Організаційно-тактичні особливості проведення окремих видів огляду під час розслідування масових заворушень в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-тактичні особливості проведення окремих видів огляду під час розслідування масових заворушень в умовах воєнного стану

Світлана Тіщенкова

кандидат юридичних наук, професор (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро, Україна)

Анотація

Досліджено організаційно-тактичні особливості проведення окремих видів огляду під час розслідування масових заворушень в умовах воєнного стану, під час якого набувають власних особливостей усі процеси в державі. Не є винятком і процес розслідування кримінальних правопорушень. З одного боку, процесуальний порядок здійснення окремих процесуальних дій та заходів не змінився, а з іншого - дещо змінилися організація і тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у різних категоріях кримінальних проваджень. Зокрема, розслідування кримінальних правопорушень проти громадського порядку також набуло своєї специфіки. Найбільш характерні особливості, з огляду на теперішні умови, мають кримінальні провадження за фактом вчинення масових заворушень. Це зумовлено низкою обставин: збільшенням кількості зброї та вибухонебезпечних речовин; негативно налаштованих громадян; впливом російської пропаганди. Визначено перелік осіб, які можуть брати участь у проведенні огляду місця події в умовах воєнного стану, тощо

Ключові слова: масові заворушення, кримінальне правопорушення, розслідування, слідча (розшукова) дія, огляд місця події, огляд речей.

Abstract

Svitlana Tishchenkova. Organizational and tactical features of conducting certain types of inspection during the investigation of mass riots under the conditions of martial law. The organizational and tactical features of carrying out certain types of inspection during the investigation of mass riots under martial law were studied, розслідування заворушення воєнний

Key words: mass riots, criminal offense, investigation, investigative (search) action, inspection of the scene, inspection of items.

Постановка проблеми. В умовах військового конфлікту набувають власних особливостей усі процеси в державі. Не є виключенням і процес розслідування кримінальних правопорушень. З одного боку, процесуальний порядок здійснення окремих процесуальних дій та заходів не змінився, а з іншого - дещо змінилися організація і тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у різних категоріях кримінальних проваджень. Зокрема, розслідування кримінальних правопорушень проти громадського порядку також набуло своєї специфіки. Найбільш характерні особливості, з огляду на військові умови, мають кримінальні провадження за фактом вчинення масових заворушень. Це зумовлено низкою обставин: збільшенням кількості зброї та вибухонебезпечних речовин; зростанням негативно налаштованих громадян; впливом російської пропаганди. Тому вважаємо за необхідне дослідити організаційно-тактичні особливості проведення різних видів огляду у визначених кримінальних провадженнях в умовах воєнного стану.

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми. Останнім часом кримінальні правопорушення проти громадського порядку досліджувалися різними науковцями. Зокрема, з-поміж них слід виділити таких, як: Ю. Аленін, О. Антонюк, Л. Аркуша, К. Бахчєв, В. Бояров, А. Войтко, С. Герасимчук, М. Єфімов, В. Захаревський, А. Лазебний, Н. Кононенко, А. Крикунов, О.П. Кузьменко, А. Лісняк, В. Налуцишин, Г. Піщенко, М. Погорецький, Д. Сергєєва, В. Тертишник, П. Трясун, Д. Усаткін, К. Чаплинський, С. Чернявський, Ю. Чорноус, П. Шалдирван, А. Шевченко, В. Шепітько, М. Щербаковський та ін. Водночас масована агресія "держави-окупантки" розпочалася лише в цьому році, що, відповідно, викликало зміни як у свідомості усіх громадян, так і в цілому в суспільстві. Тому вважаємо за необхідне розглянути зазначені питання.

Метою статті є дослідження організаційно-тактичних особливостей проведення окремих видів огляду під час розслідування масових заворушень в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу. Як доречно зазначає О. Антонюк, "...на початковому етапі розслідування кримінальних правопорушень проти громадського

порядку важливе значення відіграє збір інформації з матеріальних джерел. Адже їх застосування на подальшому етапі розслідуванні під час проведення різноманітних процесуальних дій має іноді визначальну роль. Зокрема, ефективне проведення слідчого експерименту вбачається можливим за наявності вказаних відомостей - матеріальних об'єктів. Оскільки це дозволяє максимально об'єктивно оцінити та перевірити надану окремими учасниками провадження інформацію" [1, с. 190]. Тобто на початковому етапі розслідування масових заворушень обов'язково необхідно проводити такі слідчі розшукові дії, як огляд місця події та освідування.

Стосовно поняття огляду місця події, то окрема група вчених (Р. Благута, Р. Сибірна, В. Бараняк, Є. Пряхін) визначають його як процес безпосереднього виявлення, сприйняття і дослідження слідчим об'єктів, що мають значення для справи, їхніх ознак, властивостей, стану та взаємного розташування [5, с. 156]. На нашу думку, найбільш точно та ретельно надав його визначення Є. Макаренко: "...невідкладна слідча дія, спрямована на безпосереднє встановлення, сприйняття, дослідження та фіксацію обстановки місця події (стану, властивостей і ознак матеріальних об'єктів, що перебувають на місці події), слідів злочину та інших фактичних даних, які в сукупності дозволяють зробити ґрунтовний висновок щодо характеру, механізму та мотивів злочину, особи злочинця та інших обставин, які підлягають доказуванню у разі порушення в подальшому кримінальної справи і провадження дізнання чи досудового слідства" [11, с. 12].

В чинному Кримінальному процесуальному кодексі України, а саме в ч. 3 ст. 214, законодавець надав можливість уповноваженим особам проводити огляд місця події до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань [7]. На нашу думку, це дійсно правильне законодавче рішення, адже завдяки йому на початковому етапі розслідування масових заворушень можна зібрати максимально велику кількість матеріальної доказової інформації. Особливо це має важливе значення в сучасних умовах, під час масованих обстрілів та інших загарбницьких дій "держави-терориста".

Вважаємо доречною думку М. Єфімова, який наголошує на тому, що ".отримана інформація дозволить слідству спланувати подальші дії: визначитися з кількістю об'єктів для огляду, кількістю слідчих, оперативних працівників, експертів і спеціалістів, використанням необхідної техніки, пошукових приладів та ін." [4, с. 45].

Щодо організаційно-підготовчих заходів підтримуємо думку авторського колективу за редакцією В. Шепітько, який визначив із-поміж інших такі: ".вжити заходів (через органи поліції або адміністрацію установи) щодо охорони місця події та надання допомоги потерпілим; забезпечити безпеку громадян на ділянках, які межують із місцем події; приготувати необхідні науково-технічні засоби; визначити коло осіб, які братимуть участь в огляді, згідно з характером злочину (судово-медичний експерт, експерт-криміналіст, кінолог); вирішити питання про запрошення понятих тощо; упевнюється в наданні допомоги потерпілому". Крім того, уповноважена особа "проводить коротке опитування свідків; дає доручення працівникам поліції щодо проведення необхідних оперативно-розшукових заходів; усуває з місця події сторонніх осіб; визначає функції кожного учасника огляду та роз'яснює їм їхні права та обов'язки" [6, с. 220-221].

А вже О. Кузьменко наголошував, що найбільш складними організаційно - тактичними аспектами провадження оглядів місць події під час розслідування масових заворушень будуть такі: ".вжиття заходів щодо забезпечення охорони місця події до прибуття слідчо-оперативної групи, недопущення на місце події сторонніх осіб; належне забезпечення слідчо-оперативної групи необхідними транспортними засобами, засобами зв'язку; криміналістичними й іншими технічними засобами, зокрема спеціальною технікою для роботи зі слідами (у широкому розумінні) на місці події; забезпечення присутності під час огляду трупа (трупів) на місці події необхідної кількості у результатах кримінального провадження понятих; необхідність огляду не лише місця безпосереднього вчинення злочинних дій, вказаних у диспозиції ст. 294 КК України, але й шляхів руху учасників масових заворушень, а також місць розсіювання натовпу. У зв'язку з цим важливою є належна фіксація ходу й результатів огляду місця події, зокрема кожного об'єкта, що вилучається в ході його проведення, з тим, щоб у подальшому уможливити відтворення подій, пов'язаних із зупиненням протиправних дій натовпу, надання оцінки щодо правомірності дій правоохоронних органів (зокрема, застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів тощо)" [8, с. 187].

Щодо визначення території місця події вважаємо найбільш доречною думку А. Лісняка, який зазначив, що "...вся адміністративна територія, де проходили масові заворушення, номінально є місцем події, що фактично складається з десятків, сотень або тисяч локальних місць події, які стосуються конкретних епізодів вчинених кримінальних правопорушень. Для огляду кожного локального місця події утворюється слідчо- оперативна група, до складу якої повинен входити слідчий, який є керівником групи, працівник криміналістичного підрозділу, який виконує функції спеціаліста, працівник оперативних підрозділів. Також до огляду місця події може залучатися дільничний офіцер поліції, що обслуговує територію, яка є місцем огляду, та працівники інших підрозділів, виходячи із обстановки місця події та наявності відповідної кількості спеціалістів (судові медики, кіно-, фотодокументалісти, працівники пожежної, вибухотехнічної, кінологічної та інших служб поліції та інших державних органів). Склад слідчо-оперативної групи та взаємодія її членів регламентовані відомчими наказами МВС України" [10, с. 112]. Отже, науковець окреслює склад учасників огляду місця події.

Зі свого боку, О. Антонюк зазначає, що ".при розслідуванні хуліганства, пов'язаного з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, залежно від слідчої ситуації до складу СОГ повинні входити наступні особи: обов'язкові учасники: слідчий або інша уповноважена особа (керівник СОГ), працівники підрозділів кримінальної поліції (для охорони місця події, спостереження за поведінкою окремих осіб, обстеження прилеглої території, опитування очевидців, проведення оперативно-розшукових заходів), поняті; факультативні учасники: інспектор-криміналіст, який проводить роботу по виявленню та збиранню слідів, залишених на місці події; працівник НДЕКЦ або науково-дослідного інституту судових експертиз за запитом при необхідності для виявлення та вилучення окремих слідів кримінального правопорушення; інспектор служби охорони або служби безпеки об'єкта, що оглядається" [2, с. 235]. Останній перелік майже тотожний попередньому. Крім того, в умовах воєнного стану для забезпечення безпеки учасників огляду місця події вважаємо за необхідне долучати до його проведення спеціалістів вибухотехнічної служби Національної поліції України.

Тобто перелік осіб, які братимуть участь у проведенні огляду місця події в умовах військового стану, має, на нашу думку, такий вигляд:

- обов'язкові учасники: уповноважена особа (дізнавач, слідчий, прокурор), працівники підрозділів кримінальної поліції (для охорони місця події, спостереження за поведінкою різних осіб, обстеження прилеглої території, опитування очевидців, проведення оперативно-розшукових заходів), спеціаліст вибухотехнічної служби Національної поліції України;

- необов'язкові учасники: співробітник НДЕКЦ за потреби для виявлення та вилучення окремих слідів протиправного діяння; інспектор служби охорони або служби безпеки об'єкта, що оглядається.

Стосовно особливостей огляду місця події у справах про масові заворушення П. Шалдирван зазначає, що значна кількість учасників заворушень створює додаткові перешкоди. Вчений також вказує на те, що, ".як правило, учасники заворушень об'єднані у натовпі спільною метою. Але під час скоєння суспільно небезпечних дій в процесі масових заворушень неможливо всьому натовпу приймати активну участь у погромі одного об'єкту. Авангард натовпу починає погром чергового об'єкту, але більшість з натовпу не може приймати участь в ньому в зв'язку з високою скупченістю їх учасників. Тому в погромах конкретних об'єктів приймають участь окремі, найбільш активні групи осіб з натовпу (хоча такі групи можуть бути досить великими за кількістю). Цьому сприяє окрім кількості учасників заворушень і інші фактори: - в умовах міста натовп не може рухатися широким фронтом; - за "сценарієм" заворушень (якщо він є), об'єкти нападу можуть бути у кількох населених пунктах або в різних кінцях міста, іншого населеного пункту. За таких умов організатори або активні учасники заворушень можуть умисно розділити натовп (такій поділ може бути і стихійний) на кілька груп (колон), кожна з яких має свої цілі, маршрут руху та конкретні об'єкти" [15, с. 112].

Як зазначає М. Єфімов, трапляються випадки, коли на місцях погромів знаходять речі, які раніше учасники заворушень отримали в результаті нападу за місцем попереднього погрому і які надалі були використані як знаряддя протиправного діяння - більярдні шари, фрагменти меблів та ін. Автор наголошує на тому, що ".фіксація таких

Держава і право України в умовах воєнного стану фактів дає слідству можливість у подальшому підтвердити участь конкретної групи учасників заворушень у погромах на кількох об'єктах. У місцях погромів, де руйнуванню піддавалися споруди - там, де були розташовані кафе, казино, ресторани, інші комерційні структури, звертається увага на наявність слідів крові на ґрунті, метальних снарядах, уламках скла. Це можуть бути як наслідки дій охорони, володільців або працівників цих структур, які захищали майно, так і наслідки застосування зброї правоохоронними органами. Це також може бути наслідком отримання травм учасниками масових заворушень в результаті падіння стін, фрагментів даху, скла вітрин та ін. У такому разі під час огляду вилучаються зразки крові" [3, с. 367]. В розрізі зазначеного слід акцентувати увагу на тому, що це може допомогти працівникам поліції у визначенні пріоритетів щодо черговості проведення їхніх пошуків.

Серед тактичних прийомів, що забезпечують найбільшу ефективність проведення огляду місця події, певна група вчених (П. Мінка, К. Чаплинський) визначають такі: "...правильне визначення меж слідчого огляду; розстановка сил та засобів (їх використання); обрання найдоцільнішого порядку (методу) пересування місцем події під час огляду; визначення тактичних прийомів огляду обстановки місця події та окремих її елементів" [13, с. 63].

Зі свого боку, О. Кузьменко наголошує на тому, що ".окремі виявлені на місці події та вилучені в ході його огляду об'єкти можуть бути описані слідчим у протоколі неналежним чином. Так, наприклад, бажано зазначати ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених мобільних телефонів (наприклад, IMEI кожного телефону), індивідуальні ознаки виявленого та вилученого ножа, пневматичного пістолета та набоїв до нього. Вищезазначене свідчить про складність огляду, що зумовлена його багатооб'єктністю. Разом з тим це не може бути причиною недбалого ставлення до фіксації ходу й результатів огляду як у протоколі - процесуальному документі, що може бути визнаний доказом у кримінальному провадженні, так і за допомогою технічних засобів фіксації" [9, с. 127].

Тепер доцільно розглянути питання щодо визначення меж огляду. Вважаємо слушною думку К. Чаплинського, який вказує на те, що згаданий захід є досить важливим на початковому етапі огляду місця події. Науковець наголошує, що ".помилки у визначенні меж огляду допускаються у випадках механічного фіксування слідів і обстановки на місці події, хоча саме характер події та обстановка визначають у кожному конкретному випадку межі території, яку потрібно ретельно оглянути. Через необґрунтоване звуження меж залишаються без огляду ті ділянки місцевості, на яких можуть бути об'єкти, безпосередньо пов'язані зі злочином" [14, с. 25].

З приводу руху територією вчинення масових заворушень під час огляду місця події П. Шалдирван зазначає, що ".можна застосовувати як концентричний (від периферії до центра), так і ексцентричний метод: від центра до периферії, коли центром є місце пожежі, погрому, труп або вирва від вибуху" [15, с. 134]. Зі свого боку, М. Салтевський визначив, що залежно від способів пересування під час огляду застосовують такі методи: ".ексцентричний спосіб - рух спіраллю від центра до периферії; концентричний - рух від периферії до центра; фронтальний - дослідження об'єктів, розташованих на одній лінії; секторний - вивчення території за секторами; вузловий - об'єкт поділяється на ділянки, вузли, квадрати" [12, с. 236-237]. Ми вважаємо, що необхідно застосовувати різні методи пересування територією вчинення масових заворушень в умовах воєнного стану (ексцентричний, концентричний, фронтальний та ін.), залежно від розміру самої території та дій, що були на ній вчинені.

Щодо огляду речей, то найчастіше при розслідуванні масових заворушень може виявлятися різноманітна зброя, боєприпаси та вибухові предмети. Як зазначає М. Єфімов, ". при огляді зброї, після фіксації її в місці виявлення, із вказівкою точної відстані від нерухомих орієнтирів, необхідної для масштабної прив'язки, спочатку вживаються заходи до виявлення відбитків пальців рук на зовнішніх частинах зброї, що здебільшого можуть бути на її гладких дерев'яних, пластикових і металевих поверхнях. При цьому треба враховувати, що зброя нерідко покривається тонким шаром мастила, що є істотною перешкодою для виявлення і фіксації відбитків звичайними прийомами. У таких випадках слідчий повинен вжити заходів до зберігання слідів, щоб експерт виявив та зафіксував їх у лабораторних умовах" [3, с. 366].

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що було досліджено організаційно- тактичні особливості проведення окремих видів огляду під час розслідування масових заворушень в умовах воєнного стану. Визначено перелік осіб, які можуть брати участь у проведенні огляду місця події у згаданих умовах. Зокрема, обов'язкові учасники - уповноважена особа (дізнавач, слідчий, прокурор), працівники підрозділів кримінальної поліції (для охорони місця події, спостереження за поведінкою різних осіб, обстеження прилеглої території, опитування очевидців, проведення оперативно-розшукових заходів), спеціалісти вибухотехнічної служби Національної поліції України; необов'язкові учасники - співробітник НДЕКЦ за потреби для виявлення та вилучення окремих слідів протиправного діяння; інспектор служби охорони або служби безпеки об'єкта, що оглядається. З'ясовано, що необхідно застосовувати різні методи пересування територією вчинення масових заворушень в умовах воєнного стану (ексцентричний, концентричний, фронтальний та ін.), залежно від розміру самої території та дій, що були на ній вчинені. Встановлено, що найчастіше при розслідуванні масових заворушень може проводитися огляд таких речей, як: різноманітна вогнепальна та холодна зброя, боєприпаси та вибухові предмети, речовини.

Список використаних джерел

1. Антонюк Е.В. Особенности проведения отдельных следственных (розыскных) действий при расследовании хулиганства, предусмотренного ч. 4 ст. 296 УК Украины. Международный научно-практический журнал "Право и Закон". 2016. № 3. С. 53-58.

2. Антонюк О.А. Проведення огляду місця події при розслідуванні кримінальних правопорушень проти громадського порядку: напрями удосконалення. Юридична наука. 2020. № 9. С. 190-196.

3. Єфімов М.М. Особливості проведення огляду місця події при розслідуванні масових заворушень Актуальні проблеми правоохоронної діяльності та юридичної науки: матеріали Міжнародної науково-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 19-20 верес. 2013 р.). Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2013. С. 365-368.

4. Єфімов М.М. Розслідування злочинів проти громадського порядку та моральності : навч. посібник. 2-е вид., доп. і перероб. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 188 с.

5. Криміналістика: навч. посібник / Р. І. Благута, Р. І. Сибірна, В.М. Бараняк та ін. ; за заг. ред. Є. В. Пряхіна. Київ: Атіка, 2012. 496 с.

6. Криміналістика: підруч. для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / за ред. В.Ю. Шепітька. Київ: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. 684 с.

7. Кримінальний процесуальний Кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

8. Кузьменко О.П. Огляд місця події в ході розслідування масових заворушень: проблемні питання. Наука і правоохорона. 2014. № 3(25). Ч. 2. С. 187-191.

9. Кузьменко О.П. Початковий етап розслідування масових заворушень: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2017. 225 с.

10. Лісняк А. І. Криміналістична характеристика та особливості розслідування масових заворушень: дис. ... д-ра філос. (право) / Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ. Дніпро, 2021.231 с.

11. Макаренко Є. І. Огляд місця події: Довідник дільничного інспектора міліції. Дніпропетровськ: Юридична академія МВС, 2004. 210 с.

12. Салтевский М.В. Тактические основы организации и производства следственных действий и получение информации от вещей: Специализированный курс криминалистики: учеб. / отв. ред. М.В. Салтевский. Київ: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987. С. 236-237.

13. Чаплинський К.О., Мінка П.Я. Тактика розслідування злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями: навч. посібник. Дніпропетровськ: Дніпроп. гуманітарн. ун-т, 2007. 176 с.

14. Чаплинський К.О. Організаційно-тактичні основи проведення слідчого огляду. Криміналістичний вісник. № 1(15). 2011. С. 22-29.

15. Шалдирван П.В. Методика розслідування масових заворушень: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Академія адвокатури України. Київ, 2005. 210 с.

16. References

17. Antonyuk, Ye. V. (2016) Osobennosti provedenniya otdelnikh sledstvennikh (rozisknikh) deistvii pri rassledovanii khuliganstva, predusmotrenogo ch. 4 st. 296 UK Ukraini [Peculiarities of carrying out separate investigative (investigative) actions during the investigation of hooliganism, provided for in Part 4 of Art. 296 of the Criminal Code of Ukraine]. Mezhdunarodnii nauchno- prakticheskii zhurnal "Pravo i Zakon". № 3. рр. 53-58. [in russ.].

18. Antoniuk, O. A. (2020) Provedennia ohliadu mistsia podii pry rozsliduvanni kryminalnykh pravoporushen proty hromadskoho poriadku: napriamy udoskonalennia [Conducting an inspection of the scene during the investigation of criminal offenses against public order: directions for improvement]. Yurydychna nauka. № 9. рр. 190-196. [in Ukr.].

19. Yefimov, M. M. (2013) Osoblyvosti provedennia ohliadu mistsia podii pry rozsliduvanni masovykh zavorushen [Peculiarities of conducting an inspection of the scene during the investigation of mass riots], Aktualni problemy pravookhoronnoi diialnosti ta yurydychnoi nauky : materialy Mizhnarodnoi naukovo-prakt. konf. (Dnipropetrovsk, 19-20 veres, 2013 r.). Dnipropetrovsk : Dniprop, derzh, un-t vnutr. sprav. рр. 365-368, [in Ukr.].

20. Yefimov, M. M. (2018) Rozsliduvannia zlochyniv proty hromadskoho poriadku ta moralnosti [Investigation of crimes against public order and morality] : navch, posibnyk, 2-e vyd., dop, i pererob, Dnipro : Dniprop, derzh, un-t vnutr. sprav. 188 p. [in Ukr,],

21. Kryminalistyka [Criminalistics] : navch, posibnyk / R. I, Blahuta, R, I, Sybirna, V, M, Baraniak ta in. ; za zah. red. Ye. V. Priakhina. Kyiv : Atika, 2012. 496 p. [in Ukr,],

22. Kryminalistyka [Criminalistics] : pidruch. dlia studentiv yuryd. spets, vyshchykh zakladiv osvity / za red. V. Yu. Shepitka. Kyiv : Vydavnychyi Dim "In Yure", 2001. 684 р. [in Ukr,],

23. Kryminalnyi protsesualnyi Kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine] : Zakon Ukrainy vid 13,04,2012 r, URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17. [in Ukr,],

24. Kuzmenko, O, P, (2014) Ohliad mistsia podii v khodi rozsliduvannia masovykh zavorushen: problemni pytannia [Survey of the scene during the investigation of mass riots: problematic issues], Nauka ipravookhorona. № 3(25). Ch. 2. pp. 187-191, [in Ukr,],

25. Kuzmenko, O, P, (2017) Pochatkovyi etap rozsliduvannia masovykh zavorushen [The initial stage of the investigation of mass riots] : dys, ... kand. yuryd, nauk : 12,00,09 / Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv. 225 p. [in Ukr,],

26. Lisniak, A, I, (2021) Kryminalistychna kharakterystyka ta osoblyvosti rozsliduvannia masovykh zavorushen [Forensic characteristics and peculiarities of the investigation of mass riots] : dys, ... doktora filosofii / Dniprop, derzh, un-t vnutr. sprav. Dnipro. 231 p. [in Ukr,],

27. Makarenko, Ye, I, (2004) Ohliad mistsia podii: Dovidnyk dilnychnoho inspektora militsii [Inspection of the scene of the incident: Handbook of the district police inspector], Dnipropetrovsk : Yurydychna Akademiia MVS. 210 p. [in Ukr,],

28. Saltevskii, M, V, (1987) Takticheskie osnovi organizatsii i proizvodstva sledstvennikh deistvii i poluchenie informatsii ot veshchei : Spetsializirovannii kurs kriminalistiki [Tactical foundations of the organization and production of investigative actions and obtaining information from things: A specialized course in criminalistic] : ucheb, / otv, red, M, V, Saltevskii, Kyiv : NIiRIO KVSh MVD SSSR. pp. 236-237, [in russ.].

29. Chaplynskyi, K, O., Minka, P, Ya, (2007) Taktyka rozsliduvannia zlochyniv, uchynenykh orhanizovanymy hrupamy ta zlochynnymy orhanizatsiiamy [Tactics of investigating crimes committed by organized groups and criminal organizations] : navch, posibnyk, Dnipropetrovsk : Dniprop, humanitarn. un-t, 176 p. [in Ukr,],

30. Chaplynskyi, K, O, (2011) Orhanizatsiino-taktychni osnovy provedennia slidchoho ohliadu [Organizational and tactical foundations of investigative review], Kryminalistychnyi visnyk. № 1(15). pp. 22-29, [in Ukr,],

31. Shaldyrvan, P, V, (2005) Metodyka rozsliduvannia masovykh zavorushen [Methods of investigating mass riots] : dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.09 / Akademiia advokatury Ukrainy. Kyiv. 210 p. [in Ukr,],

Размещено на Allbest.ru