Адміністративно-правові засади використання поліграфа у виборчому процесі

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий інститут права імені князя Володимира Великого

ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Адміністративно-правові засади використання поліграфа у виборчому процесі

Ровний Віктор Васильович кандидат юридичних наук,

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін та міжнародного права

Анотація

Статтю присвячено дослідженню перспектив використання поліграфа у виборчому процесі, з точки зору адміністративного права. У процесі дослідження основну увагу акцентовано на особливостях застосування поліграфа в ході кадрового добору, як дієвого інструменту перевірки чесності особи. Враховано приклади застосування поліграфа у процесі кадрового добору до Національної поліції України та теоретичні напрацювання вітчизняних дослідників поліграфа і його застосування.

Акцентовано увагу на тому, що проблематика налагодження прозорого виборчого процесу є однією з ключових для вітчизняної демократії. При цьому, політичні діячі часто потрапляють в центр уваги засобів масової інформації саме через випадки недоброчесності. Наголошено на потребі пошуку таких інструментів перевірки доброчесності, порядності майбутніх народних обранців, які дозволяли б визначати ставлення кандидата до його майбутньої діяльності, і до власного народу ще до того, як він отримає мандат довіри виборців і складе присягу.

Зазначено, що застосування поліграфа, як технології психофізіологічного дослідження у рамках виборчого процесу, вимагає не лише внесення змін та доповнень до чинного законодавства, але й зміни самих підходів до проведення виборів в Україні. Запропоновано внести норму, щодо перевірки на поліграфі для кандидатів на виборні посади до Виборчого Кодексу України. Наголошено на тому, що ключовим гальмом впровадження поліграфу у виборчий процес в Україні виступає відсутність механізму правозастосування пропонованої норми та політичної волі до створення такого механізму.

Подальшої уваги заслуговує питання налагодження дієвого механізму правозастосування пропонованої норми та механізму громадського нагляду за його реалізацією.

Ключові слова: поліграф, адміністративно-правове регулювання, органи публічного управління, вибори, виборчий процес, адміністративно-правові відносини, психофізіологічні опитування, принципи перевірок, результативність перевірок.

Abstract

Administrative and legal principles of using the polygraph in the election process

Rovnyi Viktor Vasylovych PhD in Law, Associate Professor of the Department of Civil and International Law Educational and Scientific Institute of Law. Prince Vladimir the Great, PJSC «Interregional Academy of Personnel Management»

The article is devoted to the study of the prospects of using the polygraph in the election process, from the point of view of administrative law. In the process of research, the main attention is focused on the features of using the polygraph in the course of personnel selection, as an effective tool for checking the integrity of a person. Examples of the use of the polygraph in the recruitment process for the National Police of Ukraine and the theoretical work of domestic polygraph researchers and its application for taken into account.

Attention was focused on the fact that the issue of establishing a transparent election process is one of the key issues for domestic democracy. At the same time, political figures often come to the center of attention of mass media precisely because of cases of dishonesty. The need to find such tools for checking the integrity and decency of future people's elected officials, which would allow determining the candidate's attitude to his future activities and to his own people before he receives the voter's trust mandate and takes the oath, is emphasized.

It is noted that the use of the polygraph as a psychophysiological research technology within the electoral process requires not only changes and additions to the current legislation, but also changes in the very approaches to conducting elections in Ukraine. It is proposed to introduce a rule on polygraph testing for candidates for elected positions into the Election Code of Ukraine. It is emphasized that the key obstacle to the introduction of the polygraph in the election process in Ukraine is the lack of a law enforcement mechanism for the proposed norm and the lack of political will to create such a mechanism.

The issue of establishing an effective law enforcement mechanism of the proposed norm and a mechanism of public supervision over its implementation deserves further attention.

Keywords: polygraph, administrative and legal regulation, public administration bodies, elections, electoral process, administrative and legal relations, psychophysiological surveys, principles of checks, effectiveness of checks.

Вступ

Постановка проблеми. Проблематика налагодження прозорого виборчого процесу є однією з ключових для вітчизняної демократії. Відповідно до Конституції, Україна є «суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою».

При цьому, виключно «народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування», а сама «державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову» [1].

Органи законодавчої влади в Україні формуються в ході виборчого процесу який, в теорії, має не лише реалізувати принцип делегування повноважень українським народом, а й допускати до влади чесних, порядних громадян, які діятимуть на користь українському народу. На практиці ж, дуже часто має місце зловживання службовим становищем, а ЗМІ регулярно демонструють відверто зневажливе ставлення народних обранців до власного «роботодавця».

Всупереч аргументам скептиків, сучасні технології дозволяють з високою ймовірністю зафіксувати психофізіологічні реакції людини, визначаючи відверту брехню. Реалізація цих можливостей в ході виборчого процесу дозволила б обмежити доступ до органів влади осіб, чия порядність, чесність і законослухняність є сумнівною.

Зазначене й обумовлює актуальність дослідження адміністративно-правових засад використання поліграфа у виборчому процесі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основоположні засади використання поліграфа для перевірки тих чи інших осіб, а також правового регулювання такої діяльності, вже розглядали у своїх працях численні вітчизняні та зарубіжні науковці, зокрема: О. П. Ващук, В. В. Владишевська, Є. М. Корж, Д. В. Куценко, С. О. Лисенко, В. І. Мироненко, О. І. Мотлях, О. В. Литвиненко, А. М. Подоляка та ін.

Проте, питанню застосування поліграфу в ході виборчого процесу, вітчизняною науковою адміністративного права ще не було присвячено достатньо уваги.

Метою статті виступає узагальнення існуючих у вітчизняні науці поглядів щодо застосування поліграфа в кадровому відборі, в контексті виборчого права.

Виклад основного матеріалу

При кадровому доборі в компанію, установу чи організацію, кандидат, що претендує на бажану посаду, не лише зобов'язаний відповідати ряду критеріїв відбору (як то - профільна освіта, досвід професійної діяльності, наявність тих чи інших навиків), але й пройти співбесіду, а часто - ще й відпрацювати кілька місяців «випробувального терміну», для того, щоб роботодавець переконався у його старанності, відповідальності й порядності. При цьому, коло функціональних обов'язків більшості працівників, не дозволяє їм справляти такий колосальний вплив на життя мільйонів людей, який справляють депутати органів місцевого самоврядування, народні депутати України, Президент України.

Звісно, в Україні вже розроблено певні механізми боротьби з недостатньою доброчесністю народних обранців. Численні випадки позбавлення депутатів усіх рівнів їх посад, з подальшим розслідуванням їх діяльності, у всіх на слуху. Однак, такі процеси відбуваються постфактум, і навіть якщо народний обранець понесе якесь покарання за умисні злочинні дії чи бездіяльність, це у більшості випадків, не виправить вже скоєного ним. А політичні, економічні та демографічні наслідки таких дій, можуть бути історично значущі і не підлягати виправленню.

Відтак, цілком логічною видається потреба пошуку таких інструментів перевірки доброчесності, порядності майбутніх народних обранців, які дозволяли б з бодай якоюсь ймовірністю достовірності визначати ставлення кандидата до його майбутньої діяльності, і до власного народу ще до того, як він отримає мандат довіри виборців і складе присягу. Специфіка виборчого процесу, як передумови кадрового добору обумовлена як економічними, демографічними, так і чисто технічними та психологічними особливостями. Певною мірою, це ускладнює перевірку доброчесності майбутніх народних обранців. Але водночас - відкриває вікно можливостей, про які могли лише мріяти наші пращури.

До ХХ століття чесність людини можна було перевірити лише не технічними засобами. Звісно ж, логічні та психологічні прийоми виявлення обману використовувалися давно. Талановиті, уважні та спеціально навчені досвідчені слідчі, приватні детективи, працівники спецслужб - це далеко не повний перелік фахівців, які були здатні з високою ймовірністю визначати правдивість особи. З високою, але недостатньою для відповідальних ситуацій. Тому, коли технічні пристрої надали змогу відслідковувати реакції організму на високому рівні, такі фахівці скористалися такою можливістю, сформувавши нову галузь діяльності - поліграфологію.

В основі використання поліграфа лежить припущення того, що будь-яке протиправне діяння, як і інформація про таке діяння, знаходить своє відображення у ступені нервово-емоційного навантаження, що впливає на цілий ряд психофізіологічних показників (таких як частота пульсу, характер дихання, кровонаповнення периферичних судин, артеріальний тиск, рухова активність), які можна зареєструвати за допомогою спеціальних датчиків [2]. Цілком очікувано, що в першу чергу, поліграф привернув до себе увагу правоохоронців. І хоча, в більшості країн, поліграф не використовується у якості джерела доказів, навіть судова практика щодо результатів дослідження поліграфом, поступово еволюціонує, на що вже звертали увагу окремі вітчизняні дослідники [3]. Наразі, поліграф уже використовується, у якості засобу оперативного поліцейського розслідування, в ряді країн - Франції, Італії. Іспанії, Словенії [3]. При цьому, на відміну від правоохоронців, яким для використання поліграфу в процесі слідства необхідно ряд законодавчих дозволів (оскільки є чимало апологетів ідеї, що примусове застосування поліграфу є порушенням прав людини), в ході кадрового добору мова йде про добровільну участь людини (яка претендує на посаду) в перевірці на поліграфі.

Перша професійна організація поліграфологів - Американська асоціація поліграфологів (American Polygraph Association або АРА), з'явилася ще у 1966 році. На сьогодні, вона є професійною організацією, яка займається навчанням, розробленням та поширенням моделей, найкращих практик та ресурсів, корисних для застосування поліграфа, і об'єднує близько 3000 членів [4]. В Україні також з 2014 року діє Всеукраїнська асоціація поліграфологів, яка ставить перед собою ряд завдань: розвиток професії «поліграфолог», розробку і вдосконалення законодавства, що регулює порядок проведення досліджень з використанням поліграфа (перевірок / тестів на поліграфі), впровадження етичних стандартів поліграфологів і захист професійних прав членів Всеукраїнської асоціації поліграфологів [5].

Ідея використання поліграфу при кадровому доборі - не нова. І якщо на заході поліграф активно застосовують при доборі кадрів для корпорацій, то в Україні його віднедавна почали застосовувати при доборі кадрів до правоохоронних органів. Так, наприклад, в Законі України «Про національну поліцію» (ст. 50), йдеться про те, що «громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі» [6]. Характерно, що таке формулювання не порушує конституційних прав претендентів, хоча вже сам факт їхньої відмови від проходження перевірки може слугувати підставою для негативного кадрового рішення. І у випадку з працівниками Національної поліції ні суспільство, ні громадські активісти не бачать у цьому ніякої дискримінації. виборчий поліція україна поліграф

Звісно ж, з огляду на надмірну персональну увагу до службовців органів державної влади та органів місцевого самоврядування, вони сприймаються як окрема каста, яка може бути достатньо відкритою для соціальних ліфтів, але характеризується іншими вимогами до особистих і професійних якостей. Останніми десятиліттями складно здивувати когось біографією політичного діяча, яка не містить а ні профільної освіти, а ні жодного року професійної діяльності за фахом, який є ключовим для міністерства чи відомства, яке такий діяч очолить.

Однак, всі вони лишаються найманими працівниками, а отже, до них може бути застосовано досвід застосування поліграфу в кадровій діяльності. І такий досвід, як зазначалося, наразі вже спостерігається не лише за кордоном, але і в окремих організаціях та установах України.

В. І. Мироненко, досліджуючи застосування поліграфа при кадровому відборі, акцентує увагу на тому, що з точки зору трудового законодавства, проведення опитування на поліграфі може розглядатись як форма випробування при прийнятті на роботу, у разі наявності згоди кандидата пройти таке опитування. Результати опитування можуть бути використані роботодавцем для пошуку компрометуючих аспектів біографії кандидата на посаду при проведенні конкурсного відбору. А умови проходження такого опитування в подальшому, його тематика, періодичність та інші нюанси можуть бути передбачені в трудовому договорі [7]. Зазначення згоди на перевірку в трудовому договорі, є дієвим методом усунення підстав для маніпуляції темою «незаконності вимагати проходження перевірки», «порушення конституційних прав», до чого часто апелюють особи, які прагнуть уникнути перевірки будь-яким шляхом. Зрештою - особа може не претендувати на посаду, яка вимагає проходження перевірки на поліграфі.

О. І. Мотлях, Є. М. Корж та Д. В. Куценко не лише визначають фактори, що впливають на об'єктивність результатів перевірки із застосуванням комп'ютерного поліграфа, але й узагальнюють праксеологічні підходи до проведення психофізіологічних опитувань осіб, при відборі кандидатів на ту чи іншу посаду. Серед іншого, дослідники згадують і про ознаки протидії об'єктивній перевірці опитуваних осіб із застосуванням поліграфу та окреслюють шляхи подолання такої протидії [8]. Звісно, дане дослідження не претендує на вичерпність, але безумовно становить практичний інтерес.

До Виборчого Кодексу України (зокрема, до Книг другої, третьої та четвертої) [9] доречно внести норму в редакції «громадяни України, які виявили бажання претендувати на посаду...., за їхньою згодою проходять публічне тестування на поліграфі». Навіть за відсутності санкції а відмову від такої перевірки, виборці матимуть змогу зробити висновки з факту такої відмови. Звісно, проходження публічного тестування вимагатиме розробки відповідної процедури, та й сам факт публічності може бути дискусійним. То ж, лишається сподіватися на увагу як вітчизняної науково спільноти, так і політичних діячів, до ідеї використання поліграфа у виборчому процесі.

Зрештою, використання поліграфа, в ході виборчого процесу, вимагає не таких вже й значних змін до виборчого законодавства. Головною ж перешкодою до впровадження такого механізму підвищення прозорості кадрового відбору на виборчі посади та перевірки на чесність кандидатів, виступатиме неналежне правозастосування та відсутність політичної волі керівництва держави.

Висновки

Сучасні глобалізаційні процеси, у поєднанні з тотальною цифровізацією, призводять до невпинної трансформації держави, як інституту. Публічне адміністрування ХХІ століття не може ігнорувати надії та очікування громадськості, такі як відкритість, прозорість, чесність, ефективність. І якщо ефективність ще може вважатися фактором високого рівня суб'єктивності, то відкритість, прозорість і чесність виступають абсолютними вимогами до осіб, які хочуть пов'язати свою кар'єру з роботою в органах державної влади і органах місцевого самоврядування.

Застосування поліграфа, як технології психофізіологічного дослідження у рамках виборчого процесу, вимагає не лише внесення змін та доповнень до чинного законодавства, але й зміни самих підходів до проведення виборів в Україні. Навіть ідеальне викладення нових норм у рядках закону не дасть бажаного результату, у випадку некоректного правозастосування. Відтак, ключовим гальмом впровадження поліграфу у виборчий процес в Україні виступає відсутність механізму правозастосування пропонованої норми та політичної волі до створення такого механізму.

Сьогодні, в ході війни, і особливо - після її завершення, керівництво України матиме вікно можливостей для реалізації амбітних проєктів. У таких умовах можна не лише внести зміни до чинного виборчого законодавства, але й налагодити дієвий механізм громадського нагляду за його реалізацією на практиці.

Саме такий механізм заслуговує подальшої уваги дослідників у галузі права, публічного управління, психології та політології.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР, Офіційний Веб-сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80 (дата звернення: 05.08.2023)

2. Ващук О.П. Поліграфологічна та психофізіологічна діагностика особистості: навч.-метод. посібник. Одеса: «Юрид. літ.», 2016. 84 с.

3. В. Владишевська Нормативно-правове та інституційне упорядкування здійснення діяльності поліграфологів у рамках кримінального провадження. Зарубіжний досвід. Юридичний вісник. № 2 (2018) URL : http://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/article/view/470 (дата звернення: 30.07.2023).

4. American Polygraph Association. URL: https://www.polygraph.org/. (дата звернення: 30.07.2023).

5. Всеукраїнська асоціація поліграфологів. URL: https://polygraph.ua/ (дата звернення: 30.07.2023).

6. Про Національну поліцію: Закон України № 580-VIII від 02.07.2015. Офіційний Веб-сайт Верховної Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text (дата звернення: 30.07.2023).

7. Мироненко В.І. Нормативно-правова база застосування поліграфа при кадровому відборі. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2017. № 4 (17). Дата публікації: 30.12.2017. URL: http://expert-nazarov.com/nomera/844-2017- 4-17 (дата звернення: 30.07.2023).

8. Застосування комп'ютерних поліграфів при професійному кадровому відборі до правоохоронних органів України [текст] : метод.посіб. / Мотлях О. І., Корж Є.М., Куценко Д.В. К.: Освіта України, 2019. 144с.

9. Виборчий Кодекс України: Закон України № 396-IX від 19.12.2019р. Офіційний Веб-сайт Верховної Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/396-20#n4128 (дата звернення: 30.07.2023).

References

1. Konstytutsiia Ukrainy (1996) № 254k/96-VR [Constitution of Ukraine], Ofitsiinyi Veb-sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/ 96-%D0%B2%D1%80 [in Ukrainian]

2. Vashchuk O. P. (2016) Polihrafolohichna ta psykhofiziolohichna diahnostyka osobystosti: navch.-metod. posibnyk. [Polygraphological and psychophysiological diagnosis of personality]. Odesa: «Iuryd. lit.». [in Ukrainian]

3. Vladyshevska V. (2018) Normatyvno-pravove ta instytutsiine uporiadkuvannia zdiisnennia diialnosti polihrafolohiv u ramkakh kryminalnoho provadzhennia. Zarubizhnyi dosvid. [Normative, legal and institutional regulation of the activity ofpolygraph examiners within the framework of criminal proceedings. Foreign experience]. Yurydychnyi visnyk. URL: http://yuv.onua.edu.ua/index.php/yuv/article/view/470 [in Ukrainian]

4. American Polygraph Association. URL: https://www.polygraph.org/.

5. Vseukrainska asotsiatsiia polihrafolohiv [All-Ukrainian Association of Polygraph Examiners]. URL : https://polygraph.ua/ [in Ukrainian]

6. Pro Natsionalnu politsiiu: Zakon Ukrainy (2015) № 580-VIII [About the National Police: Law of Ukraine] Ofitsiinyi Veb-sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/580-19#Text [in Ukrainian]

7. Myronenko V.I. (2017) Normatyvno-pravova baza zastosuvannia polihrafa pry kadrovomu vidbori. [Regulatory and legal framework for the use of the polygraph in personnel selection] Sudovo-psykholohichna ekspertyza. Zastosuvannia polihrafa ta spetsialnykh znan v yurydychnii praktytsi. URL: http://expert-nazarov.com/nomera/844-2017-4-17 [in Ukrainian]

8. Motliakh O. I., Korzh Ye.M., Kutsenko D.V. (2019) Zastosuvannia kompiuternykh polihrafiv pry profesiinomu kadrovomu vidbori do pravookhoronnykh orhaniv Ukrainy [The use of computer polygraphs in professional personnel selection for law enforcement agencies of Ukraine] : metod.posib. / K. : Osvita Ukrainy. [in Ukrainian]

9. Vyborchyi Kodeks: Ukrainy Zakon Ukrainy (2019) № 396-IX [Election Code of Ukraine: Law of Ukraine]. Ofitsiinyi Veb-sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/396-20#n4128 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru