботи влади, що дозволяє вирішувати проблеми швидше і з меншими витратами. Це може покращити якість послуг, які надає влада громадянам і посилити заходи контролю з боку громадян за процесом надання таких послуг, зменшити корупцію, бюрократизм тощо.

- Створення технологічних можливостей для громадян в будь-який час і будь-де отримувати інформацію, що стосується діяльності влади, що однозначно збільшить можливості впливу громадян на владу. Інтелектуальні системи можуть створювати інструменти для залучення громадян до процесів прийняття рішень, дозволяючи їм брати участь у формуванні політики і висловлювати свої погляди через онлайн-консультації і публічні дискусії.

- Забезпечення доступності громадян до персональної інформації публічних службовців та політиків значно посприяє зменшенню їх можливостей і бажання скоювати корупційні правопорушення. Інтелектуальні системи можуть створити більш прозорий і недоступний для корупції процес прийняття рішень, особливо в областях, де корупція є серйозною проблемою. Також, інформація про фактичний майновий стан і наявні доходи посадових осіб, які можуть підтвердити легітимність його набуття, яка набуває публічного характеру є дієвим превентивним чинником протидії корупції, а також забезпечує можливість своєчасного притягнення корупціонерів до відповідальності, здійснювати ефективну боротьбу із нелегальними доходами.

- Зростання освіченості та комп'ютерної грамотності громадян, що дозволить успішно застосовувати сучасні досягнення науки і техніки для контролю за діяльністю влади, здійснювати ефективну комунікацію великої кількості людей одночасно без їх присутності в одному місці.

- Зростання громадянської свідомості та активної протидії неправомірним рішенням влади засобами в основі яких лежать технології інтелектуальних систем. В першу чергу, інтелектуальні системи забезпечують швидке і всебічне інформування громадськості про зміст, місце та наслідки прийнятих владою управлінських рішень, встановлювати їх правомірність і відповідність нормам суспільної моралі та справедливості.

- Внаслідок розвитку технологій штучного інтелекту створюються передумови повної заміни влади інтелектуальними системами в частині її виконавчого призначення і зменшення таким чином її значущості для розвитку і життя суспільства.

Усі ці аспекти варто враховувати при розробці і впровадженні інтелектуальних систем для підтримки взаємодії влади і громадянського суспільства. Необхідно забезпечити баланс між використанням технологій для підвищення ефективності та збільшення прозорості, і захистом прав та інтересів громадян.

Важливою складовою взаємодії влади та громадянського суспільства є використання технологій інтелектуальних систем для створення хибного уявлення в громадян щодо реального стану справ в сфері публічного управління. Це є вагомим ризиком у налагодженні плідних та довірчих взаємовідносин між владою і громадянами. Так, штучний інтелект можна використовувати для впливу на суспільну думку у різні способи, і цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. Це може відбуватись у наступні способи. Технології інтелектуальних систем можуть аналізувати масиви даних з соціальних медіа для визначення тенденцій та настроїв громадськості. Це дозволяє політикам, рекламодавцям і іншим впливовим групам спрямовувати свої повідомлення та рекламу так, щоб вони більше відповідали громадським настроям і вподобанням, з одного боку, а з іншого, враховуючи такі вподобання, створювати контент який би значно шкодив опонентам по політичній боротьбі. Також штучний інтелект може використовуватися для автоматичного підсумовування новин та статей із генеруванням відповідних висновків, що може значно впливати на сприйняття громадянами певних подій та інформації, оскільки важливо, як саме подається інформація і наскільки правильними є висновки, що були генеровані штучним інтелектом.

Не втрачають своєї актуальності і ризики щодо персоналізації змісту рекомендаційними системами, які можуть адаптувати вміст для кожного користувача на основі їхніх попередніх переглядів і вподобань. Це допомагає створювати персоналізований і змістовно змінений контент, подекуди далекий від реального стану справ, і у такий спосіб впливати на формування поглядів і переконань громадян, особливо під час передвиборчих кампаній. Це також, повною мірою стосується і надання штучним інтелектом допомоги громадянам у пошуку інформації і представляти лише ту інформацію, яка є бажаною для певних політичних сил, окремих політиків, влади з метою приховування правди і реального стану справ від громадян. В такий спосіб теж можливо впливати на свідомість виборця і формувати в нього хибні уявлення про діяльність влади. Основним інструментом фальсифікації є технології генерації вмісту новин, публікацій і медіа-контенту. Слід зауважити, що штучний інтелект і технології інтелектуальних систем є лише інструментом, який може бути використаний як і для боротьби із дезінформацією так і для створення такої, також не слід забувати, що докладаючи значних зусиль по боротьбі із зловживанням в інформаційній сфері, штучний інтелект може перерости в засіб цензури і обмеження свободи слова, що ще раз доводить необхідність пошуку міри і доцільності застосування цих технологій.

Важливо розуміти, що вплив технологій інтелектуальних систем на суспільну думку має багато аспектів, і він залежить від того, яким чином ці технології використовуються і регулюються. Необхідна обережність та відкритий діалог в суспільстві, які мають забезпечити застосування технологій штучного інтелекту виключно для досягнення суспільно корисних цілей та реалізації спільних інтересів громадськості, захисту демократичних цінностей суспільства. Адже надзвичайно високими є ризики використання цих технологій для знищення і придушення прав і свобод людини, ведення війн, духовного та фізичного поневолення, і як свідчить останні події в світі, зацікавлених сторін в розгортанні цих негативних процесів для людства є надзвичайно багато.

Ще однією важливою складовою взаємодії влади та громадянського суспільства є вміння останнім критично і всебічно оцінювати дії влади, що вимагає формування відповідних умінь та навичок в громадян, і в першу чергу навичок критичного мислення. В даному контексті технології інтелектуальних систем теж можуть бути використані як для покращення таких здібностей так і для зменшення інтелектуальних здатностей людини. Технології інтелектуальних систем можуть вплинути на якість критичного мислення громадян у різні способи, які можуть бути як позитивними, так і негативними, в залежності від того, як вони використовуються. Нижче наведено деякі можливі впливи технологій інтелектуальних систем на критичне мислення людини під час оцінки нею діяльності політиків або урядів:

- Інтернет та інші джерела інформації, які створені інтелектуальними системами, можуть допомогти громадянам знаходити і аналізувати різні точки зору та докази. Це може сприяти розвитку критичного мислення та об'єктивної оцінки діяльності влади, допомагати користувачам навчатись ефективно оцінювати джерела та аргументи.

- Алгоритми рекомендацій, використовувані соціальними мережами та іншими платформами, можуть створювати фільтроване інформаційне середовище, що підтримує певні погляди і перекриває альтернативні точки зору. Це може призвести до формування повної довіри таким джерелам інформації та погіршити критичне мислення громадян, особливо у разі, коли користувачі не бажають ставити під сумнів істинність певних тверджень.

- Інтелектуальні системи можуть генерувати неправдиву інформацію, що може призвести до сприйняття користувачами її як істини при одночасному усуненні протилежних точок зору, що породжує проблему щодо застосування громадянами інструментів критичного аналізу для більш глибокого розуміння подій та явищ, які виникають внаслідок діяльності певних політичних сил або влади.

- Технології інтелектуальних систем можуть надавати інструменти для аналізу даних, інтерпретації статистичних даних, аналізу аргументації та встановлення вірності логіки доведень та тверджень. Навчання застосування таких інструментів для оцінки діяльності влади громадянами може сприяти розвитку їх критичного мислення і відповідно умінь об'єктивно оцінювати державну політику, діяльність певних політичних сил тощо.

- Із використанням технологій інтелектуальних систем можна створювати навчальні платформи, які допомагають розвивати навички критичного мислення в громадян, шляхом аналізу інформації, оцінки доказів та розв'язання складних соціально-економічних проблем. Слід відзначити, що наразі відстежується тенденція, особливо в молоді, сліпо, без перевірки відповідних фактів їх істинності, довіряти інформації з соціальних мереж та інших інформаційних платформ мережі Інтернет.

Завершуючи наше дослідження слід відзначити, що вплив технологій інтелектуальних систем на суспільне життя, взаємовідносини влади і громадянського суспільства буде зростати і мати різний вимір, адже його потужність залежить від чинників політичного характеру і сфер впровадження інтелектуальних систем.

Висновки

Підводячи підсумки проведеного дослідження хотілося б процитувати вислів Ювал Ной Харарі [8]: «Якщо ми зможемо поєднати всезагальну економічну безпеку з сильними громадами й пошуку смислу, втрата нами робочих місць на користь алгоритмів може насправді виявитися благословенням. Однак втрата контролю за своїм життям є значно страшнішим сценарієм. Незважаючи на небезпеку масового безробіття, ще більше нас непокоїть перехід влади від людей до алгоритмів, що може зруйнувати рештки віри в ліберальну оповідь і відкрити шлях до цифрової диктатури».

Література

1. Bhatnagar, S., Cotton, T., Brundage, M., Avin, S., Clark, -., Toner, H., Eckersley, P., Garfinkel, B., Dafoe, A., Scharre, P., Zeitzoff, T., Filar, B., Anderson, H., Roff, H., Allen, G.C., Steinhardt, -., Flynn, C., Hdigeartaigh, S.O., Beard, S., ... Amodei, D. (2018). The Malicious Use of Artificial Intelligence: Forecasting, Prevention, and Mitigation. https://arxiv.org/abs/1802.07228v1.

2. Bovens, M. (2007). Analysing and Assessing Accountability: A Conceptual Framework1. European Law-ournal, 13(4), 447-468. https://doi.org/10.1111/-.1468-0386.2007.00378.X.

3. Cockburn, I.M., Henderson, R., Stern, S., Professor, H., Management, E., Business, H., & Morgan, S. (2018). The Impact of Artificial Intelligence on Innovation. http://www.nber.org/papers/w24449.

4. Diakopoulos, N. (2015). Algorithmic Accountability. Digital-ournalism, 3(3), 398-415. https://doi.org/10.1080/21670811.2014.976411

5. Floridi, L., Cowls, -., Beltrametti, M., Chatila, R., Chazerand, P., Dignum, V., Luetge, C., Madelin, R., Pagallo, U., Rossi, F., Schafer, B., Valcke, P., & Vayena, E. (2018). AI4People - An Ethical Framework for a Good AI Society: Opportunities, Risks, Principles, and Recommendations. Temes de Disseny, 2019(35), 178-197. https://doi.org/10.46467/TDD35.2019.178-197.

6. Fuso Nerini, F., Tomei, -., To, L.S., Bisaga, I., Parikh, P., Black, M., Borrion, A., Spataru, C., Castan Broto, V., Anandara-ah, G., Milligan, B., & Mulugetta, Y. (2017). Mapping synergies and tradeoffs between energy and the Sustainable Development Goals. Nature Energy 2017 3:1, 3(1), 10-15. https://doi.org/10.1038/s41560-017-0036-5.

7. Goh, H.H., & Vinuesa, R. (2021). Regulating artificial-intelligence applications to achieve the sustainable development goals. Discover Sustainability, 2(1). https://doi.org/10.1007/S43621- 021-00064-5.

8. Harari, Y.N. (2018). a lesson for the 21st century - K. Book Chef Kshetri, N. (2017). Can Blockchain Strengthen the Internet of Things? IT Professional, 19(4), 68-72. https://doi.org/10.1109/MITP.2017.3051335.

9. McGregor, L., Murray, D., & Ng, V. (2019). International human rights law as a framework for algorithmic accountability. International & Comparative Law Quarterly, 68(2), 309-343. https://doi.org/10.1017/S0020589319000046.

10. Nilsson, M., Griggs, D., & Visbeck, M. (2016). Map the interactions between Sustainable Development Goals. Nature, 534(7607), 320-322. https://doi.org/10.1038/534320a.

11. Shi, Z.R., Wang, C., & Fang, F. (2020). Artificial Intelligence for Social Good: A Survey. https://arxiv.org/abs/2001.01818v1.

12. Stark, -., & Diakopoulos, N. (2017). Algorithm Tips: A Resource for Algorithmic Accountability in Government.

13. Tomasev, N., Cornebise, -., Hutter, F., Mohamed, S., Picciariello, A., Connelly, B., Belgrave, D.C.M., Ezer, D., Haert, F.C. van der, Mugisha, F., Abila, G., Arai, H., Almiraat, H., Proskurnia, -., Snyder, K., Otake-Matsuura, M., Othman, M., Glasmachers, T., Wever, W. de, ... Clopath, C. (2020). AI for social good: unlocking the opportunity for positive impact. Nature Communications, 11(1). https://doi.org/10.1038/s41467-020-15871-z.

14. Vinuesa, R., Azizpour, H., Leite, I., Balaam, M., Dignum, V., Domisch, S., Fellander, A., Langhans, S. D., Tegmark, M., & Fuso Nerini, F. (2020). The role of artificial intelligence in achieving the Sustainable Development Goals. Nature Communications 2020 11:1, 11(1), 1-10. https://doi.org/10.1038/s41467-019-14108-y.

15. Waage, -., Yap, C., Bell, S., Levy, C., Mace, G., Pegram, T., Unterhalter, E., Dasandi, N., Hudson, D., Kock, R., Mayhew, S., Marx, C., & Poole, N. (2015). Governing the UN sustainable development goals: interactions, infrastructures, and institutions. Lancet Glob. Health, 3(5), e251-e252. https://doi.org/10.1016/s2214-109x(15)70112-9.

16. Yigitcanlar, T., & Cugurullo, F. (2020). The Sustainability of Artificial Intelligence: An Urbanistic Viewpoint from the Lens of Smart and Sustainable Cities. Sustainability 2020, Vol. 12, Page 8548, 12(20), 8548. https://doi.org/10.3390/SU12208548.

References

1. Bhatnagar, S., Cotton, T., Brundage, M., Avin, S., Clark, -., Toner, H., Eckersley, P., Garfinkel, B., Dafoe, A., Scharre, P., Zeitzoff, T., Filar, B., Anderson, H., Roff, H., Allen, G. C., Steinhardt, -., Flynn, C., Hbigeartaigh, S. O., Beard, S., ... Amodei, D. (2018). The Malicious Use of Artificial Intelligence: Forecasting, Prevention, and Mitigation. https://arxiv.org/abs/1802.07228v1.

2. Bovens, M. (2007). Analysing and Assessing Accountability: A Conceptual Framework1. European Law-ournal, 13(4), 447-468. https://doi.org/10.1111/-.1468-0386.2007.00378.X.

3. Cockburn, I.M., Henderson, R., Stern, S., Professor, H., Management, E., Business, H., & Morgan, S. (2018). The Impact of Artificial Intelligence on Innovation. http://www.nber.org/papers/w24449.

4. Diakopoulos, N. (2015). Algorithmic Accountability. Digital-ournalism, 3(3), 398-415. https://doi.org/10.1080/21670811.2014.976411.

5. Floridi, L., Cowls, -., Beltrametti, M., Chatila, R., Chazerand, P., Dignum, V., Luetge, C., Madelin, R., Pagallo, U., Rossi, F., Schafer, B., Valcke, P., & Vayena, E. (2018). AI4People - An Ethical Framework for a Good AI Society: Opportunities, Risks, Principles, and Recommendations. Temes de Disseny, 2019(35), 178-197. https://doi.org/10.46467/TDD35.2019.178-197.

6. Fuso Nerini, F., Tomei, -., To, L. S., Bisaga, I., Parikh, P., Black, M., Borrion, A., Spataru, C., Castan Broto, V., Anandara-ah, G., Milligan, B., & Mulugetta, Y. (2017). Mapping synergies and tradeoffs between energy and the Sustainable Development Goals. Nature Energy 2017 3:1, 3(1), 10-15. https://doi.org/10.1038/s41560-017-0036-5.

7. Goh, H.H., & Vinuesa, R. (2021). Regulating artificial-intelligence applications to achieve the sustainable development goals. Discover Sustainability, 2(1). https://doi.org/10.1007/S43621-021-00064-5.

8. Harari, Y.N. (2018). a lesson for the 21st century - K. Book Chef Kshetri, N. (2017). Can Blockchain Strengthen the Internet of Things? IT Professional, 19(4), 68-72. https://doi.org/10.1109/MITP.2017.3051335.

9. McGregor, L., Murray, D., & Ng, V. (2019). International human rights law as a framework for algorithmic accountability. International & Comparative Law Quarterly, 68(2), 309-343. https://doi.org/10.1017/S0020589319000046.

10. Nilsson, M., Griggs, D., & Visbeck, M. (2016). Map the interactions between Sustainable Development Goals. Nature, 534(7607), 320-322. https://doi.org/10.1038/534320a.

11. Shi, Z.R., Wang, C., & Fang, F. (2020). Artificial Intelligence for Social Good: A Survey. http s://'arxiv.org/abs/2001.01818v1.

12. Stark, -., & Diakopoulos, N. (2017). Algorithm Tips: A Resource for Algorithmic Accountability in Government.

13. Tomasev, N., Cornebise, -., Hutter, F., Mohamed, S., Picciariello, A., Connelly, B., Belgrave, D.C.M., Ezer, D., Haert, F. C. van der, Mugisha, F., Abila, G., Arai, H., Almiraat, H., Proskurnia, -., Snyder, K., Otake-Matsuura, M., Othman, M., Glasmachers, T., Wever, W. de, ... Clopath, C. (2020). AI for social good: unlocking the opportunity for positive impact. Nature Communications, 11(1). https://doi.org/10.1038/s41467-020-15871-z.

14. Vinuesa, R., Azizpour, H., Leite, I., Balaam, M., Dignum, V., Domisch, S., Fellander, A., Langhans, S. D., Tegmark, M., & Fuso Nerini, F. (2020). The role of artificial intelligence in achieving the Sustainable Development Goals. Nature Communications 2020 11:1, 11(1), 1-10. https://doi.org/10.1038/s41467-019-14108-y.

15. Waage, -., Yap, C., Bell, S., Levy, C., Mace, G., Pegram, T., Unterhalter, E., Dasandi, N., Hudson, D., Kock, R., Mayhew, S., Marx, C., & Poole, N. (2015). Governing the UN sustainable development goals: interactions, infrastructures, and institutions. Lancet Glob. Health, 3(5), e251-e252. https://doi .org/ 10.1016/s2214-109x(15)70112-9.

16. Yigitcanlar, T., & Cugurullo, F. (2020). The Sustainability of Artificial Intelligence: An Urbanistic Viewpoint from the Lens of Smart and Sustainable Cities. Sustainability 2020, Vol. 12, Page 8548, 12(20), 8548. https://doi.org/10.3390/SU12208548.

Размещено на Allbest.ru