Доброчесність у сфері публічної служби: стан і перспективи
Дослідження особливостей уваги суспільства і держави до проблематики доброчесності у національній публічній службі. Визначення та аналіз ролі нормативно-правових й організаційно-правових кроків для подальшого утвердження принципів доброчесності.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.12.2023 |
Размер файла | 28,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука
Доброчесність у сфері публічної служби: стан і перспективи
Павелків Сергій Романович кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових та адміністративно-правових дисциплін юридичного факультету
Анотація
Тема доброчесності останнім часом набуває усе більшої актуальності, що зумовлено її значенням для практичного вирішення завдання творення новітньої національної публічної служби, як важливого механізму для проведення нагальних комплексних реформ. Така постановка питання підтверджується світовими практиками у сфері запобігання та протидії корупції. Метою представленого матеріалу є аналіз стану й перспектив утвердження доброчесності у сфері української публічної служби.
У роботі показано, що доброчесність є життєво важливою для сфери публічного управління, захисту суспільних інтересів та підтримки таких фундаментальних цінностей як відданість плюралістичній демократії, заснованої на верховенстві права та дотримання прав людини. Автором обстоюється позиція, що відданість етичним цінностям є основою професійної діяльності державного службовця, оскільки ціннісне відношення до доброчесності мотивує бути відповідальним й обов'язковим у загальножиттєвих і ділових стосунках.
На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що для української публічної практики нині є типовою особлива увага суспільства і держави до проблематики доброчесності у національній публічній службі, що засвідчується, в тому числі низкою урядових документів. Спеціальні дослідження також доводять, що нині на публічній службі в Україні заохочується доброчесність та нульова толерантність до корупції, а суспільний запит на доброчесність значно збільшився від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Обґрунтована позиція, що зважаючи на суспільний запит щодо доброчесності надалі мають бути вжиті нормативно-правові й організаційно-правові кроки для подальшого утвердження принципів доброчесності.
Ключові слова: публічна служба, доброчесність, політика публічної доброчесності, ціннісні публічної служби.
Abstract
Pavelkiv Serhii Romanovych Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor of the Department of Criminal Law and Administrative Law Disciplines, Academician Stepan, Demianchuk International University of Economics and Humanities
INTEGRITY IN THE SPHERE OF PUBLIC SERVICE: CONDITION AND PROSPECTS
The topic of integrity has recently become more and more relevant, which is due to its importance for the practical solution of the task of creating the newest national public service, as an important mechanism for carrying out urgent comprehensive reforms. This formulation of the problem is confirmed by world practices in the field of prevention and counteraction of corruption. The purpose of the presented material is to analyze condition and prospects of establishing integrity in the sphere of Ukrainian public service.
This work shows that integrity is vital for the sphere of public administration, protection of public interests and maintenance of such fundamental values as commitment to pluralistic democracy based on the rule of law and respect for human rights. The author determines the position that devotion to ethical values is the basis of the professional activity of a civil servant, since the value attitude to integrity motivates to be responsible and obligatory in lifetime and business relationships.
On the basis of the conducted research, it was concluded that special attention of society and the state to the issue of integrity in the national public service is typical for Ukrainian public practice, which is evidenced, including by a number of government documents. Special research also proves that public service in Ukraine now encourages integrity and zero tolerance for corruption, and the public demand for integrity has increased significantly since the beginning of the full-scale russian invasion of Ukraine. The author substantiates the position that, taking into account the public demand concerning integrity, normative and legal and organization and legal steps should be taken in the future to further establishment of the principles of integrity.
Keywords: public service, integrity, policy of public integrity, values of public service.
Вступ
Постановка проблеми. 21 вересня 2023 року відбувся перший в Україні Форум з доброчесності для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що був організований Національним агентством України з питань державної служби. Під час заходу наголошувалося, що державні службовці мають демонструвати доброчесну поведінку, спосіб життя, а також завжди пам'ятати, що вони є обличчям влади [1]. Проведення такого форуму наочно засвідчило зацікавленість української держави в утвердженні принципів доброчесності у національній публічній службі.
Відзначимо, що тема доброчесності безпосередньо пов'язана із завданням творення новітньої національної служби, як важливого механізму для проведення комплексних реформ у різних сферах державної політики. Зокрема ще у «Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року», яка була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474, відзначалося, що дієва система державного управління є одним з основних факторів конкурентоспроможності держави та передумовою європейської інтеграції. В основу відповідних реформ автори заклали європейські стандарти й цінності, а саме: дотримання демократичних принципів, верховенство права, належне врядування. Однією з цілей цієї Стратегії проголошувалася «побудова професійної, доброчесної (виділено автором), політично нейтральної і орієнтованої на громадян державної служби» [2 , с. 20].
Стабільна увага до теми доброчесності підтверджується і положеннями нової «Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки», яка була схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. № 831-р. У цьому документі вказується на те, що відповідно до Європейських принципів державна служба, серед іншого, повинна бути доброчесною. Саме тому ця Стратегія передбачає «розроблення і впровадження сучасних інструментів, які допомагають мінімізувати ризики, що пов'язані з неетичною поведінкою державних службовців і зловживанням службовим становищем» [3].
Зрештою акцентована увага щодо проблематики доброчесності у національній публічній службі присутня і у «Антикорупційній стратегії на 2021-2025 роки», що була затверджена Законом України від 20 червня 2022 року № 2322-IX. Зокрема за результатами стану корупції в Україні, ефективності антикорупційної політики попередніх періодів, і зважаючи на найкращі світові практики у сфері запобігання та протидії корупції у цій Стратегії обстоюється необхідність «формування суспільної нетерпимості до корупції, утвердження культури доброчесності та поваги до верховенства права» [4].
Зважаючи на означене, увага до проблематики доброчесності у сфері публічної служби є обґрунтованою й перспективною з дослідницької точки зору, а також важливою зважаючи на суспільні інтереси.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Передусім відзначимо, що і публічна (державна) служба і принципи її діяльності є предметом значної кількості досліджень впродовж останніх десятиліть. Щодо розуміння явища публічної (державної) служби, то для нашого дослідження мали евристичне й методичне значення напрацювання таких науковців як-от В. Тимківа (порушував питання характеристик інституту «публічної служби» та його ключових складових [5]); О. Михайловської і Н. Філіпової (щодо змісту дефініцій публічного управління та адміністрування [6]); І. Недобор (стосовно теоретичних засад становлення публічної служби в Україні [7]); І. Дашко (щодо сутності процесу публічного адміністрування [8]; Л. Івашової й Л. Бондаренко (щодо стану інституційної реформи державного управління [9]).
Своєю чергою проблематика доброчесності у сфері публічної служби знайшла своє відображення у працях О. Томкіної (досліджувала принцип доброчесності державної влади [10]); Н. Сорокіної (потрактовувала доброчесність як необхідний морально-етичний складник діяльності публічного службовця [11]); В. Бігуна (сформулював пропозиції щодо понятійного оформлення явища доброчесності [12]); І. Хомишиної (розглядала доброчесність як складова діяльності публічних посадових осіб [13]); Н. Корчак і О. Пархоменко-Куцевіл (проаналізували етичний та юридичний виміри доброчесності державного службовця [14]).
Праці цих та інших авторів вплинули на авторські підходи до проблематики доброчесності у сфері публічної служби. Водночас, варто наголосити, що політика доброчесності має динамічний характер, що визначається різними чинками, зокрема, суспільно-політичними й політико- правовими, що потребує осмислення й аналізу з метою підвищення ефективності заходів спрямованих на реалізацію принципів доброчесності у національному публічному адмініструванні.
Метою статті є аналіз стану й перспектив утвердження доброчесності у сфері української публічної служби. Методологічні засоби дослідження обумовлені його теоретичним характером, що зумовлює залучення загальнотеоретичних й аналітичних методів дослідження практики політики доброчесності у сфері публічної служби, нормативних актів, що її забезпечують й наукових праць у відповідній сфері суспільних відносин.
Виклад основного матеріалу
Реалізацію заявленої дослідницької мети почнемо із констатації того факту, що тема доброчесності, а також завдання промоції її цінностей та стандартів нині визнанні фундаментальними для розбудови сектору державного управління й забезпечення суспільного поступу. Зокрема, у програмних документах Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development) вказується, що доброчесність, по-перше, «являє собою одну з основ політичної, економічної та соціальної системи суспільства», по-друге, є «життєво важливою для сфери публічного управління, захисту суспільних інтересів та підтримки таких фундаментальних цінностей як відданість плюралістичній демократії, заснованої на верховенстві права та дотримання прав людини», і, по-третє, постає «наріжним каменем усієї системи належного управління» [15]. доброчесність публічний служба
Прикметно, що і термінально доброчесність має різні визначення: 1) у якості критерію відповідності суддівській посаді; 2) як мета і засіб у боротьбі з корупцією (декларації доброчесності); 3) як сукупність етичних принципів та визначених законом правил; 4) як один з основних принципів державної служби; 5) в якості оціночної характеристика діяльності державного органу [12, с. 25-26]. Водночас, з точки зору експертів Національного агентства з питань запобігання корупції «доброчесність держслужбовців - це не лише етичний стандарт, а й інструмент запобігання корупції» [16]. Зокрема застосування відповідного інструменту пов'язується з: 1) декларуванням доходів, витрат й зобов'язань фінансового характеру публічними службовцями; 2) заходами врегулювання конфлікту інтересів (наприклад, передбачене законодавством інформувати керівника про конфлікт інтересів); 3) забороною на подарунки посадовими особами від підлеглих, виборним - від виборців; 4) обмеженнями щодо суміщення та сумісництва.
Зважаючи на вказане відзначимо, що у подальшому викладі поняття «доброчесність» буде застосовуватися нами у значенні одного з принципів держслужби, який має визначальне значення для особистісних характеристик, способу мислення й змісту вчинків державного службовця. Тут ми солідарні з позицією, що доброчесність державного службовця - це морально-етична складова діяльності державного службовця, яка визначає «червоні» кордони його поведінки. «Доброчесність у поведінці державного службовця передбачає не тільки відповідальне ставлення до виконання службових чи представницьких повноважень, але і здатність на основі аналізу та самокритичного оцінювання своєї діяльності (беручи до уваги і моральну свідомість) відповідати за її результат, бути відповідальним і обов'язковим у загальножиттєвих і ділових стосунках» [14, с. 81].
Отож поняття доброчесності має своє нормативне вираження у Законі України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Зокрема, у ст. 4, що присвячена принципам державної служби, доброчесність визначено як «спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень» [17]. Водночас, відповідно до «Рекомендацію щодо публічної доброчесності», які були ухвалені Організацією економічного співробітництва та розвитку у 2017 році, публічна доброчесність потрактовується як «послідовне дотримання та відданість загальновизнаним етичним цінностям, принципам та нормам з метою відстоювання та забезпечення пріоритету суспільних інтересів над приватними у публічному секторі». Наголос на відданість етичним цінностям як основи професійної діяльності державного службовця вважаємо принциповим - без ціннісного відношення до доброчесності її стандарти залишаються лише ідеалами. Натомість сприйняття доброчесності як цінності мотивує бути відповідальним і обов'язковим у загальножиттєвих і ділових стосунках. Зрештою, спеціальні дослідження підтверджують, що для українських публічних службовців велику роль в організаційній культурі державних органів і органів місцевого самоврядування відіграють саме цінності.
У зв'язку з такою постановкою питання варто наголосити, що за даними дослідження Національного агентства України з питань державної служби (НАДС), понад 44 % усіх держслужбовців зараховують доброчесність до трійки ключових цінностей - професіоналізм (61,9%), відповідальність (49,4%) та доброчесність (44,4%), яких вважають за важливе дотримуватися [18]. Відзначимо, що за даними Національного агентства з питань запобігання корупції у 2020 році 43% держслужбовців вказували на важливість доброчесності як цінності [16].
Крім цього спеціальні дослідження вказують на те, що 90% опитаних публічних службовців України вважають, що працівники та керівництво у рівній мірі є головними відповідальними за рівень доброчесності у діяльності державних органів та підприємств. На думку 74% опитаних, саме особиста доброчесність працівників найбільше впливає на зменшення корупційних проявів в організаціях державного сектору [19]. При цьому опитування також засвідчують, що нині на публічній службі заохочується доброчесність та нульова толерантність до корупції - 75,6% опитаних державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування засвідчують цей факт [18].
При цьому більшість опитаних - 58,3%, визнає, що проблематика доброчесності набуває «дедалі більшої актуальності, що може бути пов'язано, насамперед, європейським вектором розвитку України та повномасштабним вторгненням росії. «За даними дослідження, більшість опитаних вважають, що з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну суспільний запит на доброчесність і нетолерантність до корупції значно збільшилися, але тим не менш у представників як і державних службовців, так і працівників органів місцевого самоврядування залишається певне відчуття незахищеності від неетичних і протизаконних вказівок, деяким доводиться з ними стикатися на рівні повсякденної практики» [18, с. 62].
Напевно утвердженню принципів доброчесності мають сприяти і заходи передбачені «Антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки» [4]. Передусім йдеться про: 1) інтеграцію антикорупційної тематики до змісту освіти всіх рівнів як засобу формування ціннісного ставлення до доброчесності й мінімізації толерування корупції; 2) промоцію академічної доброчесності та формування у здобувачів освіти ставлення нетерпимості до корупції у всіх її проявах; 3) утвердженню в суспільстві атмосфери доброчесності та нетерпимості до корупції, у тому числі засобами соціальної реклами; 4) проведення інформаційно-просвітницьких й навчально-методичних заходів, інтегрованих у формальну та неформальну освіту з метою підвищення рівня обізнаності громадян щодо стандартів доброчесної та етичної поведінки публічних службовців [4].
Іншим чинником утвердженню принципів доброчесності у сфері української публічної служби можна вважати зацікавленість західних партнерів у реформах в Україні. Тут варто згадати перелік пріоритетних реформ для якнайшвидшої інтеграції в Європу, що його посольство США у вересні 2023 року передало Україні. «Абсолютний тренд, головні речі з цього документу - це посилення інституцій та добір доброчесних людей за справедливими прозорими конкурсами» [20]. Отож не дивно, що багато експертів переважно схвально відреагували на цей документ. Показово, що американські партнери передусім рекомендують покращити процедуру кадрового добору і реформувати процедуру відбору керівників таких владних інститутів як-от: Національна поліція, Спеціальна антикорупційна прокуратура, Національне агентство запобігання корупції, Агентство з розшуку та менеджменту активів, Рахункова палата, Державна аудиторська служба, Бюро економічної безпеки, СБУ, Державна міграційна служба, також є рекомендації щодо прозорого конкурсу нових суддів Верховного Суду України. Втім, очевидно, що покращити процедуру кадрового добору варто і в інших органах влади.
Зрештою, певних коригувань має зазнати і національне законодавство як нормативна основа утвердженню принципів доброчесності у сфері української публічної служби. Це стосується і нормативного вираження поняття «доброчесність». Як було відзначено вище, поняття «доброчесність» має визначення у чинному Законі України «Про державну службу», втім застосовується у цьому Законі лише у контексті питання оплата праці державних службовців: «держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи» (ст. 50 [17]). Це виглядає нелогічно, особливо у контексті Глави 2. «Засади дисциплінарної відповідальності», в якій відсутні підстави притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності з вказівкою на порушення принципів доброчесності. При цьому є очевидні дисциплінарні проступки, що пов'язані саме з таким порушенням:
1) порушення правил етичної поведінки державних службовців (п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу»);
2) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб» (п. 9 ч. 2 ст. 65 цього Закону);
3) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби (п. 10 ч. 2 ст. 65 цього Закону) [17].
Керуючись міркуваннями необхідності формування ціннісного відношення до доброчесності, а також з метою відстоювання та забезпечення пріоритету суспільних інтересів над приватними у публічному секторі пропонуємо подати вище згадані норми у такій редакції:
1) п. 2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - «порушення принципів доброчесності і правил етичної поведінки державних службовців»;
2) п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - «порушення принципів доброчесності у зв'язку з використанням повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб»;
3) п. 10 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - «порушення принципів доброчесності у зв'язку з поданням під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби».
Відповідні зміни сприятимуть утвердженню принципів доброчесності у поведінці державного службовця, виступатимуть додатковим чинником особистої відповідальності за результати професійної діяльності.
Висновки
Підсумовуючи вище викладене відзначимо: 1) для української нині є типовою особлива увага до проблематики доброчесності у національній публічній службі, що засвідчується, в тому числі такими документами як-от Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки» і «Антикорупційній стратегії на 2021-2025 роки»; 2) спеціальні дослідження доводять, що нині на публічній службі в Україні заохочується доброчесність та нульова толерантність до корупції, а суспільний запит на доброчесність і нетолерантність до корупції значно збільшився від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну; 3) у середовищі українських публічних службовців утвердилося переконання, що саме особиста доброчесність працівників найбільше впливає на зменшення корупційних проявів в організаціях державного сектору; 4) зважаючи на суспільний запит щодо доброчесності надалі мають бути вжиті нормативно-правові й організаційно-правові кроки для подальшого утвердження принципів доброчесності. Ефективність таких кроків в тому числі залежить від їхньої наукової обґрунтованості, що стимулює відповідні дослідження у цьому напрямі.
Література
1. Важливість доброчесності на державній службі. Державна податкова служба України, 22 вересня 2023. URL: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/712120.html (дата звернення: 2.10.2023).
2. Стратегія реформування державного управління України на період до 2021 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1102-р). 48 с.
3. Стратегія реформування державного управління України на 2022-2025 роки. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. № 831-р. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/831-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 2.10.2023).
4. Антикорупційна стратегія на 2021-2025 роки. Затверджено Законом України від 20 червня 2022 року № 2322-IX. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2322-20#n93 (дата звернення: 2.10.2023).
5. Тимків В. М. Понятійні аспекти становлення публічної служби в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2012. № 3. С. 70-73.
6. Михайловська О. В., Філіпова Н. В. Аналіз теоретичних підходів до визначення сутності складових дефініцій публічного управління та адміністрування. Університетські наукові записки. 2016. № 58. С. 241-253.
7. Недобор І. В. Теоретичні основи становлення публічної служби в Україні. Вчені записки Таврійського національного університ ет у імені В. І. Вернадського. Серія: Держ авне управління. 2018. Т. 29 (68), № 1. С. 113-117.
8. Дашко І. М. Сутність та механізм здійснення процесу публічного адміністрування. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2018. Випуск 1 (13). С. 99-103.
9. Івашова Л. М., Бондаренко Л. І. Аналіз стану інституційної реформи державного управління й її наслідків за змістовно-функціональним та організаційним критеріями. Публічне управління та митне адміністрування. 2023. № 1 (36). С. 29-41.
10. Томкіна О. Принцип доброчесності державної влади: постановка проблеми. Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 1. С. 65-74.
11. Сорокіна Н. Доброчесність як необхідний морально-етичний складник діяльності публічного службовця. Jurnaluljuridic national: teorie §ipractical. 2017. № 27 (5). Рр. 39-42.
12. Бігун В. С. Доброчесність як юридичний термін і сенс. Часопис Київського університету права. 2019. № 1. С. 25-26.
13. Хомишин І. Доброчесність як складова діяльності публічних посадових осіб у контексті боротьби з корупцією. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Юридичні науки”. 2021. № 4 (32). С. 62-67.
14. Корчак Н. М., Пархоменко-Куцевіл О. І. Доброчесність державного службовця: етичний та юридичний виміри. Юридичний вісник. 2021. 2 (59). С. 78-84.
15. OECD Recommendation on Public Integrity. Organisation for Economic Co-operation and Development. 2017. URL: https://www.oecd.org/gov/ethics/recommendation-public-integrity/ (дата звернення: 31.09.2023).
16. Доброчесність як вимога закону. Офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, 23 червня 2021. URL: https://prosvita.nazk.gov.ua/blog/ dobrochesnist- yak-vymoga-zakonu# (дата звернення: 31.09.2023).
17. Про державну службу: Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/889-19#Text (дата звернення: 31.09.2023).
18. Аналітичний звіт щодо дослідження організаційної культури «Публічна служба в Україні: ваша точка зору». Національне агентство з питань державної служби. 30.08.2023. URL: https://nads.gov.ua/storage/app/sites/5/DIYALNIST/UPRAVLINJA%20PERSONALOM/ Analitika%20ta%20doslidgenja/analitichniizvitorganizatsiinakultura2023.pdf (дата звернення: 31.08.2023).
19. Понад 90% публічних службовців вважають, що відповідальність за доброчесність в органі у рівній мірі залежить як від керівників, так і від працівників цього органу - опитування. Офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, 12 липня 2021. URL: https://nazk.gov.ua/uk/novyny/ponad-90-publichnyh-sluzhbovtsiv-vvazhayut- shho-vidpovidalnist-za-dobrochesnist-v-organi-u-rivnij-miri-zalezhyt-yak-vid-kerivnykiv-tak-i- vid-pratsivnykiv-tsogo-organu-opytuvannya/ (дата звернення: 31.09.2023).
20. "Посилення інституцій та добір доброчесних людей": яких реформ чекає США від України. Українське радіо. 28.09.2023 р. URL: http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID= 102347 (дата звернення: 31.09.2023).
References
1. Vazhlyvist dobrochesnosti na derzhavnii sluzhbi. Derzhavna podatkova sluzhba Ukrainy, 22 veresnia 2023 [The importance of integrity in public service. State Tax Service of Ukraine, September 22, 2023]. Retrieved from https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/712120.html [in Ukrainian].
2. Stratehiia reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy na period do 2021 roku. Skhvaleno rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 24 chervnia 2016 r. № 474 (v redaktsii rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 18 hrudnia 2018 r. № 1102-r) [Strategy for reforming the state administration of Ukraine for the period until 2021. Approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated June 24, 2016 No. 474 (as amended by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 18, 2018 No. 1102)]. 48 s. [in Ukrainian].
3. Stratehiia reformuvannia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy na 2022-2025 roky. Skhvaleno rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 lypnia 2021 r. № 831-r. Zakonodavstvo Ukrainy [Strategy for reforming the state administration of Ukraine for 2022-2025. Approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 21, 2021 No. 831. Legislation of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/831-2021-%D1% 80#Text [in Ukrainian].
4. Antykoruptsiina stratehiia na 2021-2025 roky. Zatverdzheno Zakonom Ukrainy vid 20 chervnia 2022 roku № 2322-IX [Anti-corruption strategy for 2021-2025. Approved by the Law of Ukraine dated June 20, 2022 No. 2322-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2322-20#n93 [in Ukrainian].
5. Тимків В. М. (2012). Понятійні аспекти становлення публічної служби в Україні [Understandable aspects of the formation of public service in Ukraine]. Інвестиції: практика та досвід - Investments: practice and experience, 3, 70-73. [in Ukrainian].
6. Mykhailovska O. V., Filipova N. V. (2016). Analiz teoretychnykh pidkhodiv do vyznachennia sutnosti skladovykh definitsii publichnoho upravlinnia ta administruvannia [Analysis of theoretical approaches to determining the essence of the constituent definitions of public management and administration]. Universytetski naukovi zapysky - University scientific notes, 58, 241-253. [in Ukrainian].
7. Nedobor I. V. (2018). Teoretychni osnovy stanovlennia publichnoi sluzhby v Ukraini [Theoretical foundations of the formation of public service in Ukraine]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Scholarly notes of V. I. Vernadsky Tavri National University. Series: Public administration, 29 (68)-1, 113-117. [in Ukrainian].
8. Dashko I. M. (2018). Sutnist ta mekhanizm zdiisnennia protsesu publichnoho administruvannia [The essence and mechanism of the public administration process]. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii - Economic Bulletin of the Zaporizhzhya State Engineering Academy, 1 (13), 99-103. [in Ukrainian].
9. Ivashova L. M., Bondarenko L. I. (2023) Analiz stanu instytutsiinoi reformy derzhavnoho upravlinnia y yii naslidkiv za zmistovno-funktsionalnym ta orhanizatsiinym kryteriiamy [Analysis of the state of the institutional reform of public administration and its consequences according to substantive, functional and organizational criteria]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia - Public administration and customs administration, 1 (36), 29-41. [in Ukrainian].
10. Tomkina O. (2014). Pryntsyp dobrochesnosti derzhavnoi vlady: postanovka problemy [The principle of integrity of state power: statement of the problem]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy - Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 1, 65-74. [in Ukrainian].
11. Sorokina N. (2017). Dobrochesnist yak neobkhidnyi moralno-etychnyi skladnyk diialnosti publichnoho sluzhbovtsia [Integrity as a necessary moral and ethical component of the activity of a public servant]. Jurnalul juridic national: teorie si practica, 27 (5), 39-42. [in Ukrainian].
12. Bihun V. S. (2019). Dobrochesnist yak yurydychnyi termin i sens [Integrity as a legal term and meaning]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava - Journal of the Kyiv University of Law, 1, 25-26. [in Ukrainian].
13. Khomyshyn I. (2021). Dobrochesnist yak skladova diialnosti publichnykh posadovykh osib u konteksti borotby z koruptsiieiu [Integrity as a component of the activity of public officials in the context of the fight against corruption]. Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. Seriia: “Iurydychni nauky” - Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series: "Legal Sciences", 4 (32), 62-67. [in Ukrainian].
14. Korchak N. M., Parkhomenko-Kutsevil O. I. (2021). Dobrochesnist derzhavnoho sluzhbovtsia: etychnyi ta yurydychnyi vymiry [Integrity of a civil servant: ethical and legal dimensions]. Yurydychnyi visnyk - Legal Bulletin, 2 (59), 78-84. [in Ukrainian].
15. OECD Recommendation on Public Integrity. Organisation for Economic Co-operation and Development. 2017. Retrieved from https://www.oecd.org/gov/ethics/recommendation-public- integrity/.
16. Dobrochesnist yak vymoha zakonu. Ofitsiinyi veb-sait Natsionalnoho ahentstva z pytan zapobihannia koruptsii, 23 chervnia 2021 [Integrity as a requirement of the law. Official website of the National Agency for the Prevention of Corruption, 23 June 2021]. Retrieved from https://prosvita.nazk.gov.ua/blog/dobrochesnist-yak-vymoga-zakonu# [in Ukrainian].
17. Pro derzhavnu sluzhbu: Zakon Ukrainy vid 10 hrudnia 2015 roku № 889-VIII. Zakonodavstvo Ukrainy [On civil service: Law of Ukraine dated December 10, 2015 No. 889-VIII. Legislation of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text [in Ukrainian].
18. Analitychnyi zvit shchodo doslidzhennia orhanizatsiinoi kultury «Publichna sluzhba v Ukraini: vasha tochka zoru» [Analytical report on the study of organizational culture "Public service in Ukraine: your point of view"]. 30.08.2023. Retrieved from https://nads.gov.ua/storage/ app/sites/5/DIYALNIST/UPRAVLINJA%20PERSONALOM/Analitika%20ta%20doslidgenja/ analitichniizvitorganizatsiinakultura2023.pdf [in Ukrainian].
19. Ponad 90% publichnykh sluzhbovtsiv vvazhaiut, shcho vidpovidalnist za dobrochesnist v orhani u rivnii miri zalezhyt yak vid kerivnykiv, tak i vid pratsivnykiv tsoho orhanu - opytuvannia, 12 lypnia 2021 [More than 90% of public servants believe that the responsibility for integrity in the body depends equally on both managers and employees of this body - survey. Official website of the National Agency for the Prevention of Corruption, 12 July 2021]. Retrieved from https://nazk.gov.ua/uk/novyny/ponad-90-publichnyh-sluzhbovtsiv-vvazhayut-shho-vidpovidalnist- za-dobrochesnist-v-organi-u-rivnij-miri-zalezhyt-yak-vid-kerivnykiv-tak-i-vid-pratsivnykiv-tsogo- organu-opytuvannya/ [in Ukrainian].
20. "Posylennia instytutsii ta dobir dobrochesnykh liudei": yakykh reform chekaie SShA vid Ukrainy. Ukrainske radio. 28 veresnia 2023 r. ["Strengthening of institutions and selection of virtuous people": what reforms does the USA expect from Ukraine. Ukrainian radio. September 28, 2023] Retrieved from http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=102347 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Дослідження системи національного законодавства України у сфері формування, збереження й використання екологічної мережі. Класифікація нормативно-правових актів у цій галузі. Покращення правових законів, що регулюють досліджувані суспільні відносини.
статья [31,9 K], добавлен 11.09.2017Поняття підприємницької діяльності, характеристика головних ознак та принципів, організаційно-правових форм. Принципи господарської діяльності. Огляд особливостей розвитку цієї сфери в Україні. Роль підприємницьких договорів в регулюванні виробництва.
курсовая работа [464,7 K], добавлен 24.10.2014Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
статья [27,5 K], добавлен 18.08.2017Дослідження особливостей та поняття правовідносин в сфері соціального захисту, з’ясування їх правової природи. Елементи, класифікації правовідносин у сфері соціального захисту. Аналіз чинних нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.02.2009В статті здійснено аналіз основних організаційно-правових змін на шляху реформування органів внутрішніх справ України. Досліджена модель системи на основі щойно прийнятих нормативно-правових актів. Аналіз чинної нормативно-правової бази України.
статья [18,1 K], добавлен 06.09.2017Поняття нормативно-правового акта як форми вираження правових норм. Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою, за дією цих актів в просторі та за колом осіб. Система законодавства України: аналіз теперішнього стану та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 22.02.2011Дослідження організаційно-правових засад державної служби України. Аналіз припинення виплати допомоги по безробіттю. Вивчення заходів для запобігання незаконному використанню робочої сили. Огляд реалізації державних і територіальних програм зайнятості.
реферат [35,3 K], добавлен 28.04.2011Дослідження системи законодавства. Визначення взаємозв’язків системи права і системи законодавства. Дослідження систематизації нормативно-правових актів. Розгляд системи законодавства та систематизації нормативного матеріалу на прикладі України.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 21.12.2010Поняття нормативно-правового акту, його ознаки й особливості. Чинність нормативно-правових актів у просторі. Види нормативно-правових актів, критерії їх класифікації. Підзаконні нормативно-правові акти та їх види. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [239,3 K], добавлен 04.01.2014Поняття і ознаки нормативно-правових актів, їх юридична сила, ієрархія. Поняття конституційного та кодифікованого закону. Державна реєстрація відомчих нормативно-правових актів та вступ їх у дію. Особливості систематизації нормативно-правових актів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 02.01.2014