Цифрові платформи Smart Specialisation Platform та Espon: структура та можливості для регіонів і громад ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифрові платформи Smart Specialisation Platform та Espon: структура та можливості для регіонів і громад ЄС

Маматова Тетяна, Чикаренко Ірина, Бородін Євгеній, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Abstract

Digital Smart Specialisation Platform & Espon platform: structure and opportunities for EU regions and communities

Mamatova Tetiana Dr.Sc., Full Prof., Chykarenko Iryna, Dr.Sc., Full Prof., Borodin Yevgeniy, Dr.Sc., Full Prof., Dnipro University of Technology

Purpose - to study the structure of the digital platforms Smart Specialization Platform (S3P) and ESPON, as well as the opportunities they offer for EU regions and communities, in order to identify areas for further scientific applied research and development of compulsory and elective educational components of educational and professional programs in the field of knowledge 28 "Public Administration and Management". Topicality. Smart specialization is seen as one of the methodological tools for bringing the quality of strategic planning closer to EU standards and increasing the capacity of Ukrainian regions to access funding for development programs and projects by attracting funds from EU structural funds. Ukraine's accession to the EU in 2022 creates new opportunities and challenges in this area that require science-based solutions, as well as the development of specific components of professional competence, including smart specialization skills, among local government practitioners.

Results. A study of the thematic structure of the S3P makes it possible to characterize it as a powerful knowledge management portal in the field of regional smart specialization, which provides access to reviews of successful practices, creates a basis for building partnerships, and offers a variety of analytical tools. Any region of Ukraine can join the S3P after proper communication with the platform moderators and preparation of a package of documents. The ESPON digital platform provides, in particular, the following opportunities: conducting research with a territorial focus in order to adapt to the specifics and needs of residents and territories; citizens/politicians to understand how their community or territory performs in comparison to other European regions; obtaining up-to-date information and analysis on topics that are a priority on the European agenda.

Conclusions. The task of training highly qualified and motivated specialists with advanced smart specialization skills capable of developing and implementing regional smart specialization strategies and community development strategies based on the study of leading EU experience and best practices using the potential of the S3P and ESPON platforms is becoming more relevant.

Keywords: strategy, infrastructural project, social project, region, territorial community, cooperation, digitalisation, public administration

Анотація

Мета - вивчити структуру цифрових платформ Smart Specialisation Platform (S3P) та ESPON, а також можливості, які ними пропонуються для регіонів і громад ЄС, задля окреслення напрямів подальших наукових прикладних досліджень та розроблення обов'язкових та вибіркових освітніх компонент освітньо-професійних програм галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування». Актуальність. Смарт-спеціалізація розглядається як один із методологічних інструментів наближення якості стратегічного планування до стандартів ЄС та збільшення спроможності регіонів України отримувати доступ до фінансування програм і проєктів розвитку через залучення коштів структурних фондів ЄС. Набуття Україною у 2022 році статусу країни-кандидата до вступу до ЄС зумовлює виникнення нових можливостей і викликів у цій сфері, які потребують науково-обґрунтованого розв'язання, а також розвинення у практиків місцевого самоврядування специфічних складових професійної компетентності, зокрема навичок смарт-спеціалізації.

Результати. Вивчення тематичної структури S3P дозволяє схарактеризувати її як потужний портал управління знаннями у сфері регіональної смарт-спеціалізації, який надає доступ до оглядів успішних практик, створює основу для розбудови партнерств, пропонує різноманітні аналітичні інструменти. Будь які області України за умов належної комунікації із модераторами платформи і підготовки пакету документів можуть приєднатися до S3P. Цифрова платформа ESPON надає, зокрема, можливість: проведення досліджень із територіальним фокусуванням з метою адаптації до специфіки та потреб мешканців і територій; громадянам/політикам зрозуміти, як їхня громада чи територія працює у порівнянні з іншими європейськими регіонами; отримати актуальну інформацію та аналітику на теми, які є пріоритетними на європейському порядку денному.

Висновки. Актуалізується завдання підготовки висококваліфікованих та вмотивованих фахівців з розвиненими навичками смарт-спеціалізації, здатних розробляти та впроваджувати регіональні стратегії смарт-спеціалізації та стратегій розвитку територіальних громад на основі вивчення провідного досвіду та кращих ЄС із використанням потенціалу платформ S3P та ESP0N.

Ключові слова: стратегія, інфраструктурний проєкт, соціальний проєкт, регіон, територіальна громада, співробітництво, диджиталізація, публічне управління

Вступ

У листопаді 2009 року Європейська Комісія опублікувала звіт «Знання для зростання» (Knowledge for Growth), який був результатом роботи експертно-консультативної групи при ЄС. Перед групою експертів стояло завдання знайти альтернативу державній політиці, яка розпорошує державні інвестиції в знання та інновації - дослідження, освіту, державну підтримку бізнес-досліджень і розробок тощо - на такі сфери технологічних досліджень, як біотехнології, ІКТ і нанотехнології. Група експертів запропонувала, щоб національні і, особливо, регіональні уряди заохочували інвестиції в галузі, які б «доповнювали інші виробничі активи країни, створюючи майбутній внутрішній потенціал і міжрегіональну порівняльну перевагу» (OECD/OCDE, 2013). Ця стратегічна пропозиція отримала назву «смарт спеціалізація» (Smart Specialisation), швидко поширилася і була прийнята в Порядку денному ЄС до 2020 року з його цілями розумного, сталого та інклюзивного зростання (European Commission, 2010).

Вже понад 10 років з метою концентрації ресурсів на дослідженнях та інноваціях для максимізації впливу структурних фондів ЄС, наявність стратегії досліджень та інновацій для розумної спеціалізації (Research and Innovation strategies for Smart Specialisation, RIS3 або S3) стало тим фактором, що зумовлює для регіону майбутнє фінансування програм, інфраструктурних і соціальних проєктів зі структурних фондів ЄС. Зазначений підхід є визнаним і широко апробованим у Європейському Союзі - понад 180 європейських регіонів і 19 країн використовують його, щоб визначити свої сильні сторони та можливості (Smart Specialisation Platform, 2022). Розроблення RIS3/S3 також значною мірою поширено за межами ЄС, зокрема на Smart Specialisation Platform зарегістрировано 7 країн і 42 регіони, які не входять до ЄС. Відповідні процеси розгортаються і в Україні.

Правову основу смарт-спеціалізації в Україні було закладено у 2015 р., коли постановами Кабінету Міністрів було затверджено Порядок розроблення Державної стратегії регіонального розвитку України і плану заходів з її реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених Стратегії і плану заходів (Про затвердження Порядку розроблення Державної стратегії, 2015) та Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів (Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій, 2015). Зазначені нормативні документи вводили категорію «смарт-спеціалізація», яка розуміється як «підхід, що передбачає аргументоване визначення суб'єктами регіонального розвитку в рамках регіональної стратегії окремих стратегічних цілей та завдань щодо розвитку видів економічної діяльності, які мають інноваційний потенціал з урахуванням конкурентних переваг регіону та сприяють трансформації секторів економіки в більш ефективні» (Про затвердження Порядку розроблення Державної стратегії, 2015, ст. 2).

За вимогами згаданих вище нормативних документів, у проєктах регіональної стратегії мають бути визначені, зокрема: тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону, що включають результати SWOT-аналізу регіонального розвитку та оцінки його природно-ресурсного, виробничого, трудового, наукового, фінансового та інноваційного потенціалу, визначені на засадах смарт-спеціалізації, зовнішні тенденції інноваційного розвитку, що впливатимуть на розвиток регіону; стратегічні цілі, пріоритети розвитку регіону, зокрема ті, що визначені на засадах смарт-спеціалізації, відповідно до стратегічного бачення розвитку регіону (Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій, 2015, ст. 9). У 2018 р. ст. 9 Порядку розроблення регіональних стратегій було доповнено вимогою, що не менше ніж одна стратегічна ціль регіональної стратегії визначається на засадах смарт-спеціалізації та передбачає інноваційний розвиток пріоритетних видів економічної діяльності регіону, підвищення рівня конкурентоспроможності регіону (Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій, 2015, ст. 9).

У 2018 році зазначені порядки були доповнені обґрунтуванням мети впровадження смарт-спеціалізації у стратегічне планування регіонального розвитку, а саме: «забезпечення сталого розвитку регіонів; підвищення ефективності управління інноваційними процесами у регіонах; створення сприятливого середовища для провадження інноваційної діяльності; підвищення рівня інноваційної та інвестиційної активності регіонів; запровадження системної державної підтримки розвитку інновацій у регіонах» (Про внесення змін, 2018, п. 1). Наступним кроком стало затвердження наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 березня 2016 р. Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації (Про затвердження Методики, 2016).

Зростає інтерес до проблематики смарт спеціалізації у вітчизняних виданнях, зокрема вивчаються: загально теоретичні підходи європейської смарт-спеціалізації (Бжуска, & Пика, 2012; Дунаев, 2014; Возняк, 2021; Федяєва, 2018); інституційно-правові засади впровадження та особливості реалізації концепції європейської смарт-спеціалізації в Україні (Ємельянов, & Козлова, 2018; Залуцький, 2019; Сорока, 2019); галузеві та регіональні виміри смарт-спеціалізації (Косенкова, 2017; Грошев, 2018; Чикаренко, Маматова, & Чикаренко, 2020; Іщук, & Созанський, 2021). У 2020-2021 роках видано монографічні роботи «Формування «розумної спеціалізації» в економіці України» (Єгоров et аі., 2020) та «Інноваційна діяльність і формування смарт-спеціалізації в економіці України» (Єгоров et аі., 2021). Але чисельність публікацій, які б розкривали можливості для інноваційного розвитку регіонів України із застосуванням Європейської платформи смарт- спеціалізації, вкрай обмежена (Березняк, 2019; Сорока, 2022).

Таким чином, огляд результатів останніх наукових розвідок проблемного поля упровадження смарт-спеціалізації в Україні дозволяє стверджувати, що смарт-спеціалізація розглядається як один із методологічних інструментів наближення якості стратегічного планування до стандартів ЄС та збільшення спроможності регіонів України отримувати доступ до фінансування програм і проєктів розвитку через залучення коштів структурних фондів ЄС. Набуття Україною у 2022 році статусу країни-кандидата до вступу до ЄС зумовлює виникнення нових можливостей і викликів у цій сфері, які потребують науково-обґрунтованого розв'язання, а також розвинення у практиків місцевого самоврядування специфічних складових професійної компетентності, зокрема навичок смарт-спеціалізації (smart specialisation skills).

З огляду на зазначене, метою статті є вивчити структуру цифрових платформ Smart Specialisation Platform та ESPON, а також можливості, які ними пропонуються для регіонів і громад ЄС, задля окреслення напрямів подальших наукових прикладних досліджень у галузі знань публічного управління і адміністрування та розроблення обов'язкових та вибіркових освітніх компонент освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки фахівців галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування».

Результати дослідження

У звіті OECD «Innovation-driven Growth in Regions: The Role of Smart Specialisation» (Зростання в регіонах, рушійною силою якого є інновації: роль смарт-спеціалізації) смарт-спеціалізація - це промислова та інноваційна структура для регіональних економік, яка має на меті проілюструвати, як державна політика, рамкові умови (особливо - політика у сфері НДДКР та інноваційно-інвестиційна політика) можуть впливати на економічну, наукову та технологічну спеціалізацію регіону і, як наслідок, на його продуктивність, конкурентоспроможність та шлях економічного зростання (OECD/OCDE, 2013).

На думку експертів, це логічне продовження процесу поглиблення, диверсифікації та спеціалізації більш загальних інноваційних стратегій з урахуванням регіональної специфіки, міжрегіональних аспектів та можливостей співробітництва і, таким чином, можливий спосіб допомогти розвиненим країнам ОЕСР, а також країнам, що розвиваються, перезапустити економічне зростання, використовуючи засновані на знаннях інноваційні інвестиції (innovation led/ knowledge-based investments) .

В Україні процеси пілотування регіональних стратегій смарт-спеціалізації активізувалися у 2018-2019 роках. За результатами дослідження «Смарт Спеціалізація в Україні: пів року після прийнятих обласних стратегій розвитку» (Український інститут міжнародної політики, 2020), спрямованого на здійснення аналізу стану впровадження підходу смарт-спеціалізації в Україні та вироблення наступних кроків для подальшої розробки пріоритетів S3, було визначено, що у 2019 році чисельність пілотних регіонів заросла до 12, а в стратегіях розвитку областей на 2021-2027 роки було вперше визначено конкретні галузі економічної діяльності, які в більшості випадків співпадають з S3 за аналізом даних експертів ЄС. Водночас, було з'ясовано, що жодна область не має розроблених пріоритетів S3.

Можна погодитися із висновком експертів Асоціації підприємств промислової автоматизації України (lNDUSTRY4uKRAIN), які зазначають, що в Україні процеси розроблення регіональних стратегій смарт-спеціалізації і самі затверджені в областях стратегії регіонального розвитку на період 20212027 рр. демонструють: недостатність розуміння методології європейської смарт-спеціалізації; відсутність у публічних службовців на всіх рівнях відповідних навичок; недостатність залучення представників бізнесу і громадськості; нєготовність наукової і академічної спільноти здійснювати методичний і науковий супровід процесів смарт-спеціалізації (Асоціація підприємств промислової автоматизації України, 2020; Асоціація підприємств промислової автоматизації України, 2022).

На наш погляд, задля вирішення окреслених проблем необхідно максимально використовувати можливості, які пропонують спеціалізовані цифрові платформи ЄС Smart Specialisation Platform і ESPON.

Як зазначає EU Science Hub, Smart Specialisation Platform (S3P) допомагає державам-членам ЄС та регіонам розробляти, впроваджувати та переглядати свої RIS3, зокрема: фокусування на визначенні нішевих областей конкурентних сильних сторін (niche areas of competitive strength); вирішенні основних суспільних викликів (societal challenges); впровадженні «орієнтованого на попит виміру» (demand-driven dimension); сприянні розбудові інноваційних партнерств з акцентом на посиленні координації між різними «суспільними стейкголдерами» (different societal stakeholders); узгодженні ресурсів і стратегій між приватними та державними суб'єктами різних рівнів управління (EU Science Hub, 2022).

У загальній структурі вебсайту S3P виокремлено розділи: платформа S3 (S3Platform); партнерство задля регіональних інновацій (PRI, Partnerships for Regional Innovation); методологія смарт-спеціалізаці (Concept); співробітництво (Cooperation); тематичні напрямки платформи (Thematics); можливості для різних типів територій (Territories); інструменти (Tools); знання Knowledge (рис.1). На стартовій сторінці відвідувачам одразу пропонується приєднатися до платформи.

Рис. 1. Загальна структура вебсайту Smart Specialisation Platform (Smart Specialisation Platform, 2022)

Вивчення тематичної структури Smart Specialisation Platform у розрізі тем розділів та наявних підрозділів вебсайту (табл. 1), а також відповідного контенту, дозволяє схарактеризувати цю цифрову платформу як потужний портал управління знаннями у сфері регіональної смарт-спеціалізації, який надає доступ до оглядів успішних практик, створює основу для розбудови партнерств, пропонує різноманітні аналітичні інструменти. Будь які області України за умов належної комунікації із модераторами платформи і підготовки пакету документів можуть приєднатися до S3Platform.

Наприклад, надзвичайно корисними с точки зору визначення регіональних смарт-пріоритетів є: інструмент візуалізації S3 пріоритетів по всій Європі (Eye@RIS3); хаб цифрових інновацій (Digital Innovation Hub); інструмент візуалізації та порівняння інвестицій у дослідження та інновації за різними каналами фінансування та програмами ЄС у різних регіонах ЄС (Territorial Economic Data Viewer, TEDv), який дозволяє проаналізувати під час розроблення і реалізації стратегії економічні показники Євростату, заплановані інвестиції, пов'язані з дослідженнями та інноваціями, в рамках ESIF та фінансування програми «Горизонт 2020», отримані від зацікавлених сторін.

Не менш практично орієнтованою є цифрова платформа ESPON (ESP0N, 2022). European Observation Network for Territorial Development and Cohesion (ESPON) - це фінансована ЄС програма, яка надає якісну експертизу органам державної влади, відповідальним за розроблення територіальної політики.

Табл. 1 Тематична структура Smart Specialisation Platform

Джерело: складено авторами за матеріалами (Smart Specialisation Platform, 2022).

Усі 27 країн-членів ЄС та 4 країни-партнери (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія) беруть участь у програмі ESPON і роблять свій внесок у її співфінансування. Як і кожна програма, що фінансується ЄС, ESPON керується спеціальним органом управління (Managing Authority), яким у даному випадку є Міністерство енергетики та просторового планування Люксембургу (Ministry of Energy and Spatial Planning of Luxembourg). Програма реалізується Європейським об'єднанням територіального співробітництва ESPON (European Grouping for Territorial Cooperation, EGTC) - структурою, створеною Люксембургом спільно з трьома бельгійськими регіонами: Фландрією, Валлонією та Брюссельським столичним регіоном (ESPON, 2022).

За інформацією сторінки «ESPON 2023» зазначеної цифрової платформи (ESPON, 2022), загальний бюджет ESPON на програмний період 2021-2027 рр. становить 60 млн Євро, з яких внесок ЄС - 80 % (48 млн Євро), а внесок 27 країн-членів - 20 % (12 млн Євро).

Крім того, програма ESPON 2030 отримує підтримку в розмірі 1 685 млн Євро від 4 країн-партнерів (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія). ESPON здійснює дослідження на основі визначення потреб європейських органів публічного управління на всіх рівнях. Будь-який місцевий, регіональний чи національний орган влади, а також інституція ЄС може повідомити про потреби у підтримці політики та стати стейкголдером ESPON.

Вивчення структури та контенту цифрової платформи ESPON (табл. 2) дозволяє схарактеризувати її як другий потужний портал управління знаннями у сфері регіональної смарт-спеціалізації, який надає, зокрема, можливість: проведення досліджень із територіальним фокусуванням з метою адаптації до специфіки та потреб мешканців і територій; громадянам/ політикам зрозуміти, як їхня громада чи територія працює у порівнянні з іншими європейськими регіонами; отримати актуальну інформацію та аналітику на теми, які є пріоритетними на європейському порядку денному.

Серед інших інструментів платформи ESPON відзначимо «Інструмент бенчмаркингу Цілей сталого розвитку» (SDGs benchmarking tool), який сприяє європейським органам публічного управління на всіх рівнях у локалізації та досягненні цілей сталого розвитку ООН.

Табл. 2