Трансформація загальнообов’язкового медичного страхування працівників сфери охорони здоров’я

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

Кафедра управління охороною здоров'я та публічного адміністрування

Трансформація загальнообов'язкового медичного страхування працівників сфери охорони здоров'я

Рудакова Л.О., аспірант

м. Київ

Анотація

У статті автором здійснюється ґрунтовна трансформація медичного страхування працівників сфери охорони здоров'я та обґрунтована необхідність його впровадження в умовах сьогодення. Сучасним етапом цієї трансформації соціального медичного страхування є якісна та ефективна реалізація соціальної політики на фоні забезпечення громадян європейськими соціальними стандартами, в результаті чого потрібно зменшити матеріальні та соціальні ризики для населення за допомогою активної соціальної державної політики країни.

На основі міжнародного досвіду (США, Німеччини, Великобританії, Франції, Австрії) обумовлено впровадження корпоративного медичного страхування як визначальний елемент соціально-економічної системи та поводження суб'єктів адміністрування, що формулюється станом відповідальності бізнес-середовища, а також самоорганізації і самодисциплінованості населення. Відзначено, що розвиток страхового ринку удосконалює ріст національної економічної системи, а безпосередньо корпоративне страхування збільшує ріст суб'єктів адміністрування у сфері підприємницької діяльності. Сформовано позитивні елементи моделі загальнообов'язкового медичного страхування працівників сфери охорони здоров'я. Доведено, що з метою зменшення плинності висококваліфікованих кадрів потрібно пропонувати належний соціальний захист працівникам сфери охорони здоров'я та членам їх родин. Відповідно, соціальний пакет щодо загальнообов'язкового медичного страхування працівників сфери охорони здоров'я забезпечить відповідну стабільність працівників та зменшиться їх плинність.

Ключові слова: здоров'я, охорона здоров'я, страхування, корпоративне страхування, загальнообов'язкове страхування, працівники сфери охорони здоров'я.

Abstract

Transformation of compulsory medical insurancefor healthcare employees

Rudakova L.O., Graduate student of the Department of Health Care Management and Public Administration of the P.L. Shupyk National University of Health Care of Ukraine, Kyiv

In the article, the author carries out a thorough transformation of medical insurance for health care workers and substantiates the need for its implementation in today's conditions. The modern stage of this transformation of social health insurance is the high-quality and effective implementation of social policy against the background of providing citizens with European social standards, as a result of which it is necessary to reduce material and social risks for the population with the help of an active social state policy of the country. On the basis of international experience (USA, Germany, Great Britain, France, Austria), the introduction of corporate health insurance as a defining element of the socio-economic system and the behavior of administration subjects is determined by the state of responsibility of the business environment, as well as self-organization and self-discipline of the population. It was noted that the development of the insurance market improves the growth of the national economic system, and corporate insurance directly increases the growth of administrative entities in the field of entrepreneurial activity. Positive elements of the model of mandatory health insurance for health care workers have been formed. It has been proven that in order to reduce the turnover of highly qualified personnel, it is necessary to offer adequate social protection to health workers and their family members. Accordingly, the social package regarding mandatory health insurance for health care workers will ensure the appropriate stability of workers and reduce their turnover.

Keywords: health, health care, insurance, corporate insurance, mandatory insurance, health care workers.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день корпоративне загальнообов'язкове страхування працівників сфери охорони здоров'я має забезпечити стабільність, соціальну захищеність та впевненість цих працівників у майбутті. Саме держава має гарантувати соціальний захист досить вразливої категорії осіб при їхньому страхуванні. Безпосередньо, страхування медичних працівників в умовах сьогодення є надзвичайно важливим та актуальним питанням. В загальному, медичне страхування працівників сфери охорони здоров'я на даний час може здійснюватися як в загальнообов'язковій так і в добровільній формі. У відповідності до міжнародного досвіду медичне страхування працівників сфери охорони здоров'я є здебільшого загальнообов'язковим для всіх працівників. Українські працівники сфери охорони здоров'я ж можуть розраховувати в основному на добровільне медичне страхування, оскільки система обов'язкового медичного страхування в Україні на цей час недостатньо врегульована на законодавчому рівні. Таким чином, загальнообов'язкове медичне страхування працівників сфери охорони здоров'я в Україні знаходиться в зародковому стані, так як в умовах сьогодення для нашої країни цей вид страхування є абсолютно новим, але, на наш погляд, є досить перспективним, що породжує актуальність його дослідження. Щодо загальнообов'язковості страхування медичних працівників то його сутність полягає у тому, що усі працівники сфери охорони здоров'я є потенційними особами, що найбільше потрапляють під негативні впливи інфекційних захворювань, травматизму, професійним захворюванням тощо. Хоча, нажаль, не усі працівники сфери охорони здоров'я розуміють негативний вплив під час їхньої професійної діяльності, і відмовляються від страхування власного життя та здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Актуальні аспекти трансформації загальнообов'язкового страхування працівників сфери охорони здоров'я в цілому аналізували такі вчені, як М.В. Айвазова, С.М. Бервено, Я.М. Буздуган, М.М. Бучкевич, А.В. Василенко Ю.В. Вороненко, О.П. Коваль, Р.А. Майданик, О.В. Манжосова, В.М. Михальчук, В.Ю. Стеценко, С.Г. Стеценко, О.Г. Стрельченко, А.В. Скороход, С.П. Пилипенко, Я.Ф. Радиш, Г.М. Токарєв, О.К. Толстанов, С. Осадець, М.Я. Шимінова, В.П. Янишен, В.Л. Яроцький та інші. Разом з тим, їх дослідження були присвячені лише загальним питанням страхування, а питання класифікації соціально-правової категорії «страхування» ними не розглядалося.

Метою наукової статті є ґрунтовна характеристика загальнообов'язкового медичного страхування працівників охорони здоров'я, в результаті якої сформулювати власне бачення щодо сучасної моделі даного виду страхування.

Виклад основного матеріалу

Сучасним етапом цієї трансформації соціального медичного страхування якісна та ефективна реалізації соціальної політики на фоні забезпечення громадян європейськими соціальними стандартами, в результаті чого потрібно зменшити матеріальні та соціальні ризики для населення за допомогою активної соціальної державної політики країни.

Проблему впровадження соціального медичного страхування працівників сфери охорони здоров'я у сфері соціальної медицини було сформульовано такими дослідниками як О. Кириленко, який визначає його у вигляді соціально-політичної консолідації суспільства, що є важливою передумовою сталого розвитку та успішного входження України до європейського співтовариства. Розбудовуючи правові демократичні засади громадянського суспільства, держава намагається всебічно поєднувати політику економічних реформ з активною соціальною політикою, перенесенням основних її акцентів насамперед на частину населення, яке працює [1].

Досліджуючи поняття «соціальне страхування» потрібно відзначити те, що воно є одним із різновидів страхування, у родо-видовій конструкції. Соціальне страхування може здійснюватися як загальнообов'язковій основі так і на добровільній.

З метою якісної та ефективної реалізації соціальної політики на фоні забезпечення громадян європейськими соціальними стандартами, потрібно зменшити матеріальні та соціальні ризики для населення за допомогою активної соціальної державної політики країни. Так, задля забезпечення права на соціальний захист держави світу виділяють значні фінансові ресурси, які становлять 10-15% ВВП. Ефективність використання цих коштів насамперед залежить від організації системи соціального захисту населення. На даний час сформувалися три основні складові соціального захисту громадян: соціальне забезпечення, соціальна допомога та соціальне страхування [1].

Актуальними питаннями є те, що соціальне страхування здійснюється одночасно з соціальною допомогою та соціальним забезпеченням як важливими формами соціального захисту громадян, однак відрізняється від них джерелами формування фінансових ресурсів, принципами їх організації, видами та формами соціальних виплат. Розміри соціальних виплат відображають зрілість суспільних відносин та реальне втілення у життя положень Конституції України щодо побудови соціальної держави.

На теренах України впроваджується обов'язкове медичне страхування. Разом з тим, в Україні існує як державне загальнообов'язкове соціальне страхування та недержавне добровільне соціальне страхування, яке фінансується недержавними пенсійними фондами, страховими компаніями тощо.

Обов'язкове соціальне страхування є різновидом державних соціальних гарантій, які забезпечуються через цільові позабюджетні (державні або суспільні) фонди. На випадок дефіциту даних фондів держава надає їм допомогу з державного бюджету. Таким чином, вона виступає гарантом фінансової стійкості цих фондів і реалізації програм обов'язкового соціального страхування [2].

Треба звернути увагу на те, що Україна сформулювала основні засади, принципи та завдання соціального страхування у Концепції соціального забезпечення населення України [3], а також виокремила основні грані структурної моделі соціального страхування в реформаторських умовах суспільства.

Таким чином, страхова модель соціального захисту населення відокремлювалася від державної соціальної допомоги особам, які у зв'язку з непрацездатністю, відсутністю роботи, джерел доходів не в змозі самостійно забезпечити своє існування. Фінансовим джерелом даного інституту соціального захисту є державний і місцеві бюджети, виплати з яких ґарантують матеріальне забезпечення і соціальне обслуговування певним верствам населення [4].

Під активним впливом соціальної трансформації суспільства відбувалося становлення елементів та форм соціального страхування в Україні, яке характеризувалося непослідовністю розвитку механізмів страхування.

Вважаємо за доцільне охарактеризувати різновиди соціального страхування. Так, загальнообов'язкове державне соціальне страхування формулюють як вид соціального страхування, за яким здійснюється матеріальне забезпечення деяких категорій громадян у разі захворювання, нещасного випадку та інших страхових випадків за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових внесків на підставі відповідного договору [5, 6].

При цьому, О. Москаленко визначає загальнообов'язкове державне соціальне страхування як форму соціального забезпечення населення, що становить собою сукупність створюваних та гарантованих державою економічних, організаційних і правових заходів, спрямованих на компенсацію або мінімізацію наслідків погіршення матеріального і соціального становища працівників, а в передбачених законом випадках - інших категорій громадян у разі хвороби, втрати працездатності, годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, старості, а також у випадку настання інших, установлених законодавством страхових ризиків, за рахунок коштів страхових фондів, що формуються шляхом сплати обов'язкових страхових внесків роботодавцями, громадянами, а також інших джерел, передбачених законом надходжень, що використовуються лише за їх цільовим призначенням [7].

Так, класифікуючи соціальне страхування потрібно відзначити те, що саме соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні, що здійснюється з Фонду соціального страхування України.

Відповідно, страхові випадки, за якими відбувається соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначається подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг [5].

За станом на 1 січня 2022 р. кількість страхувальників у Фонді соціального страхування України становила 4 236 285 осіб, із них: юридичних осіб - 2 548 964, фізичних осіб - 1 714 321, добровільно застрахованих осіб - 52. У 2021 р. доходи фонду становили 17 753,1 млн грн, або 99,3% від плану, у тому числі страхові внески страхувальників та застрахованих осіб - 16 858,8 млн грн, що становить 99,2% від плану [8]. (Облік страхувальників і доходів за 2022 рік. Фонд соціального страхування України).

За 2022 р. сума витрат фонду на надання матеріального забезпечення становила 9 546,8 млн грн, у тому числі: допомога з тимчасової непрацездатності - 6 167,8 млн грн, або 64,4% від суми витрат на матеріальне забезпечення; допомога у зв'язку з вагітністю та пологами - 3 318,4 млн грн, що становить 35,2%; допомога на поховання - 39,5 млн грн (0,4%). Найбільша сума фактичних витрат на надання матеріального забезпечення спостерігалась у розрізі регіонів (рис. 1): у місті Києві - 21,9% від загальної суми в Україні; Дніпропетровській області - 10,3%; Львівській області - 6,8%; Харківській області - 6,1%; Донецькій області - 5,7%; Одеській області - 4,9%; Запорізькій області - 4,8%; Київській області - 4,4%. Сума фактичних витрат на матеріальне забезпечення за 2020 р. зросла на 2 120, 6 млн грн, або на 29,0% порівняно з 2021 р. [9, 10].

Життя і здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю. Конституція України закріплює, що кожен громадянин України має право на безкоштовну медицину, на жаль, якісні медичні послуги, особливо при складних захворювань вимагають досить велику кількість фінансових витрат. Виходячи з цього, в наші дні медичне страхування життєво-важливо [11].

Медичне страхування це такий вид страхування особи, який гарантує отримання медичної допомоги та компенсацію витрат, які пов'язані з виникненням проблем зі здоров'ям і відповідають страховому випадку [11].

У відповідності до Закону України «Про страхування» медичне страхування включає в себе страхування здоров'я та життя та поділяється на добровільне та обов'язкове страхування.

Обов'язкове медичне страхування є різновидом загальнообов'язкового державного соціального страхування, але слід зазначити, що в Україні на сьогодні питання про обов'язкове медичного страхування чітко не регулюється законодавством. Зокрема, Верховна Рада України 04 жовтня 2018 року отримала проект Закону України «Про загальнообов'язкове державне медичне соціальне страхування в Україні» (проект Закону України «Про загальнообов'язкове державне медичне соціальне страхування в Україні»2021), але уже у 29 серпня 2019 року цей законопроект було відкликано. Все ж таки, у сфері існують такі обов'язкові гарантії медичних послуг як:

1) медичні послуги у разі хвороби:

а) щодо надання первинної медичної допомоги, зокрема забезпечення за рецептом відповідними лікарськими засобами та виробами, потрібними для надання такої допомоги;

б) з медичної реабілітації;

2) медичні послуги у разі вагітності, пологів та їх наслідків;

3) послуги, пов'язані з видачею у встановленому законодавством порядку відповідних медичних документів, тощо.

В цілому, ідея запровадження обов'язкового медичного страхування останнім часом виходить на якісно новий рівень. Так 11 квітня 2014 року у Вашингтоні Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив про необхідність забезпечення загального доступу до якісного медичного обслуговування шляхом впровадження універсального загального медичного страхування [12, 13]. Дана позиція не викликає сумнівів щодо його загальнообов'язковості та необхідності впровадження в Україні. Це може стати вагомим поштовхом у його активному впровадженню та просуванню.

Необхідно відзначити те, що загальнообов'язкове соціальне медичне страхування є формою фінансового забезпечення витрат населення України, які можуть використовуватися на профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, забезпечення лікарськими засобами та іншими медичними засобами під час захворювання, нещасних випадків та інших випадках, що передбачені у договорі та у Програмі загальнообов'язкового соціального медичного страхування, за рахунок грошових фондів (страхових резервів страховика та коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування), котрі формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами загальнообов'язкового соціального медичного страхування, отримання доходів від розміщення коштів цих фондів та з інших, передбачених цим законом джерел [5].

Необхідно відзначити те, що страхування медичних працівників в умовах сьогодення є надзвичайно важливим та актуальним питанням. В загальному, медичне страхування працівників сфери охорони здоров'я на даний час може здійснюватися як в загальнообов'язковій так і в добровільній формі.

Слід зазначити, що у відповідності до міжнародного досвіду щодо медичного страхування працівників сфери охорони здоров'я є здебільшого загальнообов'язковим для всіх працівників. Українські працівники сфери охорони здоров'я ж можуть розраховувати в основному на добровільне медичне страхування, оскільки система обов'язкового медичного страхування в Україні на цей час недостатньо врегульована на законодавчому рівні. На сьогоднішній день медичне страхування працівників сфери охорони здоров'я в Україні знаходиться в зародковому стані, так як в умовах сьогодення для нашої країни цей вид страхування є абсолютно новим, але, на наш погляд, є досить перспективним, що породжує актуальність його дослідження.

Досвід розвинутих країн свідчить про високу ефективність функціонування системи медичного страхування, заснованої на комбінації обов'язкового та добровільного страхування [14].

Даний вид страхування характеризується тим, що держава за рахунок внесків роботодавців та самозайнятого населення забезпечуватиме всіх громадян мінімальним набором страхових послуг, які будуть отримані лише при настанні страхового випадку. Водночас, попри загальнообов'язковий різновид страхування має існувати й добровільне страхування, основними суб'єктами якої мають бути страхові компанії, котрі пропонуватимуть своїм клієнтам оптимальніші варіанти загальнообов'язкового страхування, або ж інші пакети та додаткові страхові послуги.

Щодо корпоративного страхування, то варто відзначити те, що його основними споживачами є корпоративні клієнти для яких медична страховка є частиною соціального пакету працівника [14].

На сьогоднішній день роботодавці не можуть списувати на витрати внески із медичного страхування, страхові премії здійснюються за рахунок чистого прибутку [14].

Вивчаючи питання щодо сутності корпоративного страхування необхідно відзначити те, що воно охоплює основні напрями страхового захисту, які зводять до мінімуму страхові ризики під час провадження господарської діяльності суб'єктом адміністрування. Під час корпоративного страхування формується відповідний страховий пакет, розмір та зміст якого безпосередньо залежить від спроможності суб'єкта адміністрування, специфіки його діяльності та потреб персоналу. При цьому, особливістю даного виду страхування є те, що захист страхових ризиків поширюється безпосередньо на юридичну особу та страхувальників, а також можливий перехід й на членів родини, за їх бажанням.

В Україні в умовах сьогодення та активними євроінтеграційними процесами, різновид соціального страхування, такий як корпоративне страхування починає активно розвиватися. Почали значно збільшуватися суб'єкти адміністрування, які впроваджують корпоративне страхування. Так, за даним експертів у найближчі роки рівень корпоративного страхування становитиме 20,1 млрд. грн. страхових платежів. Але, це є набагато нижчим показником у відношенні інших видів страхування тобто роздрібного страхування.

Щодо статистичних даних, то нажаль вони, у зв'язку із пандемією та військовими діями на території України зменшилися на 24%. Саме тому, виникає значуща потреба у відновлення рівня страхування населення. Також, проаналізувавши страхову діяльність в цілому, ми помітили, що корпоративне страхування приносить прибутковість страховим компаніям у вигляді 78% прибутку, а решту 22% - це усе приносить роздрібне страхування. соціальний політика медичний страхування здоров'я

В загальному по Україні за програмою приватного медичного страхування проходить не більше ніж 6% населення, а більша частина населення надали перевагу корпоративному медичному страхуванню 29% населення, інша частина населення взагалі утримується від страхування. Популярність корпоративного медичного страхування зумовлена низькою ціною полісу, яка на 20-30% нижча ніж під час приватного медичного страхування, та зручністю його оформлення (необхідна лише заява від керівника колективу). Навіть страхові компанії вважають, що корпоративне медичне страхування, як різновид державного медичного страхування, переважає над приватним медичним страхуванням. Це пов'язано із тим, що під час корпоративного медичного страхування догорів укладають як здорові люди так і хворі, а під час приватного медичного страхування цією категорією застрахованих є, в більшій мірі, хворі люди, які потребують відразу ж дороговартісного лікування [15].

Необхідно відзначити, що корпоративне медичне страхування - це вид медичного страхування для працівників компанії, здебільшого з індивідуальним підходом, який включає такі види надання медичної допомоги, як поліклінічне обслуговування, планову та екстрену стаціонарну допомогу, послуги комерційної невідкладної допомоги, послуги стоматолога [14].

А. Романова подає таке визначення корпоративному медичному страхування як вид добровільного медичного страхування працівників підприємства (установи, організації), що має чітку орієнтацію на потреби останніх в забезпеченні медичною допомогою на випадок виникнення страхового випадку та чіткий груповий поділ (вік, група здоров'я, умови праці тощо), здійснюється виключно за рахунок прибутку підприємства та має соціальну спрямованість [16].

В цілому медичне страхування включає в себе усі різновиди страхування, які чітко поширюються на витрати щодо лікування певних захворювань, травм та інших страхових випадків пов'язані із життям та здоров'ям застрахованої особи.

Корпоративне медичне страхування може бути представленим у вигляді короткострокового (тривалістю 1 рік) та довгострокового договору.

Треба звернути увагу на те, що при корпоративному страхуванні, під час настання страхових випадків та при втраті працездатності, існує матеріальна підтримка членів родини страхувальника.

Медичне страхування до сьогоднішнього дня не набуло масовості. Так, як в Україні існує ряд економічних, правових і соціальних чинників, вплив яких стримує розвиток корпоративного медичного страхування, а саме: незавершеність процесу створення нормативної бази щодо корпоративного медичного страхування; відсутність у населення позитивного досвіду взаємовідносин із страховими компаніями; відсутність механізмів заохочення роботодавців щодо корпоративного медичного страхування працівників і членів їхніх сімей; обмеженість можливостей запровадження медичного страхування за рахунок коштів громадян внаслідок низького рівня доходів населення, а також механізму фінансової підтримки за рахунок державного і місцевих бюджетів; незначна кількість страхових організацій, що мають досвід впровадження корпоративного медичного страхування [17].

Звичайно, спостерігаються позитивні тенденції, але вони незначні в порівнянні з потенціалом та реальними можливостями цього ринку. 90% договорів медичного страхування вітчизняних страхових компаній укладені з корпоративними клієнтами. Чому ж основними споживачами є саме юридичні, а не фізичні особи? [14].

Представлені програми добровільного медичного страхування включають в себе покриття дефіциту коштів за рахунок страхових платежів для забезпечення медикаментами, витратними матеріалами, іншим інвентарем, спеціалізованим харчуванням, при потребі під час стаціонарного лікування тощо.

Під час корпоративного страхування відбувається покриття видатків на надання медичної допомоги та створюється багатоканальна система фінансування, завдяки якій основні статті видатків на охорону здоров'я «прив'язуються» до різних джерел фінансування (бюджетного, корпоративного, страхового тощо).

Щоб продемонструвати масштаби експерименту з корпоративного медичного страхування залізничників, вважаємо за доцільне навести деякі кількісні річні показники, наприклад для 2021 року: кількість застрахованих осіб - 892 339; кількість страхових випадків - 81383; загальний обсяг страхового відшкодування - понад 35 млн грн. [17].

Звичайно як при реалізації будь-якої програми щодо страхування є як позитивні так і негативні сторони. В загальному, підводити кінцеві підсумки ефективності впровадження корпоративного страхування на загальнообов'язкових засадах є ще рано, але можна зробити деякі висновки.

Головним підсумком є те, що система корпоративного медичного страхування виявилася беззаперечно дієздатною.

Уже стає помітним те, що корпоративне медичне страхування покриває значні витрати під час лікування застрахованих осіб як на стаціонарному так і на амбулаторному лікуванні. Як бачимо, експеримент з корпоративного медичного страхування показав можливість удосконалення соціального захисту працівників за рахунок залучення додаткових коштів безпосереднього підприємства, установи та організації де працюють застраховані особи. Саме такий експеримент довів те, що навіть у різні складні часи, які переживає український народ, можна якісно досягти реалізації конституційного права населення на якісну медичну допомогу.

Впровадження такого експерименту потребує створення моделі корпоративного медичного страхування на загальнообов'язкових засадах.

Дана модель страхування має поширюватися не лише на працівників сфери охорони здоров'я, а на наш погляд, вона має охоплювати усіх працюючих громадян України. При такій моделі страхові кошти будуть наповнювати страхові фонди, в результаті чого потребуючі особи будуть у достатній мірі забезпечуватися відповідним лікуванням та іншими медичними послугами, які передбачені в умовах договору.

Для якісної та ефективної професійної діяльності необхідно відповідним чином мотивувати працівників. У таких важких умовах сьогодення головним чинником успішності діяльності працівників сфери охорони здоров'я є продуктивність їхньої діяльності, яка можлива лише за умови належної мотивації.

Знайти таких фахівців, мотивувати їх на продуктивну роботу - все це одне з головних стратегічних завдань керівництва закладів охорони здоров'я. Для вирішення таких «кадрових питань» у найбільш успішних європейських і американських компаніях застосовують можливості які дає страхування життя персоналу тобто корпоративне страхування усіх працівників сфери охорони здоров'я [18].

З метою удосконалення впровадження корпоративного медичного страхування вважаємо за доцільне запропонувати сучасну модель корпоративного страхування працівників сфери охорони здоров'я.

Дана модель передбачатиме те, що саме при впровадженні корпоративного страхування працівників сфери охорони здоров'я заклади зможуть ефективно зберігати та залучати до роботи вагомих фахівців своєї справи. При використанні запропонованого медичного страхування фахівці будуть мотивовані до роботи у тому закладі, який забезпечить усі соціальні потреби працівників та членів їх родин, і вони не будуть шукали кращих варіантів та інших альтернатив щодо працевлаштування.

Для вирішення цього завдання є такий важливий інструмент впровадження корпоративного страхування працівників сфери охорони здоров'я. Саме запропонована модель впровадження корпоративного страхування працівників сфери охорони здоров'я зменшить плинність висококваліфікованих кадрів і запропонує належний соціальний захист працівникам сфери охорони здоров'я та членам їх родин. Безпосередньо, спеціально розроблені страховими компаніями програми корпоративного страхування мають допомогти вирішити зазначену проблему.

Під час корпоративного страхування відбуватиметься матеріальне заохочення співробітників без втрати контролю над засобами. Відповідно, власником договору корпоративного страхування співробітників мають бути заклади сфери охорони здоров'я, які мають повне право вносити суттєві зміни до відповідного договору - відключати від договору звільнених співробітників, додавати нових, змінювати страхові суми і багато іншого.

Новостворена модель корпоративного страхування працівників сфери охорони здоров'я може включати наступні ризики: дожиття до закінчення дії договору або до певної події; смерть застрахованої особи в результаті хвороби; смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку; смерть застрахованої особи внаслідок ДТП; інвалідність застрахованої особи внаслідок хвороби або нещасного випадку (або лише внаслідок нещасного випадку); тимчасова або стійка втрата загальної працездатності в результаті нещасного випадку тощо. Даний перелік ризиків не є вичерпним і може бути розширений за погодженням сторін.

Потрібно звернути увагу на те, що різні страхові компанії пропонуватимуть різне змістовне наповнення відповідних програм корпоративного страхування, в тому числі, й страхування працівників сфери охорони здоров'я. Вони відрізняється обсягом пропонованих медичних послуг, а також різними бонусними пропозиціями та іншими додатковими умовами.

Обираючи страхову компанію, в якій мають страхуватися працівники сфери охорони здоров'я потрібно враховувати усі фактори, які підтверджують її стабільність, репутацію, строк діяльності, кількість лікувальних закладів її партнерів, а також наявність в її діяльності оптимальних ІТ-рішень. Наявність у соціальному пакеті гідної медичної страховки працівників сфери охорони здоров'я передбачає наявність переваг закладу у проведенні якісної кадрової політики, завдяки чому буде формуватися міцний та продуктивний колектив кваліфікованих медичних працівників, результатом чого буде якісна, злагоджена та ефективна їхня діяльність. На нашу думку, цьому важливому та вкрай актуальному експерименту потрібна підтримка на державному рівні шляхом прийняття відповідних нормативних актів органами державної виконавчої влади.

У відповідності до визначеного необхідно сформулювати авторську детермінанту корпоративного медичного страхування працівників сфери охорони здоров'я під яким слід розуміти суспільні відносини, які виникають під час здійснення страхування працівників сфери охорони здоров'я та, які виникають між страхувальником (страховою компанією та керівником закладу охорони здоров'я) та застрахованою особою (працівником сфери охорони здоров'я) і, які породжують забезпечення медичними послугами при настанні страхового випадку.

Література

1. Кириленко О.П. Соціальне страхування: підруч. / за ред. О.П. Кириленко та В.С. Толуб'яка. Тернопіль: Екон. думка ТНЕУ, 2016. 516 с.

2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. Офіційний вісник України. 2008. №93. Ст.3103.

3. Концепція соціального забезпечення населення України. Урядовий кур'єр. 1994. 22 січ. С. 10 - 12.

4. Національна система загальнообов'язкового державного соціального страхування: сучасні проблеми та стратегія розвитку / під ред. Е.М. Лібанової; Ін-т демографії та соціол. дослідж. К., 2006. 178 с.

5. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 23 вересня 1999 року N1105-XIV (станом на від 04 січня 2023року N2153-IX).

6. Добровільне соціальне страхування.

7. Москаленко О.В. Основні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування в умовах ринкової економіки: монографія / О.В. Москаленко. - Харків: Юрайт, 2012. - 400 с.

8. Облік страхувальників і доходів за 2022 рік / Фонд соціального страхування України.

9. Надання матеріального забезпечення застрахованим особам та проведення страхових виплат потерпілим на виробництві (членам їх сімей) за 2022 рік. Фонд соціального страхування України.

10. Strelchenko О., Bass V., Horbach-Kudria I.,& Myrhorod-Karpova V. Administrative and legal status of subjects of the state's financial system management: innovative standards and system modernization in Ukraine, 29(4), 2021, Journal of Law and Political Sciences, Jordan.

11. Медичне страхування.

12. Strelchenko O., Okhrimenko I., Martynenko D. (2022). Character of public administration by the digitalization process during health care virtualization. Journal of law and political sciences scientific and academy journal. VOL. (33). Twelfth year-issue (2) March-2022).

13. Strelchenko O., Okhrimenko S., & Pavlov D. The Role of the Institute of Medical Law in the Postmodern Society, 11(3), 2020, Postmodern Openings, Romania.

14. Новосад Я.С. Корпоративне медичне страхування як складовий елемент добровільного медичного страхування в Україні / Я.С. Новосад // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «економіка»: науковий журнал. Острог: Вид-во НУ«ОА», вересень 2016. №2(30). С. 93-97.

15. Таранський І.П., Рикованова І.С. Стратегічний ефект корпоративного страхування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 2007. №594. С. 483-489.

16. Романова А.А. Сучасний підхід до корпоративного медичного страхування як складового елемента системи забезпечення права людини на здоров'я. Медичне право. 2013. №1 (22). С. 106-110.

17. Кісельов Є.М., Бурлаєнко С.В., Кірпа І.Г., Свиридюк В.В., Солоненко І.М. Актуальні проблеми розвитку медичного страхування в Україні. Страхова медицина. 2004. №1. C. 74-78.

18. Корпоративне страхування персоналу.

References

1. Kyrylenko, O.P., Tolubiaka V.S. (2016). Sotsialne strakhuvannia [Social Insurance]. Ternopil: Ekon. dumka TNEU. [in Ukrainian].

2. Zahalna deklaratsiia prav liudyny 10.12.1948 [Universal Declaration of Human Rights 10.12.1948]. (2008). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 93. St.3103. [in Ukrainian].

3. Kontseptsiia sotsialnoho zabezpechennia naselennia Ukrainy [The concept of social security of the population of Ukraine]. (1994, January 22). Uriadovyi kurier - Government Courier [in Ukrainian].

4. Libanovoi E.M. (2006). Natsionalna systema zahalnooboviazkovoho derzhavnoho sotsialnoho strakhuvannia: suchasni problemy ta stratehiia rozvytku [National system of mandatory state social insurance: modern problems and development strategy]. K. [in Ukrainian].

5. Pro zahalnooboviazkove derzhavne sotsialne strakhuvannia: Law of Ukraine №1105- XIV (1999, September 23). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine, 46-47. [in Ukrainian].

6. Dobrovilne sotsialne strakhuvannia. [Voluntary social insurance].

7. Moskalenko O. V. (2012) Osnovni zasady zahalnooboviazkovoho derzhavnoho sotsialnoho strakhuvannia v umovakh rynkovoi ekonomiky: monohrafiia [Basic principles of mandatory state social insurance in the conditions of a market economy]. Kharkiv: Yurait, 2012. [in Ukrainian].

8. Oblik strakhuvalnykiv i dokhodiv za 2022 rik. Fond sotsialnoho strakhuvannia

Ukrainy. [Accounting of policyholders and income for 2022 / Social Insurance Fund of Ukraine.].

9. Nadannia materialnoho zabezpechennia zastrakhovanym osobam ta provedennia strakhovykh vyplat poterpilym na vyrobnytstvi (chlenam yikh simei) za 2022 rik. Fond sotsialnoho strakhuvannia Ukrainy. [Provision of financial support to insured persons and insurance payments to industrial victims (members of their families) for 2022. Social Insurance Fund of Ukraine].

10. Strelchenko O., Bass V., Horbach-Kudria I., & Myrhorod-Karpova V. (2021).

Administrative and legal status of subjects of the states financial system management: innovative standards and system modernization in Ukraine [Administrative and legal status of subjects of the state's financial system management: innovative standards and system modernization in Ukraine], 29(4),207-225. Journal of Law and Political Sciences

11. Medychne strakhuvannia [Medical Insurance].

12. Strelchenko O., Okhrimenko I., Martynenko D. (2022). Character of public administration by the digitalization process during health care virtualization. Journal of law and political sciences scientific and academy journal, 33, 277-288.

13. Strelchenko O., Okhrimenko S., & Pavlov D. (2020). The Role of the Institute of Medical Law in the Postmodern Society. Postmodern Openings, 11(3). 145-159.

14. Novosad Ya.S. (2016). Korporatyvne medychne strakhuvannia yak skladovyi element dobrovilnoho medychnoho strakhuvannia v Ukraini [Corporate health insurance as a constituent element of voluntary health insurance in Ukraine]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «ekonomika» - Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Economy series, 2(30), 93-97. (accessed 04 January 2023). [in Ukrainian].

15. Taranskyi I.P., Rykovanova I.S. (2007). Stratehichnyi efekt korporatyvnoho strakhuvannia. [Strategic effect of corporate insurance]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» - Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic, 594, 483-489. [in Ukrainian].

16. Romanova A.A. (2013). Suchasnyipidkhid do korporatyvnoho medychnoho strakhuvannia yak skladovoho elementa systemy zabezpechennia prava liudyny na zdorovia. [A modern approach to corporate health insurance as a constituent element of the system of ensuring the human right to health]. Medychne pravo - Medical law, 1(22). 106-110. [in Ukrainian].

17. Kiselov Ye.M., Burlaienko S.V., Kirpa I.H., Svyrydiuk V.V., Solonenko I.M. (2004). Aktualni problemy rozvytku medychnoho strakhuvannia v Ukraine [Actual problems of the development of medical insurance in Ukraine]. Strakhova medytsyna - Insurance medicine, 1, 74-78. [in Ukrainian].

18. Korporatyvne strakhuvannia personalu. [Corporate personnel insurance].

Размещено на Allbest.Ru