Форми забезпечення безпеки у діяльності Національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Форми забезпечення безпеки у діяльності Національної поліції України

Гусарєв Станіслав Дмитрович доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, перший проректор, Національна академія внутрішніх справ

Старицька Ольга Олексіївна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії держави та права, Національна академія внутрішніх справ

Тихомиров Денис Олександрович доктор юридичних наук, доцент кафедри теорії держави та права, Національна академія внутрішніх справ

Анотація

Поліція як правоохоронний орган держави - це постійнодіюча організація, діяльність якої направлена на забезпечення безпеки фізичних та юридичних осіб в межах своєї компетенції. Діяльність поліції обумовлена потребами суспільства, загрозами та ризиками, що мають реальний та потенційний характер, а також впливають або можуть впливати на суспільні відносини. Ситуація та обставини у яких наразі перебуває Україна та українське суспільство викликає нагальні потреби у модернізації форм та методів діяльності поліції, освоєння нових засобів для їх здійснення з метою забезпечення безпеки народу. Саме такі обставини обумовлюють потреби у теоретико-правових дослідженнях з метою виявлення недосконалостей у правовому регулюванні діяльності поліції України, формують перспективні напрями розвитку діяльності поліції для ефективного та швидкого виконання своїх повноважень шляхом усунення загроз, небезпек та протидію ризикам направленим на особу, суспільство та державу.

Авторами статті було наголошено на наявності трьох основних форм забезпечення безпеки у діяльності поліції (охорона, захист та контроль). На основі аналізу чинного законодавства України розкрито їх змістовне наповнення, ураховуючи сучасні реалії функціонування національної поліції у період воєнного стану, акцентовано увагу на впровадженні нових видів діяльності. Обґрунтовано позицію щодо виокремлення нової форми забезпечення безпеки у такому виді діяльності, а саме оборонної, що зумовлено виконанням поліцейськими нових функцій. Керуючись наявними практичними та нормативними даними доведено необхідність такої форми (оборонної), відповідність її сучасним реаліям існування України, а також перспективність її втілення новим підрозділом національної поліції України.

Ключові слова: безпека, форми забезпечення безпеки, діяльність поліції, охорона, захист, контроль, оборона.

Husariev Stanislav Dmytrovych Doctor of Law, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, First Vice-Rector, National Academy of Internal Affairs

Starytska Olha Oleksiivna PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theory of State and Law, National Academy of Internal Affairs поліція охорона захист контроль

Tykhomyrov Denys Oleksandrovych Doctor of Law, Associate Professor of The Department of Theory of State and Law, National Academy of Internal Affairs

ENSURING SECURITY IN THE ACTIVITIES OF THE NATIONAL POLICE

The police as a state law enforcement agency is a permanent organisation whose activities are aimed at ensuring the safety of individuals and legal entities within its competence. Police activities are driven by the needs of society, threats and risks that are real and potential, and that affect or may affect social relations. The current situation and circumstances in which Ukraine and Ukrainian society are currently living give rise to urgent needs to modernise forms and methods of police activity and to develop new means for their implementation in order to ensure the security of the people. It is these circumstances which necessitate theoretical and legal research with a view to identifying imperfections in legal regulation of Ukrainian police activity, which form promising areas for the development of police activities for the efficient and prompt exercise of their powers by eliminating threats, dangers and counteracting risks aimed at individuals, society and the State.

The authors of the article emphasize that there are three main forms of ensuring security in police activities (protection, safety and control). Based on the analysis of current Ukrainian legislation, the authors reveal their content, taking into account the current realities of the national police functioning during martial law, and focuses on the introduction of new types of activities. The author substantiates the position that a new form of security ensuring in this type of activity, namely, defensive, is distinguished due to the performance of new functions by police officers. Guided by the available practical and regulatory data, the author proves the necessity of such a form (defensive), its relevance to the current realities of Ukraine's existence, and the prospects for its implementation by a new unit of the National Police of Ukraine.

Keywords: security, forms of ensuring security, police activity, protection, safety, control, defence.

Постановка проблеми. Забезпечення безпеки особи, суспільства і країни є одним з основних пріоритетних напрямів діяльності будь-якого державного органу. Захист є однією із базових потреб людини, не дивлячись на місце її проживання, статус, релігійні вподобання тощо. Саме ця потреба, в силу обставин, стала першою для пересічного громадянина України, який останні півтора роки перебуває у її пошуку як на території рідної країни, так і поза її межами. Таким чином, після початку військової агресії російської федерації питання щодо забезпечення безпеки громадян набуло додаткового та переформатованого до реалій значення. Окреслена проблематика є однією із базових напрямів діяльності держави, що характеризується зміною факторів, що прямо чи опосередковано впливають на безпеку, переорієнтацією діяльності поліції (як першого державного органу до якого здійснюється звернення щодо отримання безпеки) шляхом набуття ними нових функцій і відповідних засобів їх реалізації, що не властиві класичній інтерпретації у функціонуванні цього органу в мирний час. Саме тому, питання стосовно аналізу діяльності поліції щодо забезпечення безпеки у період воєнного стану, а також форм їх реалізації постає предметом пошуків для вітчизняних науковців сфери права.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Задля отримання найбільш достовірного результату, цілком аргументованим є необхідність у дослідження наявної правової основи, яку становлять Закони України "Про Національну поліцію України", "Про оборону України", "Про інформацію" та інші підзаконні нормативно-правові акти оборонної та безпекової сфери регулювання.

Мета статті полягає у комплексному аналізі сучасних форм забезпечення безпеки національною поліцією України.

Виклад основного матеріалу. Діяльність держави щодо забезпечення безпеки є явищем системним та багатогранним. Аспект системності пояснюється як множинністю варіацій безпеки, її видів нормативно-правового визначення, так і численністю органів і організацій, що здійснюють її забезпечення. Що ж до питання багатогранності, то його можна розглядати у різних баченнях, зокрема, у понятійно-категоріальному. Так, правову категорію безпеки та її забезпечення можна розкрити на прикладі Закону України "Про Національну поліцію", що є базовим нормативно-правовим актом щодо регулювання напрямів та повноважень діяльності поліції у суспільстві. Відтак, у положеннях зазначеного закону дефініція "безпека" зустрічається 48 разів у різноманітних варіаціях інтерпретації, зокрема у таких як:

- перевірка, облік, спостереження за чим-небудь;

- у вигляді діяльності: підтримання публічної безпеки і порядку, підтримання миру і безпеки, забезпечення публічної безпеки і порядку, забезпечення безпеки осіб, контроль за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки, забезпечення національної безпеки і оборони;

- у вигляді виду безпеки: мир і безпека, публічна безпека, сфера безпеки дорожнього руху, безпека особи, радіаційна безпека, громадська безпека, особиста безпека, національна безпека, власна безпека;

- в контексті офіційної назви або окреслення групи органів держави: Служба безпеки України, органи державної безпеки.

Таким чином, досліджуючи питання теоретичного пізнання безпеки, можемо акцентувати увагу на тому, що в залежності від контексту, доцільно відрізняти безпеку як явище, що підлягає забезпеченню від, власне, забезпечення безпеки як діяльності самостійно уповноваженого органу або у взаємодії з іншими суб'єктами.

Будь-який з наведених видів безпеки включає у себе широкий спектр факторів, що піддаються правовому регулюванню та виходить за його межі. Зважаючи на існування принципів законності діяльність національної поліції України обмежується лише тими повноваженнями, що містяться у чинних нормативно-правових та міжнародних актах, ратифікованих Верховною Радою України.

Проте, незважаючи на багатовекторність інтерпретації терміну безпеки, що знаходиться під забезпеченням національної поліції України, одними з основних таких напрямів діяльності є публічна/громадська безпека. При цьому, варто відмітити, що у чинному законодавстві існує понятійна колізія щодо цих правових явищ, оскільки Закон України "Про національну поліцію" оперує поняттям "публічна безпека", а Кодекс України про адміністративні правопорушення - "громадська безпека", що у свою чергу слугує перешкодою у процесі притягнення працівником поліції винної особи до відповідальності.

Звертаючи увагу до питання забезпечення безпеки, на наше переконання, її варто розуміти з однієї сторони як діяльність спрямовану на досягнення відповідності певним встановленим нормативам, а з іншої як на "нормальне" існування суспільних відносин, що здійснюється в межах законної компетенції. Тобто передбачається, що в залежності від суб'єкта здійснення, забезпечення безпеки можливе у різних її проявах. Так, формами прояву забезпечення безпеки національною поліцією України, відповідно до положень вищезгаданого Закону можуть бути охорона, захист, підтримання, контролювання тощо. При цьому варто зазначити, що змістовне наповнення цих термінів може бути різним чи навпаки - мати спільні риси, що буде проявлятися у безпосередньому процесі їх реалізації та не завжди відображається у нормативно-правових визначеннях. Наприклад, відповідно до норм вітчизняного законодавства маємо наступні дефініції із їх відповідним тлумаченням:

- "забезпечення особистої безпеки фізичних осіб - діяльність органів і підрозділів поліції охорони з організації та практичного здійснення нарядами поліції охорони заходів безпеки, спрямована на захист життя та здоров'я фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів протиправного характеру" [1];

- "забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя" [2].

Із зазначених визначень можемо узагальнити, що хоча і обидва вони стосуються питання забезпечення безпеки, однак мають доволі різнопланові способи і сфери їх реалізації.

Незважаючи на наявність далеко не однієї форми забезпечення безпеки первинними та основоположними, на наш погляд, варто вважати охорону, захист та контроль. При цьому, охорона та захист є змістовно схожими, але не тотожними між собою правовими явищами, і є нерозривно пов'язаними між собою комплексами заходів.

Спільним між охороною та захистом є те, що "охорона та захист" означає всі види діяльності, спрямовані на забезпечення функціональності, безперервності й цілісності критичної інфраструктури з метою недопущення, зменшення наслідків і нейтралізації загрози, ризику або вразливості [3], а в контексті діяльності національної поліції, то у цей комплекс заходів також слід віднести і врегульованих правом суспільних відносин, інтересів тощо.

Відмінності між охороною та захистом, на основі аналізу чинного законодавства, полягають у тому, що охорона передбачає домінуюче значення зміцнення, покращення, посилення нормального існування у порівнянні із запобіганням, протидією, негативними впливами. Натомість захист, навпаки, прерогативу надає останньому (наявності негативного впливу), не виключаючи інші показники, хоча в деяких випадках наголос робиться саме на забезпеченні нормального існування явищ і процесів. Наприклад, у Законі України "Про інформацію" захист інформації визначається як "сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї" [4].

У контексті законодавчого трактування, охорона спрямована на збереження, поліпшення чи розвиток нормального стану, так і запобігання загрозам (небезпекам) і зазвичай невідривно пов'язана з захистом, який можна розуміти як комплекс заходів, способів і засобів, діянь тощо, спрямованих на протидію чи припинення загроз (небезпек) суб'єктам чи об'єктам охорони або зміцнення, покращення станів об'єктів, суб'єктів тощо, в тих сферах їх існування, на які впливають чи можуть впливати вірогідні негативні фактори (потенційні небезпеки). Таким чином, охорона національною поліцією України здійснюється постійно, а захист - у той момент, коли охоронюваним інтересам, суспільним відносинам, правам людини загрожує реальна небезпека або вони порушуються, або були порушені.

Зв'язок цих комплексів дій підтверджується використанням словосполучень, що містяться у законодавчих актах, а саме у такому вигляді як: охорона та захист прав і свобод людини; відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною. У цьому випадку захист виражається у вказівці на конкретний комплекс дій - відбиття нападу.

Наступною формою забезпечення безпеки, на нашу думку, є контроль, який розуміється у таких значеннях як:

- перевірка, облік, спостереження за чим-небудь;

- процес забезпечення досягнення та організації своїх цілей;

- система спостереження і перевірки процесу функціонування;

- аналіз фактичного стану суспільних відносин;

- складова частина управління економічними чи соціальними об'єктами і процесами з метою перевірки відповідності поточного стану об'єкта бажаному та необхідному результату, передбаченому законами, інструкціями, іншими нормативними актами, а також програмами, планами, договорами, проектами, угодами тощо.

З цього можна зробити узагальнення, що контроль здійснюється як комплекс заходів, незалежно від наявності можливих, реальних або потенційних ризиків і загроз, на відміну від охорони та захисту.

Так, наприклад, національна поліція України "здійснює контроль у межах своєї компетенції, визначеної законом, за дотриманням вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіоактивного забруднення" [5], для цього їй наданий комплекс засобів, а саме "технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз"[5].

Відносною новелою щодо форм забезпечення безпеки у діяльності національної поліції є оборона, що була передбачена змінами до закону у 2022 році та обумовлена, нападом російської федерації на Україну.

У зв'язку із обставинами, що склалися, в Закон України "Про національну поліцію", а саме ст. 24 було доповнено пунктом 2 та 4 і викладено у наступній редакції:

- п. 2 "У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості." [5];

- п. 4 "Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій" [5].

Отож, цілком логічним постає питання, а що варто розуміти під дефініцією "оборона". Відповідно до аналізу наявної наукової літератури та законодавчої бази, маємо наступні варіанти тлумачення цього терміну:

- один із видів загальновійськового бою, що має на меті: відбити наступ переважаючих сил противника; завдати йому максимальних втрат; економити сили і час; утримати важливі райони (об'єкти) місцевості й тим самим створити умови для переходу в наступ [6];

- система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту [7];

- сукупність засобів, необхідних для безпеки, захисту країни [8].

Таким чином, зважаючи на запропоновані визначення розуміння оборони, можемо зробити висновок, що оборона - це специфічний підвид діяльності, що направлений на захист держави, території від особливого виду загрози - зовнішньої військової агресії, окупації, військового вторгнення тощо. Цей вид діяльності є невластивим для поточної, мирної діяльності органів поліції, її підрозділів, що спонукає їх до модернізації своєї діяльність у відповідності до існуючих правових вимог та сучасних викликів, ризиків та загроз українському суспільству та державі.

Відтак, для здійснення якісного нинішнього та післявоєнного забезпечення безпеки, національною поліцією України створюються нові структурні підрозділи, що не властиві для поліції "мирного часу". Такі структурні елементи поліції дають можливість ефективного забезпечення публічного порядку, миру безпеки та територіальної цілісності в сучасних умовах, здійснення оборонних дій. Також, на наше переконання, вони будуть доцільні виконувати покладені на них компетенції й у певний період післявоєнного часу, оскільки виникнуть нові, специфічні фактори тимчасового характеру, що можуть нести небезпеку для нормального функціонування українського суспільства.

Одним з таких структурних підрозділів, що створено для проведення оборонних та штурмових дій можна назвати Об'єднану штурмову бригаду "Лють" - воєнізований підрозділ поліції нового зразка, що сформована у 2023 році як міжрегіональний територіальний орган національної поліції.

Основні завдання підрозділу полягають у:

- проведенні ударно-штурмових та ударно-пошукових заходів;

- ліквідації збройного конфлікту або надзвичайної ситуації;

- виконанні завдань територіальної оборони;

- здійсненні контрдиверсійних заходів (виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних сил і незаконних збройних формувань противника);

- проведенні аеророзвідки та вогневого ураження противника на території окупованих населених пунктів;

- застосуванні маневру сил і засобів Бригади для завдання одночасних і послідовних вогневих ударів із різних видів озброєння та невідступним переслідуванням противника (окупанта);

- виявленні позицій ворога;

- знищенні військової техніки та живої сили противника;

- проведенні стабілізаційних та пошуково-фільтраційних заходів на звільнених територіях;

- застосуванні групової тактики або тактики штурмових груп для здійснення тактичного прориву оборони противника [9].

Аналізуючи напрями їх діяльності можна простежити наявність функцій, що притаманні тільки підрозділам Збройних сил України та частково Служби безпеки України, що є офіційними військовими органами України. В основному, ці функції спрямовані на забезпечення національної безпеки, саме в контексті, "збройного конфлікту" та "оборони" території, що наявна у сучасному житті нашої держави. При цьому, варто також зазначити, що ситуація, що склалася в Україні вплинула і на міжнародне співтовариство із подальшим внесенням коректив у відповідні нормативні акти. Відтак, у Декларацію про поліцію, прийняту Парламентською асамблеєю Ради Європи, наразі містить розділ щодо поведінки поліцейського під час військової агресії, а саме окупаційних дій. Так само, звертаючись до наявних міжнародних актів, можна стверджувати, що правове підґрунтя діяльності національної поліції України відповідає положенням Женевської конвенція (ІІІ), де передбачено комплекс ознак, у відповідності до яких можна виявити офіційних представників держави у військових діях, а саме:

a) існує особа, що відповідає за підлеглих;

b) мають визначені і видимі знаки розрізнення

c) відкрито носять зброю,

d) дотримуються законів та звичаїв війни [10] .

Відповідно до поставлених завдань підрозділ Національної поліції забезпечується і матеріально-технічним ресурсом, що допомагає реальному та ефективному здійсненню заходів щодо забезпечення безпеки. Наприклад, у бригаду "Лють" входитимуть два штурмові полки і один артилерійський, батальйон особливого призначення і рота спеціальних операцій [11]. З декларування про наявність, як мінімум, "артилерійського батальйону" можна зробити умовивід про пряму, безпосередню функціональну спрямованість підрозділу на забезпечення саме національної безпеки, територіальної цілісності та публічної безпеки в аспекті військових/післявійськових дій, що в подальшому може модернізуватись у виконання функцій щодо попередження та недопущення повторення дій інших держав, направлених на порушення національної безпеки України

Висновки

Національна поліція України, як будь-який орган демократичної сучасної держави, повинна підлаштовуватись у своїй діяльності під реалії життя. Зміна обстановки, поява нових загроз та небезпек, потреба забезпечити нормальне функціонування суспільних відносин та життя соціуму у будь-яких умовах сприяє зміні системи повноважень, структури, засобів і способів діяльності та матеріально-технічного забезпечення поліції, що направлено на виконання своїх завдань та обов'язків.

Беззаперечно, що саме охорона та захист повинні бути основним пріоритетом діяльності поліції, проте нові загрози суспільному життю вводять корективи і цей орган підлаштовуючись під потреби соціуму та держави, а також покликаний виконувати нові завдання, у невластивих їй раніше формі - оборонній.

Оборонна діяльність поліції під час ведення бойових дій умовно розділяє її підрозділи на дві частини: цивільну (займається виконанням обов'язків щодо здійснення охорони та захисту публічної, громадської безпеки та порядку, здійсненні покладених на неї контрольних функцій) та військову (покладено завдання щодо ведення, самостійної чи у співпраці із іншими органами, оборонної діяльності в державі).

Література

1. Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об'єктів: Наказ МВС України від 7 лип. 2017 р. № 577. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0989-17/ed20170707#n35 (дата звернення: 05.09.2023)

2. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 груд. 1993 р. № 3782-XII. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12/ed20090611/find?text (дата звернення: 05.09.2023)

3. Про ідентифікацію і визначення європейських критичних інфраструктур та оцінювання необхідності покращення їх охорони та захисту: Директива Європейського Союзу від 8 груд. 2008 р. № 2008/114/ЄС/. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/984_002-08/ed20081208#n45 (дата звернення: 05.09.2023)

4. Про інформацію: Закон України від 2 жовт. 1992 р. № 2657-XII. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12/ed20170101#n21 (дата звернення: 05.09.2023)

5. Про Національну поліцію: Закон України від 2 лип. 2015 р. № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 (дата звернення: 05.09.2023)

6. Трофименко П.Є., Пушкарьов Ю.І., Латін С.П. Тактична підготовка артилерійських підрозділів: підручник. Суми: Сумський державний університет. 2012.URL: .https://buklib.net/books/37546/ (дата звернення: 05.09.2023)

7. Про оборону України: Закон України від 6 груд. 1991 р. № 1932-XII (в редакції від 15.04.2023). Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1992. № 9. Ст. 106. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 (дата звернення: 05.09.2023)

8. Академічний тлумачний словник "Словник української мови" URL:http://sum.in.ua/ s/oborona (дата звернення: 05.09.2023)

9. Об'єднана штурмова бригада "Лють". Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Офіційний сайт URL: https://dduvs.in.ua/lyut/ (дата звернення: 05.09.2023)

10. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 (в редакції від 08.02.2006) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text (дата звернення: 05.09.2023)

11. Добровольців чекають у лавах штурмової бригади Нацполіції "Лють": які завдання виконуватиме підрозділ. Дніпропетровська державна обласна адміністрація. Офіційний сайт URL: https://adm.dp.gov.ua/news/dobrovolciv-chekayut-u-lavah-shturmovoyi- brigadi-nacpoliciyi-lyut-yaki-zavdannya-vikonuvatime-pidrozdil (дата звернення: 05.09.2023)

12. References:

13. Pro orhanizatsiiu sluzhbovoi diialnosti politsii okhorony z pytan zabezpechennia fizychnoi okhorony obiektiv [On the organization of official activities of the security police in matters of physical security of objects]: Nakaz MVS Ukrainy vid 7 lyp. 2017 r. № 577. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0989-17/ed20170707#n35[in Ukrainian].

14. Pro zabezpechennia bezpeky osib, yaki berut uchast u kryminalnomu sudochynstvi [On ensuring the safety of persons participating in criminal proceedings]: Zakon Ukrainy vid 23 hrud. 1993 r. № 3782-XII. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782- 12/ed20090611/find?text [in Ukrainian].

15. Pro identyfikatsiiu i vyznachennia yevropeiskykh krytychnykh infrastruktur ta otsiniuvannia neobkhidnosti pokrashchennia yikh okhorony ta zakhystu [On the identification and definition of European critical infrastructures and assessment of the need to improve their protection and protection]: Dyrektyva Yevropeiskoho Soiuzu vid 8 hrud. 2008 r. № 2008/114/IeS/. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_002-08/ed20081208#n45 [in Ukrainian].

16. Pro informatsiiu [About information]: Zakon Ukrainy vid 2 zhovt. 1992 r. № 2657-XII. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12/ed20170101#n21 [in Ukrainian].

17. Pro Natsional'nu politsiyu [On the National Police]: Zakon Ukrayiny vid 2 lypnya 2015 roku № 580-VIII. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19/print. [in Ukrainian].

18. Trofymenko P. Ye., Pushkarov Yu. I., Latin S. P. (2012) Taktychna pidhotovka arty- leriiskykh pidrozdiliv [Tactical training of artillery units] : pidruchnyk. Sumy: Sumskyi derzhavnyi universytet. buklib.net. Retrieved from.https://buklib.net/books/37546/ [in Ukrainian].

19. Pro oboronu Ukrainy [About the defense of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 6 hrud. 1991 r. № 1932-XII (v redaktsii vid 15.04.2023). Vidomosti VerkhovnoiRady Ukrainy. 1992. № 9. St. 106. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 [in Ukrainian].

20. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk "Slovnyk ukrainskoi movy" [Academic explanatory dictionary "Dictionary of the Ukrainian language"]. sum.in.ua. Retrieved from: http://sum.in.ua/ s/oborona [in Ukrainian].

21. Ofitsiinyi sait. Ob'iednana shturmova bryhada "Liut" [United Assault Brigade "Fury"]. Dnipropetrovskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav. dduvs.in.ua Retrieved from: https://dduvs.in.ua/lyut/ [in Ukrainian].

22. Zhenevska konventsiia pro povodzhennia z viiskovopolonenymy vid 12.08.1949 (v redaktsii vid 08.02.2006) Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text [in Ukrainian].

23. Ofitsiinyi sait. Dobrovoltsiv chekaiut u lavakh shturmovoi bryhady Natspolitsii "Liut": yaki zavdannia vykonuva-tyme pidrozdil [Volunteers are waiting in the ranks of the assault brigade of the National Police "Lyut": what tasks will the unit perform]. Dnipropetrovska derzhavna oblasna administratsiia. adm.dp.gov.ua Retrieved from: https://adm.dp.gov.ua/news/ dobrovolciv- chekayut-u-lavah-shturmovoyi-brigadi-nacpoliciyi-lyut-yaki-zavdannya-vikonuvatime-pidrozdil [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru