Соматичні права людини: поняття, характерні ознаки та питання нормативної регламентації
Комплексний розгляд прав людини, які можна виділити в окрему групу через характерні особливості, якими вони володіють. Еволюція уявлень про можливості людини щодо розпорядження власним тілом. Визначення соматичних прав людини, їх характерних рис.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.08.2023 |
Размер файла | 40,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Соматичні права людини: поняття, характерні ознаки та питання нормативної регламентації
Дахова Ірина Іванівна
кандидат юридичних наук
доцент кафедри конституційного права України
Анотація
соматичний право людина
Наукова стаття присвячена розгляду прав людини, які можна виділити в окрему групу через характерні особливості, якими вони володіють. Йдеться про права, які здебільшого відносяться до прав «четвертого покоління», що пов'язані зі стрімким розвитком науки, перш за все, медицини, генетики, біології, а також з еволюцією уявлень про можливості людини щодо розпорядження власним тілом, - соматичні права. У статті дається визначення соматичних прав людини, виділяються їх характерні риси, досліджується стан нормативного регулювання вказаної групи прав в Україні. На основі аналізу рішень Європейського суду з прав людини зроблено висновок стосовно ключової позиції Суду щодо законодавчої регламентації державами-учасницями Конвенції прав людини у такій «чутливій» сфері.
Ключові слова: права людини, соматичні права людини, репродуктивні права людини
Summary
The scientific article is devoted to the consideration of human rights, which can be distinguished into a separate group due to the characteristic features they possess. These are rights that mostly refer to the rights of the “fourth generation”, which are associated with the rapid development of science, first of all, medicine, genetics, biology, as well as with the evolution of ideas about a person's ability to dispose of his own body - somatic rights. The article defines somatic human rights, highlights their characteristic features, and examines the state of regulatory regulation of the specified group of rights in Ukraine. On the basis of the analysis of the decisions of the European Court of Human Rights, a conclusion was drawn regarding the key position of the Court regarding the legislative regulation by the member states of the Human Rights Convention in such a “sensitive” area.
Key words: human rights, human somatic rights, human reproductive rights.
Еволюція поглядів на права людини, пов'язана з розвитком науки, зокрема, медицини, генетики, біології, техніки, викликала необхідність виділення особливої групи прав, які не охоплюються трискладовою системою «поколінь» прав людини.
Права людини є «живим правом», вони розвиваються за такою ж логікою, як і людська цивілізація, й опиняються перед такими самими викликами. Тому не дивно, що з'являються нові права і що відбувається зміна тих прав людини, які належать до універсального каталогу [1, с. 99]. На сьогодні від ідеї прав для досить обмеженої категорії осіб вони набули змісту доктрини, що передбачає безумовну наявність прав у кожної людини без винятку. Великим питанням є обсяг сенсів, закладених у правах людини, тобто чи з'являються з розвитком людства принципово нові права або їх положення імпліцитно закладені в наборі фундаментальних прав? Приміром, чи є заборона клонування продовженням права на недоторканність особи? У будь-якому разі права людини продовжують розвиватися та переглядатися так само, як розвивається людство [1, с. 31].
Європейський Суд з прав людини, реагуючи на виникнення нових суспільних відносин і появу новітніх прав, демонструє сучасні погляди і широкий підхід до новітніх прав особи, зазначаючи при цьому, що «нездатність Європейського Суду зберегти динамічний і еволюційний підхід містила б у собі небезпеку стати перешкодою на шляху реформування і вдосконалення» («Stafford v. the UK» від 28.05.2002 р.). Так, наприклад, у рішенні у справі «Christine Goodwin v. The UK» від 11.07.2002 р. з приводу деяких з таких новітніх прав людини (а саме права на гендерну ідентичність) ЄСПЛ висловився, що Суду не здається очевидним, що хромосомний елемент, серед інших, має бути обов'язково наділений визначальним значенням з точки зору прийняття правового рішення при ідентифікації особистості стосовно транссексуалів...було б помилкою стверджувати, що стать окремої особи залежить від будь-якого єдиного чинника, якими є хромосоми або статеві органи, або певне обмежене число факторів, таких, як статеві залози, хромосоми або статеві органи (на момент народження або на будь-якому етапі).
Сьогодні можна з упевненістю стверджувати про формування четвертого покоління прав людини, що знаходить свій вияв у поступовій нормативній регламентації (і навіть конституціоналізації) цілої групи новітніх прав, про необхідність захисту яких декілька десятиліть тому людство навіть не замислювалось. Особливої уваги у зв'язку з цим потребує система таких новітніх прав, які пов'язані з можливістю людини розпоряджатись власним тілом, змінювати, корегувати його, визначати свою приналежність до тієї чи іншої статі, можливістю впливу на здійсненні репродуктивної функції людини тощо.
Проблематика прав четвертого покоління та, зокрема, соматичних прав є предметом наукового пошуку таких вчених, як Завальнюк В.В., Крусс В.І., Лаврик М.А., Старовойтова О.Е., Турянський Ю.І. Однак, не зважаючи на існування достатньо ґрунтовних досліджень у вказаній сфері, можна стверджувати, що окремі теоретичні аспекти, а також питання правової регламентації та реалізації соматичних прав людини потребують подальших наукових пошуків.
Тому метою наукової статті є визначення поняття соматичних прав людини, виділення їх сутнісних ознак, здійснення їх класифікації, розгляд питання щодо каталогу соматичних прав.
Серед основних прав особистості, що представляє людство на межі третього тисячоліття від Різдва Христового, можна виділити групу таких, котрі ґрунтуються на фундаментальній світоглядній впевненості в «праві» людини самостійно розпоряджатися своїм тілом: здійснювати його «модернізацію», «реставрацію» і навіть «фундаментальну реконструкцію», змінювати функціональні можливості організму і розширювати їх техніко-агрегатними або медикаментозними засобами [2, с. 31]. Лаврик М.А. соматичними правами (від грец. Soma - тіло) називає групу вимог особи щодо самостійного розпорядження своїм тілом (право на смерть, права у сфері трансплантології, сексуальні і репродуктивні права, право на зміну статі) [3, с. 23].
Таким чином, соматичні права - група прав людини, що представляють собою можливості особи вільно розпоряджатись власним тілом.
При цьому слід зазначити, що не всі права четвертого покоління є соматичними, однак усі соматичні права можна віднести до прав четвертого покоління.
На сьогодні питання необхідності законодавчої регламентації вказаних прав (особливо деяких з них, таких, як право на евтаназію, клонування, гендерну ідентичність тощо) як в Україні, так і в інших країнах світу, є достатньо дискусійним. Це пов'язано, перш за все, з морально-етичними аспектами, адже реалізація ряду вказаних прав часто вступає у дисонанс з почуттями, релігійними переконаннями інших людей, суперечить загальноприйнятим нормам моралі. Відсутність єдиного підходу до розуміння змісту цих прав, а також неоднозначне ставлення до них з боку суспільства є однією з причин відтермінування їх інституціоналізації.
Стрімкий розвиток новітніх біомедичних технології, з одного боку, приносить рятування від багатьох серйозних хвороб, пов'язаних зі здоров'ям людини, а з іншого боку - стає джерелом необмеженого втручання в людську природу, породжує етичні, філософські й правові проблеми [4].
Незаперечною стає теза про те, що нерозумне використання нових технологій може призвести до катастрофічних наслідків. Із розвитком біомедичних технологій неконтрольована еволюція соматичних прав у тому напрямку й у тому темпі, які диктує сучасне життя, може викликати втрату традиційних уявлень про людину. То ж можна стверджувати, що ключовою специфікою соматичних прав постає їх ціннісна основа, що має правовий, моральний, релігійний виміри. До того ж, особливість соматичних прав обумовлена тим, що хоча, на перший погляд, вони носять індивідуальний характер, однак їхній розвиток та використання можуть нести певні загрози для подальших перспектив існування людини як біологічного виду [5, с. 31,33]. Так, якщо, наприклад, звернутись до права на евтаназію, що безпосередньо стосується (не-)збереження людського життя. З традиційних релігійної та морально-етичної точок зору життя людини є найціннішим її «скарбом». Тоді як позиція вчених на підтримку евтаназії ґрунтується на автономії особистості, на визнанні того, що саме людина є свого роду «власником» і «розпорядником» свого життя у всіх його сенсах, тому за наявності усвідомленого волевияву та належних підстав може його припиняти. Наведене яскраво свідчить про відповідні зміни у розумінні природи цієї загальнолюдської цінності, оскільки постає питання перед спільнотою, що має пріоритет: життя чи свобода розпоряджатися ним як можливість вибору? Виходячи з сучасного наукового дискурсу та статистичних даних щодо легалізації евтаназії або її намірів, розуміємо, що однозначної відповіді немає [5, с. 35].
Законодавство України не містить терміна «соматичні права», однак нормативна регламентація суспільних відносин у вказаній сфері в Україні поступово відбувається: від поступового визнання і закріплення на законодавчому рівні відповідних прав людини до повної їх заборони (Закон України «Про заборону репродуктивного клонування людини» від 2004 р.). Так, наприклад, правова регламентація можливості зміни статі в Україні вперше була здійснена в Законі «Про основи законодавства України про охорону здоров'я», згідно зі ст. 51 якого на прохання пацієнта відповідно до медико-біологічних і соціально-психологічних показань, які встановлюються Міністерством охорони здоров'я, йому може бути проведено шляхом медичного втручання в акредитованих закладах охорони здоров'я зміну (корекцію) його статевої належності. При цьому слід звернути увагу на позицію Європейського суду з прав людини щодо регулювання відносин у такій чутливій сфері, як реалізація соматичних прав, яка часто зводиться до того, що держави мають володіти значною свободою розсуду в цих питаннях. Так, наприклад, у справі «H. v. Norway» Суд вказує, що національні законодавства держав-учасниць Конвенції з питання абортів суттєво відрізняються. З огляду на це держави мають володіти значною свободою розсуду в цих питаннях. Завдання конвенційних органів полягає в тому, аби встановити, чи держави не перевищили меж такого розсуду. До того ж у зв'язку з цим ЄСПЛ вказує, що зобов'язання держави включають як положення нормативно-правової бази стосовно судового і виконавчого механізмів захисту прав осіб, так й імплементацію, за потребою, конкретних заходів. Дійсно, якщо держава, діючи в межах належної їй можливості розсуду, ухвалює правові акти, які за певних обставин дозволяють аборт (гадаємо, що це можна віднести й до будь-яких соматичних прав), то нормативно-правова база, напрацьована з цього питання, має бути послідовно укладена, що дозволяло б належно брати до уваги різні залучені законні інтереси, відповідно до зобов'язань, що випливають з положень Конвенції (рішення у справі «А, В and С v. Ireland» від16.12.2010 р.) [12]. Тому слід акцентувати на необхідності удосконалення нормативного регулювання зазначених суспільних відносин на національному рівні, що, по-перше, відповідатиме міжнародним стандартам у зазначеній галузі, і, по-друге, сприятиме здійсненню державою свого позитивного зобов'язання щодо належного гарантування і реалізації вказаних прав в Україні.
Що стосується каталогу соматичних прав, то на сьогодні єдиної позиції щодо того, які права слід віднести до вказаної категорії прав, не існує. Так, В.І. Крусс таких прав відносить право на смерть, зміну статі, трансплантацію органів, вживання наркотиків чи психотропних засобів, право на штучне репродукування, стерилізацію, аборт і (у вже майбутній перспективі) на клонування, а потім - і на віртуальне моделювання [2, с. 31]. Старовойтова О.Е. соматичними правами називає право на трансплантацію органів і тканин, на аборт, клонування, репродукування, на розпорядження життям власного тіла [7, с. 22]. На думку Размєтаєвої Ю.С., до таких прав можуть належати право на смерть, право на зміну статі, право на трансплантацію органів, право на штучне запліднення та репродуктивні права, заборона клонування і використання генетичного матеріалу, а також інші пов'язані з біоетикою та медициною можливості [1, с. 110-112]. Лаврик М.О. до соматичних прав відносить право на смерть - свободу людини добровільно припинити своє життя обраним та доступним для неї способом; права людини щодо її органів та тканин; сексуальні права людини (можливість шукати, одержувати і передавати інформацію, що стосується сексуальності; сексуальну освіту; вибір партнера; можливість вирішувати, бути людині сексуально активною чи ні, самостійно вирішувати питання про добровільні сексуальні контакти; вступ до шлюбу; питання про легалізацію проституції; репродуктивні права (штучне запліднення, аборт, стерилізація, контрацепція); право на зміну статі; право на клонування як усього організму, так і окремих органів; право на вживання наркотиків і психотропних речовин [3, с. 18]. Шишка О.Р., розглядаючи запропоноване деякими вченими право на смерть як одне з соматичних прав людини, вказує, що реалізація такого права здійснюється в формі суїциду та евтаназії, що за своєю суттю не має сенсу на його виділення як права. Перша категорія - самогубство. А друга - вбивство, вони мають загальний припис закону - заборонено. Право на смерть - право, яке не має суто правового характеру, а є більш суб'єктивно оціночним правом, а не об'єктивно оціночним, тобто суб'єктивним правом [8, с. 285].
На нашу думку, слід погодитись із тими авторами, які вважають, що в цьому випадку коректніше говорити не про право на смерть, а про право на припинення життя без страждань і болі (евтаназію) [9, с. 143].
Що стосується права людини щодо її органів і тканин, то воно у більшості випадків виявляється через презумпцію особи розпорядження своїми органами і тканинами як за життя, так і після смерті - відносно долі свого тіла. Репродуктивні права людини виявляються через зміст прав особи на материнство (ст. 49 Сімейного Кодексу України) та батьківство (ст. 50). Причому зміст такого права має як позитивний характер (право на материнство та батьківство, право на профілактику та лікування безпліддя, право на штучне запліднення, право на донорство та збереження репродуктивних клітин. Право на імплантацію ембріона, право на використання методу сурогатного материнства), так і негативний характер (штучне переривання вагітності, стерилізація, контрацепція) або зовсім має заборону (клонування людини) [8, с. 286].
Завальнюк В.В., критично оцінюючи каталог соматичних прав, розроблений Лавриком М.О., вказує, що цей перелік сформований з урахуванням концепції поколінь прав людини, що зумовлює його неповноту, оскільки автор не відносить до нього права явно соматичного характеру, у силу того, що вони вже «анкетовані» першим поколінням прав людини. Таким визначальним первинним правом Завальнюк В.В. називає право людини на життя [6, с. 24-25 ]. Стосовно права людини на життя хотілося б зазначити, що вказане право не зовсім доцільно відносити до категорії соматичних прав, адже воно полягає не в розпорядженні своїм тілом, а в можливості захищати своє життя і життя інших осіб від посягань, а також у можливості очікувати від держави як невтручання в це право (наприклад, неможливість свавільного позбавлення державою життя людини), так і здійснення державою позитивних дій, спрямованих на захист життя людини (криміналізація вбивства тощо). До того ж, якщо покладати в основу виділення соматичних прав як окремої категорії прав людини період час їх актуалізації та інституіоналізації, а саме друга половина ХХ-початок ХХІ століття, то дійсно, теза про віднесення права на життя до такої категорії прав є не зовсім виправданою, оскільки воно відноситься до першого покоління прав людини і вже декілька століть є закріпленим у законодавстві більшості країн світу.
До соматичних прав також пропонується відносити право на зовнішність, на зміну зовнішнього вигляду, на неповторність зовнішнього вигляду, право на донорство, право на лікування свого тіла, право пожертвувати своїм життям тощо [6, с. 25].
Погоджуючись із думкою Завальнюка В.В., що «формулювання деякими авторами права на вживання наркотиків і психотропних речовин видається невдалим, оскільки створює ілюзію правомірність цієї поведінки» [6, с. 23], зазначимо, що вказане «право» недоцільно окремо виділяти серед соматичних прав, адже навіть за умови законодавчо закріпленої можливості вживання наркотичних і психотропних засобів у медичних цілях, таке право можна розглядати як складову права на медичну допомогу.
Таким чином, можна виділити характерні ознаки соматичних прав. Так, специфікою вказаної категорії прав можна назвати те, що питання про необхідність (можливість) їх законодавчого закріплення і реалізації породжує значні етичні, моральні проблеми і потребує філософського осмислення через неоднозначне ставлення до таких новітніх прав, неможливість їх сприйняття через суперечність їх сформованим століттями звичаям, традиціям, релігійним поглядам.
По-друге, соматичні права безпосередньо пов'язані з людською гідністю, з правом на повагу до людської гідності. Як зазначає сам Європейський суд у рішенні у справі «Christine Goodwin v. The UK» від 3.07.2002 р., «сама сутність Конвенції полягає в повазі до людської гідності і свободи людини» [11].
По-третє, ці права є правами, які називають особистісними, однак таку думку підтримують не всі вчені. Так, В.В. Завальнюк вважає термін «особистісні права» невдалим через те, що всі права (громадянські, політичні, соціальні тощо) належать особистості - тобто людині. Цей термін, на думку автора, не показує відмінностей прав з розпорядження людиною своїм тілом від інших груп прав людини [6, с. 21].
По-четверте, ці права є новітніми правами, правами «четвертого покоління», що з'явились у другій половині ХХ - на початку ХХІ століть, їх поява пов'язана із стрімким розвитком науки, з появою нових, сучасних технологій у галузі медицини, біології, генетики тощо.
Література
1. Размєтаєва Ю.С. Доктрина та практика захисту прав людини: Навч. посібник. Підготовлено в рамках реалізації і за підтримки Програми Європейського Союзу ERASMUS+573861-EPP-1-2016-1-EE-EPPKA2-CBHE-JP «European Human Rights Law for Universities of Ukraine and Moldova». HRLAW. Київ. 2018. 364 с.
2. Крусс В.И. Личностные (соматические) права человека в конституционном и философско-праввом измерении: к постановке проблемы. Государство и право. 2000. № 10. С. 31.
3. Лаврик М.А. К теории соматических прав человека // Сибирский юридический вестник. 2005. № 3. С. 16-26.
4. Повалій С.І. Клонування в контексті формування соматичних прав людини: філософсько-правові аспекти // https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2011/ur 20111/049-54.pdf.
5. Четверте покоління прав людини: особливості правового регулювання, проблеми та перспективи розвитку в сфері охорони здоров'я Текст: монографія / М-во освіти і науки України, Ужгород. нац. унт. Юрид. ф-т, НДІ порівнял. Публік. права та міжнар. права, НДІ теорії та практики правосуддя, Асоц. міжнар. освіт. та наук. співробітництва; за заг. ред.: С.Б. Булеци, М.В. Менжул. Ужгород: Говерла, 2020. 444 с.
6. Завальнюк В.В. Соматичні права людини з позицій юридичної антропології // Наукові праці НУ «Одеська юридична академія». Одеса, 2011. Т. 10. С. 20-27.
7. Старовойтова О.Э. Юридический механизм реализации и защиты соматических прав человека и гражданина в российской Федерации: историко-правовой и теоретический анализ: дис. ... д.ю.н.: 12.00.01. СПб, 2006. 453 с.
8. Шишка О.Р. Соматичні права та перспективи розвитку їх в Україні // Актуальні проблеми держави і права. 2011. С. 284-292.
9. В.В. Завальнюк Юридична антропологія: тіло, тілесність та соматичні права людини // Методологія теорії і практики юриспруденції. 2015. С. 141-149.
10. Дахова І.І. Нормативне регулювання соматичних прав людини в Україні // Конституція України в контексті сучасних конституційних парадигм. Х Тодиківські читання: зб. тез наук. доп. і пвідомл. Міжнар. наук. конф. (27-28 жовтня 2017 р.). Харків, 2017. С. 117-118.
11. «Christine Goodwin v. The UK» від 3.07.2002 р. // https://european-court-help.ru/wp-content/uploads/2019/01/Дело-«Кристин-Гудвин-Christine-Goodwin-против-Соединенного-Королевства»-¦pdf.
12. «A, B and C v. Ireland» від 16.12.2010 р. https://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-102332.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття прав людини. Характеристика загальнообов’язкових норм міжнародного права про права людини. Аналіз міжнародно-правових норм, що слугують боротьбі з порушеннями прав людини. Особливості відображання прав людини у внутрішньодержавному праві.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 09.01.2013Поняття, зміст та характерні ознаки громадянських прав і свобод людини в Україні. Сутність конституційних політичних прав і свобод громадянина. Економічні, соціальні, культурні і духовні права і свободи людини та громадянина, їх гарантії і шляхи захисту.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 09.05.2011Права і свободи людини в міжнародно-правовому аспекті. Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини. Система національних засобів захисту прав людини. Забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні.
реферат [45,9 K], добавлен 29.10.2010Основні проблеми відсутності єдиного терміна для позначення особистих прав людини. Співвідношення між правами людини та правами громадянина. Громадянин як володар громадянських прав та найбільш універсальний суб’єкт конституційних прав і обов’язків.
статья [23,3 K], добавлен 07.08.2017Історія виникнення інституту прав і свобод людини і громадянина. Основні права людини: поняття, ознаки та види. Сучасне закріплення прав і свобод людини і громадянина в Конституції України. Юридичні гарантії забезпечення прав людини і громадянина.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 18.05.2015Розвиток прав людини в Україні. Економічні, соціальні та культурні права людини. Економічні права людини. Соціальні права та свободи людини. Культурні права людини. Механізм реалізації і захисту прав, свобод людини і громадянина, гарантії їх забезпечення.
курсовая работа [48,3 K], добавлен 04.12.2008Утвердження інституту омбудсмана у світі та в Україні. Механізм імплементації новітніх міжнародних стандартів з прав людини в Україні. Конвенція про захист прав людини та основних свобод для України: європейська мрія чи реальний захист прав людини?
курсовая работа [48,3 K], добавлен 13.04.2008Роль ООН у захисті прав і свобод людини. Захист прав людини на регіональному рівні. Права і свободи людини на Україні. Роль судової влади в державі та захист прав і свобод людини. Права і свободи людини та громадянина, їх гарантії, основні обов'язки.
реферат [20,6 K], добавлен 28.01.2009Загальна характеристика та історія прав людини і громадянина. Український фактор при створенні головних міжнародних документів у галузі прав людини. Міжнародні гарантії прав людини: нормативні (глобальні і регіональні), інституційні та процедурні.
сочинение [25,7 K], добавлен 09.12.2014Права людини і громадянина. Види гарантій прав і свобод людини і громадянина та їх реалізація за законодавством України. Інститут парламентського уповноваженого з прав людини як важливий механізм захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 14.05.2014