Правове регулювання евакуації населення з території активних бойових дії та тимчасово окупованих територій в умовах війни росії проти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання евакуації населення з території активних бойових дії та тимчасово окупованих територій в умовах війни росії проти України

Шапенко Людмила Олександрівна

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного і адміністративного права Юридичного факультету, Національний авіаційний університет

Ципан Анжела Сергіївна

здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня Юридичного факультету, Національний авіаційний університет

Анотація

Авторами статті розглянуто порядок проведення евакуації населення в умовах воєнного стану та відповідальності за порушення правил в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Основна мета наукової роботи спрямована на визначення особливостей правового регулювання евакуації населення з території активних бойових дій та тимчасово окупованих територій в умовах війни Росії проти України.

В ході наукового пошуку аналізуються види евакуації, порядок її проведення та нормативно-правові акти, що регулюють дані питання. У статті досліджуються питання про те, чи є евакуація обов'язковою, хто підпадає під евакуацію в примусовому порядку та чи можна відмовитися від евакуації. Також визначається, які дії вважаються порушенням законодавства при порушенні порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, а також види юридичної відповідальності, що можуть бути застосовані до порушників. Загалом, наукова стаття дає докладний аналіз та рекомендації щодо відповідальності за порушення правил в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї, перетинання державного кордону в умовах необхідності здійснення евакуації населення із зони бойових дій, що можуть бути корисні для вчених, правників та осіб, які працюють в цій сфері.

В результаті визначено, що в умовах сьогодення ні адміністративна, ні кримінальна відповідальність до громадян, які виїжджали через тимчасово окуповані території, порушуючи при цьому порядок перетину державного кордону з метою евакуації, не повинні застосовуватися. Проте для усунення колізій та суперечностей у застосуванні норм КК України в аспекті притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку в'їзду на тимчасового окуповану територію України та виїзду з неї, а також незаконного перетинання державного кордону логічним вбачається доповнити ст. 332-1 приміткою такого змісту: «ст.ст. 332-1, 332-2 не застосовуються до осіб, які знаходились в окупації».

Ключові слова: евакуація, тимчасово окупована територія, перетинання державного кордону, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність.

Abstract

Shapenko Liudmyla Oleksandrovna PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Constitutional and Administrative Law of the Law Faculty, National Aviation University

Tsypan Anzhela Serhiivna Applicant for higher education of the first (bachelor's) level of the Law Faculty, National Aviation University

LEGAL REGULATION OF EVACUATION OF POPULATION FROM THE TERRITORY OF ACTIVE HOSTILITIES AND TEMPORARILY OCCUPIED TERRITORIES IN THE CONDITIONS OF RUSSIA'S WAR AGAINST UKRAINE

The authors of the article considered the procedure for evacuating the population under martial law and responsibility for violating the rules for entering and leaving the temporarily occupied territory of Ukraine during a full-scale invasion of the Russian Federation in Ukraine. The main purpose of the scientific work is aimed at determining the features of the legal regulation of the evacuation of the population from the territory of active hostilities and temporarily occupied territories in the conditions of Russia's war against Ukraine.

The research analyzes the types of evacuation, the procedure for its implementation, and the legal acts regulating these issues. The article examines whether evacuation is mandatory, who is subject to evacuation under the compulsory procedure, and whether it is possible to refuse evacuation. The article also defines what actions are considered to be a violation of the law in case of violation of the procedure for entering and leaving the temporarily occupied territory of Ukraine, as well as the types of legal liability that may be applied to violators. In general, the article provides a detailed analysis and recommendations on liability for violation of the rules of entry into and exit from the temporarily occupied territory and crossing the state border in the context of the need to evacuate the population from the combat zone, which may be useful for scholars, lawyers and persons working in this area.

As a result, it was determined that neither administrative nor criminal liability should be applied to citizens who left through the temporarily occupied territories, violating the procedure for crossing the state border for the purpose of evacuation. However, in order to eliminate conflicts and contradictions in the application of the provisions of the Criminal Code of Ukraine in terms of criminal liability for violation of the procedure for entering and leaving the temporarily occupied territory of Ukraine, as well as illegal crossing of the state border, it seems logical to supplement Art. 332-1 with a note as follows: "Articles 332-1, 332-2 do not apply to persons who were under occupation".

Keywords: evacuation, temporarily occupied territory, crossing the state border, administrative responsibility, criminal liability.

Постановка проблеми

правовий евакуація населення війна

З огляду на те, що з 2014 року частину території України, а саме Крим та частину Донецької і Луганської областей тимчасово окуповано, стало актуальним питання евакуації людей, що перебувають на цих територіях. Ще більш актуальним це питання постало у 2022 році під час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Протягом перших днів наступу було захоплено значні території, включаючи Приазов'я від Херсона до Маріуполя та Василівки, північні райони Київщини, Луганщини, Харківщини та Чернігівщини, майже всю Сумщину. Крім того, ворожі війська атакували та обстрілювали Київ, Харків, Чернігів, Суми, що створило загрозу їх оточення. У перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року, російська армія перейшла адміністративний кордон Херсонської області з анексованим Кримом та розпочала окупацію регіону. У перші дні вторгнення російські війська захопили Генічеський, Скадовський та Каховський райони. У березні під окупацією опинилася вся Херсонська область, частина Запорізької, Київської, Житомирської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Луганської та Донецької областей [1].

В рамках здійснення заходів правового режиму воєнного стану скоординовані дії влади, підтримка міжнародних гуманітарних організацій забезпечують своєчасне проведення евакуації населення з підконтрольних територій України. Проте евакуація з територій, на які не поширюється фактичний контроль української влади внаслідок її окупації Росією, здебільшого ускладнена або взагалі неможлива. В цій ситуації громадяни змушені самотужки забезпечувати свою безпеку та організовувати власний порятунок всіма можливими способами, в тому числі і шляхом порушення порядку перетину державного кордону та порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію і виїзду з неї. Тож в умовах дії правового режиму воєнного стану, який із 24 лютого 2022 року запроваджено по всій території України, досить актуальними є питання правового регулювання евакуації населення з території активних бойових дій та тимчасово окупованих територій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Протягом останніх років вчені неодноразово зверталися до проблеми проведення евакуації населення та незаконного в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Серед вітчизняних правознавців, які присвятили цьому питанню свої праці, слід відмітити О.І. Ляшевську, Я.В. Змагу, Ю.О. Данилевську, А.А. Нікітіна, В.Г. Деркач, О.О. Сподинського, М.В. Коваленка та ін. Зокрема науковцями приділена увага проблемам правового забезпечення правового режиму воєнного стану. Проте питання особливостей порядку евакуації населення в умовах дії правового режиму воєнного стану та його правового забезпечення на науковому рівні поки залишаються малодослідженими.

Метою статті є визначення особливостей правового регулювання евакуації населення з території активних бойових дій та тимчасово окупованих територій в умовах війни Росії проти України.

Виклад основного матеріалу

Термін «евакуація» латинського походження і у перекладі означає спорожнювати. Евакуація - це організоване вивезення людей, підприємств, установ та різних матеріальних цінностей з небезпечної місцевості під час війни, стихійного лиха та інше [2, с.335]. На законодавчому рівні термін «евакуація» дещо деталізовано та являє собою організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення [3]. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють права громадян під час проведення евакуації, план дій під час евакуації та органи, які уповноважені приймати рішення про такі дії є: Кодекс цивільного захисту України, Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, в умовах воєнного стану» тощо.

Під час збройної агресії на територіях, де ведуться активні бойові дії постає питання про евакуацію. Шляхи евакуації можуть бути різними, зокрема: евакуація на підконтрольну Україні територію та фактична евакуація через тимчасово окуповані території. Евакуація на підконтрольну Україні територію поділяється на різні види. Так, відповідно до ст. 33 Кодексу цивільного захисту України розрізняють такі види евакуації [3]:

1) обов'язкова. У цьому випадку людей евакуюють з районів, де можливі бойові дії, до безпечних районів. В межах даного виду евакуації виокремлюється примусова евакуація, яка станом на сьогодні стосується вивезення неповнолітніх дітей із зони бойових дій. Відповідно до п. 3 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій обов'язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника [4]. Варто зазначити, що лише у серпні 2022 року в рамках обов'язкової евакуації з Донецької області було евакуйовано 10 тисяч людей, з яких третина - діти [5]. Слід наголосити, що евакуація є обов'язковою, але не примусовою для решти осіб, за винятком вищевказаних (дітей та їх представників). Як зазначила Віцепрем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук: «Не йдеться про відбирання дітей у батьків. Не йдеться про застосування фізичного примусу. Але юридична особливість примусової евакуації дітей полягає в тому, що принаймні один з батьків не має права відмовитись від евакуації й має супроводжувати дитину під час евакуації. Також слід пам'ятати про статтю 166 Кримінального кодексу України, згідно з якою батьків може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за свідоме піддання дитини фізичній небезпеці» [6]. Така примусова евакуація дітей слугує додатковим інструментом в межах обов'язкової евакуації, за допомогою якого можна більш дієво забезпечити захист прав дітей в умовах воєнного стану;

2) загальна або часткова. Згідно з п. 4 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій загальна евакуація населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухо- та пожежонебезпечних об'єктах Збройних Сил та/або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також суб'єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти [4]. Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю населення - додатково транспортні засоби суб'єктів господарювання та громадян. Часткова евакуація населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Питання про такі види евакуації особливо гостро постали після підриву Каховської гідроелекростанції, що спричинило значні руйнування, підтоплення та необхідність рятування населення з близько 80 населених пунктів. Проте для понад 25 тис. людей забезпечення проведення евакуаційних заходів було неможливим у зв'язку з перебуванням їх на тимчасово непідконтрольній Україні території [7]. Ситуація на Запорізькій атомній електростанції, в свою чергу, також зумовила необхідність прийняття рішення про організацію евакуаційних заходів у місті Запоріжжі у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру і відповідно затвердження порядку здійснення евакуаційних заходів, зокрема проведення загальної чи часткової евакуації [8], в якому визначено питання організації проведення евакуації, завдання та функції органів з евакуації, планування евакуації населення, а також особливості проведення евакуації населення у воєнний час;

3) тимчасова або безповоротна. Тимчасова евакуація застосовується, як правило, при незначній та тимчасовій загрозі (наприклад, підйому рівня води, хімічній аварії на віддаленості тощо). Безповоротна евакуація населення відбувається за надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру і зазвичай має загальний обов'язковий характер.

Відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій рішення про проведення евакуації може бути прийнятим на державному (Кабінет Міністрів України), регіональному (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації), місцевому (районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування) рівнях та на рівні конкретного суб'єкта господарювання безпосередньо його керівником [4]. Проте, введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зумовило потребу у створенні спеціального органу виконавчої влади - Координаційного штабу з питань проведення обов'язкової евакуації населення в умовах воєнного стану (далі - Координаційний штаб), основною метою якого є сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, та громадських об'єднань з питань організації та проведення обов'язкової евакуації населення. Відповідно до Положення про Координаційний штаб з питань проведення обов'язкової евакуації населення в умовах воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 22 липня 2022 року, Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, завданнями якого є:

1) сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, та громадських об'єднань з питань організації та проведення евакуації;

2) визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань, що виникають під час евакуації [9].

Відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій до органів з евакуації належать: комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації. Зокрема комісії з питань евакуації відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей [4]. Як правило, комісія складається з представника ДСНС та представника місцевої влади, які здійснюють необхідні заходи для забезпечення своєчасної евакуації та доставлення до безпечних регіонів. Варто наголосити, що евакуація є обов'язковою, але непримусовою. У випадку, якщо людина з причин здоров'я або інших причин не бажає від'їжджати, вона повинна подати заяву про відмову, в якій зазначається, що людина особисто несе відповідальність за наслідки відмови. У разі, якщо людина не бажає складати заяву про відмову, то уповноважені органи можуть скласти акт про відмову самостійно. За відмову від евакуації не передбачено жодних покарань (за виключенням обов'язкової примусової евакуації неповнолітніх дітей), адже кожна людина самостійно приймає рішення та несе відповідальність за своє життя.

Незважаючи на неодноразові перешкоджання з боку РФ у проведенні евакуації цивільного населення та матеріальних і культурних цінностей, українській владі вдалося евакуювати сотні тисяч цивільних громадян із зон активних бойових дій, підтоплених територій в результаті катастрофи на Каховській гідроелектростанції та інших територій, де може існувати небезпека для життя і здоров'я цивільного населення в умовах воєнного стану. Проте вкрай складно провести евакуацію тих громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. І тому ще одним шляхом евакуації, до якого вдаються громадяни, є перетин таких тимчасово окупованих територій і виїзд через треті країни. Закони України чи інші нормативно-правові акти не забороняють даний вид фактичної евакуації населення. Проте, в такий спосіб евакуація досить часто відбувається з порушенням перетину державного кордону України (АР Крим, Донецької, Луганської, Запорізької та Харківської областей, які межують з Росією), а також з порушенням Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Нормативними документами, які визначають порядок перетину державного кордону України, є Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 з відповідними змінами від 13 червня 2023 року. На даний час в законодавстві України визначено перелік осіб, яким дозволено перетинати державний кордон, проте чіткого переліку щодо заборони це робити немає. Тому варто звернути увагу на ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яка регламентує тимчасові обмеження прав громадянин України на виїзд з України у випадках, коли: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю; стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон; він засуджений за вчинення кримінального правопорушення; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом; він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції; він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги [10]. Цей Закон є чинним та застосовується до всіх громадян України, але станом на сьогодні Україна не контролює вищезазначені кордони, що межують з Росією і не може відслідкувати всіх, хто проходив російську митницю або кого вивезли примусово. У таких людей стоїть відмітка у паспорті про перетин кордону з Росією, але немає примітки з боку Державної прикордонної служби України.

Крім цього, на тимчасово окупованих територіях до початку масштабної збройної агресії Росії розташовувалися пункти пропуску як з боку України, так і з боку Росії. Зрозуміло, що внаслідок анексії Криму та частин Луганської і Донецької областей у 2014 році Державна прикордонна Служба України була вимушена покинути анексовану територію, тому впровадженим стало таке поняття, як «контрольно-пропускні пункти». Контрольно-пропускний пункт (далі - КПП) є місцем, де здійснюється контроль проходження (перетину) та пропуск на вхід на територію об'єктів, що підлягають охороні (наприклад, військові частини, установи, державні закриті зони) [11].

Необхідно пам'ятати про Порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Частина областей України була окупована Російською Федерацією ще з 2014 року і відповідно до українського законодавства перетин кордону з тимчасово окупованої території можливий тільки через КПП (ст. 3 Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї). На даний час українські КПП не працюють. Тому, фактично, громадяни України, які на власний страх і ризик, виїжджають через тимчасово окуповані території порушують законодавство України і повинні б бути притягнені до юридичної відповідальності. Адже згідно законодавства України за порушення порядку перетину державного кордону та порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України і виїзду з неї передбачено не лише адміністративну, а й кримінальну відповідальність.

Проте в країні війна і люди рятуються всіма можливими способами, в тому числі здійснюючи перетин державного кордону навіть з порушеннями відповідних правил. Враховуючи це, представництвом Президента України в АР Крим було опубліковано рекомендації для українців, які мають намір виїхати за кордон або на територію, що контролюється ЗСУ через Крим. На підставі отриманих запитів від українських громадян щодо виїзду з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на підконтрольну урядові територію України або за кордон, Представництво надало роз'яснення стосовно притягнення до відповідальності за виїзд з тимчасово окупованого Криму з порушенням державного кордону України (виїзд через РФ). Мова йде про те, що з початком нового етапу збройної агресії РФ на території України 24 лютого 2022 року функціонування КПП блоковане і частина Херсонщини знаходиться під окупацією, де також ведуться бойові дії. Крім того, на період дії на території України карантину через COVID-2019 не застосовувалися адміністративні стягнення та заходи впливу за адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку виїзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї з підстав гуманітарного характеру [12]. Тож, виїзд з окупованого Криму через Російську Федерацію в разі фактичної евакуації з півострова не є порушенням правил перетинання державного кордону України, оскільки відбувається вимушене перетинання державного кордону, вчинене у стані крайньої необхідності.

Узагальнюючи, слід відмітити, що адміністративна відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї (якщо такі порушення настали з підстав гуманітарного характеру) не застосовується відразу з декількох правових підстав:

1) вимушене перетинання кордону, вчинене у стані крайньої необхідності, що виключає адміністративну відповідальність згідно зі ст. 18 КУпАП;

2) тимчасова окупацію регіону;

3) карантинні обмеження через COVID-19, дія яких припинена з 01 липня 2023 року;

4) період блокування діяльності контрольних пунктів в'їзду-виїзду.

Щодо кримінальної відповідальності за перетин державного кордону з тимчасово окупованої території під час повномасштабного вторгнення РФ, то в Особливій частині Кримінального Кодексу України (далі - КК України) даному правопорушенню присвячено 2 норми:

1) ст. 332-1 КК України: порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави;

2) ст. 332-2 КК України: перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в'їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості [13].

Безпосереднім об'єктом злочинів є встановлений порядок перетинання державного кордону України. Додатковими об'єктами можуть бути життя та здоров'я людей, їхня свобода, авторитет держави. Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332-1 КК України полягає у вчиненні активної дії - порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332-2 КК України полягає також у вчиненні активного діяння - перетинання державного кордону України. Суб'єктивна сторона кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 332-1, 332-2 КК України виражається виною у формі умислу. Варто наголосити, що при евакуації з території, яка є окупованою чи де ведуться активні бойові дії, у суб'єктів не виникає умисел на заподіяння шкоди інтересам держави. Отже, у даному випадку немає складу кримінального правопорушення у зв'язку з відсутністю суб'єктивної сторони.

З іншого боку варто розглянути кримінальну відповідальність за обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння. Відповідно до ст. 39 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності [13]. Таким правом особа може скористатися лише в тому випадку, якщо в даній обстановці заподіяння шкоди є вимушеним, крайнім, останнім засобом усунення небезпеки. Можна стверджувати, що в ситуації крайньої необхідності виникає конфлікт між двома правоохоронюваними інтересами: з одного боку правоохоронюваному інтересу безпосередньо загрожує небезпека, а з іншого - особа знаходиться в такому становищі, при якому єдиним засобом усунення цієї небезпеки є заподіяння шкоди так само правоохоронюваним інтересам, тобто відбувається зіткнення «права з правом». Стан крайньої необхідності виникає за наявності відповідної підстави, яка характеризується двома елементами: небезпекою, що безпосередньо загрожує правоохоронюваним інтересам особи, суспільства або держави; обстановкою, що свідчить про неможливість усунення цієї небезпеки іншими засобами, крім заподіяння шкоди таким же правоохоронюваним інтересам [14, с. 155-157]. В даному випадку перший елемент - це негативні наслідки політичного, економічного та соціального характеру, які настають у результаті неконтрольованої міграції. Переправлення через державний кордон України - це дії, спрямовані на переведення, перевезення тощо осіб через умовну лінію, яка визначає межі території України. При цьому всі дії організатора, керівника такого переправлення або особи, яка сприяє йому, можуть бути повністю виконані ще до того, як особи, яких вони переправляють через державний кордон України, перетнули його [15]. Другий елемент - це війна та окупація території України. Тобто, заподіяння шкоди є єдиним можливим засобом захисту від такої небезпеки. І єдиним засобом захисту (збереження життя) - це виїзд через окуповані території.

Для усунення колізій та суперечностей у застосуванні норм КК України в аспекті притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку в'їзду на тимчасового окуповану територію України та виїзду з неї, а також незаконного перетинання державного кордону логічним вбачається доповнити ст. 332-1 приміткою такого змісту: «ст.ст. 332-1, 332-2 не застосовуються до осіб, які знаходились в окупації».

Висновки

Евакуація є організованим виведенням або вивезенням населення, підприємств, установ та різних матеріальних і культурних цінностей з небезпечної місцевості під час війни, стихійного лиха, іншої надзвичайної ситуації. Евакуація може бути обов'язковою, загальною або частковою, тимчасовою або безповоротною. В умовах дії правового режиму воєнного стану слід виокремити ще одну класифікацію евакуації: із зони бойових дій на підконтрольну Україні територію та виїзд через тимчасово окуповані території, де розташовані російські пункти пропуску.

В умовах сьогодення ні адміністративна, ні кримінальна відповідальність до громадян, які виїжджали через тимчасово окуповані території, порушуючи при цьому порядок перетину державного кордону з метою евакуації, не повинні застосовуватися. Проте для уникнення суперечностей у застосуванні норм КК України щодо притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку в'їзду на тимчасового окуповану територію України та виїзду з неї, а також незаконного перетинання державного кордону необхідно внести відповідні доповнення до ст.ст. 332-1, 332-2 КК України з урахуванням умов окупації.

Література:

1. Херсонська ОДА повідомила про окупацію частини Херсонщини. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.dw.com/uk/rosiiska-armiia-okupuvala-chastynu- khersonskoi-oblasti-ukrainy-khoda/a-60903338.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. 5-те вид. - Київ. Ірпінь: Перун, 2005. - 1728с.

3. Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02 жовтн. 2012 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5403-17#Text.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій». [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text.

5. Коломієць В. Як відбувається обов'язкова евакуація та чи може вона стати примусовою [Електронний ресурс] / В. Коломієць. - Режим доступу: https://hromadske.ua/ posts/yak-vidbuvayetsya-obovyazkova-evakuaciya-ta-chi-mozhe-vona-stati-primusovoyu.

6. Примусова евакуація дітей: про фізичний примус не йдеться, але відмовитись від евакуації не можна - Верещук [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://sud.ua/uk/ new s/ukraine/264124-prinuditelnaya-evakuatsiya-detey-o-fizicheskom-prinuzhdenii-rech-ne-idet- no-otkazatsya-ot-evakuatsii-nelzya-vereschuk.

7. Стасюк А. Підрив Каховської ГЕС: скільки людей треба евакуювати, які екологічні наслідки та що буде з ЗАЕС [Електронний ресурс] /А. Стасюк. - Режим доступу: https://suspilne.media/499075-pidriv-kahovskoi-ges-skilki-ludej-treba-evakuuvati-aki-ekologicni- naslidki-ta-so-bude-z-zaes/.

8. Рішення Запорізької міської ради «Про організацію евакуаційних заходів у місті Запоріжжі у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру» № 309 від 28 квітн. 2023 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1gv3njcsb85e180beij 1irf6l1a.pdf.

9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного штабу з питань проведення обов'язкової евакуації населення в умовах воєнного стану». № 854 від 22 липн. 2022 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/854-2022-%D0%BF#Text.

10. Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-XII від 21 січн. 1994 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3857-12#Text.

11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю». № 751 від 18 серпня 2010 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010- %D0%BF#Text.

12. Представництво Президента України в АР Крим підготувало рекомендації для українців, що змушені чи хочуть виїхати з окупованого Криму за кордон чи на підконтрольну ЗСУ територію [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://m.facebook.com/ppu.gov.ua/posts/351841903656508/.

13. Кримінальний кодекс України № 2341-ІІІ від 05 квітн. 2001 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

14. Тацій В., Пшонка В., Борисов В., Тютюгін В. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у двох томах. Том 1: Загальна частина / В. Тацій, В. Пшонка, В. Борисов. - Харків: Право, 2013. - 376 с.

15. Науково-практичний коментар від 25.07.2015. «Науково-практичний коментар до статті 332 Кримінального кодексу України» [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://ips.ligazakon.net/document/KK004851.

References:

1. Sait mediakompanii DW [DW MEDIA COMPANY website]. www.dw.com/uk/. Retrieved from https://www.dw.com/uk/rosiiska-armiia-okupuvala-chastynu-khersonskoi-oblasti-ukrainy- khoda/a-60903338 [in Ukrainian].

2. Busel V. T. (Eds). (2005) Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great explanatory dictionary of the modern Ukrainian language], Kyiv. Irpin: Perun. [in Ukrainian].

3. Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy [Code of Civil Protection of Ukraine]. zakon.rada,gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text [in Ukrainian].

4. Sait Ofitsiinoho portalu Verkhovnoi Rady Ukrainy [site of the Official Portal of the Verkhovna Rada of Ukraine]. zakon.rada,gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/841-2013-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

5.Sait «Hromadske telebachennia» [site «public television»]. https://hromadske.ua/. Retrieved from https://hromadske.ua/posts/yak-vidbuvayetsya-obovyazkova-evakuaciya-ta-chi- mozhe-vona-stati-primusovoyu [in Ukrainian].

6. Sait hazety «Sudovo-yurydychna hazeta v Ukraini» [site of the newspaper «Judicial and Legal Newspaper in Ukraine»]. https://sud.ua. Retrieved from https://sud.ua/uk/news/ukraine/ 264124-prinuditelnaya-evakuatsiya-detey-o-fizicheskom-prinuzhdenii-rech-ne-idet-no-otkazatsya- ot-evakuatsii-nelzya-vereschuk [in Ukrainian].

7. Sait Natsionalnoi suspilnoi teleradiokompanii Ukrainy [site of the National Public Broadcasting Company of Ukraine]. https://suspilne.media/. Retrieved from https://suspilne.media/ 499075-pidriv-kahovskoi-ges-skilki-ludej-treba-evakuuvati-aki-ekologicni-naslidki-ta-so-bude- z-zaes/ [in Ukrainian].

8. Sait Zaporizkoi viiskovoi administratsii [Zaporozhye Military Administration site]. zoda.gov.ua/. Retrieved from https://zp.gov.ua/upload/content/o_1gv3njcsb85e180 beij1irf6l1a.pdf [in Ukrainian].

9. Sait Ofitsiinoho portalu Verkhovnoi Rady Ukrainy [site of the Official Portal of the Verkhovna Rada of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/854-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrainy «Pro poriadok vyizdu z Ukrainy i vizdu v Ukrainu hromadian Ukrainy» [Law of Ukraine «On the procedure for departure from Ukraine and entry into Ukraine of citizens of Ukraine»]. https://www.rada.gov.ua/. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 3857-12#Text [in Ukrainian].

11. Postanova KMU №751 «Pro zatverdzhennia Polozhennia pro punkty propusku cherez derzhavnyi kordon ta punkty kontroliu» [Resolution of the Cabinet of Ministers №751 «On the approval of the Regulation on checkpoints across the state border and checkpoints»]. zakon.rada.gov.ua/. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/751-2010-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

12. Ofitsiinyi akaunt Predstavnytstva Prezydenta Ukrainy v AR Krym u Feisbuk [The official Facebook account of the Representation of the President of Ukraine in Crimea in Facebook]. m.facebook.com/ppu.gov.ua. Retrieved from https://mfacebook.com/ppu.gov.ua/ posts/351841903656508/ [in Ukrainian].

13. Kryminalnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy № 2341-III [Criminal code of Ukraine, № 2341-III], zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 [in Ukrainian].

14. Tatsii V., Pshonka V., Borysov V., Tiutiuhin V. (2013). Kryminalnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar: u dvokh tomakh. Tom 1: Zahalna chastyna. [Criminal code of Ukraine. Scientific and practical commentary: in two volumes. Volume 1: General part]. Kharkiv, Pravo [in Ukrainian].

15. Naukovo-praktychnyi komentar do statti 332 Kryminalnoho kodeksu Ukrainy [Scientific and practical commentary on Article 332 of the Criminal Code of Ukraine]. ips.ligazakon.net. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/KK004851 [in Ukrainian]. Размещено на Allbest.ru