Демографічні моделі профілактики громадського здоров’я в регіональному контексті та вплив на національну безпеку країни

Статтю присвячено проблематиці поглиблення теоретичних засад, удосконалення методичних положень та розробки практичних рекомендацій щодо формування і підвищення ефективності стратегії забезпечення демографічної стійкості України в регіональному контексті.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2023
Размер файла 25,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Демографічні моделі профілактики громадського здоров'я в регіональному контексті та вплив на національну безпеку країни

Качан Яна Віталіївна кандидат наук з державного управління, доцент, в.о. завідувача кафедри публічного управління та публічної служби, Академія праці, соціальних відносин та туризму, м. Київ

Собченко Сергій Олександрович студент заочної форми навчання Академії праці, соціальних відносин і туризму, кафедри публічного управління та публічної служби, спеціальність публічне управління та адміністрування, Лікар-хірург-онколог хірургічного відділення, КНП "Київського міського клінічного онкологічного центру", Київ

Анотація

Поліпшення сфери міжгалузевої взаємодії держави муніципальних установ і структур в організації профілактики громадянського здоров'я. Продовження розвитку дослідження та встановлення особливості та тенденції профілактики громадського здоров'я в регіональному контексті, є актуальним питанням сьогодення.

Статтю присвячено проблематиці поглиблення теоретичних засад, удосконалення методичних положень та розробки практичних рекомендацій щодо формування і підвищення ефективності стратегії забезпечення демографічної стійкості України в регіональному контексті та впливу на національну безпеку країни.

Обґрунтовано застосування фіскальних, монетарних, інноваційних, інвестиційних та соціальних механізмів регулювання демографічної ситуації, з дотриманням наукових, універсальних та економічних принципів, а також принципів ефективності, багато вимірності, комплексною фінансовою інклюзивністю, узгодженням індивідуальних та колективних інтересів, справедливості та співробітництва, солідарності та відповідальності.

Показано, що інституційна структура, яка підтримує демографічну стабільність, визначається рівнем економічного розвитку, моделлю національної безпеки. Встановлено, що реформи систем охорони здоров'я, соціального страхування та пенсійного забезпечення спрямовані на максимізацію вигод від збільшення тривалості життя населення та продовження реального трудового життя.

Метою статті є розгляд демографічної моделі профілактики громадянського здоров'я в регіональному контексті та впливу на національну безпеку країни. демографічний регіональний стійкість

Динаміка населення, мобільність і зростання населення визначаються ефективною політикою, спрямованою на забезпечення природного руху населення, що призводить до об'єктивної зміни поколінь від народження до смерті, базується на високих показниках здоров'я населення та запроваджує планомірний підхід до розвитку послуги охорони здоров'я та її вплив на національну безпеку країни.

Ключові слова: демографія, модель, національна безпека, здоров'я, громадянство, стабільність, реформи.

Kachan Yana Vitaliivna Candidate of sciences in public administration, associate professor, Acting Head of the Department of Public Administration and Public Service, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv

Sobchenko Serhii Oleksandrovich Correspondence student Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Department of Public Administration and Public Service, specialty public management and administration, Surgeon- oncologist of the surgical department, KNP "Kyiv City Clinical Oncology Center", Kyiv,

DEMOGRAPHIC MODELS OF PUBLIC HEALTH PREVENTION IN THE REGIONAL CONTEXT AND THE IMPACT ON THE NATIONAL SECURITY OF THE COUNTRY

Improvement of the sphere of interdisciplinary interaction of the state, municipal institutions and structures in the organization of public health prevention. Continuation of research development and establishment of features and trends of public health prevention in the regional context is an urgent issue today.

The article is devoted to the problems of deepening the theoretical foundations, improving methodological provisions and developing practical recommendations for the formation and improvement of the effectiveness of the strategy for ensuring the demographic stability of Ukraine in the regional context and the impact on the country's national security.

The application of fiscal, monetary, innovative, investment and social mechanisms for regulating the demographic situation is substantiated, with observance of scientific, universal and economic principles, as well as the principles of efficiency, multi-dimensionality, comprehensive financial inclusion, coordination of individual and collective interests, justice and cooperation, solidarity and responsibility.

It is shown that the institutional structure that supports demographic stability is determined by the level of economic development and the model of national security. It has been established that the reforms of health care, social insurance and pension systems are aimed at maximizing the benefits of increasing the population's life expectancy and extending real working life.

The purpose of the article is to consider the demographic model of public health prevention in the regional context and its impact on the country's national security.

Population dynamics, mobility and population growth are determined by an effective policy aimed at ensuring the natural movement of the population, which leads to an objective change of generations from birth to death, is based on high indicators of population health and introduces a planned approach to the development of health care services and its impact on the country's national security.

Keywords: demography, model, national security, health, citizenship, stability, reforms.

Постановка проблеми. Проблеми демографічної моделі профілактики громадянського здоров'я в регіональному контексті та впливу на національну безпеку країни не є новими для України, але досить актуальні, у зв'язку з реформою системи охорони здоров'я та інших сфер з 2015 р. На сьогодні питання національної безпеки та впливу на неї демографічної моделі профілактики громадянського здоров'я хвилює як теоретичними, так і практичними питаннями.

В сучасних умовах в Україні сформувалась надзвичайно складна демографічна ситуація. Чисельність населення впродовж останніх десятиліть неухильно скорочується. Це скорочення досягло майже 10 млн осіб - з 53 млн в кінці 80-х років ХХ ст. до 42 млн - у перших десятиліттях ХХІ ст. [1].

Основною причиною скорочення чисельності населення України є від'ємний природний приріст, тобто перевищення числа померлих над кількістю народжених осіб. Це перевищення було максимальним у середині 90-х років ХХ сторіччя. Поступово зменшуючись, воно і в ХХІ ст. залишається на доволі високому, як для розвинутої країни, рівні. Перевищення числа померлих над кількістю народжених обумовлено ростом смертності і зниженням народжуваності населення. Зниження, навіть падіння, народжуваності почалось на початку 90-х років минулого століття і продовжувалось до початку 2000-х. [1]

Після цього був час, коли цей коефіцієнт дещо підвищувався, але в останні роки він мав тенденцію до зниження через соціально-економічну, політичну та військову ситуацію в країні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основи демографічної моделі профілактики громадянського здоров'я в регіональному контексті та впливу на національну безпеку країни закладенні в докторських та кандидатських дисертаціях вітчизняних вчених: Буравльов Л.О., Бедрик І.О., Білоус І.В., Банчук М.В., Білинська М.М., Бугайцов С.Г., Васюк Н.О., Вовк С.М., Висоцька Т.Є., Галацан О.В., Джафарова Д.М., Дудка В.В., Дуб Н.Є., Жилка К.І., Карлаш В.В., Кланца А.І., Котляревський Ю.О., Кравченко Ж.Д., Кризина Н.П., Корольчук О.Л., Коваленко Т.Ю., Кузьмінський П.Й., Курило Т.М., Клименко О.В., Лещенко В.В., Лєрмонтова Ю.О., Ляховченко Л.А., Мартинюк О.І., Мокрецов С.Є., Надюк З.О., Паращич І.М., Пітко Я.М., Радиш Я.Ф., Рингач Н.О, Рудий В.М., Устимчук О.В., Торбас О.М., Штогрин О.П., Шегедин Я.Ю., Шевчук В.В., Фільц Ю.О., Фірсова О.Д., Фуртак І.І., Юристовська Н.Я., Ярош Н.П.. Важливе значення в формуванні наукового теоретичного знання в державному управлінні громадським здоров'ям є праці зарубіжних вчених: Аум С., Лі С.Й. Т., Шин Ю. (Aum S., Lee S.Y.T., Shin Y.), Хем Дж. К., Уеда К. (Ham J.C., Ueda K.), Корділья А.К. (Cordilha A.C.), Дхріфі А. (Dhrifi A.), Бехіра Д.К., Моханти Р.К., Деш У. (Behera D.K., Mohanty R.K., Dash U.), Хант Ді Джей, Лінк К.Р. (Hunt D.J., Link C.R.), Наім М., Озуем В. (Naeem M., Ozuem W.), Кім Т.Т.І. (Kim T.T.I.), Баргейн О., Амінйонов У. (Bargain O., Aminjonov U.), Оллкотт Х., Бокселл Л., Конвей Дж., Талер М., Янг Д. (Allcott H., Boxell L., Conway J., Thaler M., Yang D.), Леунг Т.Ю., Шарма П., Адитипьянгкул П., Хози П. (Leung T.Y., Sharma P., Adithipyangkul P., Hosie P.), Нішіта К., Фернандес Р. (Nishita C., Fernandes R.), Райхардт М. (Reichhardt M.) та інші. Нами вивченні праці вчених з позиції сучасного розуміння демографічної моделі громадського здоров'я та факторів впливу. Проте, громадське здоров'я завжди має певні національні особливості на основі яких мають будувати механізми впливу на національну безпеку країни.

Викладення основного матеріалу. Громадське здоров'я - як наука, мистецтво, ідеологія та профілактична практика попередження захворювань спрямоване на продовження тривалості життя шляхом зміцнення його психологічних та фізіологічних основ. Діяльність медичних інституцій у напрямі збереження громадського здоров'я може бути результативною, лише враховуючи певні демографічні фактори, які визначають умови життєдіяльності людей. Інструментарій захисту національної безпеки сучасної держави базується на розумінні "людського потенціалу як головного багатства соціальної системи, його якість обумовлює конкурентність держави у світі і для того, аби така якість була високою, має функціонувати результативна система громадського здоров'я, спрямована на посилення ресурсного потенціалу держави" [2].

Усе це викликає питання щодо доцільності розробки демографічних моделей профілактики та аналізу громадського здоров'я з точки зору їх впливу на національну безпеку держави, безпосередньо враховуючи показники населення, територіального розміщення, внутрішньої та зовнішньої міграції, урбанізації.

Відтворення населення, яке проживає на даній території, відбувається в конкретних історико-економічних і соціальних умовах. Проте, щоб демографічні процеси відповідали динамічній активності на кожній території, має діяти ефективна система збереження та охорони громадянського здоров'я. Наявність системи як стратегічної та ресурсної складової життєдіяльності суспільства формує основу національної безпеки країни.

Індикатори статики та динаміки є стратегічно-методологічним імперативом, на якому має базуватись розроблення демографічних моделей збереження громадського здоров'я як умови національної безпеки держави. В загальнометодологічному відношенні індикатори статики необхідні для: розрахунку показників природного руху населення; планування всієї системи охорони здоров'я, охорони здоров'я окремих регіонів і лікувально- профілактичних установ; розрахунку потреби в амбулаторно-поліклінічній, стаціонарній допомозі (загальній та спеціалізованій); визначення необхідних ресурсів охорони здоров'я та конкретного лікувально-профілактичного закладу; розрахунку кількісних показників, що характеризують діяльність органів управління системою охорони здоров'я та установ охорони здоров'я; організації протиепідемічних заходів [3].

У контексті розроблення відповідних демографічних моделей збереження громадського здоров'я важливу роль також відіграє врахування індикаторів динаміки процесів відтворення населення, які дозволяють: "оцінювати стан здоров'я населення; прогнозувати потреби в тих чи інших лікувально-профілактичних установах і медичних кадрах; оцінювати соціальний, демографічний та медичний добробут населення; характеризувати приріст або спад населення; оцінювати міграційні процеси в країні, регіоні; ідентифікувати зміни соціального статусу населення" [3].

Врахування цих двох груп індикаторів методологічно необхідне при розробленні демографічних моделей збереження громадського здоров'я, оскільки це дозволяє відповідним інститутам у сфері охорони здоров'я планувати створення та розміщення мереж медичних закладів, запроваджувати гнучку систему підготовки та перепідготовки медичного персоналу, розміщення його на території держави, "враховуючи чисельність населення та наявний радіус медичного обслуговування" [4].

Тому при розробці відповідних демографічних моделей для охорони громадського здоров'я важливо враховувати статистичні та динамічні показники міграції та їх вплив на рівень здоров'я населення, оскільки це дозволяє збалансувати роботу закладів, диверсифікувати структуру захворюваності населення, націлитися на профілактику та попередження супутніх захворювань, зміна стандарту надання якісної медичної допомоги, рівномірно розподіляючи навантаження на заклади охорони здоров'я, що комплексно впливає на відтворення населення та якість збереження громадського здоров'я.

Це свідчить про те, що демографічна модель збереження громадського здоров'я, включаючи відповідні соціальні чинники, також залежить від рівня розвитку наукових знань, які визначають масштаби та ефективність системи охорони здоров'я.

З цієї точки зору розвиток науки про громадське здоров'я має базуватися на вивченні важливих етапів життя людини, включаючи класифікацію анатомо-фізіологічних, психологічних і суспільних факторів її життя, індивідуальних потреб людини, та засоби їх виконання. Для того, щоб життя людини відкрилося для позитивного впливу, необхідно затвердити стандартний метод охорони здоров'я населення. Це стосується, зокрема, великих морфологічних змін, які повинні проводитися під інституційним наглядом медичних працівників.

Лише система охорони здоров'я, яка гарантує громадянам особливу підтримку, здатна забезпечити ефективну демографічну модель профілактики громадського здоров'я та умову забезпечення національної безпеки держави в цілому.

Основні загрози національній безпеці у сфері громадського здоров'я України має місце демографічна криза, виникнення масштабних епідемій та пандемій, масове поширення ВІЛ/СНІД-інфекції, туберкульозу, наркоманії, алкоголізму. [5] Демографічний фактор є одним із вирішальних факторів забезпечення стабільного та безпечного розвитку країни.

Тому основними методичними константами стану здоров'я є демографічні показники, для яких розробляються демографічні моделі, що характеризують параметри:

1) народжуваність;

2) смертність;

3) співвідношення народжуваності та смертності;

4) структуру населення за статтю та віком;

5) тривалість життя;

6) причини смерті.[6]

Ефективність кожної моделі базується на цих параметрах, які визначаються низкою факторів, зокрема: соціально-економічними, політичними, релігійними, національно-етнічними, характерними для методу розвитку та переміщенням населення. На цій основі видається можливим спрогнозувати демографічну ситуацію в сучасному світі та запропонувати стратегічні державно-управлінські рішення щодо громадського здоров'я населення та продовження життя.

Адже збереження життя, за умови прогресування хронічних захворювань, які причиняють психологічний та фізичний дискомфорт, жодною мірою не може виступати класифікаційною умовою показника збільшення тривалості життя.

На основі аналізу показників, що стосуються здоров'я та довголіття населення, слід класифікувати наступні моделі.

1. Проміжна модель стану здоров'я. Ця демографічна модель слугує своєрідною шкалою для вимірювання різних проявів поганого здоров'я громадян з точки зору їхнього та продовження життя та предикторів щодо хвороби, інвалідності та смерті. Життєва стратегія кожної людини в умовах хвороби має три альтернативи: перехід до здоров'я, перехід до інвалідності та перехід до смерті. На цій основі інституційна структура громадського здоров'я має акумулювати свій ресурсний потенціал і закріплювати унікальний параметр цієї демографічної моделі - перехід до стану якості життя.

2. Стратегічна модель "Поліпшене середовище". Ця модель характеризується "покращенням навколишнього середовища" шляхом покращення умов життя людей та прийняття стратегічних рішень щодо розвитку новітніх наукових напрямів у сфері громадського здоров'я.

3. Ймовірна картина очікуваної тривалості життя чітко базується на зростаючих показниках інституційної та організаційної якості життя. У цьому контексті "якість життя" розуміється як рівень задоволення життєвих потреб, необхідний для досягнення щастя та самореалізації потенціалу людини.

4. Модель стратифікації тривалості життя. Ця закономірність характеризує певні відмінності в тривалості життя різних соціальних груп залежно від рівня освіти та соціально-економічного статусу.

5. Профілактична модель збереження здоров 'я та забезпечення тривалості життя. Побудована на методології профілактики захворювань, які впливають на якість громадського здоров'я та тривалість життя. За експертними оцінками ВООЗ "головними причинами зниження показників тривалості життя є серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення та нещасні випадки, а причинами зниження тривалості життя без інвалідності є захворювання серцево-судинні, кістково-м'язової системи та хвороба легень"[6]

6. Нейропсихологічна модель збереження громадського здоров'я та забезпечення тривалості життя. Ця демографічна модель характеризує якість здоров'я населення, що визначається тривалістю розумової діяльності людини та її здатністю утримувати психологічний комфорт. [7]

Висновки

У статті проаналізовано основні чинники, індикатори та моделі громадського здоров'я як структурної умови національної безпеки країни.

Природа громадського здоров'я розкривається як структурна умова національної безпеки країни, яка: виступає мірилом для вимірювання показників якості життя громадян, зокрема репрезентує відповідні соціально- побутові умови та екологічні умови, які в інтегрованій взаємодії; забезпечує ефективне функціонування соціальних інститутів для сталого розвитку суспільства; впливає на відтворення соціально-біологічних рішень суспільства, в яких людино-центричні цінності виявляються в конкретних історичних і психофізичних умовах.

Розкрито також природу інтегративних факторів громадського здоров'я, що розуміються як сукупність умов, причин і параметрів, що впливають на показники оптимального функціонування життєдіяльності громадянина як структурної умови національної безпеки країни, що визначає соціально- економічний, політичний та геополітичний потенціал держави, що забезпечує відповідний спосіб життя суспільства, що дозволяє контролювати рівень залежності здоров'я населення від зовнішніх об'єктивних і суб'єктивних умов і причин фізичного здоров'я людини в сучасному світі.[8]

Література

1. Гладуна О.М. (ред.) Населення України: демографічні складові людського розвитку - Умань: Видавець "Сочінський", 2015. - 180 с.

2. Ярош Н.П. Міжнародні стандарти управління сферою охорони здоров'я населення (розділ) / Публічна політика та управління в сфері охорони здоров'я: підручник. - Київ: НАДУ, 2016. - 415 с.

3. Шишкін В.С. Сучасні тенденції рівня життя населення України та моделювання його змін на короткострокову перспективу // Прикладна статистика: проблеми теорії та практики: [збірник наукових праць]. - К. : Формат, 2015. - С. 56-65.

4. Шафранський В.В. Використання комунікацій в системі громадського здоров'я / Сучасні медичні технології. - 2016. - № 1. - С. 92-94.

5. Устінов О.В. Стратегія державної політики у сфері охорони здоров'я. Український медичний часопис. - URL: http://www.umj.com.ua/article/35657/strategiya-derzhavnoi-politiki-u-sferi-oxoroni-zdorov-ya

6. Слабкий Г.О. Шляхи інноваційного розвитку обласної клінічної лікарні в умовах реформування системи охорони здоров'я / Практика управління медичним закладом. - 2016. - № 2 (60). - С. 8-16

7. Пирожков С. І. Демографічний фактор у глобальній стратегії розвитку України / Демографія та соціальна політика. - 2014. - № 1-2. - С. 5-20.

8. Кланца А.І. Інтегровані фактори громадського здоров'я як структурної умови національної безпеки держави. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 4. С. 136-141.

9. References:

10. Gladun, O.M. (Eds.). (2015). Naselennya Ukrayiny: demograkchichni skladovi lyudskogo rozvytku [Ukraine's population: the demographic components of human development]. - Uman: Vydavecz "Sochins'ky'j" [in Ukrainian].

11. Yarosh N. Mizhnarodni standarty upravlinnia sferoiu okhorony zdorov'ia naselennia[International standards of public health management] Publichna polityka ta upravlinnia v sferi okhorony zdorov'ia : pidruchnyk. - / Public policy and management in the field of health care: a textbook - Kyiv : NADU, 2016. - 415 s.

12. Shyshkin V.S. Suchasni tendentsii rivnia zhyttia naselennia Ukrainy ta modeliuvannia yoho zmin na korotkostrokovu perspektyvu [Modern trends in the standard of living of the population of Ukraine and modeling of its changes in the short-term perspective]// Prykladna statystyka: problemy teorii ta praktyky: zbirnyk naukovykh prats. - K. : Format - // Applied statistics: problems of theory and practice: [a collection of scientific papers]. - K. : Format. 2015. - S. 56-65.

13. Shafranskyi V. В. Vykorystannia komunikatsii v systemi hromadskoho zdorov'ia [Use of communications in the public health system.] / Suchasni medychni tekhnolohii. - / Modern medical technologies - 2016. - № 1. - S. 92-94.

14. Ustinov O.V. Stratehiia derzhavnoi polityky u sferi okhorony zdorovia.[ Strategy of state policy in the field of health care.] Ukrainskyi medychnyi chasopys. - Ukrainian medical journal.- URL: http://www.umj.com.ua/article/35657/strategiya-derzhavnoi-politiki-u-sferi-oxoroni-zdorov-ya

15. Slabkyi H. O. Shliakhy innovatsiinoho rozvytku oblasnoi klinichnoi likarni v umovakh reformuvannia systemy okhorony zdorov'ia [Ways of innovative development of the regional clinical hospital in the conditions of reforming the health care] / Praktyka upravlinnia medychnym zakladom. - system / Practice of managing a medical institution 2016. - № 2 (60). - S. 8-16

16. Pyrozhkov S. I. Demohrafichnyi faktor u hlobalnii stratehii rozvytku Ukrainy [The demographic factor in the global development strategy of Ukraine] / Demohrafiia ta sotsialna polityka. - / Demography and social policy 2014. - № 1-2. - S. 5-20.

17. Klantsa A.I. Intehrovani faktory hromadskoho zdorov'ia yak strukturnoi umovy natsionalnoi bezpeky derzhavy[Integrated factors of public health as a structural condition of the state's national security.]. Investytsii: praktyka ta dosvid. - Investments: practice and experience 2018. № 4. S. 136-141.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.