Роль штучного інтелекту в кримінальному провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru

Роль штучного інтелекту в кримінальному провадженні

Рідкобород Юлія Віталіївна студентка III курсу факультету прокуратури, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Мелаш Аліна Сергіївна студентка III курсу факультету прокуратури, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Анотація

Технології, як і суспільство, - динамічне явище, якому притаманний постійний розвиток. Наразі людство активно використовує здібності штучного інтелекту, вирішуючи майже всі питання - від побутових до юридичних.

Українське законодавство закріпило поняття штучного інтелекту в Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, згідно яким це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

У статті досліджено використання штучного інтелекту в судових системах найпрогресивніших держав світу і розглянуто можливість використання іноземного досвіду у правозастосовній практиці України. Було проаналізовано такі системи штучного інтелекту, як: RAVN, HART (Harm Assessment Risk Tool) - Великобританія; COMPAS (Correctional Offender Management Profiling for Alternative Sanctions) - Сполучені Штати Америки. Окрім цього, в роботі згадано успішний досвід Малайзії та Китаю.

Основоположним документом у використанні штучного інтелекту в Українському кримінальному судочинстві стало Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1556-р «Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» від 2 грудня 2020 року. Даний нормативно-правовий акт визначає мету, принципи та завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні в різноманітних сферах, у тому числі в правосудді. У статті детально проаналізовані завдання Концепції, серед яких є розвиток вже існуючих технологій у сфері правосуддя; впровадження консультативних програм, що зроблять доступним юридичну консультацію населенню; попередження суспільно небезпечних явищ; визначення необхідних заходів ресоціалізації засуджених; винесення судових рішень у певних справах. штучний інтелект кримінальний

Штучний інтелект надає широке коло переваг, до яких можна віднести швидкість і можливість опрацьовувати велику кількість матеріалів. При цьому дану систему не можна назвати досконалою через можливі технічні помилки.

Ключові слова: кримінальний процес, штучний інтелект, HART, COMPAS, пробація.

Ridkoborod Yuliia Vitalyivna Student is a third-year student at the Faculty of Prosecutor's Office, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

Melash Alina Serhiivna Student is a third-year student at the Faculty of Prosecutor's Office, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

THE ROLE OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN CRIMINAL

PROCEEDINGS

Abstract

Technology, like society, is a dynamic phenomenon characterized by constant development. Currently, humanity actively uses the abilities of artificial intelligence, solving almost all issues - from household to legal.

Ukrainian legislation enshrined the concept of artificial intelligence in the Concept of the Development of Artificial Intelligence in Ukraine, according to which it is an organized set of information technologies, with the use of which it is possible to perform complex tasks by using a system of scientific research methods and algorithms for processing information obtained or independently created during work, and also create and use own knowledge bases, decision-making models, algorithms for working with information and determine ways to achieve set tasks.

The article examines the use of artificial intelligence in the judicial systems of the most progressive countries in the world and considers the possibility of using foreign experience in the law enforcement practice of Ukraine. Such artificial intelligence systems were analyzed as: RAVN, HART (Harm Assessment Risk Tool) - Great Britain; COMPAS (Correctional Offender Management Profiling for

Alternative Sanctions) - United States of America. In addition, the work mentions the successful experience of Malaysia and China.

The Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1556-r "On the Approval of the Concept for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine" dated December 2, 2020 became the fundamental document in the use of artificial intelligence in Ukrainian criminal justice. This normative legal act defines the purpose, principles and tasks of the development of artificial intelligence technologies in Ukraine in various spheres, including justice. The article analyzes in detail the tasks of the Concept, which include the development of already existing technologies in the field of justice; implementation of advisory programs that will make legal advice available to the population; prevention of socially dangerous phenomena; determination of necessary resocialization measures for convicts; making court decisions in certain cases.

Artificial intelligence provides a wide range of advantages, which include speed and the ability to process a large number of materials. At the same time, this system cannot be called perfect due to possible technical errors.

Keywords: criminal process, artificial intelligence, HART, COMPAS, probation.

Постановка проблеми. Людство ніколи не стоїть на місці, і кожного століття на нас «чекають» нові винаходи. Раніше людей вражав літаючий транспорт, комп'ютери і смартфони, а вже в XXI сторіччі величезного розголосу отримав штучний інтелект і його можливості. Штучний інтелект - це здатність інженерної системи отримувати, обробляти та застосовувати отримані знання та вміння [1]. Його застосування помітне в найрізноманітніших галузях: у медицині, економіці, геофізиці, спорті, логістиці та навіть у кримінальному процесі. Звісно, використання штучного інтелекту в кримінальному провадженні є новизною, і лише деякі країни застосовують його на практиці. Основною проблемою даної теми є з'ясування ролі штучного інтелекту та його можливостей в кримінальному судочинстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичною основою написання статті стали праці відомих вітчизняних і зарубіжних правників, таких як: О. Е. Радутний, О. В. Плахотнік, В. Ю. Шепітько, В. Г. Гончаренко, Г. Галлеві, С. Хендерсон та інших вчених.

Метою даної статті є дослідження застосування штучного інтелекту в кримінальному провадженні іншими країнами, аналіз його внесків у галузі судочинства. Саме тому, вважаємо за необхідне проаналізувати досвід зарубіжних держав, який, у свою чергу, може стати корисним у правозастосовній практиці України.

Виклад основного матеріалу. Штучний інтелект, де б він не застосовувався, спрямований на підвищення ефективності функціонування певних сфер діяльності, удосконалення прогалин, модернізацію методів опрацювання інформації. Попри те, що застосування штучного інтелекту все більш набуває розповсюдження, лише деякі країни світу здійснили спроби його впровадження в систему кримінального судочинства. Найбільш ефективно нейронну мережу використовують Сполучені Штати Америки, Великобританія, Китай, Малайзія.

Відомо, що перші спроби застосування штучного інтелекту в кримінальному провадженні були навіть не в XXI столітті, а в 1990-х роках у США. При цьому не можна категорично називати їх вдалими або безуспішними: вони започаткували розвиток і поступове впровадження нейронної мережі у кримінальний процес. З тих пір були розроблені і впроваджені найрізноманітніші системи, які застосовують методи штучного інтелекту для аналізу інформації, пошуку співпадінь, виявлення ознак кримінального правопорушення тощо. У тому числі на штучний інтелект покладають великі надії щодо вдосконалення судової практики, зокрема, виявляти типові правові ситуації, розробляти алгоритми дій, зіставляти зі зразком, абстрагуватися від обставин, фактів, документів, речей та інших доказів, які не мають відношення до предмету розгляду, не охоплюються предметом спору або не відбивають вибраний позивачем спосіб захисту чи не передбачені відповідною нормою матеріального права, виявляти нетипову поведінку суду за звичайних умов, обробляти значний обсяг інформації, готувати проект судового рішення тощо [2, с. 154].

Однією з переваг штучного інтелекту, на що вказує досвід іноземних держав, є його швидкість. Наприклад, у Великобританії управління Serious Fraud Office, що веде боротьбу з тяжкими злочинами у сфері шахрайства і корупції використовує робота, створеного компанією RAVN. Він може здійснювати повноваження слідчого: відбір інформації, її структурування і підготовка висновків. Уперше його можливості використовували при розслідуванні у справі компанії автовиробника «Rolls-Royce». Робот вивчав по 600 тисяч документів щодня, обробивши загалом приблизно 30 мільйонів файлів. За підрахунками одній людині знадобилось би 1200 робочих днів для опрацювання документів, що було денною нормою штучного інтелекту [3].

Аналізуючи даний приклад, можна зробити висновок, що використання штучного інтелекту може не тільки прискорити процес, а й допомогти не втратити важливі для кримінального провадження фактичні дані, так як через втому, незосередженість, певні зовнішні фактори слідчий або інша відповідальна особа може залишити поза увагою необхідну інформацію.

Вивчаючи досвід органів Великобританії, варто згадати систему нейронної мережі HART (Harm Assessment Risk Tool), що була розроблена у рамках постійної співпраці між поліцією Дарема та Кембриджським університетом. Основною метою створення даного інструменту було досягнення узгодженості в прийнятті рішень, дозволяючи проводити тестування, щоб під час розслідування знайти відповіді на правопорушення, що надалі допоможе зменшити їхній рецидив.

Поточна модель HART поділяє правопорушників на три різні прогнозовані групи ризику - висока, помірна і низька. Відповідно правопорушники, які за прогнозами цієї системи, можуть скоїти новий тяжкий злочин (вбивство, грабіж, завдання тяжких тілесних ушкоджень тощо) протягом наступних двох років, відносяться до високої групи ризику. З помірною групою ризику HART пов'язує осіб, які вчиняли несерйозні злочини. Ті, кому прогнозовано не вчиняти нових правопорушень протягом наступних двох років, віднесені до низького ризику.

Модель HART розроблена з використанням більше 100000 випадків протягом п'ятирічного періоду - з 2008 по 2012 роки. Щоб визначити групу ризику найбільш точно і правильно, вона використовує 34 різні предиктори (наприклад, стать, соціальний статус особи), після чого надає прогноз, який базується на справі попереднього правопорушника [4]. Дійсно, дана функція штучного інтелекту має допоміжний характер, і його висновки мають пройти певну перевірку, але величезним досягненням, на нашу думку, є те, що нейронна мережа формує майже точний прогноз щодо злочинця на основі вже відомих справ, що становлять судову практику. Будь-якій людині довелось би витратити набагато більше часу для пошуку необхідної інформації. Для Великобританії даний досвід є дуже корисним, так як в країні панує англосаксонська правова система, в розвитку якої основна роль належить саме судовій практиці.

Ще однією з країн, яка активно й успішно використовує штучний інтелект у кримінальному судочинстві, є Сполучені Штати Америки. У США працює система COMPAS (Correctional Offender Management Profiling for Alternative Sanctions), яка певним чином схожа на вищезгадану британську модель штучного інтелекту HART: програмне забезпечення COMPAS використовує алгоритм для оцінки потенційного ризику рецидиву злочинів і розподіляє правопорушників на 3 групи ризику - висока, середня і низька. Її вже використовували суди багатьох штатів, наприклад, Нью-Йорк, Вісконсин, Каліфорнія, Флорида тощо [5].

Система COMPAS оцінює не просто ризик, а також майже два десятки так званих «криміногенних потреб», які стосуються основних теорій

злочинності, включаючи «злочинну особистість», «соціальну ізоляцію», «зловживання наркотичними речовинами» та «проживання/стабільність» [6, с. 48]. В Українському судочинстві подібну роботу виконує орган пробації. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пробацію», досудова пробація - це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності. Положення цієї ж статті зазначеного Закону вказує, що досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити: соціально-психологічну характеристику, оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк [7]. Згідно з нормами ст. 314-1 Кримінального процесуального кодексу України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України [8]. Тобто, діяльність органів пробації мають велике значення у кримінальному процесі нашої держави.

Як висновок, зазначимо, що програмне забезпечення COMPAS або його аналог були б корисним інструментом у вітчизняній практиці. У чинному Законі України «Про пробацію» вказано, що для підготовки досудової доповіді персонал органу пробації має право отримувати інформацію про обвинуваченого від підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів та від громадян [7]. Перевага штучного інтелекту в тому, що він знайде всю необхідну інформацію набагато швидше і без звернення до громадян або інших перелічених у законодавстві об'єктів.

Держави Азії також активно впроваджують штучний інтелект у діяльність органів правопорядку, правосуддя. Дослідники в Малайзії розробляють програмне забезпечення штучного інтелекту для камер відеоспостереження, щоб знизити кількість вуличних кримінальних правопорушень у країні. Це програмне забезпечення може самостійно виявляти незаконні діяння, лише аналізуючи запис камери спостереження. Науковці розраховують на те, що нейронна мережа зможе визначати, чи є зброя в людини на записі; перевіряти, чи поводить людина себе протиправно. Якщо штучний інтелект встановить суспільну небезпечність особи, то він самостійно проінформує правоохоронні органи [9].

Вчені сподіваються, що ця технологія допоможе правоохоронним органам зупиняти готування і вчинення кримінальних правопорушень, використовуючи технологію розпізнавання обличчя та ходи, щоб ідентифікувати злочинців і оцінювати агресивну поведінку [9]. Даний досвід був би корисним і в Україні, так як така слідча (розшукова) дія як пред'явлення особи для впізнання не завжди завершується успіхом через те, що особа, яка впізнає, не може згадати точно особу або її характерні ознаки.

У Китаї науковці розробили програму з використанням штучного інтелекту на замовлення Пудунської районної прокуратури Шанхаю, яка може виконувати функції прокурора. Розробка в цілому тривала 5 років - з 2015 по 2020 роки. Як вказують китайські вчені, з опису справи нейронна мережа може висунути обвинувачення з точністю понад 97%. Кожному підозрюваному дана програма висуватиме звинувачення, ґрунтуючись на великій кількості характерних важливих для кримінального провадження ознак, отриманих із тексту опису справи [10]. Після чого система здатна оцінити докази, що згідно статті 94 Кримінального процесуального Кодексу України, здійснюють за своїм внутрішнім переконанням слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд [8].

Наразі дана програма може висувати звинувачення у восьми найпоширеніших у Шанхаї злочинах. До таких кримінальних правопорушень належить шахрайство, у тому числі з кредитними картками, азартні ігри, небезпечна їзда, умисна травма, перешкоджання службовим обов'язкам, крадіжка, та «розпалювання сварок і провокування заворушень» [10].

Основна проблема полягає в тому, що штучний інтелект формує обвинувачення на основі минулих справ, які є в його базі як судова практика. Вирішення кваліфікації діяння правопорушника в новій справі може бути хибним через те, що законодавство змінюється, підлаштовується під сучасний соціум, так як останньому властиво безперервно розвиватись. Інша проблема постає у відповідальності за помилку. Відкритим залишається питання, хто буде винен за неправильну кваліфікацію, прокурор чи розробник системи, адже у штучного інтелекту немає правосуб'єктності.

Розвиток та впровадження технологій штучного інтелекту в судові системи провідних країн світу сприяли виникненню необхідності виробити єдині принципи і правила їх використання. Наприкінці 2018 року Європейська комісія з питань ефективності правосуддя прийняла Етичну хартію про використання штучного інтелекту в судових системах та їх середовищі. Даний документ виділяє 5 принципів щодо використання штучного інтелекту в правосудді: поваги до основних прав, недискримінації, якості та безпеки, прозорості, неупередженості та справедливості, контролю з боку користувача. Хартія містить 2 додатки, в яких детально описується стан використання алгоритмів штучного інтелекту в судових системах держав-членів Ради Європи, робочі характеристики штучного інтелекту, застосування його в різних видах судочинства тощо [11].

Застосування штучного інтелекту не оминуло й Українське судочинство. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1556-р схвалено Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Даним документом визначено мету, принципи та завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні в ролі одного з пріоритетних напрямів у сфері науково-технологічних досліджень. Зазначеним нормативно правовим актом вперше було визначено на законодавчому рівні дефініцію словосполучення «штучний інтелект». Зазначається, що штучний інтелект - це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань [12].

Концепцією виділено сфери, в яких заплановано розвивати технології штучного інтелекту шляхом поставлення завдань і цілей, серед яких є правосуддя. Першим зазначеним завданням є подальший розвиток вже існуючих технологій у сфері правосуддя. Це стосується таких систем як Єдиний реєстр досудових розслідувань, Електронний суд, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система тощо. Наступним завданням зазначено впровадження консультативних програм на основі штучного інтелекту, які відкриють доступ до юридичної консультації широким верствам населення. Дана задача розрахована на те, що завдяки здібностям штучного інтелекту суспільство стане більш правообізнаним. Третім завданням у Концепції вказано попередження суспільно небезпечних явищ шляхом аналізу наявних даних за допомогою штучного інтелекту, що забезпечить превентивний захист від кримінальних правопорушень, наприклад, як із згаданим досвідом Малайзії. Також закріплено визначення необхідних заходів ресоціалізації засуджених шляхом проведення аналізу наявних даних за допомогою технологій штучного інтелекту. Останнім завданням, зазначеним у Концепції, є винесення судових рішень у справах незначної складності (за взаємною згодою сторін) на основі результатів аналізу, здійсненого з використанням технологій штучного інтелекту, стану дотримання законодавства та судової практики.

Як бачимо, завдання Концепції розвитку штучного інтелекту сформовані на іноземному досвіді, який ми проаналізували в даній статті. Але видається суперечливим нормам Конституції України те, що розглядається можливість винесення судових рішень штучним інтелектом. Статтею 124 Основного Закону закріплено, що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Статтею 127 вказано: правосуддя здійснюють судді й у передбачених законодавством випадках присяжні [13]. Тобто, на конституційному рівні заборонено делегувати повноваження суддів іншим особам. Так само законодавством закріплено імперативну норму щодо здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами [14]. Отже, для того, щоб у майбутньому певні завдання кримінального судочинства міг виконувати штучний інтелект, необхідно вносити зміни до Конституції України й інших законів.

Висновки

Таким чином, досліджуючи питання ролі штучного інтелекту в кримінальному судочинстві, ми з'ясували, що деякі країни, такі як Великобританія, США, Китай, найбільш успішно користуються його можливостями. Аналізуючи досвід даних країн, робимо висновок, що застосування нейронної мережі може пришвидшити і полегшити роботу органів досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді та суду. При цьому необхідно чітко розуміти, що даний інструмент хоч і застосовується певними провідними державами світу, але більше схожий на експеримент, так як немає чіткої стабільності у його використанні. На даному етапі іноземні дослідники розробляють, випробовують і вдосконалюють програми штучного інтелекту, та говорити про повне або навіть часткове делегування функцій слідчого, прокурора, судді зарано, так як нинішній стан нейронної мережі не є незалежним у своїй роботі. Висновки багатьох існуючих програм мають допоміжний характер і повинні проходити контроль з боку доцільності, правильності і законності.

Література

International Organization for Standardization and International Electrotechnical Commissio. 2020. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iso.org/obp/ui/#iso: std:iso-iec:tr:24028:ed-l:vl:en .

Радутний О.Е. Штучний інтелект, інформаційна безпека та законотворчий процес (кримінально-правовий аспект). Інформація і право, 2018. С. 149-158.

SFO expected to promote Ravn5s crime-solving AI robot [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://www.ft.com/content/55f3daf4-ee1a-11e6-ba01-119a44939bb6 .

Marion Oswald, Jamie Grace, Sheena Urwin & Geoffrey C. Barnes. (2018). Algorithmic risk assessment policing models: lessons from the Durham HART model and «Experimental» proportionality. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.tandfonline.com/ doi/pdf/10.1080/13600834.2018.1458455

Practitioner's Guide to COMPAS Core. Northpointe Inc. 2015. [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: https://s3.documentcloud.org/documents/2840784/Practitioner-s-Guide-to-

COMPAS-Core.pdf .

Плахотнік О.В. Практичне застосування штучного інтелекту у кримінальному провадженні. Вісник кримінального судочинства. - 2019. - № 4. С. 45-57.

Про пробацію: Закон України від 05.02.2015р. № 160-VIII: станом на 1 січ. 2021р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text (дата звернення: 04.05.2023р.).

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012р. №4651-VI: станом на 28 квіт. 2023р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 04.05.2023р.).

Vishnu Monn, Marcus Lim. (2021). Caught on camera: Using AI to combat street crime [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://lens.monash.edu/@technology/2021/11/16/ 1384038/caught-on-camera-using-ai-to-combat-street-crime

Stephen Chen. (2021). Chinese scientists develop AI `prosecutor' that can press its own charges [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.scmp.com/news/ china/science/article/3160997/chinese-scientists-develop-ai-prosecutor-can-press-its-own?module= perpetual_scroll_0&pgtype=artide&campaign=3160997 .

European commission for the efficiency of juctice (CEPEJ). European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment. Strasbourg, 2018.

Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020р. № 1556-2020-р: станом на 29 груд. 2021р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 04.05.2023р.).

Конституція України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР: станом на 1січ. 2020р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 04.05.2023р.).

Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014р. № 1697-VII: станом на 31 берез. 2023р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text (дата звернення: 04.05.2023р.).

References

International Organization for Standardization and International Electrotechnical Commissio. 2020. Retrieved from: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso-iec:tr:24028:ed-1:v1:en .

Radutnyi O.E. (2018). Shtuchnyi intelekt, informatsiina bezpeka ta zakonotvorchyi protses (kryminalno-pravovyi aspekt) [Artificial intelligence, information security and lawmaking process (criminal and legal aspect)]. Informatsiia i pravo [in Ukrainian].

SFO expected to promote Ravn's crime-solving AI robot. Retrieved from: https://www.ft.com/content/55f3daf4-ee1a-11e6-ba01-119a44939bb6 .

Marion Oswald, Jamie Grace, Sheena Urwin & Geoffrey C. Barnes. (2018). Algorithmic risk assessment policing models: lessons from the Drham HART model and «Experimental» proportionality. Retrieved from: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/ 13600834.2018.1458455 .

Practitioner's Guide to COMPAS Core. Northpointe Inc. 2015. Retrieved from: https://s3.documentcloud.org/documents/2840784/Practitioner-s-Guide-to-COMPAS-Core.pdf .

Plakhotnik O.V. (2019) Praktychne zastosuvannia shtuchnoho intelektu u kryminalnomu provadzhenni [Practical application of artificial intelligence in criminal proceedings]. Visnyk kryminalnoho sudochynstva. № 4. [in Ukrainian].

Pro probatsiiu: Zakon Ukrainy [About probation: Law of Ukraine] vid 05.02.2015r. № 160-VIII: stanom na 1 sich. 2021r. [Draft Law № 160-VIII dated January 1, 2021] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-19#Text [in Ukrainian].

Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 13.04.2012r. № 4651-VI: stanom na 28 kvit. 2023r. [Draft Law № 4651-VI dated April, 13, 2012] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text [in Ukrainian].

Vishnu Monn, Marcus Lim. (2021). Caught on camera: Using AI to combat street crime. Retrieved from: https://lens.monash.edu/@technology/2021/11/16/1384038/caught-on-camera- using-ai-to-combat-street-crime .

Stephen Chen. (2021). Chinese scientists develop AI `prosecutor5 that can press its own charges. Retrieved from: https://www.scmp.com/news/china/science/article/3160997/chinese- scientists-develop-ai-prosecutor-can-press-its-own?module=perpetual_scroll_0&pgtype=article& campaign=3160997 .

European commission for the efficiency of juctice (CEPEJ). European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment. Strasbourg, 2018.

Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy [On the approval of the Concept of the development of artificial intelligence in Ukraine] vid 02.12.2020r. № 1556-2020-r: stanom na 29 hrud. 2021r. [Draft Law № 1556-2020-r dated December, 2, 2020] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-2020-%D1%80#Text [in Ukrainian].

Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine] vid 28.06.1996r. № 254k/96-VR: stanom na 1sich. 2020r. [Draft Law № 254k/96-VR dated Juni, 28, 1996] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

Pro prokuraturu: Zakon Ukrainy [About the prosecutor's office: Law of Ukraine] vid 14.10.2014r. № 1697-VII: stanom na 31 berez. 2023r. [Draft Law № 1697-VII dated October, 14, 2014] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru