Главная Коллекция "Otherreferats" Государство и право Механізми управління цифровізацією інклюзивних послуг в Україні

Механізми управління цифровізацією інклюзивних послуг в Україні

Формування та реалізація політики соціального захисту та безпеки населення. Аналіз державної політики у сфері управління цифровізацією інклюзивних послуг в Україні. Забезпечення взаємодії між органами державної влади, місцевого самоврядування, бізнесом.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.10.2023
Размер файла 70,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державний університет телекомунікацій

Кафедра публічного управління та адміністрування

Механізми управління цифровізацією інклюзивних послуг в Україні

Петькун С.М., к. філос. н., доцент

м. Київ

Анотація

Стрімке поширення цифровізації призвело до послаблення діалогу з соціально вразливими групами через відсутність достатнього публічного інформування про побудову цифрових рішень та роз'яснення можливостей їх використання у повсякденному житті громадян. На сьогодні маємо в Україні нерівний доступ громадян до цифрових технологій та нових можливостей. Тому потрібна адаптація цифрових послуг до потреб людей, які є соціально вразливими верствами населення, та які не мають технічного доступу до інтернету чи технологій. Зазначене вимагає від влади більшої уваги до формування та реалізації політики соціального захисту та соціальної безпеки населення. Істотно актуалізувалися морально-етичні, інституційні, організаційні, економічні, технологічні виміри проблематики дослідження.

У статті здійснено аналіз реалізації державної політики у сфері цифровізації інклюзивних послуг та вироблення підходів до формування сучасних механізмів управління цифровізацією інклюзивних послуг в Україні.

Проведене дослідження механізмів управління інклюзивними послугами дає нам підстави стверджувати про складність процесу, який включає публічну політику, ціннісно-світоглядні зміни, нормативно-правові, інституційні, технологічні, інформаційні, фінансові та інші складові, що здійснюють вибір тих елементів механізмів управління, правил та норм, завдяки чому відбувається задоволення потреб найбільш вразливих категорій суспільства.

При правильному використанні кожного компоненту управління створюється безбар'єрне цифрове середовище та відбувається подолання цифрового виключення та розширення доступності для всіх категорій населення, що має ключове значення для поступу українського суспільства, створення довіри до держави та її політики, створення якісно нового рівня управління та взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадянами.

Ключові слова: цифровізація, інклюзивні послуги, механізми управління.

Abstract

Mechanisms of digitalization management inclusive services in Ukraine

Petkun S.M., C. Philos. Sci., Ass. Professor, Head of the Department of Public Management and Administration, State University of Telecommunications, Kyiv

The rapid spread of digitalization has led to a weakening of the dialogue with socially vulnerable groups due to the lack of sufficient public information about the construction of digital solutions and clarification of the possibilities of their use in the everyday life of citizens. Today, in Ukraine, citizens have unequal access to digital technologies and new opportunities. Therefore, it is necessary to adapt digital services to the needs of people who are socially vulnerable segments of the population and who do not have technical access to the Internet or technology. This requires the authorities to pay more attention to the formation and implementation of the policy of social protection and social security of the population. The moral and ethical, institutional, organizational, economic, and technological dimensions of the research issues were significantly updated.

The article analyzes the implementation of state policy in the field of digitization of inclusive services and the development of approaches to the formation of modern management mechanisms for the digitization of inclusive services in Ukraine.

The conducted study of the mechanisms of management of inclusive services gives us grounds to assert the complexity of the process, which includes public policy, value-view changes, regulatory, legal, institutional, technological, informational, financial and other components that carry out the selection of those elements of management mechanisms, rules and regulations , thanks to which the needs of the most vulnerable categories of society are met.

With the correct use of each management component, a barrier-free digital environment is created and digital exclusion is overcome and accessibility expanded for all categories of the population, which is of key importance for the progress of Ukrainian society, the creation of trust in the state and its policies, the creation of a qualitatively new level of management and interaction between by state authorities, local self-government bodies, businesses and citizens.

Keywords: digitization, inclusive services, management mechanisms.

Постановка проблеми

Мейнстрим віртуалізації, як пріоритетний напрям вітчизняної державної політики, став поштовхом для розвитку нових технологій, в тому числі інструментів для віддаленої роботи, гнучкого підходу до прийняття стратегічних рішень і прискорив переведення низки послуг та діяльність соціально-економічного сектору в онлайн-режим. Із 2019 року відбувся запуск проекту «Держава у смартфоні», який задекларував стратегію, орієнтовану на клієнта, та продемонстрував відчутний прогрес із надання державних послуг онлайн.

Ситуація, в якій зараз знаходиться Україна - військова агресія Росії, складний соціально-економічний стан, дворічна пандемія COVID-19, пришвидшила впровадження цифрових перетворень у всіх галузях адміністрування, фінансово-банківській системі, соціальній політиці, охорони здоров'я, освітніх послугах тощо. Водночас варто наголосити, що стрімке поширення цифровізації призвело до послаблення діалогу з соціально вразливими групами через відсутність достатнього публічного інформування про побудову цифрових рішень та роз'яснення можливостей їх використання у повсякденному житті громадян. В умовах швидкої цифровізації країни у практичному сенсі виникають певні ризики у розвитку людського та соціального потенціалу держави, які потребують формування системних заходів реагування на потреби найбільш вразливих соціально-демографічних категорій громадян. Істотно актуалізувалися морально-етичні, інституційні, організаційні, економічні, технологічні виміри проблематики дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз підходів до реалізації цифровізації та особливості організації роботи цифрової трансформації серед вразливих соціальних груп населення висвітлено у наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених: С. Чукут, Т. Ціпцюра [3], О. Савченко [5], Л. Попова, К. Гордієнко [6], А. Гриценко, Т. Бурлай [7], Т. Єгорова-Луценко [8], Дж. Трішлер, Дж. Вестман-Трішлер [9], Д. Тамбіні [10], Дж. Шоу, М. Єлхольт [11], В. Алмейда, Ф. Фільгейрас, Ф. Гаетані [12] та інші.

Виокремлення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Віддаючи належне названим науковцям, варто зазначити, що попри актуальність проблематики, недостатньо уваги приділяється вивченню практики врахування подолання бар'єрів у доступі до електронних державних послуг соціально вразливих груп населення, що ускладнює розуміння створення механізмів управління політикою безбар'єрності цифрових послуг та ризиків, які виникають. Наслідком цього є невелика кількість наукових рекомендацій, що спрямовуються на формування якісних інклюзивних цифрових послуг, а це потребує додаткових досліджень та грунтовного наукового аналізу.

Мета статті. Метою дослідження є аналіз реалізації державної політики у сфері цифровізації інклюзивних послуг та вироблення підходів до формування сучасних механізмів управління цифровізацією інклюзивних послуг в Україні.

Виклад основного матеріалу

Цифровізація - це процес виробництва, упровадження, застосування цифрових технологій для вдосконалення взаємовідносин і життєдіяльності людини, суспільства та держави [30, с. 335]

Один із визначених принципів цифровізації України [29] передбачає всеохоплюючу цифровізацію, яка має на меті комплексне та глибоке перетворення існуючих аналогових економічних, соціальних систем та сфер у нову цінність та якість для їх ефективності, розвитку, зручності використання.

Цифрові технології є цінними інструментами для створення оперативних, якісних та зручних публічних послуг. Державне управління цифровими послугами - це спосіб узгодження діджиталізації з інтересами суспільства, а механізми управління становлять потужні важелі в цих процесах. Україна здійснює значні зусилля для того, аби заохотити бізнес та громадян споживати та використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології, тобто зробити так, щоб технології були доступні, цифрові інфраструктури та інтерфейси викликали бажання і мотивацію до них підключатися та ними користуватися.

Тенденція прискореної цифрової трансформації практично в усіх сферах життєдіяльності детермінує розширення суб'єктів отримання цифрових послуг, однак, попри позитивні результати цифровізації публічних послуг, найбільш вразливими стають люди з інвалідністю, особи похилого віку, малозабезпечені громадяни, діти, люди з різних груп, які потребують задоволення своїх індивідуальних потреб і інтересів, тобто ті категорії осіб, що мають певні обмеження соціальні або інші бар'єри у доступності до електронних послуг та їх використання. Зазначені категорії по суті зазнають цифрового виключення, що змушує приділяти більшу увагу до розробки цифрових послуг для обслуговування найуразливіших верств населення.

На сьогодні маємо в Україні нерівний доступ громадян до цифрових технологій та нових можливостей (т.зв. цифровий розрив). За даними соціологічних досліджень в Україні (станом на лютий 2022 року) 52% населення держави мають проблеми з мобільністю. Це громадяни старшого віку (до 40%), люди з інвалідністю (11%), до 3% складають хворі, вагітні, батьки з візочками [13]. Зазначимо, що після закінчення війни ці показники з великою ймовірністю можуть суттєво погіршиться. Тому створення комфортних умов для людини, яка є мало маломобільною, є в пріоритеті країни. Щоб прибрати бар'єри для маломобільних груп населення треба створювати середовище, в якому враховані всі компоненти щодо надання послуг, у тому числі інклюзивна діджиталізація.

У 2020 році прийнято Указ Президента України «Про забезпечення створення безбар'єрного простору в Україні» [1]. За цей час було зроблено багато кроків - ухвалення Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні на період 2030 року, створення Ради безбар'єрності, введення державної посади до складу структури офісу президента України, об'єднання у спільноти бізнесу (наприклад, спільнота «Бізнес без бар'єрів»), створення проєктів серед громад (наприклад, «Громади без бар'єрів»), культурного середовища, різноманітні моніторинги (соціологічні, статистичні та інш.) щодо потреб, створення та якості надання інклюзивних цифрових послуг громадянам держави.

Згідно з прийнятими управлінськими рішеннями подолання бар'єрів відбуваються за певними напрямами: врядування та політики, права, компетентність, доступність тощо. Якщо розглядати цифрові послуги, то і вони мають певну послідовність у створенні інклюзивної діджиталізації, а саме: цифрові права, цифрове врядування та політики, цифрова компетентність, цифрова доступність, захист персональних даних і кібербезпека. Розглянемо ці напрями.

Цифрові права враховують цифрову інфраструктуру країни, наявність доступу до інтернету, смартфону, комп'ютера, можливість отримати ІТ-освіту, що по суті є необхідними складовими інклюзивного цифрового суспільства. Тобто це передумови визнання цифрових прав, таких як право на доступ до інтернету чи технологій як основоположне право людини [3, с.92].

Погоджуємося з О. Братасюк і Н. Ментух, що цифрові права - це окрема група прав людини, які пов'язані з використанням та/або реалізовуються в мережі Інтернет за допомогою спеціальних пристроїв (комп'ютерів, смартфонів тощо) [15, с.59]. З цього визначення можна констатувати, що для створення інклюзивних цифрових прав необхідно мати складові та/або чинники, які створюють цей механізм управління (табл. 1).

Таким чином, формується механізм управління цифровим правом людини, який має сукупність складових та чинників, що впливають на соціально вразливі групи населення через створення взаємоузгоджених дій в онлайн середовищі.

Таблиця 1

Формування механізмів цифрового права людини в Україні

Складові формування

Чинник формування

Доступ до Інтернету

рівний доступ, сприяння розвитку й функціонуванню безпечного Інтернету та технологій.

Свобода вираження поглядів онлайн

вільнодумство, пошук, отримання та розповсюдження інформації онлайн.

Приватність та захист персональних даних

приватність онлайн та захист персональних даних в е- мережі.

Свобода й особиста безпека онлайн

захист від протиправних дій та державних гарантій захисту від будь-якої дискримінації, насильства, домагань тощо в онлайн-середовищі.

Мирні зібрання, асоціації та / або використання електронних інструментів демократії

використання нормативно-правових механізмів та свобод об'єднання при використанні різних сервісів, вебсайтів чи застосунків для створення, приєднання, мобілізації та участі в соціальних групах та асоціаціях.

Цифрове самовизначення або право відключатися від онлайну, або «бути забутим» в онлайні

людина як користувач у системі онлайн вправі сама, на власний розсуд визначити ім'я або іншу апріорну інформацію, яку вона буде використовувати в е-системі.

Примітка: Складено автором за [1-15

Однак, на сьогодні досі є питання, які ще чекають на повне вирішення. Особливу увагу потрібно звертати на формування доступності е-платформ цифрових послуг, територіальну цифрову нерівність, недостатню розробку комплексних рішень із підключення інтернету у віддалених громадах, відсутність стандартизації цифрових систем, слабку сертифікацію з кібербезпеки на платформах е-послуг, конфлікт інтересів у державних установах, а також формування сучасних нормативно-правових засад для майбутніх цифрових рішень. Як бачимо, ще залишаються питання із забезпечення цифрових прав громадян, які потрібно вирішувати, та необхідність створення дієвих механізмів державного управління діджиталізацією, враховуючи потреби та можливості різних верств населення країни. цифровізація управління соціальний інклюзивний послуга

За таким підходом варто проаналізувати роботу Міністерства цифрової трансформації, яким у 2019 році запропонована концепція «Держава у смартфоні» [16], яка на рівні державних інституцій задекларувала тотальну діджиталізацію державних послуг з поступовим внесенням змін до відповідних законодавчих актів. Суть цієї концепції - спрощення механізму надання адміністративних послуг, швидкість та якість послуг, як за допомогою комп'ютера, так і смартфона, технічні можливості яких дозволяють розширити спектр надання різних послуг [17, с.9].

Коронавірусна криза перенавантажила системи охорони здоров'я, соціального захисту та надання соціальних послуг, що детермінувало пришвидшення розробки цифрових механізмів надання послуг, які треба було отримувати до зняття фізичних обмежень. Реагуючи на кризу, Міністерство цифрової трансформації України значно розширило отримання послуг у застосунку «Дія» [18] (табл.2).

Таким чином, цифрове врядування та цифрові політики мають адвокатувати за адаптацію сучасних цифрових технологій до потреб різних верств населення. А саме, адаптація цифрових послуг до потреб людей, які є соціально вразливими верствами населення, та які не мають технічного доступу до інтернету чи технологій.

Таблиця 2

Цифрове врядування для вирішення виникаючих ризиків та криз

Політика

Заходи

Розробка механізму надання фінансової підтримки постраждалим малим підприємствам [4; 5].

Створення мережі центрів підтримки підприємців «Дія. Бізнес».

Зміна чинного податкового режиму для ІТ-компаній та фізичних осіб-підприємців [8].

Розробка бізнесових ІТ-процесів для отримання послуг на порталі diia.gov.ua та в мобільному застосунку «Дія».

Прискорення переведення державних послуг в електронний формат.

Розширення доступу до телекомунікаційних мереж та електронних пристроїв.

Механізми стимулювання розвитку програм цифрової трансформації на національному та місцевому рівнях [14].

Ініціювання заходів для покращення кіберзахисту критичної інфраструктури та реформування Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Ухвалення в 2021 р. Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні [9].

Підтримка підвищення рівня цифрової грамотності, наприклад, створення курсів цифрової грамотності на платформі «Дія. Цифрова освіта».

Спрощення оформлення міжнародного та інших видів COVID-сертифікату про вакцинацію з індивідуальним QR-кодом. Сертифікат буде створено вже після першої дози, якщо в реєстр внесено правильні дані [17].

Отримання ковід-сертифікату в мобільному застосунку «Дія».

Ефективний державний механізм управління цифровими послугами включає дії, методи, способи та формує певний алгоритм, який узгоджує всю роботу системи, приводячи її до швидкого реагування на проблеми та до ефективної роботи. У цьому зв'язку цікавою є чотирьохкомпонентна модель впровадження електронних послуг, яку в 2021 році запропонувало Міністерство цифрової трансформації України [19].

У представленій моделі сформовано бачення щодо розвитку е-послуг, враховано вирішення низки чинників, що перешкоджають розвитку діджиталізації, пом'якшенню негативних наслідків та створенню принципів доступності інклюзивних цифрових послуг.

Рис. 1. Чотирьохкомпонентна модель впровадження електронних послуг [19]

Аналіз моніторингових досліджень, нормативно-правових документів за 2019-2022 рр. довів, що держава намагається завдяки інституційному, регуляторному і політичному механізмам управління розв'язувати проблеми цифрової трансформації та створюють міцну основу діджиталізації [8-14].

Так, у Цифровій стратегії ПРООН на 2022-2025 рр. визначено головні орієнтири, за якими створюється суспільство з рівними можливостями для всіх [20]. У рамках нашого дослідження ми звернули увагу, що її мета акцентована на правах людини з більшим рівнем відкритості, прозорості та доступності. Це перетинається зі стратегічними цілями Проекту Плану відновлення України (2022), серед яких: розвинена цифрова економіка / ІТ-індустрія; відновлення та розвиток цифрової інфраструктури; громадяни та бізнес мають доступ до якісних, оперативних та зручних публічних послуг, цифрових рішень та електронної ідентифікації; посилення кібербезпеки та стійкості цифрової інфраструктури [21]. Тобто, адаптація до поствійськового стану та актуальних цифрових вимог для України має лежати у площині багатовимірної доступності, підходів, заснованих на дотриманні прав людини та цифрової інклюзії публічних послуг.

У 2021 році на виконання Указу Президента України була прийнята Національна Стратегія зі створення безбар'єрного простору до 2030 року. В ній було відокремлено 6 напрямів: фізичний (розроблення архітектурних стандартів), суспільний і громадський (рівні можливості для вільного самовираження), економічний (захищеність від проявів дискримінації при працевлаштуванні), освітній (вільний доступ до якісної освітньої послуги впродовж життя), цифровий (доступ до е-послуг, інтернету всіх маломобільних та вразливих груп населення), інформаційний (вільний доступ до інформації та користування усіма необхідними технологіями).

Саме освітній напрям розглядаємо як першоджерело усіх ресурсів суспільства і держави, що формує цифрову компетентність громадян, технологічну грамотність, цифрові навички як складову безбар'єрності державної політики.

Наступний напрям в інклюзивній цифровізації - захист персональних даних громадян й кібербезпека. Це враховано у Законі України «Про захист інформації в автоматизованих системах»» (зі змінами), де прописано що для відповідних ІТ-систем можна створити комплексну систему захисту інформації або систему управління інформаційною безпекою [22]. Разом з тим, аналіз відкритих даних мережі інтернет показав, що відповідні процедури та нормативні документи сертифікації системи управління інформаційною безпекою поки ще не розроблені.

За нашим баченням, цифрова доступність є головним напрямом цифрової безбар'єрності. Саме доступність інклюзивних електронних послуг базується на принципах гендерної рівності, розвитку людського потенціалу й принципу «нікого не залишати осторонь». Це повністю відповідає сучасному підходу у різних країнах світу, який засновано на гуманності та дотриманні прав людини. В ньому можна відокремити наступні принципи: доступність на рівні користування, економічну доступність, доступність підключення та доступність на рівні навичок. Кожний принцип має організаційні процеси, які впливають на складові механізмів управління, що запускають електронні послуги в країні (табл. 3).

Таблиця 3

Складові механізмів управління інклюзивними цифровими послугами

Організаційні процеси

Складові

Доступність на рівні користування

Доступність візуальна, когнітивна, аудіальна, фізична

Економічна доступність

Можливість придбання смартфона, ноутбука, планшета та іншого інтернет засобу з подальшим його обслуговуванням

Доступність підключення

Доступ до інтернет мережі для користування послугами

Доступність на рівні навичок

Навчання та формування цифрових навичок для впевненого користування е-послугами

Примітка: Складено автором за [23-25]

Отже, послідовність процесів для розробки інклюзивних електронних послуг формує функціонування механізмів управління е-послугами, що забезпечує нормальне функціонування і розвиток процесів цифровізації.

Виходячи з наведених положень, можна сформулювати головну суть механізму державного управління цифровими інклюзивними послугами. Ми вважаємо, що механізм державного управління цифровими інклюзивними послугами - це система, яка складається з електронних технологій та інтернет- мережі, за допомогою якої відбувається генерація та координація державних політик, організаційних процесів, заходів й складових для реалізації державних управлінських рішень з метою стимулювання інших ланок системи на інклюзивні послуги та отримання позитивного результату для соціально вразливих верств населення. Трансформація державних послуг має відбуватися задля благополуччя всіх членів суспільства, задоволення потреб і очікувань людей з урахуванням клієнт-орієнтованого підходу.

Висновок

Проведене дослідження механізмів управління інклюзивними послугами дає нам підстави стверджувати про складність процесу, який включає публічну політику, ціннісно-світоглядні зміни, нормативно-правові, інституційні, технологічні, інформаційні, фінансові та інші складові, що здійснюють вибір тих елементів механізмів управління, правил та норм, завдяки чому відбувається задоволення потреб найбільш вразливих категорій суспільства.

Механізм управління цифровізацію інклюзивних послуг - це ефективне поєднання прогресивних інтернет-технологій з усталеними, традиційними елементами, інструментами, складовими державного управління на принципах гуманізму, рівності в правах, справедливості та доступності.

При правильному використанні кожного компоненту управління створюється безбар'єрне цифрове середовище та відбувається подолання цифрового виключення та розширення доступності для всіх категорій населення, що має ключове значення для поступу українського суспільства, створення довіри до держави та її політики, створення якісно нового рівня управління та взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадянами.

Література

1. Указ Президента №533/2020 «Про забезпечення створення безбар'єрного простору в Україні» від 03.12.2020.

2. Інститут Інноваційного Врядування.

3. Чукут С.А., Ціпцюра Т.М. Кращі європейські та українські практики надання електронних послуг для вразливих верств населення. Інвестиції: практика та досвід. 2019. №5. С. 91-97.

4. Шаповалова О.В., Шевченко Л.С., Стріжкова А.В. Правове забезпечення віртуалізації інфраструктури національної економіки України: монографія. Київ : ФОП Дуюнова Л. М. 2019. 300 с.

5. Савченко, О.С. (2022). Проблеми запровадження цифровізації у систему публічного управління. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, (3), 102-108.

6. Попова, Л., Гордієнко, К. (2021). Правове регулювання інформаційної безпеки підприємства в умовах цифровізації національної економіки. Актуальні питання вдосконалення судово-експертної та правоохоронної діяльності: збірник матеріалів засідання, (1), 89-93.

7. Гриценко, А., Бурлай, Т. (2020). Вплив цифровізації на соціальний розвиток. Економічна теорія, (3), 24-51.

8. Єгорова-Луценко Т.П. Цифровізації системи надання соціальних послуг в Україні. Право та інноваційне суспільство. №2 (15). С.80-85.

9. Trischler, J., & Westman Trischler, J. (2022). Design for experience-a public service design approach in the age of digitalization. Public Management Review, 24(8), 1251-1270.

10. Tambini, D. (2015). Five theses on public media and digitization: From a 56-country study. International Journal of Communication, 9 (2015), 1400-1424.

11. Schou, J., & Hj elholt, M. (2018). Digitalization and public sector transformations. Springer.

12. Almeida, V., Filgueiras, F., & Gaetani, F. (2019). Principles and elements of governance of digital public services. IEEE Internet Computing, 23(6), 48-53.

13. Добровільний національний огляд щодо Цілей сталого розвитку в Україні.

14. Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами). Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, №5, ст.39.

15. Братасюк О.Б., Ментух Н.Ф. Поняття та класифікація цифрових прав в Україні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. №10. С. 58-61.

16. Питання Міністерства цифрової трансформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. №856. Офіційний вісник України. 2019 р., №80, стор. 7, стаття 2736, код акта 96336/2019

17. Дія. City.

18. Постанова КМУ «Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 р. №1233.

19. Розпорядження КМУ «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року» від 14 квітня 2021 р. №366-р.

20. Урядовий портал.

21. Міністерство цифрової трансформації України.

22. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2010 р. N2250-р. Офіційний вісник України. 2017 р., №78, стор. 109, стаття 2402, код акта 87414/2017.

23. Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 року №829. Офіційний вісник України. 2019. №71, стор. 74, стаття 2508, код акта 95947/2019.

24. Про деякі заходи щодо поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг: Указ Президента України від 29 липня 2019 року №558/2019. Офіційний вісник Президента України. 2019. №17, стор. 23, стаття 630.

25. План роботи Міністерства цифрової трансформації на 2021 рік.

26. Цифрова стратегія ПРООН на 2022-2025 рр.

27. Проект Плану відновлення України Матеріали робочої групи «Діджиталізація» Липень 2022.

28. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» (назва Закону із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020). Відомості Верховної Ради України. 1994 р. №31, ст. 286.

29. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації. (2018). Розпорядження Кабінету міністрів України від 17 січня 2018 р. №67-р

30. Цифрове врядування: монографія/ О.В. Карпенко, Ж.З. Денисюк, В.В. Наместнік та ін.; за ред. О.В. Карпенка. Київ: ІДЕЯ ПРШТ, 2020. 336 с.

References

1. Ukaz Prezidenta «Pro zabezpechennja stvorennja bezbarєrnogo prostoru v Ukra'id» [Presidential Decree "On ensuring the creation of a barrier-free space in Ukraine"]. (n.d).

2. !nstitut Innovadjnogo Vrjaduvannja [Institute of Innovative Governance]. instingov.org

3. Chukut, S.A., Gpcjura, T.M. (2019). Krashd єvropejs'kі ta ukra'ins'd praktiki nadannja elektronnih poslug dlja vrazlivih verstv naselennja [The best European and Ukrainian practices of providing electronic services for vulnerable population groups]. Investicu: praktika ta dosvid - Investments: practice and experience, 5, 91-97.

4. Shapovalova, O.V., Shevchenko, L.S., Strizhkova, A.V. (2019). Pravove zabezpechennja virtualizacn infrastrukturi nacional'noi' ekonomiki Ukrami [Legal provision of infrastructure virtualization of the national economy of Ukraine]. Kiiv: FOP Dujunova L.M. [in Ukrainian].

5. Savchenko, O.S. (2022). Problemi zaprovadzhennja cif-ovdac!' u sistemu pubhchnogo upravhnnja [Problems of introducing digitization into the public administration system]. Tavrijs'kij naukovij visnik. Serija: Publichne upravlinnja ta administruvannja - Taurian Scientific Bulletin. Series: Public management and administration, (3), 102-108 [in Ukrainian].

6. Popova, L., Gordmnko, K. (2021). Pravove reguljuvannja mformacpnoi bezpeki pіdpriєmstva v umovah cif-ovdac!' nadonarnoi ekonomdi [Legal regulation of information security of the enterprise in the conditions of digitalization of the national economy]. Aktual'ni pitannja vdoskonalennja sudovo-ekspertno'ї ta pravoohoronnoї dijal'nosti - Current issues of improving forensic and law enforcement activities, (1), 89-93 [in Ukrainian].

7. Gricenko, A., Burlaj, T. (2020). Vpliv cif-ovdac!' na sodal'nij rozvitok [Digitization of the system of providing social services in Ukraine]. Ekonomichna teorija - Economic theory, (3), 24-51 [in Ukrainian].

8. Єgorova-Lucenko, T. P. (2020). Cifrovіzacії sistemi nadannja sodal'nih poslug v Ukra'd [Digitization of the system of providing social services in Ukraine]. Pravo ta innovacijne suspil'stvo - Law and innovative society, 2 (15), 80-85.

9. Trischler, J., & Westman Trischler, J. (2022). Design for experience-a public service design approach in the age of digitalization. Public Management Review, 24(8), 1251-1270 [in English].

10. Tambini, D. (2015). Five theses on public media and digitization: From a 56-country study. International Journal of Communication, 9 (2015), 1400-1424 [in English].

11. Schou, J., & Hjelholt, M. (2018). Digitalization and public sector transformations. Springer [in English].

12. Almeida, V., Filgueiras, F., & Gaetani, F. (2019). Principles and elements of governance of digital public services. IEEE Internet Computing, 23(6), 48-53. [in English].

13. Dobrovil'nij nacional'nij ogljad shhodo Cilej stalogo rozvitku v Ukraini [Voluntary national review of the Sustainable Development Goals in Ukraine]. ukraine.un.org

14. Zakon Ukraini «Pro social'nu pidtrimku zastrahovanih osib ta sub^ktiv gospodarjuvannja na period zdijsnennja obmezhuval'nih protiepidemichnih zahodiv, zaprovadzhenih z metoju zapobigannja poshirennju na teritorii Ukraini gostroi respiratornoi hvorobi COVID-19, sprichinenoi koronavirusom SARS-CoV-2» [Law of Ukraine "On social support of insured persons and business entities during the implementation of restrictive anti-epidemic measures introduced to prevent the spread of the acute respiratory disease COVID-19 caused by the SARS-CoV-2 coronavirus on the territory of Ukraine" (as amended)]. (2021). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

15. Bratasjuk, O. B., Mentuh, N. F. (2021). Ponjattja ta klasifikacija cifrovih prav v Ukraini [Concept and classification of digital rights in Ukraine]. Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal - Legal scientific electronic journal, 10, 58-61 [in Ukrainian].

16. Postanova Kabinetu Ministriv Ukraini “Pitannja Ministerstva cifrovoi transformacii” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Issues of the Ministry of Digital Transformation”]. (2019, September 18). Oficijnij visnik Ukraini - Official Gazette of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

17. Dija. City [Action. City.].

18. Postanova KMU «Dejaki pitannja nadannja odnorazovoi material'noi dopomogi zastrahovanim osobam, jaki mozhut' vtratiti dohodi u razi povnoi zaboroni sferi ih dijal'nosti vnaslidok posilennja obmezhuval'nih protiepidemichnih zahodiv, zaprovadzhenih z metoju zapobigannja poshirennju na teritorii Ukraini gostroi respiratornoi hvorobi COVID-19, sprichinenoi koronavirusom SARS-CoV-2» [Resolution of the CMU "Some issues of providing one-time financial assistance to insured persons who may lose income in the event of a complete ban on their sphere of activity as a result of the strengthening of restrictive anti-epidemic measures introduced to prevent the spread of the acute respiratory disease COVID-19 on the territory of Ukraine, caused by the SARS-coronavirus CoV-2"]. (n.d).

19. Rozporjadzhennja KMU «Pro shvalennja Nacional'noi strategii iz stvorennja bezbarArnogo prostoru v Ukraini na period do 2030 roku». Decree of the CMU "On the approval of the National Strategy for the creation of a barrier-free space in Ukraine for the period until 2030". (n.d).

20. Urjadovij portal [Government portal]. (n.d).

21. Ministerstvo cifrovoi transformacii Ukraini [Ministry of Digital Transformation of Ukraine].

22. Rozporjadzhennja Kabinetu Ministriv Ukraini “Pro shvalennja Koncepcii rozvitku elektronnogo urjaduvannja v Ukraini: rozporjadzhennja Kabinetu Ministriv Ukraini” [Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the approval of the Concept of the development of e-government in Ukraine”]. (2010, December 3). Oficijnij visnik Ukraini - Official Gazette of Ukraine [in Ukrainian].

23. Postanova Kabinetu Ministriv Ukraini “Dejaki pitannja optimizacii sistemi central'nih organiv vikonavchoi vladi” [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Some issues of optimizing the system of central executive bodies”]. (2019, September 2). Oficijnij visnik Ukraini - Official Gazette of Ukraine [in Ukrainian].

24. Ukaz Prezidenta Ukra'tni “Pro dejaki zahodi shhodo polipshennja dostupu fizichnih ta juridichnih osib do elektronnih poslug” [Decree of the President of Ukraine “On some measures to improve the access of individuals and legal entities to electronic services”]. (2019, July 29). Oficijnij visnik Prezidenta Ukra'ini - Official Gazette of the President of Ukraine [in Ukrainian].

25. Plan roboti Ministerstva cifrovot transformacit na 2021 rik [Work plan of the Ministry of Digital Transformation for 2021].

26. Cifrova strategija PROON na 2022-2025 rr. [UNDP Digital Strategy for 2022-2025].

27. Proekt Planu vidnovlennja Ukratni Materiali robochot grupi «Didzhitalizacija» Lipen' 2022 [Project of the Recovery Plan of Ukraine Materials of the working group "Digitization" July 2022].

28. Zakon Ukratni «Pro zahist informacit v informacijno-komunikacijnih sistemah» [The Law of Ukraine "On protection of information in information and communication systems"]. (n.d).

29. Rozporjadzhennja Kabinetu ministriv Ukratni “Pro shvalennja Koncepcit rozvitku cifrovot ekonomiki ta suspil'stva Ukratni na 2018-2020 roki ta zatverdzhennja planu zahodiv shhodo tt realizacit” [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On the approval of the Concept of the development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and the approval of the plan of measures for its implementation. (2018)”]. (n.d).

30. Karpenko, O.V., Denisjuk, Zh.Z., Namestnik, V.V. (2020). Cifrove vrjaduvannja [Digitalgovernance]. Kitv: IDEJa PRINT [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены