Особливості адміністративно-правового статусу органів дізнання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Особливості адміністративно-правового статусу органів дізнання в Україні

Зінченко Сергій Олександрович аспірант кафедри конституційного і адміністративного права

м. Київ

Анотація

На шляху до європейської інтеграції суспільству необхідно розбудовувати міцну та правову державу, здатну функціонувати злагоджено та цілісно в усіх сферах державної політики. Вирішення питань щодо правового захисту громадян, національної безпеки держави і зменшення кримінальних правопорушень є важливим кроком до набуття ознак європейської держави. Адміністративно-правовий статус органів дізнання займає особливе місце в функціонуванні держави, адже органи дізнання можуть застосовувати засоби державного впливу на суспільні відносини, якщо в цьому є нагальна потреба пов'язана із державною безпекою та внутрішніми справами держави. Разом з тим, адміністративно-правове забезпечення підрозділів дізнання в Україні характеризується значною незавершеністю. Зміни, які відбулися у сфері досудового розслідування, в 2020 році супроводжувалися прогалинами в законодавстві, ліквідацію яких держава здійснювала поступово. Проте на сьогодні органи дізнання не мають чітко визначених завдань, функцій, обов'язків і у своїй діяльності керуються загальними нормами регулювання діяльності правоохоронних органів в Україні. З огляду на це питання дослідження особливостей адміністративно- правового статусу органів дізнання є актуальним для сучасної юридичної науки.

Зазначено, що низький рівень ефективності органів досудового слідства, в тому числі дізнання, викликає недовіру суспільства. У межах адміністративно-правової науки, підрозділи дізнання повинні мати окремо визначені завдання та організації роботи. Потреба чіткого нормативного визначення статусу органів досудового дізнання обумовлена необхідністю встановлення засад функціонування, основних елементів та напрямів вдосконалення діяльності у сфері дізнання. Варто закріпити межі компетенції органів дізнання та основні елементи адміністративно-правового статусу таких підрозділів.

Ключові слова: дізнання, органи дізнання, правовий статус, адміністративно-правовий статус, правоохоронна системи.

Abstract

Zinchenko Serhii Oleksandrovych Postgraduate Student at the Department of Constitutional and Administrative Law, National Aviation University, , Kyiv

FEATURES OF THE ADMINISTRATIVE AND LEGAL STATUS OF INVESTIGATION BODIES IN UKRAINE

On the way to European integration, society needs to build a strong and legitimate state capable of functioning harmoniously and integrally in all spheres of state policy. Solving issues related to the legal protection of citizens, the national security of the state and reducing the number of criminal offences is a crucial step towards acquiring the features of a European state. The administrative-legal status of investigative bodies occupies a special place in the functioning of the state because investigative bodies can use means of state influence on social relations if there is an urgent need for this, related to state security and internal affairs of the state. At the same time, the administrative and legal provision of investigation units in Ukraine is characterized by significant incompleteness. Changes in the field of pre-trial investigation in 2020 accompanied gaps in legislation that were gradually eliminated by the government. However, as of today, investigative bodies do not have clearly defined tasks, functions, and responsibilities, and their activities are governed by the general norms regulating the activities of law enforcement agencies in Ukraine. In view of this issue, the study of the peculiarities of the administrative and legal status of inquiry bodies is relevant to modern legal science.

It is noted that the low level of effectiveness of pre-trial investigation bodies, including inquiries, causes public distrust. Within the scope of administrative and legal science, investigation units should have separately defined tasks and work organizations. The need for a clear normative definition of the status of pre-trial investigation bodies is due to the need to establish the principles of functioning, main elements and directions for improvement of activity in the field of investigation. It is worth establishing the limits of the competence of the bodies of inquiry and the main elements of the administrative and legal status of such units.

Keywords: investigation, investigation bodies, legal status, administrative- legal status, law enforcement systems.

Постановка проблеми

Забезпечення правопорядку, дотримання законів, реалізація основоположних прав людини, створення безпечного суспільства є пріоритетами державної політики. Центральним органом виконавчої влади, що здійснює заходи щодо охорони правопорядку є Національна поліція України. Нормативно-правове регулювання діяльності органів Національної поліції України закріплює основні завдання поліції, а саме: забезпечення публічної безпеки і порядку, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності та надання послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги [1]. Реалізація вказаних завдань поступово ускладняється. Це пов'язано з тим, що рівень злочинності в Україні зростає та стає неконтрольованим через недосконале правове регулювання. До органів правопорядку належать органи дізнання Національної поліції України, основним завданням яких розслідування кримінальних правопорушень. Адміністративно-правовий статус органів дізнання займає особливе місце в функціонуванні держави, адже органи дізнання можуть застосовувати засоби державного впливу на суспільні відносини, якщо в цьому є нагальна потреба пов'язана із державною безпекою та внутрішніми справами держави. Органи дізнання не мають чітко визначених завдань, функцій, обов'язків і у своїй діяльності керуються загальними нормами регулювання діяльності правоохоронних органів в Україні. З огляду на це питання дослідження особливостей адміністративно- правового статусу органів дізнання є актуальним для сучасної юридичної науки. У подальшому існує потреба у визначенні адміністративно-правового статусу органів дізнання та затвердженні положення про діяльність органів досудового розслідування. Важливо також законодавчо врегулювати форми та методи взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемі адміністративно- правового статусу органів досудового розслідування, присвятили свої роботи: О. М. Бандурка, О. А. Банчук, В. І. Борисов, В. Д. Гончаренко, Б. В. Деревянко, В. С. Зеленецький, А. Т. Комзюк, О. О. Косиця, А. М. Куліш, М. В. Лошицький, В. Назаров, В. В. Пахомов, В. О. Рум'янцев, А. А. Солдатенко, С. Шоптенко, І. В. Щербина та інші. Водночас для вдосконалення організації досудового дізнання та розслідування кримінальних правопорушень необхідно визначити особливості та проблеми, пов'язані з реалізацією органами дізнання їхнього адміністративно-правового статусу.

Метою статті є дослідження особливостей адміністративно-правового статусу органів досудового дізнання та проблемні питання їхнього функціонування. адміністративний правовий дізнання державний

Виклад основного матеріалу

На шляху до європейської інтеграції суспільству необхідно розбудовувати міцну та правову державу, здатну функціонувати злагоджено та цілісно в усіх сферах державної політики. Вирішення питань щодо правового захисту громадян, національної безпеки держави і зменшення кримінальних правопорушень є важливим кроком до набуття ознак європейської держави. Кримінологічна ситуація в Україні за період 2020-2022 років у деяких видах кримінальних правопорушень зменшилася, проте, наприклад, кількість умисних вбивств зросла. У зв'язку із останніми подіями в Україні, а саме із військовою агресією Російської Федерації, завдання захисту національної безпеки та охорони прав людини постало значно гостро. Кількість вчинених злочинів на окупованих територіях перевищує усі дані кримінальних правопорушень за останні роки, проте і на підконтрольних територіях почастішали кримінальні правопорушення, що унеможливлює безпечне перебування громадянина у суспільстві.

Нормативно-правове підґрунтя функціонування органів досудового дізнання складається з Конституції України [2]. Відповідно до принципу верховенства права в статті 8 Конституції України визначено, що органи та посадові особи повинні дотримуватись своїх повноважень виключно на пріоритетних засадах права. Відповідно до статті 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція має керуватися нормою верховенства права, зокрема органи досудового дізнання [1]. У відповідності до міжнародних договорів, органи Національної поліції України функціонують згідно з Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, а держава зобов'язана поважати та забезпечувати права щодо забезпечення умов правового регулювання органів поліції [3]. Організація і розподіл повноважень між органами, які здійснюють досудове розслідування, відбувається на основі Закону Украйни «Про Національну поліцію». Підрозділи дізнання є структурними підрозділами центрального органу управління поліції. Вказані органи уповноважені розслідувати кримінальні правопорушення та здійснювати забезпечення прав й свобод людини та громадянина.

Щодо визначення адміністративно-правового статусу, то Юридична енциклопедія визначає статус, як правове становище (сукупність прав та обов'язків) фізичної або юридичної особи [4, с. 626]. Обов'язкова ознака адміністративно-правового статусу - це набуття суб'єктом конкретних суб'єктивних прав і обов'язків, що реалізуються в адміністративних правовідносинах.

Науковці досить ґрунтовно досліджували визначення терміна «адміністративно-правовий статус» і більшість наукових тверджень є подібними. Так, О. Ф. Скакун визначила поняття «правовий статус» в загальному значенні як систему закріплених у нормативно-правових актах і гарантованих державою прав, свобод, обов'язків, відповідальності, відповідно до яких індивід як суб'єкт права координує своє поведінку в суспільстві [5, с. 377, 381]. Основою правового статусу є формування та дотримання правовідносин між державою та суспільством. Статус визначає положення суб'єкта у соціальних взаємозв'язках, що закріплено в нормативно- правових актах. В галузі адміністративного права правовий статус має певні особливості, адже характеризує правове становище органів державної влади. В. Б. Авер'янов, розглядав адміністративно-правовий статус як систему обов'язків, прав і повноважень, закріплених законодавчо за окремими та посадовими особами відповідно до їх повноважень [6 , с. 194]. На думку Т. О. Коломоєць, адміністративно-правовий статус - це сукупність суб'єктивних прав і обов'язків закріплених нормами адміністративного права за певним органом [7, с. 64]. О. М. Гумін визначає адміністративно-правовий статус як комплекс передбачених нормами адміністративного права обов'язків і прав [8, с. 36].

На нашу думку, адміністративно-правовий статус - це права та обов'язки особи, які є законодавчо закріплені в нормах права та гарантують реалізацію владних, професійних повноважень в межах відповідної компетенції. О. М. Музичук і А. Г. Нікуліна, досліджуючи органи досудового розслідування, ототожнювали правовий статус таких органів з компетенцією - правосуб'єктністю державного органу як колективного суб'єкта правовідносин. На думку вчених, компетенція державного органу - це сукупність законодавчо закріплених владних повноважень, юридичної відповідальності та елементів відання [9, с. 259]. У свою чергу Л. М. Лобойко компетенцію характеризує як обсяг справ, покладених на органи досудового розслідування у сфері кримінальних правопорушень у суспільстві [10]. Ми погоджуємося з вищенаведеними думками науковців і вважаємо, що адміністративно-правовий статус органів дізнання слід ототожнити із компетенцією органів дізнання, адже правовий статус наділяє відповідних осіб правами, обов'язками і повноваженнями, без яких їхнє функціонування неможливе.

Загальновідомо, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Основними учасниками досудового розслідування є органи досудового розслідування: слідчий суддя, сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження. Відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) органами, на які в силу їх компетенції, покладені обов'язки провадити відповідне розслідування, є: слідчі органи Національної поліції; слідчі органи безпеки; слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; слідчі органів ДБР; детективами НАБУ; слідчі органів ДКВС України [11].

Основним завданням органів дізнання, тобто досудового розслідування, є попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону шляхом збирання, дослідження, перевірки, оцінки та використання доказів. Основними проблемами діяльності органів досудового дізнання є сучасний стан їхньої організації, що є передумовою ефективності діяльності будь-якого державного органу влади. Неупереджене розслідування базується на правових засадах діяльності органів досудового дізнання. При цьому в Україні вагомою проблемою реалізації суб'єктами досудового дізнання свого адміністративно- правового статусу є недостатнє фінансове, матеріальне та інформаційне забезпечення.

Крім того, проблемні аспекти здійснення органами дізнання своїх повноважень містяться не лише у правозастосовній практиці, а й на законодавчому рівні. Зокрема, М. П. Климчук наголошує на тому, що під час виявлення та розслідування тяжких й особливо тяжких злочинів органи дізнання зіштовхуються с невизначеністю власного правового статусу, тобто прав та обов'язків, щодо суб'єктів розслідування і суб'єктів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також відсутністю однозначної законодавчої позиції стосовно їх ролі, напрямів діяльності в сучасному кримінальному процесі [12, с. 6].

Удосконалення правоохоронної системи та модернізація її структури забезпечать державно-правову політику у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина. Закон України «Про Національну поліцію» закріплює функції та компетенції органів поліції, зокрема органів досудового дізнання. У той же час, адміністративно-правовий статус власне органів досудового дізнання не врегульовано належним чином. Такі органи є учасниками адміністративно- правових відносин з громадянами, організаціями чи установами, забезпечують публічну безпеку та порядок, попереджають чи розкривають вчинені злочини й інші правопорушення.

На одну з головних проблем адміністративно-правового статусу дізнавача вказує П. Світайло. Так, статтею 401 КПК України визначено, що дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Водночас, у спеціальних нормах, які регламентують порядок звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку (ст. 234 КПК України), приводу (ст. 140-141 КПК України), тимчасового доступу до речей і документів (ст. 160 КПК України), накладення арешту на майно (ст. 171 КПК України) тощо дізнавач не визначений як суб'єкт звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням [13, с. 172]. Головним недоліком і водночас особливістю адміністративно-правового статусу органів дізнання є невизначеність у розмежуванні компетенцій органів дізнання та інших правоохоронних органів, дізнавача та слідчого, керівника органу дізнання та керівника органу досудового розслідування.

Висновки

Кількість кримінальних правопорушень, обов'язок з розслідування яких покладено на органи досудового слідства, значно зростає. Це пояснюється в першу чергу збройною агресією Російської Федерації проти України, оскільки на окупованих територіях з 2014 року вчиняли та вчиняють кримінальні правопорушення із особливою жорстокістю. На підконтрольних Україні територіях залишається проблема кадрового забезпечення, адже до зони бойових дій направлено значну кількість кваліфікованих спеціалістів правоохоронних органів. У зв'язку з цим кадрове забезпечення потребує негайного оновлення та забезпечення молодих спеціалістів гідним фінансуванням для здійснення суспільно-корисних повноважень. Нагальним питанням є також зменшення кількості закритих кримінальних проваджень у зв'язку із строками давності. У цьому контексті важливу роль відіграє соціальний аспект проблеми, адже чим більший відсоток нерозкритих кримінальних правопорушень, тим більше вчиняється кримінальних правопорушень через безкарність. Низький рівень ефективності органів досудового слідства, в тому числі дізнання, викликає недовіру суспільства. У межах адміністративно-правової науки, підрозділи дізнання повинні мати окремо визначені завдання та організації роботи. Потреба чіткого нормативного визначення статусу органів досудового дізнання обумовлена необхідністю встановлення засад функціонування, основних елементів та напрямів вдосконалення діяльності у сфері дізнання. Варто закріпити межі компетенції органів дізнання та основні елементи адміністративно-правового статусу таких підрозділів.

Література

1. Про Національну поліцію : Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII.

2. Конституція України : Конституція України; Верховна Рада України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР.

3. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : Пакт; ООН від 16.12.1966.

4. Юридична енциклопедія: в 6 т. редкол.: Ю.С. Шемшученко (гол. ред.) - Київ: Українська енциклопедія, 2003. Т. 5: П-С. 2003. 736 с.

5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. Харків: 2001. 656 с.

6. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у двох томах : Том 1. Загальна частина. Київ : Юридична думка, 2004. 584 с.

7. Коломоєць Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс. Київ: Юрінком Інтер, 2011. 576 с.

8. Гумін О.М. Адміністративно-правовий статус особи: поняття та структура. Наше право. 2014. № 5. С. 32-37.

9. Музичук О.М., Нікуліна А.Г. Компетенція органів досудового розслідування Національної поліції України. Форум права. 2017. № 5. С. 259-264.

10. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : курс лекцій. Київ : Істина, 2005. 456 с.

11. Кримінальний процесуальний кодекс України : Кодекс України; Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI.

12. Взаємодія слідчих та оперативних підрозділів під час досудового розслідування: навч. посіб. / Р. І. Благута, М. П. Климчук, В. М. Сакал, М. С. Цуцкірідзе; за заг. ред. М. П. Климчука. Львів : ЛьвДУВС, 2014. 216 с.

13. Світайло П. Деякі проблемні аспекти проведення дізнання. Порівняльно- аналітичне право. 2020. № 3. С. 168-176.

References

1. Zakon Ukrainy «Pro Natsionalnu politsiiu» vid 02.07.2015 № 580-VIII [Law of Ukraine «About the National Police» from July 2, 2015 No. 580-VIII].

2. Konstytutsiia Ukrainy vid 28.06.1996 № 254k/96-VR [Constitution of Ukraine from June 28, 1996].

3. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski i politychni prava : Pakt; OON vid 16.12.1966 [International Covenant on Civil and Political Rights from December 16, 1996].

4. Yurydychna entsyklopediia: v 6 t. (2003). [Legal encyclopedia: in 6 vols] Kyiv. T. 5: P-S. 736 p. [in Ukrainian].

5. Skakun, O.F. (2001). Teoriia derzhavy i prava: pidruchnyk [Theory of the state and law]. Kharkiv. 656 p. [in Ukrainian].

6. Administratyvne pravo Ukrainy (2004). Akademichnyi kurs : pidruch. : u dvokh tomakh: Tom 1. Zahalna chastyna. [Administrative law of Ukraine] Kyiv: Yurydychna dumka, 584 p. [in Ukrainian].

7. Kolomoiets, T.O. (2011). Administratyvne pravo Ukrainy. Akademichnyi kurs [Administrative law of Ukraine]. Kyiv: Yurinkom Inter. 576 p. [in Ukrainian].

8. Humin, O.M. (2014). Administratyvno-pravovyi status osoby: poniattia ta struktura [Administrative and legal status of a person: concept and structure.]. Nashepravo. № 5. P. 32-37. [in Ukrainian].

9. Muzychuk, O.M., Nikulina, A.H. (2017). Kompetentsiia orhaniv dosudovoho rozsliduvannia Natsionalnoi politsii Ukrainy [Competence of pretrial investigation bodies of the National Police of Ukraine.]. Forum prava. № 5. P. 259-264. [in Ukrainian].

10. Loboiko, L. M. (2005). Kryminalno-protsesualne parvo [Criminal procedural law]. Istyna. 456 p. [in Ukrainian].

11. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy vid 13.04.2012 № 4651-VI [Criminal Procedure Code of Ukraine from April 13, 2012]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ go/4651-17 [in Ukrainian].

12. Vzaiemodiia slidchykh ta operatyvnykh pidrozdiliv pid chas dosudovoho rozsliduvannia (2014) [Interaction of investigative and operative units during pre-trial investigation]. LvDUVS. 216 p. [in Ukrainian].

13. Svitailo, P. (2020). Deiaki problemni aspekty provedennia diznannia [Some problematic aspects of inquiry]. Porivnialno-analitychnepravo. № 3. P. 168-176. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru