Роль інтелектуальних систем в підвищенні ефективності системи публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль інтелектуальних систем в підвищенні ефективності системи публічного управління

Гасюк Ігор Леонідович, доктор наук з державного управління,

професор, заступник директора, Науково-дослідний інститут

публічного управління та права

Баюк Микола Іванович, кандидат наук з державного управління,

старший викладач кафедри публічного управління та адміністрування, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, директор, Хмельницький регіональний центр підвищення кваліфікації

Анотація

Проблема підвищення ефективності публічного управління існує з моменту виникнення управління як соціального явища та усвідомлення тими хто його здійснює того факту, що досягнення цілей і вирішення завдань можливе за допомогою різних механізмів, величини затрат та отримання пропорційних ним результатів. Саме така спрощена комбінація факторів: ресурси, механізми, витрати, результат лежать в основі більшості понятійних визначень ефективності управлінської діяльності. Слід відзначити, що ресурси завжди є обмеженими, механізми необхідно чітко добирати у відповідності до завдань і цілей, зміст яких змінюється та удосконалюється. Витрати також є величиною змінною і залежать від вартості ресурсів - в першу чергу матеріальних та трудових, а результати, як правило вимірюються мірою соціальної, економічної корисності кінцевого продукту управлінської діяльності. Саме комбінація кількісних показників вищенаведених змінних є джерелом виникнення феномену якісної ознаки управлінського процесу - його ефективності. Сенс застосування механізму інтелектуальних систем в публічному управлінні пов'язаний із його ефективністю, адже досягти мети і вирішувати завдання публічного управління можна застосовуючи різні методи і подекуди абсолютно різними шляхами, а за допомогою одних і тих самих методів можна вирішувати різні завдання і досягати різних за своєю змістовою основою цілей. В цьому полягає діалектика управління як єдності його форми і змісту. В даному сенсі ми визначаємо зміст понять «ефективність» та «ефективність публічного управління», через системно-функціональну парадигму надання державою адміністративних послуг, окреслюємо можливі підходи до її підвищення в зв'язку із значними технологічними змінами та організаційно-структурними перетвореннями в економічній та суспільній системах і можливостей впровадження інтелектуальних систем.

Ключові слова: публічне управління, ефективність, інтелектуальні системи.

Hasiuk Ihor Leonidovich Doctor of Science in Public Administration, Professor, Deputy Director, Scientific-research institute for public management and law

Baiuk Mykola Ivanovich Candidate of Sciences in Public Administration, Senior Lecturer of the Department of Public Administration of the Leonid Yuzkov Khmelnytsky University of Management and Law, Director, Khmelnytsky Regional Center for Advanced Training

The role of intelligent systems in improving the efficiency of the public administration system

Abstract

The problem of improving the efficiency of public administration has existed since the emergence of governance as a social phenomenon and the realisation by those who carry it out that achieving goals and solving problems is possible through various mechanisms, the amount of costs and obtaining results proportional to them. It is this simplified combination of factors: resources, mechanisms, costs, and results that underlie most conceptual definitions of management performance. It should be noted that resources are always limited, and mechanisms should be clearly selected in accordance with the tasks and goals, the content of which is changing and improving. Costs are also variable and depend on the cost of resources, primarily material and labour, and results are usually measured by the degree of social and economic usefulness of the final product of management activities. It is the combination of quantitative indicators of the above variables that is the source of the phenomenon of the qualitative feature of the management process - its efficiency. The meaning of using the mechanism of intelligent systems in public administration is related to its effectiveness, because it is possible to achieve the goal and solve the tasks of public administration using different methods and sometimes in completely different ways, and the same methods can be used to solve different problems and achieve different goals in their content basis. This is the dialectic of management as the unity of its form and content. In this sense, we define the content of the concepts of "efficiency" and "effectiveness of public administration" through the system-functional paradigm of the state's provision of administrative services, outline possible approaches to its improvement in connection with significant technological changes and organizational and structural transformations in the economic and social systems and the possibilities of introducing intelligent systems.

Keywords: public administration, efficiency, intelligent systems.

Вступ

Постановка проблеми. Поняття «ефективність» є похідним від наукової категорії «ефект» (з лат. effectys - виконання, дія, від efficio - дію, виконую) під яким розуміють результат, наслідок дії певних причин, власне дію або, сильне враження, як наслідок впливу чого-небудь, кого-небудь, або засіб, прийом мета яких здійснити певне враження. Як фізичне явище, ефект це сума двох ознак: перша, це різниця між результатами та витратами, яка має свідчити про користь, що отримана внаслідок певної діяльності, і друга, здатність цієї різниці задовольняти реальні життєві потреби суспільства та окремого індивіда. В даному контексті поняття «ефект» розуміється як «абсолютна користь» отримана внаслідок діяльності, власне позитивістське розуміння ефекту, хоча на практиці часто трапляється коли заради отримання результату витрачаються значні ресурси, і відповідно, користь є малозначущою або взагалі відсутньою, яке визначається як: «негативний ефект» [5].

В залежності від функцій, які виконує суб'єкт управління, параметрів та сфер управління, розрізняють такі види ефектів в публічному управлінні: виробничий ефект; економічний ефект; соціальний ефект. Зміст поняття «ефективність», яке є похідним від поняття «ефект», розуміється через призму отриманого споживачем корисного результату. Власне тому найбільш поширене розуміння змісту поняття «ефективність» пов'язується із діями, які забезпечують досягнення необхідних або прогнозованих результатів. Тут слід відзначити, що часто «ефект» ототожнюється із результатом дій, а от дії які призводять до його отримання можуть бути згідно певних критеріїв ефективними або ні. Саме управлінські дії, процеси можуть характеризуватись усіма ознаками ефективності і як правило характеризують певну сторону адміністративного або управлінського процесу [6]. Саме в цій площині інтелектуальні системи здатні змінити саму якість адміністративних та управлінських процесів, функцій, які виконує суб'єкт управління, тобто зробити їх відповідно до певних критеріїв більш ефективними. В цьому контексті є сенс вести мову про різні види ефективності: економічна ефективність управління; організаційна ефективність; технічна ефективність; функціональна ефективність; цільова ефективність. Наведена коротка класифікація видів ефективності дозволяє констатувати, що усі вони є окремими складовими так званої «комплексної ефективності», яку можна визначити через добуток отриманих результатів та задоволених ними суспільних потреб до добутку понесених витрат на їх отримання.

У публічному управлінні розрізняють щонайменш три види ефективності: загальну соціальну ефективність; організаційну, тобто ефективність організації та функціонування суб'єктів; ефективність діяльності органів управління та посадових осіб. В теорії управління людськими ресурсами є поняття «індивідуальної ефективності керівника та персоналу», яка визначається практичними навичками, особистісними якостями та високою кваліфікацією, і саме головне, здатністю приймати якісні управлінські рішення. На нашу думку, комплексна ефективність публічного управління визначається повнотою, адекватністю, своєчасністю, оптимальністю, доцільністю управлінських рішень, якістю та результативністю адміністрування та надання адміністративних послуг від яких визначальною мірою залежить отримання позитивного результату, корисного ефекту в усіх інших аспектах: організаційному, економічному, функціональному, соціальному.

Отже, постає наступне питання: які на теперішній час існують проблеми з підвищенням ефективності публічного управління і які могли б бути вирішені шляхом застосування інтелектуальних систем?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одна із проблем стосується поєднання парадигм теорії соціальної справедливості із технічною, виробничою, розподільчою та соціальною ефективністю публічного управління в межах концепції «нового державного менеджменту» [15]. Підвищення технічної та інших видів ефективності можливе шляхом впровадження інтелектуальних систем та автоматизації низки адміністративних процесів та послуг населенню, що дасть можливість нівелювати негативний вплив людського фактору, позитивно вплинути на профілактику корупційних діянь, особливо в дозвільній системі.

Як зазначають дослідники [7] цифрові технології є важливим інструментом реформування державного управління. Вони можуть підвищити ефективність і продуктивність державних установ і дозволити громадянам взаємодіяти з урядом будь-де і будь-коли. Вони також можуть поглибити демократичний процес, надаючи громадянам можливість брати участь у формуванні політики будь якої соціально-економічної сфери.

Цікавою з точки зору практичної значущості є праця [3] у якій розглядається припущення, що управління в приватному секторі є більш ефективним, ніж у державному. У ній визначено, в чому управління персоналом у державному та приватному секторах схоже, а в чому відмінне. Це обумовлюється відмінністю у змісті застосовуваних управлінських технологій відповідно до різних за змістом завдань і цілей управлінської діяльності. Саме нова парадигма організації системи публічного управління обумовлює необхідність впровадження інноваційних підходів до оцінювання його ефективності в нових умовах (початок активної цифровізації управлінських процесів).

На основі інтерв'ю з дев'ятьма стипендіатами Інституту державного управління Австралії у штаті Вікторія [16] наводяться приклади успішних реформ державного сектору у Вікторії, які в тому числі обумовлені впровадженням сучасних інтелектуальних систем. Серед таких успіхів автори відзначають: зменшення смертності на дорогах, скорочення споживання води домогосподарствами, забезпечення придатності Мельбурна для життя, незважаючи на значне зростання населення, надання послуг та покращення інфраструктури, а також підвищення ефективності співпраці між владою і громадянами, спрямованої на подолання насильства в сім'ї та управління надзвичайними ситуаціями.

Модель належного врядування вимагає досконалого державного управління, яке є підзвітним, ефективним, справедливим, представницьким, оперативним і прозорим у якому домінує принцип верховенства права [1, 10]. У цьому дослідженні кодифіковано адміністративні реформи за допомогою концепцій адміністративних тем і серед яких інструмент інтелектуальних систем посідає провідне місце.

ІТ-інновації розглядаються в державному секторі як процес, що включає три взаємодоповнюючі ідеологічні сфери та притаманні їм внутрішні суперечності: по-перше, поширений погляд на електронний уряд як на трансформаційну силу, що призводить до значного покращення функцій державного сектору на користь суспільства в цілому; по-друге, ідеології, що стосуються основної політики, яку проводять організації державного сектору; по-третє, ідеології, що стосуються модернізації державного сектору [2]. Автори доводять, що вплив різноманітних ІТ-проектів на дві ключові цінності державного управління: ефективність та законність є надзвичайно вагомими, а ІТ-інновації доповнюють організаційні перспективи електронного урядування та розширюють соціально-когнітивні перспективи взаємодії суспільства та влади.

Систематичний огляд літератури дозволив дослідити зміст 181 наукової статті та книги присвячених інноваціям в державному секторі і які були опубліковані між 1990 та 2014 роками [4]. В результаті огляду публікацій було здійснено визначення змісту інновацій, типів інновацій, цілей інновацій, передумов інновацій та результати інновацій із використанням інтелектуальних систем.

Протягом останніх двох десятиліть відбулися фундаментальні зміни в роботі уряду, які призвели до значних і помітних управлінських інновацій в організаційних структурах і системах уряду, спрямованих на забезпечення більшої ефективності, а також більш оперативного і гнучкого надання державних послуг [8]. Ці інновації призвели до появи «нового державного управління», яке стало можливим лише завдяки інформатизації управлінського процесу, процесів адміністрування.

На думку дослідників [9] саме керівники державного сектору беруть на себе значну частину відповідальності за розробку, планування, впровадження та реалізацію проектів інформаційних технологій (ІТ) у сфері державного управління. Для подолання проблем пов'язаних із впровадженням інтелектуальних систем дослідниками було визначено чотири ціннісні позиції, які мають відношення до формування ефективного електронного урядування: вони мають відображати ідеали професіоналізму, ефективності, орієнтованість на якісний сервіс та залучення громадян до вирішення проблем якості адміністрування послуг.

Як зазначають науковці [13, 14] дослідження в галузі державного управління зосереджені на питаннях ефективності та результативності і спрямовані на покращення роботи державного сектору. Визначити взаємозв'язок між потребами громадян та реагуванням на них з боку державних організацій можливо лише забезпечивши якісний зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок буде найбільш ефективним в разі застосування різноманітних інформаційних систем і технологій.

На думку дослідників [17] алгоритми інтелектуальних систем все більше керують життям людей, в тому числі завдяки швидкому їх поширенню у державному секторі. Автори доводять, що сприйняття інтелектуальних систем громадянами значною мірою залежить від того, як вони оцінюють аспекти цього контексту, а саме: особисту важливість конкретних проблем, які можуть бути вирішені за допомогою інтелектуальних систем, їхню довіру до організацій, що впроваджують інтелектуальні системи в процес управління суспільними справами.

На думку деяких дослідників [12] уряди індустріально розвинутих країн все більше покладаються на великі обсяги даних для покращення ефективності надання державних послуг. Даний науковий огляд визначає ключові механізми, пов'язані зі збором, зберіганням, аналізом та використанням великих даних, які необхідні для забезпечення принципу соціальної справедливості під час надання державних послуг населенню.

З моменту появи електронного або цифрового уряду два десятиліття тому, надання державних послуг он-лайн стало центральним елементом зусиль, спрямованих на використання Інтернету та підвищення ефективності роботи державного сектору [11]. Спираючись на три взаємопов'язані типології управління державним сектором (традиційне державне управління, новий державний менеджмент та управління суспільними цінностями), автори наголошують, що еволюція від частково оцифровано!' архітектури послуг державного сектору рухається до впровадження інтелектуальних систем та повної її автоматизації.

Отже, огляд останніх досліджень переконливо доводить, що більшість авторів підвищення ефективності публічного управління безпосередньо пов'язує із впровадженням інтелектуальних систем в практику управління. Це дозволить оптимізувати процеси прийняття управлінських рішень, автоматизувати надання адміністративних послуг населенню, полегшити комунікацію громадян із органами влади, забезпечити якісний зворотний зв'язок із населенням, зменшити витрати щодо надання державою мінімально необхідних соціальних послуг населенню, підвищити економічну, соціальну та технічну ефективність публічного управління.

Метою статті є визначення значення і ролі інтелектуальних систем щодо підвищення ефективності публічного управління.

Виклад основного матеріалу

Таким чином постає наступне питання щодо визначення напрямів підвищення ефективності публічного управління в яких впровадження інтелектуальних систем призведе до очікуваного результату. Відповідь лежить в площині розуміння змісту і класифікації функцій публічного управління, змісту і класифікації адміністративних послуг населенню, змісту та класифікації послуг які надає держава громадянам відповідно до прийнятих соціальних стандартів та гарантій - освіта, охорона здоров'я, фізична культура і спорт, екобезпека, охорона правопорядку, цивільний захист тощо. Інтелектуальні системи внаслідок їх впровадження мають в першу чергу оптимізувати управлінські процеси, тому ми і будемо застосовувати функціонально-процесуальний підхід. Розглянемо кожен із цих напрямів більш детально.

Перший напрям це підвищення ефективності публічного управління через удосконалення управлінських функцій, які розуміються як виконання певних видів робіт внаслідок поділу управлінської праці за певними напрямами. Саме у функціях виявляється сутність та зміст публічного управління. Згідно загально визнаної класифікації функції поділяються за наступними ознаками: видами управлінської діяльності; спрямованості видів управлінської діяльності на керований об'єкт або фактори зовнішнього середовища. В даному контексті функції є загальні, які є притаманними усім управлінським процесам, а саме: планування, прогнозування, організація, координація, регулювання, мотивація, контроль, облік, аналіз, прийняття рішень. Другий напрям це функції, що забезпечують реалізацію державної політики і виконання законів у всіх сферах життя суспільства і до яких відносять: забезпечення прав і свобод людини, захист усіх форм власності, оборона країни, зовнішні зв'язки, охорона правопорядку, забезпечення соціально-економічного розвитку країни та територій, охорони здоров'я, соціального захисту, перерозподілу прибутків, створення умов для всебічного розвитку, надання освіти, організація культурного дозвілля, розвиток науки і культури. Третій напрям це допоміжні функції публічного управління які включають наступні види діяльності: управління персоналом, юридичне, фінансове, матеріально-технічне забезпечення державно-управлінської діяльності, інформаційно-аналітичне забезпечення, документування, контрольно-наглядові тощо. Схематичне представлення функцій і можливих напрямів впровадження інтелектуальних систем з метою підвищення ефективності публічного управління дозволяє узагальнити і систематизувати відповідні інструменти інтелектуальних систем до окремих процесів впорядкованих в межах відповідних функцій (див. рис. 1). Отже, загальні функції публічного управління, які включають класичні види управлінської діяльності, як от: планування, прогнозування, контроль тощо внаслідок розвитку технологій і машинних можливостей вже давно вимагають автоматизації більшості процесів з яких вони складаються.

інтелектуальна система публічне управління

Рис. 1. Напрями впровадження інтелектуальних систем у відповідності до функцій публічного управління.

Наступним напрямом, який до речі дуже активно розвивається на теперішній час є напрям надання державою адміністративних послуг населенню. На думку вчених, особливо правників, це є пріоритетним завданням механізму держави, хоча на нашу думку, більшість із цих послуг є такими, що не несуть ніякої соціальної та економічної вигоди суспільству. Проаналізуємо зміст та сутність адміністративних послуг, які надають дозвільні органи державної влади своїм громадянам, і чи є будь яка вигода із їх надання останнім.

Як визначає законодавець, адміністративна послуга - це результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону [19]. Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України [18] наразі органами державної влади надається близько 421 адміністративної послуги через створені центри надання адміністративних послуг населенню. В переважній більшості це послуги пов'язані із дозвільною та обліковою діяльністю, що зводиться в більшості до простого збирання статистичних даних та відомостей про громадян країни, видачі різноманітних дозволів, реєстрації прав на рухоме та нерухоме майно, ведення господарської діяльності, фіксація різноманітних змін у реєстрах, видача довідок та посвідчень, документів, що підтверджують особу, реєстрація політичних партій та громадських організацій, вклеювання фотографій у паспорт при досягненні певного віку, видачі різноманітних дозволів на проведення робіт чи надання послуг, перелік яких постійно змінюється, виготовлення індивідуальних номерних знаків для транспортних засобів, обмін документів в разі їх втрати або закінчення терміна дії, що тягне за собою додаткові витрати для громадян та надходження до бюджету і забезпечення заробітних плат чиновникам, можливості брати хабарі. Особливої уваги приділено таким «життєво необхідним послугам», як надання різноманітних витягів із реєстрів та внесення до них змін: земельного кадастру, прав на майно, передачі земельної ділянки в оренду чи суборенду, витягу про нормативну грошову оцінку майна, як рухомого та і не рухомого, для можливості здійснення із ним актів відчуження та придбання. Окремою статтею адміністративних послуг це є регулювання шляхом ліцензування та надання права на здійснення окремих видів господарської діяльності: будівництва, поводження з відходами, експлуатації підземних споруд та багато чого іншого. Дозвільна система для України вже давно стала гальмом її сталого соціально-економічного розвитку, місцем де процвітає корупція та хабарництво. Більшість процедур щодо надання дозволів взагалі можна автоматизувати і мінімізувати участь чиновників різноманітного ґатунку. Отже, як свідчить зміст більшості адміністративних послуг, які надаються населенню абсолютно не мають за своїм змістом здійснення процедур забезпечення соціально-економічного розвитку країни, не носять ніякої інтелектуальної та управлінської цінності з огляду рішень які приймаються, кінцевої соціальної та економічної користі для суспільства. Такі послуги забезпечують лише створення додаткових бюрократичних процедур та бар'єрів для громадян, щодо реалізації ними своїх, гарантованих їм Конституцією, прав на захист життя, майна, духовний та фізичний розвиток, гідне життя тощо. Більшість із них мають не економічне і соціальне значення, а є «правовим» інструментом захисту прав громадян, який «захищає» їх від самих себе щодо володіння і справедливого розподілу між ними для прикладу земельних ділянок, обмеження їх можливостей приймати участь в розподілі доходів від використання, наприклад, надр, які як відомо є власністю народу України, а по факту належать не чисельній купці олігархів. Навіть такий поверхневий аналіз переконливо доводить, що адміністративні послуги це є дієвий інструмент обмеження прав і свобод громадян країни, який використовується вибірково і виключно для захисту привілейованих верств суспільства. Виправлення такої ситуації вбачається можливим шляхом впровадження інтелектуальних систем в практику надання таких послуг на принципах прозорості, соціальної справедливості та забезпеченні рівності прав і можливостей для усіх громадян. Отже, наведемо зміст більш розповсюджених ризиків та загроз для громадянського суспільства пов'язаних із наданням адміністративних послуг, що обмежують або порушують права та свободи громадян.

Корупція - це одна з найбільш поширених загроз при наданні адміністративних послуг. Корупція може призвести до вимагання хабарів або неправомірних платежів для отримання послуг, а це обмежує права громадян на справедливість і рівні можливості. Непрозорість - якщо процес надання адміністративних послуг не є прозорим і доступним, це може призвести до обмеження прав громадян на інформацію та можливість звернутися за допомогою. Недостатня доступність і зрозумілість процедур може виключити окремі групи громадян з отримання послуг. Відмова у наданні послуг - у деяких випадках адміністративні служби можуть відмовити у наданні послуг без обґрунтування причин або із порушенням правил їх надання. Це може обмежити права громадян на справедливий доступ до послуг, зокрема в сферах, які є життєво важливими, наприклад, медична допомога або соціальна підтримка. Недостатня якість послуг - якщо адміністративні послуги не відповідають вимогам якості, це може обмежити права громадян на належне обслуговування. Недостатня якість може призвести до втрати часу та ресурсів громадян, а також до погіршення їх життєвої ситуації. Порушення конфіденційності і приватності - при обробці особистої інформації громадян існує ризик порушення їх права на не розголошення особистісних даних та втручання в приватне життя.

Третя група адміністративних послуг, розуміється як діяльність органів державної влади в реалізації нею саме управлінських функцій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку, надання соціального захисту і тою сферою яка предметно обумовлює необхідності існування держави як інституту облаштування суспільних справ. В чому ж полягає значущість таких послуг і де є можливим використання інтелектуальних систем в задоволенні потреб громадян:

- забезпечення мінімальних соціальних гарантій громадянами шляхом забезпечення доступу до основних послуг, таких як: охорона здоров'я, освіта, соціальна підтримка, охорона життя та правопорядку тощо;

- створення рівних можливостей шляхом зменшення економічної нерівності і дискримінації забезпечуючи доступ до однакових послуг незалежно від соціального статусу, місця проживання або інших факторів. Це сприяє розвитку справедливого суспільства;

- сприяють за певних умов ефективному управлінню адже забезпечують дотримання законодавства, регулювання господарської діяльності, контроль якості товарів і послуг;

- забезпечення безпеки і захисту громадян шляхом видачі паспортів, реєстрацією національності, контролем над протидією насиллю в сім'ї, скоєнні різноманітних злочинів тощо;

- сприяння економічному розвитку шляхом забезпечення сприятливого бізнес-середовища, ведення обліку і реєстрації підприємств, надання дозволів на будівництво та інші процедури, які мають сприяти економічній активності шляхом надання всебічної підтримки і допомоги з боку держави, гарантуванню безпеки і прав інвесторів і поверненню вигоди із залучених інвестицій, проведенню заходів щодо створення робочих місць і загального підвищення рівня життя громадян;

- забезпечення ефективного використання ресурсів в ході надання адміністративних послуг шляхом зменшення бюрократичних перешкод з боку власників підприємств, які надають соціальні, освітні, оздоровчі тощо послуги шляхом оптимізації процедур їх надання;

- покращення взаємодії між державою та громадянами шляхом забезпечення дієвої комунікації та обміну інформації, залученню громадян до прийняття рішень. Це сприяє зміцненню довіри до державних інституцій та залученню громадян до активної участі в суспільному житті;

- забезпечення соціальної справедливості шляхом надання соціальної допомоги, житлової підтримки, пенсійних послуг, медичного страхування тощо. Шляхом надання цих послуг, держава забезпечує рівні можливості для всіх громадян і допомагає тим, хто потребує підтримки;

- забезпечення захисту правопорядку та безпеки громадян шляхом утворення інститутів охорони правопорядку, надання судових послуг, здійсненні адміністративного контролю і регулювання;

- підтримка соціальної інтеграції зокрема шляхом надання документів і статусу мігрантам, підтримку міжкультурного діалогу, розвитку культури і мистецтв, що сприяє зміцненню соціальної єдності і розумінню між різними групами громадян;

- вжиття заходів щодо підтримки розвитку регіонів та територіальних громад шляхом забезпечення рівномірного розподілу ресурсів, наданням фінансової підтримки, реалізації інфраструктурних проектів, послуг у сфері регіонального розвитку тощо. Це сприяє зменшенню регіональних нерівностей і сприяє стійкому розвитку країни в цілому;

- забезпечення громадського порядку шляхом боротьби та контролем над злочинністю, надання допомоги жертвам злочинів, захисту свідків тощо;

- виконання міжнародних зобов'язань шляхом надання консульських послуг, виконання міжнародних стандартів і вимог, сприяння міжнародній співпраці;

- управління кризовими ситуаціями під час природніх катастроф, епідемій, терористичних загроз тощо. Це включає реагування на надзвичайні події, організацію допомоги постраждалим, координацію рятувальних служб та інших заходів для забезпечення безпеки та захисту громадян;

- управління розвитком та інноваціями у різних сферах шляхом підтримки наукових досліджень, технологічного розвитку, створення інноваційних стартапів, надання фінансової підтримки та інших заходів, спрямованих на стимулювання творчості та прогресу;

- забезпечення якості послуг в усіх сферах та галузях шляхом імплементації стандартів якості та ефективності. Це включає швидке та точне виконання процедур, надання інформації, зручність та доступність громадян до послуг та товарів. Забезпечення якості послуг сприяє довірі до держави, задоволенню громадян та покращенню їх життя;

- забезпечення культурного розвитку шляхом підтримки мистецтва та збереження культурної спадщини. Це може включати підтримку музеїв, галерей, бібліотек, організацію культурних подій та інших заходів, спрямованих на збереження та просування культурних цінностей;

- реалізація соціальних програм спрямованих на підтримку певних груп населення або вирішення конкретних соціальних проблем. Це є мабуть один із найважливіших напрямів діяльності держави щодо забезпечення соціального житлового будівництва, допомоги малозабезпеченим сім'ям, соціального захисту дітей та інші. Адміністративні послуги забезпечують реєстрацію, розподіл і надання соціальних послуг для забезпечення добробуту громадян;

- здійснення контролю та нагляду відіграють важливу роль у регулюванні функціонування різних сфер діяльності. Це можуть бути послуги інспекцій, регуляторних органів, сертифікаційних органів тощо. Забезпечення контролю та нагляду допомагає реалізувати права та інтереси громадян, забезпечити безпеку, якість та відповідність стандартам різних сфер життєдіяльності;

- підтримка управління державою є найважливішими серед усіх решти, адже забезпечують функціонування держави в цілому через реалізацію процесів планування, бюджетування, кадрової політики, аналітики та моніторингу. Забезпечення ефективного управління державою допомагає здійснювати стратегічні рішення, оптимізувати використання ресурсів і забезпечити ефективну роботу усіх державних органів та функціонування суспільства в цілому;

- соціальна інклюзія передбачає включення всіх громадян у соціальне життя щодо забезпечення їхніх прав і потреб. Це може включати надання соціальної допомоги, послуги реабілітації та підтримки осіб з інвалідністю, заходи для попередження дискримінації та нерівності, розробку програм соціальної адаптації тощо. Адміністративні послуги допомагають забезпечити рівні можливості та справедливість для всіх громадян;

- захист прав та свобод громадян який включає надання правової допомоги, доступ до юстиції, захист прав споживачів, захист прав людей у сфері праці та багато іншого. Ці послуги забезпечують громадянам можливість використовувати свої права, вирішувати конфлікти та отримувати компенсацію у разі порушення їхніх прав;

- економічний розвиток держава намагається регулювати через реєстрацію бізнесу, видачу ліцензій та дозволів, фінансову підтримку підприємств та підприємництва. Ці послуги як можуть стимулювати так дестимулювати підприємницьку діяльність, залучення інвестицій, створення нових робочих місць і сприяти економічному зростанню. Слід відзначити, що в цьому напрямі ведуться наукові дискурси щодо доцільності і необхідності втручання держави в економічне життя країни;

- забезпечення громадського здоров'я це надання мінімально необхідної медичної допомоги населенню, організацію профілактичних заходів, контроль якості продуктів харчування та медикаментів, вакцинацію, епідеміологічний моніторинг та інші заходи, спрямовані на збереження та покращення здоров'я громадян;

- забезпечення екологічної сталості включає контроль за викидами та забрудненням, регулювання використання природних ресурсів, організацію екологічних аудитів, сприяння використанню відновлюваних джерел енергії та екологічно чистих технологій. Адміністративні послуги сприяють збереженню природи та створенню стійкого екологічного середовища для майбутніх поколінь;

- координація та співпраця виконують важливу роль у координації та співпраці між різними секторами та рівнями влади. Вони допомагають узгоджувати дії різних державних органів, міжнародних організацій, громадських об'єднань та інших зацікавлених сторін з метою досягнення спільних цілей і вирішення складних проблем;

- інформаційна доступність забезпечує громадянам доступ до необхідної інформації про їхні права, обов'язки, процедури та послуги, що надаються державою. Це може бути інформація про податки, соціальні послуги, здоров'я, освіту, правовий статус тощо. Забезпечення інформаційної доступності допомагає громадянам бути свідомими про свої права та можливості, приймати обґрунтовані рішення та ефективно користуватися адміністративними послугами;

- стимулювання громадської активності у процесах прийняття рішень та управління справами держави. Це може включати забезпечення можливості подання пропозицій, скарг, петицій, участь у публічних слуханнях та консультаціях, формування громадських рад та комітетів;

- стабільність та порядок включає контроль за виконанням законів, надання ліцензій та дозволів на різні види діяльності, регулювання ринків та дотримання правил у громадському просторі. Адміністративні послуги допомагають уникнути безладу, конфліктів та забезпечують стабільну функціонування суспільства;

- захист державних інтересів сприяє забезпеченню ефективної роботи державних органів. Адміністративні послуги включають надання юридичної підтримки, виконання адміністративних рішень, контроль за додержанням законодавства, збирання податків та інших платежів, організацію аудитів та інші заходи, спрямовані на ефективне управління державними ресурсами та захист їхньої цілісності;

- забезпечення політичної стабільності та демократичного функціонування держави. Адміністративні послуги включають організацію виборів, проведення референдумів, реєстрацію політичних партій та громадських організацій, надання підтримки для здійснення громадського контролю та участі у політичному процесі. Адміністративні послуги гарантують виконання правил та процедур, необхідних для забезпечення рівних умов та чесних виборів.

Висновки

Таким чином, проведений аналіз можливих шляхів підвищення усіх видів ефективності публічного управління шляхом впровадження в практику управлінської діяльності інтелектуальних систем свідчить, що кожна із адміністративних послуг характеризується певними особливостями процесів щодо її надання, узгоджується із напрямами та функціями управлінської діяльності. Водночас, не всі адміністративні послуги є однаково значущими за своєю соціальною і економічною корисністю для суспільства, адже деякі із них, особливо ті які лежать в площині дозвільної та реєстраційної сфер, є джерелами виникнення низки загроз і викликів для громадянського суспільства та носять деструктивний характер і підривають рівень довіри громадян до влади. Такі адміністративні послуги мають бути відмінені або докорінно змінені процесуально, а персонал має бути максимально замінений на технології штучного інтелекту, а більшість таких послуг має стати безкоштовними для платників податків.

Література

1. Aoki, N. (2015). Let's Get Public Administration Right, But in What Sequence?: Lessons from Japan and Singapore. Public Administration and Development, 35(3), 206-218. https://doi.Org/https://doi.org/10.1002/pad.1714

2. Avgerou, C., & Bonina, C. (2020). Ideologies implicated in IT innovation in government: A critical discourse analysis of Mexico's international trade administration. Information Systems Journal, 30(1), 70-95. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/isj.12245

3. Chandler, R. C. (1986). The myth of private sector superiority in personnel administration. Review of Policy Research, 5(3), 643-653. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/ j.1541-1338.1986.tb00438.x

4. De vries, h., bekkers, v., & tummers, l. (2016). Innovation in the public sector: a systematic review and future research agenda. Public Administration, 94(1), 146-166. https://doi.org/ https://doi.org/10.1111/padm.12209

5. Effect | English meaning - Cambridge Dictionary. (n.d.). Retrieved May 30, 2023, from http s://dictionary. cambri dge. org/dicti onary/english/effect

6. Efficiency | English meaning - Cambridge Dictionary. (n.d.). Retrieved May 30, 2023, from http s://dictionary. cambridge. org/dictionary/english/efficiency

7. Katsonis, M., & Botros, A. (2015). Digital Government: A Primer and Professional Perspectives. Australian Journal of Public Administration, 74(1), 42-52. https://doi.org/ https://doi.org/10.1111/1467-8500.12144

8. Kaul, M. (1997). The New Public Administration: management innovations in government. Public Administration and Development, 17(1), 13-26. https://doi.org/https7/doi.org/ 10.1002/(SICI) 1099- 162X(199702) 17:1<13::AID-PAD909>3.0.CO;2-V

9. Rose, J., Persson, J. S., Heeager, L. T., & Irani, Z. (2015). Managing e-Government:

value positions and relationships. Information Systems Journal, 25(5), 531-571.

https://doi.org/https7/doi.org/10.nn/isj.12052

10. Rothstein, B. O., & Teorell, J. A. N. (2008). What Is Quality of Government? A Theory of Impartial Government Institutions. Governance, 21(2), 165-190. https://doi.org/https7/doi.org/ 10.1111/j.1468-0491.2008.00391.x

11. Roy, J. (2017). Digital government and service delivery: An examination of performance and prospects. Canadian Public Administration, 60(4), 538-561. https://doi.org/ https://doi.org/10.1111/capa.12231

12. Ruijer, E., Porumbescu, G., Porter, R., & Piotrowski, S. (2023). Social equity in the data era: A systematic literature review of data-driven public service research. Public Administration Review, 83(2), 316-332. https://doi.org/https7/doi.org/10.1111/puar.13585

13. Schachter, H. L. (2007). Does Frederick Taylor's Ghost Still Haunt the Halls of Government? A Look at the Concept of Governmental Efficiency in Our Time. Public Administration Review, 67(5), 800-810. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2007.00768.x

14. Vigoda, E. (2000). Are You Being Served? The Responsiveness of Public Administration to Citizens' Demands: An Empirical Examination in Israel. Public Administration, 78(1), 165-191. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/1467-9299.00198

15. Volacu, A. (2018). Justice, Ftficiencv and the New Public Management. Australian Journal of Public Administration, 77(3), 404-414. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/1467-8500.12263

16. Wear, A. (2015). How Best-Practice Public Administration is Quietly Transforming Victoria. Australian Journal of Public Administration, 74(3), 370-380. https://doi.org/ https://doi.org/ 10.1111/1467-8500.12126

17. Wenzelburger, G., Konig, P. D., Felfeli, J., & Achtziger, A. (2022). Algorithms in the public sector. Why context matters. Public Administration, n/a(n/a). https://doi.org/ https://doi.org/ 10.1111/padm.12901

18. Деякі питання надання адмініст... | від 16.05.2014 № 523-р. (n.d.). Retrieved June 8, 2023, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-р#Text

19. Про адміністративні послуги | від 06.09.2012 № 5203-VI. (n.d.). Retrieved June 8, 2023, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n141

References

1. Aoki, N. (2015). Let's Get Public Administration Right, But in What Sequence?: Lessons from Japan and Singapore. Public Administration and Development, 35(3), 206-218. https://doi.org/http s://doi.org/10.1002/pad.1714

2. Avgerou, C., & Bonina, C. (2020). Ideologies implicated in IT innovation in government: A critical discourse analysis of Mexico's international trade administration. Information Systems Journal, 30(1), 70-95. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/isj.12245

3. Chandler, R. C. (1986). The myth of private sector superiority in personnel administration. Review of Policy Research, 5(3), 643-653. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/ j.1541-1338.1986.tb00438.x

4. De vries, h., bekkers, v., & tummers, l. (2016). Innovation in the public sector: a systematic review and future research agenda. Public Administration, 94(1), 146-166. https://doi.org/ https://doi.org/10.1111/padm.12209

5. Effect | English meaning - Cambridge Dictionary. (n.d.). Retrieved May 30, 2023, from https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/effect

6. Efficiency | English meaning - Cambridge Dictionary. (n.d.). Retrieved May 30, 2023, from http s://dictionary. cambridge. org/dictionary/english/efficiency

7. Katsonis, M., & Botros, A. (2015). Digital Government: A Primer and Professional Perspectives. Australian Journal of Public Administration, 74(1), 42-52. https://doi.org/ https://doi.org/ 10.1111/1467-8500.12144

8. Kaul, M. (1997). The New Public Administration: management innovations in government. Public Administration and Development, 17(1), 13-26. https://doi.org/https://doi.org/ 10.1002/(SICI) 1099-162X(199702)17:1<13:: AID-PAD909>3.0.CO;2-V

9. Rose, J., Persson, J. S., Heeager, L. T., & Irani, Z. (2015). Managing e-Government: value positions and relationships. Information Systems Journal, 25(5), 531-571. https://doi.org/ https://doi.org/10.1111/isj.12052

10. Rothstein, B. O., & Teorell, J. A. N. (2008). What Is Quality of Government? A Theory of Impartial Government Institutions. Governance, 21(2), 165-190. https://doi.org/https://doi.org/ 10.1111/j.1468-0491.2008.00391.x

11. Roy, J. (2017). Digital government and service delivery: An examination of performance and prospects. Canadian Public Administration, 60(4), 538-561. https://doi.org/https7/doi.org/ 10.1111/capa.12231

12. Ruijer, E., Porumbescu, G., Porter, R., & Piotrowski, S. (2023). Social equity in the data era: A systematic literature review of data-driven public service research. Public Administration Review, 83(2), 316-332. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/puar.13585

13. Schachter, H. L. (2007). Does Frederick Taylor's Ghost Still Haunt the Halls of Government? A Look at the Concept of Governmental Efficiency in Our Time. Public Administration Review, 67(5), 800-810. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2007.00768.x

14. Vigoda, E. (2000). Are You Being Served? The Responsiveness of Public Administration to Citizens' Demands: An Empirical Examination in Israel. Public Administration, 78(1), 165-191. https://doi.org/https7/doi.org/10.1111/1467-9299.00198

15. Volacu, A. (2018). Justice, Efficiency, and the New Public Management. Australian Journal of Public Administration, 77(3), 404-414. https://doi.org/https://doi.org/10.1111/1467-8500.12263

16. Wear, A. (2015). How Best-Practice Public Administration is Quietly Transforming Victoria. Australian Journal of Public Administration, 74(3), 370-380. https://doi.org/https7/doi.org/ 10.1111/1467-8500.12126

17. Wenzelburger, G., Konig, P. D., Felfeli, J., & Achtziger, A. (2022). Algorithms in the public sector. Why context matters. Public Administration, n/a(n/a). https://doi.org/https7/doi.org/ 10.1111/padm.12901

18. Dejaki pytannja nadannja administ...[ Some issues of administration] | vid 16.05.2014 № 523-r. (n.d.). Retrieved June 8, 2023, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-r#Text [in Ukrainian]

19. Pro administratyvni poslugy [About administrative services] | vid 06.09.2012 № 5203-VI. (n.d.). Retrieved June 8, 2023, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#n141 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru