Правотворчість українського народу як форма реалізації конституційно-правової політики держави
У статті аналізуються особливості форм народної правотворчості в зарубіжних країнах, закріплених на конституційному рівні, а саме: прийняття нормативно-правових актів, різної юридичної сили на всеукраїнському та місцевому референдумі; народну ініціативу.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.07.2023 |
| Размер файла | 54,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зазначене дає підстави стверджувати, що вищезазначені абзаци статті 29 Основного закону Федеративної Республіки Німеччини від 23.05.1949 передбачають мету, спосіб та кількість внесення пропозицій на народне опитування, його юридичні наслідки, визначення більшості голосів на референдумі та при народному опитуванні і, навіть, подробиці проведення референдуму, народної ініціативи та народного опитування, що, беззаперечно, заслуговує на його наслідування. До того ж, абсолютно впевнено можна стверджувати, що Основний закон Федеративної Республіки Німеччини від 23.05.1949 розрізняє референдум, народну ініціативу та народне опитування.
Ураховуючи викладене, дбаючи про вдосконалення правотворчих повноважень Українського народу є необхідним у Конституції України передбачити, а у законах України відновити право на народне опитування у тому числі й стосовно нормативно-правових актів, передбачене вже не чинним Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 03.07.1991 № 1286-XII [9]. Для прикладу можна згадати за ч. 2 ст. 40 Конституції Держави Аргентина від 01.05.1853 (з поправками 1860, 1866, 1898, 1957 і 1994 років), яка закріплює, що Конгрес або президент Держави відповідно до своїх повноважень мають право оголошувати проведення консультативного народного референдуму і в цьому випадку голосування не є обов'язковим [19].
Правотворчим повноваженням Українського народу є право на народну експертизу нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів.
Народну експертизу нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів інколи називають громадською або суспільною. Досліджуючи народну експертизу нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, як правотворче повноваження Українського народу не можна не згадати за постанову Кабінету Міністрів України "Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів" від 30.01.2013 №©– 61, в якій передбачено, що громадська антидискримінаційна експертиза проводиться громадськими організаціями, фізичними та юридичними особами у рамках публічного громадського обговорення проектів нормативно-правових актів [50].
До того ж, п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №2 1700-VII передбачає, що громадські об'єднання, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання корупції мають право "... проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів, отримувати від відповідних органів інформацію про врахування поданих пропозицій" [51].
З приводу чого можна стверджувати, що народна експертиза нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів це вимога часу, яка зумовлена сучасним рівнем демократії, необхідністю організації взаємодії Українського народу та інститутів публічної влади, налагодження їх спільної відповідальності за майбутній розвиток суспільства та держави. А тому, беззаперечно, що це право Українського народу має знайти своє конституційно-правове утвердження, тим більше, що воно інтенсивно популяризується.
Висновки
Підсумовуючи викладене можна сформулювати наступні висновки:
1. Держава як чільний інститут політичної системи суспільства відіграє основоположну роль у правотворчому процесі, проводячи за допомогою права свою політику в життя, у тому числі правову політику. Однак такий підхід є правильним, на нашу думку, якщо йдеться про такі види правової політики, як адміністративно-правова, фінансово-правова та кримінально-правова політика, де монополія держави на вироблення правових рішень імперативного характеру є дійсно виправданою. Що ж стосується конституційно-правової політики, ми відзначаємо більш ширше коло її суб'єктів, виходячи з основ доктрини народного суверенітету.
Конституційно-правова політика - це різновид загальнодержавної правової політики, що являє собою сукупність правових ідей стратегічного характеру, які вироблені органами державної влади та органами місцевого самоврядування за участю інститутів громадянського суспільства і втілені у правові акти, котрі передбачають удосконалення механізму конституційно-правового регулювання та охорони суспільних відносин.
2. Правотворчі повноваження Українського народу - це сукупність його первинних, основоположних прав та обов'язків, що закріплені за ним у нормативно-правових актах або існують об'єктивно для забезпечення спроможності ініціювати, обговорювати, приймати, вносити зміни та доповнення, відміняти нормативно-правові акти, різної юридичної сили та територіального масштабу дії.
3. До правотворчих повноважень Українського народу можна віднести його права на: прийняття нормативно-правових актів, різної юридичної сили на всеукраїнському та місцевому референдумі; народну ініціативу (народну правотворчу та народну референдну ініціативу); місцеву ініціативу; народне вето; народне обговорення проєктів нормативно-правових актів; народне опитування стосовно нормативно-правових актів; народну експертизу нормативно-правових актів та проєктів нормативно-правових актів.
4. Правотворчих повноважень Українського народу не може не існувати зовсім, вони не можуть бути символічними або такими, що існують тільки для легалізації заздалегідь відпрацьованих і вигідних органам публічної влади нормативно-правових актів. Вони повинні знаходити повноцінне закріплення у нормативно-правових актах. У всякому іншому випадку влада буде не розуміти, віддалятися та конфліктувати із Українським народом.
На підтвердження зазначеного В. Мухін, посилаючись на відомого канадського філософа права Мелкевік Б. стверджує, що "…відбувається рух до демократичного автономного законодавства, більш точно, до втілення ідеї автономної законотворчості громадян. Йдеться про те, що суб'єкти права повинні мати можливість через процес автономної законотворчості утвердитися реально й взаємно як автори і законодавці їх норм, їх прав і їх інститутів, як юридичних, так і політичних. Питання про легітимність фактично зводиться прямо до реальної здатності суб'єктів права розглядати себе як авторів прав, підтверджуючи і стверджуючи це. Там, де суб'єкти права розглядаються позбавленими частково або повністю можливості бути авторами своїх прав, ми не маємо нічого іншого, крім несучасних "юридичних" систем, очевидно автократичних або "ідеологічних". Там, де суб'єкти права не мають можливості бути "авторами" своїх "прав", як, наприклад, в релігійних системах з даним в одкровенні текстом або без нього, ми не можемо міркувати про "права" всерйоз, чи не помиляючись або не обманюючись на цей рахунок" [52, с. 2-3]. Тобто, у демократичних країнах уже фактично йдеться за реалізацію ідеї автономної законотворчості громадян, а правові системи, які не передбачають цього визнаються несучасними, автократичними або ідеологічно заангажованими. Уже протягом довгого часу вітчизняній владі необхідно замислитися над зазначеним.Список використаних джерел
1. Минькович-Слободяник О.В. Види правової політики України. Часопис Київського університету права. 2012. № 2. С. 21-24.
2. Schwartz, Herman. The Internationalization of Constitutional Law. Human Rights Brief. 2003. Vol. 10. № 2. P. 10-12. URL: https://digitalcommons.wd.american.edu/cgi/ viewcontent.cgi?referer=&httpsredir=1&artide=1402&context=hrbrief
3. Савчин М.В. Сучасні тенденції конституціоналізму у контексті глобалізації та правового плюралізму: монографія. 2-ге вид. Ужгород: Гельветика, 2020. 647 с.
4. Шамрай В. Методологічні засади впливу сучасних процесів глобалізації на розвиток конституційного права. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 5. С. 176180.
5. Benjamin Constant. Cours de politique constitutionnelle. Tom premier. Paris: Edouard Laboulaye, 1872. Internet Archive djvu. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/ Livre:Constant_-_Cours_de_politique_constitutionnelle,_t._1,_%C3 %A9d._ Laboulaye,_1872.djvu
6. Тернавська В.М. Категорія "конституційно-правова політика^) (теоретико-правовий аналіз). Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. Вип. 6. Том 1. С. 7477.
7. Оніщенко Н.М. Нормотактика як складова державної правової політики. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 4. С. 37^2.
8. Ющик О. І. До питання методології пізнання законодавчого процесу в Україні. Право України. 2009. № 10. С. 89-95.
9. Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 03.07.1991 № 1286-ХІІ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1286-12#Text
10. Національна стратегія у сфері прав людини: Указ Президента України від 25.08.2015 № 501/2015. URL: https://www.president.gov.ua/documents/5012015-19364
11. Ellis Paxson Oberholtzer. Law-Making by Popular Vote; Or, the American Referendum. The Annals of the American Academy of Political and Social Science. 1891. Vol. 2. P. 36-56. URL: https://www.jstor.org/stable/pdf/1008994.pdf
12. Шакун В. І. Громадянське суспільство України у кримінологічному вимірі. Взаємодія громадянського суспільства, особи і держави: вектор удосконалення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 25-й річниці Конституції України (м. Київ, 22 черв. 2021 р.). Київ: Київський регіональний центр НАПрН України, 2021. С. 45-53.
13. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
14. Declaration of Human and Civic Rights of August 1789. URL: https:// www.conseil-constitutionnel.fr/sites/default/files/as/root/bank_mm/anglais/cst2.pdf
15. Germany's Constitution of 1949 with Amendments through 2012. URL: https:// www.constituteproject.org/constitution/German_Federal_Republic_2012.pdf
16. Austria the Federal Constitution Law of 1920 as amended in 1929 as to Law No. 153/2004, December 30, 2004. URL: https://constitutionnet.org/sites/default/files/Austria%20_ FULL_%20Constitution.pdf
17. Latvia's Constitution of 1922, Reinstated in 1991, with Amendments through 2016. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/Latvia_2016.pdf?lang=en
18. Constitution of the Italian Republic. URL: https://www.senato.it/documenti/repository/ istituzione/costituzione_inglese.pdf
19. Argentina's Constitution of 1853, Reinstated in 1983, with Amendments through 1994. URL: https://www.constituteproject.org/constitution/Argentina_1994.pdf?lang=en
20. Webinar Democratic Law-making: Principles of Law-making and Public Consultations. OSCE. 28 October 2020. URL: https://www.osce.Org/files/f/documents/a/a/468177.pdf
21. Токвиль Алексис де. Демократия в Америке: пер. с фр. / предисл. Гарольда Дж. Ласки. Москва: Издательство "Весь Мир", 2000. 560 с.
22. Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні : моногр. Львів: Червона калина, 2002. 272 с. URL: https://political-studies.com/wp-content/ uploads/2010/01/Kolodiy_Na_Slyahu.pdf
23. Natalina Nheu, Hugh McDonald. By the people, for the people? Community participation in law reform. Law and Justice Foundation of NSW. 2010. 330 p. URL: http://www.lawfoundation.net.au/report/lawreform
24. Civil society institute. URL: https://www.civilsocietyinstitute.org/
25. Колодій А. Громадянське суспільство та правова держава: проблеми і шляхи розбудови. Право України. 2010. № 7. С. 12-17.
26. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Київ: "Укр. енцикл.", 1999. Т. 2: Д-Й. 744 с.
27. Sherry R. Arnstein. A Ladder of Citizen Participation. Journal of the American Institute of Planners. 1969. Vol. 35. Iss. 4. P. 216-224. URL: http://dx.doi.org/10.1080/01944366908977225
28. Дідич Т.О. Поглиблення взаємодії держави та громадянського суспільства як передумова вдосконалення правотворчості в Україні. Право і громадянське суспільство. 2013. № 3 (4). URL: http://lcslaw.knu.ua/index.php/arkhiv-nomeriv/3-4-2013
29. Берназюк Я.О. Форми участі інститутів громадянського суспільства у нормотворчому процесі. Конституційно-правові академічні студії. 2017. № 1. С. 43-51.
30. Hayek F. A. Law, Legislation and Liberty, Volume 1: Rules and Order. University of Chicago Press, 1978. 180 p.
31. Степенян Г.С. Провідна роль принципів конституційного права в процесі формування ефективної системи права. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Право. 2008. Вип. 11. С. 183-186.
32. Рябченко Т.О. Форми безпосередньої участі громадян у правотворчості. Правові горизонти. 2016. № 1 (14). С. 7-15.
33. Загальна теорія держави і права: підручник / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришина. Харків: Право, 2002. 432 с.
34. Перерва Ю.М. Законодавчий процес в Україні : автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2009. 19 с.
35. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: навч. посіб. Київ: НМК ВО, 1992. 100 с.
36. Теорія держави і права: підручник / за заг. ред. О.М. Бандурки. Харків, 2018. 416 с.
37. Старосольський В.Й. Держава і політичне право. Київ: Видавництво: Логос Україна, 2017. Ч. 2. 472 с.
38. Kolodiy Alexey. Lawmaker's powers of the Ukrainian people. Visegrad Journal on human rights. 2018. Vol. 1. № 2. P. 75-80.
39. Рябченко Т.О. Референдум як форма безпосередньої правотворчості Українського народу: автореф. дис.…канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2015. 20 с.
40. William B. Fisch. Constitutional Referendum in the United States of America. The American journal of Comparative Law. 2006. Vol. 54. P. 485-504. URL: https:// scholarship.law.missouri.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1411&context=facpubs
41. Смук М.М. Народна законодавча ініціатива: конституційно-правовий аспект: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.02. Ужгород, 2016. 216 с.
42. Колодій О.А. Право народної законодавчої ініціативи в Україні та світі. Глобальні імперативи розвитку бізнесу та права: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 15-16 листоп. 2018 р.) / відп. ред. А.А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. С. 313-316.
43. Крутько А.Л. Народна законодавча ініціатива: теоретико-правовий аспект: автореф. дис.…канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2017. 20 с.
44. Чернеженко Т.О. Конституційно-правова модель місцевого самоврядування в Швейцарії :автореф. дис.…канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків, 2013. 20 с.
45. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text
46. Альошина Н.М. Територіальна громада як суб'єкт права: автореф. дис.…канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2014. 20 с.
47. Марченко М.В. Конституційно-правове регулювання участі глави держави у законодавчому процесі : автореф. дис.…канд. юрид. наук: 12.00.02. Київ, 2018. 18 с.
48. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10.02.2010 № 1861-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1861-17#Text
49. Про добровільне об'єднання територіальних громад: Закон України від 05.02.2015 № 157-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/157-19#Text
50. Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів: постанова Каб. Міністрів України від 30.01.2013 № 61. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/61-2013%D0%BF#Text
51. Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. URL: https:// zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1700-18#Text
52. Мухін В.В. Індивідуальне регулювання у механізмі децентралізації у праві : автореф. …дис.…д-ра юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2018. 40 с.
53. REFERENCES
54. Minkovich-Slobodianik, O. V. (2012). Types of legal policy of Ukraine. Law Review of Kyiv University of Law, 2, 21-24.
55. Schwartz, Herman. (2003). The Internationalization of Constitutional Law. Human Rights Brief, 10(2), 10-12. Retrieved from https://digitalcommons.wcl.american.edu/cgi/ viewcontent.cgi?referer=&httpsredir=1&article=1402&context=hrbrief
56. Savchyn, M. V (2020). Modern constitutionalism tendencies in the context of globalization and legal plUralism. 2nd edition. Uzhgorod: Helvetica
57. Shamrai, V. (2018). Methodological principles of impact of modern processes of globalization on the development of constitutional law. Entrepreneurship, Economy and Law, 5, 176-180.
58. Benjamin Constant. (1872). Cours de politique constitutionnelle. Tom premier. Paris: Edouard Laboulaye, Internet Archive djvu. Retrieved from https://fr.wikisource.org/wiki/ Livre:Constant_-_Cours_de_politique_constitutionnelle,_t._1,_%C3 %A9d._ Laboulaye,_1872.djvu
59. Ternavska, V. M. (2018). Category "Constitutional and Legal Policy" (Theoretical and Legal Analysis). Actual problems of domestic jurisprudence, 6 (1), 74-77.
60. Onishchenko, N. (2012). Legal literacy in the context of levels of legal education. Bulletin of the Ministry of Justice of Ukraine, 4, 37-42.
61. Yushchyk, O. I. (2009).To the issue of the methodology of learning the legislative process in Ukraine. Law of Ukraine, 10, 89-95.
62. On All-Ukrainian and local referendums: Law of Ukraine (1991, July). Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1286-12#Text
63. National strategy in the field of human rights: Decree of the President of Ukraine (2015, August). Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/5012015-19364
64. Ellis Paxson Oberholtzer. (1891). Law-Making by Popular Vote; Or, the American Referendum. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 2, 36-56. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/pdf/1008994.pdf
65. Shakun, V. I. (2021, June). Civil society of Ukraine in the criminological dimension. Interaction of civil society, personality and the state: a vector of improvement: materials of the International scientific and practical conference dedicated to the 25-th anniversary of the Constitution of Ukraine. Kyiv: Kyiv Regional Center of National Academy of Sciences of Ukraine, 45-53.
66. Constitution of Ukraine: Law of Ukraine (1996, June). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
67. Declaration of Human and Civic Rights of August 1789. Retrieved from https:// www.conseil-constitutionnel.fr/sites/default/files/as/root/bank_mm/anglais/cst2.pdf
68. Germany's Constitution of 1949 with Amendments through 2012. Retrieved from https:// www.constituteproject.org/constitution/German_Federal_Republic_2012.pdf
69. Austria the Federal Constitution Law of 1920 as amended in 1929 as to Law (2004, December). Retrieved from https://constitutionnet.org/sites/default/files/Austria%20_ FULL_%20Constitution.pdf
70. Latvia's Constitution of 1922, Reinstated in 1991, with Amendments through 2016. Retrieved from https://www.constituteproject.org/constitution/Latvia_2016.pdf?lang=en
71. Constitution of the Italian Republic. Retrieved from https://www.senato.it/documenti/ repository/istituzione/costituzione_inglese.pdf
72. Argentina's Constitution of 1853, Reinstated in 1983, with Amendments through 1994. Retrieved from https://www.constituteproject.org/constitution/Argentina_1994. pdf?lang=en
73. Webinar Democratic Law-making: Principles of Law-making and Public Consultations. OSCE. (2020, October). Retrieved from https://www.osce.org/files/f/documents/a/a/468177. pdf
74. Tocqueville, Alexis de. (2000). Democracy in America: Trans. from French / Preface Harold J. Lasky. Moscow: "Ves Mir" Publishing House.
75. Kolodiy, A. F. (2002). On the way to civil society. Theoretical foundations and sociocultural prerequisites of democratic transformation in Ukraine. Lviv: Chervona Kalina. Retrieved from https://political-studies.com/wp-content/uploads/2010/01/Kolodiy_Na_Slyahu.pdf
76. Natalina, Nheu, & Hugh, McDonald. (2010). By the people, for the people? Community participation in law reform. Law and Justice Foundation of NSW. Retrieved from http://www.lawfoundation.net.au/report/lawreform
77. Civil society institute. Retrieved from https://www.civilsocietyinstitute.org/
78. Kolodiy, A. (2010). Civil society and the rule of law: problems and ways of development. Law of Ukraine, 7, 12-17.
79. Legal encyclopedia: in 6 volumes. (1999). Yu. S. Shemshuchenko (head) and oth. Kyiv: "Ukr. encyclopedia", T. 2: D-Y.
80. Sherry, R. Arnstein. (1969). A Ladder of Citizen Participation. Journal ofthe American Institute of Planners, 35(4), 216-224. Retrieved from http://dx.doi.o^/10.1080/01944366908977225
81. Didych, T. O. (2013). Deepening the interaction between the state and civil society as a prerequisite for improving law-making in Ukraine. Law and civil society, 3(4). Retrieved from http://lcslaw.knu.ua/index.php/arkhiv-nomeriv/3-4-2013
82. Bernaziuk, Ya.O. (2017). Forms of participation of civil society institutions in the rulemaking process. Constitutional and legal academic studies, 1, 43-51.
83. Hayek, F. A. (1978). Law, Legislation and Liberty, Vol. 1: Rules and Order. University of Chicago Press.
84. Stepenyan, G. S. (2008). The leading role of the principles of constitutional law in the process of forming an effective legal system. Scientific Bulletin of Uzhhorod Uni^versity. Law series. Issue, 11, 183-186.
85. Ryabchenko, T. O. (2016). Forms of direct participation of citizens in law-making. Legal horizons, 1(14), 7-15.
86. The general theory of the state and law. (2002). In M. V. Tsvika, V. D. Tkachenko, & O. V. Petryshyn (resp. ed.). Kharkiv: Pravo.
87. Pererva, Yu.M. (2009). Legislative process in Ukraine (PhD in Law thesis, Kyiv, Ukraine).
88. Rabinovych, P. M. (1992). Basics of the general theory of law and the state: Education. maГуal. Kyiv: NMK VO.
89. Bandurka, O. M., Golovko, O. M., Perederii, O. S., & etc. Theory of the state and law. (2018). In O. M. Bandurka (Ed.). Kharkiv.
90. Starosolsky, V. Y. (2017). State and political law. Part 2. Kyiv: Publishing Logos Ukraine.
91. Kolodiy, Alexey. (2018). Lawmaker's powers of the Ukrainian people. VisegradJournal on human rights, 2 (1), 75-80.
92. Ryabchenko, T. O. (2015). Referendum as a form of direct law-making of the Ukrainian people (PhD in Law thesis, Kyiv, Ukraine).
93. Fisch,William B. (2006). Constitutional Referendum in the United States of America. The American journal of Comparative Law, 54, 485-504. Retrieved from https:// scholarship.law.missouri.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1411&context=facpubs
94. Smuk, M. M. (2016). People's legislative initiative: constitutional and legal aspect (PhD in Law thesis, Uzhhorod, Ukraine).
95. Kolodiy, O. A. (2018, November) The right of popular legislative initiative in Ukraine and the world. Global imperatives of business development and law: theses of the reports of the International of science-practice conf. In A. A. Mazaraki (Ed.). Kyiv: Kyiv. national trade and economy University Kyiv, 313-316.
96. Krutko, A. L. (2017). People's legislative initiative: theoretical and legal aspect (PhD in Law thesis, Kharkiv, Ukraine).
97. Chernezhenko, T. O. (2013). Constitutional and legal model of local self-government in Switzerland (PhD in Law thesis, Kharkiv, Ukraine).
98. On local self-government in Ukraine: Law of Ukraine (1997, May). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0 %B2 %D1 %80#Text
99. Alyoshina, N. M. (2014). Territorial community as a subject of law (PhD in Law thesis, Kharkiv, Ukraine).
100. Marchenko, M. V. (2018). Constitutional and legal regulation of the participation of the head of state in the legislative process (PhD in Law thesis, Kyiv, Ukraine).
101. On the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine: Law of Ukraine (2010, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1861-17#Text
102. On the voluntary association of territorial communities: Law of Ukraine (2015, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text
103. The issue of anti-discrimination examination and public anti-discrimination examination of draft legal acts: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine (2013, January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/61-2013-%D0%BF#Text
104. On prevention of corruption: Law of Ukraine (2014, October). Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text
105. Mukhin, ^ ^ (2018). Individual regulation in the mechanism of decentralization in law (autoref. thesis Doctor in Law, Kharkiv, Ukraine).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Структура та основні елементи нормативно-правового акту, його місце та роль у житті держави, етапи правотворчості. Ознаки та види нормативно-правових актів, його відмінність від інших джерел права. Принцип вступу закону в дію. Зворотна сила закону.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 13.09.2009Поняття нормативно-правового акту, його ознаки й особливості. Чинність нормативно-правових актів у просторі. Види нормативно-правових актів, критерії їх класифікації. Підзаконні нормативно-правові акти та їх види. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [239,3 K], добавлен 04.01.2014Поняття і ознаки нормативно-правових актів, їх юридична сила, ієрархія. Поняття конституційного та кодифікованого закону. Державна реєстрація відомчих нормативно-правових актів та вступ їх у дію. Особливості систематизації нормативно-правових актів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 02.01.2014Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
статья [27,5 K], добавлен 18.08.2017Поняття та види функцій права. Поняття, ознаки та основні елементи системи права. Предмет та метод правового регулювання як підстави виділення галузей в системі права. Поняття та види правових актів. Поняття, функції, принципи та види правотворчості.
шпаргалка [144,6 K], добавлен 18.04.2011Поняття нормативно-правового акта як форми вираження правових норм. Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою, за дією цих актів в просторі та за колом осіб. Система законодавства України: аналіз теперішнього стану та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 22.02.2011Ознаки нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила. Ознаки та види законів. Підзаконний нормативно-правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі просторі і за колом осіб. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 14.11.2010Поняття і суть конституцій. Підстави виникнення, змін, припинення конституційно-правових відносин. Конституційна право і дієздатність громадян у зарубіжних країнах. Релігійні джерела права в мусульманських країнах. Поняття і характерні риси громадянства.
шпаргалка [268,2 K], добавлен 21.03.2015Поняття, властивості, юридична сила та дія нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів за юридичною силою. Юридичні властивості та види законів. Види підзаконних нормативно-правових актів. Забезпечення правомірності використання актів.
презентация [1,3 M], добавлен 03.12.2014Ознаки та ідеї виникнення правової держави - демократичної держави, у якій забезпечуються права і свободи, участь народу в здійсненні влади. Конституційні гарантії прав і свобод громадянина в світі. Поняття інституту громадянства: набуття та припинення.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 28.04.2011
