Цифровізація публічного управління: міжнародний та регіональний аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифровізація публічного управління: міжнародний та регіональний аспекти

Гиренко Лілія Анатоліївна кандидат наук з державного управління, доцент кафедри управління та адміністрування Навчально-наукового інституту права та інноваційної освіти, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Анотація

У статті обґрунтовано доцільність цифровізації публічного управління в Україні, розкрито етапи, цілі та напрямки. Висвітлено проблеми, що гальмують процес цифровізації в громадах. Наголошено на посиленні цифрової нерівності через вікові та соціальні бар'єри доступу до е-урядування. Вивчено зарубіжні ініціативи цифровізації публічного управління, досліджена можливість імплементації зарубіжного досвіду запровадження цифрових технологій у роботу органів публічного управління в Україні. У роботі наведено приклад регіональної програми «Дніпропетровщина: цифрова трансформація» на 2023 - 2025 роки.

Україна швидкими темпами входить у цифрове суспільство, першими у світі реалізовуючи деякі цифрові проєкти е-урядування. На пришвидшення цього процесу направлені Концепція розвитку електронного урядування в Україні, Стратегія здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами.

Усвідомлюючи соціальні та технологічні бар'єри, що гальмують цифровий розвиток громад, у статті запропоновано шляхи виходу з ситуації, що склалася. Цифровізація територій має відбуватися максимально рівномірно та зважено з метою забезпечення рівного доступу громад країни до цифрових технологій.

Акцентовано увагу на тому, що потенціал електронного управління може бути ефективно використаний тільки за умови введення технологій одночасно зі змінами у структурі, процесах і методах організації роботи органів публічного управління. Обгрунтована потреба врахування показників практики взаємодії органів публічної влади й інститутів громадянського суспільства України в цифровому середовищі до системи оцінки якості державного управління. цифровізація публічного управління

Ключові слова: публічне управління, електронні послуги, цифровізація, цифрові технології, цифрова трансформація, розвиток громад.

Hyrenko Lilia Anatolyivna PhD of Public Administration, Associate Professor at the Department of Management and Administration Educational and Scientific Institute of Law and Innovative Education, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

DIGITALIZATION OF PUBLIC ADMINISTRATION: INTERNATIONAL AND REGIONAL ASPECTS

Постановка проблеми

Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна в Україні окреслили нагальну потребу цифровізації влади, а саме перетворення державних послуг на доступні для населення в будь-який час і в будь-якому місці онлайн-сервіси. Світовий досвід демонструє, що запровадження цифрових технологій у роботу органів публічного управління не лише сприяє покращенню взаємодії влади та громади, а й відкриває громадянам можливість самообслуговування та швидкого пошуку необхідної інформації з різноманітних питань, отримання публічних послуг, подання звітності, реєстрації на прийом до фахівців тощо.

Крім того, масштабна внутрішня та зовнішня міграції, окупація територій, руйнація житлових та адміністративних будівель і, як наслідок знищення паперових носіїв, підняли таку проблему як збереження, отримання та подання документів.

Така ситуація зумовила прискорення впровадження цифрових технологій в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню міжнародного досвіду з цифровізації адміністративних послуг присвятили свої наукові дослідження: С. Глібко, Н. Ілляшенко, С. Ілляшенко, Ю. Пасмор, А. Стріжкова. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у державне управління та місцеве самоврядування вивчали О. Берназюк, Є. Бородін, Н. Грицяк, І. Лопушинський, Т. Маматова, Л. Машковська, Н. Петренко, С. Пиріг, В. Шандрик та інші. На проблематиці цифрової спроможності територіальних громад в Україні зосереджували свої дослідження О. Бойко, О. Євсюкова, Л. Крупнова, Н. Новіченко, О. Шевченко та інші.

Мета статті полягає у вивченні міжнародного та регіонального досвіду цифровізації суспільства та застосування його для активізації впровадження цифрових технологій у публічному управлінні та місцевих громадах.

Виклад основного матеріалу

Цифровізація влади у світі стала ефективним засобом боротьби з корупцією, зниження бюрократизації, спрощеного доступу до даних. Цифрові технології виступили важливими чинниками в подоланні проблем, пов'язаних із глобальною кризою охорони здоров'я й у забезпеченні ефективного надання державних послуг.

Дослідження, проведені департаментом глобальних комунікацій ООН за підсумками 2022 року, вказують на значне покращення телекомунікаційної інфраструктури та розвиток людського капіталу, а також на обнадійливе покращення в наданні послуг, при збільшенні середнього світового значення Індексу розвитку електронного уряду (EGDI) загалом [1].

Точкою усвідомлення ролі цифровізації для забезпечення неперервності державних послуг і соціальної стабільності у країнах світу виступила пандемія COVID-19, що не лише перевірила оперативність, гнучкість і цифрову стійкість держав, а і продемонструвала шляхи зміцнення багаторівневого управління в регіональних та місцевих юрисдикціях і розширення надання інформації та послуг усім верствам населення, включаючи мікро-, малі та середні підприємства й уразливі верстви населення.

«Двигунами» цифрової трансформації Печеранський І. називає великі дані (BigData), Інтернет речей (Internet of Things), технології штучного інтелекту та машинного навчання (Artificial Intelligenceand Deep Learning), сучасні біоінженерні технології (Biotech), цифрові двійники (digitaltwins), віртуальна та доповнена реальність (augmented and additivereality), квантовий комп'ютер (Quantum computing), нейромережні технології, «розумні» комплекси та пристрої (smarteverything), системи кібер-безпеки (Cybersecurity), передові матеріали й енергетичні технології тощо [2, с. 252].

Науковець Шандрик В. визначає три етапи цифровізації: digitization (оцифрування, діджитізація), digitalization (цифровізація, діджиталізація) та «Digital Agenda» (цифрова трансформація). На першому етапі в державних структурах відбулося переведення ділової інформації в цифровий формат, що значно полегшило роботу з документами, їх відбір, зберігання тощо. На другому етапі цифрові технології все більше впроваджуються в діяльність органів публічної влади, відбувається створення е-уряду та цифровізація державних послуг. Третій етап - період створення державними структурами он-лайн платформ для ефективного розвитку цифрового врядування. Цей етап символізує перехід від модерної моделі New Public Management до «ери цифрового врядування» (Digital Era Governance), здатної привести до підвищення якості й ефективності органів публічного управління [3, с. 84].

Говорячи про досвід цифровізації органів публічного управління світу, наведемо низку цікавих ініціатив. В Аддіс-Абебі всі великі адміністративні заклади мають акаунти в Facebook і Twitter, що постійно оновлюються муніципальними відділами зв'язку. Жителі в режимі реального часу отримують інформацію про зустрічі, консультації, можливості залучення громадськості та розвитку інфраструктури й інші публічні оголошення. У Саудівській Аравії спеціальний портал Balady пропонує широкий спектр функцій та інструментів електронної участі (е-інформування, е-консультування й е-прийняття рішень) та інтегрований з муніципальними службами, що дозволяє отримувати відгуки місцевих жителів про е-послуги та покращувати роботу влади. Уряд Перу надає підтримку понад 2400 органам місцевого самоврядування за допомогою хмарних платформ Plataforma Participa Peru та Facilita Peru, що надають муніципалітетам простий спосіб запуску й управління консультаціями з громадянами. В Японії місцеві органи влади використовують платформи відкритого діалогу, розроблені урядом країни та керовані приватними компаніями. Причому деякі з цих платформ використовують програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом [1, с. 98]. Муніципальний уряд Пекіна запустив низку інтелектуальних і персоналізованих послуг на онлайн платформі державних послуг. Єдиний простір користувача функціонує як персоналізований, точний та інтелектуальний «віртуальний помічник», здатний розгорнути великі дані, блокчейн та інші технології для аналізу потреб користувачів [1, с. 105]. Данія запустила ініціативу е-участі, у межах якої громадяни можуть вносити пропозиції за новим законодавством у формі е-петицій. Ця ініціатива, що перекладається як «пропозиція громадянина», знаходиться в компетенції данського парламенту [1, с. 177].

Під час пандемії COVID-19 світ став свідком безпрецедентно стрімкої цифрової трансформації. Пандемія надала можливість державам продемонструвати, як е-уряд може допомогти з розповсюдженням вірусу, налагодити стабільне повсякденне життя та дистанційну роботу фахівців.

Мільйони людей, підключених до Інтернету, користуються послугами та перевагами цифрового е-урядуваня й е-економіки завдяки швидкому зв'язку, спрощеним транзакціям і чисельним доступним послугам.

При цьому вразливі групи населення, що не мають доступу до інтернет- послуг через вікові, матеріальні чи інші причини фактично опиняються за межами цифрової цивілізації, оскільки державні послуги й економічні можливості швидкими темпами переходять у цифровий формат. Таким чином все більше проявляється не лише соціально-економічна, а й цифрова нерівність, нерівність між поколіннями, зокрема літніми людьми.

Підкреслюючи необхідність справедливого, орієнтованого на людину впровадження нових цифрових технологій, з метою зміцнення його державної підтримки, визнаючи необхідність розвитку передових цифрових навичок для роботи й оптимального використання майбутнього цифрового потенціалу, а також для управління цифровою трансформацією підприємств і державних служб у всіх секторах економіки Україна ратифікувала Угоду з Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС «Цифрова Європа» (2021 - 2027). Таке рішення серед іншого сприятиме впровадженню цифрових платформних технологій і рішень з надання соціальних послуг населенню; унормуванню й аналізу ефективності витрачання публічних ресурсів територіальних громад; підвищенню рівня цифрових компетентностей населення, органів державної та регіональної влади [4].

Концепція розвитку електронного урядування в Україні, схвалена постановою Кабінету Міністрів України, визначила мету електронного урядування: підвищення ефективності державного управління в результаті спрощення управлінських процедур, скорочення адміністративних витрат, застосування сучасних методів державного управління; підвищення якості адміністративних послуг та їхньої доступності; забезпечення здійснення контролю за ефективністю діяльності органів державної влади й органів місцевого самоврядування; забезпечення високого ступеня доступності інформації про діяльність органів державної влади й органів місцевого самоврядування, надання можливості громадянам і громадським організаціям безпосередньо брати участь у процесах підготовки проектів рішень, що ухвалюються на всіх рівнях державного управління; зменшення рівня корупції та «тінізації» економіки; досягнення якісно нового рівня управління державою та суспільством загалом, а також зміцнення довіри до інститутів держави [5].

Стратегією здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року намічено стратегічні цілі цифровізації суспільства, серед яких підвищення рівня довіри населення до інституцій системи управління державними фінансами в результаті підвищення рівня прозорості та відкритості даних з використанням інформаційних технологій і підвищення якості державних сервісів та адміністративних послуг для суб'єктів звернення [6].

Оскільки низький рівень конкурентоспроможності регіонів однією зі своїх причин має саме доволі посередній рівень цифровізації та цифрової обізнаності на місцях, серед пріоритетів регіонального розвитку Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки визначено підвищення якості та забезпечення доступності для населення послуг, що надаються органами державної влади й органами місцевого самоврядування, незалежно від місця проживання, зокрема на засадах цифровізації [7].

Характеризуючи діалектику взаємодії цифровізації як об'єктивного соціально-економічного процесу з державою, дослідник Е. Наджафлі виокремлює два етапи такої взаємодії. Перший етап характерний тим, що вплив цифровізації позначається на державі та державних інститутах. На другому етапі саме держава ініціює впровадження цифровізації в усі сфери життя, таким чином створюючи цифрову державу [8, с. 36].

Змінюючи громадянське суспільство та публічну владу, цифровізація формує нові моделі взаємодії між ними. Застосування цифрових технологій у роботі органів публічного управління не тільки підвищує їх ефективність, а й робить ці структури відкритими для людей і прозорими у своїй діяльності. Крім того, налагоджується двосторонній зв'язок між органами публічного управління та громадянським суспільством і формуються е-сервіси вирішення проблемних питань (технологія краудсорсингу) [9, с. 38].

Варто зазначити, що за даними рейтингу «Е-Government Survey 2020» за два роки наша держава піднялася на 13 позицій - з 82-го місця у 2018 році до 69-го - у 2020 році. Безумовно, це ще не лідерські позиції, але позитивна тенденція очевидна. Згідно з дослідженням ООН, Україна перейшла з групи з високим у групу з дуже високим індексом розвитку е-урядування (EGDI), увійшовши до складу 60 країн, що мають такий статус [1].

Реалізовані в Україні проекти забезпечили оперативне та зручне надання державних онлайн-послуг, сприяли створенню мобільного застосунку з цифровими документами, суттєво допомогли малому та середньому бізнесу тощо. Серед таких проєктів - Е-Освіта, Е-культура, Е-Фінанси, Е-Юстиція (онлайн будинок юстиції) тощо. Всього 94 проєкти. На всіх рівнях активно впроваджується електронний документообіг, створюється сфера відкритих даних, цифрової освіти й електронної участі громадян. Це є підтвердженням швидкого впровадження цифрових технологій у державі.

Україна впровадила перший у світі цифровий паспорт, революційну функцію шерингу документів у один клік, електронний підпис у смартфоні, ФОП за 15 хвилин, комплексну послугу при народженні дитини єМалятко замість 11 візитів до різних установ. Створений портал цифрового перетворення України E-Ukraine.

В електронному урядуванні В. Ціватий відповідно виділяє чотири сфери інституціональної взаємодії та прояву: електронне управління (e-management); електронні послуги (e-services); електронна демократія (e-democracy); електронна комерція (e-commerce) [10, с. 382].

Таке масштабне впровадження цифрових технологій е-урядування дослідник Л. Василишина поділяє на чотири напрямки: цифровізація уряду (створення платформ для прийняття рішень), принцип «розумне місто» (моніторинг витрат ресурсів і ситуації на вулицях міст), CrimeTech (забезпечення правопорядку), е-сервіси (е-медицина, е-освіта тощо) [11, с. 66].

Проте, попри значні успіхи з цифровізації суспільства, в Україні залишається чимало невирішених проблем. Серед них Український інститут майбутнього визначає інфраструктурні:

- низький рівень покриття території країни цифровими інфраструктурами (наприклад, мета ЄС до 2020Е покрити 100 % території широкосмуговим доступом до Інтернету, в Україні цей показник складає близько 60 %);

- відсутність окремих цифрових інфраструктур (наприклад, інфраструктури Інтернету речей, електронної ідентифікації та довіри тощо);

- нерівний доступ громадян до цифрових технологій і нових можливостей (цифрові розриви) [12].

І все ж при цьому цифровий проект «Держава у смартфоні» або «Цифрова держава Дія» (Держава і Я) значно полегшив життя людей, позбавивши їх «прив'язки» до паперових документів.

За інформацією дослідників Д. Світличної та Т. Чалої, «Дія» знаходиться в рейтингу ТОПових застосунків України, нею користуються 84 % власників смартфонів в Україні» [13].

Найбільший доступ до цифрових послуг наразі мають мешканці міст. За прогнозами науковців, чисельність міського населення буде зростати в усіх регіонах і до 2030 року сягне 5,1 млрд осіб, або 60 % населення світу. Можливість використання Інтернету міськими жителями в 4 рази вища, ніж сільськими (47 % проти 13 %). І це є однією з реальних проблем цифровізації громад. Крім того, жителі сільських і селищних громад не часто використовують мережу Інтернет задля вирішення питань, пов'язаних з органами місцевого самоврядування, що не стимулює їх бажання застосовувати переваги цифровізації.

Серед викликів, що гальмують впровадження цифрових технологій у загальне користування органами місцевої влади, О. Роговенко виділяє недостатню цифрову освіченість старшого покоління та формування «внутрішнього менталітету», оскільки старше покоління потребує більше часу для вивчення та використання цифрових технологій, та неготовність місцевих службовців швидко опановувати та використовувати цифрові технології в своїй роботі [14, с. 121].

Дослідники Є. Бородін, Н. Піскоха, Г. Демошенко визначають три важливих елементи місцевого самоврядування, що потребують особливого підходу із запровадження цифрових технологій: муніципальне управління, участь жителів у здійсненні місцевого самоврядування та безпосереднє формування жителями органів місцевого самоврядування. Щодо першого елементу, фіксують науковці, здебільшого і місцеві жителі, і працівники органів влади не поспішають переходити на новітні технології, їм простіше діяти за старими принципами, не переводячи комунікацію в цифровий вигляд. Для подолання такої інертності потрібен певний час.

Щодо участі жителів у здійсненні місцевого самоврядування, на думку дослідників, цілком реально застосувати цифровий формат хоча б у роботі зі зверненнями та петиціями громадян, а от громадські слухання залишити поки що у звичному «живому» форматі.

І щодо безпосередньої участі громадян у виборах, референдумах і зборах, науковці вважають, що поки що ця форма цифровізації державних послуг не є доцільною, адже до неї не готові ні місцеві жителі, ні органи місцевої влади. Зміни мають відбутися не лише в технологічному плані, а й у психологічному - люди мають «дозріти» [15, с. 99].

Ще однією проблемою розвитку цифрових технологій у громадах, О. Євсюкова вбачає в тому, що громади не є повноправними власниками інформаційних територіальних ресурсів, а тільки учасниками тих чи інших регламентів погоджень, де основну дозвільну функцію виконують територіальні органи держави. Певною мірою це порушує самостійність органів місцевого самоврядування [16].

На території Україні діють різні програми, направлені на поширення та покращення рівня цифровізації в різних українських регіонах. Є одним із прикладів, що реалізується Фондом Східна Європа та Фондом Innovabridge у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації України та фінансується Швейцарською агенцією розвитку і співробітництва. Серед напрямків - цифровізація державних послуг, цифрова трансформація регіонів і громад, покращення цифрових навичок населення, впровадження інструментів електронної демократії, допомога в розробленні державних політик, підтримка ІТ-стартапів. За 8 років реалізації програми в Україні в її проєктах беруть участь 497 органів місцевого самоврядування, створено 60 національних цифрових сервісів, долучено 18 млн користувачів цифрових інструментів [17].

Проблеми, що потребують вирішення у Дніпропетровській області, окреслені в регіональній програмі інформатизації і вони характерні для більшості регіонів України. Йдеться про недостатні темпи розвитку внутрішніх систем е-документообігу, низький рівень зацікавленості громад області до впровадження цифрових технологій та забезпечення кібербезпеки, суттєва цифрова нерівність між сільськими та міськими громадами, низький рівень е-грамотності населення щодо електронних державних послуг тощо.

Враховуючи ситуацію, що склалася, обласною радою затверджено програму «Дніпропетровщина: цифрова трансформація» на 2023 - 2025 роки, заходи якої спрямовані на впровадження технологій е-урядування в органах публічного управління, формування системи регіональних цифрових ресурсів; запровадження та розвиток проєктів е-демократії, підвищення якості доступу до мережі Інтернет у сільській місцевості, зміцнення довіри приватного сектору та громадян до цифрових державних послуг тощо [18, с. 17]. На реалізацію заходів програми в обласному бюджеті передбачено 145,8 млн. грн. Більша частина коштів запланована на технічне забезпечення цифровізації регіону [19, с. 14].

Реалізація регіональних програм і масштабні дії з цифровізації суспільства, що реалізуються урядом країни сприяють все більшому залученню до політичної взаємодії громадян, для яких інформаційно- комунікаційні технології є невід'ємною складовою життя від самого народження. Поширеність поінформованості в цифровому суспільстві спирається на громадян з необхідними навичками та зацікавленістю в політиці. Поінформованість громадян веде до більшої інтеграції в політичні процеси та сприяє зростанню довіри населення до влади.

Висновки

Запровадження цифрових технологій в усі сфери життя суспільства та в органи влади зокрема - невідворотній процес. З погляду технічних інновацій, вважають дослідники Н. Сидоренко та В. Шарий, еволюція електронного уряду змінилася від концепції «нового державного управління» (New Public Management) до концепції «менеджменту громадських цінностей» (Public value management). Для його ефективності потрібна діалого-партнерська взаємодія громадян з державою [20, с. 338].

Але для реалізації цього процесу необхідно виконати ще чимало завдань, вирішити проблеми, що виникають.

Плануючи проведення цифрових перетворень у громадах, органи місцевого самоврядування та насамперед ради громад мають враховувати культурні й освітні зміни, з якими вони стикаються. Співвіднесення швидкості розвитку технологій і, як наслідок, соціально-економічних та інфраструктурних трансформацій з людським життям дозволяє констатувати якісний стрибок швидкості розвитку громад.

Цифровізація територій має відбуватися максимально рівномірно та зважено для забезпечення рівного доступу громад до цифрових технологій.

Потенціал електронного управління може бути ефективно використаний за умови, якщо цифрові технології вводитимуться паралельно зі змінами у структурі, процесах і методах організації роботи органів публічного управління.

До системи оцінки якості державного управління варто закласти показники практики взаємодії органів публічної влади й інститутів громадянського суспільства в цифровому середовищі.

І, безумовно, впровадження електронного урядування у практику публічного управління повинно бути направлене на розвиток професіоналізму індивідуальних користувачів інформації в політичних, економічних, соціальних та інших процесах.

Література:

1. Досідження ООН: електронний уряд 2022. Майбутнє цифрового уряду. - ООН. - Нью-Йорк, 2022. URL: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2023- 02/UN%20E-Government%20Survey%202022%20-%20Russian%20Web%20Version.pdf

2. Печеранський І.П. Громадянське суспільство в умовах цифровізації: виклики та відповіді на них. - Розвиток громадянського суспільства як необхідна складова європейської інтеграції України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 06 жовтня 2022 р.). Львів-Торунь : Liha-Press, 2022. 344 с. - С. 252-255. - URL: https://ndi.academy/wp-content/uploads/ZBIRNYK_06.10.2022.pdf#page=252

3. Шандрик В.І. Цифровізація в публічному врядуванні як глобальний тренд сучасності. - Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXIII Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Дікірх (Люксембург): ГО «ВАДНД», 07 серпня 2022 р. 335 с. - С.82-85.

4. Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програми Європейського Союзу «Цифрова Європа» (2021-2027). - Закон України від 23 лютого 2023 року № 2926-ІХ. - URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2926-20#Text

5. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні. - Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 року № 649-р. - URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text

6. Про схвалення Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації. - розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року № 1467-р. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1467-2021-%D1%80#Text

7. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки. - Постанова Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695. - URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text

8. Наджафлі Е. Феномен цифрової держави як держави постсучасного типу: теоретико-правовий і державознавчий аспекти / Емін Наджафлі // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2022. - № 3 (98). - С. 35-47. - URL: https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/15005/Fenomen%20tsyfrovoi_ Nadzhafli_2022.pdf? sequence= 1&isAllowed=y

9. Бондарчук Н. В. Взаємодія органів публічної влади та громадянського суспільства в умовах цифровізації / Н. В. Бондарчук // Публічне управління і адміністрування в Україні. - 2022. - Вип. 28. - С.36-39. - URL : https://dspace.dsau.dp.ua/bitstream/123456789/6406/1/2.pdf

10. Ціватий В.Г. Електронне урядування і цифрове право в умовах мондіалізованого світоустрою ХХІ століття: міжнародно-правовий, інституціональний і політико- дипломатичний аспекти. - Правові засади організації та здійснення публічної влади :збірник тез V Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої світлій пам'яті доктора юридичних наук, професора, академіка-засновника НАПрНУ, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Петровича Юзькова (м. Хмельницький, 17 червня 2022 року). Хмельницький: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2022. 416 с. - С. 382-385. - URL: file:///C:/Users/User/Downloads/download.pdf

11. Василишина Л.М. Розвиток цифрових трендів електронного урядування. - Правові засади організації та здійснення публічної влади : збірник тез V Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої світлій пам'яті доктора юридичних наук, професора, академіка-засновника НАПрНУ, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Петровича Юзькова (м. Хмельницький, 17 червня 2022 року). Хмельницький: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2022. 416 с. - С. 64-66. - URL: file:///C:/Users/User/Downloads/download.pdf

12. Україна 2030Е - країна з розвинутою цифровою економікою. URL: https://strategy.uifuture. org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html

13. Світлична Д.І., Чала Т.Г. Цифрова держава. - Імперативи економічного зростання в контексті реалізації глобальних цілей сталого розвитку: тези доповідей Ш Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції Київського національного університету технологій та дизайну, м. Київ, 10 червня 2022 року. Київ : КНУТД, 2022. 347 с.- URL: https://er.knutd.edu.Ua/bitstream/123456789/20520/1/IMPER_2022_V2_P177-179.pdf

14. Роговенко О.В., Лиховид А.В. Цифровізація місцевого самоврядування: основні переваги та виклики. - Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 10. - С. 120-122. - URL: http://lsej.org.ua/10_2022/25.pdf

15. Бородін Є., Піскоха Н., Демошенко Г. Проблеми і переваги цифровізації місцевого самоврядування. - Аспекти публічного управління. - 2021. - том 9. - №4. - С. 95-103. - URL: file:///C:/Users/User/Downloads/892-%D0%A2%D0%B5%D0%B A%D 1%81%D 1%82% 20%D 1%81%D 1%82%D0%B0%D 1%82%D 1%82%D 1%96-1321-1-10-20211028%20( 1).pdf

16. Євсюкова О.В. Цифрова спроможність територіальних громад в Україні: проблеми та перспективи. - Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2021. - №6. - URL: http://doi.org/ 10.32702/2307-2156-2021.6.1

17. Цифровізація регіонів. EGAP. - URL: https://egap.in.ua/project?tags=3

18. Регіональна програма інформатизації «Дніпропетровщина: цифрова трансформація» на 2023 - 2025 роки. Додаток до рішення Дніпропетровської обласної ради. - URL: https://view.officeapps.live.com/op/view.aspx?src=https%3A%2F%2Foblrada.dp.gov.ua%2Fwp- content%2Fuploads%2F2022%2F10%2F%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0% BE%D0%BA.docx

19. Регіональна програма інформатизації «Дніпропетровщина: цифрова трансформація» на 2023 - 2025 роки. Додаток 1 до додатка до рішення обласної ради. - URL: https://view.officeapps.live.com/op/view.aspx?src=https%3A%2F%2Foblrada.dp.gov.ua%2Fwp- content%2Fuploads%2F2022%2F10%2F%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0% BE%D0%BA-1 -%D0%B4%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D 1 %80%D0% B0%D0%BC%D0%B8.docx

20. Сидоренко Н.С., Шарий В.В. Цифровізація публічного управління: теоретичні та нормативно-правові аспекти. - Правові засади організації та здійснення публічної влади: збірник тез V Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої світлій пам'яті доктора юридичних наук, професора, академіка-засновника НАПрНУ, першого Голови Конституційного Суду України Леоніда Петровича Юзькова (м. Хмельницький, 17 червня 2022 року). Хмельницький: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, 2022. 416 с. - С. 337-339. - URL: file:///C:/Users/User/Downloads/download.pdf

References:

1. Dosidzhennia OON: elektronnyi uriad 2022. Maibutnie tsyfrovoho uriadu. OON. [UN Achievements: e-Government 2022. The Future of Digital Government]. New-York, 2022. Retrieved from https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2023-02/UN%20E- Government%20Survey%202022%20-%20Russian%20Web%20Version.pdf [in Ukranian].

2. Pecheranskyi I. P. Hromadianske suspilstvo v umovakh tsyfrovizatsii: vyklyky ta vidpovidi na nykh [Romanian society in conditions of digitalization: challenges and responses to them]. Rozvytok hromadianskoho suspilstva yak neobkhidna skladova yevropeiskoi intehratsii Ukrainy : materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, 06 zhovtnia 2022 r.). Lviv-Torun : Liha-Press, 2022. 344 s. S. 252-255. Retrieved from https://ndi.academy/wp- content/uploads/ZBIRNYK_06.10.2022.pdf#page=252 [in Ukranian].

3. Shandryk V. I. Tsyfrovizatsiia v publichnomu vriaduvanni yak hlobalnyi trend suchasnosti [Digitization in public governance as a global trend of modern times]. Suchasni aspekty modernizatsii nauky: stan, problemy, tendentsii rozvytku: materialy XXIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii / za red. I.V. Zhukovoi, Ye.O. Romanenka. Dikirkh (Liuksemburh): HO «VADND», 07 serpnia 2022 r. 335 s. S. 82-85 [in Ukranian].

4. Pro ratyfikatsiiu Uhody mizh Ukrainoiu ta Yevropeiskym Soiuzom pro uchast Ukrainy u prohramy Yevropeiskoho Soiuzu «Tsyfrova Yevropa» (2021-2027). Zakon Ukrainy vid 23 liutoho 2023 roku № 2926-IKh [On the ratification of the Agreement between Ukraine and the European Union on the participation of Ukraine in the European Union program "Digital Europe" (2021-2027). - Law of Ukraine dated February 23, 2023 No. 2926-IX]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2926-20#Text [in Ukranian].

5. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini. -

Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 veresnia 2017 roku № 649-r. [On the approval of the Concept of the development of e-governance in Ukraine. - Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 649 of September 20, 2017]. Retrieved from

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text [in Ukranian].

6. Pro skhvalennia Stratehii zdiisnennia tsyfrovoho rozvytku, tsyfrovykh transformatsii i tsyfrovizatsii systemy upravlinnia derzhavnymy finansamy na period do 2025 roku ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii. - rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 lystopada 2021 roku № 1467-r [On the approval of the Strategy for implementation of digital development, digital transformations and digitalization of the state finance management system for the period until 2025 and approval of the plan of measures for its implementation. - Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 17, 2021 No. 1467]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2021-%D1%80#Text [in Ukranian].

7. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehionalnoho rozvytku na 2021 - 2027 roky. - Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 05 serpnia 2020 roku № 695 [On the approval of the State Regional Development Strategy for 2021-2027. - Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 5, 2020 No. 695]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695- 2020-%D0%BF#Text [in Ukranian].

8. Nadzhafli E. Fenomen tsyfrovoi derzhavy yak derzhavy postsuchasnoho typu: teoretyko-pravovyi i derzhavoznavchyi aspekty [The phenomenon of the digital state as a state of the postmodern type: theoretical, legal and political science aspects]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Bulletin of the Kharkiv National University of Internal Affairs. 2022, 3 (98), 35-47. Retrieved from https://dspace.univd.edu.ua/xmlui/ bitstream/handle/123456789/15005/Fenomen%20tsyfrovoi_Nadzhafli_2022.pdf?sequence=1&is Allowed=y [in Ukranian].

9. Bondarchuk N. V. Vzaiemodiia orhaniv publichnoi vlady ta hromadianskoho suspilstva v umovakh tsyfrovizatsii [Interaction of public authorities and civil society in conditions of digitalization]. Publichne upravlinnia i administruvannia v Ukraini - Public management and administration in Ukraine. 2022, 28, 36-39. Retrieved from https://dspace.dsau.dp.ua/ bitstream/123456789/6406/1/2.pdf [in Ukranian].

10. T sivatyi V.H. Elektronne uriaduvannia i tsyfrove pravo v umovakh mondializovanoho svitoustroiu XXI stolittia: mizhnarodno-pravovyi, instytutsionalnyi i polityko-dyplomatychnyi aspekty [Electronic governance and digital law in the conditions of the globalized world system of the 21st century: international legal, institutional and political and diplomatic aspects]. Pravovi zasady orhanizatsii ta zdiisnennia publichnoi vlady :zbirnyk tez V Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii, prysviachenoi svitlii pamiati doktora yurydychnykh nauk, profesora, akademika-zasnovnyka NAPrNU, pershoho Holovy Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy Leonida Petrovycha Yuzkova (Khmelnytskyi, 17 chervnia 2022 roku). Khmelnytskyi: Khmelnytskyi universytet upravlinnia ta prava imeni Leonida Yuzkova, 2022. 416 s. S. 382-385. Retrieved from file:///C:/Users/User/Downloads/download.pdf [in Ukranian].

11. Vasylyshyna L. M. Rozvytok tsyfrovykh trendiv elektronnoho uriaduvannia [Development of digital trends in e-government]. Pravovi zasady orhanizatsii ta zdiisnennia publichnoi vlady : zbirnyk tez V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi svitlii pamiati doktora yurydychnykh nauk, profesora, akademika-zasnovnyka NAPrNU, pershoho Holovy Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy Leonida Petrovycha Yuzkova (Khmelnytskyi, 17 chervnia 2022 roku). Khmelnytskyi: Khmelnytskyi universytet upravlinnia ta prava imeni Leonida Yuzkova, 2022. 416 s. S. 64-66. Retrieved from file:///C:/Users/User/Downloads/download.pdf [in Ukranian].

12. Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. Retrieved from https://strategy.uifuture.org/kraina-z- rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html [in Ukranian].

13. Svitlichna D.I., Chala T.G. Digital state [Digital state]. Imperatives of economic growth in the context of the implementation of global sustainable development goals: theses of reports of the Ш International Scientific and Practical Internet Conference of the Kyiv National University of Technology and Design (Kyiv, June 10, 2022). Kyiv: KNUTD, 2022. 347 p. Retrieved from https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/20520/1/IMPER_2022_V2_P177-179.pdf [in Ukranian].

14. Rohovenko O. V., Lykhovyd A. V. Tsyfrovizatsiia mistsevoho samovriaduvannia: osnovni perevahy ta vyklyky [Digitization of local self-government: main advantages and challenges]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronic journal. 2022, 10, 120-122. Retrieved from http://lsej.org.ua/10_2022/25.pdf [in Ukranian].

15. Borodin Ye., Piskokha N., Demoshenko H. Problemy i perevahy tsyfrovizatsii mistsevoho samovriaduvannia [Problems and advantages of digitalization of local selfgovernment]. Aspekty publichnoho upravlinnia - Aspects of public administration. 2021, 9 (4), 95-103. Retrieved from file:///C:/Users/User/Downloads/892-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81% D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-1321-1-10-20211028%20(1).pdf [in Ukranian].

16. Yevsiukova O. V. Tsyfrova spromozhnist terytorialnykh hromad v Ukraini: problemy ta perspektyvy [Digital capacity of territorial communities in Ukraine: problems and prospects]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development. 2021, 6. Retrieved from http://doi.org/10.32702/2307-2156-2021.6.1 [in Ukranian].

17. Tsyfrovizatsiia rehioniv [Digitization of regions]. EGAP. Retrieved from https://egap.in.ua/project?tags=3 [in Ukranian].

18. Rehionalna prohrama informatyzatsii «Dnipropetrovshchyna: tsyfrova transformatsiia» na 2023 - 2025 roky. Dodatok do rishennia Dnipropetrovskoi oblasnoi rady [Regional informatization program "Dnipropetrovsk region: digital transformation" for 2023-2025. Appendix to the decision of the Dnipropetrovsk Regional Council]. Retrieved from https://view.officeapps.live.com/op/view.aspx?src=https%3A%2F%2Foblrada.dp.gov.ua%2Fwp- content%2Fuploads%2F2022%2F10%2F%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0% BE%D0%BA.docx [in Ukranian].

19. Rehionalna prohrama informatyzatsii «Dnipropetrovshchyna: tsyfrova transformatsiia» na 2023 - 2025 roky. Dodatok do rishennia Dnipropetrovskoi oblasnoi rady [Regional informatization program "Dnipropetrovsk region: digital transformation" for 20232025. Appendix No. 1 to the decision of the Dnipropetrovsk Regional Council]. Retrieved from https://view.officeapps.live.com/op/view.aspx?src=https%3A%2F%2Foblrada.dp.gov.ua%2Fwp- content%2Fuploads%2F2022%2F10%2F%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0% BE%D0%BA.docx [in Ukranian].

20. Sydorenko N. S., Sharyi V. V. Tsyfrovizatsiia publichnoho upravlinnia: teoretychni ta normatyvno-pravovi aspekty [Digitization of public administration: theoretical and regulatory aspects]. Pravovi zasady orhanizatsii ta zdiisnennia publichnoi vlady : zbirnyk tez V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi svitlii pamiati doktora yurydychnykh nauk, profesora, akademika-zasnovnyka NAPrNU, pershoho Holovy Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy Leonida Petrovycha Yuzkova (Khmelnytskyi, 17 chervnia 2022 roku). Khmelnytskyi: Khmelnytskyi universytet upravlinnia ta prava imeni Leonida Yuzkova, 2022. 416 s. S. 337-339. Retrieved from file:///C:/Users/User/Downloads/download.pdf [in Ukranian].

Размещено на Allbest.ru