Юридична відповідальність в сфері шлюбних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Юридична відповідальність в сфері шлюбних відносин

Чорна Вікторія Григорівна доктор юридичних наук, професор, професор кафедри публічного та міжнародного права, ННІ «Юридичного інституту Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Кузьменко Оксана Володимирівна доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри публічного та міжнародного права, ННІ «Юридичного інституту Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Кожура Людмила Олександрівна доктор юридичних наук, професор, директор, ННІ «Юридичний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана»

Анотація

В даній статті розкрито поняття та особливості юридичної відповідальності в сфері шлюбних відносин.

Акцентовано увагу, що засади юридичної відповідальності в сфері шлюбних відносин визначено як на міжнародному рівні, так і в нормах національного законодавства. Україна ратифікувавши Стамбульську конвенцію криміналізувала діяння, які передбачають примушування до шлюбу та передбачила настання кримінальної відповідальності доповнивши норми Кримінального кодексу України ст.151-2.

Водночас нормами цивільного законодавства передбачено настання цивільних наслідків у разі примушування до шлюбу - підставою для оскарження, анульовання або розірвання шлюбу без покладення неналежного фінансового або адміністративного тягаря на жертву.

В Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачено настання адміністративної відповідальності в сфері шлюбних відносин за повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану. Втім, на нашу думку, вид адміністративного стягнення та його розмір мають вкрай мінімальний розмір.

Юридична відповідальність у сфері шлюбних відносин - це негативна реакція держави на протиправні діяння, які посягають на шлюбні відносини, що визначені в нормах кримінального, цивільного та адміністративного законодавства та передбачають настання юридичних наслідків для суб'єкта, який їх порушує і застосування заходів юридичної відповідальності, що передбачені санкцією правової норми.

Особливостями юридична відповідальність у сфері шлюбних відносин є: 1) наявність факту укладення шлюбу; 2) наявність правової норми, що визначає склад цивільного делікту, злочину чи адміністративного правопорушення; 3) застосування негативної реакції держави певного виду та розміру, що визначає санкція правової норми; 4) порушення права на свободу вступу в шлюбні відносини; 4) передбачає порушення принципів шлюбних відносин.

Авторами акцентовано увагу на необхідності зменшення лібералізації адміністративної відповідальності в сфері шлюбних відносин та розширення кола адміністративних правопорушень, що передбачають порушення норм шлюбного законодавства.

Ключові слова: юридична відповідальність, примушування до шлюбу, Стамбульська конвенція, гендер, викрадення, сім'я, шлюб, диференціація відповідальності, правова норма, умисел, близькі родичі, партнерства, свобода, шлюбні відносини.

Abstract

Chorna Victoria Gryhorivna Doctor of legal sciences, professor, professor of the department of public and international law, NNI "Law Institute, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman"

Kuzmenko Oksana Volodymyrivna doctor of legal sciences, professor, Honored Worker of Science and Technology of Ukraine, Head of the Department of Public and International Law, Kyiv National Law Institute Vadym Hetman University of Economics"

Kozhura Lyudmila Oleksandrivna Doctor of Law, Professor, Director, Institute of Law "Law Institute of Vadym Hetman Kyiv National University of Economics"

LEGAL RESPONSIBILITY IN THE SPHERE OF MARRIAGE RELATIONS

This article reveals the concept and features of legal responsibility in the field of marital relations.

It is emphasized that the principles of legal responsibility in the field of marital relations are defined both at the international level and in the norms of national legislation. Having ratified the Istanbul Convention, Ukraine criminalized acts involving forced marriage and provided for criminal liability by supplementing the provisions of Article 151-2 of the Criminal Code of Ukraine.

At the same time, the norms of civil legislation provide for the occurrence of civil consequences in the event of coercion into marriage - grounds for appeal, annulment or dissolution of marriage without imposing an undue financial or administrative burden on the victim.

The Code of Ukraine on Administrative Offenses provides for the imposition of administrative liability in the field of marital relations for reporting false information to state bodies for registration of acts of civil status. However, in our opinion, the type of administrative fine and its size are extremely minimal.

Legal responsibility in the field of marital relations is a negative reaction of the state to illegal acts that encroach on marital relations, which are defined in the norms of criminal, civil and administrative legislation and provide for the onset of legal consequences for the subject who violates them and the application of measures of legal responsibility, that are provided for by the sanction of the legal norm.

Features of legal responsibility in the field of marital relations are: 1) presence of the fact of marriage; 2) the existence of a legal norm that determines the composition of a civil tort, crime or administrative offense; 3) the application of a negative reaction of the state of a certain type and size, which is determined by the sanction of the legal norm; 4) violation of the right to freedom of marriage; 4) involves a violation of the principles of marital relations.

The authors focused attention on the need to reduce the liberalization of administrative responsibility in the field of marital relations and to expand the range of administrative offenses involving violations of the norms of marriage legislation.

Keywords: legal responsibility, forced marriage, Istanbul Convention, gender, abduction, family, marriage, differentiation of responsibility, legal norm, intent, close relatives, partnerships, freedom, marital relations.

Постановка проблеми

юридична відповідальність шлюбні відносини

Партнерські добровільні та паритетні відносини є способом взаємодії між чоловіком та жінкою, які становлять підґрунтя для формування в подальшому стійких, взаємодовірлих відносин, що побудовані на повазі та врахуванні інтересів один до одного. За часту довготривалі протилежні партнерські відносини стають основою для вступу в сімейні відносини та створення сім'ї, що є первинним та основним осередком суспільства. Добровільність, свобода та самостійність в прийнятті такого рішення партнером є основними принципами їх існування. За порушення прав та свобод одного з членів подружжя іншим є юридичною підставою для притягнення винного до юридичної відповідальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання правового статусу керівників підприємств, організацій, установ, розглядалися в роботах В.Б.Авер'янова, О.Ф.Андрійко, Андрушко А.В., І.Л.Бачило, Ю.П.Битяка, І.П.Голосніченка, Р.А.Калюжного, Давлатова Ш.Б., Данильченко Ю.Б., Денисова С.Ф., Камінського П.В., Кісілюк Е.М., Костенка О.М., Круглової О.О., Литвинова О.М., Мартиненко А.О., Матишевського П.С., Музики А.А., Навроцького В.О., Пенькова Т.І., Смаглюк О.В., Сташиса В.В., Тація В.Я., Фріса П.Л., Хавронюка М.І., Харитонова О.В. Ярмиш Н.М., Яценка С.С. та інших відомих вчених. та інших вчених.

Метою статті є розкриття поняття та особливості юридичної відповідальності в сфері шлюбних відносин.

Виклад основного матеріалу

Конституцією України (ст.51) та законами України гарантовано рівноправність прав та обов'язків жінки та чоловіка у сімейних шлюбних відносинах.

Ст.21 Сімейного кодексу України визначено поняття шлюбу під яким розуміється сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя [1, ст.21]. Таким чином, спільне проживання не є тією умовою при якій визнається факт шлюбних відносин, в той же час, законодавець до обов'язкових підстав, що надають юридичне значення відносить здійснення реєстраційного провадження компетентним суб'єктом публічної адміністрації.

Водночас, законодавець до основоположних принципів шлюбу відносить:

1) добровільність шлюбу, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається;

2) одношлюбність, тобто жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу;

3) свобода та особиста недоторканість у шлюбних відносинах. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом [1].

Сімейним кодексом України також встановлені прямі заборони щодо реєстрації шлюбних відносин, а саме:

- у шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення;

- у шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

- у шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

- у шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина, лише в разі скасування усиновлення [1].

В сфері шлюбних відносин за порушення норм міжнародного та національного законодавства можуть передбачено настання юридичної відповідально сті.

Юридична відповідальність це потужний інститут права, який в свою чергу виступає елементом адміністративно-правового статусу будь якої фізичної і юридичної особи. Теоретики права не мають єдиної позиції щодо визначення даного правового явища та його ознак, так як багатогранність даного.

О.С. Семерак, І.С. Семерак доводять, що юридична відповідальність - це вид соціальної відповідальності, що полягає в застосуванні державою до правопорушника певних заходів примусу, передбачених санкціями правових норм. Єдиною підставою для юридичної відповідальності є склад правопорушення. Якщо поведінка суб'єкта не має ознак правопорушення, то ця особа не підлягає юридичній відповідальності^, с. 324].

Д.М. Лукянець під юридична відповідальність розуміє регламентовану правовими нормами реакцію з боку уповноважених суб'єктів на діяння фізичних або юридичних осіб (колективних суб'єктів), що можуть мати вираз у недотриманні встановлених законом заборон, невиконанні встановлених законом обов'язків, порушенні цивільно-правових зобов'язань, нанесенні шкоди або завданні збитків і виражена у застосуванні до осіб, що вчинили такі діяння, засобів впливу, які тягнуть за собою позбавлення особистого, майнового або організаційного характеру[9, с. 8].

Так, наприклад, в разі порушення принципів укладення шлюбу наступає цивільна, кримінальна та адміністративна відповідальність. Цивільні наслідки примусових шлюбів є підставою для оскарження, анульовання або розірвання шлюбу без покладення неналежного фінансового або адміністративного тягаря на жертву [2, ст.32].

Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція), яку Україна ратифікувала 20 червня 2022 року, було визначено необхідність криміналізації діянь, що передбачають примушування дорослого або дитини до вступу в шлюб [2].

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» було внесено зміни до Кримінального кодексу України та доповнено ст.151-2 наступного змісту: 1. Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного віку згідно із законодавством, або щодо двох чи більше осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк [3].

Основним безпосереднім об'єктом зазначеного злочину є воля, честь і гідність особи, зокрема, у сімейних взаєминах. Потерпілою особою може бути як особа, що досягла шлюбного віку, так й особа, що не досягла такого віку незалежно від статі [4, с.178].

З об'єктивної сторони злочин характеризується діями в таких формах: 1) примушування особи до вступу в шлюб; 2) примушування особи до продовження примусово укладеного шлюбу; 3) примушування особи до вступу у співжиття без укладання шлюбу; 4) примушування особи до продовження такого співжиття; 5) спонукання особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, у якій вона проживає, з метою вступу в шлюб чи співжиття без укладання шлюбу або з метою продовження примусово укладеного шлюбу чи зазначеного співжиття [4, с.179].

Під «примушуванням» варто розуміти застосування фізичного насильства або погрози його застосування щодо потерпілої особи чи її близької особи або шантаж - погрозу знищити чи пошкодити майно потерпілого, або викрасти потерпілого чи позбавити його волі, або розголосити відомості про потерпілого, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, або іншим чином обмежити права, свободи чи законні інтереси потерпілого (чи його близької особи) [5].

Під спонуканням до переміщення на територію іншої держави варто розуміти заманювання особи за кордон за допомогою вигаданої причини (наприклад, відвідування хворого родича) чи в інший спосіб. Криміналізація цієї форми діяння пов'язана з тим, що деяких жертв примусового шлюбу спочатку вивозять до іншої країни (нерідко до країни прабатьків), де їх примушують одружитися з громадянином цієї країни [5].

Окремі форми примушування підлягають додатковій кваліфікації за іншими статтями КК України. Злочин у перших чотирьох формах уважається закінченим з моменту застосування фізичної або психічної сили, а в п'ятій формі - з моменту вчинення дій, які характеризують зазначене спонукання (шлюб не обов'язково має бути укладений). Суб'єкт злочину загальний. Зазвичай ним є особа, яка має сімейну владу над потерпілою особою (батько, дід, мати). А якщо брати цю ситуацію до уваги із суб'єктивної сторони, то злочин може бути вчинений лише умисно. При цьому мотив і мета вчинюваних дій на кваліфікацію не вливають. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 151-2) є: - повторність; - попередня змова групи осіб; - учинення злочину щодо особи, яка не досягла шлюбного віку згідно із законодавством [4, с.179].

Настання адміністративної відповідальності за порушення норм адміністративного законодавства в сфері шлюбних відносин передбачено ст.212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, ч. 1 ст. 212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання адміністративної відповідальності за повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану. Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану - тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [6, ст.212-1].

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері реєстрації актів цивільного стану.

Предметом адміністративного правопорушення є: 1) правила реєстрації актів цивільного стану; 2) правила реєстрації шлюбу (ч. 1 ст. 212-1).

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:

1) утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу;

2) повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 212-1).

Усі склади правопорушень - формальні.

Суб'єкт адміністративного проступку - громадяни - 1) особи, які звертаються до органів реєстрації актів цивільного стану; 2) особи, які вступають у шлюб.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу (повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану), так і у формі необережності (утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу) [7].

Суб'єктом, який має право складати адміністративний протокол є уповноважені на те посадові особи державних органів реєстрації актів цивільного стану. Суб'єктом розгляду справ про адміністративне правопорушення є адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад та адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад. Справа про дане адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Висновки

Юридична відповідальність у сфері шлюбних відносин - це негативна реакція держави на протиправні діяння, які посягають на шлюбні відносини, що визначені в нормах кримінального, цивільного та адміністративного законодавства та передбачають настання юридичних наслідків для суб'єкта, який їх порушує і застосування заходів юридичної відповідальності, що передбачені санкцією правової норми.

Особливостями юридична відповідальність у сфері шлюбних відносин є: 1) наявність факту укладення шлюбу; 2) наявність правової норми, що визначає склад цивільного делікту, злочину чи адміністративного правопорушення; 3) застосування негативної реакції держави певного виду та розміру, що визначає санкція правової норми; 4) порушення права на свободу вступу в шлюбні відносини; 4) передбачає порушення принципів шлюбних відносин.

Література:

1. Сімейний кодекс України: Закон України від 10 січня 2002 року № 2947-III. Відомості Верховної Ради України, 2002. № 21-22. Ст.135. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2947-14#Text

2. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Офіційний вісник України. 2022. № 87. Ст. 5450.

3. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами: Закон України від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII. Відомості Верховної Ради, 2018. № 5. Ст.34. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2227-19#n57

4. Пенькова Т.І., Гега В.О. Кримінальна відповідальність за примушення до шлюбу. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. С.177-180.

5. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 10-те вид., переробл. та допов. Київ : ВД «Дакор», 2018. 1360 с.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 7 грудня 1984 року № 8073-X. Відомості Верховної Ради Української РСР 1984, додаток до № 51. Ст.1122. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/80732-10#Text

7. Науково-практичний коментар КУПАП, НПК Кодексу України про адміністративні правопорушення. URL: http://surl.li/raew

8. Основи правознавства : навч. посіб. / О. С. Семерак, І. О. Семерак. 2-ге вид., переробл. і доповн. К. : Знання, 2008. 480 c

9. Лук'янець Д.М. Типологія юридичної відповідальності. URL: https://biem.sumdu.edu.ua/ images/stories/docs/K_KPD/Lukianets_22.pdf

References:

1. Zakon Ukrainy Simeinyi kodeks Ukrainy [Law of Ukraine Family Code of Ukraine] vid 10 sichnia 2002 roku № 2947-III. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2002. № 21-22. St.135. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2947-14#Text

2. Konventsiia Rady Yevropy pro zapobihannia nasylstvu stosovno zhinok i domashnomu nasylstvu ta borotbu iz tsymy yavyshchamy (Stambulska konventsiia) [Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence (Istanbul Convention)]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine. 2022. № 87. St. 5450.

3. Zakon Ukrainy Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho ta Kryminalnoho protsesualnoho kodeksiv Ukrainy z metoiu realizatsii polozhen Konventsii Rady Yevropy pro zapobihannia nasylstvu stosovno zhinok i domashnomu nasylstvu ta borotbu z tsymy yavyshchamy [Law of Ukraine On amendments to the Criminal and Criminal Procedure Codes of Ukraine in order to implement the provisions of the Council of Europe Convention on the Prevention of Violence Against Women and Domestic Violence and the Fight against These Phenomena] vid 6 hrudnia 2017 roku № 2227-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady - Bulletin of the Verkhovna Rada, 2018. № 5. St.34. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2227-19#n57

4. Penkova, T.I., Heha, V.O. (2020) Kryminalna vidpovidalnist za prymushennia do shliubu [Criminal liability for forced marriage]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: yurydychni nauky - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: legal sciences. S.177-180.

5. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy (2018) [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] za red. M.I. Melnyka, M.I. Khavroniuka. 10-te vyd., pererobl. ta dopov. Kyiv : VD «Dakor». 1360 s.

6. Zakon Ukrainy Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia [Law of Ukraine Code of Ukraine on Administrative Offenses] vid 7 hrudnia 1984 roku № 8073-X. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR - Information of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR/ 1984, dodatok do № 51. St.1122. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/80732-10#Text

7. Naukovo-praktychnyi komentar KUPAP, NPK Kodeksu Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia [Scientific-practical commentary of the KUPAP, the Code of Administrative Offenses of Ukraine]. URL: http://surl.li/raew

8. Semerak, O. S., Semerak, I. O. (2008) Osnovy pravoznavstva [Fundamentals of jurisprudence] navch. posib. /. 2-he vyd., pererobl. i dopovn. K. : Znannia. 480 s.

9. Lukianets, D.M. (2022) Typolohiia yurydychnoi vidpovidalnosti [Typology of legal responsibility] URL: https://biem.sumdu.edu.ua/images/stories/docs/K_KPD/Lukianets_22.pdf

Размещено на Allbest.ru