Право на працю та право на рівний доступ до державної служби в Україні у трансформаційний період: спільне, відмінне, дискусійне

Размещено на http://www.allbest.ru/

Право на працю та право на рівний доступ до державної служби в Україні у трансформаційний період: спільне, відмінне, дискусійне

Наталія Добрянська

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного та приватного права, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, м. Київ, Україна,

Максим Федоренко

аспірант третього року навчання за спец. 081 «Право» кафедри публічного та приватного права, Навчально-науковий гуманітарний інститут Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, м. Київ, Україна,

Анотація

Публікація присвячена актуальним питанням співвідношення права на працю та права на рівний доступ до державної служби в Україні в трансформаційний період. У першу чергу, в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови. Проаналізовано ґенезис і розвиток зазначених прав людини і особливості їх закріплення в національних конституціях і міжнародних договорах. Зокрема, у Загальній декларації прав людини 1948 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р. і ін.

Наголошується, що право людини на рівний доступ до державної служби встановлюється Загальною декларацією прав людини, у першу чергу, як її фундаментальне право на активну участь в управлінні державними справами, на реалізацію функцій держави. Це право традиційно відносять до політичних прав людини. Водночас, сам адміністративний режим державної служби у державах-учасницях ЄС і більшості демократичних держав світу в XXI ст. залишається максимально деполітизованим, таким, що відповідає поширеній у світі доктрині сервісної держави і приязної адміністрації. Але, запровадження воєнного стану в Україні наповнило зміст права на рівний доступ до державної служби політичним контекстом, зокрема, щодо патріотизму державних службовців.

Визначено, на основі аналізу відповідних досліджень українських правників (Н. Бернацька, О. Дрозд, О. Губська, Я. Мацюк, В. Павліченко і ін.) особливості реалізації рівного права на доступ до державної служби в Україні в контексті адміністративного та трудового законодавства України.

Обґрунтовано, що конституційне право громадян України на рівний доступ до державної служби і механізм його реалізації поєднує в собі щонайменше три компоненти: а) конституційного права - як конституційне закріплення та гарантування політичного права громадян на участь в управлінні державними справами; б) адміністративного права - як адміністративний режим професійної участі громадян у державному управлінні, та в) трудового права - як режим спеціальних трудових відносин між громадянином і державою.

Ключові слова: праця, державна служба, право на працю, право на рівний доступ до державної служби, трудові відносини на державній службі.

Abstract

THE RIGHT TO WORK AND THE RIGHT TO EQUAL ACCESS TO CIVIL SERVICE IN UKRAINE DURING THE TRANSFORMATION PERIOD: COMMON, DIFFERENT, DEBATABLE

Nataliia Dobrianska

PhD in Law, Associate Professor,

Associate Professor of the Department of Public and Private Law,

V.I. Vernadsky Taurida National University, Kyiv, Ukraine

Maksym Fedorenko

Postgraduate student of the third year of study, specialty 081 ”Law ” of the Department of Public and Private Law of the Educational and Scientific Humanitarian Institute of V.I. Vernadsky Taurida National University, Kyiv, Ukraine

The publication is devoted to topical issues of correlation between the right to work and the right to equal access to public service in Ukraine during the transformation period. First of all, in the conditions of martial law and post-war reconstruction. The author analyzes the genesis and development of these human rights and the peculiarities of their enshrinement in national constitutions and international treaties. In particular, in the Universal Declaration of Human Rights of 1948, the International Covenant on Civil and Political Rights of 1966, etc. It is emphasized that the human right to equal access to public service is established by the Universal Declaration of Human Rights, first of all, as its fundamental right to active participation in the management of public affairs, to the implementation of state functions. This right is traditionally referred to as political human rights. At the same time, the administrative regime of the civil service in the EU member states and most democratic countries of the world in the XXI century remains as depoliticized as possible, which corresponds to the doctrine of the service state and friendly administration widespread in the world. However, the introduction of martial law in Ukraine has filled the content of the right to equal access to civil service with a political context, in particular, regarding the patriotism of civil servants.

