Вплив Covid-19 на рівень кадрової безпеки державних органів влади
Вплив пандемії Covid-19 на рівень кадрової безпеки в державних органах влади. Основні виклики та загрози, які виникли через пандемію, і їхні наслідки для безпеки працівників і конфіденційності інформації, що обробляється державними органами влади.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.12.2023 |
| Размер файла | 28,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив Covid-19 на рівень кадрової безпеки державних органів влади
Білик Олена Іванівна
доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри адміністративного та фінансового менеджменту, Національний університет «Львівська політехніка»
Анотація
Ця стаття досліджує вплив пандемії Covid-19 на рівень кадрової безпеки в державних органах влади. На основі проведеного аналізу досліджень, в статті надано рекомендації та плани дій для поліпшення кадрової безпеки в умовах пандемії. Стаття має на меті розглянути основні виклики та загрози, які виникли через пандемію, і їхні наслідки для безпеки працівників і конфіденційності інформації, що обробляється державними органами влади.
В досліджені виділено ряд групи факторів, які можуть впливати на безпеку працівників, створюючи ризики в системі кадрової безпеки державних органів влади. Цей досліджуваний аспект є важливим, оскільки забезпечення кадрової безпеки в державних органах влади має вирішальне значення для здоров'я та продуктивності працівників, а також для забезпечення ефективності виконання публічних функцій. Також виділено основні етапи оцінювання ризиків кадрової безпеки державних органів влади. Зазначені етапи включають: аналіз ризиків, аудит безпеки, опитування та зворотній зв'язок, експертну оцінку та порівняльний аналіз. Серед рекомендацій виділено необхідність анкетування працівників з метою встановлення рівня обізнаності працівників щодо безпекових умов під час пандемії Covid-19. Важливим стало формування гіпотези щодо розвитку емоційного і цифрового інтелекту працівників державних органів влади. Встановлено, що для підвищення рівня кадрової безпеки державних органів влади емоційний інтелект і цифровий інтелект не можуть бути відокремлені один від одного і повинні координуватися один з одним. Впровадження концепції цифрового інтелекту у поєднанні з емоційним інтелектом великою мірою допоможе мінімізувати ризики порушення кібербезпеки та загострення наслідків пандемії ментальному здоров'ю працівників.
Стаття розрахована на аудиторію, яка зацікавлена в питаннях державного управління, безпеки працівників та впливу пандемії COVID-19 на роботу державних органів влади. Вона може бути корисною для урядових посадовців, дослідників, практиків у сфері управління та студентів, які цікавляться проблемами безпеки праці та кризового управління.
Ключові слова: кадрова безпека, COVID-19, державні органи влади, ризики кадрової безпеки, емоційний інтелект
Abstract
IMPACT OF COVID-19 ON THE LEVEL OF PERSONNEL SECURITY OF PUBLIC AUTHORITIES
Bilyk Olena Ivanivna Doctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Administrative and Financial Management, Lviv Polytechnic National University
This article examines the impact of the COVID-19 pandemic on the level of personnel security in government authorities. Based on the analysis of research, the article provides recommendations and action plans to improve personnel security in pandemic conditions. The article aims to explore the main challenges and threats posed by the pandemic and their implications for the safety of employees and the confidentiality of information processed by government authorities.
The study identifies a number of factors that may affect employee safety, creating risks in the system of personnel security in government authorities. This research aspect is important because ensuring personnel security in government authorities is crucial for the health and productivity of employees, as well as for the effectiveness of performing public functions. The main stages of assessing the risks of personnel security in government authorities are also highlighted. These stages include risk analysis, security audit, surveys and feedback, expert assessment, and comparative analysis.
Among the recommendations, the need to survey employees to determine their awareness level of safety conditions during the COVID-19 pandemic is highlighted. It has become important to formulate a hypothesis regarding the development of emotional and digital intelligence of employees in government authorities. It is established that to enhance the level of personnel security in government authorities, emotional intelligence and digital intelligence cannot be separated from each other and must be coordinated. The implementation of the concept of digital intelligence in combination with emotional intelligence will greatly help minimize the risks of cyber security breaches and exacerbation of the mental health consequences of the pandemic for employees.
The article is aimed at an audience interested in the issues of public administration, employee safety, and the impact of the COVID-19 pandemic on the functioning of government authorities. It can be useful for government officials, researchers, practitioners in the field of management, and students interested in labor safety and crisis management issues.
Keywords: personnel security, COVID-19, government authorities, risks of personnel security, emotional intelligence.
Постановка проблеми
covid безпека державна влада
Пандемія Covid-19, яка почалася у 2019 році, стала серйозним викликом для всього світу. Цей вірус викликав значні зміни у всіх сферах життя, включаючи політику і державне управління. Державні органи влади, включаючи уряди, парламенти та інші державні установи, стали об'єктом впливу пандемії на багато рівнів. Одним з аспектів, які значно змінилися, є кадрова безпека.
Кадрова безпека є критично важливим аспектом державного управління, оскільки вона забезпечує ефективність та надійність державних органів влади. Однак, пандемія Covid-19 мала серйозний вплив на цей аспект, створюючи нові виклики та загрози для кадрової безпеки.
Перш за все, сама пандемія призвела до збільшення ризику захворювання серед працівників державних органів влади. У зв'язку з цим, багато установ змушені були прийняти заходи щодо обмеження контактів та впровадження дистанційної роботи. Це створило нові виклики для забезпечення безпеки і конфіденційності інформації, яку обробляють державні органи влади.
Крім того, пандемія Covid-19 призвела до змін у кадровому складі державних органів. Захворювання, відсутність належних умов для роботи або нестача персоналу змушували уряди шукати шляхи компенсації цих втрат. Нові наймання та переміщення працівників можуть створити ризики в області кадрової безпеки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Таранюк Л. [1] у монографії розглядаються питання ризиків COVID-19 саме для бюджетної сфери. Безпекові підходи формування інноваційного кластерного угрупування в умовах COVID-19 досліджувала Гнатенко І.[2]. Негативний вплив пандемії в системі управління екстрени реагування розглядав Ткачук Р.[3]. Подольчак Н., Мартинюк В., Цигилик Н. [4] прогнозування ситуації з плинністю кадрів, на яку безпосередньо впливає пандемія. Білик О., Бачинський О.-С. [5]зосередили увагу га особливостях розбудови кадрового потенціалу. Проте, недостатньо дослідженим залишаються питання дослідження впливу Covid-19 на рівень кадрової безпеки державних органів влади
Мета цієї статті - проаналізувати вплив пандемії Covid-19 на рівень кадрової безпеки державних органів влади. Стаття має на меті розглянути основні виклики та загрози, які виникли через пандемію, і їхні наслідки для безпеки працівників і конфіденційності інформації, що обробляється державними органами влади.
Виклад основного матеріалу
Пандемія Covid-19 має значний вплив на функціонування державних органів влади по всьому світу. Одним з важливих аспектів, який потребує уваги, є вплив пандемії на рівень кадрової безпеки цих органів. Державні органи влади відіграють ключову роль у забезпеченні функціонування держави та наданні публічних послуг. Кадрова безпека є важливою для збереження неперервності роботи органів влади під час пандемії, забезпечуючи, що працівники можуть безпечно працювати та виконувати свої обов'язки.
Пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) суттєво вплинула на широкий спектр ризикованої поведінки та показників, які загрожують кадровій безпеці державних органів влади. Оцінювання ризиків кадровій безпеці державних органів влади включає розгляд різних факторів, які можуть впливати на безпеку працівників.
По-перше, існує ризик зараження працівників вірусом внаслідок контактів з іншими людьми у робочому середовищі. Це може створити серйозні проблеми з організацією та продовженням нормального функціонування державних органів. Позитивним є те, що рівень захворюваності значно зменшується, оскільки створення безпечних умов праці та вакцинація мінімізували можливості інфікування.
По-друге, пандемія може призвести до змін в кадровому складі державних органів влади. Захворювання працівників, їх відсутність через самоізоляцію або лікарняний, може призвести до нестачі персоналу та вплинути на здатність виконувати важливі функції та обов'язки.
По-третє, наслідки пандемії: збільшення смертності (станом на кінець 2022 року - 7,57% всіх померлих в Україні [6]), погіршення стану фізичного та ментального здоров'я (прояви дратівливість, тривога, страх) [7,8]. Багато хто припускає, що негативні результати психічного здоров'я будуть результатом травми, спричиненої глобальною пандемією COVID-19. Численні дослідження намагалися кількісно оцінити вплив пандемії на психічне здоров'я. Гарсіа-Рівера та ін. [9] виявили, що невизначеність, спричинена пандемією, мала прямий і значний вплив на негативні емоційні стани та значний зворотний вплив на стійкість як посередницькі фактори для суїцидальних думок.
Крім того, пандемія Covid-19 також поставила під загрозу конфіденційність інформації, що обробляється державними органами влади. З переходом на режим віддаленої роботи та використання електронних засобів комунікації, існує ризик порушення кібербезпеки та неправильного використання конфіденційної інформації.
Можна виділити основні етапи оцінювання ризиків кадрової безпеки державних органів влади:
Аналіз ризиків. Ідентифікація потенційних загроз: Визначення потенційних небезпечних ситуацій, які можуть виникнути в зв'язку з роботою державних органів влади. Це може включати фізичні ризики (наприклад, зараження Covid-19), кібербезпеку, невідповідність протоколам безпеки тощо.
Оцінка ймовірності та наслідків: Визначення ймовірності виникнення загрози та оцінка наслідків, які можуть мати місце. Це допоможе визначити, які ризики потрібно приділити особливу увагу та розробити відповідні заходи для запобігання та мінімізації ризиків. Дійсно, розуміння небезпек і загроз, а також нарощування потенціалу для прогнозування та оцінки ризиків дозволяють державним органам влади краще націлювати політику запобігання та програми пом'якшення, щоб зменшити свою вразливість до ризику. Це вимагає, зокрема, наявності необхідної інфраструктури даних для моніторингу рівня зараження та інших ключових показників здоров'я, а також наявності необхідного досвіду в державних органах влади для перегляду цих даних і надання порад особам, які приймають рішення.
Аудит безпеки. Оцінка існуючих систем безпеки: Ретельний аналіз існуючих систем, політик та процедур безпеки державних органів влади. Це дозволяє виявити можливі проблеми та недоліки, які можуть вплинути на кадрову безпеку. Постійне спостереження та оцінка ефективності впроваджених заходів безпеки. Це допомагає виявити потенційні проблеми, виявити недоліки та вносити корективи для покращення безпеки.
Перевірка виконання нормативних вимог: Перевірка відповідності державних органів влади нормативним вимогам щодо безпеки працівників. Це може включати вимоги з охорони праці, гігієни, пожежної безпеки та інших відповідних правил і положень. Проведення аудиту для перевірки впровадження заходів безпеки і визначення їхньої ефективності. Це допомагає переконатися, що всі заплановані заходи були реалізовані та виконані належним чином. Важливо зауважити, що аудит безпеки є систематичним процесом, який повинен повторюватися регулярно. Це дозволяє забезпечити постійний контроль за безпекою та вносити необхідні зміни для забезпечення високого рівня кадрової безпеки в державних органах влади.
Опитування та зворотний зв'язок. Збір даних від працівників: Проведення опитувань серед працівників державних органів влади, щоб з'ясувати їхнє сприйняття та думки щодо кадрової безпеки. Це може включати оцінку рівня свідомості працівників щодо заходів безпеки, їхні потреби та сподівання щодо поліпшення безпеки на робочому місці, а також сприятиме розвитку емоційного інтелекту. Дослідження знань, ставлення та практики (KAP) щодо інфекційних захворювань можуть збирати інформацію про те, що відомо, у що вірять і що робить конкретна група населення, і допомагають передбачити результати. Крім того, такі дослідження важливі, оскільки готовність до боротьби з такими інфекційними захворюваннями, як COVID-19, починається з відповідних знань, позитивного ставлення та безпечних практик. Навпаки, вважається, що недостатні знання, негативне ставлення та небезпечна практика щодо інфекційних захворювань призводять до непотрібного хаосу, який сприяє швидкому поширенню інфекцій, тим самим ускладнюючи зусилля з запобігання поширенню хвороби. Дієвим засобом є складання анкети. Зокрема, можна запропонувати наступну структуру анкетування працівників державних органів влади (таблиця 1).
Таблиця 1.
Приклад анкетування працівників державних органів влади щодо обізнаності безпекових умов під час пандемії Covid-19
|
Тип питання |
Зміст питання |
Варіанти відповідей |
Результат*, % |
|
|
Особистісні характеристики учасників |
Стать учасників |
жіноча |
||
|
чоловіча |
||||
|
Вік |
Молодше 25 років |
|||
|
25-35 років |
||||
|
36-45 років |
||||
|
46-55 років |
||||
|
Старше 55 років |
||||
|
Посада |
Вказати |
|||
|
Регіон** |
Вказати |
|||
|
Досвід роботи |
Менше 3 років |
|||
|
3-7 років |
||||
|
7-10 років |
||||
|
10-20 років |
||||
|
Більше 25 років |
||||
|
Ваше ставлення до вакцинації: |
Цілком позитивне |
|||
|
Негативне |
||||
|
Важко відповісти |
||||
|
Професійні характеристики учасників |
Чи мали ви можливість працювати віддалено під час пандемії COVID-19? |
так |
||
|
Ні |
||||
|
Чи були вам надані необхідні засоби та ресурси для безпечної роботи віддалено (комп'ютер, програмне забезпечення, VPN тощо)? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Чи були вам надані настанови щодо безпечного зберігання та обробки даних під час роботи віддалено? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Чи мали ви доступ до навчальних матеріалів та тренінгів з питань кадрової безпеки в умовах пандемії? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Чи вважаєте ви, що ваші персональні дані та конфіденційна інформація були належним чином захищені під час роботи віддалено? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Чи змінилися процедури вхідного контролю та доступу до будівель під час пандемії? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Чи були вжиті додаткові заходи безпеки, такі як обмеження в русі, додаткові санітарні норми, дистанціювання тощо, для забезпечення безпеки працівників в умовах пандемії? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Чи були вжиті заходи для забезпечення фізичної безпеки під час роботи в офісних приміщеннях в умовах пандемії (наприклад, встановлення протикульових перегородок, масковий режим, дезінфекція робочих місць)? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Чи були ви задоволені рівнем безпеки та заходами, прийнятими в державному органі влади під час пандемії? |
Так |
|||
|
Ні |
||||
|
Невпевнений(а) |
||||
|
Які, на вашу думку, були основні проблеми чи виклики, пов'язані з кадровою безпекою в умовах пандемії в державних органах влади? (відкрите питання) |
^результат розраховується для аналізу обізнаності працівник
** за умови, якщо опитування проводиться на національному рівні
Експертна оцінка. Залучення фахівців: Консультація зі спеціалістами у галузі кадрової безпеки, охорони праці, кібербезпеки тощо. Вони можуть надати професійний погляд та рекомендації щодо оцінки ризиків та впровадження відповідних заходів безпеки. Серед напрямків експертного оцінювання можна виокремити наступні:
- експертне оцінювання існуючих політик та процедур, пов'язаних з кадровою безпекою в умовах пандемії. Вони оцінюють, наскільки ці політики і процедури відповідають сучасним вимогам і рекомендаціям з охорони здоров'я та безпеки;
- аналіз наявних ресурсів, які були призначені для забезпечення кадрової безпеки під час пандемії. Це включає фінансові кошти, персонал, обладнання, матеріали та інші ресурси, необхідні для ефективного виконання заходів безпеки;
- аналіз стану вакцинації установи, відділу;
- оцінка комунікації та співпраці: Експерти досліджують, які канали комунікації були використані для передачі інформації щодо кадрової безпеки під час пандемії. Вони оцінюють, наскільки ефективними були ці канали комунікації, чи були надані чіткі і зрозумілі вказівки та рекомендації щодо безпеки працівників. Також аналізується рівень співпраці між різними органами та підрозділами в управлінні кадровою безпекою.
- оцінка дотримання заходів безпеки: Експерти проводять перевірку на місці для оцінки рівня дотримання заходів безпеки працівниками. Вони спостерігають, які протиепідемічні заходи вживаються, які санітарні норми дотримуються та які проблеми виникають у практичній реалізації заходів безпеки.
Порівняльний аналіз. Спостереження та аналіз практик інших державних органів влади: Вивчення підходів та рішень, які використовуються в інших державних органах влади для забезпечення кадрової безпеки. Це може допомогти виявити кращі практики та використовувати їх у власному контексті.
Після оцінки ризиків та зібрання відповідних даних, важливо розробити та впровадити план заходів для покращення кадрової безпеки. Цей план може включати поліпшення політик та процедур безпеки, проведення навчань та інструктажів, забезпечення необхідного обладнання та матеріалів для безпеки працівників, а також регулярний моніторинг та оновлення заходів безпеки.
Зрозуміло, що в умовах пандемії прискорення цифровізації дало змогу забезпечити діяльність державних органів влади, постає питання підвищення рівня кадрової та кібербезпеки. З COVID-19 установи перейшли на гнучку роботу, не віддавали перевагу фізичному робочому середовищу, проводили зустрічі та навчання з використанням цифрових комунікаційних інструментів і надали своїм співробітникам більше автономії та можливостей для творчості.
Людський капітал, який уже був важливим у забезпеченні діяльності державних органів влади, не слід відривати від цифрового світу. У рамках людського капіталу не слід забувати, що людські стосунки, спілкування, емпатійне мислення, моделі поведінки, управління емоціями та адаптація до правил прояву емоцій відіграють вирішальну роль у способах і ефективності виконання роботи. Зусилля щодо цифрової трансформації, які з'явилися майже в кожному секторі, особливо з COVID-19, також спричинили зміну погляду на забезпечення кадрової безпеки. Можна сказати, що на додаток до знань і навичок, управління емоціями, комунікаційних здібностей і емпатійного мислення співробітників, їхнє вміння використовувати та керувати цифровими інструментами набуло значення.
На даний момент дуже важливо, щоб співробітники володіли цифровими навичками. З цієї точки зору, зміни як у галузевих структурах, так і в способах виконання роботи спричинили зміни в навичках, якими повинні володіти працівники. Традиційно можна сказати, що працівники повинні навчатися в рамках посадової інструкції; висока продуктивність, безперервність і емпатійне мислення є бажаними навичками. Хоча способи та процеси виконання роботи почали оцифровуватися, а системи віддаленої роботи набули широкого поширення, співпраця між працівниками потрібна в процесі управління, керування та спільного використання цифрових інструментів і ресурсів. . Тому, окрім здатності співробітників керувати своїми емоціями та розуміти емоції інших, для працівників може бути дуже цінним цифровий інтелект для керування цифровими інструментами та ресурсами, що значною мірою підвищить рівень кадрової безпеки державних органів влади. Впровадження концепції цифрового інтелекту у поєднанні з емоційним інтелектом великою мірою допоможе мінімізувати ризики порушення кібербезпеки та загострення наслідків пандемії ментальному здоров'ю працівників.
Крім того, слід створити протоколи управління ризиками для встановлення стандартних операційних процедур і заздалегідь визначених планів боротьби з пандемією. Протоколи управління ризиками включають набір процедур, методів і кроків, які використовуються для ідентифікації, аналізу, оцінки, керування та моніторингу ризиків в організації. Ці протоколи допомагають забезпечити систематичний і структурований підхід до управління ризиками, з метою запобігання потенційним проблемам і збиткам, а також забезпечення сталого розвитку та досягнення стратегічних цілей.
Висновки
Пандемія вразила всі сектори суспільства та всі рівні влади. По-перше, субнаціональні органи влади несуть відповідальність за найважливіші аспекти управління пандемією, такі як заходи стримування, охорона здоров'я, соціальні послуги та економічний розвиток. Проте важливим є також напрямок збереження кадрової безпеки в державних органах влади, адже в цьому контексті поєднуються необхідність мінімізації ризиків для здоров'я працівників та забезпечення безпечних умов праці, з необхідністю мінімізації ризиків, пов'язаних з інформаційною безпекою.
Узагальнюючи, кадрова безпека державних органів влади є важливою для забезпечення неперервності роботи, здоров'я та безпеки працівників, ефективності та продуктивності, легітимності та довіри, а також захисту конфіденційності та інформаційної безпеки. У контексті пандемії Covid-19, це стає ще більш актуальним, оскільки пандемія створює нові виклики та загрози для безпеки працівників та нормального функціонування державних органів влади.
Література:
1. Таранюку Л. М. Дослідження ризиків внаслідок пандемії COVID-19 для бюджетної сфери та реального сектору економіки // Механізм синергетичної взаємодії інструментів економічної політики як драйвер стабілізації секторів економіки в контексті пандемії COVID-19: монографія / за заг. ред. докт. екон. наук, проф. І. І. Д'яконової та докт. екон. наук, проф. І. В. Бєлової. Суми : Видавництво ТОВ «Коллаж-Принт», 2021. С. 38-57
2. Гнатенко І. Сучасні управлінські та інформаційно-безпекові підходи формування інноваційного кластерного угруповання в умовах covid-19 на засадах сталості, децентралізації та євроінтеграції [Електронний ресурс] / І. Гнатенко // 2021 - Режим доступу до ресурсу: http://ibo.wunu.edu.ua/index.php/ibo/article/view/517.
3. Ткачук Р Пандемія як збурювальний вплив в системі управління екстреним реагуванням [Електронний ресурс] / Р Ткачук // Науковий вісник: Державне управління. - 2021. - Режим доступу до ресурсу: https://doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-6-268-302.
4. Predicting Human Resource Losses due to the COVID-19 Pandemic in the Context of Personnel Security of Organizations / N.Podolchak, N. Tsygylyk, V. Martyniuk, O. Sokil. // In 2021 11th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT). - 2021. - С. pp. 333-336.
5. Білик О. Особливості розбудови кадрового потенціалу державної служби. / О. Білик, О. Бачинський. // Наукові перспективи. - 2023. - №4.
6. Коронавірус COVID-19: загальна статистика - Мінфін [Електронний ресурс] // Мінфін. - 2023. - Режим доступу до ресурсу: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/.
7. Кушнір А. Як страждає психічне здоров'я українців після COVID-19 [Електронний ресурс] / А. Кушнір // Українська правда. - 2021. - Режим доступу до ресурсу: https://life.pravda.com.ua/columns/2021/02/10/243894/.
8. Єгоркіна Д. Негативний вплив коронавірусної інфекції на психічне здоров'я та наслідки сучасного LONG (POST)-COVID синдрому на організм людини [Електронний ресурс] / Д. Єгоркіна, В. Кравченко. - 2021. - Режим доступу до ресурсу: https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/27613/1/264-266.pdf.
9. Influence of COVID-19 Pandemic Uncertainty in Negative Emotional States and Resilience as Mediators against Suicide Ideation, Drug Addiction and Alcoholism / [B. Garcia-Rivera, J. Garcia-Alcaraz, I. Mendoza-Martinez та ін.]. // Int. J. Environ. Res. Public Health. - 2021. - №18.
10. Alshammari TM. Importance of early precautionary actions in avoiding the spread of COVID-19: Saudi Arabia as an example / Alshammari TM, Altebainawi AF, Alenzi KA. // Saudi Pharm J. - 2020. - №28. - С. 898-902.
11 ICEMT '21: Proceedings of the 5th International Conference on Education and Multimedia Technology [Електронний ресурс] / Sarnok K, Wannapiroon P, Nilsook, P та ін.] // ICEMT '21: Proceedings of the 5th International Conference on Education and Multimedia Technology. - 2021. - Режим доступу до ресурсу: https://dl.acm.org/doi/abs/10.1145/3481056.3481099.
References:
1. Taranjuku, L. M. (2021). Doslidzhennja rizikiv vnaslidok pandemii COVID-19 dlja bjudzhetnoisferi ta real'nogo sektoru ekonomiki. Mehanizm sinergetichnoivzaemodiiinstrument™ ekonomichnoipolitiki jak drajver stabilizaciisektoriv ekonomiki v kontekstipandemi'i COVID-19 [Research of risks due to the COVID-19 pandemic for the budgetary sphere and the real sector of the economy. Mechanism of synergistic interaction of economic policy instruments as a driver of stabilization of economic sectors in the context of the CO VID-19 pandemic]. Sumi : Vidavnictvo TOV «Kollazh-Print» [in Ukrainian].
2. Gnatenko, І. (2021). Suchasni upravlins'ki ta informacijno-bezpekovi pidhodi formuvannja innovacijnogo klasternogo ugrupovannja v umovah covid-19 na zasadah stalosti, decentralizacii ta evrointegracii [Modern management and information security approaches to the formation of an innovative cluster grouping in the conditions of covid-19 on the basis of sustainability, decentralization and European integration]. Retrieved from http://ibo.wunu.edu.ua/ index.php/ibo/article/view/517 [in Ukrainian].
3. Tkachuk, R. (2021). Pandemija jak zburjuval'nij vpliv v sistemi upravlinnja ekstrenim reaguvannjam [The pandemic as a disturbing influence in the emergency response management system]. Naukovij visnik: Derzhavne upravlinnja - Scientific Bulletin: State Administration. Retrieved from https://doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-6-268-302 [in Ukrainian].
4. Podolchak, N., Tsygylyk, N. , Martyniuk, V. , Sokil O. (2021). Predicting Human Resource Losses due to the COVID-19 Pandemic in the Context of Personnel Security of Organizations. Proceedings from: The 11th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT). (pp. 333-336). [in English].
5. Bilik, O. (2023). Osoblivosti rozbudovi kadrovogo potencialu derzhavno'i sluzhbi [Peculiarities of building the personnel potential of the civil service]. Naukovi perspektivi - Scientific perspectives, 4 [in Ukrainian].
6. Koronavirus COVID-19: zagal'na statistika - Minfin [The COVID-19 coronavirus: general statistics - Ministry of Finance]. index.minfin.com.ua Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ ua/reference/coronavirus/ [in Ukrainian].
7. Kushnir, A. (2021). Jak strazhdae psihichne zdorov'ja ukrainciv pislja COVID-19 [How the mental health of Ukrainians suffers after COVID-19]. Ukrains'ka pravda - Ukrainian truth. Retrieved from https://life.pravda.com.ua/columns/2021/02/10/243894/ [in Ukrainian].
8. Cgorkina, D. (2021). Negativnij vpliv koronavirusnoiinfekciinapsihichne zdorov'ja ta naslidki suchasnogo LONG (POST)-COVID sindromu na organizm ljudini [Negative impact of coronavirus infection on mental health and the consequences of modern LONG (POST)-COVID syndrome on the human body]. Retrieved from https://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/ 27613/1/264-266.pdf [in Ukrainian].
9. Garcia-Rivera, B. , Garcia-Alcaraz, J. , Mendoza-Martinez, I. (2021). Influence of COVID-19 Pandemic Uncertainty in Negative Emotional States and Resilience as Mediators against Suicide Ideation, Drug Addiction and Alcoholism. Int. J. Environ. Res. Public Health, 18 [in English].
10. Alshammari, T.M.(2020). Importance of early precautionary actions in avoiding the spread of COVID-19: Saudi Arabia as an example. Saudi Pharm J. , 28, 898-902 [in English].
11. Sarnok, K, Wannapiroon, P, Nilsook, P (2021). ICEMT '21: Proceedings of the 5th International Conference on Education and Multimedia Technology. Proceedings of the 5th International Conference on Education and Multimedia Technology. Retrieved from https://dl.acm.org/doi/abs/10.1145/3481056.3481099 [in English].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характерні ознаки державних органів, їх класифікація та сфери діяльності. Місце органів виконавчої влади в системі державних органів України. Правовий статус, компетенція та основні функції органів виконавчої влади, її структура та ієрархічні рівні.
реферат [25,7 K], добавлен 10.08.2009Нормативні документи органів державної влади і управління. Регулювання безпеки банківської діяльності нормативними актами органів державної влади та управління. Основні галузі банківської таємниці. Нормативна база банків з безпеки їх діяльності.
реферат [16,3 K], добавлен 22.07.2008Правові засади взаємодії влади та засобів масової інформації (ЗМІ). Загальні засади організації системи органів влади України. Алгоритм процесу одержання інформації від державних структур за письмовим запитом редакції. Правила акредитації журналістів.
доклад [302,4 K], добавлен 25.08.2013Поняття обласних державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади в Україні. Функції та повноваження обласних державних адміністрацій. Взаємовідносини обласних державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування.
курсовая работа [24,6 K], добавлен 18.03.2007Конституційний статус та ієрархічний характер системи місцевих органів виконавчої влади. Склад і структура місцевих державних адміністрацій, їх компетенція. Основні галузеві повноваження, взаємовідносини з іншими владними та громадськими інституціями.
реферат [33,5 K], добавлен 05.12.2009Основні форми взаємодії судових та правоохоронних органів. Суди як важлива гілка державної влади. Взаємодія Президента України та судової влади. Взаємодія судових органів з установами виконання покарань. Участь громадян в регулюванні суспільних відносин.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 08.11.2011Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ.
курсовая работа [24,3 K], добавлен 05.01.2007Рівень організуючого впливу виконавчої влади на суспільні процеси. Поглиблення досліджень управлінської проблематики. Структура державного управління. Президент України і його повноваження. Законодавчий орган державної влади України і його функції.
контрольная работа [43,5 K], добавлен 20.03.2009Кабінет Міністрів як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства. Регламент Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.
контрольная работа [45,7 K], добавлен 02.04.2011Визначення поняття, класифікації та конституційного статусу державних органів України; виокремлення демократичних принципів їх організації і діяльності - народовладдя, унітаризму, законності, гуманізму. Ознайомлення із структурою органів державної влади.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 23.02.2011
