Політико-партійна репрезентація органів місцевого самоврядування у територіальних громадах Чернівецької області з компактним проживанням румунської та молдовської етнічних меншин (за результатами місцевих виборів 2020 року)

Размещено на http://www.allbest.ru

Політико-партійна репрезентація органів місцевого самоврядування у територіальних громадах Чернівецької області з компактним проживанням румунської та молдовської етнічних меншин (за результатами місцевих виборів 2020 року)

Зан Михайло Петрович кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри політології і державного управління Ужгородського національного університету

Zan Mykhaylo Petrovych

Ph. D. in Historical Sciences,

Associate Professor,

Associate Professor at the Department of Political Science and Public аdministration

Uzhhorod National University Uzhhorod, Ukraine

The article is considered the political and party representation of local governments in the territorial communities of Chernivtsi Oblast with a compact residence of Romanian and Moldovan ethnic groups in the 2020 local elections. The author presents his research based on the analysis of electoral statistics, which is posted on the Official Web Portal of the Central Election Commission of Ukraine.

It was stated that the quite revealing of the successful result of the regional political force of Chernivtsi region «Alternative» in Hlyboka urban-type settlement council (50%), headed by its representative Hryhoriy Vanzuryak. The author divides the Romanian-speaking territorial communities of Chernivtsi region into three groups: 1) amalgamated territorial communities with self-nominated deputies, and the party of power «Servant of the People» (3 councils) and «Fatherland» as well (1 council) won more seats than other political forces (Krasnoilsk urban-type settlement council; Boyany Terebleche, Tarashany and Petrivtsi village councils); 2) amalgamated territorial communities, where representatives of opposition political forces won (Ostrytsia, Karapchiv, Chudey and Voloka village councils); 3) Sucheveny village council, where the majority was won by representatives of the «Servant of the People» party.

According to the results of the 2020 local elections, the political and party structure of the Hertsaiv City Council is quite segmented. «Opposition Platform - For Life», «Servant of the People» and the All-Ukrainian Union «Fatherland» (5 deputies / 19.23% from each), «Proposal» party (3 deputies / 11.54%), political forces «European Solidarity», Public Movement «People's Control», «For the Future» and «UDAR» (Ukrainian Democratic Alliance for Reforms) of Vitaliy Klychko (2 deputies / 7.69% from each) are represented here. A similar situation in the multiethnic Storozhynets City Council. Among the 34 elected deputies there are representatives of 9 political parties: «Servant of the People», «For the Future», «Oleg Lyashko's Radical Party», Agrarian Party of Ukraine, Public Movement «People's Control», «United Alternative», the All-Ukrainian Union «Fatherland» (4 deputies /11.76% from each party), «European Solidarity» and «Opposition Platform - For Life» (3 deputies / 8.82% from each).

A pluralism of electoral preferences similar to the Romanian community in Chernivtsi has been observed in the amalgamated territorial communities where Moldovans live. The most party-segmented are Novoselytsia City and Vanchykovets Village Councils, where deputies from 7 parties are represented. Self-nominated candidates predominated in Magala (76.19%) and Chagor (54.55%) village councils in Chernivtsi Raion and Mamalyha village council in Dnistrovskyi Raion (54.55%). Besides this, the party «For the Future» received a relative advantage (27.27%).

Key words: local elections, amalgamated territorial community, Romanian ethnic minority, Moldovan ethnic minority, Chernivtsi Oblast.

У статті розглянуто політико-партійне представництво органів місцевого самоврядування у територіальних громадах Чернівецької області з компактним проживанням представників румунської та молдовської етнічності за результатами місцевих виборів 2020 року. Автор презентує своє дослідження на підставі аналізу електоральної статистики, яка розміщена на Офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії України.

Констатовано, що за результатами місцевих виборів досить показовим став успішний результат регіональної політичної сили Чернівецької області «Альтернатива» у Глибоцькій селищній раді (50%), яку очолив її представник Григорій Ванзуряк. Автор ділить румуномовні територіальні громади Чернівеччини на три групи: 1) з домінуванням депутатів-самовисуванців, а партія влади «Слуга народу» (3 ради) та ВО «Батьківщина» (1 рада) здобула більшу кількість мандатів, ніж інші політичні сили (Красноїльська селищна рада; Боянська, Тереблеченська, Тарашанська та Петровецька сільські ради); 2) об'єднані територіальні громади, де перемогли репрезентанти опозиційних політичних сил (Острицька, Карапчівська, Чудейська та Волоківська сільські ради); 3) Сучевенська сільська рада, де більшість здобули представники партії «Слуга народу».

За результатами місцевих виборів 2020 року досить сегментованою є політико- партійна структура Герцаївської міської ради. Тут представлені «Опозиційна платформа - За життя», «Слуга народу» та ВО «Батьківщина» (по 5 депутатів І 19,23%), партія «Пропозиція» (3 депутати І 11,54%), політичні сили «Європейська солідарність», «Громадський рух «Народний контроль», «За майбутнє» та «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» (по 2 депутати І 7,69%). Подібна ситуація в поліетнічній Сторожинецькій міська раді. Серед 34-х обраних депутатів є представники 9-ти політичних партій: «Слуга народу», «За майбутнє», «Радикальна Партія Олега Ляшка», Аграрна партія України, «Громадський рух «Народний контроль», «Єдина Альтернатива», ВО «Батьківщина» (по 4 депутати І 11,76% від кожної партії), «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа - За життя» (по 3 депутати І 8,82%).

Подібний до румунської громади Чернівеччини плюралізм електоральних уподобань зафіксовано в об'єднаних територіальних громадах, де проживають молдовани. Найбільш партійно-сегментованими є Новоселицька міська та Ванчиковецька сільська ради, де представлені депутати від 7-ми партій. Самовисуванці переважали в Магальській (76,19%) та Чагорській (54,55%) сільських радах у Чернівецькому районі та Мамалигівській сільській раді Дністровського району (54,55%). Крім цього, відносну перевагу в останній здобула партія «За майбутнє» (27,27%).

Ключові слова: місцеві вибори, об'єднана територіальна громада, румунська етнічна меншина, молдовська етнічна меншина, Чернівецька область.

партійна репрезентація самоврядування представництво

Вступ

Чернівецька область є найменшою за площею та чисельністю населення в Україні. За результатами перепису населення 2001 року тут проживало 919 028 чол. (1,99% населення України), серед яких домінували українці (689 056 чол. / 75%). Найбільш репрезентованими етнічними меншинами в етнонаціональній структурі Чернівеччини були румуни (114 555 чол. / 12,5%), молдовани (67 225 чол. / 7,3%), росіяни (37 881 чол. / 4,1%), поляки (3 367 чол. / 0,4%) та євреї (1 443 чол. / 0,2%). Відтак область можна віднести до типу прикордонних регіонів України з поліетнічним складом населення, де вирізняється румуномовний (румуни й молдовани) етнокультурний маркер.

Як на парламентських, так і місцевих виборах, у ряді випадків на Чернівеччині фіксувалися дещо відмінні від інших західних областей України результати електоральних настроїв і вподобань населення. Очевидно, не в останню чергу це зумовлено й чинником мультикультурності. З метою виявлення ролі цього факторного впливу на результати голосування у рамках цієї невеликої студії ми обрали об'єктом етнічні меншини краю, насамперед, представників румунської та молдовської громад Чернівецької області. Предметом дослідження виступає політико-партійний контекст структурування органів місцевого самоврядування у румуномовних територіальних громадах Черні- веччини за результатами місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Мета та завдання. Метою статті є висвітлення особливостей політико-партійної струк- туризації ораганів місцевого самоврядування у територіальних громадах Чернівеччини з компактним проживанням етнічних меншин, насамперед, румунів і молдован. У рамках поставленої мети автор прагне вирішити наступні завдання: 1) охарактеризувати специфіку етнонаціональ- ної структури регіону; 2) з'ясувати компактність проживання румуномовного населення в процесі адміністративно-територіального реформування та створення об'єднаних територіальних громад; 3) проаналізувати особливості політико-партійного представництва на рівні міських, селищних і сільських рад у об'єднаних територіальних громадах із компактним проживанням румунської та молдовської етнічних громад.

Методи дослідження. Головним методом нашої студії є аналіз електоральної статистики місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, яка розміщена на Офіційному веб-порталі Центральної виборчої комісії [2]. Характеризуючи етнонаціональну структуру регіону, автор аналізує чисельні показники результатів перепису населення 2001 року [5-8]. Також застосовано загальнонаукові методи індукції, дедукції, порівняння та синтезу.

Результати. Насамперед зауважимо, що перепис населення 2001 року зафіксував компактність проживання румунів і молдован у чотирьох колишніх районах Чернівецької області: Герцаївському, Глибоцькому, Сторожинецькому та Новоселиць- кому. Етнонаціональну основу цих суміжних районів склали представники трьох етнічних спільнот - українці (42,4%), румуни (36%) та молдовани (19,4%). Меншою мірою представлені росіяни (1,3%) та поляки (0,6%) [3, с. 13].

У Герцаївському районі (32 316 чол.) румунами ідентифікувалися 29 554 чол. (91,45%), з яких 29 435 чол. (99,6%) рідною визначили мову своєї національності. Чисельність молдован склала 756 чол. (2,34%), з яких 511 чол. (67,6%) рідною визнали молдовську, а 237 чол. (31,35%) - румунську мову. Серед етнічних меншин у районі також представлені росіяни (299 чол.), угорці (15 чол.) та білоруси (10 чол.) [5]. Частка українців у Герцаївському районі складала всього 1 616 чол. (5%). Лише в одному с. Маморниця українці представляли більшість населення [3, с. 14].

У Глибоцькому районі (72 676 чол.) чисельність румунів складала 32 923 чол. (45,3%), з яких 28 890 чол. (87,75%) вказали рідною румунську мову. Поряд із цим 3 682 чол. (11,18%) назвали рідною українську, 333 чол. (1%) молдовську й 18 чол.(0,05%) російську мови. Румуни (понад 90%) домінували в 6-ти сільських радах (Багринівській, Волоківській, Йорданештській, Карапчівській, Купській та Синьовецькій). Специфічна ситуація у рамках Опришенської сільради (8,63% румунів) - в с. Опришени перепис зафіксував 94,93% румунів, а в с. Слобідка - всього 6,26% румунів [9]. Кількість молдован склала 4 425 чол. (6,09%), з яких 3 882 чол. (87,73%) вказали рідною молдовську мову, 481 чол. (10,87%) українську, 56 чол. (1,26%) румунську мову. Серед етнічних меншин Глибоцького району представлені також етнічні групи росіян (877 чол.), поляків (233 чол.), білорусів (58 чол.), латишів (22 чол.), німців (21 чол.), болгарів (19 чол.), євреїв (14 чол.) [6]. Поряд із цим етнічні українці в районі складали відносну більшість населення - 34 025 чол. (46,8%). Вони переважали в 17-ти з 38-ми населених пунктів; відповідно - в 18-ти домінували румуни; в 2-х - молдовани; в с. Біла Криниця (76,9%) - росіяни-старо- обрядці [3, с. 14].

У Сторожинецькому районі (95 295 чол.) румуни складали35095 (36,83%), з яких33 312 чол. (94,92%) визнавали рідною румунську мову; 1 649 чол. (4,7%) - українську та 113 чол. (0,32%) - російську мову. Вони презентували домінуюче населення селища Красноїльськ та 6-ти сільських рад (Верхньопетрівецької, Їжівської, Чудейської, Нижньопетрівецької, Ропчанської та Черешської). Нечисельною була молдовська етнічна громада (307 чол. / 0,32% району). В районі представлені також поляки (1 461 чол. (домінують у с. Стара Красношора), росіяни (1 367 чол.), білоруси (61 чол.), німці (50 чол.), латиші (25 чол.), болгари й вірмени (по 17 чол.), євреї та грузини (по 14 осіб) [8]. Етнічні українці (56 786 чол.; 59,6%) - домінуюча етнічна група в 29-ти з 40 населених пунктів Сто- рожинецького району [3, с. 14].

Етнонаціональною специфікою Новоселиць- кого району (87 461 чол.) є фактичне співіснування молдовської (50 329 чол.; 57,54%) та української (29 703 чол. / 33,96%) етнічних громад. Молдовани переважали в 26-ти із 43 населених пунктів, а українці - у 15-ти поселеннях [3, с. 14]. Більшість молдован (47 585 чол. / 94,55%) визнавали рідною мову своєї національності, певна частка (2 264 чол. / 4,5%) - румунську мову; українську (305 чол. / 0,6%) й російську (175 чол. / 0,35%) мови. Серед румунів (5 904 чол.; 11,73% населення району) більшість (5 812 чол. / 98,44%) мали рідномовну ідентичність. Невелика частка (57 чол. / 0,96%) визнавала рідною молдовську та українську (29 чол. / 0,49%) мови. Румуни переважали у селах Бояни та Остриця (Магальська сільська рада). В Новоселицькому районі станом на 2001 рік проживали також етнічні громади росіян (1 235 чол.), поляків (85 чол.), білорусів (45 чол.), болгар (31 чол.), євреїв (28 чол.), німців (16 чол.) і вірмен (13 чол.) [7].

Порівнюючи співвідношення громадянської та етнічної ідентичностей в Герцаївському, Гли- боцькому, Сторожинецькому та Новоселицькому районах Чв^івецькт- облемті вмд^ч^н^с^т^ітс^/^нм^нг Наталія Ротар принагідно зауважила, що «най- білеш втхезиекнмди доо з^режемчн держан- ної цілісності України є суперечності між даними видами ідентичносте. я Герцаївсьиои-у (аайоні, оскільки його населення не комунікує на рівні сіль- ськихфшвгд з уад^їнчьш^вммааб^н^рим ькамдос громадами. Така ситуація «консервує» етнічну структурунаделеннярайдну тч нр^^ічтує на розвиток усього комплексу соціально-економічних (насаеіперед, тдрговелені кянтдкти), побутових (шлюби), культурних зв'язків (фестивалі, навчання, інфо|зчнційиий ораатір) в^б^ь3ьис^н> мірою з громадами Румунії» [9].

ЕЗартнкаувсХхти.що з пра^сі одмівютізаттвнб- територіального реформування та створення об'еднг^енгс^^ри)рісвьевх громадЦалі -ОІГб в Чернівецькій області на зміну 11-ти сформо- ваноЗркушпн е ні рай о не:Че р нівнеьквг (3зOTц), Дністровський (10 ОТГ) та Вижницький (9 ОТГ) (див. урс. кв Відтак, (Зільшісдчр^уоомсднаго населення Чернівеччини в результаті адміністра- тивто-тнриторіального ^^с^с^и^б^^ванп^н^^с^^^акндо складу 12-ти ОТГ новоствореного Чернівецького уайона: 1) Гераа/абЬби місагс ОаГ(м-бнрца та 11 сіл: Байраки, Великосілля, Дяківці, Куликівка, Я^^Могал^ї, Mацссця , СкБpaшiнсу, Пщ- вальне, Тернавка, Хряцька); 2) Боянська сільська ОдГ (а рeуксБуяги,Бoбхiвко, ГнСі,Ід(ддпр^е^наа^); 3) Острицька сільська ОТГ (10 сіл: Банчени, І^лика с°дн,МсО-аБуда, Пэдинтка- Гоїзбонш.^ко- виця, Маморниця, Маморниця Вама, Остриця, І-Шфень); 4) Гав^цька ОТГ имв.^чбокай 8 сіл: Димка, Михайлівка, Новий Вовчинець, Обришеои, О-а^ка, Стерче, днрвгхм Дч5товa, Черепківці); 5) Тарашанська сільська ОТГ (5 сіл: Поляна, Привороки, Станівці, Тарашани, Турятка);

еереблеченська сільськаОТГ{5 сіл:Буківка, Верхні Синівці, Нижні Синівці, Горбівці, Тереблече);

Волоківська сільська ОТГ (4 села: Волока, Грушівка, Кр^'авськи, ШУляKyзьминц(пггнвриa села - українці, половина - румуни й частково мол- дтвтчт); НСутдяеадькасільссрд ОТГ Чн сіл: Корчівці, Купка, Петричанка, Просикуряни, Просіка, Сші^евенwУа)KaрсптiаcьнгнiмугькaOдд(с абна: Йорданешти, Карапчів); 10) Петровецька сіль- сьагОТГ 4м кела:Аршдрд,ВдрреШдтрівн.Ннжд ; Петрівці); 11) Чудейська сільська ОТГ (5 сіл: Буде- не^ 'ГжСрі, НовцKpсcвбшгpа, хг|эеш, Чуде6)-

Рис. 1. Райони Чернівецької області [10] 12) Красноїльська селищна ОТГ (смт. Красноїльськ (домінують румуни) і с. Стара Красношора (проживають поляки й незначна частина українців).

Аналізуючи результати місцевих виборів 2020 року насамперед звернемо увагу на міські та селищні ОТГ румуномовного ареалу Черні- веччини. Зокрема, вибори у Герцаївській міській територіальній громаді призвели до формування досить гетерогенної політико-партійної структури місцевої ради. Зокрема по 5 депутатів / 19,23% представляють партії «Опозиційна платформа - За життя», «Слуга народу» та ВО «Батьківщина»; 3 депутати (11,54%) - політичну партію «Пропозиція»; по 2 депутати / 7,69% - «Європейську солідарність», «Громадський рух «Народний контроль», «За майбутнє» та «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» [2].

У Глибоцькій селищній ОТГ зафіксовано високий показник електорального успіху регіональної політичної партії Чернівеччини «Єдина Альтернатива» (13 депутатів; 50%). Представник цієї ж політичної сили Григорій Ванзуряк став головою Глибоцької селищної ради. Політична сила «Слуга народу» отримала 7 мандатів (26,92%); ВО «Батьківщина» та «Європейська солідарність» - по 3 мандати / 11,54% [2]. Натомість в Красноїль- ській селищній раді більшість депутатів є самови- суванцями (15 чол.; 68,18%). ВО «Батьківщина» отримала 4 мандати (18,18%), «За майбутнє» представлено 2 депутатами (9,09%), «Перемога Пальчевського» 1 депутататом (4,55%) [2].

За результатами місцевих виборів 2020 року дев'ять сільських рад, що презентують новоство- рені ОТГ Чернівецького району, де компактно проживає румуномовне населення, можна розподілити на три групи: 1) територіальні громади, де більшість обраних депутатів є самовисуванцями, а партія влади «Слуга народу» (3 ради) та ВО «Батьківщина» (1 рада) здобула більшу кількість мандатів, ніж інші політичні сили; 2) ОТГ, де здобули перемогу репрезентанти опозиційних політичних сил (4 ради); 3) ОТГ, де переконливо перемогли представники про- владної партії «Слуга народу» (1 рада).

До першої групи відносимо насамперед Боян- ську сільську ОТГ, де 17 (77,27%) із 22 депутатів місцевої ради є совисуванцями, а 3 мандати (13,64%) отримала партія «Слуга народу». В Тере- блеченській сільській раді 50% (11 депутатів) є самовисуванцями, а «Слуга народу» представлена 9-ма депутатами (40,91%). У Тарашанській сільській раді 10 депутатів (45,45%) - самовису- ванці; «Слуга народу» має 9 мандатів (40,91%). Винятком у цій когорті є Петровецька сільська рада, де 15 депутатів (71,43%) є самовисуванцями, а інші 6 депутатів (28,57%) - представники не партії влади, а ВО «Батьківщина» (див. табл. 1).

Друга група (репрезентанти опозиційних політичних сил) здобули перемогу в 3-х сільських ОТГ. У Острицькій сільській раді «Опозиційна платформа - За життя» отримала однакову кількість депутатських мандатів із владною партією «Слуга народу» (по 6 представників / 23,08%). Водночас «Європейська солідарність», «Громадський рух «Народний контроль», «Пропозиція» та ВО «Батьківщина» делегували по 3 депутатів / 11,54%; а політична партія «За майбутнє» представлена 2 депутатами (7,69%) [2]. Подібна ситуація в Кар- пачівські сільскій раді, де однакову кількість депутатів делегували партії «Слуга народу» та «Перемога Пальчевського» (по 8 депутатів / 36,36%). ВО «Батьківщина» представлена 3 депутатами (13,64%), «За майбутнє» - 2-ма депутатами (9,09%); 1 самовисуванець (4,55%) [2].

У Чудейській сільській раді перше місце зайняла ВО «Батьківщина» (7 депутатів; 26,92%). «Громадський рух «Народний контроль» делегував 6 депутатів (23,08%), Аграрна партія України - 4 депутати (15,38%), «Європейська солідарність» - 2 депутати (7,69%). У Волоківській сільській раді перемогу здобула політична партія «За майбутнє» (8 депутатів / 36,36%). Партія «Слуга народу» зуміла делегувати 6 депутатів (27,27%); ВО «Батьківщина» - 4 депутати (18,18%); «Перемога Паль- чевського» та «Громадський рух «Народний контроль» - по 1 депутату / 4,55%; самовисуванцями стали 2 депутати (9,09%) [2].

Таблиця 1

Суб'єкти висування кандидатів у депутати до окремих органів місцевого самоврядування Чернівецького району Чернівецької області на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року [2]

Третю групу представляє єдина територіальна громада, де зафіксована чітка перемога партії «Слуга народу» - Сучевенська сільська рада. Партія влади має тут 12 представників (54,55%). ВО «Батьківщина» та «За майбутнє» делегували по 3 депутати / 13,64%; «Перемога Пальчев- ського» - 2 депутати (9,09%); також 2 депутатів (9,09%) є самовисуванцями [2].

Окремо можна вирізнити поліетнічну Сторожи- нецьку міську ОТГ (м. Сторожинець та 16 сіл: Бани- лів-Підгірний, Бобівці, Давидівка, Дібрівка, Забо- лоття, Зруб-Комарівський, Комарівці, Косованка, Костинці, Нова Жадова, Нові Бросківці, Панка, Ропча, Слобода-Комарівці, Стара Жадова, Ясени). В громаді переважають етнічні українці, поряд із якими у ряді населених пунктів також проживають румуни (домінують у с. Ропча) й поляки, а в селах Зруб-Комарівський та Давидівка компактно мешкають представники ромської етнічної меншини [4].

Варто відзначити, що етнонаціональна мозаїка соціуму Сторожинецької міської територіальної громади певним чином «спроєктувала» й різнорідні результати місцевих виборів. Зокрема, серед 34-х обраних депутатів є представники 9-ти політичних партій: «Слуга народу», «За майбутнє», «Радикальна Партія Олега Ляшка», Аграрна партія України, «Громадський рух «Народний контроль», «Єдина Альтернатива», ВО «Батьківщина» (по 4 депутати / 11,76%), «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа - За життя» (по 3 депутати / 8,82%) [2].

У результаті адміністративно-територіальної реформи представники молдовсько)'етнічно)'спільноти компактно зосереджені у складі 4-х територіальних громад Чернівецького району: 1) Ново- селицькій міській ОТГ (м. Новоселиця та 13 сіл: Берестя, Динівці, Довжок, Зелений Гай, Котелеве, Малинівка, Маршинці, Ревківці, Рингач, Рокитне,

Слобода, Строїнці, Шишківці); 2) Ванчиковець- кій сільській ОТГ (10 сіл: Ванчиківці, Ванчинець, Думени, Жилівка, Костичани, Новоіванківці, Тара- сівці, Форосна, Черленівка, Щербинці); 3) Магаль- ській сільській ОТГ (5 сіл: Магала, Буда, Прут (переважають молдовани), Остриця (домінують румуни), Рідківці (україномовне село); 4) Чагор- ській сільській ОТГ (4 села: Молодія (домінують молдовани), Кут, Луковиця, Чагор). Також молдовани проживають у Мамалигівській сільській ОТГ (8 сіл: Балківці, Драниця, Кошуляни, Мамалига, Негринці, Несвоя, Подвірне, Стальнівці) у адміністративних межах Дністровського району.

Зауважимо, що результати місцевих виборів у Новоселицькій міській ОТГ засвідчили про значний плюралізм політико-партійних симпатій виборців. Серед 26-ти обраних депутатів - представники партій «Слуга народу» і «Єдина Альтернатива» (по 5 чол. / 19,23%), «За майбутнє» (4 чол. / 15,38%), «Опозиційна платформа - За життя», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» та «Громадський рух «Народний контроль» (по 3 чол. / 11,54%) [2]. Подібна ситуація за результатами голосування виявилася у Ванчиковецькій сільській ОТГ: «Слуга народу» (7 чол.; 26,92%), «За майбутнє» (5 чол. / 19,23%), ВО «Батьківщина» (4 чол. / 15,38%), «Опозиційна платформа - За життя» та «Рідне місто» (по 3 чол. / 11,54%), «Європейська солідарність» та «Перемога Паль- чевського» (по 2 чол. / 7,69%) [2].

Таблиця 2

Суб'єкти висування кандидатів у депутати до окремих органів місцевого самоврядування Чернівецького та Дністровського районів Чернівецької області на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року [2]

Досить однотипним виявився електоральний modus vivendi у Магальській, Чагорській та Мамалигівській сільських ОТГ. Зокрема, більшість кандидатів, серед яких етнічні молдовани, кандиду- вали тут як самовисуванці. У Магальській сільскій раді 16 депутатів (76,19%) є самовисуванцями; в Чагорській сільській раді - 12 депутатів (54,55%); у Мамалигівській сільській раді - також 12 депутатів (54,55%). Найвищий після самовисуванців показник партії «За майбутнє» у Мамалигівській сільській раді (6 депутатів / 27,27%). В Чагорській сільській раді переможну позицію зайняла партія влади «Слуга народу» (4 депутати / 18,18%) [2]. У Магальській сільській раді по 2 депутати / 9,52% делегували обидві політичні сили - «За майбутнє» та «Слуга народу» (див. табл. 2).

Висновки

Підсумовуючи сказане вище, можна зробити наступні емпіричні узагальнення.

По-перше, за результатами місцевих виборів 2020 року досить показовим є успішний результат регіональної політичної сили Чернівецької області «Альтернатива» (13 депутатів / 50%) у Глибоцькій селищній раді, яку очолив її представник Григорій Ванзуряк.

По-друге, окремі румуномовні територіальні громади Чернівеччини можна поділити на три групи: 1) з домінуванням депутатів-самовисуванців, а партія влади «Слуга народу» (3 ради) та ВО «Батьківщина» (1 рада) здобула більшу кількість мандатів, ніж інші політичні сили (Красноїльська селищна рада; Боян- ська, Тереблеченська, Тарашанська та Петровецька сільські ради); 2) ОТГ, де перемогли репрезентанти опозиційних політичних сил (Острицька, Карап- чівська, Чудейська та Волоківська сільські ради); 3) ОТГ, де більшість здобули представники партії «Слуга народу» (Сучевенська сільська рада).

По-третє, сегментованою є політико-партійна структура Герцаївської міської ради (по 5 депутатів / 19,23% делегували «Опозиційна платформа - За життя», «Слуга народу» та ВО «Батьківщина»; 3 депутами / 11,54% - політична партія «Пропозиція»; по 2 депутати / 7,69% - «Європейська солідарність», «Громадський рух «Народний контроль», «За майбутнє» та «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка»). Поліетнічна Сторожинецька міська територіальна громада в Чернівецькому районі показала такі ж різновекторні результати у розрізі політико-пар- тійних симпатій виборців. Серед 34-х обраних депутатів у місцевій раді є представники 9-ти політичних партій: «Слуга народу», «За майбутнє», «Радикальна Партія Олега Ляшка», Аграрна партія України, «Громадський рух «Народний контроль», «Єдина Альтернатива», ВО «Батьківщина» (4 депутати / 11,76% від кожної партії), «Європейська солідарність» та «Опозиційна платформа - За життя» (по 3 депутати / 8,82%).

По-четверте, подібний до румунської громади Чернівеччини плюралізм електоральних пріоритетів за результатами місцевих виборів 2020 року спостерігаємо в ОТГ, де проживають представники молдовської етнічності. Зокрема, найбільш сегментованими у політико-партійному плані є Новоселицька міська та Ванчиковецька сільська ради (депутати є представниками від 7-ми партій). Самовисуванці переважали в Магальській (19 депутатів / 76,19%) та Чагорській (12 депутатів / 54,55%) сільських радах у Чернівецькому районі та Мамалигівській сільській раді Дністровського району (12 депутатів / 54,55%). Відносну перевагу в останній також здобула партія «За майбутнє» (6 депутатів / 27,27%).

Література

Кияк М. Т. Сучасний стан забезпечення національно-культурнихпотребпредставниківмолдов- ського етносу в Україні. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: http://old2.niss.gov.ua/artides/1254/ (дата звернення:

Місцеві вибори 2020. Офіційний веб-портал Центральноївиборчоїкомісії. URL: https://www.cvk.gov.ua/ pls/vm2020/wm001.html (дата звернення: 22.07.2021).

Об'єднання громад в етноконтактних регіонах: особливості та перспективи / Асоціація сприяння самоорганізації населення. 47 с. URL: https://decentral- ization.gov.ua/uploads/library/file/505/1.pdf (дата звернення: 24.01.2020).

Прокоп Т. Політична карта Чернівецьої області. Громадянська мережа ОПОРА. Дата оновлення: 30.01.2020. URL: https://www.oporaua.org/en/article/ vybory/parlamentski-vybory/political_map19/19655- politichna-karta-chernivetskoyi-oblasti (дата звернення:

.

Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Герцаївський район. URL: http://database.ukrcensus. gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp (дата звернення:

.

Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Глибоцький район. URL: http://database.ukrcensus. gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp (дата звернення:

.

Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Новоселицький район. URL: http://database.ukrcensus. gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp (дата звернення:

Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Сторожи- нецький район. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/ MULT/Dialog/Saveshow.asp (дата звернення: 19.07.2021).

Ротар Н. Виклики етнополітичній стабільності в Чернівецькій області: у пошуках ефективного інструментарію управління регіональними етнополітичними процесами. Чернівецькийрегіональнийцентр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій. URL: http://cppk.cv.ua/315.php (дата звернення: 19.07.2021).

Чернівецька область. Нові райони: карти + склад. Децентралізація. Дата оновлення: 17.07.2020. URL: https://decentralization.gov.ua/news/12639 (дата звернення: 11.02.2022).

References

Kyiak M. T Suchasnyi stan zabezpechennia

natsionalno-kulturnykh potreb predstavnykiv moldovs- koho etnosu v Ukraini. Analitychna zapyska [The current state of securement the national and cultural needs of the Moldovan ethnic group in Ukraine. Analytical note]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. [Online] Available from: http://old2.niss.gov.ua/articles/1254/

(data zvernennia: 21.07.2021). (Accessed: 21.07.2021) [In Ukrainian].

Mistsevi vybory 2020 [The 2020 local elections]. Ofitsiinyi veb-portal Tsentralnoi vyborchoi komisii. [Online] Available from: https://www.cvk.gov.ua/pls/vm 2020/wm001.html (Accessed: 22.07.2021) [In Ukrainian].

Obiednannia hromad v etnokontaktnykh rehion- akh: osoblyvosti ta perspektyvy / Asotsiatsiia spryiannia samoorhanizatsii naselennia. 47 s. [Association of communities in the ethno-contact regions: features and prospects / Association for the promotion of self-organization of the population. 47 p.]. [Online] Available from: https:// decentralization.gov.ua/uploads/library/file/505/1.pdf (Accessed: 24.01.2020) [In Ukrainian].

Prokop T Politychna karta Chernivetsoi oblasti

[Political map of Chernivtsi Oblast]. Hromadianska mer- ezha OPORA. Data onovlennia: 30.01.2020. [Online] Available from: https://www.oporaua.org/en/article/

vybory/parlamentski-vybory/political_map19/19655- politichna-karta-chernivetskoyi-oblasti (Accessed:

[In Ukrainian].

Rozpodil naselennia za natsionalnistiu ta ridnoiu

movoiu, Chernivetska oblast (osib) - Rehion, Natsion- alnist, Rik, Vkazaly u yakosti ridnoi movu. Hertsaivskyi raion [Distribution of the population by nationality and native language, Chernivtsi region (persons) - Region, Nationality, Year, Indicated as native language. Hertsaiv Raion]. [Online] Available from: http://database.ukrcen- sus.gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp (Accessed:

[In Ukrainian].

Rozpodil naselennia za natsionalnistiu ta ridnoiu movoiu, Chernivetska oblast (osib) - Rehion, Natsional- nist, Rik, Vkazaly u yakosti ridnoi movu. Hlybotskyi raion [Distribution of the population by nationality and native language, Chernivtsi region (persons) - Region, Nationality, Year, Indicated as native language. Hlyboka Raion]. [Online] Available from: http://database.ukrcensus.gov. ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp (Accessed: 19.07.2021) [In Ukrainian].

Rozpodil naselennia za natsionalnistiu ta ridnoiu movoiu, Chernivetska oblast (osib) - Rehion, Natsional- nist, Rik, Vkazaly u yakosti ridnoi movu. Novoselytskyi raion [Distribution of the population by nationality and native language, Chernivtsi region (persons) - Region, Nationality, Year, Indicated as native language. Novos- elytsia Raion]. [Online] Available from: http://data- base.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp (Accessed: 19.07.2021) [In Ukrainian].

Rozpodil naselennia za natsionalnistiu ta ridnoiu movoiu, Chernivetska oblast (osib) - Rehion, Natsional- nist, Rik, Vkazaly u yakosti ridnoi movu. Storozhynetskyi raion [Distribution of the population by nationality and native language, Chernivtsi region (persons) - Region, Nationality, Year, Indicated as native language. Sto- rozhynets Raion]. [Online] Available from: http://data- base.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Saveshow.asp (Accessed: 19.07.2021) [In Ukrainian].

Rotar N. Vyklyky etnopolitychnii stabilnosti v Chernivetskii oblasti: u poshukakh efektyvnoho instru- mentariiu upravlinnia rehionalnymy etnopolitychnymy protsesamy [Challenges of ethno-political stability in Chernivtsi Oblast: in search of the effective tools for managing of regional ethno-political processes]. Cherniv- etskyi rehionalnyi tsentr perepidhotovky ta pidvyshchen- nia kvalifikatsii pratsivnykiv orhaniv derzhavnoi vlady, orhaniv mistsevoho samovriaduvannia, derzhavnykh pidpryiemstv, ustanov ta orhanizatsii. [Online] Available from: http://cppk.cv.ua/315.php (Accessed: 19.07.2021) [In Ukrainian].

Chernivetska oblast. Novi raiony: karty + sklad [Chernivtsi Oblast. New districts: maps + composition]. Detsentralizatsiia. 17.07.2020. [Online] Available from: https://decentralization.gov.ua/news/12639 (Accessed:

[In Ukrainian].

Political and party representation of local self-government bodies in territorial communities of Chernivtsi Oblast with a compact residence of Romanian and Moldovan ethnic minorities (according to the results of 2020 local elections)

Размещено на Allbest.ru