Теоретико-правове визначення учасників освітнього процесу, як центральної категорії при кваліфікації булінгу як адміністративного правопорушення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет технологій та дизайну

Навчально-науковий інститут права та сучасних технологій навчання

Теоретико-правове визначення учасників освітнього процесу, як центральної категорії при кваліфікації булінгу як адміністративного правопорушення

Полат І.В., аспірантка

м. Київ

Анотація

Стаття присвячена проблемі теоретико-правового визначення в Україні учасників освітнього процесу та окреслення категорій таких учасників з метою здійснення кваліфікації такого адміністративного правопорушення як булінг (цькування). Проведено порівняння Закону України «Про освіту» як основоположного закону у сфері освіти з іншими законами, що регулюють освітні правовідносини на предмет правової визначеності та єдності положень щодо суб'єктного складу учасників освітнього процесу як центральної категорії при визначенні булінгу.

Досліджено питання про те, хто є учасниками освітнього процесу і які особи підпадають під цю категорію. На підставі проведеного дослідження здійснено класифікацію і виокремлено учасників освітнього процесу в залежності від їх функцій та відношення до освітнього процесу зокрема, це суб'єкти, які:

1) здійснюють управління, організовують освітній процес;

2) безпосередньо беруть участь в освітньому процесі;

3) допомагають організувати освітній процес;

4) мають опосередкований вплив на:

а) особу, яка отримує освітні послуги;

б) освітні послуги.

В дослідженні також акцентовано увагу на наявні неузгодженості, прогалини і колізії в законодавстві у сфері освіти. Висвітлено проблемні питання законодавства, що регулює застосування юридичної відповідальності за булінг (цькування), щодо складності в ефективній його реалізації на практиці та неможливості притягнення дійсно винних осіб до відповідальності в зв'язку з неоднозначним визначенням учасників освітнього процесу.

За результатами даного дослідження, надано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення відповідного законодавства.

Ключові слова: учасники освітнього процесу, булінг (цькування), адміністративне правопорушення, юридична відповідальність, запобігання та протидія булінгу, захист прав учасників освітнього процесу, суб'єкт булінгу, об'єкт булінгу.

Annotation

Theoretical and legal concept participants of the educational process as a central category in the qualification of bullying as an administrative offense

Polat I.V., Graduate student of the Department of Private and Public Law of the Educational and Scientific Institute of Law and Modern Learning Technologies at the Kyiv National University of Technologies and Design, Nemyrovycha, Kyiv

The article focuses on the problem of the theoretical and legal concept of participants of the educational process in Ukraine, its specific features, and the delineation of the categories of such participants in order to qualify such an administrative offense as bullying. In this article, the Law of Ukraine "On Education" as a fundamental law in the field of education is compared with other laws regulating educational legal relations on the subject of legal certainty and unity of provisions regarding the subject composition of participants in the educational process as a central category in defining bullying. The question of who are participants in the educational process and which persons fall under this category has been investigated. Based on the conducted research, the participants of the educational process were categorized and distinguished depending on their functions and relation to the educational process.

In particular these are subjects who:

1) manage, organize the educational process;

2) directly participate in the educational process;

3) help organize the educational process;

4) have an indirect effect on

a) a person who receives educational services;

b) educational services.

In addition, the research focuses on existing inconsistencies, gaps, and conflicts in education legislation. Problematic issues of the legislation regulating the application of legal responsibility for bullying, the difficulty in its effective implementation in practice and the impossibility of bringing really guilty persons to justice are highlighted for the reason is the ambiguous definition of participants in the educational process. Based on the results of this research, suggestions, and recommendations for improving the relevant legislation were provided.

Keywords: participants in the educational process, bullying, administrative offense, legal responsibility, preventing and countering bullying, protection of the rights of participants in the educational process, the subject of bullying, the object of bullying.

Постановка проблеми

Навіть в такий складний для України період, сьогодення переповнене інформацією про прояви булінгу (цькування) в освітньому середовищі. Попри прийняття антибулінгового законодавства і вжиття державою заходів щодо попередження та протидії булінгу, ця проблема актуальна дотепер. Більше того, вона все ще є недостатньо вивченою в галузі юридичних наук. Зокрема, в частині визначення термінів, які не відповідають принципу правової визначеності, що може мати наслідком неоднакове їх тлумачення та неможливість притягнути винну особу до відповідальності за ст. 173-4 КУпАП. А тому, є необхідність внесення запропонованих пропозиції до профільного законодавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема булінгу, яка почала наростати в нашому суспільстві і отримала великий суспільний резонанс, викликала необхідність внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про освіту», і привернула увагу правової спільноти до дослідження даної проблематики. Серед науковців, які досліджували булінг з правової точки зору, можна виокремити праці А. Джуської, В. Джуського, Д. Сорочан, К. Плутицької, Н. Лесько, Ю. Градової, Н. Опольської.

Вчені у своїх публікаціях найчастіше досліджували визначення булінгу, його законодавчо регламентовані типові ознаки та учасників булінгу, де традиційно виділяють булера (кривдника), потерпілого та спостерігачів. Суб'єктний склад учасників освітнього процесу як складової, яка міститься в понятті булінг, не був предметом дослідження серед правників.

Метою статті є аналітично-термінологічно-порівняльний аналіз чинного законодавства та теорії щодо визначення категорій учасників освітнього процесу, які використовуються при правовому врегулюванні відповідальності за таке правопорушення як булінг (цькування) на предмет їх відповідності принципу правової визначеності, чіткого та однозначного їх розуміння всіма учасниками правовідносин.

Виклад основного матеріалу

Знущання над дитиною з боку його однолітків - явище не нове. Воно було за радянських часів і є в незалежній Україні. Такі явища зустрічаються у всіх країнах світу. Саме тому, питання булінгу, не дивлячись на багато позитивних зрушень в правовому регулюванні, залишається актуальним.

З теорії держави і права відомо, що для того, щоб особу притягнути до відповідальності вона повинна вчинити правопорушення. Так, відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність [1].

Разом з тим, адміністративне право і процес надають великого значення складу адміністративного правопорушення. Зокрема, це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Склад правопорушення містить: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Отже, тільки за наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності [2]. Одним з важливих елементів складу адміністративного правопорушення є суб'єкт такого правопорушення.

Варто звернути увагу на те, що діючий КУпАП не містить ні визначення, ні характеристики понять «суб'єкт адміністративного правопорушення», ні самих понять «загальний суб'єкт», «спеціальний суб'єкт», а відповідно, не зрозуміло, що це має бути за особа, які властивості та характеристики притаманні їй. Така невизначеність, негативно впливає на проведення якісної кваліфікації правопорушення. В той же час, ці поняття постійно використовуються в теорії адміністративного права, де визначено, що суб'єктом адміністративного правопорушення може бути як загальний, так і спеціальний суб'єкт.

За доктриною сучасного адміністративного права, суб'єктом протиправного діяння, а отже, адміністративної відповідальності, є фізична особа, людина в стані дієздатності та осудності [3, с. 118]. Тобто, як можна побачити, до загальних ознак суб'єкта у першу чергу належать вік та осудність, які законодавчо закріплені в статтях 12, 20 Загальної частини КУпАП [1]. Спеціальними же визнаються такі, які крім ознак загального суб'єкта, вказують на особливості правового положення суб'єкта адміністративного правопорушення [4].

Отже, проаналізуємо булінг як адміністративне правопорушення і з'ясуємо стан його правового регулювання.

З набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» [5] 19 січня 2019 року були внесені зміни до КУпАП шляхом включення статті 173-4, що дає визначення поняття булінгу (цькування) як: «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого» [1].

Таким чином, якщо говорити про суб'єкта, то він являється центральною категорією правопорушення, який може дати відповідь на питання: чи відноситься певне діяння до поняття булінг, чи підлягає особа, яка вчинила протиправне діяння, що виражається у психічному чи фізичному насильстві до адміністративній відповідальності саме за статтею 173-4 КУпАП «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу»? Виходячи з диспозиції цієї статті, одним із суб'єктів є «учасники освітнього процесу». Це означає, що якщо у правовідносинах хоча б з однієї сторони не беруть участь «учасники освітнього процесу», то такі діяння не можна кваліфікувати як «булінг», а вони будуть кваліфікуватися за іншими відповідними статтями КУпАП.

З огляду на вищевикладене, постає потреба в поглибленому вивченні питання: хто є учасниками освітнього процесу? і які особи підпадають під цю категорію? Отже, центральним і головним спеціальним законом, який регулює суспільні відносини в сфері освіти, є Закон України «Про освіту» [6], який має загальний характер і відіграє роль визначального та вихідного для прийняття низки законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють правовідносини в різних специфічних сферах освітніх правовідносин. Крім того, цей закон визначає категорії «учасників освітнього процесу». Так, частиною 1 статті 52 Закону визначено, що учасниками освітнього процесу є: «здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти».

В свою чергу, відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 цього Закону до здобувачів освіти відносяться: вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад'юнкти), інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти [6].

Якщо проаналізувати інші нормативні акти, які мають більш вузьку сферу правового регулювання освітньої діяльності, вони також містять категорії учасників освітнього процесу. Так, в Законі України «Про дошкільну освіту» у статті 27 зазначається, що учасниками освітнього процесу у сфері дошкільної освіти є: діти дошкільного віку, вихованці, учні; педагогічні працівники: директори, заступники директора з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, асистенти вихователів, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти; помічники вихователів та няні; медичні працівники; батьки або особи, які їх замінюють; батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу; асистенти дітей з особливими освітніми потребами; фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти [7].

У Законі України «Про повну загальну середню освіту» частина перша статті 19 зазначає, що учасниками освітнього процесу в закладах освіти є: учні; педагогічні працівники; інші працівники закладу освіти; батьки учнів; асистенти дітей [8]. правовий освітній юридичний відповідальність булінг

Відповідно до статті 19 Закону України «Про позашкільну освіту» учасниками освітнього процесу в закладі позашкільної освіти є: вихованці, учні, слухачі; директор, заступники директора закладу позашкільної освіти; педагогічні працівники, психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, спеціалісти, які залучені до освітнього процесу; батьки або особи, які їх замінюють; представники підприємств, установ, організацій, які беруть участь у здійсненні освітнього процесу [9].

Відповідно до частини першої статті 52, 53 Закону України «Про фахову передвищу освіту» учасниками освітнього процесу в закладах фахової передвищої освіти є: особи, які навчаються в закладах фахової передвищої освіти - студент, курсант, учні, слухачі; педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники закладів фахової передвищої освіти; особи, які за основним місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях, закладах поєднують виконання своїх посадових обов'язків із практичним навчанням здобувачів фахової передвищої освіти для набуття ними професійних компетентностей, а також оцінюють його якість; працівники підприємств, установ та організацій, діячі науки, мистецтва та спорту, які залучаються до освітнього процесу для читання окремих лекцій або беруть участь у роботі атестаційних комісій; батьки (законні представники) здобувачів фахової передвищої освіти тощо [10].

Відповідно до статті 52, 61 Закону України «Про вищу освіту» учасниками освітнього процесу у закладах вищої освіти є: наукові, науково- педагогічні та педагогічні працівники; здобувачі вищої освіти - студент, курсант, аспірант, ад'юнкт, асистент-стажист; інші особи, які навчаються у закладах вищої освіти - слухач, лікар (провізор)-інтерн, лікар-резидент; фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо- професійних програмах; інші працівники закладів вищої освіти; роботодавці тощо [11].

Отже, аналіз положень вищезгаданих законів показав, що національне законодавство до учасників освітнього процесу відносить досить широке коло суб'єктів. При цьому їх склад суттєво відрізняється як між собою, так і відносно основоположного закону в сфері освіти. Для прикладу розглянемо таких суб'єктів освітнього процесу як законні представники здобувача освіти і як вони визначаються в законодавстві про освіту. Так, Закон України «Про освіту», як основний, на базі якого мають ґрунтуватися всі інші нормативно- правові акти в сфері освіти і який має містити, на наш погляд, найширше розуміння законних представників дитини, різновиди яких закріплені в українському законодавстві. Проте, у статті 52 визначені тільки «батьки», як учасники освітнього процесу. Так само стаття 19 Закону України «Про повну загальну середню освіту» говорить про те, що до учасників освітнього процесу відносяться тільки «батьки учнів». Проте, у статті 27 Закону України «Про дошкільну освіту», вже визначені крім батьків, «особи що їх замінюють та батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу», що значно розширює коло осіб, учасників освітнього процесу. У статті 19 Закону України «Про позашкільну освіту» як учасники освітнього процесу визначені «батьки або особи, які їх замінюють». В Законі України «Про фахову передвищу освіту» у пункті 5 статті 52, як учасники освітнього процесу визначені «батьки (законні представники) здобувачів фахової передвищої освіти». Що вказує на протиріччя, неузгодженості та колізії в законодавстві. Крім того, Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» взагалі не містить визначення поняття учасники освітнього процесу і не дає перелік таких осіб, що також вказує на наявність серйозної прогалини у відповідному законодавстві.

Така невідповідність в законодавстві може призвести до порушення принципів законності, невідворотності покарання та інших основоположних принципів, що виражається, наприклад, у неможливості притягнення винних осіб до відповідальності, в зв'язку з відсутністю певної категорії осіб у відповідному нормативно-правовому акті. Все це не слугує інтересам єдності правозастосування.

Якщо проаналізувати суб'єктний склад учасників освітнього процесу, то можна прийти до висновку, що є безпосередні учасники освітнього процесу - здобувачі освіти, педагогічні, науково-педагогічні працівники тощо, а є особи, які забезпечують чи певною мірою сприяють здійсненню освітнього процесу. Це, наприклад, медичні працівники, бібліотекарі, психологи, директор закладу освіти, інші спеціалісти, представники підприємств і організацій тощо. Отже, таке розширене коло учасників освітнього процесу призводить до невизначеності і розуміння критеріїв віднесення тієї чи іншої особи до категорії учасників освітнього процесу, що матиме негативний вплив на кваліфікацію правопорушення.

Саме тому, виникає питання: хто є учасниками освітнього процесу при булінгу, які їх специфічні ознаки як суб'єкта правопорушення? та яким чином, наприклад, такі суб'єкти як представники підприємств, організацій або фізичні-особи підприємці, які надають певні послуги закладу освіти, або ж, наприклад, органи управління освіти, які згідно законодавства також є учасниками освітнього процесу, можуть бути учасниками булінгу? Тобто, з цього слідує, що визначення поняття «учасники освітнього процесу» надто широке і включає в себе необмежене коло осіб, що може слугувати для перекручування змісту і обсягу цього поняття.

До того ж, з огляду на категорії учасників освітнього процесу та аналізуючи судову практику, ми приходимо до висновку, що фактично всі ті особи, що перелічені в спеціальних законах як «учасники освітнього процесу», крім малолітніх і неповнолітніх дітей, не несуть відповідальність і не є суб'єктами в такому правопорушенні як булінг. Всі правопорушення, які будуть вчиняти ці особи, будуть кваліфікуватись по інших статтях КУпАП. Саме тому, стаття 173-4 КУпАП потребує удосконалення і перегляду, зокрема щодо безпосередніх учасників освітнього процесу, де чітко зазначити суб'єкта, правопорушення, його ознаки, тобто передбачити конкретну категорію, які дійсно будуть підпадати під дію цієї статті, що спростить кваліфікацію і процедуру притягнення винних до відповідальності.

Досліджуючи літературні джерела ми не знайшли на сьогоднішній день класифікацію учасників освітнього процесу, щоб допомогло їх систематизувати та виокремити їх специфічні ознаки. З огляду на це, ми пропонуємо авторський варіант класифікації цих учасників освітнього процесу, що може допомогти у подальшому у здійсненні кваліфікації такої протиправної поведінки як булінг, зокрема, це суб'єкти, які:

1) здійснюють управління, організовують освітній процес - директор, заступники директора закладу освіти, органи управління освіти тощо;

2) безпосередньо беруть участь в освітньому процесі - здобувачі освіти, діти дошкільного віку, учні, слухачі, вихованці, студенти, педагогічні, науково-педагогічні працівники, викладачі тощо;

3) допомагають певним чином організувати освітній процес - психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, інші працівники закладу освіти тощо;

4) мають опосередкований вплив на: а) особу, яка отримує освітні послуги - батьки, особи які їх замінюють, законні представники тощо; б) освітні послуги - представники підприємств, установ, організацій, діячі науки, які залучаються до освітнього процесу.

Адже якщо це не учасник освітнього процесу, то при кваліфікації це може бути застосована інша стаття. Так, наприклад, на батьків, які згідно законодавства також відносяться до учасників освітнього процесу, протоколи про адміністративні правопорушення складаються за статтею про невиконання батьками батьківських обов'язків, а не за статтею булінг.

На нашу думку, для розуміння, що є освітній процес, які є учасники освітнього процесу, необхідно узагальнити інформацію щодо всіх можливих учасників освітнього процесу, зробити їх класифікацію виокремивши їх види, визначити їх специфічні ознаки та дати однозначне визначення даного поняття.

Висновки

Застосування законодавцем у понятті булінг (цькування) такого широкого визначення суб'єкта правопорушення як «учасники освітнього процесу», яке вміщує в себе всіх осіб у сфері освіти, на нашу думку є недоречним і таким, що сприяє маніпуляціям при кваліфікації правопорушення. І відповідно, в такому вигляді дана норма закону не виконує свого призначення задля якого її було впроваджено в національне законодавство. Саме тому на сьогодні, потребує коригування диспозиція статті 173-4 КУпАП, що сприятиме проведення безпомилкової кваліфікації правопорушення. Адже таке необмежене коло суб'єктів призводить до неоднозначного розуміння правової норми і складності в її реалізації на практиці, зокрема щодо притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб за вчинення булінгу.

Приймаючи до уваги викладене, з метою усунути прогалини і колізії при правовому врегулюванні суспільних відносин у сфері запобігання та протидії булінгу і можливості більш ефективного притягнення винних до відповідальності, забезпечення відновлення порушених прав потерпілого при булінгу, необхідно, привести у відповідність усі складові, які входять в поняття булінг, щоб вони були зрозумілі однозначно для всіх користувачів законодавства і учасників відповідних правовідносин. А тому, на нашу думку, законодавцю варто чітко визначити категорії осіб, на яких поширюється норма закону про адміністративну відповідальність за булінг (суб'єкти правопорушення), а також узагальнити всіх можливих учасників освітнього процесу в Законі України «Про освіту» відповідно до запропонованої нами класифікації:

1) суб'єкти, що здійснюють управління, організовують освітній процес - директор, заступники директора закладу освіти, органи управління освіти тощо;

2) суб'єкти, що безпосередньо беруть участь в освітньому процесі - здобувачі освіти, діти дошкільного віку, учні, слухачі, вихованці, студенти, педагогічні, науково-педагогічні працівники, викладачі тощо;

3) суб'єкти, що допомагають певним чином організувати освітній процес - психологи, соціальні педагоги, бібліотекарі, інші працівники закладу освіти тощо;

4) суб'єкти, що мають опосередкований вплив на: а) особу, яка отримує освітні послуги - батьки, особи які їх замінюють, законні представники тощо; б) освітні послуги - представники підприємств, установ, організацій, діячі науки, які залучаються до освітнього процесу.

На наше переконання, це врегулює неузгодженості законодавства, сприятиме дотриманню принципу правової визначеності і дозволить здійснювати захист учасників освітнього процесу повною мірою.

Література

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення: від 07.12.1984 №80731-X.

2. Правознавство: Підручник. В.Ф. Опришко, Ф.П. Шульженко, С.І. Шимон та ін.; За заг. ред. В.Ф. Опришка, Ф.П. Шульженка. - К.: КНЕУ, 2003. - 767 с.

3. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. -К.: Юрінком Інтер, 2003. - 543 с.

4. Адміністративна відповідальність: Мультимедійний навчальний посібник. Кузьменко О.В., Пастух І.Д., Плугатир М.В. та ін. НАВС. 2015.

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню): Закон України від 18.12.2018 №2657-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст. 33.

6. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380.

7. Про дошкільну освіту: Закон України від 11.07.2001 №2628-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, №49, ст. 259.

8. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 №463-IX. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2020, № 31, ст. 226.

9. Про позашкільну освіту: Закон України від 22.06.2000 №1841-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, №46, ст. 393.

10. Про фахову передвищу освіту: Закон України від 06.06.2019 №2745-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 30, ст. 119.

11. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, №37-38, ст. 2004.

References

1. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia [Code of Ukraine on administrative offenses]. (1984, December 7) [in Ukrainian].

2. Opryshko, V.F., Shulzhenko, F.P., Shymon, S.I., et al. (2003). Pravoznavstvo [Science of law]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian] (data zvernennia: 19.01.2023).

3. Kolpakov, V.K. (2003). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

4. Kuzmenko, O.V., Pastukh, I.D., Pluhatyr, M.V. et al. (2015). Administratyvna vidpovidalnist [Administrative responsibility]. NAVS. [in Ukrainian]. (data zvernennia: 19.01.2023).

5. Zakon Ukrainy Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo protydii bulinhu (tskuvanniu) [Law of Ukraine To add changes to some legislative acts of Ukraine on countering bullying (harassment)]. (2018, December 18). Vidomosti Verkhovnoi Rady - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy Pro osvitu [Law of Ukraine About education]. (2017, September 5). Vidomosti Verkhovnoi Rady - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy Pro doshkilnu osvitu [Law of Ukraine About preschool education]. (2001, July 11). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy Pro povnu zahalnu seredniu osvitu [Law of Ukraine About full general average education]. (2020, January 16). Vidomosti Verkhovnoi Rady - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy Pro pozashkilnu osvitu [Law of Ukraine About extracurricular education]. (2000, June 22). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrainy Pro fakhovu peredvyshchu osvitu [Law of Ukraine About professional pre-university education]. (2019, June 6). Vidomosti Verkhovnoi Rady - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrainy Pro vyshchu osvitu [Law of Ukraine About higher education]. (2014, July 1). Vidomosti Verkhovnoi Rady - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru