Адміністративно-правова характеристика грошової застави на загальнодержавних виборах та особливості її повернення у адміністративному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка”, м. Львів

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, м. Київ

Адміністративно-правова характеристика грошової застави на загальнодержавних виборах та особливості її повернення у адміністративному процесі

Личенко Ірина Олександрівна

доктор юридичних наук, професор

завідувач кафедри цивільного права та процесу

Шевченко Любов Василівна

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри публічного та міжнародного права

Анотація

грошовий застава кандидат вибори

Стаття присвячена висвітленню однієї з умов висування кандидата на пост Президента України та народного депутата, якою є внесення грошової застави, тобто встановленої законодавством певної суми, яку повинна сплатити партія чи кандидат, для того, щоби мати змогу брати участь у виборах. Наведено розміри та підходи до грошових застав для реєстрації кандидатів на загальнонаціональних виборах в Україні. Наголошено, що необхідною умовою становлення України як демократичної правової держави та розвитку вітчизняного громадянського суспільства є постійне вдосконалення виборчого законодавства й імплементація міжнародних виборчих стандартів у вітчизняне правове поле. Також, у статті досліджено правову природу поняття «грошова застава» та проаналізовано висновки провідних національних і міжнародних установ щодо доцільності законодавчого встановлення грошової застави в аспекті забезпечення рівних виборчих прав громадян. Наголошено, що реалізація громадянами свого виборчого права супроводжується певною нормативною та процедурною організацією - виборчим процесом. З'ясовано, що інститут виборчої застави досить активно застосовується в різних країнах світу, включаючи і демократичні держави. Так, подібний інститут існує при виборах до парламенту, виборах глави держави, формуванні органів місцевого самоврядування, у таких країнах як: Великобританія, Франція, Нідерланди, Канада, Австралія тощо. Також проаналізовано міжнародний досвід регулювання вищевказаних процедур та представлено рекомендації для поліпшення виборчого законодавства України. У світі практикується різний підхід застосування грошової застави. Наприклад, деякі країни повністю відмовляються від цього механізму. Так, у Японії та Польщі грошова застава на місцевих виборах не вноситься. Деякі країни встановлюють обов'язкове внесення грошової застави: Ірландія - $ 117 (на виборах до органів місцевої влади), Австралія - $ 165 (на виборах до місцевих рад), Нова Зеландія - $ 128 (вибори до органів місцевої влади). Деякі замість грошової застави встановлюють як обов'язкову умову для висування кандидата/партії збір підписів виборців на підтримку кандидатів (Грузія, Польща). Загалом, інститут грошової застави є розповсюдженим явищем і використовується більш як у 80 країнах світу на різних видах виборів. Але обираючи цей «запобіжник» варто пам'ятати, що сума грошової застави не повинна створювати необґрунтований бар'єр для кандидатів. Дійсно, можна розраховувати на позитивну дію грошової застави, як фільтра кількості та якості кандидатів на виборах. Однак лише за умови, якщо законодавець зможе забезпечити розумний баланс суми цього запобіжника таким чином, щоб ті, хто не мають сильної фінансової підтримки могли скористатись одним з основних виборчих прав, а саме правом бути кандидатом на виборах.

Ключові слова: грошова застава, виборчі права громадян України, виборчий процес, партія, Виборчий кодекс України.

Lychenko Iryna Oleksandrivna Doctor of Law, professor, head of the department of Civil Law and Process of the Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education of the National University "Lviv Polytechnic", Lviv

Shevchenko Liubov Vasylivna Candidate of Laws, associate professor, associate professor of the Department of Public and International Law of Kyiv National University of Economics named after Vadim Hetman, Kyiv

Administrative and legal characteristics of the cash deposit at the general state elections and the special features of its return in the administrative process

Abstract

The article is devoted to highlighting one of the conditions for the nomination of a candidate for the post of President of Ukraine and People's Deputy, which is the payment of a monetary deposit, i.e. a certain amount established by law, which must be paid by the party or the candidate, in order to be able to participate in the elections. Amounts and approaches to cash deposits for the registration of candidates in national elections in Ukraine are given. It was emphasized that a necessary condition for the formation of Ukraine as a democratic legal state and the development of domestic civil society is the constant improvement of election legislation and the implementation of international election standards in the domestic legal field. Also, the article examines the legal nature of the concept of "monetary deposit" and analyzes the conclusions of leading national and international institutions regarding the expediency of the legislative establishment of monetary deposit in the aspect of ensuring equal voting rights of citizens. It was emphasized that citizens' exercise of their right to vote is accompanied by a certain normative and procedural organization - the election process. It has been found that the institution of election pledge is quite actively used in various countries of the world, including democratic states. Yes, a similar institution exists during elections to the parliament, elections of the head of state, formation of local self-government bodies, in such countries as Great Britain, France, the Netherlands, Canada, Australia, etc. The international experience of regulating the above-mentioned procedures was also analyzed and recommendations for improving the electoral legislation of Ukraine were presented. A different approach to applying cash collateral is practiced around the world. For example, some countries completely refuse this mechanism. Yes, in Japan and Poland, money is not deposited in local elections. Some countries set a mandatory cash deposit: Ireland - $117 (for local government elections), Australia - $165 (for local council elections), New Zealand - $128 (for local government elections). Some, instead of a monetary deposit, set as a mandatory condition for the nomination of a candidate/party the collection of voter signatures in support of the candidates (Georgia, Poland). In general, the institution of monetary pledge is a widespread phenomenon and is used in more than 80 countries of the world in various types of elections. But when choosing this "safeguard", it is worth remembering that the amount of the cash deposit should not create an unreasonable barrier for candidates. Indeed, it is possible to count on the positive effect of a cash deposit as a filter of the number and quality of candidates in the elections. However, only if the legislator can ensure a reasonable balance of the amount of this safeguard in such a way that those who do not have strong financial support can enjoy one of the basic electoral rights, namely the right to be a candidate in the elections.

Keywords: cash deposit, election rights of Ukrainian citizens, election process, party, Election Code of Ukraine.

Постановка проблеми

Застосування інституту грошової застави при формуванні представницьких органів влади в різні часи його запровадження мало різні мотиви, мету, обставини, політичну доцільність, одночасно впливаючи на процес виборів, реалізацію рівних можливостей щодо здійснення виборчого права серед суб'єктів правовідносин даної сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі аспекти проблематики реалізації виборчого права громадянами розглядаються в науці конституційного права відомими теоретиками та практиками, серед яких: В.Б. Авер'янов, І.Г. Бухтіярова, М.В. Плугатир, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, І.О. Личенко, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, М.І. Ставнійчук, О.Г. Стрельченко, М.В. Співак, С.Р. Тагієв, О.М. Тодика, С.В. Шевчук, Ю.С. Шемшученко. Проте належної уваги темі визначення ефективних засад практичної реалізації вимог внесення грошової застави приділено не було, в результаті чого виникла потреба у її дослідженні.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до положень Конституції України - народ України це єдине джерело влади в Україні, що має безумовне і пріоритетне право на її здійснення безпосередньо через органи місцевого самоврядування, і органи державної влади [1].

Реалізація громадянами свого виборчого права супроводжується певною нормативною та процедурною організацією - виборчим процесом. В.В. Кравченко зазначає, що виборчий процес - це врегульована правовими та іншими соціальними нормами діяльність органів, організацій, окремих громадян, їх колективів і груп з підготовки та проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади і місцевого самоврядування [2]. М.І. Ставнійчук під виборчим процесом розуміє врегульовану законом специфічну діяльність уповноважених органів і громадян держави, спрямовану на формування конституційного якісного і кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування [3].

Важливе значення у виборчому процесі відіграє грошова застава як інститут, а також як обов'язкова умова у виборчому процесі для реєстрації участі особи в якості кандидата на посаду чи отримання мандату депутата. Грошова застава це встановлена законодавством сума, яку має сплатити кандидат/партія для можливості брати участь у виборах. С. Лінецький визначає грошову (виборчу) заставу як «виражену в грошовій формі гарантію відповідальності кандидата у депутати, партії (блоку) та запоруку серйозності їх наміру щодо участі у виборчому процесі» [4, с. 155-156].

Доречно сказати, що в Україні інститут грошової застави був вперше запроваджений на початку 90-х рр. ХХ ст. і протягом тривалого періоду використовувався виключно при виборах народних депутатів. Однак, з часом він був поширений і на вибори глави держави, тож на сьогоднішній день внесення кандидатами грошової застави є однією з обов'язкових умов для участі як у парламентських, президентських, так і місцевих виборів.

Грошова застава виконує функцію стимулювання до зваженого прийняття рішення щодо використання пасивного виборчого права, а також запобігає невиправданим витратам із державних фондів, які формуються значною мірою за рахунок платників податків [5]. Доречно сказати, що відповідно до рішення Конституційного Суду України метою застосування грошової застави є «забезпечення відповідального ставлення громадян як ймовірних кандидатів у депутати, якого висунуто в одномандатному окрузі, та кандидатами в депутати, внесеними до виборчих списків у багатомандатних округах, щодо реалізації їх пасивного виборчого права, а також упередження можливих невиправданих витрат з державних фондів» [6].

Слід сказати, грошова застава у виборчому процесі має свої переваги, зокрема її можна розглядати як вимогу забезпечення кандидатом серйозності власних намірів щодо висування. Також, внесення виборчої застави кандидатами, кількість яких щоразу збільшується, дає змогу поповнити бюджет держави.

Однак, запроваджений інститут застави має і свої недоліки. Перш за все, слід звернути увагу на розмір самої застави, який передбачений законодавством, та її співвідношення з мінімальною заробітною платою, що встановлена в країні. Так, на сьогодні для реєстрації кандидатом на пост Президента України, сам кандидат або партія, що його висуває, має внести грошову заставу у безготівковій формі одним платежем на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії (після початку виборчого процесу та до подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації) в розмірі шістсот п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, визначених у місячному розмірі (станом на день початку виборчого процесу). А на парламентських виборах партія, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати, після початку виборчого процесу та до подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить у безготівковій формі на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі однієї тисячі мінімальних заробітних плат, визначених у місячному розмірі (станом на день початку виборчого процесу) [7].

Однак, що стосується повернення застави, то вона повертається у разі якщо кандидата визнано обраним Президентом України або включено до виборчого бюлетеня для повторного голосування, або у разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України. В інших випадках грошова застава не повертається і перераховується до державного бюджету. Також, у разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про відмову в реєстрації кандидата на пост Президента України партія чи кандидат на пост Президента України, які вносили грошову заставу, у п'ятиденний строк з дня прийняття такого рішення подають до Центральної виборчої комісії заяву із зазначенням відповідного рахунку (партії або кандидата на пост Президента України) для повернення внесеної грошової застави. А у разі неподання такої заяви у встановлений цією частиною строк, грошова застава не повертається і перераховується до державного бюджету[7].

Грошова застава, яка внесена партією, що висунула кандидатів у депутати, повертається у разі, якщо за підсумками виборів партія отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів на рахунок партії. В інших випадках грошова застава у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів перераховується до державного бюджету [7].

Тобто, у випадку результативних виборів застава поверталася лише обраним. Європейський суд з прав людини, оцінюючи норму Закону «Про вибори народних депутатів України» щодо повернення застави виключно переможцю виборів в окрузі, висловився досить м'яко, констатуючи, що «втрата застави у випадку програшу виборів - це відносно рідкісна норма в європейських виборчих системах» (пункт 72 рішення у справі «Суховецький проти України» [8]); за даними Суду, «лише законодавством України, Туреччини і Литви передбачається, що застава втрачається, якщо кандидат фактично не набирає достатньої кількості голосів для того, щоб зайняти крісло в парламенті» (пункт 26 зазначеного рішення). Негативну позицію Суду відносно цієї норми фактично стримав лише низький рівень застави180 (пункт 72 рішення).

Отже, як показує світовий досвід, розмір грошової застави у демократичних країнах встановлюється залежно від майнової спроможності переважної більшості населення країни. Так, на президентських виборах у європейських країнах грошова застава не відіграє значної ролі. На прямих виборах обирають президента у 12 країнах Європейського Союзу, до яких належать: Австрія, Болгарія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, Кіпр, Польща, Португалія, Фінляндія, Франція та Чехія. У жодній із цих країн не використовується грошова застава таких розмірів, як в Україні, або вона взагалі не використовується.

У Франції грошова застава становить близько €2000, і вона не є головною складністю. Потрібно зібрати 500 підписів виборних посадових осіб національного та місцевого рівнів (депутатів парламенту, ради Парижу, територіальних асамблей, мерів) з можливих 42000 (1,2% від загального числа), причому кожен із них може підтримати тільки одного кандидата. Географічно ці підписи мають представляти третину адміністративно-територіальних одиниць Франції. Цей механізм збору підписів слугує попередньому відбору кандидатів, свого роду рекомендаціями від осіб, уже наділених довірою з боку виборців. Кандидат на посаду Федерального Президента Австрії вносить заставу у розмірі $4070. У Польщі грошова застава не використовується, а суб'єкт висування для реєстрації кандидата збирає 100000 підписів виборців[9].

Що ж до парламентських виборів то фінансова застава передбачена законодавством Японії, Вірменії, Південної Кореї та Сінгапуру. Так, в Японії кандидат до нижньої або верхньої палати парламенту повинен внести заставу у розмірі $27200. Застава для партії за пропорційне місце в обох палатах становить $54400; у Вірменії партія сплачує виборчу заставу у розмірі 10000 мінімальних заробітних плат (близько $20500) для участі у виборах до парламенту Вірменії. Прохідний бар'єр для партій становить 5%, а застава повертається, якщо партія отримала 4% і більше голосів виборців; а в Південній Кореї кандидат на виборах до Національних Зборів повинен внести заставу в розмірі $13300.

У Великобританії, Естонії та Латвії її розмір є невеликим. До прикладу, кандидат у депутати у Великобританії повинен внести виборчу заставу у розмірі 500 фунтів стерлінгів ($645), яка повертається у разі набрання кандидатом більше 5% голосів виборців; а в Естонії розмір грошової застави для кожного висунутого кандидата є однаковим і дорівнює одній мінімальній заробітній платі, встановленій у рік виборів.

Тоді як законами Бельгії, Грузії, Данії, Польщі, Фінляндії, ФРН та багатьох інших країн реєстрація кандидатів (списку кандидатів) здійснюється на основі збору підписів виборців. Також, в деяких країнах зустрічається поєднання грошової застави та збору підписів виборців (Нідерланди, Болгарія).

Доречно сказати, що за порушення виборчого законодавства у нормативно-правових актах європейських країн норми щодо адміністративної відповідальності включено безпосередньо до виборчого законодавства, зокрема виборчих кодексів. Саме таким шляхом пішов польський законодавець, де норми про адміністративно-правову відповідальність за вчинення порушень включені до Розділу ІХ Виборчого кодексу (ВК). Щодо французького законодавства, то за аналогією з польським норми щодо адміністративної відповідальності за порушення виборчого законодавства містяться безпосередньо у виборчому законодавстві, а саме у Главі 7 Книги 1 Виборчого кодексу (ВК) Франції. У цій главі відображені заходи відповідальності, найпоширенішими з яких є штраф. Відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень у Латвії регламентується положеннями Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП).

Таким чином, можна зробити висновок, що у більшості демократичних державах розмір грошової застави може бути більшим розміру мінімальної заробітної плати, однак суттєво не перебільшує її. Вона залишається доступною для суб'єкта її внесення: приватної особи, яка йде на вибори шляхом самовисування та політичної партії, яка висуває список кандидатів чи одного кандидата. Це робить участь у виборчому процесі доступною для більшості громадян демократичних країн. Натомість, в Україні спостерігається цілком протилежна ситуація - розмір виборчої застави суттєво перевищує розмір мінімальної заробітної плати. І, хоча українським законодавством і передбачено можливість самовисування на виборах Президента України, однак зрозумілим є той факт, що пересічний український громадянин навряд чи матиме можливість внести грошову заставу у розмірі шістсот п'ятдесяти мінімальних заробітних плат.

Також, досить консервативними є правила повернення застави кандидату, який продемонстрував серйозний результат на виборах. Грошова застава фактично є платою за участь у виборах, оскільки повертається у дуже рідкісних випадках. Важливо, що грошова застава повертається лише у разі обрання Президентом України або включення до виборчого бюлетеня для повторного голосування. На виборах до Верховної Ради застава повертається тільки в разі отримання відповідними партіями або кандидатами-мажоритарниками депутатських мандатів. В інших випадках грошова застава не повертається і перераховується до Державного бюджету України. При цьому застава фактично не виконує своєї функції ефективного обмеження кількості та якості кандидатів. Так, реєстрація технічних кандидатів і навіть однофамільців є дуже простою для олігархів, у той же час участь кандидатів та партій, які не мають доступу до багатомільйонних бюджетів є обмеженою.

Слід сказати, що інститут застави запроваджувався в Україні здебільшого для того, аби кількість кандидатів на виборах не була надмірною, адже надмірна кількість кандидатів може стати суттєвою перешкодою для проведення вільних і демократичних виборів. Проте застава не відіграє роль “фільтра” кількості кандидатів. Більше того, чисельність пошукувачів президентського крісла тільки зростає. До прикладу, якщо у 2014 році на пост президента претендували 21 особа, то у 2019 - 44 кандидати внесли заставу. Це більше, ніж у країнах розвинутих демократій. Тому, ефективні обмеження кількості кандидатів необхідні, але механізм грошової застави, який існує зараз, по суті є платою за участь у виборах, а її надзвичайно великий розмір обмежує доступ до політики.

Таким чином, враховуючи досвід низки європейських країн, є необхідність подальшого вдосконалення виборчого законодавства задля зменшення кількості учасників виборчого процесу та забезпечення стабільності партійної системи. Зважаючи на те, що в Україні надто високий поріг грошової застави, що ставить під сумнів питання демократичності виборів та нівелює принципи виборчого права, необхідним є зменшення розміру грошової застави з урахуванням чинників соціального та економічного розвитку нашої держави. Таке зменшення дасть можливість брати участь у виборчому процесі новим партіям та зменшить монополію значних партійних осередків. Проте розмір грошової застави має бути достатнім для того, щоби запобігти висуванню великої кількості випадкових кандидатів.

Також, доречно було б доповнити умови, що необхідні для реєстрації кандидата на пост Президента, зокрема йдеться про збір підписів на підтримку певного кандидата, що має місце в Республіці Польща. При цьому жорсткий контроль слід покласти на правоохоронні органи щодо недопущення фальсифікації у зборі підписів, зокрема їх підробки, купівлі, підробки підписних листів на підтримку кандидата або виборчого списку.

Відповідальність за порушення норм виборчого законодавства має бути суворою та стримувати від порушень у майбутньому. Також, розглянути надання переваг для парламентських партій - тобто тих партій, які мають свої фракції у Верховній Раді України. Це вже є достатньою демонстрацією рівня серйозності суб'єкта виборчого процесу. Наприклад Парламентські партії можуть реєструвати кандидатів без внесення застави. Для інших партій може бути встановлена застава або збір підписів. Переваги для парламентських партій застосовуються у багатьох демократичних країнах світу і не вважаються порушенням принципу рівності.

Такі зміни в національному виборчому законодавстві будуть сприятливими для України й дадуть можливість більшій кількості громадян брати участь у політичному житті, підвищивши довіру до майбутніх кандидатів, та збільшити шанси кандидатів, які дійсно хочуть реалізувати своє виборче право.

Література

1. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. URL: http://zakon3.rada.gov.ua.

2. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посіб. Київ: Атіка, 2000. 320 с.

3. Ставнійчук М.І. Законодавство про вибори народних депутатів України: проблеми теорії і практики: автореф. дис. ...канд. юрид. наук. Київ: Вид. центр Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1999. 18 с.

4. Коментар Закону України «Про вибори народних депутатів України» / за ред. М.І. Ставнійчук, М.І. Мельника. Київ: Атіка, 2002. 384 с.

5. Гейда О.В. Грошова застава як обмеження виборчих прав. Право і безпека. 2009. № 2 С. 41-45.

6. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 63 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 43 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (справа про виборчу заставу). URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-02.

7. Виборчий кодекс України від 19 грудня 2019 року № 396-IX. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2020. № 7. № 8. № 9. Ст. 48.

8. Case of Sukhovetskyy v. Ukraine / European Court for Human Rights. Judgment of 26 March 2006. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72893 (дата звернення 04.01.2023).

9. Хаврат М. Центр демократії та верховенства права. Застава на загальнодержавних виборах: український та міжнародний досвід (аналітична записка). URL: https://gurt.org.ua/news/informator/52560.

References

1. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. (1996). Vidomosti VerkhovnoiRady Ukrainy - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua. [in Ukrainian].

2. Kravchenko V.V. (2000). Konstytutsiine pravo Ukrainy: navch. posib. [Constitutional law of Ukraine: comprehensive guide]. Kyiv: Atika, [in Ukrainian].

3. Stavniichuk M.I. (1999). Zakonodavstvo pro vybory narodnykh deputativ Ukrainy: problemy teorii i praktyky [Legislation on the elections of People's Deputies of Ukraine: problems of theory and practice]. Autoref. thesis ... candidate law of science. Kyiv: Vyd. tsentr In-tu derzhavy i prava im. V.M. Koretskoho NAN Ukrainy [in Ukrainian].

4. Stavniichuk M.I., Melnyka M.I. 2002. Komentar Zakonu Ukrainy «Pro vybory narodnykh deputativ Ukrainy» [Commentary on the Law of Ukraine "On Elections of People's Deputies of Ukraine"], Kyiv: Atika [in Ukrainian].

5. Heida O.V. (2009). Hroshova zastava yak obmezhennia vyborchykh prav [Cash bail as a restriction of electoral rights]. Pravo i bezpeka - Law and security, 2, 41-45; [in Ukrainian].

6. Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy u spravi za konstytutsiinym podanniam 63 narodnykh deputativ Ukrainy shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) polozhen statti 43 Zakonu Ukrainy «Pro vybory narodnykh deputativ Ukrainy» (sprava pro vyborchu zastavu) [The decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case based on the constitutional submission of 63 People's Deputies of Ukraine regarding the compliance with the Constitution of Ukraine (constitutionality) of the provisions of Article 43 of the Law of Ukraine "On Elections of People's Deputies of Ukraine" (the case of election pledge)]. Retrieved from: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-02. [in Ukrainian].

7. Vyborchyi kodeks Ukrainy vid 19 hrudnia 2019 roku № 396-IX [Election Code of Ukraine dated December 19, 2019 No. 396-IX.]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Information of the Supreme Council of Ukraine, 7-8-9, 48. [in Ukrainian].

8. Sprava Sukhovetskyi proty Ukrainy / Yevropeiskyi sud z prav liudyny. Rishennia vid 26 bereznia 2006 r.

9. Sprava Sukhovetskyi proty Ukrainy [Case of Sukhovetskyy v Ukraine] European Court for Human Rights. Judgment of 26 March 2006 - Yevropeiskyi sud z prav liudyny. Rishennia vid 26 bereznia 2006 r. Retrieved from: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72893 (data zvernennia 04.01.2023). [in Ukrainian].

10. Khavrat M. (2021). Tsentr demokratii ta verkhovenstva prava. Zastava na zahalnoderzhavnykh vyborakh: ukrainskyi ta mizhnarodnyi dosvid (analitychna zapyska) [Center for Democracy and Rule of Law. Pledge in national elections: Ukrainian and international experience (analytical note)]. URL: https://gurt.org.ua/news/informator/52560.

Размещено на Allbest.ru