Based on the analysis of the relevant studies of Ukrainian lawyers (N. Bernatska, O. Drozd, O. Hubska, Y. Matsiuk, V. Pavlichenko, etc.), the peculiarities of the implementation of the equal right to access to civil service in Ukraine in the context of administrative and labor legislation of Ukraine are determined. It is substantiated that the constitutional right of citizens of Ukraine to equal access to public service and the mechanism of its implementation combines at least three components: a) constitutional law - as a constitutional consolidation and guarantee of the political right of citizens to participate in the management of public affairs; b) administrative law - as an administrative regime of professional participation of citizens in public administration, and c) labor law - as a regime of special labor relations between a citizen and the state.

Keywords: work, civil service, right to work, right to equal access to civil service, labor relations in the civil service.

Постановка проблеми

право праця державна служба

Праця здавна вважалась природним джерелом для забезпечення існування людини та її соціально-економічних і культурних потреб. Як справедливо стверджував Г. Морган: «Людина - єдина істота, про яку можна сказати, що вона набула абсолютну владу над виробництвом їжі...» [1, с. 14]. Забезпечення їжею людини набуло усталеності з удосконаленням знарядь її праці, а також із наступними основними поділами праці, які назавжди відокремили людське суспільство від колективів інших істот.

Добре відомою економістам, історикам, соціологам і правникам залишається й теорія поділу праці, вперше обґрунтована А. Смітом в його роботі «Дослідження про природу та причини багатства народів» (1776 р.). У ній мислитель доводить, що розподіл праці та поглиблення спеціалізації працівників сприяли суспільному прогресу, розвитку суспільств і держав.

Зокрема, А. Сміт іще в кін. 18 ст. стверджував наступне: «Найбільш важливі удосконалення в виробничій силі праці, і значна частина мистецтва, швидкості й розторопності в праці, або в її використанні викликані, з усією ймовірністю, розподіленням праці» [2, с. 97].

Про важливість праці для цивілізації та право людини на працю писали й правники. Для прикладу, понад століття тому С. Котляревській у своїй праці «Влада і право. Проблеми правової держави» (1915 р.) писав наступне:

«ImAnfangwardieThat! Праця є основним стрижнем, на якому тримається вся культура, тут нічого не було дане і не дається задарма, але тут в кінцевому підсумку затрати не зменшували, а примножували людську особистість. Спрямування волі, нахили почуттів, навички мислення, які набувшись серед цієї праці, стають частиною нашої духовної природи ...» [3, с. 419].

Початок XX ст. знаменував собою утвердження, через хвилю соціалістичних революцій в Європі, права людини на працю та його закріплення у конституціях. Серед перших із них слід згадати і Веймарську конституцію, яка в частині другій ст. 163 гарантувала кожному німцеві можливість здобувати собі харчування господарською працею [4, с. 263]. У подальшому право на працю було закріплене і в конституціях інших держав світу. Після Другої світової війни це право отримало своє повсюдне закріплення в міжнародних договорах і національних конституціях.

Разом із конституційним правом на працю на національному й наднаціональному рівні унормоване і право на рівний доступ до державної служби. Певна спорідненість цих прав ставить перед науковцями і практиками питання про те, чи є ці права відокремленими, взаємовиключними, взаємодоповнюючими? Особливо актуальним це питання є для України, де під час воєнного стану реалізується державна політика щодо оптимізації корпусу державних службовців [5]. Водночас, для багатьох громадян України робота на посадах державної служби є важливим і часто безальтернативним джерелом для існування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальні питання про сутність і зміст прав на працю та на рівний доступ до державної служби залишаються традиційним предметом правових досліджень в Україні [6]. Водночас, на сьогодні в Україні, зокрема у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, здійснено цикл спеціальних ґрунтовних наукових досліджень, присвячених проблемам призначення державної служби у системі трудових відносин (В. Мацюк) [7; 8], співвідношення норм трудового та адміністративного права при проходженні державної служби в Україні (О. Дрозд) [9], правового регулювання працевлаштування та професійного розвитку державних службовців в Україні (О. Губська) [10; 11], соціального забезпечення публічної служби в Україні (Н. Бернацька) [12], гармонізації національного нормативно-правового забезпечення праці державних службовців до міжнародного законодавства (Павліченко В.) [13] і ін. Їх положення та результати заслуговують на увагу в період трансформації режиму державної служби в умовах воєнного стану та подальшої повоєнної відбудови України.

Постановка питання про право на працю та право на рівний доступ до державної служби здійснювалася й авторами цієї публікації на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми забезпечення прав і свобод людини» (м. Луцьк, 9 груд. 2022 р.) [14].

Метою статті є формування наукових засад щодо співвідношення та взаємодії права на працю та права на рівний доступ до державної служби в Україні в трансформаційний період.

Виклад основного матеріалу

Починаючи із XVIII ст. одним із видів праці та одночасно формую участі громадян у державних справах стало їх визнане право на публічну службу. З часом друга хвиля буржуазно- демократичні революції XIX ст. трансформували державну службу, як цивільну, так і військову, з привілею, який дарувався, чи публічно продавався монархами підлеглим аристократам і міщанам, у право рівного доступу громадян до професійної державної служби. До прикладу, у преамбулі Конституційного акта Баварського Королівства від 26 травня 1818 року було проголошено «рівність прав підданих на зайняття всіх ступенів державної служби і на всі звання, що набуваються відзнакою» [15, с. 596].

Після Другої світової війни право людини на працю та право громадян на рівний доступ до державної служби були закріплені у міжнародних договорах і документах та повсюдно унормовані в конституціях і законах держав світу. Як відомо, 10 лютого 1948 р., після тривалої та відповідальної роботи, ООН було затверджено Загальну декларацію прав людини, яку іще іноді називають «Конституцією прав людини». У частині першій ст. 23 ця Декларація закріпила, що «кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття» [16]. Тобто, віднесла право людини на працю та її вільний вибір до основоположних і гарантованих міжнародною спільнотою прав людини.

Право людини на працю було закріплено і в ст. 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р. Йдеться про «право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується ...» [17].

Окрім права на працю, частина друга ст. 21 цієї Декларації встановила й те, що: «Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні» [16]. Подібно праву людини на працю це право отримало своє закріплення в ст. 25 Міжнародному пакті про громадянські і політичні права встановлено. Нею встановлено, що: «Кожний громадянин має право без будь- якої дискримінації а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників; ... с) допускатися в своїй країні на загальних умовах рівності до державної служби» [18].

Очевидно, що це право людини встановлюється в Загальній декларації прав людини і Міжнародному пакті про громадянські та політичні права, у першу чергу, як її фундаментальне право до участі в управлінні державними справами. Це право традиційно відносять до політичних прав людини. Водночас, сам адміністративний режим державної служби у державах- учасницях ЄС і більшості демократичних держав світу в XXI ст. залишається максимально деполітизованим, таким, що відповідає поширеній у світі доктрині сервісної держави і приязної адміністрації. Утім, запровадження воєнного стану в Україні наповнило зміст права на рівний доступ до державної служби політичним контекстом, зокрема, щодо патріотизму державних службовців

Подібні за сутністю та змістом до наведених попередньо права людини і громадянина закріплені й у Конституції України. Так, частина друга ст. 38 Основного Закону встановлює: «Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування» [19].

У свою чергу, частини перша та друга ст. 43 Конституції України визначають, що «кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності ...» [19].

Наведені вище конституційні положення про право людини на працю та право громадянина на рівний доступ до державної служби в Україні є спорідненим, але не тотожними. Попередньо, на основі аналізу статей 21 і 23 Загальної декларації прав людини, нами було звернено увагу, що йдеться про різні за своїм походженням права людини - політичне право та соціально- економічне право.

Але, чи можна розглядати реалізацію права на рівний доступ до державної служби повністю поза межами трудових відносин? Адже процедура працевлаштування державних службовців в Україні подібна за своїм змістом і стадіями до загальної процедури вступу людини у трудові відносини. До того ж, при проходженні державної служби застосовуються норми не лише адміністративного, а й трудового права, що засвідчує дуалізм службового та трудового режимів праці державних службовців як в Україні, так і за кордоном.

Вітчизняний правознавець В. Мацюк звертає увагу, що сучасна державна служба - це, у першу чергу, «оплачувана службово-трудова діяльність громадян, якій властиві дві групи правовідносин - службово- трудові, що полягають у забезпеченні реалізації державним службовцем права на працю, виплати останньому винагороди за виконання службово- трудових обов'язків, а також наданні гарантій, і державно-владні правовідносини, які покликані забезпечувати реалізацію потреб та інтересів держави через виконання державним службовцем завдань і функцій останньої» [7, с. 25-26].

Також В. Мацюк визначив наступні ознаки державної служби, як складової системи трудових правовідносин: а) роботодавцем у правовідносинах у сфері державної служби виступає держава; б) вольовий характер державної служби; в) оплачуваність державної служби; г) наявність чіткої системи державних посад, на яких громадяни здійснюють свою службово- трудову діяльність; ґ) підвищена соціальна відповідальність у процесі реалізації громадянами права на доступ до державної служби [7, с. 25-26]. Цей перелік ознак може бути продовжений, зокрема, поширенням на держслужбовців особливим режимом запобігання корупції; спеціальною системою щорічного оцінювання професійних здібностей і здобутків державних службовців тощо.

Водночас, можемо погодитись із твердженням згаданого вище ученого про те, що «трудові правовідносини у сфері державної служби - врегульовані нормами трудового права суспільні відносини між державним службовцем та державою в особі уповноважених органів влади чи іншого суб'єкта трудового права, що мають внутрішній характер та виникають з приводу праці державного службовця або ж з приводу нерозривно пов 'язаних з працею такого державного службовця прав та обов 'язків ...» [7, с. 27].

Іще одним чинником, який засвідчує, що реалізація права на рівний доступ до державної служби в Україні є соціальне забезпечення державних службовців, яке після прийняття та реалізації перехідних положень Закону України «Про державну службу» [20] було в цілому уніфіковано з соціальним захистом інших працівників. Зокрема, Н. Бернацька називає такі спеціальні гарантії правового регулювання соціального забезпечення публічної служби в Україні, як: «1) матеріальні; 2) побутові; 3) професійні; 4) пенсійні; 5) реабілітаційні; 6) рекреаційні; 7) ритуальні; 8) компенсаційні; 9) охоронні» [12, с. 29]. Фактично всі вони поширюються й на інших учасників трудових відносин.

Враховуючи військово-політичні та соціально-економічні реалії сьогодення, слід виокремити дві основні тенденції розвитку правової доктрини, правотворчої, правозастосовної та юрисдикційної практики в Україні. По-перше, розвиток і удосконалення законодавства для оборони України від немотивованої масштабної російської військової агресії, документування воєнних злочинів, створення воєнного трибуналу для засудження воєнних злочинів на території України і відш кодування завданих рф збитків та повоєнного відродження України. По-друге, прийняття низки євроінтеграційних законопроєктів, зумовлених набуттям Україною 23 червня 2022 р. статусу держави-кандидата у члени Європейського Союзу та входженням до ЄС [14, с. 111].

Щодо останньої тенденції, то у контексті цього дослідження, слід погодитись із В. Мацюком, що «європейська інтеграція передбачає оптимізацію та приведення практики застосування національного законодавства у відповідність із загальноприйнятою практикою ЄС та основоположними принципами у сфері державної служби, зокрема у таких основних сферах, як: 1) оплати праці як мотиваційної та конкурентної складової трудових правовідносин у сфері державної служби; 2) регулювання й контролю за дотриманням етики державних службовців як прийнятих нормативно визначених правил поведінки державних службовців відповідно до сформованих у суспільстві уявлень та як антикорупційної складової; 3) професійного навчання й постійного підвищення кваліфікації відповідно до сучасних викликів та вимог; 4) мотивації державних службовців до ефективної та результативної трудової діяльності; 5) забезпечення престижності державної служби в уявленні суспільства та формування концепції «місії державного службовця»» [7, с. 5].

Висновки

Таким чином, конституційне право громадян на рівний доступ до державної служби і механізм його реалізації поєднує в собі щонайменше три компоненти: а) конституційного права - як конституційне закріплення та гарантування політичного права громадян на участь в управлінні державними справами; б) адміністративного права - як адміністративний режим професійної участі громадян у державному управлінні, та в) трудового права - як режим спеціальних трудових відносин між громадянином і державою [14, с. 112].

Література:

1. Морган Г.Л. Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. Пер. с англ. под ред. М.О. Косвена. Со статьей Ф. Энгельса «К доистории семьи (Бахофен, Мак Леннан, Морган). Предисл. Я.П. Алькора. Ленинград: Изд-во народов Севера ЦИК СССР, 1934. XV, 350 с.

2. Смит А. Исследование о причинах багатства народов. С примеч. Перевел П.А. Бибиков. Том первый. Санктпетербург: В типограф. И.И. Глазунова, 1866. 496 с.

3. Котляревский С.А. Власть и право. Проблема правового государства. Москва: Типогр. «Мысль», 1915. 419 с.

4. Дурденевский В.Н. Иностранное конституционное право в избранных образцах (с приложением текстов конституций). Ленинград: Госиздат, 1925. 263 с.

5. Попереду скорочення держслужбовців та зарплат тих, хто залишиться: Уряд у

2023 році більш ніж на чверть знизить видатки Держбюджету / Патріоти України. 24.12.2022. URL: https://patrioty.org.ua/ecomomic/poperedu-skorochennia-derzhsluzhbovtsiv- ta-zarplat-tykh-khto-zalyshytsia-uriad-u-2023-bilsh-nizh-na-chvert-zmenshyt-vydatky- derzhbiudzhetu-448546. html

6. Федоренко В.Л. Конституційні права і свободи людини та їх гарантування й захист в Україні: монограф. Київ: Вид-во Ліра, 2020. 138 с.

7. Мацюк В.Я. Державна служба у системі трудових відносин: теорія і практика: монографія. Харків. Константа, 2017. 448 с.

8. Мацюк В.Я. Державна служба в системі трудових відносин: теоретико-правові проблеми: Автореф. дисерт. на здоб. наук. ступ. докт. юрид. наук / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2017. 39 с.

9. Дрозд О.Ю. Правове регулювання проходження державної служби в Україні: проблеми співвідношення норм трудового та адміністративного права: Автореф. дисерт. на здоб. наук. ступ. докт. юрид. наук / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2017. 47 с.

10. Губська О.А. Правове регулювання працевлаштування та професійного розвитку державних службовців в Україні: теорія і практика: монографія. Харків: Константа, 2017. 412 с.

11. Губська О. А. Проблеми регулювання працевлаштування та професійного розвитку державних службовців в Україні: Автореф. дисерт. на здоб. наук. ступ. докт. юрид. наук / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2018. 43 с.

12. Бернацька Н.І. Проблеми правового регулювання соціального забезпечення публічної служби в Україні: Автореф. дисерт. на здоб. наук. ступ. докт. юрид. наук / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2018. 42 с.

13. Павліченко В.М. Проблеми гармонізації національного нормативно-правового забезпечення праці державних службовців до міжнародного законодавства: Автореф. дисерт. на здоб. наук. ступ. докт. юрид. наук / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка. Київ, 2018. 43 с.

14. Федоренко М.В. Право на працю та право на рівний доступ до державної служби. Проблеми забезпечення прав і свобод людини: Зб. матеріалів ІХ Міжнар. наук.- практ. конф. (м. Луцьк, 9 груд. 2022 р.) / уклад. Л. М. Джурак. Луцьк: Вежа-Друк, 2022. С. 109-112.

15. Современные Конституции. Сборник действующих конституционных актов. Том I-ый. Конституционные монархии. Перевод под ред. и со вступительными очерками В.М. Гессена и Б.Э. Нольде. С-Петербург: Изд-во Юридического книжного склада «Право», 1905. 596 с.

16. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 р. Офіційний вісник України. 2008. № 93. Ст. 3103.

17. Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права 1966 р / Верховна Рада України. Законодавство України.URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_042#Text

18. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року / Верховна Рада України. Законодавство України.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043/card6#Public

19. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

20. Про державну службу: Закон України від 10 грудня 2015 р. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 4. Ст. 43.

References:

1. Morgan, G.,L. (1934). Drevnee obschestvo ili issledovanie liniy chelovecheskogo progressa ot dikosti cherez varvarstvo k tsivilizatsii. [Ancient society or a study of the lines of human progress from savagery through barbarism to civilization], Per. s angl. pod red. M.O. Kosvena. So statey F. Engelsa «K doistorii semi (Bahofen, Mak Lennan, Morgan). Predisl. Ya.P. Alkora. Leningrad: Izd-vo narodov Severa TSIK SSSR. [in Russian].

2. Smit, A.( 1866), Issledovanie o prichinah bagatstva narodov [ in Inquiry into the Causes of the Wealth of Nations]. S primech. Perevel P.A. Bibikov. Sanktpeterburg: V tipograf. I.I. Glazunova. [in Russian].

3. Kotlyarevskiy, S., A.(1915). Vlast i pravo. Problema pravovogo gosudarstva.[ Power and law. Problem of lawful state.] Moskva: Tipogr. «Myisl».[in Russian].

4. Durdenevskiy, V., N. (1925). Inostrannoe konstitutsionnoe pravo v izbrannyih obraztsah (s prilozheniem tekstov konstitutsiy), [Foreign Constitutional Law in Selected Samples (with an Appendix of Constitutions Texts)], Leningrad: Gosizdat [ in Russian].5. Poperedu skorochennya derzhsluzhbovtsiv ta zarplat tih, hto zalishitsya: Uryad u 2023 rotsI bIlsh nIzh na chvert znizit vidatki Derzhbyudzhetu, (2022) [Ahead of the Reduction of the Civil Service Employees Salaries of Those Who Will Remain: In 2023, the Uryad will reduce the state budget expenditures by more than a quarter]/ PatrIoti UkraYini. URL: https://patrioty.org.ua/ecomomic/poperedu-skorochennia-derzhsluzhbovtsiv-ta-zarplat-tykh-khto- zalyshytsia-uriad-u-2023-bilsh-nizh-na-chvert-zmenshyt-vydatky-derzhbiudzhetu-448546.html [inUkrainian].

6. Fedorenko, V.,L.(2020), Konstitutsiyni prava i svobodi lyudini ta yih garantuvannya y zahist v Ukrayini [Constitutional human rights and freedoms and their guarantee and protection in Ukraine:] Kiyiv: Vid-vo Lira. [in Ukrainian].

7. Matsyuk, V.,Ya. (2017). Derzhavna sluzhba u sistemI trudovih vidnosin: teorIya I praktika [Public service in the system of labor relations: theory and practice]. Harkiv: Konstanta [inUkrainian].

8. Matsyuk,V., Ya. (2017). Derzhavna sluzhba v sistemI trudovih vIdnosin: teoretiko- pravovi problemi [Civil service in the system of labor relations: theoretical and legal problems: Author's dissertation for the degree of Doctor of Law], Kiyiv. [ inUkrainian].

9. Drozd, O.,Yu.(2017). Pravove regulyuvannya prohodzhennya derzhavnoyi sluzhbi v Ukrayini: problemi spivvidnoshennya norm trudovogo ta administrativnogo prava, [Legal regulation of civil service in Ukraine: problems of correlation of norms of labor and administrative law: Author's dissertation for the degree of Doctor of Law]. Kiyiv [inUkrainian].

10. Gubska, O.,A. (2017). Pravove regulyuvannya pratsevlashtuvannya ta profesIynogo rozvitku derzhavnih sluzhbovtsIv v Ukrayini: teoriya i praktika, [Legal regulation of employment and professional development of civil servants in Ukraine: theory and practice]. Harkiv: Konstanta [inUkrainian].

11. Gubska, O.,A. (2018). Problemi regulyuvannya pratsevlashtuvannya ta profesIynogo rozvitku derzhavnih sluzhbovtsiv v Ukrayini.[Problems of regulation of employment and professional development of civil servants in Ukraine: Author's dissertation for the degree of Doctor of Law], Kiyiv [inUkrainian].

12. Bernatska, N.,I.(2018), Problemi pravovogo regulyuvannya sotsIalnogo zabezpechennya publIchnoyi sluzhbi v Ukrayini, [Problems of legal regulation of social security of public service in Ukraine: Author's dissertation for the degree of Doctor of Law]. Kiyiv [inUkrainian].

13. PavlIchenko, V.,M. (2018). Problemi garmonizatsiyi natsionalnogo normativno-pravovogo zabezpechennya pratsi derzhavnih sluzhbovtsIv do mizhnarodnogo zakonodavstva [Problems of harmonization of national regulatory and legal support of civil servants to international legislation: Author's dissertation for the degree of Doctor of Law]. Kiyiv [inUkrainian].

14. Fedorenko, M.,V.(2022). Pravo na pratsyu ta pravo na rivniy dostup do derzhavnoyi sluzhbi. Problemi zabezpechennya prav i svobod lyudini [The right to work and the right to equal access to public service. Problems of ensuring human rights and freedoms:] Lutsk: Vezha-Druk [inUkrainian].

15. Sovremennyie Konstitutsii. Sbornik deystvuyuschih konstitutsionnyih aktov. Konstitutsionnyie monarhii. (1905) [Modern Constitutions. Collection of current constitutional acts. Volume I. Constitutional Monarchies], Transl V.M. Gessena i B.E. Nolde. S-Peterburg: Izd-vo Yuridicheskogo knizhnogo sklada «Pravo» [in Russian].

16. Zagalna deklaratsiya prav lyudini, priynyata i progoloshena rezolyutsieyu 217 A (III) Generalnoyi Asambleyi OON 10 grudnya 1948 r. (2008), [Universal Declaration of Human Rights, adopted and proclaimed by Resolution 217 A (III) of the UN General Assembly on December 10, 1948. 2008. № 93. P. 3103]. Ofitsiniy visnik Ukrayini [inUkrainian].

17. Mizhnarodnogo paktu pro ekonomichni, sotsialni i kulturni prava 1966 r [International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights 1966], Verhovna Rada Ukrayini. Zakonodavstvo Ukrayini. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042#Text [inUkrainian].

18. MIzhnarodniy pakt pro gromadyansi i politichni prava 1966 roku [International Covenant on Civil and Political Rights of 1966, ]Verhovna Rada Ukrayini. Zakonodavstvo Ukrayini. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043/card6#Public [inUkrainian].

19. Konstitutsiya Ukrayini : priynyata na p'yatIy sesiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini 28 chervnya 1996 r.(1996). [Constitution of Ukraine: adopted at the fifth session of the Verkhovna Rada of Ukraine on June 28, 1996], VIdomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini [inUkrainian].

20. Pro derzhavnu sluzhbu: Zakon Ukrayini vid 10 grudnya 2015 r. (2016). [On civil service: Law of Ukraine of December 10, 2015]. Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru