Ціннісне наповнення актів первинного права Європейського Союзу: історичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука

Ціннісне наповнення актів первинного права Європейського Союзу: історичний аспект

Левдер Андрій Іванович,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри історії факультету географії, історії та туризму

Анотація

Фундаментальне завдання української держави набути повноправне членство у Європейському Союзі зумовлює, серед іншого, особливий дослідницький інтерес до аксіологічного аспекту історії становлення європейського інтеграційного об'єднання. Зокрема, привертає увагу питання фактичного відображення ціннісної складової ідейного фундаменту Європейського Союзу в його засадничих документах.

Зважаючи на вказане, метою дослідження є аналіз ціннісного наповнення актів первинного права Європейського Союзу. Мета визначила такі завдання: 1) окреслити зміст європейських цінностей; 2) встановити кореляцію етапів формування ЄС і пов'язаних з цим засадничих документів; (3) здійснити фіксацію ціннісного наповнення відповідних актів.

У представленій роботі показано, що цінності здатні виконувати особливі соціальні функції, в тому числі виступати каталізаторами інтеграційних процесів. Встановлено, що усі засновницькі договори, якими супроводжувалося формування європейського інтеграційного об'єднання, містять аксіологічну складову. Констатується її перманентне посилення й максимальне вираження у документах, що пов'язані із заснуванням власне Європейського Союзу - передусім у Договорі про Європейський Союз. Здійснений контент-аналіз цього та інших актів первинного права ЄС доводить, що для Євросоюзу цінності є практичним керівництвом до дії, тобто виконують термінальну й інструментальну функції. Спираючись на положення засновницьких договорів доводиться надзвичайне серйозне ставлення інститутів ЄС до європейських цінностей і їхнього захисту упродовж усієї історії об'єднання.

В роботі обстоюється позиція, що дослідження аксіологічного аспекту історії становлення європейського інтеграційного об'єднання сприятиме глибшому розумінню власне феномену європейських цінностей, їхнього значення для розбудови європейської спільності, що має особливе значення для успішної реалізації євроінтеграційних прагнень України.

Ключові слова: Європейський Союз, історія ЄС, право ЄС, європейські цінності.

Abstract

Levder Andriy Ivanovich Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of History, Faculty of Geography, History and Tourism of Academician Stepan Demianchuk, International University of Economics and Humanities

Value content of acts of primary law of the European Union: historical aspect

The fundamental task of the Ukrainian state to acquire full membership in the European Union. It causes, among other things, a special research interest in the axiological aspect of the history of the European integration association formation. In particular, the question of actual reflection of the value component of the ideological foundation of the European Union in its basic documents attracts attention.

The presented work shows that values are capable to perform special social functions, including acting as catalysts of integration processes. It was stated that all founding treaties, which accompanied the formation of the European integration association, contain an axiological component. Its permanent strengthening and maximum expression in the documents related to the European Union founding itself is noted - primarily in the Treaty on the European Union. The carried out contentanalysis of this and other acts of primary European Union law proves that for the European Union, values are a practical guide to action, that is, they perform terminal and instrumental functions. Based on the provisions of the founding treaties, the extremely serious attitude of the European Union institutions to European values and their protection throughout the entire history of the union is proven.

The paper defends the position that the study of the history axiological aspect of the European integration association formation will contribute to a deeper understanding of the phenomenon of European values itself, their importance for the European community development which is of particular importance for the successful implementation of Ukraine's European integration aspirations.

Keywords: European Union, history of the European Union, European Union law, European values.

Основна частина

Постановка проблеми. У червні 2022 року, у розпал повномасштабної агресії рф проти української держави, Європейська Комісія оприлюднила офіційну позицію щодо заявки України на членство у Європейському Союзі, яку Президент України Володимир Зеленський подав 28 лютого 2022 року. Апелюючи до змісту Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони [1], експерти Єврокомісії констатували значний обсяг роботи, що її здійснила Україна у межах реалізації вказаної угоди і на підтвердження волі до інтеграції в ЄС. Зрештою, Єврокомісія позитивно оцінила заявку України, що фіналізувалося рішенням Європейської Ради надати Україні офіційний статус кандидата на членство у Євросоюзі.

Показовим при цьому є одне із формулювань, яким супроводжувалося відповідне рішення: «Україна є європейською державою, яка підтвердила свою відданість цінностям, на яких базується Європейський Союз. Тому Комісія рекомендує Раді надати Україні перспективу стати членом Європейського Союзу» [2, с. 20]. Звертаємо увагу на це формулювання, оскільки воно яскраво підтверджує важливість для європейської ідентифікації не лише політичних й економічних маркерів, але й ціннісної спільності. Окреслений підхід має принципове значення, оскільки теза про важливість європейських цінностей, їх засадничий характер для європейського інтеграційного об'єднання й орієнтирний характер для тих держав, які прагнуть членства в ЄС, у різних варіаціях лунає з вуст лідерів Євросоюзу практично весь час його існування. Прикметно, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, перебуваючи в лютому 2023 року у Києві на саміті Україна-ЄС й окреслюючи перспективу євроінтеграції України окремо наголосила, що «Україна стала центром нашого континенту, місцем, де ви відстоюєте європейські цінності» [3]. Отож тема цінностей для європейців є однією з фундаментальних.

Своєю чергою, це зумовлює особливий дослідницький інтерес до аксіологічного аспекту історії становлення європейського інтеграційного об'єднання. Зокрема, привертає увагу питання фактичного відображення ціннісної складової ідейного фундаменту Європейського Союзу в його засадничих документах. З практичної точки зору, відповідне дослідження сприятиме глибшому розумінню власне феномену європейських цінностей, їхнього значення для розбудови європейської спільності, а також орієнтуватиме українських провідників (рушіїв) євроінтеграції щодо термінальних й інструментальних цінностей (у термінах Мілтона Рокича) як основи успішної євроінтеграції України.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. Порушені нами питання пов'язані з вивченням дослідницьких матеріалів щодо історії становлення Європейського Союзу. Передусім відзначимо їхній значний обсяг, що певною мірою ускладнює забезпечення повноти аналізу усіх досліджень і публікацій з відповідної проблематики. Отож, згадані нами надалі дослідження радше ілюструватимуть ті напрямки наукової уваги, що є найбільш виразними в історичних розвідках щодо європейського інтеграційного об'єднання.

Зокрема, необхідно відзначити низку фундаментальних робіт, що присвячені європейському інтеграційному процесу, зокрема: 1) нариси історії Європейського Союзу Ф. Тоді, в яких запропоновано хронологію політичної історії європейської інтеграції й окреслено головні історичні, економічні та політичні етапи розвитку Європейського Союзу [4]; 2) працю наукового колективу Національної академії правових наук України, де проаналізовано передумови появи Євросоюзу у контексті реалізації історичної ідеї європейської інтеграції [5]; 3) комплексне дослідження міжнародної групи науковців на чолі з Йоганном Арнасоном, в якому розглянуто історичні, геополітичні та кон'юнктурні аспекти європейської інтеграції, її поточні труднощі та майбутні перспективи [6]; аналіз експертів Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо геополітичного позиціонування Європейського Союзу, його історично й сучасної ролі у процесах європейської інтеграції й політичної трансформації країн Європейського континенту [7].

На окрему увагу заслуговують дослідження, що присвячені різним аспектам становлення європейського інтеграційного об'єднання й набуття ним статусу найуспішнішого інтеграційного проєкту сучасності. Зокрема, процес інтеграції і розширення європейського об'єднання з еволюційної точки зору розглядає Ю. Палагнюк [8]; теоретичні засади європейської інтеграції узагальнила О. Трегуб [9]; правові основи інтеграції до ЄС проаналізував І. Яковюк [10]; філософсько-правові основи формування правової системи Європейського Союзу представлені у дослідженні А. Матвійчука і В. Микульця [11]. Крім того, необхідно наголосити, що для нашого дослідження мають важливе значення напрацювання щодо розуміння:

1) історичних передумов виникнення ідеї Євросоюзу та його правої регламентації [12]; 2) інституційної основи європейської інтеграції [13]; кореляції інтеграційних процесів і характеру державного управління, а також зв'язку управлінської політики й суспільних цінностей [14]; змісту цінностей об'єднаної Європи [15].

Разом з тим, опрацьований нами матеріал надає підстави стверджувати, що в історичних дослідженнях виникнення й становлення європейського інтеграційного об'єднання не надається спеціальної уваги ціннісним аспектам його засадничих документів як і відсутні спеціальні дослідження ціннісної складової ідейного фундаменту Європейського Союзу.

Метою статті є аналіз ціннісного наповнення актів первинного права Європейського Союзу, що передбачає (1) визначення змісту європейських цінностей, (2) встановлення кореляції етапів формування ЄС і пов'язаних з цим засадничих документів, що мають статус актів первинного права Євросоюзу, (3) фіксація й узагальнення ціннісного наповнення відповідних актів.

Методологічна основа запропонованого дослідження детермінована його теоретичним характером, що зумовило використання головно загальнотеоретичних і аналітичних методів дослідження актів первинного права Євросоюзу, а також наукових матеріалів, що висвітлюють особливість історичного процесу становлення ЄС.

Виклад основного матеріалу. Виклад нашого матеріалу почнемо з деяких тез щодо феномену цінностей. Увага до них є типовою для сучасної науки. Очевидно це пов'язано з особливим значенням цінностей для соціуму, яке констатують знавці теорії цінностей: «система цінностей, уключаючи різні компоненти політичного, світоглядного, морального, соціокультурного характеру, характеризує певну культуру та визначає орієнтири подальшого розвитку і людини, і суспільства, і держави» [16, c. 24]. Крім того, не можливо пройти повз того факту, що цінності здатні виконувати інтегративну функцію. «Цінності, будучи елементами культурної системи й, водночас, інтерналізовані в особистостях, набувають статусу феноменів, що суттєво впливають поведінку індивіда і суспільства в цілому. При цьому, цінності можуть бути ключем до інтеграції в суспільство, й причиною дезінтеграції» [17, с. 338]. Означена думка має принципове значення для розуміння нашої уваги до європейських цінностей і їхньої ролі у євроінтеграційних процесах.

Щодо змісту феномену європейські цінності, то його однозначного трактування досі не напрацьовано. Втім слушною є думка, що цінності європейського інтеграційного об'єднання включають чотири блоки прав і свобод - фундаментальні, політичні, соціальні, культурні, що мають ціннісний вимір і відображені у документах Євросоюзу напрацьованих впродовж формування об'єднаної Європи [18]. При цьому експерти відзначаю, що будучи поєднанням «ліберальних та демократичних ідей, європейські цінності позначаються як «ліберально-демократичні»» і постають «в якості принципів функціонування державних і політичних інститутів сучасних європейських країн та Європейського Союзу» [15, c. 1]. Означені позиції є додатковим аргументом щодо особливого значення цінностей для формування об'єднаної Європи.

Логіка нашого дослідження зумовлює необхідність чіткого розуміння процесу формування європейського інтеграційного об'єднання, його історичних характеристик й документальної формалізації.

Відзначимо, що датою фактичного народження Європейського Союзу прийнято вважати 18 квітня 1951 року, коли був підписаний Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), що набув чинності у липні 1952 р. [8]. Підписантами вказаного документу - і засновниками європейського інтеграційного об'єднання, стали шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН і Франція, які, наголосимо, у часи Другої світової війни належали до різних протиборчих сторін. Відзначимо, що Договір про ЄОВС визначав довгострокові та фундаментальні цілі: зміцнити мир у Європі й закласти передумови для інтеграції (економічної, політичної та культурної) між європейськими народами.

Позитивний досвід реалізації вказано Угоди мотивував очільників держав-підписантів цього документу здійснити новий інтеграційний крок і підписати 25 березня 1957 р. у Римі дві безстрокові угоди, які заснували Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) і Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом). Дослідники історії Євросоюзу [4; 5; 10] відзначають, що підписані у Римі угоди мали політичне навантаження, адже формалізували ідею здійснення спільної політики та діяльності у різних сферах, чому мали сприяти засновані «наднаціональні» установи Європейського економічного співтовариства.

Ще десять років реалізації європейцями інтеграційних зусиль мали такий формально-правовий результат як набуття 1 липня 1967 року чинності Договір про заснування єдиної Ради і єдиної Комісії Європейських співтовариств (Договір про злиття). Від тоді єдина Рада та єдина Комісія разом з Європейським парламентом і Судом ЄС утворили сучасну інституційну структуру Співтовариств [13]. Позитивний характер відповідних інституційних перетворень й загалом результатів євроінтеграційних процесів підтверджує факт розширення членів Співтовариств за рахунок приєднання у 1973 році Великобританії, Данії та Ірландії, у 1981 році - Греції, а у 1986 році - Іспанії й Португалії.

Розвиваючи ідеї політичної співпраці закладені в Римській угоді 1957 року, в лютому 1986 року держави-члени ЄЕС підписали Єдиний європейський Акт, що набув чинності від 1 липня 1987 року і визначав вектор на посилення політичного співробітництва й створення єдиного внутрішнього ринку товарів, послуг, капіталів і робочої сили [8]. Відповідні зусилля адептів євроінтеграції увінчалися підписанням 7 лютого 1992 року в голландському місті Маастрихті Договору про Європейський Союз (Маастрихтський договір), що набув чинності 1 листопада 1993 року. Таким чином відбулося створена нової інтеграційної організації - Європейський Союз - яка охопила усі основні сфери суспільного життя. Договір визначав, що Європейський Союз складається з трьох частин: 1) Європейські співтовариства;

2) співробітництво у сфері зовнішньої політики і політики безпеки;

3) співробітництво у правоохоронній та судовій сферах [19]. Документ також декларував відкритість для нових членів, при цьому деталізовані критерії набуття членства у ЄС були визначені на засіданні Європейської ради в Копенгагені 21-22 червня 1993 року, здобувши таким чином назву «Копенгагенські критерії» [20]. Відповідність означеним критеріям відкрила шлях до приєднання до Євросоюзу спочатку Австрії, Фінляндії й Швеції (1995 р.). Згодом відбулась велика хвиля приєднання 1 травня 2004 року, коли членами ЄС стали Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Кіпр і Мальта. Нарешті у 2007 році членами об'єднання стали Болгарія і Румунія, а останнє розширення ЄС відбулося за рахунок Хорватії 1 липня 2013 року. Зауважимо, що починаючи з 70-х років ХХ ст. приєднання держави до європейського інтеграційного об'єднання супроводжувалося підписанням ЄС і державою-кандидатом спеціального Акту про приєднання, що відносяться до установчих договорів Європейського Союзу. Принагідно маємо відзначити, що до відповідної системи договорів належить і Хартія Європейського Союзу про основні права 2000 року зі змінами, внесеними до неї у 2007 році.

Між тим, розвиток європейського інтеграційного об'єднання після набуття чинності 1 листопада 1993 року Договору про Європейський Союз супроводжувався ухваленням нових документів, що мали концептуальне значення для ЄС і увійшли до системи його установчих договорів. Зокрема, дослідники історії і права Євросоюзу вказують на: 1) Амстердамські консолідовані договори про Європейський Союз та заснування Європейського співтовариства (1997 р.); 2) Ніццький договір про внесення змін та доповнень до Договору про Європейський Союз, Договорів про заснування європейських співтовариств та деяких пов'язаних з ними актів (2001 р.); 3) Лісабонські договори про Європейський Союз та про функціонування Європейського Союзу (2007 р.). Ці та інші раніше згадані засновницькі договори прийнято відносити актів первинного права Європейського Союзу. «Акти первинного права за своєю юридичною природою є міжнародними договорами. Саме норми актів первинного права мають вищу юридичну силу щодо всіх інших норм Європейського Союзу, які містяться, зокрема, в актах вторинного права» [21, c. 30].

Після встановлення кореляції етапів формування ЄС і пов'язаних з цим засадничих актів первинного права Євросоюзу має підстави для фіксації й узагальнення ціннісного наповнення відповідних актів.

Передусім проаналізуємо Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі від 18 квітня 1951 року. Цей документ має суто економічне навантаження, втім у його преамбулі автори апелюють до таких фундаментальних цінностей як мир, життя, злагода й добробут «сповнені рішучості замінити багатовікове суперництво злиттям своїх корінних інтересів; створити за допомогою заснування економічного співтовариства основу для більш ширшого і глибокого об'єднання народів, які тривалий час були розділені кривавими конфліктами; закласти основу для інститутів, які вкажуть напрям до спільної відтепер для них долі» [22]. Отож, вже у першому засновницькому договорі можливо виокремити аксіологічну складову й тему спільних європейських цінностей.

Означена аксіологічна тема ще більш виразно прочитується у Договорі про заснування Європейської Економічної Спільноти (ЄЕС) від 25 березня 1957 року. Зокрема у преамбулі цього документу обґрунтовано виділити такі цінності: фундаментальні (мир, життя, свобод), політичні (єдність європейських народів, солідарність, злагода), соціальні (добробут, економічний й соціальний поступ, освіта й освіченість) [23]. Аксіологічний вимір має і ст. 2 цього Договору, в якій згадуються такі важливі для європейців цінності як-от гармонійний, збалансований і стабільний розвиток, рівність жінок і чоловіків, здорове довкілля, соціальна згуртованість та солідарність. Показово, що вказані цінності не лише декларуються, але й реалізуються, механізми чого передбачені, зокрема, у статтях 3, 4, 6, 10, а також профільними розділами Договору про заснування ЄЕС.

Єдиний європейський Акт, що набув чинності від 1 липня 1987, подібно до згаданих вище документів, також у преамбулі також містить ціннісні конотації. Зокрема підписанти цього акту «сповнені рішучості сприяти спільними зусиллями» утвердженню й реалізації таких цінностей як демократія, права і свободи людини, рівність й соціальна справедливість [24]. Крім того, ст. 1 Акту апелює до цінностей єдності й солідарності європейських народів, що визначають необхідність (1) політичної взаємодії й співпраці, (2) здійснювати діяльність, спрямовану на зміцнення свого соціального й економічного об'єднання (відповідно до змісту ст. ст. 130a, 130b). Звернемо також увагу на те, що Частина VII «Довкілля» Акту своїм змістом підтверджує значення такої цінності як-от здорове довкілля.

Чи не найпотужніше тема європейських цінностей здобула свого відображення у Договорі про Європейський Союз від 7 лютого 1992 року. Знову таки у преамбулі автори документу вказують, що універсальні для ЄС цінності - недоторканні й невідчужувані права людини, свобода, демократія, рівність і правова держава, постали на ґрунті культурної, релігійної та гуманістичної спадщини Європи [19]. Своєю чергою у ст. 2 Договору про ЄС окремо наголошується, що об'єднання засноване «на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенство права та повага до прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин». Відповідною статтею визначено, що вказані цінності є спільними для держав - членів ЄС, для яких засадничими також є такі цінності як-от плюралізм, недискримінація, толерантність, справедливість, солідарність і рівність між жінками та чоловіками. Принципово, що засновники Євросоюзу серед пріоритетних цілей об'єднання визначили саме сприяння «своїм цінностям» (ст. 3 Договору про ЄС) [19]. Крім того, у ч. 5 ст. 3 цього Договору сказано, що «у своїх стосунках зі світом Союз підтримує та просуває свої цінності та інтереси», а тому «сприятиме миру, безпеці, сталому розвитку Землі, солідарності та взаємній повазі між народами, вільній і справедливій торгівлі, викоріненню бідності та захисту прав людини, зокрема прав дитини». Означене доводить, що для Європейського Союзу цінності є практичним керівництвом до дії, тобто виконують термінальну й інструментальну функції.

Водночас, ст. 7 Договору про ЄС передбачає, що наявність серйозного та постійного порушення державою-членом цінностей зазначених у ст. 2 може стати предметом спеціального розгляду Європейським парламентом, Європейської комісії або Рада. Як результат, нехтування відповідними цінностями державою-членом ЄС може призвести до ухвалення рішення про призупинення ї певних права, що випливають із актів первинного права і інших актів права ЄС. Вказане доводить надзвичайне серйозне ставлення інститутів ЄС до європейських цінностей і їхнього захисту.

Зрештою, у попередньому викладі нами відзначалося, що до установчих договорів Євросоюзу належить Хартія Європейського Союзу про основні права. Принагідно зауважимо, що ст. 7 Договору про ЄС визначає, що об'єднання «визнає права, свободи та принципи, викладені в Хартії основоположних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року, адаптовані у Страсбурзі 12 грудня 2007» [19]. Хартія чітко фіксує базові для об'єднаної Європи цінності - людська гідність, свобода, рівність, солідарність, що відображено і у змісті цього документу, а також у його структуруванні [25]. Аналіз тексту цього документу дозволяє зафіксувати такі цінності: 1) фундаментальні (життя; людська гідність; цілісність особистості; свобода; приватність; свобода думки, совісті та віросповідання); 2) політичні (права людини; верховенство права і законність; свобода зібрань та свобода об'єднань); 3) економічні (власність; праця; свобода підприємництва);

4) соціальні (солідарність; добробут; рівність; рівність жінок і чоловіків; здорове довкілля); 5) культурні (свобода мистецтва і науки; освіта; культурне, релігійне і мовне розмаїття). Означені цінності без сумніву визначаються як європейські й водночас загальні (універсальні), а тому автори і підписанти Хартії вказують на необхідність «збереження і розвиток цих загальних цінностей» [25]. Відповідна місія покладається на усі інститути Європейського Союзу, зокрема Європейський суд з прав людини, що також підтверджує нашу тезу про послідовну практику не лише декларування ваги європейських цінностей, але й створення механізмів реалізації цих цінностей і їхнього захисту.

Висновки. Фундаментальне завдання української держави набути повноправне членство у Європейському Союзі зумовлює, серед іншого, особливий дослідницький інтерес до аксіологічного аспекту історії становлення європейського інтеграційного об'єднання. Представлений матеріал є спробою аналізу ціннісного наповнення актів первинного права Європейського Союзу. На підставі проведеного дослідження вважаємо за можливе сформулювати такі узагальнення й висновки:

1. Увага до аксіологічного аспекту історії становлення європейського інтеграційного об'єднання ґрунтується на визнанні особливого значення цінностей для соціуму, в тому числі їхній здатності виступати каталізаторами інтеграційних процесів. Усвідомлення цього факту адептами формування об'єднаної Європи вочевидь зумовило надзвичайну увагу до феномену європейських цінностей. При цьому, характерною особливістю цього феномену є генетичний зв'язок європейських цінностей з правами і свободами людини. Водночас, перелік європейських цінностей виходить за межі суто правового модусу, що підтверджує наш аналіз актів первинного права Європейського Союзу.

2. Історія становлення Європейського Союзу охоплює декілька десятиліть, а передумови цього процесу формувалися у європейському культурному й політичному просторі впродовж століть. Формалізація ідей, напрацьованих європейськими інтелектуалами й політками, на практиці почалася після Другої світової війни й відбувалась у декілька етапів, кожен з яких пов'язаний із напрацюванням певного правового акту (як правило у формі міжнародного договору). Сукупно ці документи як засновницькі договори прийнято відносити до актів первинного права ЄС. Зважаючи на їхнє фундаментальне (історичне) значення, нами була обрана методика їхнього контент-аналізу з точки зору наявності аксіологічної (ціннісної) складової.

3. Здійснений в роботі контент-аналіз актів первинного права ЄС надає підстави стверджувати наявність в усіх засновницьких договорах аксіологічної складової. Необхідно відзначити її перманентне посилення й максимальне вираження у документах, що пов'язані з заснуванням власне

Європейського Союзу - передусім у Договорі про Європейський Союз від 7 лютого 1992 року. Узагальнений нами матеріал доводить тезу про надзвичайну важливість для лідерів європейського інтеграційного об'єднання ціннісної тематики як на концептуальному рівні, так і у повсякденній практиці розбудови об'єднаної Європи. Відповідна практика і її історичний досвід очевидно можуть стати предметом подальших досліджень.

Література

європейський право ціннісний

1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення: 7.04.2023).

2. Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union. DirectorateGeneral for Neighbourhood and Enlargement Negotiations. 16 June 2022. 21 р. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/opinion-ukraines-application-membership - european-union_en (дата звернення: 7.04.2023).

3. Урсула фон дер Ляєн: Україна буде членом ЄС. Рік тому ніхто не уявляв вашу швидкість. Європейська правда. 2 лютого 2023 року. URL: https://www.eurointegration.com.ua/ articles/2023/02/2/7155414/ (дата звернення: 7.04.2023).

4. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу / пер. з англ. М. Марченко. Київ: Аналітично-дослідницький центр «АНОД»: К.І.С., 2001. 136 с.

5. Історія європейської інтеграції від Римської імперії до європейського Союзу: монографія / І. В. Яковкж, Т.М. Анакіна, О.Я. Трагнюк, Т.В. Комарова; за ред. І. В. Яковюка. Київ: Ред. журн. «Право України», 2012. 208 с.

6. European Integration: Historical Trajectories, Geopolitical Contexts /Arnason J.P. (editor). Edinburgh University Press, 2019. 304 p.

7. Європейський Союз у мінливому світі / В.В. Копійка, С.О. Маковський, М.А. Миронова та ін.; за ред. В.В. Копійки. Київ: О. Зень, 2022. 219 с.

8. Палагнюк Ю. Процес інтеграції на європейському континенті: теоретичні та історичні аспекти. Демократичне врядування. 2013. Вип. 12. URL: https://science.lpnu.ua/ sites/default/files/journal-paper/2022/feb/26808/palagnjuk.pdf (дата звернення: 12.04.2023).

9. Трегуб О. І. Теоретичні засади європейської інтеграції. Грані. 2013. №9. С. 148-153.

10. Яковюк І. В. Правові основи інтеграції до ЄС: загальнотеоретичний аналіз. Харків: Право, 2013. 760 с.

11. Матвійчук А.В., Микулець В.Ю. Філософсько-правова основа формування правової системи Європейського Союзу. Актуальні проблеми розвитку сучасного права: українські реалії та зарубіжний досвід: колективна монографія / за заг. ред. В. І. Цимбалюка. Львів: Новий Світ-2000, 2021. С. 54-64.

12. Бородін І. Л. Варава І. П. Теоретико-правова ідея становлення Європейського Союзу. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». 2020. №3 (56). С. 49-55.

13. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції []. Київ: Смолоскип, 2002. 168 с.

14. Ізбаш К.С., Домброван Н.В. Державне управління в процесі міжнародної інтеграції України: особливості та виклики на сучасному етапі. Південноукраїнський правничий часопис. 2022. №4. Ч. 1. С. 37-41.

15. Амельченко Н. Цінності об'єднаної Європи. Київ: ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив», 2013. 42 с.

16. Горбатюк С. Є. Теорія цінностей як методологічна основа аксіології соціогуманітарної безпеки. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Державне управління. 2016. №4. С. 20-30.

17. Матвійчук А.В. Концепт «ціннісного інтелекту» у соціально-філософському контексті. Science and education: problems, prospects and innovations. Proceedings of the 10th International scientific and practical conference. CPN Publishing Group. Kyoto, Japan. 2021. Pp. 336-339.

18. Бондаренко Н.В. Цінності об'єднаної Європи та їх формування в українській новій школі. «Science progress in European countries: new concepts and modern solutions»: papers of the 8th International Scientific Conference. July 12, 2019, Stuttgart, Germany. Ed. by L. Siebenberg. Stuttgart: ORT Publishing, 2019. P. 62-74.

19. Consolidated Version of The Treaty On European Union. Official Journal of the European Union. 26.10.2012. URL: https://eur-lex.europa.eu/resource.html? uri=cellar:2bf140bf - a3f8-4ab2-b506-fd71826e6da6.0023.02/DOC_1&format=PDF (дата звернення: 21.04.2023).

20. Європейський Союз: теорія і практика інтеграції заради успіху: навальний посібник / В.В. Дума, А.В. Боровик, А.В. Матвійчук та інші; за заг. ред. А.В. Матвійчука. Рівне: МЕГУ, 2019. 200 с.

21. Третьяков В. До питання про право Європейського Союзу як самостійної галузі права. Наукова бібліотека. Право. 2016. №7-8. С. 29-31.

22. Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі від 18 квітня 1951 року. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/140829 529209 (дата звернення: 21.04.2023).

23. Договір про заснування Європейської Економічної Спільноти від 25 березня 1957 року. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/mu57013? an=2556&ed=1957_03_21 (дата звернення: 21.04.2023).

24. Єдиний європейський Акт від 1 липня 1987. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_028#Text (дата звернення: 21.04.2023).

25. Charter of Fundamental Rights of the European Union. Official Journal of the European Union. 26.10.2012. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri= CELEX: 12012P/TXT (дата звернення: 21.04.2023).

References:

1. Uhoda pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z inshoi storony [The Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text [in Ukrainian].

2. Opinion on Ukraine's application for membership of the European Union. Directorate-General for Neighbourhood and Enlargement Negotiations. 16 June 2022. 21 р. URL: https://neighbourhood - enlargement.ec.europa.eu/opinion-ukraines-application-membership-european-union_en.

3. Ursula fon der Liaien: Ukraina bude chlenom YeS. Rik tomu nikhto ne uiavliav vashu shvydkist [Ursula von der Liaen: Ukraine will be a member of the EU. A year ago no one imagined your speed] (2.02.2023). URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2023/02/2/7155414/ [in Ukrainian].

4. Todi F. (2001). Narys istorii Yevropeiskoho Soiuzu [] / per. z anhl. M. Marchenko. Kyiv: Analitychno-doslidnytskyi tsentr «ANOD»: K.I.S. [in Ukrainian].

5. Istoriia yevropeiskoi intehratsii vid Rymskoi imperii do yevropeiskoho Soiuzu: monohrafiia [History of European Integration from the Roman Empire to the European Union: Monograph] (2012) / I.V. Yakovkzh, T.M. Anakina, O. Ya. Trahniuk, T.V. Komarova; za red. I.V. Yakoviuka. Kyiv: Red. zhurn. «Pravo Ukrainy». [in Ukrainian].

6. European Integration: Historical Trajectories, Geopolitical Contexts (2019) /Arnason J.P. (editor). Edinburgh University Press.

7. Yevropeiskyi Soiuz u minlyvomu sviti [European Union in a changing world] (2022) / V.V. Kopiika, S.O. Makovskyi, M.A. Myronova ta in.; za red. V.V. Kopiiky. Kyiv: O. Zen. [in Ukrainian].

8. Palahniuk Yu. (2013). Protses intehratsii na yevropeiskomu kontynenti: teoretychni ta istorychni aspekty [The integration process on the European continent: Theoretical and historical aspects]. Demokratychne vriaduvannia - Democratic government, 12. URL: https://science.lpnu.ua/ sites/default/files/journal-paper/2022/feb/26808/palagnjuk.pdf [in Ukrainian].

9. Trehub O.I. (2013). Teoretychni zasady yevropeiskoi intehratsii [Theoretical foundations of European integration]. Hrani - The face, 9, 148-153. [in Ukrainian].

10. Яковюк І. В. (2013). Pravovi osnovy intehratsii do YeS: zahalnoteoretychnyi analiz [Legal Fundamentals of Integration to the EU: General theoretical analysis]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

11. Matviichuk A.V., Mykulets V. Yu. (2021). Filosofsko-pravova osnova formuvannia pravovoi systemy Yevropeiskoho Soiuzu [The philosophical and legal basis of formation of the legal system of the European Union]. Aktualni problemy rozvytku suchasnoho prava: ukrainski realii ta zarubizhnyi dosvid: kolektyvna monohrafiia - Actualproblems of development of modern law: Ukrainian realities andforeign experience: collective monograph / za zah. red. V.I. Tsymbaliuka. (54-64). Lviv: Novyi Svit-2000. [in Ukrainian].

12. Borodin I.L. Varava I.P. (2020). Teoretyko-pravova ideia stanovlennia Yevropeiskoho Soiuzu [Theoretical and legal idea of becoming a European Union]. Naukovi pratsi Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Yurydychnyi visnyk «Povitriane i kosmichne pravo» - Scientific works of the National Aviation University. Series: Air and Space Law Bulletin, 3 (56), 49-55. [in Ukrainian].

13. Poselskyi V. (2002). Yevropeiskyi Soiuz: instytutsiini osnovy yevropeiskoi intehratsii [European Union: Institutional Foundations of European Integration]. Kyiv: Smoloskyp. [in Ukrainian].

14. Izbash K.S., Dombrovan N.V. (2022). Derzhavne upravlinnia v protsesi mizhnarodnoi intehratsii Ukrainy: osoblyvosti ta vyklyky na suchasnomu etapi [Public administration in the process of international integration of Ukraine: features and challenges at the present stage]. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys - South Ukrainian Law Journal, 4, 37-41. [in Ukrainian].

15. Amelchenko N. (2013) Tsinnosti obiednanoi Yevropy [The values of the united Europe]. Kyiv: HO «Laboratoriia zakonodavchykh initsiatyv». [in Ukrainian].

16. Horbatiuk S. Ye. (2016). Teoriia tsinnostei yak metodolohichna osnova aksiolohii sotsiohumanitarnoi bezpeky [Teoriia tsinnostei yak metodolohichna osnova aksiolohii sotsiohumanitarnoi bezpeky]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinniapry Prezydentovi Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Series: Public Administration, 4, 20-30. [in Ukrainian].

17. Matviichuk A.V. (2021). Kontsept «tsinnisnoho intelektu» u sotsialno-filosofskomu konteksti [The concept of «value intelligence» in the socio-philosophical context]. Science and education: problems, prospects and innovations. Proceedings of the 10th International scientific and practical conference. (336-339). CPN Publishing Group. Kyoto, Japan. [in Ukrainian].

18. Bondarenko N.V. (2019). Tsinnosti obiednanoi Yevropy ta yix formuvannia v ukrainskii novii shkoli [The values of the United Europe and its formation in the Ukrainian new school]. «Science progress in European countries: new concepts and modern solutions»: papers of the 8th International Scientific Conference. July 12, 2019, Stuttgart, Germany. Ed. by L. Siebenberg. (62-74). Stuttgart: ORT Publishing. [in Ukrainian].

19. Consolidated Version of The Treaty On European Union. Official Journal of the European Union. 26.10.2012. URL: https://eur-lex.europa.eu/resource.html? uri=cellar:2bf140bf - a3f8-4ab2-b506-fd71826e6da6.0023.02/DOC_1&format=PDF.

20. Yevropeiskyi Soiuz: teoriia i praktyka intehratsii zarady uspikhu: navalnyi posibnyk [European Union: Theory and Practice of Integration for Success: A Naval Guide] (2019) / V.V. Duma, A.V. Borovyk, A.V. Matviichuk ta inshi; za zah. red. A.V. Matviichuka. Rivne: MEHU. [in Ukrainian].

21. Tretiakov V. (2016). Do pytannia pro pravo Yevropeiskoho Soiuzu yak samostiinoi haluzi prava [To the question of the right of the European Union as an independent branch of law]. Naukova biblioteka. Pravo - Scientific Library. Law, 7-8, 29-31. [in Ukrainian].

22. Dohovir pro zasnuvannia Yevropeiskoho obiednannia vuhillia i stali vid 18 kvitnia

1951 roku [A contract for the establishment of the European Coal and Steel Association of 18 April 1951]. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/140829 529209 [in Ukrainian].

23. Dohovir pro zasnuvannia Yevropeiskoi Ekonomichnoi Spilnoty vid 25 bereznia 1957 roku [The Establishment of the European Economic Community of March 25, 1957]. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/mu57013? an=2556&ed=1957_03_21 [in Ukrainian].

24. Yedynyi yevropeiskyi Akt vid 1 lypnia 1987 [The Single European Act of July 1, 1987]. URL: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/994_028#Text (дата звернення: 21.04.2023). [in Ukrainian].

25. Charter of Fundamental Rights of the European Union. Official Journal of the European Union. 26.10.2012. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=CELEX: 12012P/TXT (дата звернення: 21.04.2023).

Размещено на Allbest.ru