Інформаційно-комунікативна складова процесу громадського контролю в системі публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-комунікативна складова процесу громадського контролю в системі публічного управління

Панченко Ганна Олександрівна

кандидат наук з державного управління, доцент

доцент кафедри публічного управління та регіоналістики

Навчально-наукового інституту

публічної служби та управління

Національний університет «Одеська політехніка»

Анотація

інформаційно-комунікативний громадський контроль публічний

У статті досліджуються особливості інформаційно-комунікативної складової процесу громадського контролю в системі публічного управління. Успішне використання інформаційно-комунікативних технологій, які є основою інформаційно-комунікативної складової громадського контролю в системі публічного управління, сприяє створенню та посиленню інститутів громадського контролю практично у всіх сферах публічного управління, що дозволяє утримувати баланс у взаємозв'язках влади та громадянського суспільства.

Перехід до нового періоду розвитку суспільства в нових інформаційних реаліях, у якому активно відбуваються процеси розробки, освоєння та впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, які впевнено перетворюють комунікацію на швидкий спосіб інформуванням, що дає імпульс для активної трансформації системи публічного управління та інститутів громадянського суспільства у контексті налагодження їх взаємодії, одним із аспектів якої є громадський контроль у публічному управлінні,

Встановлено, що процес здійснення громадського контролю в публічному управлінні, який має чітко визначені етапи реалізації та який складається із встановлення стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і коригування у тому випадку, коли досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених стандартів, суттєво удосконалився за допомогою активного впровадження та використання цифрових інформаційно-комунікативних технологій. Основні переваги використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у процесі громадського контролю в системі публічного управління полягають у переведенні інформаційного обміну на цифровий рівень; автоматизації більшості функцій в інформаційних і комунікаційних процесах; перетворенні масивів документації, яка підтверджує факт взаємодії влади і суспільства у сфері громадянського контролю, в інформаційні ресурси розвитку й вирішення складних проблем життєдіяльності суспільства.

Ключові слова: громадський контроль, громадянське суспільство, інформаційно-комунікативні технології, концепція ери цифрового врядування, публічне управління, система публічного управління, цифровізація.

Panchenko Hanna Oleksandrivna, Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Administration and Regional Studies of the Educational and Scientific Institute of Public Service and Management, National University "Odesa Polytechnic"

Information and communication component public control process in the public administration system

Abstract

The article examines the peculiarities of the informational and communicative component of the process of public control in the system of public administration. The successful use of information and communication technologies, which are the basis of the information and communication component of public control in the system of public administration, contributes to the creation and strengthening of institutions of public control in almost all areas of public administration, which allows maintaining a balance in the relationship between the authorities and civil society.

The transition to a new period of the development of society in new information realities, in which the processes of development, mastering and implementation of modern information and communication technologies are actively taking place, which confidently transform communication into a fast way of informing, which gives an impetus to the active transformation of the system of public administration and institutions of civil society in in the context of establishing their interaction, one of the aspects of which is public control in public administration,

It has been established that the process of public control in public administration, which has clearly defined stages of implementation and consists of setting standards, measuring the actually achieved results and making adjustments in the event that the achieved results differ significantly from the established standards, has been significantly improved with the help of active implementation and use of digital information and communication technologies. The main advantages of using the latest information and communication technologies in the process of public control in the public administration system are the transfer of information exchange to the digital level; automation of most functions in information and communication processes; transformation of the arrays of documentation, which confirms the fact of interaction between the government and society in the field of civil control, into informational resources for development and solving complex problems of society's life.

Keywords: public control, civil society, information and communication technologies, the concept of the era of digital governance, public administration, public administration system, digitalization.

Постановка проблеми

Сьогодні відбувається активна інтеграція України у світове інформаційне суспільство, що потребує створення єдиного інформаційного середовища, підвищення ефективності обміну даними за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, тому характерною рисою сучасного етапу розвитку громадянського суспільства є їхнє швидке проникнення в усі сфери громадського життя, зокрема - у сферу громадського контролю в системі публічного управління. Успішне використання інформаційно-комунікативних технологій сприяє створенню та посиленню інститутів громадського контролю практично у всіх сферах публічного управління, що дозволяє утримувати баланс у взаємозв'язках влади та громадянського суспільства.

Перехід до нового періоду розвитку суспільства в нових інформаційних реаліях, у якому активно відбуваються процеси розробки, освоєння та впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, які впевнено перетворюють комунікацію на швидкий спосіб інформуванням, що дає суттєвий імпульс для активної трансформації системи публічного управління та інститутів громадянського суспільства у контексті налагодження їх взаємодії, одним із аспектів якої є громадський контроль у публічному управлінні, мета його - встановлення рівня успішності результатів реалізації управлінської діяльності об'єктів такого контролю. Інформаційно-комунікативні технології, при цьому, стали невід'ємною складовою громадського контролю в публічному управлінні: саме аудіовізуальні мас-медіа, як безпосередні носії і розповсюджувачі необхідної інформації, стали його базовими показниками результативності , справляючи як позитивний, так і негативний вплив на подальший розвиток громадянського суспільства. Тому дослідження інформаційно-комунікативної складової процесу громадського контролю в системі публічного управління є актуальним для сучасної України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значну увагу питанням ефективних комунікацій у сфері громадського контролю у системі публічного управління присвячено праці таких вітчизняних дослідників, як Н. Гавкалової, І. Грицяка, В. Дрешпака, В. Загорського, В. Князєва. Проблемами дослідження, аналізом форм, механізмів і перспектив використання інформаційно-комунікативних технологій в системі публічного управління займалися чимало вітчизняних і зарубіжних учених. Серед них варто назвати В. Бебика, О. Литвиненка, А. Москаленка, І. Панаріна, Г. Почепцова, Т. Приступенко, В. Шкляра, П. Бурдьє, Л. Гроссмана, Р. Даля, Н. Негропонте, Х. Рейнгольда, М. Херманна. Зважаючи на великий науковий доробок зазначених вчених у вирішенні широкого спектру актуальних питань, що пов'язані з комунікативною взаємодією органів публічної влади, поза увагою залишається вивчення ролі інформаційно-комунікативних технологій у сфері громадського контролю у публічному управлінні, а тому певні аспекти порушеної тематики потребують більш детальної систематизації та аналізу, що свідчить про актуальність обраної теми дослідження.

Мета статті - дослідити особливості інформаційно-комунікативної складової процесу громадського контролю в системі публічного управління.

Виклад основного матеріалу

Сучасні політичні, соціально-економічні та інформаційно-комунікативні інструменти взаємодії держави й суспільства в Україні безперервно вдосконалюються під впливом нових викликів, що спричинюють зміни практично усіх важливих процесів у середині громадянського суспільства, у тому числі - і процесу здійснення громадського контролю, що, в свою чергу, потребує як переосмислення традиційних науково-практичних підходів, так і застосування нових механізмів щодо його реалізації. Взаємодія органів публічної влади та громадянина має бути заснована на відкритості управлінської діяльності органів публічної влади та неможлива без відповідного технологічного забезпечення, яке еволюціонує від інформатизації до цифровізації.

Вплив активного впровадження цифровізації у процесі реалізації концепції врядування інформаційної (цифрової) ери (Digital-Era Governance) суттєво вплинуло на якість і результативність реалізації процесу громадського контролю в публічному управлінні шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, ґрунтуючись на мережевих технологіях, максимальному спрощенні взаємовідносин між органами публічної влади та громадянами. Використанням інформаційно-комунікаційних технологій уможливило уникнення невиправданих рішень та дублювання повноважень.

Концепція «Ери цифрового врядування» була уперше запропонована у 1991 році П. Данлеві, Х. Маргетсом, С. Бастоу та Дж. Тінклером як перехід від «Нового державного управління» до більш сучасного «цифрового» управління, яка базувалася на трьох основних напрямах:

реінтеграції;

«клієнто-орієнтованій» цілісності;

цифровізації як використання потенціалу цифрового зберігання інформації та цифрових комунікацій для трансформації системи публічного управління управління.

Автори зазначали, що масове застосування різноманітних цифрових технологій, потужний розвиток соціальних мереж, які стали ще однією платформою для тиску громадськості та неурядових організацій на систему державного управління, зумовили розвиток більш ґрунтовних цифрових трансформацій в управлінській сфері [2, с. 7].

Звернемо увагу на особливості здійснення процесу громадського контролю в системі публічного управління. Перш за все, слід зазначити, що він складається із встановлення стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і коригування у тому випадку, коли досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених стандартів.

Крім того, процес здійснення громадського контролю в публічному управлінні має чітко визначені етапи реалізації:

- обрання об'єкту громадського контролю;

- легітимація підстави для здійснення громадського контролю за діяльністю обраного об'єкту;

- збір інформації про діяльність обраного об'єкту громадського контролю з метою аналізу для встановлення результативності та відповідності існуючим нормативно-правовим стандартам;

(*за потреби здійснюються додаткові етапи:

ІІІ (а) - громадське розслідування,

ІІІ (б) - громадські звернення на користь фізичних та юридичних осіб;

ІІІ (в) - створення запиту щодо питань, які мають суспільний інтерес, посадовим особам органів публічної влади;

(г) - організація соціологічного опитування);

- оформлення результатів громадського контролю;

- публічне представлення результатів громадської експертизи влади і суспільству);

- реалізація результатів громадського контролю в публічному контролі.

На Рис. 1. візуалізовано процес здійснення громадського контролю в публічному управлінні.

Рис. 1. Основні етапи реалізації процесу здійснення громадського контролю в системі публічного управління

Процесу здійснення громадського контролю в системі публічного управління суттєво удосконалився за допомогою активного впровадження та використання цифрових інформаційно-комунікативних технологій.

Існує певний набір методів, які використовують у процесі здійснення громадського контролю у системі публічного управління:

імперативний метод, який полягає у встановленні чітких нормативно-правових вимог до поведінки учасників взаємодії - суб'єктів і об'єктів громадського контролю, закріпленні зобов'язань діяти у конкретний спосіб, визначенні чітких алгоритмів процедур, строків, обов'язків, які виникають у суб'єктів у процесі громадського контролю, порушення яких тягне за собою можливість притягнення до відповідальності;

диспозитивний метод, який на противагу імперативному, надає учасникам процесу громадського контролю більше альтернативних можливостей вибору форм і заходів взаємодії, свободу здійснювати або не здійснювати конкретні заходи взаємодії;

рекомендаційний метод, змістом якого є закріплення у чинному адміністративному законодавстві рекомендацій щодо бажаної поведінки суб'єктів та об'єктів громадського контролю, які вони можуть застосовувати або не застосовувати;

договірний метод, який ґрунтується на паритетності засад взаємодії між державою та громадськістю, та виражається у застосуванні прийомів взаємних домовленостей щодо реалізації спільних заходів, поєднання спільних ресурсів для виконання певних функцій контролю чи вирішенні спільних, суспільно значущих проблем;

метод координації, який є пов'язаним із методом рівності суб'єкта та об'єкта громадського контролю та їх автономії, полягає у тому, що діяльність сторін взаємодії здійснюється погоджено, узгоджуються ними час та місце такої взаємодії, виконання спільних заходів, спільна реалізація певних публічних повноважень [3, с.147].

Зважаючи, що основою інформаційно-комунікативної складової процесу громадського контролю є інформаційно-комунікативні технології, розглянемо більш детально їх особливості.

Новітнє інформаційне поле завдяки своєму обсягу та глибокому насиченню містить масу різноманітних способів передачі даних та, відповідно, посткомунікаційних каналів, за допомогою яких вони поширюються [4].

Інформаційно-комунікативні технології розглядаються науковцем Н. Мельтюховою як засоби здійснення діяльності суб'єктів громадського контролю на основі раціонального розчленування їх на процедури і операції з наступною координацією, синхронізацією і відбором оптимальних інструментів і методів їх виконання, а також як методи керування процесом громадського контролю, що забезпечує їх системне відтворення в певних параметрах якості, властивостей, обсягів, цілісності [5]. Слід зазначити, що елементами інформаційно-комунікативних технологій є:

нові інструменти комунікації: офіційні Web-портали та сайти, додатки та програми для обміну повідомленнями, платформи для відеоконференцій, соціальні мережі;

нові інструменти аналізу та накопичення інформації: BIG DATA, штучний інтелект, пошукові системи, хмарні обчислення, цифрові платформи.

У Тал. 1 подано переваги використання інформаційно-комунікативної складової у процесі здійснення громадського контролю у системі публічного управління. Важливо, що у процесі здійснення громадського контролю у системі публічного управління використовуються відповідні інструменти цифрової комунікації, що забезпечує ефективну взаємодію між об'єктами, суб'єктами та громадянським суспільством, враховуючи особливості та змістовно-функціональне наповнення кожного з етапів здійснення громадського контролю.

Табл. 1. Переваги використання інформаційно-комунікативної складової у процесі здійснення громадського контролю у системі публічного управління

Як свідчить табл. 1., на різних етапах громадського контролю у системі публічного управління використовуються такі інформаційно-комунікативні технології: активне використання офіційних Web-сайтів органів публічної влади для аналізу наявності необхідної інформації, аналіз е-звернень, е-запитів від громадян; активне обговорення у соціальних мережах; використання цифрових інструментів накопичення та аналізу інформації (опендатаботи, YouControl; ua-region; BIG DATA, OPEN DATA, пошукові системи, хмарні обчислення тощо); аналіз використовуваних ОПВ та їх посадовими особами цифрових ЗМІ існуючого медіа-простору; використання офіційних Web-сайтів ОПВ для розміщення результатів здійсненого ГК; активне використання платформи для відеоконференцій та загалом - цифрового медіа-простору для конструктивного діалогу.

Основні переваги використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у процесі громадського контролю в системі публічного управління полягають у: переведенні інформаційного обміну на цифровий рівень; автоматизації більшості функцій в інформаційних і комунікаційних процесах; перетворенні масивів документації, яка підтверджує факт взаємодії влади і суспільства у сфері громадянського контролю, в інформаційні ресурси розвитку й вирішення складних проблем життєдіяльності суспільства [6, с. 173].

Ефективність здійснення громадського контролю у системі публічного управління в значній мірі визначається ступенем усвідомлення його функцій та якістю їх виконання, саме тому, окрім охарактеризованих вище принципів, важливою складовою виступають функції (Рис. 2.).

Рис. 2. Взаємозв'язок функцій контролю, громадського контролю у системі публічного управління та інформаційно-комунікативної складової ГК

На Рис. 2. зображено взаємозв'язок між функціональним наповненням контролю, громадського контролю у системі публічного управління та його інформаційно-комунікативної складової. Можна зробити висновок, що функція є практичною реалізацією процесу громадянського контролю у системі публічного управління, якій властива безперервність і постійність.

Важливо пам'ятати, що процес використання інформаційно-комунікативних технологій у сфері громадського контролю у системі публічного управління повинен супроводжуватися неухильним дотриманням певного набору принципів. До переліку таких принципів зазвичай зараховуються такі:

участі,

верховенства права,

прозорості,

відповідальності,

орієнтації на консенсус,

справедливості,

ефективності та результативності, підзвітності, стратегічного бачення [7].

Громадський контроль, будучи видом суспільної діяльності, заснованим на нормах прав, базується, насамперед на загальноправових принципах, центральне місце серед яких займає принцип верховенства права, спрямованою на заперечення свавільної влади людини взагалі або однієї чи гурту, або одного з політичних органів (скажімо, у вигляді диктатури парламентської більшості) тощо [8, с.133]. Із огляду на наведене, можна в повній мірі погодитися з думкою С. Денисюка, який наголошує на надзвичайній важливості принципів громадського контролю у системі публічного управління, яка полягає в тому, що завдяки останнім здійснюється: узагальнене закріплення основ громадського контролю; забезпечується однотипне формулювання норм, які регламентують процедури контрольної діяльності та межі останньої; забезпечується вплив на суспільні відносини шляхом встановлення засад здійснення громадського контролю [9, с. 54].

Враховуючи сучасний розвиток взаємозв'язків суб'єктів та об'єктів громадського контролю у системі публічного управління, можна зазначити, що сам процес громадського контролю перейшов межу від відносно високої інформаційної ізоляції до інформаційної консолідації в суспільстві, що проявляється в сучасних цифрових інструментах комунікації та аналізу й обробки інформації. Отже, слід констатувати стрімке поширення та розвиток громадського контролю у системі публічного управління, який активно трансформується у процесі адаптування до сучасних інформаційних викликів.

Висновки

Громадський контроль у публічному управлінні є важливим чинником розвитку громадянського суспільства. Інформаційно-комунікативна складова цього важливого процесу відіграє важливу роль, зважаючи на той факт, що саме налагоджена комунікація між усіма учасниками громадського контролю, а також можливість швидко отримувати, аналізувати, ділитися необхідною інформацією щодо здійснення кожного етапу громадського контролю, є визначальними детермінантами успішності, результативності, якості та ефективності громадського контролю як складного процесу взаємодії громадянського суспільства та держави.

Крім того, широке використання інформаційно-комунікативних технологій сприяє у досліджуваній нами сфері, беззаперечно, сприяє:

інформуванню громадян щодо результатів процесу громадського контролю в публічному управлінні;

розширенню прав громадян завдяки доступу їх до інформаційних ресурсів;

участі громадян у процесі прийняття управлінських рішень і здійснення контролю за їх реалізацією;

забезпеченню прозорості діяльності влади;

підвищенню довіри населення до діяльності органів публічної влади;

збільшенню обсягу виконуваних завдань, раціональному підходу до їх виконання завдяки використанню комп'ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення, зменшенню витрат коштів і часу;

зменшенню корупції [10, с. 34].

Лише за умови здійснення комплексу правових, організаційних, інформаційних заходів, спрямованих на забезпечення неухильного дотримання законності та дисципліни в публічному управлінні; сприяння недопущенню або усуненню раніше допущених порушень Конституції України, законів України, інших правових актів об'єктами громадського контролю можна досягти позитивних результатів.

Література

1. Касяненко Є.В. Інформаційно-комунікаційні технології у здійсненні громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування: теоретико-правовий аспект. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 3. - С. 40-45. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs 2018 3 10.

2. Куйбіда В.С., Карпенко О.В., Наместнік В.В. Цифрове врядування в Україні: базові дефініції понятійно-категоріального апарату. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: «Державне управління». 2018. № 1. С. 5-10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy 2018 1 3.

3. Миколаєць А.П. Методи взаємодії держави та громадськості у сучасній Україні. Аналітично-порівняльне правознавство. №6. 2022. С. 146-150. URL: http://app-journal.in.ua/2022-6-3.

4. Кочубей Л. Особливості сучасних інформаційно-комунікативних технологій в Україні. Наукові записки. 2017. № 3 (89). С. 44-70. URL: http://www.ipiend.gov.ua/uploads/nz/nz_89/kochubei_osoblyvosti.pdf.

5. Мельтюхова Н.М. Технологія державного управління як складова соціальних технологій. Державне управління: удосконалення та розвиток. № 4. 2010. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=129.

6. Шпак Н., Венгер О. Переваги використання інформаційно-комунікаційних технологій в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2012. № 72. С. 461-467.

7. Шевчук Б. Європейські принципи належного врядування та реформа системи органів виконавчої влади в Україні. URL: http://www.lvivacademy.com/visnik9/fail/Shevchuk_B.pdf.

8. Сквірський О.І. Окремі складові механізму громадського контролю у сфері публічного управління (принципи, мета, завдання та функції) та їх теоретико-правовий аналіз. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Вип.34. Т.2. 2015. С. 132-136.

9. Денисюк С.Ф. Громадський контроль як гарантія законності у адміністративній діяльності правоохоронних органів в Україні. Х. : ТД «Золота миля», 2010. 368 с.

10. Ведмідь П.В. Роль інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні ефективності державного управління. Публічне управління і адміністрування в Україні. Вип. 18. 2020. С. 32-36. URL: http://pag-journal.iei.od.Ua/archives/2020/18-2020/8.pdf.

References

1. Kasjanenko Є.V. Informacijno-komunikacijni tehnologn u zdysnenm gromads'kogo kontrolju za dijal'nistju orgamv mіscevogo samovijaduvannja: teoretiko-pravovij aspekt. Naukovij vіsnik Dmpropetrovs'kogo derzhavnogo umversitetu vnutrishmh sprav. 2018. № 3. - S. 40-45. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvdduvs 2018 3 10.

2. Kujbida V.S., Karpenko O.V., Namestmk V.V. Cifrove vrjaduvannja v UkramL bazovі defimcn ponjatijno-kategoriarnogo aparatu. Vіsnik National^!.' akademn derzhavnogo upravhnnja pri Prezidentovі Ukra'mi. Senya: «Derzhavne upravhnnja». 2018. № 1. S. 5-10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnaddy 2018 1 3

3. Mikolaec' A.P. Metodi vzaemodn derzhavi ta gromads'kosti u suchasnj Цитаті. Anahtichno- porivnjal'ne pravoznavstvo. № 6. 2022. S. 146-150. URL: http://app-journal.in.ua/2022-6-3

4. Kochubej L. Osoblivosti suchasnih informacijno-komunikativnih tehnologij v UkramL Naukovі zapiski. 2017. № 3 (89). S. 44-70. URL: http://www.ipiend.gov.ua/uploads/nz/nz_89/kochubei_osoblyvosti.pdf.

5. Mel'tjuhova N.M. Tehnologija derzhavnogo upravhnnja jak skladova social'nib tehnologij. Derzhavne upravhnnja: udoskonalennja ta rozvitok. № 4. 2010. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=129.

6. Shpak N., Venger O. Perevagi vikoristannja informacijno-komunikacijnih tehnologij v UkramL Visnik Nadonal'nogo umversitetu «L'vrvs'ka pohtehmka»: Menedzhment ta pidpriemnictvo v ІАгаїні: etapi stanovlennja і problemi rozvitku. 2012. № 72. S. 461-467.

7. Shevchuk B. Єvropejs'ki principi nalezhnogo vrjaduvannja ta reforma sistemi orgamv vikonavchol.' vladi v UkramL URL: http://www.lvivacademy.com/visnik9/fail/Shevchuk_B.pdf.

8. Skv^s'ki] O.I. Okremi skladovi mehamzmu gromads'kogo kontrolju u sferi pubhchnogo upravhnnja (principi, meta, zavdannja ta funkcn) ta їЬ teoretiko-pravovij anahz. Naukovij visnik Uzhgorods'kogo nadonal'nogo umversitetu. Serija «Pravo». Vip. 34. T. 2. 2015. S. 132-136.

9. Denisjuk S.F. Gromads'kij kontrol' jak garantya zakonnosh u administrativnij d^al^os^ pravoohoronnih orgamv v UkramL H.: TD «Zolota milja», 2010. 368 s.

10. Vedmid' P.V. Rol' informacijno-komunikacijnih tehnologij u zabezpechenm efektivnosh derzhavnogo upravhnnja. Pubhchne upravhnnja і administruvannja v UkramL Vip. 18. 2020. S. 32-36. URL: http://pag-journal.iei.od.ua/archives/2020/18-2020/8.pdf.

Размещено на Allbest.ru