Актуальні питання проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в умовах воєнного стану

Размещено на http://allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Актуальні питання проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в умовах воєнного стану

Воліков Тарас Анатолійович кандидат юридичних наук,

докторант кафедри криміналістики та домедичної підготовки

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в умовах воєнного стану. Сформульовано завдання, які необхідно вирішувати під час проведення огляду місця події: чи було вчинено кримінальне правопорушення; чи є місце події місцем вчинення протиправного діяння; яким чином правопорушники здійснювали проникнення (крадіжка), як підходили до потерпілого (грабіж, розбій) та як зникали після вчинення протиправного діяння; які знаряддя протиправного діяння були застосовані (вогнепальна зброя, вибухові пристрої чи речовини); чи були застосовані транспортні засоби; яка кількість осіб була на місці події та їх прикмети; цілі та мотиви правопорушників; скільки часу вчинялось протиправне діяння; коли було вчинено кримінальне правопорушення проти власності; які межі місця події; які дії реалізовувались правопорушниками для приховання слідів протиправного діяння; чи залишив правопорушник якісь предмети на місці події (знаряддя вчинення, частини одягу або інші предмети); чи могли зостатися якісь сліди на тілі або одязі правопорушника; чи є відомості, які засвідчують обставини, що сприяли або перешкоджали вчиненню або прихованню протиправного діяння.

На основі аналізу матеріалів кримінальних проваджень визначено помилки, які припускають уповноважені особи при реалізації огляду місця події: неаргументоване зменшення меж огляду; поверхневе проведення огляду місця події; невчасність проведення огляду місця події; відсутність факту встановлення та вилучення записів з камер відеоспостереження як прихованих, так і відкритих; порушення криміналістичних рекомендацій стосовно ґрунтовного опису обстановки та об'єктів огляду місця події; несистематичне здійснення фотографування і відеозапису; не долучення фототаблиць до протоколів огляду місць події; оформлення фототаблиць та інших додатків до протоколу без належного дотримання процесуальних вимог і криміналістичних рекомендацій; брак потрібних технічних засобів виявлення слідів протиправного діяння; розрізнене проведення огляду місця події уповноваженою особою та інспекторами-криміналістами.

Ключові слова: кримінальне правопорушення, кримінальне провадження, власність, огляд місця події, тактичний прийом, слідчі (розшукові) дії.

Abstract

Current issues of investigation of the scene of the incident in the investigation of criminal offenses

Against property committed during the conditions of martial state

Volikov Taras Anatoliyovych Candidate of Science of Law, Doctoral Student of the Department of Criminalistics and Pre-medical training, Dnipropetrovs'k State University of Internal Affairs

The article is devoted to the study of the peculiarities of conducting an inspection of the scene during the investigation of criminal offenses against property committed under martial law.

The tasks that must be solved during the inspection of the scene of the event are formulated: whether a criminal offense was committed; whether the place of the event is the place where the illegal act was committed; how did the offenders break in (theft), how did they approach the victim (robbery, robbery) and how did they disappear after committing the illegal act; what tools of the illegal act were used (firearms, explosive devices or substances); whether vehicles were used; how many people were at the scene and their signs; goals and motives of offenders; how long the illegal act was committed; when a criminal offense against property was committed; what are the boundaries of the scene; what actions were taken by the offenders to hide the traces of the illegal act; whether the offender left any objects at the scene (instruments of the crime, parts of clothing or other objects); whether any traces could remain on the body or clothes of the offender; whether there is information that proves the circumstances that contributed to or prevented the commission or concealment of an illegal act.

On the basis of the analysis of the materials of the criminal proceedings, the errors assumed by the authorized persons during the inspection of the scene of the incident were determined: unjustified reduction of the limits of the inspection; conducting a superficial inspection of the scene; untimely inspection of the scene of the incident; lack of installation and removal of recordings from video surveillance cameras, both hidden and open; violation of forensic recommendations regarding a thorough description of the situation and inspection objects at the scene of the incident; unsystematic photography and video recording; failure to attach photo plates to the inspection protocols of the scene of the incident; drawing up photo plates and other appendices to the protocol without proper compliance with procedural requirements and forensic recommendations; lack of necessary technical means of detecting traces of illegal activity; separate inspection of the scene by an authorized person and forensic inspectors.

Keywords: criminal offense, criminal proceedings, property, inspection of the scene, tactical reception, investigative (search) actions.

Вступ

Постановка проблеми. Кримінальні правопорушення проти власності в основному вчиняються в таких умовах, коли залишається відносно багато матеріальних слідів. Особливо це стосується умов воєнного стану, адже зараз розбійні напади, з огляду на велику кількість незареєстрованої вогнепальної зброї та вибухових приладів, стають ще небезпечнішими, ніж в мирний час. Крім того, тактичні прийоми та умови, необхідні для ефективного здійснення досліджуваної слідчої (розшукової) дії, також дещо видозмінюються. Тому проблематика проведення огляду місця події в кримінальних провадженнях визначеної категорії на разі набуває неабиякого значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Опрацюванням головних засад проведення різних процесуальних дій ключових займалися такі науковці як Ю.П. Аленін, Л.І. Аркуша, П.Д. Біленчук, Б.Ю. Бистрицький, Р.І. Благута, А.Ф. Волобуєв, В. Г. Дрозд, М.М. Єфімов, В.А. Журавель, О.Ф. Кобзар, О.Л. Кобилянський, В.А. Колесник, В.В. Тіщенко, К.О. Чаплинський, С.С. Чернявський, Ю.М. Чорноус, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило, Г.В. Щербакова, В.В. Юсупов, О.О. Юхно та інші.

Втім проблематика організаційно-тактичного забезпечення реалізації огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в умовах воєнного стану, в їх працях не була повністю розкрита з урахуванням першочергових потреб правоохоронної практики, а також нових нормативно-правових актів.

Мета статті - дослідження особливостей проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Стосовно визначення поняття огляду, окрема група науковців (П. Д. Біленчук, А. В. Кофанов, О. Л. Кобилянський, Л. Д. Скільська) зазначала, що огляд місця події - це один із видів слідчого огляду. Автори вказали, що визначена процесуальна дія проводиться з метою виявлення слідів кримінального правопорушення, з'ясування механізму його вчинення, обстановки його здійснення, інших обставин, які мають значення в справі, що розслідується. Також науковці надали визначення поняття «місце події», наголосивши, що це широке поняття, яке складається з таких складових: місце приготування до кримінального правопорушення, місце його безпосереднього учинення, місце виявлення слідів і знарядь протиправного діяння та місце їх приховання. Крім того, дослідники акцентували увагу на тому, що суть огляду полягає в безпосередньому сприйманні уповноваженою обстановки місця події, вивчення та дослідження матеріальних джерел доказової інформації: як наслідок, уповноважена особа особисто повинна переконатися у наявності матеріальних джерел, їх ознаках та властивостях, зафіксованих у протоколі огляду [1, с. 6].

В свою чергу, А.А. Саковський формулює визначення огляду наступним чином: «Оглядом є слідчою (розшуковою) дією, яка проводиться слідчим, прокурором та полягає у безпосередньому візуальному спостереженні й дослідженні певних територій, осіб, речей та документів, які були знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані в кримінальному провадженні, з метою їх виявлення, фіксації та вилучення» [5, с. 6]. А вже В. О. Коновалова зазначає, що «...одним із найскладніших видів огляду є огляд місця події, під яким розуміється приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов'язані з подією злочину. Місце злочину і місце події - поняття, які не завжди збігаються: місце події - поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням ознак, що стосуються події злочину; місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, що спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.). Метою огляду є: а) виявлення слідів злочину та речових доказів; б) з'ясування обставин події; в) висунення версій про подію злочину і його учасників; г) одержання даних про осіб, які могли бачити вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і наступних слідчих дій» [6, с. 161].

Все ж таки, найбільш точним ми вважаємо визначення надане Є. І. Макаренком, а саме: невідкладна слідча (розшукова) дія, спрямована на безпосереднє встановлення, сприйняття, дослідження та фіксацію обстановки місця події (стану, властивостей і ознак матеріальних об'єктів, що перебувають на місці події), слідів кримінального правопорушення та інших фактичних даних, які в сукупності дозволяють зробити ґрунтовний висновок щодо характеру, механізму та мотивів протиправного діяння, особи правопорушника та інших обставин, які підлягають доказуванню у разі початку досудового розслідування [8, с. 12].

Зі свого боку, В. П. Корж доречно вказує на те, що так як огляд місця події є слідчою (розшуковою) дією, тому не мають право його проводити оперативні працівники кримінальної поліції, поліцейські патрульної поліції за власною ініціативою, або за дорученням слідчого. Автор наголошує на тому, що «...підставами огляду місця події можуть бути: заява постраждалого про злочинне посягання; повідомлення громадян, керівників установ, підприємств, організацій про вчинення злочину; рапорт оперативного працівника кримінальної поліції про самостійне виявлення ознак злочину; рапорт поліцейського патрульної поліції про виявлення ознак злочину» [4, с. 55-56]. Загальним завданням огляду місця події, на думку В. О. Малярової, є виявлення фактичних даних, за якими можна встановити механізм кримінального правопорушення в усіх деталях, тобто відповісти на питання про те, що сталося на цьому місці. Крім того, авторка загальне завдання огляду розділяє на низку тактичних завдань, серед них виокремлюючи наступні: «чи мав місце злочин або його не було; чи є місце події місцем злочину; які шляхи проникнення та відходу злочинців на місце події та які транспортні засоби були використані, куди ведуть сліди, за якими можна організувати розкриття злочину і затримання злочинців за гарячими слідами; скільки осіб було на місці події, якими є їх прикмети; якими є цілі та мотиви учасників злочину; протягом якого часу перебували учасники злочину на місці події; коли стався злочин; якими є межі місця події; які дії вчинено учасниками злочину для приховання слідів; які предмети залишив злочинець на місці події (знаряддя злочину, предмети або частини одягу тощо); які сліди з місця події могли залишитися на тілі злочинця, на його одязі, знарядді злочину, транспортному засобі та інших предметах; хто і звідки міг спостерігати або чути, що відбувалося на місці події; які є дані, що вказують на обставини, які сприяли вчиненню та прихованню злочину» [7, с. 278-279].

А вже В. П. Корж наводить наступний перелік інформації, яку можуть отримати уповноважені особи, виконуючи вищеперераховані завдання: «.. .1. Про особу злочинця: а) кількість осіб,які вчинили злочин; б) приблизний вік злочинців: дорослі чи неповнолітні; в) їх фізичні дані (зріст, фізична сила тощо); г) стан здоров'я, зокрема, наявність поранення, хвороби ,фізичних вад; д) наявність певних злочинних навичок; є) професія злочинця - дані, які характеризують особливості психіки осіб, які вчинили злочин: жорстокість, боягузтво, обережність; з) дані, що свідчать про підготовку до злочину: ознайомлення з режимом роботи в установі,наявністю охорони,спостереження за потерпілим, та його житлом, вивчення шляхів підходу і відходу з місця злочину тощо; 2. Предмет злочинного посягання: а) речі, предмети, гроші, цінності, що належали потерпілому ; б) вартість викраденого; в) особливості викрадених речей, предметів - їх родові та індивідуальні ознаки» [4, с. 55-56].

З огляду на зазначені позиції, сформулюємо завдання, які необхідно вирішувати під час проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в умовах воєнного стану. Серед них було виокремлено наступні:

- чи було вчинено кримінальне правопорушення;

- чи є місце події місцем вчинення протиправного діяння;

- яким чином правопорушники здійснювали проникнення (крадіжка), як підходили до потерпілого (грабіж, розбій) та як зникали після вчинення протиправного діяння;

- які знаряддя протиправного діяння були застосовані (вогнепальна зброя, вибухові пристрої чи речовини);

- чи були застосовані транспортні засоби;

- яка кількість осіб була на місці події та їх прикмети;

- цілі та мотиви правопорушників;

- скільки часу вчинялось протиправне діяння;

- коли було вчинено кримінальне правопорушення проти власності;

- які межі місця події;

- які дії реалізовувались правопорушниками для приховання слідів протиправного діяння;

- чи залишив правопорушник якісь предмети на місці події (знаряддя вчинення, частини одягу або інші предмети);

- чи могли зостатися якісь сліди на тілі або одязі правопорушника;

- чи є відомості, які засвідчують обставини, що сприяли або перешкоджали вчиненню або прихованню протиправного діяння.

Огляд місця події, як відмічають К. О. Чаплинський та О. Ф. Кобзар, є незамінною слідчою (розшуковою) дією, адже дані, отримані при його проведенні, здебільшого неможливо виявити в будь-якому іншому місці, одержати шляхом проведення інших процесуальних дій. Автори акцентують увагу на тому, що «... численні дані слідчої та судової практики свідчать про те, що найменше зволікання з виконанням невідкладних дій негативно позначається на якості розслідування.

Ми раніше говорили, що обстановка на місці події може швидко змінитися, а сліди злочину - зникнути; злодії отримають можливість знищити сліди, які викривають їх у злочині, заховати або реалізувати викрадене, змінити місце проживання тощо. Крім того, потерпілі та свідки із часом забувають обставини вчинення злочину і не можуть пригадати на допиті важливі для справи подробиці, які раніше ними могли бути повідомлені. Тому чим меншим буде проміжок часу між отриманням повідомлення про вчинений злочин і проведенням невідкладних СРД, тим повнішим і ціннішим можуть бути дані, отримані в результаті розслідування» [9, с. 69-70].

Стосовно огляду місця крадіжки М. М. Єфімов та І. В. Пиріг зазначають, що він «...проводиться послідовно, цілеспрямовано, із застосуванням методів виявлення слідів ніг, рук, знарядь злому, якщо правопорушник долав будь-які перешкоди, вилучаються об'єкти з можливими мікрослідами на них. Увагу треба приділяти предметам, що могли бути залишені правопорушником: шарф, рукавички, запальничка, носовичок тощо. криміналістичний процесуальний розслідування

Одночасно з оглядом місця події слід організувати роботу кінолога, доручити працівникам оперативних підрозділів провести опитування сусідів, родичів потерпілого з метою встановлення можливих свідків-очевидців з тих, що проживають або працюють у безпосередній близькості від місця крадіжки, зібрати відомості про осіб, які могли вчинити злочин, встановити місце їх перебування» [3, с. 60-61]. Тобто автори вказують на обов'язкове залучення кінолога при розслідуванні крадіжок. Ми вважаємо, що вказана рекомендація доречна і в кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом учинення й інших кримінальних правопорушень проти власності, особливо в умовах воєнного стану.

В свою чергу, Б. Ю. Бистрицький говорить про те, що «.до проведення огляду можуть, на розсуд слідчого, залучатися потерпілі, свідки й затримані неповнолітні. Участь потерпілого у проведенні огляду зумовлена встановленням обставин крадіжки. Потерпілі можуть визначити, які предмети були переміщені. На цих об'єктах і доцільно зосередити пошук слідів рук злочинців. Крім того з'ясовується, які предмети зникли, їхні характеристики, наявні документи. В результаті цього значно підвищується швидкість отримання орієнтуючої інформації, що забезпечує швидкість розкриття й розслідування крадіжки. Ці особи можуть бути корисними у визначенні меж місця події, виявленні окремих слідів і предметів або ознак їх знищення.

Також вони можуть звертати увагу слідчого на ті або інші сліди та предмети, їхні ознаки й особливості, які вони вважають важливими для кримінального провадження» [2, с. 169]. Як бачимо, науковець акцентує увагу на залученні потерпілого до процесу огляду місця події. Ми вважаємо, що дана пропозиція також буде характерна й для інших кримінальних проваджень досліджуваної категорії.

Відносно проведення огляду місця події під час розслідування розбоїв вважаємо доречною позицію Г. В. Щербакової, яка наголошує на тому, що його характерною особливістю є потреба розширення меж огляду шляхом включення прилеглої місцевості, у тому числі можливих шляхів відходу правопорушників, що сприяє виявленню та фіксації слідів і речових доказів. Авторка відмічає, що «...для того щоб приховати сліди злочину, злочинці, залишаючи місце злочину, намагаються позбутися від предметів, одягу, ушкоджених або забруднених під час розбійного нападу, викинути чи знищити їх. Викрадені внаслідок нападу речі злочинці зазвичай оглядають неподалік від місця вчинення злочину, де виймають цінні речі, наприклад із сумочки або барсетки, а самі сумки та барсетки викидають.

Викладене свідчить про необхідність ретельного огляду прилягаючої місцевості, у тому числі розташованих неподалік від місця вчинення злочину кущів, де могли стежити за жертвою нападники. Дуже важлива присутність при здійсненні огляду місця події експерта-криміналіста у зв'язку з тим, що при розбійних нападах виявлення і фіксація слідів доволі складний процес та вимагає застосування спеціальних засобів. Якщо з моменту вчинення злочину пройшло не багато часу, то ефективні результати може мати застосування службово-розшукової собаки. Інколи вдається затримати злочинця за «гарячими» слідами, а в тих випадках, коли його не вдається знайти, то знаходять загублені або викинуті злочинцем речі» [10, с. 98]. Знову наявна рекомендація стосовно розширення можливих меж огляду місця події, що характерно й для інших кримінальних правопорушень проти власності, учинених в умовах воєнного стану.

З приводу огляду місця події в справах про шахрайство, В. Ю. Шепітько констатує, що вказана процесуальна дія «. проводиться у тих випадках, коли передбачається можливість виявлення слідів злочину, відоме місце, де було вчинене шахрайство.

Огляд предметів і документів (записок, візиток, грошових чи речових «ляльок», доручень, договорів та ін.), одержаних потерпілим від шахраїв, проводиться негайно при їх виявленні. Під час такого огляду здійснюється індивідуалізація виявлених предметів, встановлюються ознаки підроблення документів, визначаються дані, що можуть бути використані для розшуку шахрая. У разі необхідності проводиться виїмка документів чи предметів» [6, с. 368].

Аналіз матеріалів кримінальних проваджень за фактом вчинення в умовах воєнного стану кримінальних правопорушень проти власності, дав можливість визначити наступні помилки, які припускають уповноважені особи при реалізації огляду місця події, а саме:

- неаргументоване зменшення меж огляду (77 %);

- поверхневе проведення огляду місця події (71 %);

- невчасність проведення огляду місця події (69 %);

- відсутність факту встановлення та вилучення записів з камер відеоспостереження як прихованих, так і відкритих (68 %);

- порушення криміналістичних рекомендацій стосовно ґрунтовного опису обстановки та об'єктів огляду місця події (81 %);

- несистематичне здійснення фотографування і відеозапису (72 %);

- не долучення фототаблиць до протоколів огляду місць події (24 %);

- оформлення фототаблиць та інших додатків до протоколу без належного дотримання процесуальних вимог і криміналістичних рекомендацій (68 %);

- брак потрібних технічних засобів виявлення слідів протиправного діяння (46 %);

- розрізнене проведення огляду місця події уповноваженою особою та інспекторами-криміналістами (у разі залучення, експертами НДЕКЦ) (61 %).

Висновок

Констатуючи вищенаведене, варто зазначити, що при розслідуванні кримінальних правопорушень проти власності, вчинених в умовах воєнного стану, однією з найбільш поширених слідчих (розшукових) дій для вилучення інформації з матеріальних джерел є огляд місця події.

Сформульовано завдання, які необхідно вирішувати під час проведення огляду місця події: чи було вчинено кримінальне правопорушення; чи є місце події місцем вчинення протиправного діяння; яким чином правопорушники здійснювали проникнення (крадіжка), як підходили до потерпілого (грабіж, розбій) та як зникали після вчинення протиправного діяння; які знаряддя протиправного діяння були застосовані (вогнепальна зброя, вибухові пристрої чи речовини); чи були застосовані транспортні засоби; яка кількість осіб була на місці події та їх прикмети; цілі та мотиви правопорушників; скільки часу вчинялось протиправне діяння; коли було вчинено кримінальне правопорушення проти власності; які межі місця події; які дії реалізовувались правопорушниками для приховання слідів протиправного діяння; чи залишив правопорушник якісь предмети на місці події (знаряддя вчинення, частини одягу або інші предмети); чи могли зостатися якісь сліди на тілі або одязі правопорушника; чи є відомості, які засвідчують обставини, що сприяли або перешкоджали вчиненню або прихованню протиправного діяння.

На основі аналізу матеріалів кримінальних проваджень визначено помилки, які припускають уповноважені особи при реалізації огляду місця події: неаргументоване зменшення меж огляду (77 %); поверхневе проведення огляду місця події (71 %); невчасність проведення огляду місця події (69 %); відсутність факту встановлення та вилучення записів з камер відеоспостереження як прихованих, так і відкритих (68 %); порушення криміналістичних рекомендацій стосовно ґрунтовного опису обстановки та об'єктів огляду місця події (81 %); несистематичне здійснення фотографування і відеозапису (72 %); не долучення фототаблиць до протоколів огляду місць події (24 %); оформлення фототаблиць та інших додатків до протоколу без належного дотримання процесуальних вимог і криміналістичних рекомендацій (68 %); брак потрібних технічних засобів виявлення слідів протиправного діяння (46 %); розрізнене проведення огляду місця події уповноваженою особою та інспекторами-криміналістами (у разі залучення, експертами НДЕКЦ) (61 %).

Література

1. Біленчук П. Д., Кофанов А. В., Кобилянський О. Л., Скільська Л. Д. Криміналістичне документування огляду місця події : методи, засоби, технології : монографія. Київ : ННІПСК КНУВС, 2009. 76 с.

2. Бистрицький Б. Ю. Тактика огляду місця події під час розслідування грабежів, учинених неповнолітніми. Право і сусп-во. 2015. № 4. С. 166-170.

3. Єфімов М.М., Пиріг І.В. Методика розслід. окремих видів крим. правопорушень: підруч. Дніпро: Дніпр. держ. ун-т внутр. справ, 2022. 278 с.

4. Корж В. П. Огляд місця події: процесуальні особливості, криміналістичні рекомендації: науко-практ. посібник для слідчих, прокурорів, поліцейських патрульної та кримінальної поліції. Харків : 2018. 264 с.

5. Криміналістика: підручник / за заг. ред. В. В. Пясковського. 2-ге вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2020. 752 с.

6. Криміналістика : Підручник / За ред. проф. В. Ю. Шепітька. 4-е вид., перероб. і доп. Харків : Право, 2008. 464 с.

7. Криміналістика: підруч.: у 2 т. Т. 1 / за заг. ред. А.Ф. Волобуева, Р.Л. Степанюка, В.О. Малярової; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2018. 384 с.

8. Макаренко Є. І. Огляд місця події : довідник дільничного інспектора міліції. Дніпропетровськ : Юридична Академія МВС, 2004. 210 с.

9. Чаплинський К. О., Кобзар О. Ф. Методика розслідування та попередження кишенькових крадіжок : навчальний посібник. Дніпропетровськ. Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2017. 152 с.

10. Щербакова Г. В. Початковий етап розслідування розбоїв, вчинених з метою заволодіння приватним майном громадян : дис. на здоб. наук. ст. к.ю.н. зі спеціальності 12.00.09. Київський національний університет внутрішніх справ. Київ, 2006. 213 с.

References

1. Bilenchuk, P. D., Kofanov, A. V., Kobylianskyi, O. L., & Skilska, L. D. (2009) Kryminalistychne dokumentuvannia ohliadu mistsia podii : metody, zasoby, tekhnolohii [Forensic documentation of the inspection of the scene: methods, means, technologies] : monohrafiia. Kyiv: NNIPSK KNUVS. 76 p. [in Ukrainian].

2. Bystrytskyi, B. Yu. (2015) Taktyka ohliadu mistsia podii pid chas rozsliduvannia hrabezhiv, uchynenykh nepovnolitnimy [Tactics of examining the scene during the investigation of robberies committed by minors]. Pravo i suspilstvo. 4. pp. 166-170 [in Ukrainian].

3. Yefimov, M. M., & Pyrih, I. V. (2022) Metodyka rozsliduvannia okremykh vydiv kryminalnykh pravoporushen [Methods of investigation of certain types of criminal offenses] : pidruchnyk. Dnipro : Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 278 p. [in Ukrainian].

4. Korzh, V. P. (2018) Ohliad mistsia podii:protsesualni osoblyvosti, kryminalistychni rekomendatsii [Inspection of the scene: procedural features, forensic recommendations] : nauko- praktychnyi posibnyk dlia slidchykh, prokuroriv, politseiskykh patrulnoi ta kryminalnoi politsii. Kharkiv. 264 p. [in Ukrainian].

5. Piaskovskiy, V. V. (Ed.). (2020) Kryminalistyka [Criminalistics]: pidruchnyk. 2-he vyd., pererob. i dopov. Kharkiv : Pravo. 752 p. [in Ukrainian].

6. Shepitko, V. Yu. (Ed.). (2008) Kryminalistyka [Criminalistics]: pidruchnyk. Kharkiv : Pravo. 464 p. [in Ukrainian].

7. Volobuiev, A. F., Stepaniuk, R. L., & Maliarova, V. O. (2018) Kryminalistyka [Criminalistics]: pidruchnyk : u 2 t. T. 1. MVS Ukrainy, Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav. Kharkiv. 384 p. [in Ukrainian].

8. Makarenko, Ye. I. (2004) Ohliad mistsia podii [Inspection of the scene] : dovidnyk dilnychnoho inspektora militsii. Dnipropetrovsk : Yurydychna Akademiia MVS. 210 p. [in Ukrainian].

9. Chaplynskyi, K. O., & Kobzar, O. F. (2017) Metodyka rozsliduvannia ta poperedzhennia kyshenkovykh kradizhok [Methods of investigation and prevention of pickpocketing] : navchalnyi posibnyk. Dnipropetrovsk. Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav. 152 p. [in Ukrainian].

10. Shcherbakova, H. V. (2006) Pochatkovyi etap rozsliduvannia rozboiv, vchynenykh z metoiu zavolodinnia pryvatnym mainom hromadian [The initial stage of the investigation of robberies committed with the aim of seizing the private property of citizens] : dys. na zdob. nauk. st. k.iu.n. zi spetsialnosti 12.00.09. Kyivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav. Kyiv. 213 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru