Комплексна характеристика товариськості в залежності від рівня професійного самоздіснення майбутніх адвокатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплексна характеристика товариськості в залежності від рівня професійного самоздіснення майбутніх адвокатів

Косташ Любов Михайлівна

аспірантка кафедри загальної та диференціальної психології, Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.У шинського», м. Одеса

Анотація

У статті презентовано результати дослідження співвідношення показників професійного самоздійснення та комунікативних якостей майбутнього адвоката. Проаналізовано теоретико-емпіричну літературу, визначено поняття комунікативність, розглянуто погляди дослідників стосовно уміння адвокатів ефективно спілкуватися, вимоги щодо розвинення навичок спілкування, здатності до активного слухання. Для діагностики досліджуваних показників застосовано тест «Професійне самоздійснення» (О.М. Кокун) та методику «Комплексна психологічна діагностика товариськості» (Г.В. Акопов). Застосовано якісний аналіз отриманих даних. Виділено групи з високим і низьким рівнем професійного самоздійснення та вивчено прояв товариськості. З'ясовано, що в групі з високим рівнем професійного самоздійснення спостерігається високий рівень товариськості, спрямованосість на співрозмовника, домінує конвенційний та консолідуючий стиль спілкування. У представників даної групи спостерігається смислове спілкування, що обумовлено багатовимірністю мислення, ситуативністю поведінки та багатоконтекстністю мовного висловлювання та невербальної поведінки та рефлексивне спілкування, яке передбачає глибокі усвідомлені роздуми, вдумливий аналіз і планування перспектив подальшої взаємодії. У осіб з низьким рівнем професійного самоздійснення виявлено організаційну та егоцентрична спрямованість спілкування, вони намагаються утвердити свою думку, частіше говорять про власні справи, люблять знайомитись з новими людьми, переважає директивний стиль спілкування, тобто прагнення відстоювання своєї позиції, неприйняття заперечень та інформаційне спілкування, яке передбачає поведінку середньої складності, старанність, пунктуальність, конформність (пристосовність), передбачає спілкування лише на рівні обміну інформацією.

Ключові слова: особистість, комунікативність, комунікативні навички, стилі спілкування, товариськість, професійне самоздіиснення

Abstract

Kostash Liubov Mikhaylivna Graduate student of the department of general and differential psychology, State institution «South Ukrainian national pedagogical university named after K.D. Ushinsky», Odessa

COMPLEX CHARACTERISTICS OF THE COMPANY DEPENDING ON THE LEVEL OF PROFESSIONAL SELF- ASSESSMENT OF FUTURE LAWYERS

The article presents the results of the study of the ratio of indicators of professional self-fulfillment and communicative qualities of the future lawyer. The theoretical and empirical literature was analyzed, the concept of communicativeness was defined, the views of researchers regarding the ability of lawyers to communicate effectively, the requirements for the development of communication skills, and the ability to listen actively were considered. The "Professional self-actualization" test (O.M. Kokun) and the "Complex psychological diagnosis of sociability" method (G.V. Akopov) were used to diagnose the studied indicators. A qualitative analysis of the obtained data was applied. Groups with a high and low level of professional self-realization were distinguished and the manifestation of sociability was studied. It was found that in the group with a high level of professional self-realization, there is a high level of sociability, focus on the interlocutor, and a conventional and consolidating style of communication dominates. In the representatives of this group, meaningful communication is observed, which is due to the multidimensionality of thinking, the situational nature of behavior and the multi-contextuality of language expression and non-verbal behavior, and reflective communication, which involves deep conscious thoughts, thoughtful analysis and planning the prospects for further interaction. Individuals with a low level of professional self-fulfillment have an organizational and egocentric orientation of communication, they try to assert their opinion, talk about their own affairs more often, like to meet new people, a directive style of communication prevails, i.e. the desire to defend their position, rejection of objections and informational communication, which implies behavior of medium complexity, diligence, punctuality, conformity (adaptability), implies communication only at the level of information exchange.

Keywords: personality, communicativeness, communication skills, communication styles, sociability, professional self-realization

Постановка проблеми

професійний товариськість адвокат

Зміцнення незалежної державності, зміна правової свідомості громадян, реформування судової системи, радикальні зміни змісту форм і методів діяльності юристів висувають високі вимоги до їх професійної підготовки, діловим якостям, психологічної, педагогічної, та етичної культури. В даний час зросли вимоги суспільства по відношенню до комунікативної культури юристів. Спілкування - це єдиний у своєму роді шлях до розуміння, соціальної конвергенції та взаємодії, найважливіший чинник психічного та соціального розвитку особистості. Навички спілкування необхідні кожній людині для повної та якісної взаємодії з іншими людьми, для адаптації в соціумі. Мінімальні навички спілкування у нас у всіх є, але як показує життя - їх часто буває недостатньо для вирішення різного роду проблем та завдань, з якими нам доводиться стикатися у повсякденному житті. Потреба спілкуванні, належить до основних (базових) потреб людини. Значимість спілкування як базової потреби визначається тим, що вона диктує поведінку людей із не меншою владністю, ніж, наприклад, так звані вітальні (життєві) потреби». Спілкування є необхідною умовою нормального розвитку людини як члена суспільства, як особистості, умовою його духовного та фізичного здоров'я, способом пізнання інших людей і себе.

Здатність встановлювати та підтримувати необхідні контакти з людьми, в науковій літературі називається комунікативною компетентністю. До складу комунікативної компетентності включають деяку сукупність знань, умінь та навичок, що забезпечують ефективний перебіг комунікативного процесу. Така компетентність передбачає вміння розширювати (або звужувати) коло спілкування та вміння варіювати його глибину, розуміти і бути зрозумілим партнерами зі спілкування. До комунікативних умінь належить також група інтерактивних умінь: уміння будувати спілкування на гуманній, демократичній основі, ініціювати сприятливу емоційно-психологічну атмосферу, уміння організовувати співробітництво та ін. і група соціально- перцептивних умінь: вміння адекватно сприймати та оцінювати поведінку партнера у спілкуванні, розпізнавати за невербальними сигналами його стан, бажання та мотиви поведінки, складати адекватний образ іншого як особистості, вміння справляти сприятливе враження. Комунікативні навички - це навички встановлення контакту, навички підтримки контакту та навички завершення контакту [3].

Будучи інтегративною особистісною якістю, комунікативна компетентність передбачає ситуаційну адаптивність та свободу володіння вербальними та невербальними засобами спілкування. Проблемі вивчення комунікативної компететнтності юристів присвячені роботи зарубіжних та вітчизняних дослідників [2; 4; 7; 8; 9; 10; 11; 12 та ін.] довідниковіи літературі комунікабельність визначається як «володіння соціальним аспектом мовленнєвого контакту (дотримання у спілкуванні соціальних норм, володіння комунікативною компетенцією тощо); використання цих знань і умінь з метою досягти запланованого перлокутивного (посилювального) ефекту» [1].

Ефективна комунікація стосується того, як людина говорить, чому це говорить, коли вона це говорить, і, особливо це стосується мови тіла та саме того, що людина не говорить. Загалом у професійній діяльності адвоката є дві сфери спілкування, які є важливими для адвокатів: усна та письмова.

Письмова комунікація включає в себе здатність до ефективної комунікації за допомогою письмової форми та має вирішальне значення для адвокатів під час підготовки юридичних документів. Ефективна письмова комунікація вимагає не тільки володіння граматикою, орфографією та пунктуацією, а також уміння подати інформацію в чіткій і стислій формі.

Вербальна комунікація передбачає здатність ефективно спілкуватися за допомогою мови та є важливою для адвокатів у різноманітних ситуаціях, таких як зустрічі з клієнтами, судові засідання, переговори та дискусіях з колегами. Це вимагає чіткої та впевненої мови, активного слухання та вміння адаптувати стилі спілкування відповідно до ситуації.

Розвинені навички спілкування можуть допомогти майбутнім адвокатам зміцнити довіру з клієнтами. Ефективні комунікативні навички також є критично важливими під час роботи з протиборчими сторонами у справі. Адвокати з хорошими комунікаційними навичками можуть ефективніше вести переговори та своєчасно вирішувати суперечки, що зрештою може призвести до кращих результатів для клієнтів. Навички переконливого спілкування мають вирішальне значення під час представництва інтересів клієнтів у суді. Представник із сильними навичками спілкування може представити аргументи чітко та переконливо, збільшуючи ймовірність сприятливого результату для свого клієнта.

Відомо, що розвинуті комунікативні навички є необхідною умовою професійного самоздійснення адвоката. Відповідно думки О.М. Кокуна «професійне самоздійснення характеризується високим рівнем розкриття особистісного потенціалу фахівця у обраній професії, розвитком його здібностей, взаємопоєднанням із професією, повсякчасною затребуваністю його професійної кваліфікації, широким використанням його професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями [6]. Міжособистісні й комунікативні навички передбачають здатність до активного слухання, сперечатися і управляти конфліктними стосунками та конфликтогенними ситуаціями тощо.

В контексті вивчення розвинення комунікативності фахівця будь-якої сфери діяльності важливим покажчиком є комунікабельність або товариськість яка визначається як одна із видів психічної активності і визначається як сильно розвинене стійке стремління до спілкування, до особистісного контакту з людьми, що проявляється у реалізації потреби у спілкуванні, у ініціативності, легкості, широті, усталеності та виразності спілкування. Товариськість мотивує поведінку людини, спрямовуючи її по відношенню до певних об'єктів [10]

Проте може спостерігатися різний рівень нерозуміння і невірної інтерпретації повідомлень, будь то усні, письмові або невербальні.

Позиції цілісно-функціонального підходу, товариськість особистості сприймається як системне утворення, сукупність інструментально-стильових і мотиваційно-смислових показників які забезпечують ефективність міжособистісної взаємодії. Відмінною особливістю цього підходу є цілісний аналіз динамічних, емоційних, регуляторних, мотиваційних, настановно- цільових, когнітивних, продуктивних та рефлексивно-оцінних змінних товариськості, що дозволяють всебічно охарактеризувати дану властивість особистості.

Метою статті було визначити співвідношення показників товариськості та професійного самоздіснення.

Для діагностики досліджуваних показників застосовано тест «Професійне самоздійснення» (О.М. Кокун) та методику «Комплексна психологічна діагностика товариськості» (Г.В. Акопов).

На рис. 1 та 2 наочно надано результати діагностики психологічних особливостей товариськості осіб з високим і низьким рівнем професійного самоздійснення.

Нагадаємо, що спілкування розглядається в багатовимірному вимірі свідомості: з погляду комунікабельності в цілому, спрямованості (установок) особистості, стилів спілкування, рівнів спілкування та сфер спілкування. Для спілкування це єдність контакту, інформаційної та смислової комунікації.

Аналізуючи результати діагностики (рис. 1; 2) слід визначити, що у групи з високим рівнем професійного самоздійснення спостерігається високий рівень товариськості. В даній групі переважає афективна спрямованість (АфС) якій властиво покращення настрою у процесі спілкування; спілкування може викликати в них сильні емоції, вони частіше говорять про свої переживання, а не події. Проте в даному випадку можна визначити змішаний тип спрямованості за модальністю спілкування - поєднання когнітивної та афективної спрямованості.

Рис. 1. Гістограма результатів діагностики спрямованості товариськості осіб з високим і низьким рівнем професійного самоздіиснення

Примітки. Умовні скорочення: ЗТ - загальний рівень товариськості. Спрямованість спілкування за модальністю: КгС - когнітивна спрямованість, АфС - афективна спрямованість, ОргС - організаційна спрямованість. Спрямованість спілкування за об'єктом (на кого спрямоване спілкування): ЕгС - «егоцентрична» (Я - Я, «на себе», «від першої особи»); АлС - «альтруїстична» (Я - Ти, «на партнера», «від другої особи»); КнтС - «контекстна» (Я - Він, Вона, Вони, «на мене», «від третьої особи»).

Наступний аналізований параметр стилі спілкування. У представників даної групи домінують два типи - конвенційний та консолідуючий. Конвенційний стиль, який заснований на принципі домовленості, узгодженні різних позицій, на дотриманні загальноприйнятих правил, норм спілкування (Кнв). Консолідуючий стиль (Кон) спілкування заснований на вибудовуванні власної позиції без порушення інтересів і з урахуванням думки інших.

Дані особи можуть вести себе зовсім по-різному, в залежності від своїх особистісних особливостей, але незмінно намагаючись сприяти спільній згоді, власні упередження не заважають їм знаходити переваги альтернативних точок зору. Автори методики виділяють чотири рівні спілкування: контактний, інформаційний, смисловий та рефлексивний. У представників даної групи спостерігається смислове спілкування, що обумовлено багатовимірністю мислення, ситуативністю поведінки та багатоконтекстністю мовного висловлювання та невербальної поведінки (с). Також визначається тенденція до рефлексивного спілкування, яке передбачає глибокі усвідомлені роздуми, вдумливий аналіз і планування перспектив подальшої взаємодії (р). Зокрема це такі характеристики, як є необхідні для професійної діяльності адвоката.

Рис. 2. Гістограма результатів діагностики стилів, рівнів та діалогічності осіб з високим і низьким рівнем професійного самоздійснення

Примітки. Умовні скорочення: стилі спілкування: ДР - директивний;

Кнв - конвенційний, Конс - консолідуючий. Рівні спілкування: к - контактний, і - інформаційний, с - смисловий, р - рефлексивний. Діалогічність (здатність до діалогу): З - зовнішня діалогічність, ВнД внутрішня діалогічність.

Параметр «діалогічність спілкування» дає можливість зробити висновок про переважання зовнішньої або внутрішньої діалогічності. У вибірці досліджуваних переважає внутрішня діалогічність, тобто є внутрішній співрозмовник, який усвідомлюється чи не усвідомлюється як частина «Я».

Особи з низьким рівнем професійного самоздійснення (ПСз-) показали низький рівень товариськості (ЗТ). Демонструють організаційну (прагматичну) спрямованістю, що характеризує воління заздалегідь узгоджувати тему, місце і час спілкування, в процесі якого вони намагаються викликати дискусію і найчастіше керують її течією (ОргС).

Їм притаманна егоцентрична спрямованість спілкування, вони намагаються утвердити свою думку, частіше говорять про власні справи, люблять знайомитись з новими людьми (ЕгС). Стосовно стилів спілкування слід визначити, що для даних осіб переважає директивний стиль спілкування, тобто прагнення відстоювання своєї позиції, неприйняття заперечень (Др). Виявлено схильність до контактного спілкування, що характеризується невисокою комунікативною компетентністю (к): мінімальна необхідна умова для здійснення спілкування, може бути поверховим, коли людина відповідає однотипно, використовує просту жестикуляцію, пасивна та/або ритуальна (демонструє формальне або фатичне спілкування) та інформаційне спілкування, яке передбачає поведінку середньої складності, старанність, пунктуальність, конформність (пристосовність), передбачає спілкування лише на рівні обміну інформацією (і).

Висновки

Проведене емпіричне дослідження надало можливість визначити рівні професійного самоздшснення та проаналізувати особливості товариськості та стилів спілкування. З'ясовано, що у представників групи з високим рівнем професійного самоздіиснення спостерігається високий рівень товариськості, спрямованосість на співрозмовника, домінує конвенційний та консолідуючий стиль спілкування, багатовимірність мислення, рефлексивність, вдумливий аналіз і планування перспектив подальшої взаємодії, тоді як у осіб з низьким рівнем виявлено організаційну та егоцентричну спрямованість спілкування, тенденцію до фокусування на власні справи, переважає директивний стиль спілкування.

Література

1. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжнародної комунікації. К.: Довіра, 2007. 205 с.

2. Височан З.Ю. Формування комунікативної компетентності як ознаки професійної культури майбутніх фахівців права. Наука і осв^^а. 2015. № 6. С. 21-27.

3. Жук Н.А. Комунікативна компетентність як основа професіоналізму патрульних поліцейських: дисерт.…докт.філософії 053. Київ, 2021. 244с.

4. Калита О.П. Концептуальні підходи в дослідженні комунікативної компетентності юристів. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2014. Випуск 35. С. 36-39

5. Князєва С. В. Структура професійно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців з правознавства: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2011_13/files/P1311_17.pdf

6. Кокун О.М. Самоздійснення фахівців різних професійних груп та професій. Психологічний часопис: Збірник наукових праць. 2015. № 1 (1). С. 39 - 45.

7. Корніяка О. М. Розвиток комунікативної компетентності фахівця: традиції та інновації. Психолінгвістика. 2012. Вип. 10. С. 56-64.

8. Ляшенко І. В. Компонентний аналіз комунікативної компетенції майбутніх юристів. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2014. file:///C:/Users/QuantumPC/Downloads/Vnadps_2014_1_8.pdf

9. Орбан-Лембрик, Л. Е. Детермінанти соціально-психологічної компетентності. Вісник Прикарпатського університету. [Вип. ХІІІ-XIV. Педагогіка]: наук. журнал / ред. рада: В. В. Грещук, С. М. Возняк, В. І. Кононенко [та ін.]. Івано-Франківськ, 2005. С. 314-322.

10. Саннікова О. П. Сценічні бар'єри: диференціально-психологічний підхід. Монография / О.П.Саннікова, А.О.Саннікова Одеса: ВМВ, 2014. 238 с.

11. Чорнобай О. Л. Розвиток комунікативної компетентності юриста на етапах його професійного становлення. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2015. № 825. С. 241-246.

12. Taylor O. L. Cross-Cultural Communication: An Essential Dimension of Effective Education. School of Education: The Mid-Atlantic Equity Center. 2004. https://www.ffri.hr/- ibrdar/komunikacija/seminari/Taylor,%201990%20-%20Cross-cultural%20communication.pdf

References:

1. BaceVich,Y. S. (2007). Slovnik ІЄЛПІПІУ mіzhnarodnoї komunіkacії [Dictionary of terms ofinternational communication]. K.: Ооуіга [in Ukrainian].

2. Visochan, Z.Ju. (2015). Formuvannja komunikativnoi kompetentnosti jak oznaki profesijno'i kul'turi majbutnih fahivciv prava [Formation of communicative competence as a sign of professional culture of future legal professionals]. Nauka і osvita - Science and education,6, 21-27 [in Ukrainian].

3. Zhuk, N.A. (2021). Komunikativna kompetentnist' jak osnova profesionalizmu patrul'nih policejs'kih [Communicative competence as the basis of professionalism of patrol policemen]. Doctor's thesis. Kiiv [in Ukrainian].

4. Kalita, O.P. (2014). Konceptual'ni pidhodi v doslidzhenni komunikativnoi kompetentnosti juristiv [Conceptual approaches in the study of communicative competence of lawyers]. Naukovi praci Kam'janecf-Podilfsfkogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogienka. Filologichni nauki - Scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Philological sciences, 35, 36-39 [in Ukrainian].

5. Knjazeva, S.V. Struktura profesijno-komunikativnot kompetentnosti majbutnih fahivciv z pravoznavstva [The structure of professional and communicative competence of future legal experts] Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pfto/2011_13/files/P1311_17.pdf [in Ukrainian].

6. Kokun, O.M. (2015). Samozdijsnennja fahivciv riznih profesijnih grup ta profesij [Self-realization of specialists of various professional groups and professions]. Ps^hologichnij chasopis: Zbi^^ik naukovihpracf - Psychologicaljournal: Collection of sc^e^tificpapers, 1 (1), 39 - 45 [in Ukrainian].

7. Kornijaka, O. M. (2012). Rozvitok komunikativnoi kompetentnosti fahivcja: tradicii ta innovacii [Development of communicative competence of a specialist: traditions and innovations]. Psiholingvistika - Psycholinguistics, 10, 56-64 [in Ukrainian].

8. Ljashenko, І. V. (2014). Komponentnij analiz komunikativnoi kompetencii majbutnih juristiv [Component analysis of communicative competence of future lawyers]. Visnik Nacionalnot akademn Derzhavnot prikordonnot sluzhbi UkraM - Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Retrieved from file:///C:/Users/QuantumPC/ Downloads/Vnadps_2014_1_8.pdf [in Ukrainian].

9. Orban-Lembrik, L. E. (2005). Determinanti social'no-psihologichnoi kompetentnosti [Determinants of social and psychological competence]. Visnik Prikarpats'kogo universitetu - Bulletin of the Carpathian University, ХІІІ-XIV, 314-322 [in Ukrainian].

10. Sann\kova,O.V. (2014). Scenichni bar'eri:diferenciarno-psihologichnij pidhid [Stage barriers: a differential-psychological approach]. Odesa:VMV [in Ukrainian].

11. Chornobaj, O. L. (2015). Rozvitok komunikativnoi kompetentnosti jurista na etapah jogo profesijnogo stanovlennja [Development of a lawyer's communicative competence at the stages of his professional development]. Visnik Nacionalfnogo universitetu «Lfvivsfka politehnika». Serija: Juridichni nauki - Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences, 825, 241-246. [in Ukrainian].

12. Taylor, O. L. (2004). Cross-Cultural Communication: An Essential Dimension of Effective Education. School of Education: The Mid-Atlantic Equity Center. Retrieved from https://www.ffri.hr/?ibrdar/komunikacija/seminari/Taylor,%201990%20-%20Cross- cultural%20communication.pdf Retrieved from

Размещено на Allbest.ru