Особливості підготовки позовної заяви по страхових справах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості підготовки позовної заяви по страхових справах

Борщенко Владлена Валеріївна кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та правосуддя, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Анотація

Процесуальне законодавство передбачає перелік дозволених процесуальних дій в процесі, послідовність здійснення таких процесуальних дій суб'єктами процесуальної діяльності, а також обов'язкове документальне їх оформлення у відповідних процесуальних актах-документах, рішеннях, протоколах тощо. Основу процесуального судочинства становить взаємозв'язок процесуальних дій суб'єктів справи та їх документальне оформлення.

Процесуальні документи мають різне призначення на кожній стадії судового процесу. Їх функціональні особливості виявляють велике значення, оскільки вони створені з метою виконання певних завдань і цілей в процесі правосуддя.

Зокрема, позовні заяви, пов'язані із захистом інтересів в економічній сфері (банківських, кредитних, страхових відносинах), мають важливі особливості, неврахування яких може призвести до негативних наслідків для позивача. Особливе місце серед позовів у страховій сфері займають позови про відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Успішність позову по таких справах має вирішальне значення для забезпечення правового захисту страхувальників у страхових відносинах. Серед проблемних питань доречно вказати питання визначення юрисдикції, правильність формування ціни позову та інші. Вирішення цих питань здійснюється на початковій стадії написання позову.

Вступна частина позову вважається найпростішою, оскільки визначити суд з необхідною юрисдикцією не важко, якщо позивач чітко орієнтується у процесуальних нормах. Але ця простота лише удавана, оскільки навіть досвідчені фахівці плутають суди, до яких потрібно звертатися з позовною заявою. У сучасній процесуальній доктрині передбачається визначати юрисдикцію суду у порядку цивільного судочинства за категоріями справ, суб'єктами, які можуть бути учасниками справи, судовою інстанційністю та підсудністю.

Позовна заява по страхових справах, як і будь-який інший юридичний акт-документ, характеризується встановленою послідовністю викладу матеріалу, яка виявляється в обов'язковому структуруванні з урахуванням вимог до самого документа та вимог чинного законодавства. Окрему и важливу роль у написанні страхових позовів відіграє судова практика.

Ключові слова: процесуальні документи, страхове право, позовна заява, адвокатура.

Abstract

Features of the preparation of claims for insurance cases

Borschenko Vladlena Valeriivna PhD in law, Associate Professor of the department Constitutional Law and Justice, I. Mechnykov National University

Procedural legislation provides for a list of permitted procedural actions in the process, the sequence of such procedural actions by the subjects of procedural activity, as well as their mandatory documentation in relevant procedural acts-documents, decisions, protocols, etc.

Procedural documents have a different purpose at each stage of the court process. Their functional features are of great importance, as they were created to fulfill certain tasks and goals in the justice process.

In particular, lawsuits related to the protection of interests in the economic sphere (banking, credit, insurance relations) have important features, the neglect of which can lead to negative consequences for the plaintiff. A special place among the lawsuits in the insurance field is the lawsuits for compensation of damage by a person whose liability is insured under the contract of compulsory civil liability insurance of owners of land vehicles. The success of the lawsuit in such cases is of crucial importance for ensuring the legal protection of policyholders in insurance relations.

Among the problematic issues, it is appropriate to indicate the issue of determining the jurisdiction, the correctness of the formation of the price of the claim, and others. The resolution of these issues is carried out at the initial stage of writing the claim.

The introductory part of the lawsuit is considered the simplest, since it is not difficult to determine the court with the necessary jurisdiction, if the plaintiff is clearly oriented in the procedural rules. But this simplicity is only pretend, as even experienced specialists confuse the courts to which a claim should be filed.

In the modern procedural doctrine, it is envisaged to determine the jurisdiction of the court in the order of civil proceedings by categories of cases, subjects that can be participants in the case. A statement of claim in insurance cases, like any other legal act-document, is characterized by the established sequence of presentation of the material, which is manifested in mandatory structuring taking into account the requirements for the document itself and the requirements of the current legislation. Judicial practice plays a separate and important role in writing insurance claims.

Keywords: procedural documents, insurance law, statement of claim, advocacy.

Постановка проблеми

Відповідно до законодавства серед усіх письмових заяв учасників справи позовна заява є єдиним способом пред'явлення позову. У позовній заяві обов'язково вказується ціна позову, у випадку, якщо позов не підлягає грошовому виразу, в позові зазначається, що він є немайнового характеру. Саме залежно від розміру ціни позову, розраховується судовий збір, який сплачується при поданні позовної заяви.

Власне, після перевірки судом передумов звернення особи до суду з позовною заявою розпочинається судовий процес. Вступна частина позову вважається найпростішою, оскільки визначити суд з необхідною юрисдикцією не важко, якщо позивач чітко орієнтується у процесуальних нормах. Але ця простота лише удавана, оскільки навіть досвідчені фахівці плутають суди, до яких потрібно звертатися з позовною заявою.

Однак, на жаль, при настанні страхового випадку страхувальник нерідко зіштовхується з протидією з боку страховика у питанні здійснення страхової виплати з тих чи інших причин. Тому особливе місце займає саме написання позову по страховій справі, який у подальшому буде підґрунтям для винесення позитивного рішення суду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняному праві певну увагу проблемам страхування приділяли М.М. Великанова, О.Д. Заруба, Г.А. Ільченко, Л.Л. Кінащук, Р.А. Майданик, Н.В. Міловська, В.М. Никифорак, Н.Б. Пацурія. Проте сьогодні залишаються певні прогалини у правовому регулюванні такого виду страхування, як страхування цивільної відповідальності. Окремо розглянуто деякі проблемні питання, які можуть виникнути у фахівця в галузі права при написанні страхового позову.

Мета статті полягає у дослідженні особливостей підготовки позовної заяви по страхових справах, які притаманні лише даній правовій категорії.

Виклад основного матеріалу

Процесуальні документи мають різне призначення на кожній стадії судового процесу. Їх функціональні особливості виявляють велике значення, оскільки вони створені з метою виконання певних завдань і цілей в процесі правосуддя.

Передусім правове регулювання процесуальних відносин полягає в тому, що правовій регламентації підлягає кожна окрема процесуальна дія суду, учасника судового процесу.

Процесуальне законодавство передбачає перелік дозволених процесуальних дій в процесі, послідовність здійснення таких процесуальних дій суб'єктами процесуальної діяльності, а також обов'язкове документальне їх оформлення у відповідних процесуальних актах-документах, рішеннях, протоколах тощо. Основу процесуального судочинства становить взаємозв'язок процесуальних дій суб'єктів справи та їх документальне оформлення.

«Головним завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави»[1]. Важливим правовим інструментом у забезпеченні дієвості й ефективності процесуального судочинства є позовна заява. Важливе значення у діяльності правника займає саме підготовка та складання позовної заяви. А позовні заяви по окремих категоріях справ можуть не відрізнятися за формою, проте значно відрізнятися за змістом.

Зокрема, позовні заяви, пов'язані із захистом інтересів в економічній сфері (банківських, кредитних, страхових відносинах), мають важливі особливості, неврахування яких може призвести до негативних наслідків для позивача. Особливе місце серед позовів у страховій сфері займають позови про відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - позовна заява по страхових справах). Успішність позову по таких справах має вирішальне значення для забезпечення правового захисту страхувальників у страхових відносинах. Серед проблемних питань доречно вказати питання визначення юрисдикції, правильність формування ціни позову та інші. Вирішення цих питань здійснюється на початковій стадії написання позову.

Ст. 55 Конституції України гарантує право на судовий захист[2]. Позовне провадження є первинним та основним процесуальним механізмом, за допомогою якого здійснюється ефективний захист прав та інтересів сторін у судовій сфері. Особливим засобом порушення цього провадження - позов. Він є центральним і найбільш складним інститутом процесуального права.

Так, позовна заява по страхових справах, як і будь-який інший юридичний акт-документ, характеризується встановленою послідовністю викладу матеріалу, яка виявляється в обов'язковому структуруванні з урахуванням вимог до самого документа та вимог чинного законодавства.

Документування - процес складання документів, регламентований процес запису інформації на папері чи іншому технічному носієві, реалізація якого забезпечує йому юридичну силу, здійснюється за певними правилами, встановленими правовими актами. Враховуючи зазначене, можливо дійти висновку, що процесуальний документ є актом реалізації права, за допомогою якого юридичні норми втілюються шляхом правомірної поведінки суб'єктів суспільних відносин (державних органів, посадових осіб, юридичних і фізичних осіб). Позовна заява по страховим справам, як акт застосування норм права - індивідуально-правовий акт, який оформляє застосування правових норм в умовах конкретної життєвої ситуації, перетворюючи їх в юридично визнану форму, визначену процесуальним законодавством, відомості про осіб чи предмети, певні факти, події, явища, процеси або взаємовідносини, які мають правове значення, підтверджуючи, стверджуючи або спростовуючи їх.

Отже, в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі та підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Вимоги до позовної заяви встановлені у ст. 175 ЦПК України[1].

Відповідно до законодавства серед усіх письмових заяв учасників справи позовна заява є єдиним способом пред'явлення позову. У позовній заяві обов'язково вказується ціна позову, у випадку, якщо позов не підлягає грошовому виразу, в позові зазначається, що він є немайнового характеру. Саме залежно від розміру ціни позову, розраховується судовий збір, який сплачується при поданні позовної заяви.

Власне, після перевірки судом передумов звернення особи до суду з позовною заявою розпочинається судовий процес. При написанні позовної вимоги по страхових справах необхідно звернути увагу, що право на звернення до суду закріплено у Конституції України і на час звернення позивача із позовом відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширювалася на всі правовідносини, що виникали у державі[2]. Окремими спеціальними актами, якими необхідно керуватися при написанні позову - закони України «Про страхування»[3]та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»[4].

Вступна частина позову вважається найпростішою, оскільки визначити суд з необхідною юрисдикцією не важко, якщо позивач чітко орієнтується у процесуальних нормах. Але ця простота лише удавана, оскільки навіть досвідчені фахівці плутають суди, до яких потрібно звертатися з позовною заявою. У сучасній процесуальній доктрині передбачається визначати юрисдикцію суду у порядку цивільного судочинства за категоріями справ, суб'єктами, які можуть бути учасниками справи, судовою інстанційністю та підсудністю .

Страхування є одним із засобів, покликаних мінімізувати ризики, пов'язані з можливим знищенням або пошкодженням майна. Економічне призначення страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних внаслідок пошкодження чи знищення майна при настанні страхових випадків, визначених законодавством або обумовлених договором. Отже, мета страхування - компенсація шкоди.

Однак, на жаль, при настанні страхового випадку страхувальник нерідко зіштовхується з протидією з боку страховика у питанні здійснення страхової виплати з тих чи інших причин.

Тому перше процесуальне питання, яке виникає - юрисдикція розгляду спору про виконання зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування (тобто до кого необхідно звернутися, щоб отримати виплату).

Від змісту позовних вимог та наявності або відсутності факту здійснення страховиком страхового відшкодування залежить можливість та необхідність залучення страхової компанії відповідачем.

Так, при написанні позову суд не завжди вірно може визначити, до кого пред'явлена вимога про відшкодування шкоди: до власника/володільця транспортного засобу чи до страховика. На жаль, вказана проблема вникає дуже часто, тому щодо цього питання сформована правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Великої Палати ВС у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) від 04.07.2018 року[6]. «Велика Палата звертає увагу на те, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності»].

При цьому у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдання шкоди. Таким чином, на практиці відбулося розмежування інститутів регресу та суброгації.

«При цьому за результатами розгляду справи суд може відмовити в позові до неналежного відповідача та прийняти рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача - такий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18)»[7].

Крім того, виникає інше правозастосовне питання: якщо вимоги особи стосуються відшкодування шкоди, що становить різницю між заподіяною шкодою та страховим відшкодуванням, який суб'єкт є належним відповідачем у таких позовах?

Звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою, яка не виключає можливість потерпілого звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Підтвердження даної позиції знайшло своє відображення у практиці Великої Палати і широко застосовується суддями Верховного Суду: положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»[4] визначають конкретні права та обов'язки страховика, страхувальника та потерпілого. При цьому обов'язок страхової компанії розпочати врегулювання випадку та здійснити виплату протягом 90 днів розпочинається з моменту надходження від потерпілого відповідної заяви на виплату. Через це може виникнути така ситуація, що якщо потерпілий заявляє позовну вимогу до страховика до моменту спливу вказаного строку, то позов є передчасним, так як страхова ще не використала передбачений законом строк на врегулювання. Але Велика Палата Верховного Суду вказує, що норми закону є позасудовою процедурою врегулювання спору, а тому сам потерпілий має право обирати, що йому робити - піти з заявою про виплату до страховика чи звернутися з позовом до суду про виплату страхового відшкодування, і така вимога не буде передчасною в межах судового провадження. Дане твердження знаходить своє відображення у постановах Верховного суду № 756/3004/18 від 16.06.2021 року[8]; № 447/1403/19 від 02.06.2021 року[9]; № 910/6013/20 від 12.02.2021 року[10].

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19)[11] міститься правовий висновок про те, що «потерпіла особа не зобов'язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002, «може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту. У підпункті 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV. передбачено іншу підставу для відмови у відшкодуванні: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на його отримання, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди»[12]^.

Таким чином, у зазначеному висновку втілено загальний принцип недопустимості формального підходу. Цей принцип наголошує на необхідності аналізу сутності і наслідків дій замість обмеження формальними аспектами. При вирішенні юридичних питань важливо ретельно досліджувати діюче законодавство та судову практику. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення, регламентованої законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.

процесуальний страховик позов судовий

Висновки

Кожен процесуальний акт-документ в залежності від етапу судового процесу виконує своє функціональне призначення, має вимоги до своєї структури та виявляє різноманітні результати його використання. Особливу уваги необхідно приділити не тільки нормам діючого законодавства, а й судовій практиці, адже це запорука позитивного вирішення справи.

За роки незалежності України ухвалено величезну кількість законів, що однак не дає підстав стверджувати, що мета належного правового регулювання суспільного життя досягнута. У багатьох законах наявні внутрішні суперечності, термінологічні неточності.

Можна дійти висновку, що судова практика працює у напрямку пошуку ефективного способу захисту, який здатний досягти мети, заради якої створено норму закону, тримаючи курс на досягнення єдності судової практики. Отже, можливо дійти висновку, що підготовка та складання позивної заяви по страховій справі є важливою складовою діяльності фахівця в галузі права. Застосування судової практики при написанні такого позову має вирішальне значення для досягнення позитивних результатів у судових процедурах.

Література

1. Цивільний процесуальний кодекс України. Кодекс, Закон від 18.03.2004 № 1618-IV.

2. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР(в редакції від 01.01.2020).

3. Про страхування. Закон України від 18.11.2021 № 1909-IX.

4. Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

5. Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV.

6. Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018 року

7. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №523/9076/16-ц від 17.04.2018 року

8. Постанова Верховного Суду по справі № 756/3004/18 від 16.06.21

9. Постанова Верховного Суду по справі № 447/1403/19 від 02.06.2021 року

10. Постанова Верховного Суду по справі № 910/6013/20 від 12.02.2021 року

11. Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19) від 19 червня 2019 року.

12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" [...]. Рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002.

References

1. Civіl'nij procesual'nij kodeks Ukrarni [Civil Procedure Code of Ukraine]. (n.d). [in Ukrainian].

2. Konstitucija Ukra'ini [Constitution of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrarni “Pro strahuvannja” [The Law of Ukraine “About insurance”]. (n.d). [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrarni “Pro obov'jazkove strahuvannja civіl'no-pravovoї vіdpovіdal'nostі vlasnikiv nazemnih transportnih zasobw” [The Law of Ukraine “On mandatory civil liability insurance for owners of land vehicles”]. (n.d). [in Ukrainian].

5. Zakon икгаїпі [The Law of Ukraine]. (n.d). [in Ukrainian].

6. Visnovok Velikov Palati Verhovnogo Sudu u spravі №755/18006/15-c vіd 04.07.2018 roku [Conclusion of the Grand Chamber of the Supreme Court in case № 755/18006/15-ts dated 04.07.2018]. [in Ukrainian].

7. Postanova Velikoj.' Palati Verhovnogo Sudu u spravі №523/9076/16-c vіd 17.04.2018 roku [Resolution of the Great Chamber of the Supreme Court in case № 523/9076/16-ts dated 04/17/2018]. [in Ukrainian].

8. Postanova Verhovnogo Sudu po spravi № 756/3004/18 vid 16.06.21 [Resolution of the Supreme Court in case № 756/3004/18 dated 16.06.21]. [in Ukrainian].

9. Postanova Verhovnogo Sudu po spravi № 447/1403/19 vid 02.06.2021 roku [Resolution of the Supreme Court in case № 447/1403/19 dated 02.06.2021]. [in Ukrainian].

10. Postanova Verhovnogo Sudu po spravi № 910/6013/20 vid 12.02.2021 roku [Resolution of the Supreme Court in case № 910/6013/20 dated February 12, 2021]. [in Ukrainian].

11. Postanova Veliko'i Palati Verhovnogo Sudu u spravi № 465/4621/16-k (provadzhennja № 13-24ks19) vid 19 chervnja 2019 roku. [Resolution of the Grand Chamber of the Supreme Court in case № 465/4621/16-к (proceedings No. 13-24кс19) dated June 19, 2019]. [in Ukrainian].

12. Rishennja Konstitucijnogo Sudu Ukraini u spravi za konstitucijnim zvernennjam Tovaristva z obmezhenoju vidpovidal'nistju "Torgovij Dim "Kampus Kotton klab" [...]. [Decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case of the constitutional appeal of the Limited Liability Company "Trading House "Campus Cotton Club" [...].]. (n.d).

Размещено на Allbest.ru