До питання підвищення ефективності правового регулювання функціонування реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, як складової частини автоматизованої системи виконавчого провадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-наукового гуманітарного інституту Національної академії Служби безпеки України, Національна академія Служби безпеки України

До питання підвищення ефективності правового регулювання функціонування реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, як складової частини автоматизованої системи виконавчого провадження

Сергієнко Наталія Артурівна доктор юридичних наук, професор кафедри загальноправових дисциплін

м. Київ

Анотація

Вагому роль в ефективності виконавчого провадження відіграє його інформаційне забезпечення, чільне місце в якому посідає Автоматизована система виконавчого провадження. Особливістю структури Автоматизованої системи виконавчого провадження є те, що до складу структури цієї системи, входить Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою - в цій складовій частині Автоматизованої системи виконавчого провадження, відбувається облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу казначейства.

Певна категорія рішень суду (наприклад, рішення суду, за якими передбачається стягнення коштів з державного органу, ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”)ЃCза яким держава гарантує виконання, підлягає виконанню органами казначейства. Відповідно, органи примусового виконання при такому виконанні не задіюються. Наведене породжує питання, а яким чином, в такому разі, до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, (а цей реєстр є складовою частиною саме Автоматизованої системи виконавчого провадження) потрапить інформація про рішення суду, виконання за яким гарантується державою, якщо виконання такого рішення здійснюється казначейством, а органи примусового виконання рішень в такому виконанні участі не беруть?

Враховуючи вказане, видається доцільним, щоб формулювання визначення поняття «Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою» в п. 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 було викладеним наступним чином: «Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою, - складова частина Системи, в якій здійснюється облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу Казначейства - щодо рішень, при виконанні яких задіюються органи примусового виконання рішень». Вказане пропозиція й обґрунтована в науковій статті як резюме дослідження.

Ключові слова: виконавче провадження, примусове виконання рішень, Автоматизована система виконавчого провадження, Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою.

Abstract

Sergiienko Nataliia Arturivna Doctor of Law Science, Professor at the Department of General Legal Disciplines Educational and Scientific Humanitarian Institute National Academy of the Security Service of Ukraine, National Academy of the Security Service of Ukraine, Kyiv

ON THE ISSUE OF IMPROVING THE EFFICIENCY OF THE LEGAL REGULATION OF THE FUNCTIONING OF THE REGISTER OF DECISIONS, THE EXECUTION OF WHICH IS GUARANTEED BY THE STATE, AS A COMPONENT PART OF THE AUTOMATED SYSTEM OF EXECUTIVE PROCEEDINGS

An important role in the effectiveness of executive proceedings is played by its information support, in which the Automated system of executive proceedings occupies a prominent place. The peculiarity of the structure of the Automated System of Executive Proceedings is that the structure of this system includes the Register of Decisions, the execution of which is guaranteed by the state -in this component of the Automated System of Executive Proceedings, there is an accounting of decisions, the execution of which is guaranteed by the state, an inventory of debts under these decisions and their transfer to the treasury body.

A certain category of court decisions (for example, court decisions that provide for the recovery of funds from a state body, adopted after coming in force the Law of Ukraine "On State Guarantees for the Execution of Court Decisions"), for which the state guarantees execution, is subject to execution by the treasury authorities. Accordingly, enforcement bodies are not involved in such enforcement. The above raises the question of how, in this case, the Register of Decisions, the execution of which is guaranteed by the state, (and this register is a component of the Automated System of Executive Proceedings) will get information about the court decision, the execution of which is guaranteed by the state, if the execution of such a decision is carried out by the Treasury body, and the bodies of enforcement of decisions do not participate in such enforcement?

Taking into account the above, it seems appropriate that the wording of the definition of the concept "Register of decisions, the execution of which is guaranteed by the state" in Clause 2 of Section I of the Regulation on the Automated System of Executive Proceedings, approved by the Order of the Ministry of Justice of Ukraine dated August 5, 2016 No. 2432/5, should be set out as follows: "The register of decisions, the implementation of which is guaranteed by the state, is a component of the System, which records the decisions, the implementation of which is guaranteed by the state, the inventory of debts under these decisions and their transfer to the Treasury body - for decisions, in the implementation of which enforcement bodies of decisions are involved." This proposal is substantiated in a scientific article as a summary of the research.

Keywords: executive proceedings, enforcement of decisions, Automated system of executive proceedings, Register of decisions, the execution of which is guaranteed by the state.

Постановка проблеми

Зі здійсненням фактичного повного та своєчасного примусового виконання рішення віднаходять реального захисту права, свободи, інтереси осіб. Про те, що процедура примусового виконання остаточного рішення має розглядатись в контексті права на справедливий суд, про яке йдеться у ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, наголошував Європейський суд з прав людини (надалі - Суд). Як приклад можна навести рішення Суду у таких справах: «Ромашов проти України» (заява № 67534/01) від 27 липня 2004 року [1], «Жовнер проти України» (заява № 56848/00) від 29 вересня 2004 року [2] та інші. Розвиток сучасних технологій обумовлює все більшу цифровізацію публічного управління, і процес примусового виконання рішень не є винятком. Яскравим тому прикладом є функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження (надалі - АСВП). Аналіз нормативно-правових актів, які регулюють застосування та функціонування АСВП свідчить, що ця система має складну структуру, що, з одного боку забезпечує високий рівень інформатизації цієї системи, а з іншого - породжує певні проблеми в цілісності та узгодженості структурних частин цієї системи. Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою є складовою частиною структури ЄСВП. Тож ефективність правового регулювання функціонування Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою напряму пов'язано з ефективністю АСВП, а, отже - і з ефективністю інформаційного забезпечення виконавчого провадження, що напряму впливає на рівень виконуваності рішень судів, інших органів й посадових осіб (надалі - рішень). Таким чином, дослідження питання підвищення ефективності правового регулювання функціонування Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, як складової частини Автоматизованої системи виконавчого провадження є актуальним та нагальним, спрямованим на вирішення прикладних питань, пов5язаних з виконанням рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання інформаційного забезпечення функціонування різних суб'єктів публічної адміністрації були предметом наукових пошуків С. М. Виганяйла, В. О. Єльцова та інших вчених. П. В. Макушев в своїх наукових працях приділяв увагу системам інформаційного забезпечення державної виконавчої служби України. Між тим, було б передчасно стверджувати, що всі питання правового регулювання інформаційного забезпечення виконавчого провадження є повністю науково осмисленими. Однією з тем у сфері інформаційного забезпечення виконавчого провадження, яка, як видається, потребує більш детального наукового вивчення, є тема функціонування Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, як складової частини АСВП, зокрема, в контексті підвищення ефективності правового регулювання функціонування цього реєстру.

Мета статті - виробити конкретні пропозиції щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, спрямовані на підвищення ефективності правового регулювання функціонування Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, як складової частини АСВП. Для досягнення вказаної мети, для вирішення в статті ставляться наступні задачі: аналіз наукових підходів до інформаційного забезпечення виконавчого провадження в цілому, та функціонування Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, як складової частини АСВП; аналіз нормативно-правового забезпечення цієї сфери суспільних відносин, а також критичне його осмислення.

Виклад основного матеріалу

Примусове виконання рішень здійснюється у виконавчому провадженні. Важливим елементом ефективності виконавчого провадження є його інформаційне забезпечення, чільне місце в якому посідає АСВП. Перш ніж перейти до наукового дослідження власне проблематики структури АСВП, варто звернути увагу на сутність інформаційного забезпечення виконавчого провадження. виконавчий казначейство суд

Під інформаційним забезпеченням можна розуміти сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі [3, с. 5]. Питання інформаційного забезпечення діяльності державної виконавчої служби було висвітлено в роботах П. В. Макушева. Так, вказаний вчений-юрист пропонує визначати інформаційне забезпечення діяльності державної виконавчої служби як частину управлінської діяльності з аналізу, планування і підготовки управлінських рішень, яка є неперервним процесом обробки та використання інформації про стан функціонування системи державної виконавчої служби, яка здійснюється за допомогою інформаційних засобів та методів, приводить до формуванням інформаційних фондів, спрямована на забезпечення належного функціонування системи державної виконавчої служби України [4, с. 73]. П. В. Макушев звертає увагу, що важливим елементом системи інформаційного забезпечення державної виконавчої служби є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень [4, с. 73]. Не заперечуючи значимості вказаного Єдиного державного реєстру, відзначимо, що нині він є архівною складовою частиною АСВП. Досить влучно охарактеризовано мету та суть інформаційного забезпечення В. О. Єльцовим. Цей науковець, досліджуючи проблематику сутності інформаційного забезпечення діяльності судів, влучно резюмував, що інформаційне забезпечення має за мету інформаційне обслуговування ухвалення процесуальних рішень, тобто це дії за поданням потрібної для судової діяльності інформації в необхідному місці на основі певних процедур із заданою періодичністю. Іншими словами, інформаційне забезпечення можна визначити як комплекс соціально- економічних, науково-технічних, управлінських заходів щодо створення інформаційного середовища для здійснення правосуддя. В інформаційне середовище забезпечення ухвалення процесуальних рішень входять джерела інформації, інформаційні ресурси, процедури обігу інформації і користувачі, тобто учасники судового процесу. Інформаційні ресурси, процедури обігу інформації і користувачі інформації (суб'єкти судового процесу) в сукупності утворюють інформаційну систему структури, що забезпечує організацію діяльності судів [5, с. 367]. Як видається, наведені умовиводи можна релевантно екстраполювати й на сферу примусового виконання рішень для того, щоб розуміти сутність інформаційного забезпечення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (надалі - Положення про АСВП), Автоматизована система виконавчого провадження - це комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Як видається, наведене можна визначати як цілі функціонування АСВП.

С. М. Виганяйло, розглядаючи інформаційні системи Міністерства юстиції України, в контексті єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України по напрямку виконавчого провадження відзначає такі: Єдиний реєстр приватних виконавців України; Автоматизована система виконавчого провадження; Єдиний Реєстр боржників [3, с. 10-11]. Не заперечуючи той факт, що й справді, й Єдиний реєстр приватних виконавців, й АСВП, й Єдиний реєстр боржників в Україні існують, було б передчасно ставити все наведене в один ряд, як мінімум тому, що це категорії різних порядків. На користь цього можна навести наступні аргументи.

По-перше, окремі реєстри, про які відзначає С. М. Виганяйло, є складовими АСВП. Наприклад, відповідно до п. 2 розділу І Положення про АСВП, Єдиний реєстр боржників є складовою АСВП, відповідно, вони співвідносяться як частина (Єдиний реєстр боржників) і ціле (АСВП).

По-друге, Єдиний реєстр приватних виконавців складовою частиною АСВП не є, що цілком зрозуміло, враховуючи цілі АСВП, про які згадувалось вище. Водночас, цілями формування Єдиного реєстру приватних виконавців є: 1) ведення у повному обсязі обліку приватних виконавців, а також виданих, переоформлених посвідчень приватних виконавців; 2) реалізація відповідно до вимог законодавства принципів доступності, гласності та відкритості інформації про приватних виконавців для заінтересованих користувачів (див. п. 3 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2431/5).

Враховуючи вказане, варто погодитись з П. В. Макушевим, який відзначає такі елементи системи інформаційного забезпечення діяльності державної виконавчої служби (як видається, то тут за аналогією можна було б вести мову і про інформаційне забезпечення діяльності приватних виконавців - курсив мій): 1) АСВП, яка включає в себе: Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, Єдиний реєстр боржників та Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою; 2) Єдиний реєстр приватних виконавців [6, с. 81-82]. Вказаний вчений-юрист до системи інформаційного забезпечення діяльності державних виконавців відносить й Електронну систему торгів [6, с. 82], з чим безперечно, варто погодитись, враховуючи широке застосування системи електронних торгів при примусовому виконанні рішень.

Цікавою особливістю структури АСВП є те, що до складу структури АСВП, відповідно до п. 2 розділу І Положення про АСВП, віднесено Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою - в цій складовій частині АСВП, відбувається облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу Казначейства. Щоб поглибитись в проблематику Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, варто зауважити наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено гарантування державою виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична, особа). З цього можна було б висунути гіпотезу, що в Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою, мають міститися дані про всі судові рішення, виконання за якими гарантується державою відповідно до приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Але ця гіпотеза спростовується наступними аргументами.

Зокрема, відповідно до приписів ч. 1 і 2 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», якщо потрібно виконати рішення суду про стягнення коштів, за яким боржником є державний орган, то стягувач за таким рішенням суду має звертатися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (таким органом є Державна казначейська служба України - див. п. 1 Положення про Державну казначейську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215. Надалі - Казначейство). І виконання рішення суду про стягнення коштів, за яким боржником за якими є державний орган, здійснюється саме Казначейством шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу (в межах відповідних бюджетних призначень), а якщо у державного органу- боржника за рішенням суду відсутні відповідні призначення - то Казначейство виконує таке рішення суду за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. За таких умов, виконавче провадження не відкривається. Казначейство не є органом примусового виконання рішень. Тут окреслюється ще і проблематика виконання рішень, за якими боржниками є суб'єкти, наведені в ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», як слушно підкреслила Г. З. Огнев'юк щодо того, що виконання судового рішення щодо майнової заборгованості держави перед особою поставлене в залежність від волі самого боржника - від того, чи передбачить держава кошти на покриття своїх боргів у поточному бюджетному періоді. Прийнята на виконання цього закону постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою» № 440 від 3 вересня 2014 р. хоч і забезпечує безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, передбачає погашення заборгованості в межах бюджетних асигнувань, встановлених на відповідний рік [7, с. 173].

Крім того, на часі згадати, що приписи п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) передбачають, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства. Відповідно, мова не йде ні про органи примусового виконання рішень, ні про виконавче провадження.

Слід звернути увагу, що Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440 [8] регулює питання обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, інвентаризації та погашення заборгованості саме за такими виконавчими документами та судовими рішеннями. В п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” йдеться що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Таким чином, певна категорія рішень суду (наприклад, рішення суду, за якими передбачається стягнення коштів з державного органу, ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”), за яким держава гарантує виконання, підлягає виконанню органами Казначейства. Відповідно, органи примусового виконання при такому виконанні не задіюються. Тож виникає питання, а яким чином, в такому разі, до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, (а вище йшлося, що цей реєстр є складовою частиною саме АСВП) потрапить інформація про рішення суду, виконання за яким гарантується державою, якщо виконання такого рішення здійснюється Казначейством, органи примусового виконання рішень в такому виконанні участі не беруть?

Тоді залишається висунути гіпотезу, що в Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою, як складовій АСВП, відображаються дані про рішення суду, виконання яких гарантується державою, за умови, що згідно законодавства, при їх виконанні задіяні органи примусового виконання рішень (наприклад, див. приписи ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» щодо виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи; приписи Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440). Ймовірно, саме така ідея закладалась у визначення поняття «Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою», яке наведено в п. 2 розділу І Положення про АСВП.

Як видається, більш точним було б наступне формулювання: «Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою, - складова частина Системи, в якій здійснюється облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу Казначейства - щодо рішень, при виконанні яких задіюються органи примусового виконання рішень». Тож видається доцільним викладення визначення поняття «Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою» в п. 2 розділу І Положення про АСВП саме в такій редакції.

Висновки

Належне інформаційне забезпечення примусового виконання рішень є вагомою складовою ефективності виконавчого провадження. Неостанню роль в цьому відіграє адекватне інформаційне наповнення АСВП, зокрема - його структурних елементів. Для вирішення питання про підвищення ефективності правового регулювання функціонування структурних частин АСВП, зокрема, Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, доцільним є внесення змін до п. 2 розділу І Положення про АСВП шляхом викладення поняття «Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою» в наступній редакції: «Реєстр рішень, виконання яких гарантується державою, - складова частина Системи, в якій здійснюється облік рішень, виконання яких гарантується державою, інвентаризація заборгованості за цими рішеннями та їх передача до органу Казначейства - щодо рішень, при виконанні яких задіюються органи примусового виконання рішень».

Література

1. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01) від 27 липня 2004 року. Міністерство юстиції України.

2. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жовнер проти України» (заява № 56848/00) від 29 вересня 2004 року. Міністерство юстиції України.

3. Виганяйло С. М. Інформаційне забезпечення професійної діяльності: навч. посіб. / С. М. Виганяйло. Харків : ХНУВС, 2021. 108 с.

4. Макушев П. В. Системи інформаційного забезпечення державної виконавчої служби України та персональні дані як їх складові. Право і суспільство. 2013. № 4. С. 70-76.

5. Єльцов В. О. Сутність інформаційного забезпечення діяльності судів / В. О. Єльцов // Форум права. 2010. № 4. С. 364-368.

6. Макушев П. В. Адміністративно-правовий статус державної виконавчої служби в Україні: проблеми вдосконалення. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 3. С. 79-85.

7. Огнев'юк Г. З. Обов'язковість рішення суду як складова принципу правової визначеності. Часопис Київського університету права. 2015. № 2. С. 171-175.

8. Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 440. Верховна Рада України. Законодавство України.

References

1. Rishenniya Evropeiskoho sudu z prav lyudunu u spravi “Romashov protu Ukrainy” (zayava № 67534/01) vid 27 lupnia 2004 roku [The Decision of European Court of Human Rights in the case “Romashov v. Ukraine” (application № 67534/01) from July, the 27-th, 2004]. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. The Ministry of Justice of Ukraine.

2. Rishenniya Evropeiskoho sudu z prav lyudunu u spravi “Zhovner protu Ukrainy” (zayava № 56848/00) vid 29 veresnia 2004 roku [The Decision of European Court of Human Rights in the case “Zhovner v. Ukraine” (application № 56848/00) from September, the 29-th, 2004]. Ministerstvo yustytsii Ukrainy. The Ministry of Justice of Ukraine.

3. Vyhaniaylo, S.M. (2021). Informatsiyne zabezpechennia profesiynoi diyalnosti [Informationprovision of professional Kharkiv : KhNUVS. [in Ukrainian].

4. Makushev, P.V. (2013). Sysytemy informatsiynoho zabezpechennia derzhavnoi vykonavchoi sluzhby Ukrainy ta personalni dani yak yih skladovi [Information support systems of the state executive service of Ukraine and personal data as their components]. Pravo i suspilstvo - Law and Society, 4, 70-76. [in Ukrainian].

5. Yeltsov,V.O. (2010). Sutnist informatsiynoho zabezpechennia diyalnosti sudiv [The essence of information provision of court activities]. Forum prava - Forum of Law.

6. Makushev, P.V. (2019). Administratyvno-pravovyi status derzhavnoi vykonavchoi sluzhby v Uktaini: poblemy vdoskonalennia [Administrative and legal status of the State Executive Service: the problems of improvement]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnih sprav - Scientific Bulletin o the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 3, 79-85. [in Ukrainian].

7. Ohneviuk, H.Z. (2015). Oboviyazkovist rishennia sudu yak skladova pruntsypu pravovoyi vyzhnachenosti [Obligatoriness of the court decision as the demand of the legal certainty]. Chasopys Kyivskoho universytetuprava - Law Review of Kyiv University of Law, 2, 171-175. [in Ukrainian].

8. Poriadok pohashennia zaborhovanosti za rishenniam sudu, vykonannia yakuh harantuyetsia derzhavoyu : zatverdzhenui postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 3 veresnia 2014 roku № 440 [The procedure for repaying debts based on court decisions, the implementation of which is guaranteed by the state, approved by the ruling of Cabinet of Ministers of Ukraine from Septamber, the 3-d 2014]. Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy. Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru