Учасники у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

Размещено на http://www.allbest.ru

Учасники у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

Бобко Володимир Григорович -

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ

Volodymyr H. Bobko --

candidate of juridical sciences, associate professor, associate professor of the department of civil law disciplines, the National Academy of Internal Affairs (1 Solomianska Square, Kyiv, 03035, Ukraine)

Калінюк Анжела Леонідівна --

доктор філософії, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ

Anzhela L. Kaliniuk --

Doctor of Philosophy, associate professor of the department of civil law disciplines, the National Academy of Internal Affairs (1 Solomianska Square, Kyiv, 03035, Ukraine)

Стаття присвячена дослідженню проблематики щодо визначення учасників у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Наголошується на недосконалості змісту законодавчих норм, які регулюють суб 'єктний склад осіб, які є учасниками у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, що зумовило виникнення проблем як наукового, так і практичного характеру, які продовжують залишатися невирішеними.

Ключові слова: окреме провадження, безвісна відсутність, оголошення фізичної особи померлою, заявник, заінтересовані особи, органи й особи, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб, представник. визнання відсутня законодавчий

Статья посвящена исследованию проблематики по определению участников по делам о признании физического лица безвестно отсутствующим или объявлении его умершим. Отмечается несовершенство содержания законодательных норм, регулирующих субъектный состав лиц, участвующих в делах о признании физического лица безвестно отсутствующим или объявление его умершим, что обусловило возникновение проблем как научного, так и практического характера, которые продолжают оставаться нерешенными.

Ключевые слова: отдельное производство, безвестное отсутствие, объявление физического лица умершим, заявитель, заинтересованные лица, органы и лица, которым законом предоставлено право защищать права, свободы и интересы других лиц, представитель.

V.H. Bobko, A.L. Kaliniuk Participants in the Cases of Recognizing a Person as Missing or Declaring

him/her Dead

The article is devoted to the study of the problem of determining the participants in the cases of recognizing a person as missing or declaring him/her dead. Emphasis is placed on the imperfection of the content of the legislative norms that regulate the subject composition of persons who are participants in the cases of recognizing a person as missing or declaring him/her dead, which led to the emergence of problems of both a scientific and practical nature, which continue to remain unresolved.

The theoretical and practical problems of the classification of subjects of civil procedural legal relations in separate proceedings, as well as in cases of recognizing a person as missing or declaring him/her dead, are studied. The provision of the civil procedural legislation, which regulates the legal status of the applicant, interested persons, and their procedural characteristics in cases of the studied category, is analyzed in detail. It has been established that applicants in such cases can be not only family members of an absent person, or potential heirs. They can also be creditors, both individuals and legal entities. It is emphasized that law enforcement agencies cannot be applicants in these cases.

Interested persons/entities, depending on the legal purpose set by the applicant for making a decision to recognize a person as missing or to declare him/her dead, may be social security agencies (for the purpose of issuing a pension in connection with the loss of a breadwinner), relatives of the applicant (if the court decision can affect their rights and obligations), civil registration offices for registration of death and issuance of certificate and other entities and persons. A conclusion was drawn on the need to supplement the Civil Procedure Code of Ukraine with new norms defining the circle of participants in cases of recognizing a natural person as missing or declaring him/her dead, as well as the right to perform procedural actions by them personally or through a representative.

Keywords: separate proceedings, unknown absence, declaration that a person is dead, applicant, interested persons, entities and persons authorized by law to protect the rights, freedoms and interests of other persons, representative.

Постановка проблеми. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється у порядку позовного, наказного та окремого провадження.

До складу справ окремого провадження входять також справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Провадження у таких справах спрямоване на усунення невизначеності, що виникає внаслідок тривалої відсутності одного з учасників правовідносин. Своїми специфічними засобами даний правовий інститут покликаний забезпечити захист охоронюваних законом інтересів і суб'єктивних прав фізичних та юридичних осіб, які перебувають у правовідносинах з безвісно відсутньою особою. Безвісно відсутні особи також позбавлені можливості захищати свої права і законні інтереси. В зв'язку з цим необхідна досконала регламентація процесу визнання безвісної відсутності, або оголошення відсутньої особи померлою та з'ясування правового становища осіб, які беруть участь у цих справах.

Частина 4 ст. 294 ЦДК України вказує, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. При цьому заявник і заінтересовані особи не мають статусу сторін у процесі, а їх процесуальне становище не конкретизовано Цивільним процесуальним законодавством. Тому актуальним завданням є усунути всі наявні практичні проблеми при визначенні учасників у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дане питання не було предметом окремого наукового дослідження, проте в контексті особливостей розгляду справ окремого провадження, розглядалися деякі аспекти процесуальної участі заявників та заінтересованих осіб, як С. С. Бичкова, М. О. Німак, А. І. Григор'єва, В. В. Комаров, Ю. В. Пилипенко, С. Я. Фурса, Л. І. Газіянц, Г. В. Чурпіта, М. М. Ясинок та ін.

Мета статті. Виокремлення й дослідження проблемних аспектів суб'єктного складу осіб, які є учасниками у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виклад основного матеріалу. Загалом в теорії цивільного процесуального права існують різні позиції щодо класифікації суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин. Так, М. Й. Штефан поділяє суб'єктів цивільних процесуальних відносин на: осіб, які здійснюють правосуддя по цивільних справах; осіб, які беруть участь у справі; осіб, які сприяють судові в розгляді справи [1, c. ]. С. Я. Фурса класифікує на: осіб, які здійснюють правосуддя та сприяють його здійсненню; осіб, які беруть участь у справі; осіб, які не беруть участь у справі [2, c. 172].

Щодо класифікації суб'єктів в окремому провадженні, то М. М. Ясинок пропонує поділяти їх на: 1) суб'єктів, які особисто звертаються до суду за захистом своїх інтересів;

суб'єктів, які звертаються до суду з метою захисту інтересів фізичних осіб; 3) суб'єктів, які звертаються до суду з метою захисту інтересів невизначеного кола осіб; 4) суб'єктів, які поєднують свій службовий інтерес із інтересом особи, в інтересах якої вони звертаються до суду; 5) суб'єктів, які звертаються до суду з метою відновлення правовідносин [3, с. 31].

Вказана наукова класифікація заслуговує уваги, однак за результатами аналізу ч. 3 ст. 42, ч. 4 ст. 294 ЦПК України, учасниками окремого провадження є такі:

Заявник. Під заявником у теорії цивільного процесуального права прийнято розуміти особу, в інтересах якої відкрито провадження у справі про встановлення певних обставин або правового статусу фізичної особи, необхідних для реалізації нею, особистих і майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права[4, с. 596].

Характерними рисами заявника у справах окремого провадження науковці виділяють такі: необхідність судового підтвердження обставин, без яких заявник позбавлений можливості здійснити свої права; відкриття провадження у справі для захисту його охоронюваних законом інтересів, якщо відсутній спір про право; його особисту процесуальну та матеріально-правову заінтересованість у справі, яка виявляється як у поширенні на нього всіх правових наслідків судового рішення, що набрало законної сили, так і в обов'язковому правовому зв'язку встановленого судом факту (обставини) з охоронюваним законом інтересом заявника та його правом; г) покладення на заявника судових витрат [4, c. 596].

Заінтересовані особи. До заінтересованих осіб у науці цивільного процесуального права прийнято відносити осіб, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Істотна відмінність між ними полягає у тому, що у заявника певне суб'єктивне матеріальне право залежить від судового рішення, а права заінтересованої особи перебувають у визначеному стані, тобто така особа на момент судового розгляду справи вже має такі права (наприклад, спадкоємці за законом) [5, с. 142].

Справи окремого провадження, до яких належать визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Однак, як вже вказувалося чинне законодавство не містить легального визначення заявників і заінтересованих осіб. На відміну від деяких інших справ окремого провадження, ЦПК України не вказує на перелік осіб, які вправі подати до суду заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Наявність юридичного інтересу як загального критерію визначення процесуально правового становища осіб, які беруть участь у справі, є загальновизнаним, беззаперечним у літературі [6, с.124; 7, с. 86 ]. На думку С.Я. Фурси, суд повинен враховувати, що заявник - особа, для якої факт породить правові наслідки, інакше така справа буде не підвідомча суду у порядку окремого провадження. При визначенні заінтересованої особи суд повинен враховувати, що заінтересована особа - це суб'єкт, на права та обов'язки якої може вплинути встановлюваний судом факт [8, с. 244]. Тому слід виходити із загального положення цивільного процесу про те, що до суду може звернутися кожна особа, яка заінтересована в зміні правового стану відсутньої особи (ст. 4 ЦПК). Для цього потрібно довести наявність суб'єктивного юридичного інтересу.

Враховуючи викладене можна зробити висновок про те, що закон не обмежує коло осіб, які мають право звернутися до суду у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заявниками можуть бути не лише члени сім'ї відсутньої особи, або потенційні спадкоємці. Ними можуть бути також кредитори, як фізичні так і юридичні особи. Звертаючись із заявою про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, заявнику необхідно надати суду докази, які підтверджують наявність у нього правової мети звернення до суду за судовим захистом.

Правова мета (у процесуальному і матеріальному змісті) особи, яка звертається до суду по справах про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою полягає в тому, що вона намагається отримати рішення про задоволення своєї вимоги з метою створення умов (шляхом усунення невизначеності) необхідних для виникнення, зміни або припинення тих або інших правовідносин (розпорядження майном, усиновлення, припинення шлюбу та інші).

Однак науковцями наголошувалося на тому, що правоохоронні органи не можуть бути заявниками у цих справах. Це пояснюється тим, що Національна поліція не має у справі матеріально-правової заінтересованості, а також закон не надає права ініціювати відкриття провадження у суді в інтересах інших осіб. Крім того, розшук громадян входить у службові обов'язки поліції. Тому правоохоронні органи не можуть виступати заявниками і у своїх власних інтересах. Інше положення дозволило б у разі неможливості розшукати відсутню особу, звертатися до суду із заявою про визнання її безвісно відсутньою або про оголошення померлою. Таке положення буде неправильним по суті. Матеріали розшуку, зібрані поліцією, є побічними доказами безвісної відсутності особи

[9, с. 11].

Правове становище заявників у справах даної категорії характеризується тим, що вони: ініціюють відкриття провадження у справі для захисту своїх прав або інтересів; мають юридичну заінтересованість у справі, оскільки на них будуть поширені матеріальні і процесуально-правові наслідки відповідного рішення суду; несуть судові витрати у справі.

Заявник має такі ж права і обов'язки, як позивач з відповідними виключеннями. Позивач висуває матеріальну вимогу до відповідача і процесуальну - до суду. Заявник має лише процесуальну вимогу до суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлої. Тому у наведених справах не можна розпорядитися матеріально- правовою вимогою, однак від заявленої ним процесуальної вимоги останній вправі відмовитися.

Особи, які мають іншу, ніж у заявника правову мету участі в процесі, беруть участь у справі в якості заінтересованих осіб. Обов'язкова участь у справах досліджуваної категорії заінтересованих осіб, як і в інших справах окремого провадження, передбачена законом (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).

Правове становище заінтересованих осіб у справах окремого провадження вже було предметом наукових досліджень [6; 10], однак детально правове становище осіб, які беруть участь у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, в юридичній літературі майже не розглядалося. Отже, правове становище заінтересованих осіб у вказаних категоріях справ характеризується наступними ознаками. Рішення у справі може вплинути на суб'єктивні права і охоронювані законом інтереси цієї особи (наприклад, усиновлення дитини, батьки якої безвісно відсутні). Таким чином, заінтересована особа має правову мету вступу в процес, але вона не співпадає з метою заявника, тому що в протилежному випадку можлива співучасть на боці заявника, а не участь у справі в якості заінтересованої особи [11, с. 52].

Заінтересовані особи вступають або залучаються у розпочатий процес. На відміну від заявника вони не мають у справі своїх самостійних вимог. Заінтересованими особами у цих справах можуть бути фізичні особи, підприємства, установи, та інші громадські організації. Заінтересованими особами залежно від правової мети, яку ставить заявник для ухвалення рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, можуть бути органи соціального забезпечення (з метою оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника), родичі заявника (якщо судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки), органи РАЦСу для реєстрації смерті та видачі свідоцтва та інші органи та особи. Участь у справі заінтересованих осіб обумовлюється також і тим, що із встановленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, в яких беруть участь й зазначені особи.

Вказані особливості процесуального становища заінтересованих осіб дозволяють, на наш погляд, дійти висновку про те, що заінтересованими особами, у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою є такі учасники процесу, що мають інший, ніж у заявника інтерес, незалежно від наявності і характеру правового зв'язку між заявником і безвісно відсутньою особою, і на права чи обов'язки яких вплине чи може вплинути ухвалене у справі рішення. Правильне визначення, хто з учасників процесу відноситься до заінтересованих осіб є необхідною передумовою реалізації ними своїх процесуальних прав з метою захисту своїх інтересів. Тому, на наш погляд, було б доцільно закріпити дане положення в процесуальному законодавстві, і доповнити главу 4 розділ IV ЦПК України відповідною статтею [11, с. 53].

Органи й особи, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб - суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які у визначених законом випадках беруть участь у цивільному процесі, сприяючи виконанню вимог закону про справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільних справ, а також ухваленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Отже, метою цього інституту є надання допомоги, сприяння в судовому захисті особам, які з певних причин (стану здоров'я, матеріального стану, похилого віку тощо) не можуть самостійно захистити свої права, свободи чи інтереси [12, с. 265].

Відповідно до ч. 4 ст. 42, ст. 56 ЦДК України, органи й особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь в окрему провадженні а також у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою виключно у визначених законом процесуальних формах і за наявності визначених у законі підстав.

Так, у законодавчо передбачених випадках органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб (ч. 1 ст. 56 ЦПК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до ч. 6 Ст. 56 ЦПК України, можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов'язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Представники. Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Однак серед осіб, які можуть мати представника, у законі не зазначені учасники, які є в окремому провадженні, а саме заявник та інші заінтересовані особи. Так, частина четверта ст. 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи. Враховуючи формулювання даної норми, можливо дійти до висновку, що лише справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі може бути розглянута за участю представника, а всі інші справи окремого провадження мають розглядатися за особистої участі заявника та заінтересованих осіб.

Тому слушною є позиція науковців, про необхідність викласти статтю 58 ЦПК наступним чином: «Учасники справи можуть брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника в справах наказного, позовного (загального і спрощеного) і окремого провадження» [13, с. 54].

На нашу думку справи окремого провадження, до яких належать визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, суд може розглядати також за участю представника. Згідно з чинним цивільно- процесуальним законодавством справи окремого провадження розглядаються з додержанням загальними правил цивільного судочинства, а саме за правилами позовного провадження, однак із певними винятками. Отже, це означає, що в усіх інших справах окремого провадження, у тому числі і в досліджуваних категоріях справ, заявники та інші заінтересовані особи, а також органи й особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, можуть брати участь особисто або через представника.

Висновки

Проаналізувавши суб'єктний склад у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, нами визначено коло учасників справи на основі юридичного інтересу як загального критерію визначення процесуально- правового становища.

До заявників у даній категорії справ необхідно віднести не лише членів сім'ї відсутньої особи, або потенційних спадкоємців, ними можуть бути також кредитори, як фізичні так і юридичні особи.

Заінтересованими особами залежно від правової мети, яку ставить заявник для ухвалення рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, можуть бути органи соціального забезпечення (з метою оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника), родичі заявника (якщо судове рішення може вплинути на їх права та обов'язки), органи РАЦСу для реєстрації смерті та видачі свідоцтва та інші органи та особи.

Вважаємо за необхідне на законодавчому рівні закріпити право учасників у справах окремого провадження, а також у справах досліджуваної категорії, вчиняти процесуальні дії особисто або через представника. Тому приходимо до висновку про необхідність доповнення ЦПК України новими нормами із визначенням учасників у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою з метою їх об'єктивного судового розгляду.

Список використаних джерел

Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: академічний курс: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. Київ: Вид. дім «Ін Юре», 2005. 624 с.

Цивільний процес України: академічний курс: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / ред. С. Я. Фурса. Київ: Вид. Фурса С. Я.: КНТ, 2009. 848 с.

Ясинок М. Суб'єкти цивільного процесу та їх процесуальний статус у справах окремого провадження. Наукові записки Інститут законодавства Верховної Ради України. 2010. № 3. С. 29-35.

Фурса С. Я., Фурса Є. І., Щербак С. В. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / ред. С. Я. Фурса. Київ: Вид. Фурса С. Я.: КНТ, 2006. 912 с.

Василина Н., Круковес В. Правовий статус заявників та заінтересованих осіб у справах про встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу. Часопис Київського університету права. 2017. № 1. С. 140-144.

Фурса С. Я. Окреме провадження у цивільному процесі України. Київ, 1999. 309 с.

Шиманович О. Процесуальні особливості розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. 2010. Т. 23 (62), № 1. С. 85-95.

Фурса С. Адвокат у цивільному процесі: науково-практичний посібник. Київ: Фурса С.Я.: КНТ, 2006. 448 с.

В. Г. Бобко. Судочинство у справах про визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2006. 20 с.

Г. В. Чурпіта Концептуальні засади захисту сімейних прав та інтересів у порядку

непозовного цивільного судочинства: автореф. дис. ... докт. юрид. наук: спец. 12.00.03. Київ, 2016. 40 с.

Бобко В. Г., Жолондієвський Л. О. Особливості судового розгляду цивільних справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Право і суспільство. 2018.

Ч. 2, № 1. С. 49-55.

Бичкова С. С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження: монографія. Київ: Атіка, 2011. 420 с.

Ханик-Посполітак Р. Ю. Представництво в цивільному процесі за новим Цивільним

процесуальним кодексом України. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2018. Т. 1. С. 50-54.

References

Shtefan M. Y. Tsyvilne protsesualne pravo Ukrainy: akademichnyi kurs: pidruch. dlia stud. yuryd. spets. vyshch. navch. zakl. Kyiv: Vyd. dim “In Yure”, 2005. 624 s.

Tsyvilnyi protses Ukrainy: akademichnyi kurs: pidruch. dlia stud. yuryd. spets. vyshch. navch. zakl. / red. S. Ya. Fursa. Kyiv: Vyd. Fursa S. Ya.: KNT, 2009. 848 s.

Yasynok M. Sub'iekty tsyvilnoho protsesu ta yikh protsesualnyi status u spravakh okremoho provadzhennia. Naukovi zapysky Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2010. № 3. S. 29-35.

Fursa S. Ya., Fursa Ye. I., Shcherbak S. V. Tsyvilnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: naukovo- praktychnyi komentar / red. S. Ya. Fursa. Kyiv: Vyd. Fursa S. Ya.: KNT, 2006. 912 s.

Vasylyna N., Krukoves V. Pravovyi status zaiavnykiv ta zainteresovanykh osib u spravakh pro

vstanovlennia faktu prozhyvannia odniieiu sim'ieiu zhinky ta cholovika bez shliubu. Chasopys Kyivskoho uni-

versytetuprava. 2017. № 1. S. 140-144.

Fursa S. Ya. Okreme provadzhennia u tsyvilnomu protsesi Ukrainy. Kyiv, 1999. 309 s.

Shymanovych O. Protsesualni osoblyvosti rozghliadu sudom sprav pro vyznannia fizychnoi osoby bezvisno vidsutnoiu ta oholoshennia yii pomerloiu. Uchenie zapysky Tavrycheskoho natsyonalnoho un- yversytetaym. V.Y. Vernadskoho. 2010. T. 23 (62), № 1. S. 85-95.

Fursa S. Advokat u tsyvilnomu protsesi: naukovo-praktychnyi posibnyk. Kyiv: Fursa S.Ya.: KNT, 2006. 448 s.

V. H. Bobko. Sudochynstvo u spravakh pro vyznannia fizychnoi osoby bezvisno vidsutnoiu ta oholoshennia yii pomerloiu: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.03. Kyiv, 2006. 20 s.

H. V. Churpita Kontseptualni zasady zakhystu simeinykh prav ta interesiv u poriadku nepozov- noho tsyvilnoho sudochynstva: avtoref. dys. ... dokt. yuryd. nauk: spets. 12.00.03. Kyiv, 2016. 40 s.

Bobko V. H., Zholondiievskyi L. O. Osoblyvosti sudovoho rozghliadu tsyvilnykh sprav pro vyznannia fizychnoi osoby bezvisno vidsutnoiu abo oholoshennia yii pomerloiu. Pravo i suspilstvo. 2018. Ch. 2, № 1. S. 49-55.

Bychkova S. S. Tsyvilnyi protsesualnyi pravovyi status osib, yaki berut uchast u spravakh pozovnoho provadzhennia: monohrafiia. Kyiv: Atika, 2011. 420 s.

Khanyk-Pospolitak R. Yu. Predstavnytstvo v tsyvilnomu protsesi za novym Tsyvilnym protsesualnym kodeksom Ukrainy. Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky. 2018. T. 1. S. 50-54.

Размещено на Allbest.ru