Кримінальна відповідальність за побої і мордування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейський університет

Юридичний факультет

Кримінальна відповідальність за побої і мордування

Шпак Юрій Анатолійович

кандидат юридичних наук, доцент

Тегза Богдан Ярославович

студент магістратури

Тезга Катерина Сергіївна

студент магістратури

Анотація

кримінальний відповідальність побої мордування

У статті розглядаються особливості кримінальної відповідальності за побої і мордування. Короткий огляд кримінально-правової літератури засвідчив, що кримінальна відповідальність за відповідне кримінальне правопорушення нині ще не достатньо вивчена. Проаналізовано об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 КК України. Вона характеризується наступними суспільно небезпечними діями: удар, побої, інші насильницькі дії, мордування.

Встановлено, що поняття «мордування» тісно переплітається з поняттям «катування». Це пов'язано з тим, що останнє, окрім нанесенням побоїв, мучення характеризується також іншими насильницькими діями, до яких відносять також мордування. З огляду на такий стан речей у правозастосовній діяльності мають місце випадки неправильної кримінально-правової кваліфікації.

Констатовано, що окремі аспекти є взагалі не дослідженими, а позиції авторів щодо окресленого питання - суперечливими чи надзагальними. Завдяки відповідному вивченню частину досі невисвітлених питань піддано аналізу, щодо вирішення спірних - наведено додаткові аргументи.

Проаналізовано судову практику України в частині відповідальності за побої і мордування.

Ключові слова: жорстокість, особлива жорстокість, мучення, особливе мучення, знущання, глумлення.

Summary

The article examines the specifics of criminal liability for beatings and torture. A brief review of the criminal law literature proved that criminal responsibility for the relevant criminal offense has not yet been sufficiently studied. The objective side of the composition of the criminal offense provided for in Article 126 of the Criminal Code of Ukraine was analyzed. It is characterized by the following socially dangerous actions: hitting, beatings, other violent actions, biting.

It has been established that the concept of “'snapping” is closely intertwined with the concept of “torture”. This is due to the fact that the latter, in addition to beatings, torture is also characterized by other violent actions, which also include mutilation. Given this state of affairs, there are cases of incorrect criminal-law qualification in law enforcement activities.

It has been stated that certain aspects had not been studied at all, and the authors' positions on the investigated issue were controversial or diverse. Due to the relevant analysis, some of the issues that are not illuminated have been analysed, the additional arguments have been given to resolve the controversial issues.

The judicial practice of Ukraine in terms of responsibility for beatings and assaults has been analyzed.

Key words: beatings, torture, cruelty, exceptional cruelty, torment, exceptional torment, abuse, wipe.

Постановка проблеми

У світі чи не кожна людина зіштовхувалась із проявами жорстокого поводження. Одні люди безпосередньо стали його жертвою, інші дізнались про факти жорстокості через засоби масової інформації чи розповіді інших. Одним із проявів жорстокого поводження є побої і мордування, відповідальність за які передбачена ст. 126 КК України. Аналіз звітності основних показників роботи органів досудового розслідування, підготовленої Генеральною прокуратурою України за період 2017-2021 рр., демонструє такі дані щодо цієї групи кримінальних правопорушень. Так, у 2018 р. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126 КК України, передано до суду з обвинувальним актом 1072 кримінальних проваджень; у 2019 - 1371; у 2020 - 1065; у 2021 - 1136. Однак, безумовно, статистика не відображає повного стану злочинності, оскільки не всі кримінальні правопорушення, у тому числі ті, що вчиняються способом жорстокого поводження, реєструються відповідними державними органами.

Стан теоретичного дослідження

Окремі аспекти кримінально-правової протидії побоям і мордуванню розглядались у працях О.Ф. Бантишева, С.В. Бородіна, М.Г. Гребенюка, О.В. Денисової, К.В. Катеринчука, В.В. Кончаковської, В.А. Копиляна, М.П. Короленка, В.І. Кучера, Л.В. Мальованої, Ю.О. Поліщука, О.П. Рябчинської, П.П. Сердюка, Я.Г. Смілянського, Е.Е. Штемберг, Н.М. Ярмиш та інших. Варто віддати належне дисертаційному дослідженню Л.І. Скреклі, у якому авторка здійснила аналіз жорстокості як наскрізного кримінально-правового поняття, проаналізувала його зміст та обсяг, а також з'ясувала співвідношення жорстокості та суміжних кримінально-правових понять, зокрема і мордування [1]. Попри пильний інтерес науковців до розглядуваної проблематики, все ж доводиться констатувати про наявність дискусійних питань, а зокрема: щодо обсягу поняття «мордування», «інших насильницьких дій»; співвідношення поняття «мордування» із поняттям «катування».

З огляду на це метою статті є питання кримінальної відповідальності за побої і мордування.

Виклад основних положень

Об'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 КК України, характеризується наступними суспільно небезпечними діями:

удар;

побої;

інші насильницькі дії;

мордування.

Так, поняття «удар» розглядається як різкий сильний поштовх, дотикання до тіла потерпілого, поєднані із заподіянням фізичного болю [2, с. 177]. Побої ж полягають у багаторазовому (два і більше) завданні ударів по тілу потерпілого, внаслідок чого не було спричинено тілесних ушкоджень [3, с. 292]. Термін «побої» у КК України зустрічається дев'ять разів (ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 127, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 345-1, ч. 2 ст. 346, ч. 1 ст. 350, ч. 2 ст. 377, ст. 405, ч. 1 ст. 406 КК України). При цьому з аналізу ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст. 127 КК України випливає, що в першому випадку побої спричиняють фізичний біль (ч. 1 ст. 126 КК України), натомість у другому - сильний фізичний біль або фізичне чи моральне страждання. Тобто одні і ті ж суспільно небезпечні дії спричиняють різного ступеня біль, що є алогічним. На цю проблему у кримінально-правовій літературі звертала увагу Л.І. Скрекля. Автор справедливо зауважила, що на практиці важко, а то й неможливо визначити відмінність побоїв, які передбачені ст. 126 КК України від тих, які містяться у статті 127 КК України. Тому, на її думку, необхідно відмовитись від поняття «сильний фізичний біль» (ст. 127 КК України), адже законодавець уже використовує юридичну конструкцію «фізичне чи моральне страждання», оскільки розгалуженість таких термінів, як «фізичний біль» і «сильний фізичний біль», ускладнюватиме розуміння КК України, у частині відповідальності за жорстоке поводження [1, с. 96]. Під іншими насильницькими діями слід розуміти фізичний вплив на людину (крім ударів та побоїв), що спричинив болісні відчуття (стискування частин тіла, виривання волосся тощо) [4, с. 213].

Приклад вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, відображений у вироку Болградського районного суду Одеської області від 10 лютого 2014 р. Так, 18 січня 2014 року приблизно о 16 годині Є., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 20 по вул. Молодіжній у с. Виноградне Болградського району Одеської області, у процесі сварки з Н., яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення останній побоїв, наніс потерпілій один удар кулаком правої руки в ділянку щоки зліва. У результаті неправомірних дій Є. їй був завданий удар, який спричинив потерпілій фізичний біль і не спричинив тілесних ушкоджень [5]. В іншій справі вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2019 р. винного було визнано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України за наступних обставин. 15 березня 2019 року близько 14 години 20 хвилин Т., перебуваючи біля вхідних дверей до ліфтової шахти 5-ого поверху другого під'їзду, у ході сварки, на ґрунті виниклих неприязних відносин, наніс своїй колишній дружині З. декілька ударів у ділянку голови та тулуба, завдавши їй фізичного болю та не спричинивши тілесних ушкоджень [6].

Кваліфікований видом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 КК України, є вчинення діяння, що має характер мордування. Його семантичний зміст розглядається як жорстоке мучення (фізичне або моральне); жорстоке поводження, мучення, мука, насильство або катування; виснаження, жорстоке катування [7, с. 252]. У Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень від 17 січня 1995 р. поняття «мордування» трактують як насильницькі дії щодо особи, які полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю (щипання, шмагання, завдання численних, але невеликих ушкоджень тупими чи гостро колючими предметами [8].

У теорії кримінального права думки різняться щодо обсягу поняття «мордування». З цього приводу можна виокремити щонайменше чотири підходи. Автори першого підходу трактують його як фізичне насильство, яке характеризується заподіянням потерпілому тяжких фізичних страждань систематичними, тривалими або одноразовими, але виключно інтенсивними діями, або є знущанням з потерпілого [9, с. 92]. Автори ж другого вважають, що воно полягає у вчиненні дій, які розраховані на заподіяння особливого болю (шмагання різками, щипання, чисельні уколи та інші дії [10, с. 89]. Представники третього підходу переконані, що мордування охоплює дії, які повторюються багаторазово, супроводжуються заподіянням тяжких мучень, особливо жорстокого болю або однією дією, викликають тривалий біль і глибоко травмують здоров'я людини [11, с. 111-112]. Зрештою, четвертий підхід полягає в ототожнені поняття «мордування» та «мучення», що полягає у шмаганні різками, що виражають особливу жорстокість, та вчиненні інших дій, які завдають жертві особливо значних фізичних і психічних страждань [12, с. 28].

Кожен з наведених підходів заслуговує на увагу. У той же час у трактуванні поняття мордування є чимало оцінних понять, такі як-от: тяжкі фізичні страждання, особливо значні фізичні і психічні страждання, особливий біль, тяжкі мучення. Втім, гадаємо, що найбільш прийнятним є другий підхід, у якому мордування розглядається як шмагання різками, щипання, чисельні уколи та інші дії, оскільки він є найбільш наближений до визначення досліджуваного поняття, яке відображене у Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень від 17 січня 1995 р.

У той же час слід звернути увагу на те, що поняття «мордування» тісно переплітається з поняттям «катування». Це пов'язано з тим, що останнє, окрім нанесенням побоїв, мучення характеризується також іншими насильницькими діями, до яких відносять також мордування. Утім для катування характерна спеціальна мета:

примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання;

покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється;

залякування;

дискримінація.

Однак у ч. 2 ст. 126 КК України встановлена кримінально-правова заборона мордування, метою якого є залякування, що характерно також для катування. Не випадково в одному з коментарів до КК України вказується, що відповідні положення цих статей конкурують між собою і така ситуація вимагає невідкладного законодавчого їх узгодження [3, с. 297].

З огляду на такий стан речей у правозастосовній діяльності не слід виключати випадки неправильної кримінально-правової кваліфікації. Як приклад, слід навести вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2009 р., за яким особу було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 126 КК України. С., 10 січня 2009 р. близько 17.00 год., будучи в нетверезому стані, вирішив повчити цифри з Ю., але остання в силу свого віку не могла запам'ятати показані ним цифри і це привело його в збуджений стан. С. сказав малолітній Ю., що якщо та не може запам'ятати цифри та літери очима, то запам'ятає їх через «задній прохід», та, розлютившись, почав на неї кричати. Так як чергові спроби вивчити з дитиною цифри та літери не дали позитивного результату, то С. навмисно, з метою залякати останню, бив малолітню по голові та інших частинах тіла табличками з полімерного матеріалу, на яких зображені цифри, та дитячим іграшковим відерцем з такого ж матеріалу, та засунув табличку з цифрами в її анальний отвір. Вказані злочинні дії припинив, виявивши в анальному отворі малолітньої кров [13].

Втім гадаємо, що така кримінальна оцінка дій винного є не правильною.- З огляду на те, що потерпіла була малолітньою (всього чотири роки), то можна припустити, що вона відчувала сильний фізичний біль, оскільки за своєю фізіологією ще не сформована. А тому винний повинен підлягати відповідальності за ч. 1 ст. 127 КК України.

Ще одним кваліфікуючим видом мордування є його вчинення з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості. Це охоплює випадки, коли винний не бажав, не хотів та і не вмів терпимо ставитися до людини іншої раси чи національності або інших релігійних поглядів [3, с. 243]. Останньою кваліфікуючою ознакою цього кримінального правопорушення є його вчинення групою осіб (якщо в ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою). Такий приклад відображений у вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2020 р. Так, 17 лютого 2019 року приблизно о 15.00 год. А., перебуваючи спільно з Б., В. та Г. помітила свою знайому Ю., яка йшла по дорозі та попросила її зупинитись. Після чого А. підійшла до Ю., якій висловила своє обурення тим, що напередодні чоловік останньої спричинив їй тілесні ушкодження.

На зазначеному підґрунті між А. та Ю, виникла сварка, у ході якої А. схопила Ю. за одяг, після чого, маючи умисел, спрямований на завдання умисного удару Ю., передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді завдання шкоди здоров'ю останньої, А. нанесла їй удари кулаком лівої руки в обличчя, чим спричинила потерпілій Ю. фізичний біль.

У результаті чого в Б., В. та Г., які стали очевидцями цього конфлікту, раптово виник протиправний умисел на завдання Ю. ударів, з метою завдання фізичного болю. Реалізуючи вказаний умисел, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді завдання шкоди здоров'ю потерпілій, вони наблизились до неї та завдали їй численні удари руками та ногами в ділянку голови та тулуба. У результаті вказаних злочинних дій, А., Б., В. та Г. умисно завдали удари Ю., які завдали останній фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень. Вироком суду їх було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України [14].

Висновки

Теперішнє формулювання складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 226 КК України, потребує удосконалення, оскільки створює невиправдану конкуренцію зі ст. 127 КК України, а відтак породжує помилки під час здійснення кримінально-правової кваліфікації. З огляду на те, досліджуване питання і надалі залишатиметься актуальним для теорії кримінального права та практики.

Література

1. Скрекля Л.І. Жорстокість як наскрізне кримінально-правове поняття: дис. канд. юрид. наук. Спец. 12.00.08. Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів. 2014. 234 с.

2. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: курс лекцій. К.: Знання, КОО, 2000.771 с.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 5-те вид., переробл. та доповн. К.: Юридична думка, 2020. 1216 с.

4. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. - 5-те вид., допов. - Х.: Право, 2013. Т. 2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. 2013. 1040 с.

5. Вирок Болградського районного суду Одеської області від 10 лютого 2014 р. Справа № 497/291/14-к. URL: reyestr.court.gov.ua.

6. Вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 травня 2019 р. Справа № 486/692/19. URL: reyestr. court.gov.ua.

7. Новий тлумачний словник сучасної української мови: 42000 слів / за ред.- Л.І. Андріївського. в 4 т. К.: АКОНІТ, 1999. Т. 3. 928 с.

8. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01. 1995 р. № 6. Зареєстровані у Міністерстві Юстиції України 26.07.1995 р. за № 255/791 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text.

9. Ильдимиров Н.М. Понятие истязания по советскому уголовному праву. Проблемы борьбы с преступностью. Омск, 1977. С. 91-102.

10. Авдеев М.И. Преступления против личности и уголовно-правовая терминология. Правоведение. № 2. 1979.С. 89-93.

11. Загородников Н.И. Преступления против здоров'я / М.: Юрид. лит., 1969. 168 с.

12. Самолюк И.Д. Особая жестокость как элемент состава преступления. Проблемы искоренения преступности в период строительства коммунизма: ученые записки. Владивосток: изд-во Дальневосточного университета, 1969. Т. 30. С. 27-36.

13. Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2009 року. Справа № 1-108/2009 р. URL: reyestr. court.gov.ua.

14. Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 листопада 2020 р. Справа № 473/2710/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92991510.

Размещено на Allbest.ru