Виконавче провадження в Німеччині (як досвід для України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виконавче провадження в Німеччині (як досвід для України)

Цебенко Соломія Богданівна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії права та конституціоналізму Інституту права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

Анотація

цивільно-процесуальне законодавство німеччини

У статті звернуто увагу, що поряд з відстоюванням незалежності України необхідно проводити реформи, котрі допоможуть втілити європейські принципи та наблизити нашу державу до членства в Європейському Союзі. Тому має бути розвиток в законодавчій, інституційній сфері також. Звісно, що під час війни першочерговим є питання виживання, однак держава має також забезпечити людині не лише захист, але й можливість реалізації інших прав, в тому числі права на справедливий судовий розгляд та відновлення порушених прав, що неможливе без виконання остаточного рішення суду та рішень інших юрисдикційних органів.

Оскільки Україна є на шляху реформ виконавчого провадження, корисним, видається, дослідження виконавчого провадження в інших правових системах, зокрема, Німеччині. Досвід інших країн варто брати до уваги з врахуванням національних інтересів та можливості фактичного впровадження певних змін в тих історичних умовах, в яких є тепер Україна.

У статті проаналізовано цивільно-процесуальне законодавство Німеччини, відповідно до якого виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів в цій країні виконують. судові пристави, суди, які здійснюють примусове виконання, служби земельного кадастру, суди, які ухвалили рішення. Тобто діє децентралізована система виконавчого провадження, де поєднується діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців.

Зазначено, що враховуючи досвід європейських країн, Україна також запровадила інститут приватних виконавців і, фактично з 2016 року, як і в Німеччині, діє децентралізована система виконавчого провадження, де поєднується діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців. Така ситуація є найкращою, оскільки дає можливість для ефективнішого та швидшого виконання рішень суду та інших юрисдикціиних органів.

У статті зроблено висновки, що досліджувати правові системи інших країн необхідно, проте не все варто запозичувати в національну правову систему.

Ключові слова: виконавче провадження; виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів; виконавчі документи; виконавчі процесуальні правовідносини; державний виконавець; приватний виконавець; стягувач; боржник; суд; звернення стягнення; оскарження діянь виконавця; правочини у виконавчому провадженні.

Abstract

Tsebenko Solomiia Bohdanivna Ph.D. in Law, Docent,Professor of the Department of Theory of Law and Constitutionalism, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv,

EXECUTIVE PROCEEDINGS IN GERMANY (AS ALREADY FOR UKRAINE)

The article draws attention to the fact that along with the defense of Ukraine's independence, it is necessary to carry out reforms that will help implement European principles and bring our country closer to membership in the European Union. Therefore, there should be development in the legislative and institutional sphere as well. Of course, survival is a priority during war, but the state must also provide a person not only with protection, but also with the opportunity to exercise other rights, including the right to a fair trial and the restoration of violated rights, which is impossible without the implementation of the final court decision and decisions other jurisdictional bodies.

Since Ukraine is on the path of reforms of enforcement proceedings, it seems useful to study enforcement proceedings in other legal systems, in particular, Germany. The experience of other countries should be taken into account, taking into account national interests and the possibility of actual implementation of certain changes in the historical conditions in which Ukraine is now.

The article analyzes the civil procedural legislation of Germany, according to which the execution of decisions of courts and other jurisdictional bodies in this country is carried out. bailiffs, enforcement courts, land cadastre services, courts that have made a decision. That is, there is a decentralized system of executive proceedings, which combines the activities of state executive service bodies and private executors.

It is noted that, taking into account the experience of European countries, Ukraine has also introduced the institute of private executors and, in fact, since 2016, as in Germany, a decentralized system of executive proceedings has been operating, which combines the activities of state executive service bodies and private executors. This situation is the best, as it provides an opportunity for more effective and faster execution of decisions of the court and other jurisdictional bodies.

The article concludes that it is necessary to study the legal systems of other countries, but not everything should be borrowed from the national legal system.

Keywords: enforcement proceedings; decisions of courts and other jurisdictional bodies enforcement; enforcement documents; enforcement procedural legal relations; state enforcement officer; private enforcement officer; enforcement creditor; debtor; court; foreclosure; appeal against enforcement officer's actions; deals in enforcement proceedings.

Постановка проблеми

Україна - держава, яка на 32 році своєї незалежності, маючи вже більш ніж тисячолітню історію існування, знову змушена доводити усім своє право на незалежність, право на європейську і євроатлантичну інтеграцію, що закріплений в Основному Законі держави - Конституції України. Пріоритетами національних інтересів України на даному етапі її розвитку, звісно в першу чергу є відстоювання незалежності і державного суверенітету відновлення територіальної цілісності у межах міжнародно визнаного державного кордону України. Але при цьому держава має також забезпечувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, в тому числі право на справедливий суд, а, отже і право на примусове виконання остаточних рішень суду та інших юрисдикційних органів.

Історичним моментом в історії України було подання заявки на вступ України до Європейського Союзу (далі - ЄС), яку президент України підписав 28 лютого 2022 року [1]. 17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. 23 червня 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. Набуття статусу кандидата для України він означає перше офіційне і формальне підтвердження її євроінтеграційних прагнень та перспективи одного дня стати членом Європейського Союзу.

Одночасно з цими історичними подіями для нашої держави та Європи загалом, Брюссель висунув вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів, які необхідно виконати Україні на шляху до цієї мети. Однією з вимог для вступу в ЄС є забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків. Тому, звісно, нашій державі необхідно покращити ситуацію з виконанням рішень судів та інших юрисдикційних органів, оскільки це є гарантією реалізації права на справедливий суд і одним з основних аспектів верховенства права.

Аналізуючи ситуацію з виконанням рішень та інших юрисдикційних органів за 2022 рік Міністерство юстиції України визначило декілька проблем, що стосуються виконання рішень судів. По перше, агресія росії спричинила матеріальні збитки та моральну шкоду для значної частини українських громадян, тому є рішення національних судів, які набули чинності та є обов'язковими до виконання, а держава має забезпечити їх виконання. Україні необхідно виробити, законодавчо закріпити і впровадити в життя механізм такого виконання рішень судів, основний - в межах країни, і допоміжний - виконання рішень національних судів за кордоном. Також в умовах війни є невиконання рішень судів, боржниками за якими є суб'єкт, примусова реалізація майна якого забороняється та існують певні обмеження, мораторії на період дії воєнного стану, відповідно до яких неможливе стягнення з такого майна [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Предметом дослідження виконавчого провадження в зарубіжних країнах, зокрема Німеччини, займались такі науковці Васильєв С., Верба О., Жукевич І., Плохута Є., Харитонов Є., Шелевер Н. та інші.

Мета статті. Україна повинна діяти у всіх сферах, і продовжувати проводити реформи, які були започатковані раніше. У зв'язку варто проаналізувати виконавче провадження в Німеччині і, можливо, запозичити деякі моменти для української системи виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів.

Виклад основного матеріалу

Основним джерелом виконавчого законодавства в більшості держав-членів ЄС із традицією цивільного права зазвичай є кодекс, хоча в деяких випадках закон про примусове виконання міститься в спеціальному законодавстві, а не в кодексі. У деяких державах- членах існує більш складне законодавство, розкидане в різних правових інструментах [3, с.6].

Механізм примусового виконання судових рішень і рішень інших органів в Німеччині регламентований цивільно-процесуальним законодавством - книга 8 «Виконавче провадження» Німецького цивільного уложення від 1 липня 1896 року (далі - ЦПК ФРН). Процес створення цього документа припав фактично на 19 століття, потім вдосконалюючись і вносячи зміни, враховуючи реалії сьогодення. На думку професора Є. Харитонова, Німецьке цивільне уложення є симбіозом римського та німецького права, автори, при розробці документа прагнули максимальної точності при передачі правової суті змісту норм врегульовуючи реальні суспільні відносини так, що текст обернувся на суцільні правові визначення та абстракції [4, с. 41-42].

В Україні, як і в Німеччині діє децентралізована система виконавчого провадження, де поєднується діяльність органів державної виконавчої служби

та приватних виконавців. У Німеччині рішеннях судів та інших юрисдикційних органів виконують: судові пристави, суди, які здійснюють примусове виконання, служби земельного кадастру, суди, які ухвалили рішення. [5, c.26-27].

Рішення в цивільному процесі Німеччини залежать від форми позову. Суд, як правило, зв'язаний вимогами сторін і не може виносити вироки, що виходять за рамки цього. Якщо, наприклад, позивач подав позов про виконання зобов'язання і його вимога обґрунтована, суд зобов'язує відповідача виконати відповідне зобов'язання. У цивільних справах система є змагальною. Зазвичай суд розглядає лише факти, представлені сторонами. Сторони несуть відповідальність за збір доказів на підтримку своєї справи. Суд суворо прив'язаний до того, що йому надають сторони, і не може діяти самостійно. Судове рішення може не відповідати початковому запиту, якщо суд переконається, що позов обґрунтований лише частково [6].

Відновлення порушеного права людини можливе лише, коли рішення суду чи іншого юрисдикційного органу, яке набрало законної сили, виконується.

Цивільне законодавство Німеччини засноване на ідеї, що боржник у ході виконавчого провадження має самостійно погасити наявну в нього заборгованість. Тобто закон мотивує боржника до добровільного виконання судового рішення, а це дозволяє вчасно виконувати рішення судів та інших юрисдикційних органів та скорочує витрати держави на примусове виконання рішень на підставі виконавчих документів

Як тільки є рішення суду, яке підлягає виконанню, позивач може почати примусове виконання. Система примусового виконання в Німеччині складається із судів, судових виконавців та служби земельного кадастру. Кожний із цих державних органів наділений повноваженнями щодо примусового виконання рішень. Стягувач може звернутися до будь-якого державного органу у зручний для себе час і обрати спосіб виконання рішень [7, с. 104].

Загалом, у Німеччині органом, що здійснює виконання актів цивільних судів, є судовий виконавець, якщо на підставі закону це не віднесено до компетенції суду. Якщо виконання віднесено до компетенції суду, воно здійснюється особливою категорією співробітників суду зі спеціальною вищою освітою, які самостійно здійснюють певні процесуальні дії [8, с. 284].

Судових виконавців в Німеччині призначає на посаду Голова вищого регіонального суду та керівник окружного суду і вони наділені державно- владними повноваженнями [9, с. 463].

Подальший судовий захист полягає у здійсненні судом нагляду відносно вже вчиненої виконавчої дії і виражається, зазвичай, у розгляді судом скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших органів. Наприклад, ревізійний суд у випадку подання ревізійної скарги на рішення, яке підлягає попередньому виконанню, призупиняє примусове виконання, якщо воно може заподіяти боржникові непоправної шкоди і протилежний інтерес кредитора не переважає (ч. 2 § 719 ЦПК ФРН). Суд виконавчого провадження розглядає скарги з приводу розпорядження судовим виконавцем коштами виконавчого провадження (ч. 2 § 766 ЦПК ФРН) [10; 11].

У більшості країн юрисдикція судового виконавця обмежена географічним розподілом (розташуванням) виконавчих служб. У Німеччині судовий виконавець є органом відправлення правосуддя і діє виключно в межах призначеної території. При місцевих судах є відділи розподілу судових виконавців, які стягують накази кредиторів судовим виконавцям у відповідному районі місцевого суду та передають їх уповноваженому судовому виконавцю. Якщо не передбачено інше, місцева юрисдикція судового виконавця обмежена закріпленим за ним районом. [12, c.16].

Судовий виконавець у Німеччині повинен сприяти добровільному і швидкому виконанню. Якщо виконавець не виявляє майна, належного боржнику, на яке може бути звернене стягнення, а боржник, у свою чергу, доведе спроможність оплатити борг у найкоротші строк (в межах шести місяців) по частинах, то виконавець проводить звернення стягнення частинами, якщо проти цього не заперечує кредитор. Також судовий виконавець має право за клопотанням боржника відкласти реалізацію арештованого майна на один рік, якщо боржник зобов'язується виплатити борг протягом зазначеного строку. Крім того, звернення стягнення на майно боржника взагалі не проводиться, якщо очікувана сума від реалізації звернених до стягнення предметів може перевищити витрати примусового виконання [13, с. 264].

Однак, виконання рішень судів в країні вимагає, щоб майно відповідача знаходилося на території країни. Коли позивач побоюється, що відповідач під час цивільного процесу може відвести своє майно до невідомого місця з метою зриву майбутнього виконання, він може шляхом тимчасового правового захисту подати клопотання на арешт згідно § 916 та наступних параграфів ЦПК ФРН. Таке клопотання про арешт майна та тимчасове розпорядження (§ 935 ЦПК ФРН) можуть бути ухвалені, якщо підставу для арешту або розпорядження буде доведено. Останнє має на увазі особливу невідкладність, бо інакше існує загроза зриву претензій. Провадиться лише сумарний розгляд щодо стану справи на даний час. Під час цього розгляду позивач зобов'язаний довести передумови своїх претензій [10; 14, с. 12].

Забезпечення майна осіб, що підлягають фінансовим санкціям згідно регламентів по санкціям Європейського Союзу, в Німеччині не вимагає акту про імплементацію. Такі регламенти діють безпосередньо и вимагають дотримання всіма особами, зокрема банками, представниками економіки, котрі як банки розпоряджаються чужим майном і зберігають його. Тому навіть в фінансових установах створюють відповідні санкційні відділи, які звіряють переліки осіб, що мають рахунки в банку, з санкційними списками. Органи влади, зокрема такі, що ведуть реєстри, тобто поземельне відомство, торговий або судновий реєстри, теж мають виконувати це безпосередньо чинне право.

У санкційному праві не йдеться про остаточний новий розподіл майна, але про те, щоб осіб в списку на час дії санкцій тимчасового позбавити права розпоряджатись майном та таким чином перешкодити застосуванню майну в супереч мети санкцій [14, с. 13].

Судові рішення, які підлягають примусовому виконанню у Німеччині можуть бути пред'явленні до виконання протягом 30 років. Якщо на момент винесення рішення суду боржник є неплатоспроможним, то пізніше його матеріальне становище може покращитися, саме тоді судове рішення може бути реалізоване. Отже, німецьке законодавство у сфері виконання судових рішень і рішень інших органів є дуже лояльним до боржників. Запровадження в Україні такого досвіду, коли настільки лояльно ставляться до боржників, на думку Є. Плохути не буде успішним, зважаючи на те, що лояльність у сфері примусового виконання може мати підґрунтя для корупційних зловживань, а також, враховуючи особливості менталітету громадян нашої країни, можна припустити, що така система примусового виконання може бути безрезультатною [9, с. 465] і буде використовуватися для затягування часу і невиконання рішень судів.

Німеччина має змішану систему, де поєднано приватних виконавців та участь суду (судових виконавців), тому в цій країні існує система примусового виконання рішень, яка орієнтована на приватних виконавців [5, с.26-27]. Дуже добре, що свого часу в Україні пішли шляхом введення інституту приватних виконавців, адже високі показники їх діяльності в зарубіжних країнах можна пояснити сприянням держави, соціальна та юридична ефективність механізму правового регулювання діяльності приватних виконавців, а також особливостями менталітету громадян окремих зарубіжних країн, щоправда, на думку науковців, необхідно розширити повноваження та зрівняти їх адміністративно-правовий статус із державними виконавцями. Органи ж державної виконавчої служби в Україні сьогодні потребують оптимізації, можливо, враховуючи досвід європейських країн [9, с. 465].

Висновки

Для України основною метою після подолання агресора має стати стимулювання структурних ліберальних та демократичних реформ усередині країни, розвиток законодавчої та інституційної систем із врахуванням зарубіжного досвіду та приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів, для виконання конвенцій та міжнародних договорів.

На жаль в Україні нестабільна політична ситуація і недостатньо уваги приділяється саме інституційним реформам Щоправда, для виконання вимог для вступу в ЄС, їх необхідно буде впровадити в життя.

Підсумовуючи, слід зазначити, що в Україні, як і в Німеччині діє децентралізована система виконавчого провадження, де поєднується діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців. Така ситуація є найкращою, оскільки дає можливість для ефективнішого та швидшого виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів. Досліджувати правові системи інших країн необхідно, проте не все варто запозичувати. Зокрема, можуть бут зловживання, якщо встановити занадто довгий термін подачі виконавчих документів для виконання і запровадити занадто лояльне законодавство до боржника. З позитивного, над чим можна і потрібно працювати - це підвищення авторитету та престижу професії виконавця, запобігання корупції в цій сфері, запровадження відео-фіксації проведення окремих процесуальних дій, які вчиняються в ході виконавчого провадження і надання доступу виконавцям до інформації про відкриті боржниками банківські рахунки з можливістю їх арешту.

Література

1. Україна подає заявку на членство в Європейському Союзі: 28 лют 2022 р. https://eu-ua.kmu.gov.ua/node/4551.

2. Моніторинговий звіт 2022. Міністерство юстиції України. Директорат правосуддя та кримінальної юстиції / відпов. ред. к.ю.н. Олійник О.М. 646 с. https://minjust.gov.ua/ files/general/2023/01/19/20230119122151-21.pdf.

3. Civil enforcement in the EU: a comparative overview. Comparative Report Project Deliverable D.8. This publication was funded by the European Union⁵s Justice Programme (20142020). Coordination: Annie Camarioti, International Projects Coordinator, Centre for European Constitutional Law. Authors: Dr. Maria Mousmouti, Dr. Haris Meidanis, Jos Uitdehaag. February 2021. 51 p. https://www.enforcementatlas.eu/wp-content/uploads/2021/03/EU-Enforcement-Atlas- Comparative-Report.pdf.

4. Харитонов Є.О. Підвалини та засади Німецького цивільного кодексу (BGB). Самопис цивілістики. 2008. № 7. С. 41-46. http://www.clj.nuoua.od.ua/archive/7/15.pdf.

5. Виконавче провадження : навч. посіб. (у схемах і таблицях) (електронне видання) / Ю. М. Юркевич, О. Б. Верба-Сидор, Н. М. Грабар та ін.; за ред. канд. юрид. наук, доц.

О.Б. Верби-Сидор. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. 600 с.

6. Jochen Lehmann. Legal Systems in Germany: Overview. Thomson Reuters Practical Law. https://uk.practicallaw.thomsonreuters.com/w-007-7132?transitionType=Default&context Data=(sc.Default)&firstPage=true.

7. Верба О.Б. Повноваження суду та інших органів на стадії примусового виконання рішень за законодавством Німеччини. Вісник Львівського університету. 2008. Вип. 46. С. 103 - 111.

8. Васильєв С. В. Порівняльний цивільний процес: підручник. К.: Алерта, 2015. 352 с. https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/9642/1/Vasilyev_PCP_2015.pdf.

9. Плохута Є.П. Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання у сфері виконання судових рішень і рішень інших органів і можливості його використання в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 2. С. 462-466. http://lsej.org.ua/10_2022/114.pdf.

10. Zivilprozessordnung. Bundesministerium der Justiz. https://www.gesetze-im-internet.de/ zpo/inhalts--bersicht.html [in German]

11. Жукевич І.В. Зарубіжний досвід судового контролю за виконанням рішень у цивільному судочинстві. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. 2021, № 12 (24). С. 127-132. https://visnyk.iful.edu.ua/wp- content/uploads/2021/12/%D0%96%D1%83%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87.pdf

12. Civil enforcement in the EU: a comparative overview. Comparative Report Project Deliverable D.8. This publication was funded by the European Union⁵s Justice Programme (20142020). Coordination: Annie Camarioti, International Projects Coordinator, Centre for European Constitutional Law. Authors: Dr. Maria Mousmouti, Dr. Haris Meidanis, Jos Uitdehaag. February 2021. 51 p. https://www.enforcementatlas.eu/wp-content/uploads/2021/03/EU-Enforcement-Atlas- Comparative-Report.pdf

13. Шелевер Н.В. Особливості виконавчого провадження в країнах Європейського Союзу. Форум права. 2016. №1. С. 262 - 266.

14. Вилучення майна за німецьким законодавством. Вказівки для практиків. / Dr. Ralf Riegel, Dr.Till Gut. https://star.worldbank.org/sites/star/files/2014-04-10_finalefassung-ukr-2.pdf на 22 с.

References

2. Monitorynhovyi zvit 2022. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. Dyrektorat pravosuddia ta kryminalnoi yustytsii [Monitoring report 2022. Ministry of Justice of Ukraine. Directorate of Justice and Criminal Justice] / vidpov. red. k.iu.n. Oliinyk O.M. 646 s. https://minjust.gov.ua/files/ general/2023/01/19/20230119122151-21.pdf [in Ukrainian].

3. Civil enforcement in the EU: a comparative overview. Comparative Report Project Deliverable D.8. This publication was funded by the European Union⁵s Justice Programme (20142020). Coordination: Annie Camarioti, International Projects Coordinator, Centre for European Constitutional Law. Authors: Dr. Maria Mousmouti, Dr. Haris Meidanis, Jos Uitdehaag. February 2021. 51 p. https://www.enforcementatlas.eu/wp-content/uploads/2021/03/EU-Enforcement-Atlas- Comparative-Report.pdf [in English].

4. Kharytonov Ye.O. Pidvalyny ta zasady Nimetskoho tsyvilnoho kodeksu (BGB) [Foundations and principles of the German Civil Code]. Samopys tsyvilistyky. 2008. № 7. S. 41-46. http://www.clj.nuoua.od.ua/archive/7/15.pdf [in Ukrainian].

5. Vykonavche provadzhennia : navch. posib. [Executive proceedings: education. manual] (u skhemakh i tablytsiakh) (elektronne vydannia) / Yu. M. Yurkevych, O. B. Verba-Sydor, N. M. Hrabar ta in.; za red. kand. yuryd. nauk, dots. O. B. VerbySydor. Lviv : Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2020. 600 s. [in Ukrainian].

6. Jochen Lehmann. Legal Systems in Germany: Overview. Thomson Reuters Practical Law. https://uk.practicallaw.thomsonreuters.com/w-007-7132?transitionType=Default&context Data=(sc.Default)&firstPage=true [in English].

7. Verba O.B. Povnovazhennia sudu ta inshykh orhaniv na stadii prymusovoho vykonannia rishen za zakonodavstvom Nimechchyny [Powers of the court and other bodies at the stage of enforcement of decisions under German law]. Visnyk Lvivskoho universytetu. 2008. Vyp. 46. S. 103 - 111. [in Ukrainian].

8. Vasyliev S. V. Porivnialnyi tsyvilnyi protses: pidruchnyk [Comparative civil procedure: a textbook]. K.: Alerta, 2015. 352 s. https://dspace.nlu.edu.Ua/bitstream/123456789/9642/1/ Vasilyev_PCP_2015.pdf [in Ukrainian].

9. Plokhuta Ye.P. Zarubizhnyi dosvid administratyvno-pravovoho rehuliuvannia u sferi vykonannia sudovykh rishen i rishen inshykh orhaniv i mozhlyvosti yoho vykorystannia v Ukraini [Foreign experience of administrative and legal regulation in the field of execution of court decisions and decisions of other bodies and the possibility of its use in Ukraine.]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. 2022. № 2. S. 462-466. http://lsej.org.ua/10_2022/114.pdf [in Ukrainian].

10. Zivilprozessordnung. Bundesministerium der Justiz. https://www.gesetze-im-internet.de/ zpo/inhalts_bersicht.html [in German]

11. Zhukevych I.V. Zarubizhnyi dosvid sudovoho kontroliu za vykonanniam rishen u tsyvilnomu sudochynstvi [Foreign experience of judicial control of execution of decisions in civil proceedings]. Naukovo-informatsiinyi visnyk Ivano-Frankivskoho universytetu prava imeni Korolia Danyla Halytskoho. 2021, № 12 (24). S. 127-132. https://visnyk.iful.edu.ua/wp- content/uploads/2021/12/%D0%96%D1%83%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87.pdf [in Ukrainian].

12. Civil enforcement in the EU: a comparative overview. Comparative Report Project Deliverable D.8. This publication was funded by the European Union⁵s Justice Programme (2014-2020). Coordination: Annie Camarioti, International Projects Coordinator, Centre for European Constitutional Law. Authors: Dr. Maria Mousmouti, Dr. Haris Meidanis, Jos Uitdehaag. February 2021. 51 p. https://www.enforcementatlas.eu/wp-content/uploads/2021/03/EU-Enforcement- Atlas-Comparative-Report.pdf [in English].

13. Shelever N.V. Osoblyvosti vykonavchoho provadzhennia v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu [Peculiarities of executive proceedings in the countries of the European Union]. Forum prava. 2016. №1. S. 262 - 266. [in Ukrainian].

14. Vyluchennia maina za nimetskym zakonodavstvom. Vkazivky dlia praktykiv [Seizure of property under German law. Guidelines for practitioners]. / Dr. Ralf Riegel, Dr.Till Gut. https://star.worldbank.org/sites/star/files/2014-04-10_finalefassung-ukr-2.pdf na 22 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru